Нікотинільні похідні та проміжні сполуки

1. Сполука формули І 3 82351 4 у якій А1, А2, R1, R2, Y є такими, як визначено для дієн-2-он; 3,4-дихлор-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6формули І в п. 1, дієн-2-он; 3,4-дихлорбіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2Ха означає водень, хлор або бром, та он та 7,8-дибром-5,9-дигідро-5,9R3a означає С1-С6алкіл або два R3a спільно метанобензоциклогептен-6-он. означають -СН2СН2-. 4. Сполука формули VII R3a R 3a O O R2 A2 Xa Y A1 (VII) O R1 , Даний винахід стосується нових, гербіцидно активних нікотинільних похідних, способів їх одержання, композицій, що містять ці сполуки, та їх застосування для боротьби з бур'янами, особливо в культурах корисних рослин, або для пригнічення росту рослин. Нікотинільні похідні, що проявляють гербіцидну дію, описані, наприклад, у [WO 00/15615 та WO 01/94339]. Відповідно до винаходу в даний час виявлені нові нікотинільні похідні, що проявляють гербіцидний та пригнічуючий ріст вплив, структура яких відрізняється наявністю подвійного зв'язку в положенні 6,7 біцикло[3.2.1]окт-3-ен-2-онової, біцикло[3.2.1]нону-3-ен-2-онової, 8оксабіцикло[3.2.1]окта-3-ен-2-онової, 8азабіцикло[3.2.1]окта-3-ен-2-онової, 8тіабіцикло[3.2.1]окта-3-ен-2-онової та біцикло[3.2.1]окта-3-ен-2,8-діонової групи. Деякі з сполук такого типу входять в обсяг [WO 00/15615], але жодна з цих сполук спеціально не розкрита. [WO 01/66522] включає піридинкетони, що містять біцикло[3.2.1]окт-3-ен-2-онові групи, як проміжні продукти при одержанні ароїлкетонів. У цій заявці немає указівки на те, що ці сполуки проявляють гербіцидну дію. Відповідно до цього даний винахід стосується сполук формули І у якій Υ означає кисень, NR4a, сірку, сульфонільну, сульфінільну групу, С(О), C(=NR4b), C(=CR6aR6b) або С1-С4алкіленовий, або С2-С4алкеніленовий ланцюг, у який можуть бути включені кисень, NR5a, сірка, сульфонільна, сульфінільна група, С(О) або C(=NR5b) і/або який може містити один або декілька замісників R6; А1 означає азот або CR7; А2 означає азот або CR8; R1, R2, R6, R7 та R8 незалежно один від одного означають водень, гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, ціаногрупу, галоген, формільну, оксімінометилен, С1-С6алкоксімінометилен, С1С6алкіл, С2-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С3-С6алкенілоксигрупу, С3С6алкінілоксигрупу, С3-С6оксациклоалкіл, С3С6тіациклоалкіл, С3-С6діоксациклоалкіл, С3С6дитіациклоалкіл, С3-С6оксатіациклоалкіл, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкоксикарбонілоксигрупу, С1С6алкілкарбонілоксигрупу, С1-С6алкілтіогрупу, С1С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфініл, NR9R10, С3-С6циклоалкіл, три(С1-С6алкіл)силіл, ди(С1С6алкіл)фенілсиліл, три(С1-С6алкіл)силілоксигрупу, ди(С1-С6алкіл)фенілсилілоксигрупу або Аr1; або R, R2, R6, R7, R8 незалежно один від одного означають С1-циклоалкільну групу, у яку можуть бути включені кисень, сірка, сульфонільна, сульфінільна група, -NR11- або -С(О)- і/або яка як один, два або три замісники може містити гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, ціаногрупу, галоген, формільну, С1-С6алкоксигрупу, С3С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С1-С2алкокси-С1С2алкоксигрупу, С1-С4алкоксикарбонілоксигрупу, С1-С4алкілкарбонілоксигрупу, С1С4алкоксикарбоніл, С1-С4алкілкарбоніл, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С6алкілсульфоніл, NR12R13, С1-С6алкіл, С2С6алкеніл, С2-С6алкініл, С3-С6циклоалкіл, три(С1С6алкіл)силіл, три(С1-С6алкіл)силілоксигрупу або Ar2; або 2 замісники R6 біля одного атома вуглецю разом утворюють -СН2О- або С2-С5алкіленовий ланцюг, у який можуть бути включені 1 або 2 атома кисню, сірки, сульфінільні або сульфонільні групи і/або який може містити один або декілька замісників R6c, за умови, що 2 гетероатоми не можуть знаходитися поруч один з одним; або 2 замісники R6 різних атомів вуглецю разом утворюють кисневий місток або С1С4алкіленовий ланцюг, що, у свою чергу, може бути заміщений за допомогою R6c; або R7 та R8 разом утворюють -СН2СН=СН-, ОСН=СН - або -СН=СН-СН=СН - місток або С3 5 82351 6 С4алкіленовий ланцюг, у який можуть бути С4циклоалкілоксигрупу, що містить як замісники включені кисень або -S(O)n1- і/або який може галоген, С1-С6алкіл, С1-С3алкоксигрупу або С1містити один або декілька замісників R6d; С3алкокси-С1-С3алкіл; С1-С6галогеналкоксигрупу; R3 означає гідроксигрупу, галоген, С1-С6алкілсульфонілоксигрупу; С1меркаптогрупу, С1-С8алкілтіогрупу, С1С6галогеналкілсульфонілоксигрупу; С8алкілсульфініл, С1-С8алкілсульфоніл, С1фенілсульфонілоксигрупу; С8галогеналкілтіогрупу, С1бензилсульфонілоксигрупу; бензоїлоксигрупу; С8галогеналкілсульфініл, С1феноксигрупу; фенілтіогрупу; фенілсульфінільну С8галогеналкілсульфоніл, С1-С4алкокси-С1групу; фенілсульфонільну групу; Ar10; ОAr12; С4алкілтіогрупу, С1-С4алкокси-С1-С4алкілсульфініл, три(С1-С6алкіл)силіл або три(С 1С1-С4алкокси-С1-С4алкілсульфоніл, С3С6алкіл)силілоксигрупу, групи, які містять феніл С8алкенілтіогрупу, С3-С8алкінілтіогрупу, С1можуть містити один або більшу кількість С4алкілтіо-С1-С4алкілтіогрупу, С3-С4алкенілтіо-С1замісників, таких як С1-С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, С4алкілтіогрупу, С1-С4алкоксикарбоніл-С1С1-С3алкоксигрупа, С1-С3галогеналкоксигрупа, С4алкілтіогрупу, С1-С4алкоксикарбоніл-С1галоген, ціано-, гідрокси- або нітрогрупа; С4алкілсульфініл, С1-С4алкоксикарбоніл-С1або Z1, Z2 та Z3 означають 3-оксетаніл; 3С4алкілсульфоніл, С3-С8циклоалкілтіогрупу, С3оксетаніл, що містить як замісники С1С8циклоалкілсульфініл, С3С3алкоксигрупу, С1-С3алкокси-С1-С3алкіл або С1С8циклоалкілсульфоніл, феніл-С1-С4алкілтіогрупу, С6алкіл; С3-С6циклоалкіл, що містить як замісники феніл-С1-С4алкілсульфініл, феніл-С1галоген, С1-С3алкіл або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл; С4алкілсульфоніл, S(O)n1-Ar3, фенілтіогрупу, три(С1-С6алкіл)силіл; три(С1фенілсульфініл, фенілсульфоніл, причому групи, С6алкіл)силілоксигрупу або СН=Р(феніл)3; які містять феніл можуть містити один або більшу або Z1, Z2 та Z3 означають С1-С6алкільну, С2кількість замісників, таких як С1-С3алкіл, С1С6алкенільну або С2-С6алкінільну групу, у яку С3галогеналкіл, С1-С3алкоксигрупа, С1можуть бути включені кисень, -О(СО)-, -(СО)О-, С3галогеналкоксигрупа, С1-С4алкоксикарбоніл, О(СО)О-, -N(R14)O-, -ONR15-, сірка, сульфонільна, галоген, ціано-, гідрокси-М+, у якому М+ означає або R3 означає О- або нітрогрупи; сульфінільна група, SO2NR16-, NR17SO2- або -NR18катіон лужного металу або катіон амонію; і яка може бути заміщена за допомогою одного Q означає радикал або декількох L1; крім того, L1 може бути приєднаний до кінцевого атома вуглецю С1С6алкільної, С2-С6алкенільної або С2-С6алкінільної групи; або Z1, Z2 та Z3 означають водень, гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, ціаногрупу, галоген, формільну, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, , або С2-С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, С1С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфініл, NR22R23, феніл, що може містити один або більшу кількість замісників, таких як С1-С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, С1-С3алкоксигрупа, С1-С3галогеналкоксигрупа, , у якому галоген, ціано-, гідрокси- або нітрогрупа, С3С6циклоалкіл, С5-С6циклоалкіл, що містить як р1, р2 та р3 дорівнюють 0 або 1; замісники С1-С3алкоксигрупу, С1-С3алкокси-С1m1, m2 та m3 дорівнюють 1, 2 або 3; С3алкіл або С1-С6алкіл, або Ar5, O-Ar6, N(R24)Ar7 Х1, Х2 та Х3 означають гідроксигрупу, галоген, або S(O)n6Ar8; С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2L1 означає водень, галоген, гідрокси-, аміно-, С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2формільну, нітро-, ціано-, меркаптогрупу, С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1карбамоїл, Р(О)(ОС1-С6алкіл)2, С1-С6алкоксигрупу, С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкілтіогрупу, С1С1-С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С6галогеналкілтіогрупу, С1С2-С6галогеналкініл, С3-С6циклоалкіл, С6галогеналкілсульфініл або С 1галогензаміщений С3-С6циклоалкіл, С3С6галогеналкілсульфоніл; С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С3Ζ1, Ζ2 та Ζ3 означають С1-С6алкіл, що містить С6алогеналкенілоксигрупу, ціано-С1наступні замісники: С3-С4циклоалкіл або С3С6алкоксигрупу, С1-С6алкокси-С1-С6алкоксигрупу, С4циклоалкіл, що містить як замісники галоген, С1С1-С6алкілтіо-С1-С6алкоксигрупу, С1С6алкіл, С1-С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1С6алкілсульфініл-С1-С6алкоксигрупу, С1С3алкіл; оксираніл або оксираніл, що містить як С6алкілсульфоніл-С1-С6алкоксигрупу, С1замісники С1-С6алкіл або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл; С6алкоксикарбоніл-С1-С6алкоксигрупу, С13-оксетаніл або 3-оксетаніл, що містить як С6алкілкарбонілокси-С1-С6алкілкарбоніл, С1замісники С1-С6алкіл, С1-С3алкоксигрупу або С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С3алкокси-С1-С3алкіл; 3-оксетанілоксигрупу або 3С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілтіогрупу, С1оксетанілоксигрупу, що містить як замісники С1С6галогеналкілсульфініл, С1С6алкіл, С1-С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1С6галогеналкілсульфоніл або оксираніл, що, у С алкіл; С -С циклоалкілоксигрупу або С3 3 6 3 7 82351 8 або більшу кількість замісників, таких як С1свою чергу, може містити як замісники С1-С6алкіл, С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2С1-С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл, С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2або (3-оксетаніл)-оксигрупу, що, у свою чергу, С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупа, С1може містити як замісники С1-С6алкіл, С1С6галогеналкоксигрупа, С3-С6алкенілоксигрупа, С3С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл, абоС6алкінілоксигрупа, меркапто-, аміно-, гідрокси-, бензоїлоксигрупу, бензилоксигрупу, С1-С6алкілтіогрупа, С1-С6галогеналкілтіогрупа, С3бензилтіогрупу, бензилсульфініл, С6алкенілтіогрупа, С3-С6галогеналкенілтіогрупа, бензилсульфоніл, С1-С6алкіламіногрупу, ди(С1С3-С6алкінілтіогрупа, С1-С3алкокси-С1С6алкіл)аміногрупу, R19S(O)2O-, R20N(R21)SO2-, С3алкілтіогрупа, С1-С4алкілкарбоніл-С1роданідну групу, феніл, феноксигрупу, С3алкілтіогрупа, С1-С4алкоксикарбоніл-С1фенілтіогрупу, фенілсульфініл, фенілсульфоніл, С3алкілтіогрупа, ціано-С1-С3алкілтіогрупа, С1Ar4 або ОAr11, причому групи, які містять феніл, у С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1свою чергу, можуть містити один або більшу С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, кількість замісників, таких як С1-С3алкіл, С1аміносульфоніл, С1-С2алкіламіносульфоніл, N,NС3галогеналкіл, С1-С3алкоксигрупа, С1ди(C1-C2aлкiл)aмiнocyльфoнiл, ди(С1С3галогеналкоксигрупа, галоген, ціано-, гідроксиС4алкіл)аміногрупа, галоген, ціано-, нітрогрупа або або нітрогрупи; феніл, фенільна група, у свою чергу, може містити R4a та R5a незалежно один від одного один або більшу кількість замісників, таких як означають водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, гідроксигрупа, С1-С6алкілтіогрупа, С1ціаногрупу, формільну, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6галогеналкілтіогрупа, С3-С6алкенілтіогрупа, С3С6алкоксикарбоніл, карбамоїл, С1С6галогеналкенілтіогрупа, С3-С6алкінілтіогрупа, С1С6алкіламінокарбоніл, ди(С1С3алкокси-С1-С3алкілтіогрупа, С1-С4алкілкарбонілС6алкіламіно)карбоніл, ди(С1С1-С3алкілтіогрупа, С1-С4алкоксикарбоніл-С1С6алкіламіно)сульфоніл, С3-С6циклоалкілкарбоніл, С3алкілтіогрупа, ціано-С1-С3алкілтіогрупа, С1С1-С6алкілсульфоніл, фенілкарбоніл, С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1феніламінокарбоніл або фенілсульфоніл, причому С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, фенільні групи можуть містити один або більшу аміносульфоніл, С1-С2алкіламіносульфоніл, Ν,Νкількість замісників, таких як С1-С6алкіл, С1ди(С1-С2алкіл)аміносульфоніл, ди(С1С6галогеналкіл, С1-С6алкоксигрупа, С1С4алкіл)аміногрупа, галоген, ціано- або нітрогрупу, С6галогеналкоксигрупа, галоген, ціано-, гідроксита замісники за атомом азоту гетероциклічного або R4b та R5b незалежно один від одного нітрогрупа; кільця не є галогенами, та два атома кисню не означають гідроксигрупу, С1-С6алкоксигрупу, С3розташовані поруч один з одним; С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу або R25 означає водень, гідроксигрупу, С1-С6алкіл, бензилоксигрупу, бензильна група може містити С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкоксигрупу, С1один або більшу кількість замісників, таких як С1С6алкілкарбоніл, СрСбалкоксикарбоніл або С1С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкоксигрупа, С1С6алкілсульфоніл; і С6галогеналкоксигрупа, галоген, ціано-, гідроксиn1 дорівнює 0, 1 або 2; і n6 дорівнює 0, 1 або 2; або нітрогрупа; та агрономічно прийнятних R9, R11, R13, R16, R17, R18, R20, R23 та R24 солей/ізомерів/енантіомерів/таутомерів цих незалежно один від одного означають водень, С1сполук. Алкільні групи, зазначені при визначенні С6алкіл, Ar9, С1-С6галогеналкіл, С1замісників, можуть мати лінійний або С6алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл, С1розгалужений ланцюг і являють собою, наприклад, С6алкілсульфоніл, феніл, фенільна група, у свою метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, вторчергу, може містити один або більшу кількість бутил, ізобутил, тер-бутил, пентил, гексил, гептил і замісників, таких як С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, октил та їх розгалужені ізомери. Алкокси-, С1-С6алкоксигрупа, С1-С6галогеналкоксигрупа, алкенільні й алкінільні радикали утворюються з галоген, ціано-, гідрокси- або нітрогрупа; зазначених алкільних радикалів. Алкенільні й R6a означає водень, С1-С6алкіл або С1алкінільні групи можуть бути моно- або С6алкілкарбоніл; або разом з R6b означає С2поліненасиченими. С1-С4Алкіленові та С2С5алкіленовий ланцюг; С4алкеніленові ланцюги також можуть бути R6b, R6d, R10, R12 та R22 незалежно один від лінійними або розгалуженими. фтор, хлор, бром Галоген звичайно означає одного означають водень або С1-С6алкіл; або йод, краще - фтор або хлор. Це ж R6c, R14, R15, R19 та R21 незалежно один від справедливо для галогену при його використанні одного означають С1-С6алкіл або С1разом з іншими значеннями, такими як С6галогеналкіл;, Ar4, Ar5, Ar6, Ar7, Ar8, Ar9, Ar10, Ar11 Ar1, Ar2, Ar3 галогеналкіл або галогенфеніл. та Ar12 незалежно один від одного означають 5- Галогеналкільні групи бажано мають ланцюг 10-членну моноциклічну або конденсовану довжиною від 1 до 6 атомів вуглецю. Галогеналкіл біциклічну кільцеву систему, що може бути являє собою, наприклад, фторметил, ароматичною, частково насиченою або повністю дифторметил, трифторметил, хлорметил, насиченою та може містити від 1 до 4 дихлорметил, трихлорметил, 2,2,2-трифторетил, гетероатомів, які вибрані з групи, що включає азот, 2-фторетил, 2-хлоретил, пентафторетил, 1,1кисень, сірку, С(О) та C(=NR25), і всі кільцеві дифтор-2,2,2-трихлоретил, 2,2,3,3-тетрафторетил системи можуть містити не більше двох атомів або 2,2,2-трихлоретил; краще - трихлорметил, кисню, не більше двох атомів сірки, не більше дифторхлорметил, дифторметил, трифторметил двох груп С(О) і не більше однієї групи C(=NR25), або дихлорфторметил. та всі кільцеві системи самі можуть містити один 9 82351 10 (5-метил-3-піридазиніл)-; (3-піридазиніл)-; (4,6У контексті даного винаходу термін "що диметил-2-піримідиніл)-; (4-метил-2-піримідиніл)-; містить один або декілька замісників" звичайно (2-піримідиніл)-; (2-метил-4-піримідиніл)-; (2-хлорслід розуміти як такий, що містить від 1 до 5 4-піримідиніл)-; (2,6-диметил-4-піримідиніл)-; (4замісників, переважно - від 1 до 3 замісників. піримідиніл)-; (2-метил-5-піримідиніл)-; (6-метил-2Як галогеналкеніл розглядаються алкенільні піразиніл)-; (2-піразиніл)-; (4,6-диметил-1,3,5групи, які як один або декілька замісники містять триазин-2-іл)-; (4,6-дихлор-1,3,5-триазин-2-іл)-; галоген, причому галоген означає фтор, хлор, (1,3,5-триазин-2-іл)-; (4-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-; бром або йод, а краще - фтор або хлор, (3-метил-1,2,4-триазин-5-іл)-; (3-метил-1,2,4наприклад, 2,2-дифтор-1-метилвініл, 3триазин-6-іл)-; фторпропеніл, 3-хлорпропеніл, 3-бромпропеніл, 2,3,3-трифторпропеніл, 2,3,3-трихлорпропеніл та 4,4,4-трифторбут-2-ен-1-іл. З С3-С8алкенільних груп, що як один, два або три замісники можуть містити галоген, перевага надається таким, котрі мають ланцюг довжиною від 3 до 5 атомів вуглецю. Як галогеналкініл розглядаються, наприклад, алкінільні групи, які як один або декілька замісники містять галоген, причому галоген означає бром, йод, а краще - фтор або хлор, наприклад, 3фторпропініл, 3-хлорпропініл, 3-бромпропініл, 3,3,3-трифторпропініл і 4,4,4-трифторбут-2-ін-1-іл. З алкінільних груп, що як один або декілька замісників містять галоген, перевага надається таким, котрі мають ланцюг довжиною від 3 до 5 атомів вуглецю. та Ar10 також може означати, наприклад, Аr1, Ar2, Ar3, Ar4, Ar5, Ar6, Ar7, Ar8, Ar9, Ar10, Ar11 гетероциклічну групу, що містить карбоніл, та Ar12 означають, наприклад, феніл, нафтил або наступні гетероциклічні групи: (1-метил-1Нпіразол-3-іл)-; (1-етил-1Н-піразол-3-іл)-; (1-пропіл1Н-піразол-3-іл)-; (1Н-піразол-3-іл)-; (1,5-диметил1Н-піразол-3-іл)-; (4-хлор-1-метил-1Н-піразол-3-іл); (1Н-піразол-1-іл)-; (3-метил-1Н-піразол-1-іл)-; (3,5-диметил-1Н-піразол-1-іл)-; (3-ізоксазоліл)-; (5метил-3-ізоксазоліл)-; (3-метил-5-ізоксазоліл)-; (5ізоксазоліл)-; (1Н-пірол-2-іл)-; (1-метил-1Н-пірол-2іл)-; (1Н-пірол-1-іл)-; (1-метил-1Н-пірол-3-іл)-; (2фураніл)-; (5-метил-2-фураніл)-; (3-фураніл)-; (5метил-2-тієніл)-; (2-тієніл)-; (3-тієніл)-; (1-метил-1Німідазол-2-іл)-; (1Н-імідазол-2-іл)-; (1-метил-1Німідазол-4-іл)-; (1-метил-1Н-імідазол-5-іл)-; (4метил-2-оксазоліл)-; (5-метил-2-оксазоліл)-; (2оксазоліл)-; (2-метил-5-оксазоліл)-; (2-метил-4оксазоліл); (4-метил-2-тіазоліл)-; (5-метил-2у якій всі R26 означають метил, всі R27 та всі тіазоліл)-; (2-тіазоліл)-; (2-метил-5-тіазоліл); (2R28 незалежно означають водень, С1-С3алкіл, С1метил-4-тіазоліл)-; (3-метил-4-ізотіазоліл)-; (3С3алкоксигрупу, С1-С3алкілтіогрупу або метил-5-ізотіазоліл)-; (5-метил-3-ізотіазоліл)-; (1трифторметил, Х4 означає кисень або сірку та r = метил-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)-; (2-метил-2Н-1,2,31, 2, 3 або 4. триазол-4-іл)-; (4-метил-2Н-1,2,3-триазол-2-іл)-; (1Якщо вільні валентності не зазначені у метил-1Н-1,2,4-триазол-3-іл)-; (1,5-диметил-1Нвизначеннях Ar1, Ar2, Ar3, Ar4, Ar5, Ar6, Ar7, Ar8, Ar9, 1,2,4-триазол-3-іл)-; (3-метил-1Н-1,2,4-триазол-1іл)-; (5-метил-1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-; (4,5диметил-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)-; (4-метил-4НAr10, Ar11 та Ar12, наприклад, як у , то 1,2,4-триазол-3-іл)-; (4Н-1,2,4-триазол-4-іл)-; (5положення приєднання розташоване на атомі метил-1,2,3-оксадіазол-4-іл)-; (1,2,3-оксадіазол-4вуглецю, відзначеному, як "СН", або в такому іл)-; (3-метил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)-; (5-метил1,2,4-оксадіазол-3-іл)-; (4-метил-3-фуразаніл)-; (3фуразаніл)-; (5-метил-1,2,4-оксадіазол-2-іл)-; (5- на положенні випадку, як, наприклад, метил-1,2,3-тіадіазол-4-іл)-; (1,2,3-тіадіазол-4-іл)-; зв'язування, зазначеному внизу ліворуч. (3-метил-1,2,4-тіадіазол-5-іл)-; (5-метил-1,2,4Катіон лужного металу М+ (наприклад, у тіадіазол-3-іл)-; (4-метил-1,2,5-тіадіазол-3-іл)-; (5позначенні О-М+ в R3) у контексті даного винаходу метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)-; (1-метил-1Н-тетразолпереважно означає катіон натрію або катіон калію. 5-іл)-; (1Н-тетразол-5-іл)-; (5-метил-1Н-тетразол-1Алкоксигрупи переважно мають ланцюг іл)-; (2-метил-2Н-тетразол-5-іл)-; (2-етил-2Ндовжиною від 1 до 6 атомів вуглецю. Алкоксигрупа тетразол-5-іл)-; (5-метил-2Н-тетразол-2-іл)-; (2Нозначає, наприклад, метокси-, етокси-, пропокси-, тетразол-2-іл)-; (2-піридил)-; (6-метил-2-піридил)-; ізопропокси-, н-бутокси-, ізобутокси-, втор-бутокси(4-піридил)-; (3-піридил)-; (6-метил-3-піридазиніл)-; та трет-бутоксигрупи та ізомери пентилокси- і 11 82351 12 циклобутил, циклопентил, циклогексил. гексилоксигруп; краще - метокси- і етоксигрупи. Циклоалкільні групи, що містять до 8 атомів Алкілкарбоніл бажано означає ацетил, пропіоніл вуглецю, також включають С3-С6алкільну групу, або півалоїл. Алкоксикарбоніл означає, наприклад, приєднану за допомогою метиленового або метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, етиленового містка, наприклад, циклопропілметил, пропоксикарбоніл, ізопропоксикарбоніл, нциклобутилметил і циклопентилметил. бутоксикарбоніл, ізобутоксикарбоніл, вторЦиклоалкільні групи, також як, наприклад, бутоксикарбоніл або трет-бутоксикарбоніл; краще кисневмісні оксираніл, оксиранілметил, 3метоксикарбоніл або етоксикарбоніл. оксетаніл, 2- та 3-тетрагідрофураніл, 2-(2- та 3Галогеналкоксигрупи переважно мають ланцюг тетрагідрофураніл)метил, 2-, 3та 4довжиною від 1 до 6 атомів вуглецю. тетрагідропіраніл, 2-(2-тетрагідропіраніл)метил, Галогеналкоксигрупа означає наприклад, 1,3-діоксоланіл, 2-(1,3-діоксоланіл)метил, 4-(1,3фторметокси-, дифторметокси-, трифторметокси-, діоксоланіл)метил, 1,3-діоксаніл, 1,4-діоксаніл і 2,2,2-трифторетокси-, 1,1,2,2-тетрафторетокси-, 2аналогічні насичені групи - особливо як компонент фторетокси-, 2-хлоретокси-, 2,2-дифторетокси- та Ar5 у L1 - також можуть бути заміщені за 2,2,2-трихлоретоксигрупи; краще - дифторметоксидопомогою однієї або декількох С1-С3алкільних , 2-хлоретокси- та трифторметоксигрупи. груп, краще - заміщені за допомогою 1-4 Алкілтіогрупи переважно мають ланцюг метальних груп. довжиною від 1 до 8 атомів вуглецю. Алкілтіогрупа Феніл, включений як компонент замісника, означає, наприклад, метилтіо-, етилтіо-, пропілтіо-, такого як феноксигрупа, бензил, бензилоксигрупа, ізопропілтіо-, н-бутилтіо-, ізобутилтіо-, вторбензоїл, фенілтіогрупа, фенілалкіл, феноксіалкіл, бутилтіо- або трет-бутилтіогрупи, краще може знаходитися в заміщеному вигляді. У цьому метилтіо- і етилтіогрупи. Алкілсульфініл означає, випадку замісники можуть знаходитися в орто-, наприклад, метилсульфініл, етилсульфініл, метаі/або пара-положенні (положеннях). пропілсульфініл, ізопропілсульфініл, нКращими положеннями замісників є орто- та парабутилсульфініл, ізобутилсульфініл, вторположення відносно положення приєднання до бутилсульфініл, трет-бутилсульфініл; краще циклу. Фенільні групи переважно є незаміщеними метилсульфініл і етилсульфініл. Алкілсульфоніл або моно- або дизаміщені, краще - незаміщеними означає, наприклад, метилсульфоніл, або монозаміщені. етилсульфоніл, пропілсульфоніл, Ζ1, Z2 та Z3 означають С1-С6алкільну групу, у ізопропілсульфоніл, н-бутилсульфоніл, яку включені кисень, О(СО)-, -(СО)О-, О(СО)О-, ізобутилсульфоніл, втор-бутилсульфоніл або третN(R14)O-, -ONR15-, сірка, сульфінільна, бутилсульфоніл; краще - метилсульфоніл або сульфонільна група, SO2NR16-, NR17SO2- або етилсульфоніл. Алкіламіногрупа означає, наприклад, NR18-, і яка може містити один або декілька метиламіно-, етиламіно-, н-пропіламіно-, замісників - груп L1, якщо в цю С1-С6алкільну групу ізопропіламіно- або ізомери бутиламіногрупи. включені кисень, -О(СО)О-, сірка, сульфінільна Діалкіламіногрупа означає, наприклад, або сульфонільна група, те це слід розуміти, як, диметиламіно-, метилетиламіно-, діетиламіно-, ннаприклад, бідентатний містковий фрагмент пропілметиламіно-, дибутиламінота СН2ОСН2-, СН2СН2ОСН2-, -СН2ОСН2СН2-, діізопропіламіногрупи. Перевага надається СН2ОСН2СН2СН2-, -СН2ОС(О)СН2-, алкіламіно- та діалкіламіногрупам - включаючи СН2(СО)ОСН2-, СН2О(СО)ОСН2-, -CH2SCH2-, такі, що містяться як компонент (NCH2S(O)CH2-, -СН2SО2СН2-, -CH2SCH2CH2-, алкіл)сульфоніламіногруп і NCH2S(O)CH2CH2-, -СН2SO2СН2СН2-, (алкіламіно)сульфонільних груп, таких як (N,NCH2N(CH3)SO2CH2-, -CH2 N(SO2CH3)CH2-, диметил)сульфоніламіногрупа та N,NCH2N(C(O)CH3)CH2-, CH2N(COOCH2CH3)CH2- або (диметиламіно)сульфонільна група - кожна з яких CH2N(COOCH3)CH2-, причому лівий центр має Алкоксіалкоксигрупи переважно мають ланцюг ланцюг довжиною від 1 до 4 атомів вуглецю. зв'язування з'єднується з піридиновим довжиною від 1 до 8 атомів вуглецю. Прикладами фрагментом, а правий центр зв'язування алкоксіалкоксигруп є: метоксиметокси-, з'єднується з замісником L1. Та Z1, Z2 та Z3, як С2метоксіетокси-, метоксипропокси-, етоксиметокси-, С6алкенільна або С2-С6алкінільна група, у яку етоксіетокси-, пропоксиметоксита включені кисень, -О(СО)-, -(СО)О-, О(СО)О-, бутоксибутоксигрупи. Алкоксіалкільні групи N(R14)O-, -ONR15-, сірка, сульфінільна, переважно мають ланцюг довжиною від 1 до 6 сульфонільна група, -SO2NR16-, -NR17SO2- або атомів вуглецю. Алкоксіалкіл означає, наприклад, NR18- та яка може містити один або декілька метоксиметил, метоксіетил, етоксиметил, замісників - груп L1, слід розуміти, як, наприклад, етоксіетил, н-пропоксиметил, н-пропоксіетил, бідентатний містковий фрагмент ізопропоксиметил або ізопропоксіетил. = СНСН2ОСН2- або -С СН 2ОСН2-. Така СН С = Алкілтіоалкільні групи переважно мають незаміщена або заміщена за допомогою Li С1ланцюг довжиною від 1 до 8 атомів вуглецю. С6алкільна, С2-С6алкінільна або С2-С6алкінільна Алкілтіоалкіл означає, наприклад, метилтіометил, група Z1, Z2 або Z3, у яку включені кисень, О(СО)-, метилтіоетил, етилтіометил, етилтіоетил, н(СО)О-, -О(СО)О-, -N(R14)O-, -ONR15-, сірка, пропілтіометил, н-пропілтіоетил, сульфінільна, сульфонільна група, SO2NR16-, ізопропілтіометил, ізопропілтіоетил, NR17SO2- або -NR18-, може мати лінійний або бутилтіометил, бутилтіоетил або бутилтіобутил. розгалужений ланцюг, наприклад, як у випадку Циклоалкільні групи, які містять до 8 атомів бідентатних місткових фрагментів -СН(СН3)ОСН2Сполуки формули І можуть існувати в різних вуглецю, бажано містять від 3 до 6 циклічних таутомерних формах, як, наприклад, якщо R3 та -СН2ОСН(СН3)СН2-. атомів вуглецю, наприклад, циклопропіл, 13 82351 означає гідроксигрупу та Q означає Q1, у формулах I', І'', I''' та І'''', перевага надається формулам I' та І''. 14 Це ж відноситься і до просторового розташування мостикового фрагмента Υ відносно до атомів вуглецю, що мають замісники R1 та R2, де Υ означає С2-С4алкіленовий або С2С4алкеніленовий ланцюг, у який можуть бути включені кисень, NR5a, сірка, сульфонільна група, сульфінільна група, С(О) або C(=NR5b) і/або який може бути моно- або полізаміщений за допомогою R6. Замісник R3 також може бути розташований на мостиковому фрагменті, як це вже було показано вище у формулі І'', у якій R3 означає гідроксигрупу. Даний винахід також стосується цих структурних ізомерних форм D5 Оскільки сполуки формули І також можуть містити асиметричні атоми вуглецю, наприклад, у випадку R1, R2, А1, А2 та Y, їх замісників R6, R7 та R8, a також у випадку атомів вуглецю, що мають замісники Х1, Х2, Х3, Z1, Z2 та Z3, і, відповідно, у будь-яких сульфоксидух, всі стереоізомери та всі хіральні і форми також включені в обсяг даного винаходу. В обсяг даного винаходу також включені всі структурні ізомерні і форми відносно до будь-яких подвійних зв'язків -С=С- TaC=N-. Оскільки R1 та R2, а також R7 та R8 в А1 та А2 незалежно один від одного можуть мати однакові або різні значення, сполуки формули І також можуть існувати в різних структурних ізомерних формах. Тому даний винахід також стосується всіх цих структурних ізомерних форм, що відрізняються просторовим розташуванням А1 та А2 і замісників R1 та R2 відносно замісника R3, як це показано у формулах D1-D4. сполук формули І. Таке розташування Α1, А2, Υ та замісників R1, R2, R4, R5, R6, R7 та R8 відповідно відноситься і до всіх можливим таутомерних і стереоізомерних форм сполук, що застосовуються як проміжні продукти. Даний винахід також стосується солей, які сполуки формули І можуть утворити з амінами, основами лужних і лужноземельних металів або з четвертинними амонієвими основами. З числа основ лужних і лужноземельних металів, які утворюють солі, слід відзначити гідроксиди літію, натрію, калію, магнію, барію та кальцію, але особливо гідроксиди натрію, барію та калію. Приклади придатних амінів, здатних до утворення солей амонію, включають аміак, а також первинні вторинні та третинні С1-С18алкіламіни, С1С4гідроксіалкіламіни та С2-С4алкоксіалкіламіни, наприклад, метиламін, етиламін, н-пропіламін, ізопропіламін, чотири ізомери бутиламіну, наміламін, ізоаміламін, гексиламін, гептиламін, октиламін, ноніламін, дециламін, пентадециламін, гексадециламін, гептадециламін, октадециламін, метилетиламін, метилізопропіламін, метилгексиламін, метилноніламін, метилпентадециламін, метилоктадециламін, етилбутиламін, етилгептиламін, етилоктиламін, гексилгептиламін, гексилоктиламін, диметиламін, діетиламін, ди-н-пропіламін, діізопропіламін, ди-нбутиламін, ди-н-аміламін, діізоаміламін, дигексиламін, дигептиламін, діоктиламін, етаноламін, н-пропаноламін, ізопропаноламін, Ν,Ν-діетаноламін, N-етилпропаноламін, Nбутилетаноламін, аліламін, н-бутеніл-2-амін, нпентеніл-2-амін, 2,3-Диметилбутеніл-2-амін, дибутеніл-2-амін, н-гексеніл-2-амін, пропілендіамін, триметиламін, триетиламін, три-н 15 82351 16 С4алкіленовий ланцюг, у який можуть бути пропіламін, триізопропіламін, три-н-бутиламін, включені кисень або -S(O)n1 і/або який може триізобутиламін, три-втор-бутиламін, три-нмістити один або декілька замісників R6d; аміламін, метоксіетиламін та етоксіетиламін; Z1, Z2 та Z3 незалежно один від одного гетероциклічні аміни, наприклад, піридин, хінолін, означають С1-С3алкокси-С1-С3алкілзаміщений С3ізохінолін, морфолін, піперидин, піролідин, індолін, С6циклоалкіл, три(С1-С6алкіл)силіл, три(С1хінуклідин і азепін; первинні ариламіни, наприклад, С6алкіл)силілоксигрупу або СН=Р(феніл)3; аніліни, метоксіаніліни, етоксіаніліни, о-, м- та пабо Ζ1, Ζ2 та Z3 означають С1-С6алкільну, С2толуїдини, фенілендіаміни, бензидини, С6алкенільну або С2-С6алкінільну групу, у яку нафтиламіни та о-, м- та п-хлораніліни; але краще включені кисень, -О(СО)-, -(СО)О-, -О(СО)О-, -триетиламін, ізопропіламін та діізопропіламін. N(R14)-О-, -O-NR15-, сірка, сульфінільна, Кращі четвертинні амонієві основи, що сульфонільна група, SO2NR16-, -NR17SO2- або придатні для утворення солі, відповідають, NR18- і яка може бути заміщена за допомогою наприклад, формулі [N(Ra Rb Rc Rd)]OH, У якій Ra, одного або декількох L1; Rb, Rc та Rd незалежно один від одного означають L1 означає галоген, гідрокси-, аміно-, С1-С4алкіл. Інші придатні тетраалкіламонієві формільну, нітро-, ціано-, меркаптогрупу, основи з іншими аніонами можна одержати, карбамоїл, Р(О)(ОС1-С6алкіл)2, С1-С6алкоксигрупу, наприклад, за реакцією обміну аніонів. С1-С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, Перевага надається сполукам формули І, у С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, якій С2-С6галогеналкініл, С3-С6циклоалкіл, R1, R2, R6, R7 та R8 незалежно один від одного галогензаміщений С3-С6циклоалкіл, С3означають водень, гідроксигрупу, меркаптогрупу, С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С3NO2, ціаногрупу, галоген, формільну, С1-С6алкіл, С6галогеналкенілоксигрупу, ціано-С1С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2С6алкоксигрупу, С1-С6алкокси-С1-С6алкоксигрупу, С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2С1-С6алкілтіо-С1-С6алкоксигрупу, С1-С6алкіл С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1сульфініл-С1-С6алкоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С3-С6алкенілоксигрупу, С3С6алкілсульфоніл-С1-С6алкоксигрупу, С1С6алкінілоксигрупу, С3-С6оксациклоалкіл, С3С6алкоксикарбоніл-С1-С6алкоксигрупу, С1С6тіациклоалкіл, С3-С6діоксациклоалкіл, С3С6алкілкарбонілокси-С1-С6алкілкарбоніл, С1С6дитіациклоалкіл, С3-Сбоксатіациклоалкіл, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілтіогрупу, С1С6алкоксикарбоні локсигрупу, С1С6галогеналкілсульфініл, С1С6алкілкарбонілоксигрупу, С1-С6алкілтіогрупу, С1С6галогеналкілсульфоніл або оксираніл, що, у С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфініл, NR9R10, свою чергу, може містити як замісники С1-С6алкіл, С3-С6циклоалкіл, три(С1-С6алкіл)силіл, три(С1С1-С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С4алкіл, С6алкіл)силілоксигрупу або Ar1; або (3-оксетаніл)-оксигрупу, що, у свою чергу, або R1, R2, R6, R7, R8 незалежно один від може містити як замісники С1-С6алкіл, С1одного означають С1-С6алкільну, С2-С6алкенільну, С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл, або С2-С6алкінільну або С3-С6циклоалкільну групу, у бензоїлоксигрупу, бензил оксигрупу, яку можуть бути включені кисень, сірка, бензилтіогрупу, бензилсульфініл, сульфонільна, сульфінільна група, -NR11- або бензилсульфоніл, С1-С6алкіламіногрупу, ди(С1С(О)- і/або яка як один, два або три замісники С6алкіл)аміногрупу, R19S(O)2O-, R20N(R21)SO2-, може містити гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, роданідну групу, феніл, феноксигрупу, ціаногрупу, галоген, формільну, С1фенілтіогрупу, фенілсульфініл, фенілсульфоніл С6алкоксигрупу, С3-С6алкенілоксигрупу, С3або Ar4, групи, які містять феніл, у свою чергу, С6алкінілоксигрупу, С1-С6галогеналкоксигрупу, С1можуть містити один або більшу кількість С2алкокси-С1-С2алкоксигрупу, С1замісників, таких як С1-С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, С4алкоксикарбонілоксигрупу, С1С1-С3алкоксигрупа, СрСзгалогеналкоксигрупа, С4алкілкарбонілоксигрупу, С1-С4алкоксикарбоніл, галоген, ціано-,R1 та R2 означають водень, метил, або, якщо гідрокси- або нітрогрупи; С1-С4алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1галоген або С1-С3алкоксикарбоніл і одночасно Υ С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, NR12R13, не означає С1-С2алкілен, що може містити як С1-С6алкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6алкініл, С3замісники водень, галоген або метил, або не С6циклоалкіл, три(С1-С6алкіл)силіл, три(С1означає кисень, сірку, сульфонільну, сульфінільну С6алкіл)силілоксигрупу або Ar2; групу, С(О) або NR4a, у якій R4a означає водень, або 2 замісники R6 біля одного атома вуглецю С1-С4алкіл, форміл або С1-С4алкілкарбоніл, разом утворюють -СН2О- або С2-С5алкіленовий L1 додатково може означати водень та Z1, Z2 ланцюг, у який можуть бути включені 1 або 2 та Z3 додатково можуть означати водень, атома кисню, сірки, сульфонільні або сульфінільні гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, ціаногрупу, групи і/або який може містити один або декілька галоген, формільну, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, замісників R6c, за умови, що 2 гетероатоми не С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, можуть знаходитися поруч один з одним; С2-С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1або 2 замісники R6 різних атомів вуглецю С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, С1разом утворюють кисневий місток або С1С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1С4алкіленовий ланцюг, що, у свою чергу, може С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфініл, NR22R23, бути заміщений за допомогою R6c; феніл, що може містити один або більшу кількість або R7 та R8 разом утворюють кисневий замісників, таких як С1-С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, місток,-СН СН СН-СН == місток або С3 17 82351 18 Особливо слід відзначити сполуки формули І, С1-С3алкоксигрупа, С1-С3галогеналкоксигрупа, у якій L1 означає водень тільки якщо Ζ1, Z2 та Z3 галоген, ціано-, гідрокси- або нітрогрупа, або С3означають С1-С6алкільну групу, у яку включені Сбциклоалкіл, С3-С6циклоалкіл, що містить як О(СО)-, -(СО)О-, N(R14)O, -ONR15-, -SO2NR16-, замісники С1-С3алкоксигрупу, С1-С3алкокси-С1NR17SO2- або -NR18-, або означає С2-С6алкенільну С3алкіл або С1-С6алкіл, 3-оксетаніл, 3-оксетаніл, або С2-С6алкінільну групу, у яку включені кисень, що містить як замісники С1-С3алкоксигрупу, С1О(СО)-, -(СО)О-, -О(СО)О-, -N(R14)O-, -ONR15-, С3алкокси-С1-С3алкіл або С1-С6алкіл; або Ar5, Oсірка, сульфінільна, сульфонільна група, Ar6, N(R24)Ar7 або S(O)n6Ar8; SO2NR16-, -NR17SO2- або -NR18-; і якщо, крім того, R9, R11, R13, R23, R16, R17, R18, R20 та R24 R1 або R2 означають водень або метил, або R1 незалежно один від одного означають водень, С1означає галоген або R2 означає С1С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкілкарбоніл, С3алкоксикарбоніл, і одночасно Υ не означає С1С1-С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілсульфоніл, С2алкілен, що може містити як замісники галоген феніл, фенільна група, у свою чергу, може містити або метил, або Υ не означає кисень, сірку, один або більшу кількість замісників, таких як С1сульфонільну, сульфінільну групу, С(О) або NR4a, С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкоксигрупа, С1у якій R4a означає водень, С1-С4алкіл, форміл або С6галогеналкоксигрупа, галоген, ціано-, гідроксиС1-С4алкілкарбоніл. або нітрогрупа, або Ar9; Надзвичайно важлива група сполук формули І R6a та R6b незалежно один від одного включає такі сполуки, у яких означають водень або С1-С6алкіл; або R6a та R6b Z1, Z2, Z3 означають С1-С3алкілен, що містить разом означають С 2-С5алкіленовий ланцюг; наступні замісники: галоген, гідрокси-, аміно-, R6c, R14, R15, R19 та R21 незалежно один від формільну, нітро-, ціано-, меркаптогрупу, одного означають С1-С6алкіл або С1карбамоїл, Р(О)(ОС1-С6алкіл)2, С1-С6алкоксигрупу, С6галогеналкіл; та R22 незалежно один від одного R6d, R10, R12 С1-С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, означають водень або С1-С6алкіл; С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, Ar1, Ar2, Ar3, Ar4, Ar5, Ar6, Ar7, Ar8 та Ar9 С2-Сбгалогеналкініл, С3-С6циклоалкіл, незалежно один від одного означають 5- - 10галогензаміщений С3-С6циклоалкіл, С3членну моноциклічну або конденсовану біциклічну С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С3кільцеву систему, що може бути ароматичною, С6галогеналкенілоксигрупу, ціано-С1частково насиченою або повністю насиченою та С6алкоксигрупу, С1-С6алкокси-С1-С6алкоксигрупу, може містити від 1 до 4 гетероатомів, вибраних із С1-С6алкілтіо-С1-С6алкоксигрупу, С1групи, що включає азот, кисень, сірку, С(О) та С6алкілсульфініл-С1-С6алкоксигрупу, С1C(=NR25), і всі кільцеві системи містять не більше С6алкілсульфоніл-С1-С6алкоксигрупу, С1двох атомів кисню та не більше двох атомів сірки, і С6алкоксикарбоніл-С1-С6алкоксигрупу, С1всі кільцеві системи самі можуть містити один або С6алкілкарбонілоксигрупу, С1-С6алкілкарбоніл, С1більшу кількість замісників, таких як С1-С6алкіл, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілтіогрупу, С1С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2С6галогеналкілсульфініл, С1С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупа, С1С6галогеналкілсульфоніл або оксираніл, що, у С6галогеналкоксигрупа, С3-С6алкенілоксигрупа, С3свою чергу, може містити як замісники С1-С3алкіл, С6алкінілоксигрупа, меркапто-, аміно-, гідрокси-, С1-С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл, С1-С6алкілтіогрупа, С1-С6галогеналкілтіогрупа, С3або (3-оксетаніл)-оксигрупу, що, у свою чергу, С6алкенілтіогрупа, С3-С6галогеналкенілтіогрупа, може містити як замісники С1-С6алкіл, С1С3-С6алкінілтіогрупа, С1-С3алкокси-С1С3алкоксигрупу або С1-С3алкокси-С1-С3алкіл, або С3алкілтіогрупа, С1-С4алкілкарбоніл-С1бензоїлоксигрупу, бензилоксигрупу, С3алкілтіогрупа, С1-С4алкоксикарбоніл-С1бензилтіогрупу, бензилсульфініл, бензил С3алкілтіогрупа, ціано-С1-С3алкілтіогрупа, С1сульфоніл, С1-С6алкіламіногрупу, ди(С1С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1Сбалкіл)аміногрупу, R19S(O)2O, R20N(R21)SO2-, С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, роданідну групу, феніл, феноксигрупу, аміносульфоніл, С1-С2алкіламіносульфоніл, N,Nфенілтіогрупу, фенілсульфініл, фенілсульфоніл ди(С1-С2алкіл)aміносульфоніл, ди(С1або Ar4, групи, які містять феніл, у свою чергу, С4алкіл)аміногрупа, галоген, ціано-, нітрогрупа або можуть містити один або більшу кількість феніл, фенільна група, у свою чергу, може містити замісників, таких як С1-С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, один або більшу кількість замісників, таких як С1-С3алкоксигрупа, С1-С3галогеналкоксигрупа, гідроксигрупа, С1-С6алкілтіогрупа, С1галоген, ціано-,R1 та R2 означають водень, метил, або, якщо гідрокси- або нітрогрупи; С6галогеналкілтіогрупа, С3-С6алкенілтіогрупа, С3галоген або С1-С3алкоксикарбоніл і одночасно Υ С6галогеналкенілтіогрупа, С3-С6алкінілтіогрупа, С1не означає С1-С2алкілен, що може містити як С3алкокси-С1-С3алкілтіогрупа, С1-С4алкілкарбонілзамісники галоген або метил, або не означає С1-С3алкілтіогрупа, С1-С4алкоксикарбоніл-С1кисень, сірку, сульфонільну, сульфінільну групу, С3алкілтіогрупа, ціано-С1-С3алкілтіогрупа, С1С(О) або NR4a, у якій R4a означає водень, С1С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1С4алкіл, форміл або С1-С4алкілкарбоніл, С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, L1 додатково може означати водень та Z1, Z2 аміносульфоніл, С1-С2алкіл аміносульфоніл, Ν,Νта Z3 додатково можуть означати водень, ди(С1-С2алкіл)аміносульфоніл, ди(С1гідроксигрупу, меркаптогрупу, NO2, ціаногрупу, С4алкіл)аміногрупа, галоген, ціано- або нітрогрупа, галоген, формільну, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, та замісники за атомом азоту гетероциклічного С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-Сбалкініл, кільця не є галогенами. 19 82351 20 краще означає бідентатну групу вигляду -СН2-, С2-С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1СН2СН2-, -ОСН2-, -ОСН2СН2-, -СН2О-, -СН2СН2О-, С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкоксикарбоніл, С1СН2ОСН2- або -СН2СН2СН2О-, та L1 бажано С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1означає моноциклічну групу С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфініл, NR22R23, феніл, що може містити один або більшу кількість замісників, таких як С1-С3алкіл, С2-С3галогеналкіл, С1-С3залкоксигрупа, С1-С3галогеналкоксигрупа, галоген, ціано-, гідрокси- або нітрогрупа, або С3С6циклоалкіл, С3-С6циклоалкіл, що містить як замісники С1-С3алкоксигрупу, С1-С3алкокси-С1С3алкіл або С1-С3алкіл, 3-оксетаніл, 3-оксетаніл, що містить як замісники С1-С3алкоксигрупу, С1С3алкокси-С1-С3алкіл або С1-С6алкіл, або Ar5, OAr6, N(R24)Ar7 або S(O)n6Ar8. Кращими сполуками формули І є такі, у яких p дорівнює 0. Переважно, якщо не менше, ніж одна група Z1, Z2 або Z3 знаходиться в орто-положенні відносно карбонільної групи; крім того, у кращих сполуках m1, m2 і m3 дорівнюють числу 1. Також кращими є сполуки формули І, у якій Q означає групу Q1 або Q2, краще - групу Q1. Також кращими є такі сполуки формули І, у якій Υ означає кисень, NCO2метил, NSO2CH3, NC(O)CH3, сірку, сульфінільну, сульфонільну групу, С(О) або С1-С2алкіленовий ланцюг. Надзвичайно важливими сполуками є такі, у яких Υ означає С1-С2алкіленовий ланцюг або кисень і в які А1 означає CR7, А2 означає CR8 та R1, R2, R6, R7, R8 незалежно один від одного означають водень або метил, краще, якщо Υ означає метилен або етилен і всі R1, R2, R6, R7, R8 означають водень. Сполуками формули І, що представляють особливий інтерес, є такі, у яких Ζ1 означає С1С3алкілен, у який може бути включений кисень, особливо бідентатна група вигляду -СН2-, СН2СН2-, ОСН2-, -ОСН2СН2-; -СН2О-, -СН2СН2О-, у якій R26 означає водень або метил, R27 СН2ОСН2- або -СН2СН2О-, та L1 переважно означає водень, С1-С3алкіл, С1-С3алкоксигрупу, С1означає водень, галоген, ціаногрупу, С1-С6алкіл, С3алкілтіогрупу або трифторметил і Х4 означає С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, кисень або сірку. С2-С6галогеналкініл, С1-С6алкоксигрупу, С1Якщо вільні валентності не зазначені в кращих С6галогеналкоксигрупу, С1-С6алкокси-С1С6алкоксигрупу. Особливо кращими є сполуки визначеннях L1, наприклад, як у то формули І, у якій Z1 або Z1-L1 означає СН3, положення приєднання розташоване на атомі СН2СН3, СН2СН2СН3, СНС(СН3)2, вуглецю, позначеному як "СН", або у випадку СН2ОСН2СН2ОСН3, СН2ОСН2СН2ОСН2СН3, СН2ОСН3, СН2ОСН2СН3, СН2ОСН(СН3)2, CH2OCH2CF3, СН2ОСН2СН= СН2, СН2ОСН2ССН, на атомі вуглецю, позначеному як "СН2", СН2ОСН2СССН3, СН2ОСН2СН2ССН, CH2OCH2CN, CH2OCH2C2CN, СН2ОСН2СН2СН2ОСН3, СН2ОСН2СН2ОСН2СН2ОСН3, на або в такому випадку, як, наприклад, CH2OCH2CH2CH2OCF3, СН2СН2ОСН3, положенні зв'язування, зазначеному внизу ліворуч. СН2СН2ОСН2СН3, СН2СН2СН2ОСН3, В іншій кращій групі сполук формули І, Х1, Х2 СН2СН2СН2ОСН2СН3 або СН2СН2ОСН2СН2ОСН3, та Х3 означають С1-С3галогеналкіл, краще - CF3, більше краще - СН3, СН2СН2СН2ОСН3 або CF2CF3, CF2CI або CF2H, більше краще - CF3 або CH2OCH2CH2OCH3, особливо кращими сполуками CF2H. є такі, у яких Υ означає метилен, етилен або Особливо краща група сполук формули І кисень, А1 означає CR7, А2 означає CR8 та R1, R2, включає такі сполуки, у яких R6, R7, R8 незалежно один від одного означають Υ означає кисень, C(=CR6aR6b) або С1водень або метил. З цієї групи перевага надається С4алкіленовий ланцюг, що може містити один або таким сполукам, у яких Q означає Q1, p1 дорівнює декілька замісників R6; 0 і m1 дорівнює 1, група (Z1)m1 знаходиться в ортоΑ1 означає CR7; положенні відносно карбонільної групи та R3 А2 означає CR8; означає гідроксигрупу. R1, R2, R6, R6a, R6b, R7 та R8 незалежно один Також слід особливо відзначити сполуки від одного означають водень, С1-С6алкіл або С1формули І, у якій Q означає Q1, Ζ1 означає С1С6алкоксикарбоніл; С3алкілен, у який може бути включений кисень, Ζ1 21 82351 22 або 2 замісники R6 біля одного атома вуглецю у якій Y, R1, R2, А2 та А1 є такими, як визначено разом утворюють С2-С5алкіленовий ланцюг; для формули І, з утворенням сполуки (сполук) R3 означає гідроксигрупу; формули llа і/або llb Q означає радикал Q1; p1 дорівнює 0; m1 дорівнює 1; Х1 означає С1-С6галогеналкіл; Z1 означає С1-С6алкільну групу, у яку може бути включений кисень та яка може бути заміщена за допомогою одного або декількох L1; крім того, L1 може бути приєднаний до кінцевого атома вуглецю С1-С6алкільної групи; або Ζ1 означає С 1-С6алкіл; та L1 означає С1-С6алкоксил; та агрономічно прийнятні солі/ізомери/енантіомери/таутомери цих сполук. Сполуки формули І можна одержати способами, що самі по собі відомі, наприклад, описаними в [WO/0039094], як це зазначено нижче з посиланням на приклади сполук формули Іа , у якій R1, R2, Α1, Α2, Υ, Х1, Z1, m1 і p1 є такими, як визначено вище. У кращому способі, наприклад, у випадку сполуки формули Іа у якій R1, R2, А1, А2 та Υ є такими, як визначено вище, та Q означає групу Q1, а) сполуку формули Q1a у якій Z1, m1, Χ1 та pi1 є такими, як визначено вище, та E1 означає групу, що відщеплюється, наприклад, галоген або ціаногрупу, вводять у реакцію в інертному органічному розчиннику, у присутності основи, зі сполукою формули Da та в останньому випадку потім ізомеризують, наприклад, у присутності основи та каталітичної кількості ацилувального реагенту, наприклад, диметиламінопіридину (ДМАП), або джерела ціаніду, наприклад, ціангідрину ацетону, ціаніду калію або триметилсилілціаніду; або б) сполука формули Q1b у якій Z1, m1, p1 і Χ1 є такими, як визначено для формули І, вводять у реакцію зі сполукою формули Da у якій Y, R1, R2, Α1 та А2 є такими, як визначено для формули І, в інертному органічному розчиннику, у присутності основи та реагенту реакції сполучення з утворенням сполуки (сполук) формули llа і/або llb 23 82351 24 Q1, Q2 і Q3, де R3 означає гідроксигрупу та р1, р2 і р3 дорівнюють 0. Сполуки формули І, у якій р1, р2 і р3 дорівнюють 1, тобто відповідні N-оксиди формули І, можна одержати за реакцією сполуки формули І, у якій р1, р2 і р3 дорівнюють 0, з придатним окисним реагентом, наприклад, з аддуктом Н2О2сечовина в присутності ангідриду кислоти, наприклад, трифтороцтового ангідриду. Таке окиснення відоме з літератури, наприклад, з роботи [J. Med. Chem., 32 (12), 2561-73,1989 або WO Для одержання сполук формули І, у якій Q 00/15615]. означає групи Q1, Q2 і Q3 та R3 означає гідроксигрупу, наприклад, у відповідності зі схемою реакцій 1, шлях а), похідні карбонових кислот формули Q1a, у якій Е1 означає групу, що відщеплюється, наприклад, галоген, наприклад, йод, бром, а краще - хлор, як вихідних речовин застосовують N-оксифталімід або N,Oдиметилгідроксиламіногрупу, або частину та в останньому випадку потім ізомеризують, активованого складного ефіру, наприклад, наприклад, як це описано для шляху а). Проміжні продукти формул Da, llа та llb є новими та розроблені спеціально для одержання (одержаного з сполук формули І. Тому даний винахід стосується і дициклогексилкарбодііміду (ДЦК) і відповідної їх. Нові проміжні продукти формул Da, llа, llb разом відносяться до загальних формул lllа і lllb карбонової кислоти) або (одержаного з N-етил-N'-(3-диметиламінопропіл)карбодііміду (ЕДК) і відповідної карбонової кислоти). їх вводять у реакції в інертному органічному розчиннику, наприклад, галогенованому вуглеводні, наприклад, дихлорметані, у нітрилі, наприклад, ацетонітрилі, або в ароматичному вуглеводні, наприклад, толуолі, та в присутності основи, наприклад, у яких R1, R2, Υ, Α1 та А2 є такими, як алкіламіну, наприклад, триетиламіну, визначено вище, та R29 означає ОН або OC(O)Q, ароматичного аміну, наприклад, піридину або 4де Q є таким, як визначено для формули І. диметиламінопіридину (ДМАП), з діонами Одержання сполук формули І більше формули Da з одержанням ізомерних складних докладно описано на приведених нижче схемах ефірів єнолів формули IIа або lIb. Цю реакцій. етерифікацію можна проводити при температурах, Ізомеризацію складноефірних похідних єнолів формул IIа та IIb з утворенням похідні формули І, у що дорівнюють від 0 до 110°С. якій R3 означає гідроксигрупу, можна проводити, наприклад, аналогічно опису [ЕР-А-0353187, ЕР-А0316491 або WO 97/46530] у присутності основи, наприклад, алкіламіну, наприклад, триетиламіну, карбонату, наприклад, карбонату калію, та каталітичної кількості ДМАП або каталітичної кількості джерела ціаніду, наприклад, ціангідрину ацетону, ціаніду калію або триметилсилілціаніду. Ці дві стадії реакції можна проводити in situ, особливо якщо використовується ціанід формули Q1 а (Е1 = ціаногрупа), або в присутності каталітичної кількості ціангідрину ацетону або ціаніду калію без виділення проміжних продуктів llа та llb. відповідності зі схемою реакцій 1, шлях b), У необхідні похідні формули І, у якій R3 означає гідроксигрупу, можна одержати, наприклад, аналогічно роботі [Е. Haslem, Tetrahedron, 24092433, 36, 1980] шляхом одержання спочатку складних ефірів єнолів формули llа і/або llb за допомогою етерифікації карбонових кислот формули Q1b діонами формули Da в інертному У відповідності зі схемою реакцій 1 краще розчиннику, наприклад, галогенованому одержувати сполуки формули І, що містять групу вуглеводні, наприклад, дихлорметані, нітрилі, 25 82351 26 наприклад, ацетонітрилі, або в ароматичному вуглеводні, наприклад, толуолі, у присутності основи, наприклад, алкіламіну, наприклад, триетиламіну, та реагенту реакції сполучення, наприклад, 2-хлор-1-метилпіридиніййодиду, як такі складні ефіри єнолів потім перетворюються in situ або на другій стадії в сполуки формули І. Ця реакція протікає, у залежності від використаного розчинника, при температурах, що дорівнюють від 0 до 110°С, і спочатку дає, як це описано для шляху а), ізомерні складні ефіри формул llа та llb, які можна ізомерізовать у необхідні похідні формули І (R3=гідроксигрупа ), як це описано для шляху а), наприклад, у присутності основи та каталітичної кількості ДМАП, або джерела ціаніду, наприклад, ціангідрину ацетону. Активовані похідні карбонових кислот Сполуки формули Da, що застосовуються як формули Q1a на схемі реакцій 1 (шлях а), у якій Е1 вихідні речовини, можна одержати, наприклад, означає групу, що відщеплюється, наприклад, шляхом обробки сполуки формули Db галоген, наприклад, йод, бром, а краще - хлор, можна одержати за відомими стандартними методикми, як це описано, наприклад, у роботі [С. Ferri "Reaktionen der organischen Synthese", Georg Thieme Verlag, Stuttgart, 1978, page 460 ff]. Такі реакції в цілому відомі й у літературі описані варіанти з різними групами Е1, що відщеплюються. Сполуки формули І, у якій R3 не означає гідроксигрупу або галоген, можна одержати за реакціями перетворення, у цілому відомим з у якій А1, А2, R1, R2 та Υ є такими, як визначено літератури, тобто за реакціями нуклеофільного для формули І, Ха означає хлор або бром та R3 заміщення з хлоридами формули І, у якій R3 означає гідроксигрупу або С1-С6алкоксигрупу, у означає хлор, що легко одержати зі сполук присутності придатного відновного реагента, формули І, у якій R3 означає гідроксигрупу, а також наприклад, трибутилоловогідриду або цинку в за відомими методиками за реакцією з хлоруючим оцтовій кислоті, а у випадку, якщо R3 означає С1реагентом, таким як фосген, тіонілхлорид або С6aлкоксигрупу, то необов'язково з наступною оксалілхлорид. У таких реакціях використовують, обробкою в присутності гідролізувального наприклад, меркаптани, тіофєноли або реагенту, наприклад, розведеної гетероциклічні тіоли в присутності основи, хлористоводневої кислоти або водного розчину пнаприклад, 5-етил-2-метилпіридину, толуолсульфонової кислоти. діізопропілетиламіну, триетиламіну, Конкретні сполуки наведеної вище формули гідрокарбонату натрію, у якій замісник R3 містить Сполуки формули І, ацетату натрію або Db, у якій R1 та R2 означають водень або метил, А1 тіогрупи, можна окиснити у відповідні сульфони та карбонату калію. та А2 означають метилен, Υ означає кисень, сульфоксиди формули І аналогічно відомим метилен або етилен, R3 означає хлор, бром або стандартним методикам, наприклад, гідроксигрупу та Ха означає хлор або бром, відомі надкислотами, наприклад, м-хлорпербензойною з робіт [Organic Letters 2002, 4, 1997; Archiv der кислотою (м-ХПБК) або надоцтовою кислотою. У Pharmazie 1987, 320, 1138; J. Amer. Chem. Soc. цій реакції ступінь окиснення атома сірки (SO- або 1968, 90 2376 та з US-A-3538117] та можуть бути SO2-) можна регулювати кількістю окисного агента. одержані за описаними у них методикам. Інші сірковмісні групи, наприклад, такі, що входять Сполуки формули Da, що застосовуються як до значеннь R1, R2, R6, R7, R8, L1, Х1, Х2, Х3 або Y, вихідні речовини, відповідно можуть бути одержані або в алкільні групи та ланцюги, у які включена самим загальним чином згідно з цими відомими сірка, як може бути, наприклад, у Z1, Z2 та Z3, методиками шляхом введення дієнофільної можна окиснити придатним окисним реагентом, сполуки формули IV таким як м-ХПБК або перйодат натрію, у відповідні сульфонові та сульфінові (сульфоксидні) групи безпосередньо в сполуках формули І, а також у проміжних продуктах формул IIа, lIb, Da та Db (приведених нижче в даному винаході). Одержані в такий спосіб похідні формули І, у якій R3 не означає гідроксигрупу, також можуть знаходитися в різних ізомерних формах, що необов'язково можна виділити в чистій формі. Тому даний винахід включає всі ці стереоізомерні форми. Прикладами таких ізомерних форм є у якій A1, A2, R1, R2 та Υ є такими, як визначено наступні формули I', І'' і I''', представлені для вище, в інертному розчиннику, такому як сполук формули І, у якій Q означає групу Q1. дихлорметан, 1,2-дихлопентан, толуол або 27 82351 28 хлорбензол, необов'язково при підвищеній бром, як це більш докладно описано в роботі [J. температурі або при підвищеному тиску, за Amer. Chem. Soc. 1968, 90, 2376]. реакцією, що аналогічна реакції Дільса-Альдера, у Сполуки формули VI також можна реакцію з тетрагалогенциклопропеном формули V перетворити в сполуки формули Db, у якій R3 та Ха означають хлор або бром, наприклад, у присутності 90% трифтороцтової кислоти при температурі кипіння або в присутності водного розчину нітрату срібла при температурі навколишнього середовища, як це описано в роботі [Archiv der Pharmazie 1987, 320, 1138 та в роботі іншого боку, сполуки4,1997]. З Organic Letters 2002, формули VI можна з гарними виходами перетворити в сполуки у якій Ха означає хлор або бром, з наступним формули Db, у якій R3 означає С1-С6алкоксигрупу гідролізом одержаної біциклічної сполуки формули та Ха означає хлор або бром, при температурі VI навколишнього середовища в присутності алкоголятів формули R3aO-M+, у якій R3a відповідно означає С1-С66алкіл і М+ означає сіль лужного металу, у розчиннику, такому як спирт R3aOH, толуол або простий ефір, наприклад, тетрагідрофуран, диметоксіетан. Сполуки формули Db, у якій Ха означає хлор або бром і R3 означає гідроксигрупу або С1С6алкоксигрупу, також можна відновити в присутності відновників, наприклад, у якій А1, A2, R1, R2, Ха і Υ є такими, як трибутилоловогідриду, в органічному розчиннику, визначено вище, необов'язково в присутності такому як толуол або тетрагідрофуран, і одержати придатного каталізатора, наприклад, нітрату сполуки формули Db, у якій Ха означає водень, що срібла або тетрафторборату срібла, або кислоти, добре відомо з приведених у літературі загальних такої як 90-98% сірчана кислота, 90% методик відновлення галогену, що знаходиться в трифтороцтова кислота або п-толуолсульфонова положенні, сусідньому з карбонільною групою кислота, або її введення в реакцію з алкоголятом, [див., наприклад, Comprehensive Org. Fund. Group. наприклад, метанолятом натрію, етанолятом Transformations, Vol.1. ed. S.M. Roberts, Pergamon калію або ізопропанолятом літію, для одержання Press Oxford, 1995, pages 1-11]. сполуки формули Db Нарешті, сполуки формули Db, у якій R3 означає С1-С6aлкоксигрупу, хлор або бром та Ха означає водень, можна гідролізовати у сполуки формули Da у присутності кислот, наприклад, розведеної хлористоводневої кислоти, розведеної сірчаної кислоти або п-толуолсульфонової кислоти. Загальна послідовність реакцій для одержання сполук формул Da та Db з сполук формул IV та V у якій А1, А2, R1, R2, Ха та Υ є такими, як через проміжні продукти формули VI показана на визначено вище, і R3 у залежності від умов наведеній нижче схемі. проведення реакції означає гідроксигрупу, С1С6алкоксигрупу, хлор або бром, що потім додатково відновлюють і/або гідролізують з одержанням нової сполуки формули Da у якій Α1, A2, R1, R2 та Υ є такими, як визначено вище. Таким чином, сполуки формули VI можна ввести в наступну реакцію, наприклад, у присутності 90-98% сірчаної кислоти при підвищеній температурі, що дорівнює приблизно 80-100°С, і одержати сполуки формули Db, у якій R3 означає гідроксигрупу та Ха означає хлор або За реакцією сполук формули VI і/або Db, у якій А1, А2, R1, R2, Ха та Υ є такими, як визначено вище, та R3 означає С1-С6aлкоксигрупу, з алкоголятами формули R3aO-M+, також можна одержати сполуки формули VII 29 у якій А1, А2, R1, R2, Ха та Υ є такими, як визначено вище, і R3a означає С1-С6алкіл, або, якщо використовується гліколь, то два R3a разом означають -СН2СН2-. Ці сполуки також можна ввести в реакцію в зазначених вище умовах відновлення, наприклад, із трибутилоловогідридом або з цинком у присутності оцтової кислоти, через сполуку формули VIla у якій А1, А2, R1, R2, R3a та Υ є такими, як визначено вище, з наступним гідролізом, наприклад, за допомогою розведеної хлористоводневої кислоти або каталітичної кількості п-толуолсульфонової кислоти у воді з одержанням сполук формул Da та Db у яких Α1, A2, R1, R2 і Υ є такими, як визначено вище, та R3 означає гідроксигрупу і Ха означає водень, як у загальному вигляді показано на наступній схемі. 82351 30 В іншому способі сполуки формули Da також можна одержати або шляхом перетворення сполуки формули VIII у якій R1, R2, А1, А2, Υ є такими, як визначено вище, та Ra означає С1-С6алкіл, або, якщо використовується гліколь, то два R3a разом означають -СН2СН2-, за допомогою гідроліза, наприклад, шляхом обробки водним розчином кислоти, шлях с), або шляхом перетворення сполуки формули IX у якій R1, R2, Α1, A2, Υ є такими, як визначено вище, шляхом окиснения, наприклад, діоксидом селену, шлях d), спочатку в дикетосполуку формули X у якій R1, R2, А1 , A2, Υ є такими, як визначено вище, з наступним перетворенням цієї сполуки шляхом введення карбену, наприклад, за допомогою діазометану або триметилсилілдіазометану, в 1,3-діон Da. Ці способи самі по собі відомі спеціалісту в даній галузі техніки; ці сполуки в залежності від структури функціональних груп R1, R2, А1, A2 та Υ можна одержати за загальними напрямками реакцій, що наведені на представленій нижче схемі. За такою схемою легко одержати, зокрема, такі сполуки формули VIII, у якій Υ означає С2алкіленовий ланцюг, замещенний за допомогою R6, де R6 означає, наприклад, алкокси-, 31 82351 32 бензилокси-, алкілкарбоніл, алкоксикарбоніл, Сполуки формули V, що застосовуються як алкілтіо- або алкілсульфонільну групу. вихідні речовини, також відомі, наприклад, з Методики одержання вихідних сполук роботи [Synthesis 1987, 260 і з роботи J. Amer. формули VIII, що застосовуються в зазначеному Chem. Soc. 1968, 90 2376]. вище способі, відомі, наприклад, з робіт [Асе. Існує велика кількість відомих методик Chem. Res. 2002, 856; J.O.C. 2002, 67, 6493; одержання всіх додаткових сполук формули І, що Organic Letters 2002, 2477; Synlett, 2002, 1520; містять функціональні групи відповідно до Chem. Commun. 2001, 1624; Synlett, 2000, 421; визначення А1, А2, R1, R2, Y та Q, наприклад, Tetrahedron Letters, 1999, 8431; J.O.C. 1999, 64, алкілування, галогенування, ацилування, 4102; J.A.C.S. 1998, 129, 13254; Tetrahedron амідування, оксимування, окиснення та Letters, 1998, 659; Synlett, 1997, 1351]. Методики відновлення, і вибір придатного способу одержання вихідних сполук формули IX описані, одержання залежить від характеристик (реакційної наприклад, у роботах [Org. Lettr. 2002, 2063; здатності) розглянутих замісників у відповідних Synthetic Commun. 2001, 707; J.A.C.S. 2001,123, проміжних продуктах формул І, Da, Db, VI, VII і Vlla 1569; Synlett, 1999, 225; Synlett, 1997, 786; та, особливо, вихідних речовин формул IV та V і Tetrahedron Letters, 1996, 7295; Synthesis, 1995, Q1b, Реакції3b. Q2b і Q одержання сполук формули І доцільно 845]. Сполуки формули Х відомі, наприклад, з проводити в апротонних, інертних органічних роботи [Synthesis, 2000, 850]. розчинниках. Такими розчинниками є вуглеводні, Перетворення за шляхом d) також відомі, такі як бензол, толуол, ксилол і циклогексан, наприклад, з роботи [Tetr. 1986, 42, 3491]. хлоровані вуглеводні, такі як дихлорметан, Окиснення краще проводити за допомогою трихлорметан, тетрахлорметан і хлорбензол, діоксиду селен у розчиннику, такому як оцтова прості ефіри, такі як диметиловий ефір, кислота, при температурах, що дорівнюють від диметиловий ефір етиленгліколю, диметиловий приблизно 20 до приблизно 120°С, і введення ефір діетиленгліколю, тетрагідрофуран і діоксан, карбену за допомогою діазометану краще нітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил, аміди, проводити при температурах, що дорівнюють від такі як Ν,Ν-диметилформамід, діетилформамід і приблизно -40 до приблизно 50°С, у розчиннику, N-метилпіролідон. Температура при проведенні такому як дихлорметан або діетиловий ефір. реакції переважно становить від -20 до +120°С. Введення карбену також можна проводити за Реакції звичайно протікають у деякій мірі допомогою триметилсилілдіазометану і показано, екзотермічно та звичайно їх можна проводити при що доцільно проводити реакцію в присутності як кімнатній температурі. Для зменшення тривалості каталізатор кислоти Льюїса, такої як ефірат реакції або для її ініціювання можна проводити трифториду бору, наприклад, при температурах, невелике нагрівання аж до температури кипіння що дорівнюють від приблизно -15 до приблизно реакційної суміші. Тривалість реакції також можна +25°. Однак у принципі сполуки формул Da, Db, VII, зменшити шляхом додавання декількох крапель VIla, VIII, IX та X, що застосовуються як вихідні основи як каталізатор реакції. Особливо речовини, а також як проміжні продукти, у придатними основами є третинні аміни, такі як залежності від типів замісників А 1, А2, R1, R2 та Υ, а триметиламін, триетиламін, хінуклідин, 1,4також у залежності від доступності вихідних діазабіцикло[2.2.2]октан, 1,5речовин, можна одержати за будь-якими кращими діазабіцикло[4.3.0]нон-5-ен і 1,5методиками та схемами реакцій, не обмежуючись діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен. Однак як основи варіантами способів, які зазначені вище. можна використовувати неорганічні основи, такі як Сполуки формули Da, у якій R1, R2, А1, А2 та Υ гідриди, наприклад, гідрид натрію або кальцію, є такими, як визначено вище, а також сполуки гідроксиди, наприклад, гідроксид натрію або калію, формули Db, у якій R1, R2, А1, А2 та Υ є такими, як карбонати, наприклад, карбонат натрію або калію, визначено вище, і R3 означає хлор, бром, гідроксиабо гідрокарбонати, наприклад, гідрокарбонат або С1-С6алкоксигрупу та Ха означає водень хлор калію або натрію. Основи можна використовувати або бром, за винятком сполук 3-хлор-8як самі так і, альтернативно, з додаванням оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діон; 3каталітичних кількостей каталізатора міжфазового хлорбіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діон; 3-хлор-4переносу, наприклад, краун-ефірів, краще - 18гідроксибіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-он; 3,4краун-6, абопродукти формули І солей. виділити Кінцеві тетраалкіламонієвих можна дибром-8-оксабіцикло[3.2.1 ]окта-3,6-дієн-2-он; 3,4звичайним чином шляхом концентрування або дибром-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6випарювання розчинника та очистити дієн-2-он; 3,4-дибромбіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2перекристалізацією або розтиранням твердого он; 3,4-дихлор-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2залишку в розчинниках, у яких вони не дуже добре он; 3,4-дихлорбіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-он і 7,8розчинні, таких як прості ефіри, ароматичні дибром-5,9-дигідро-5,9-метанобензоциклогептенвуглеводні або хлоровані вуглеводні, перегонкою 6-он, а також сполуки формули VII є новими і або за допомогою хроматографії на колонці, або являють собою цінні проміжні продукти для за допомогою методики ВЕРХ (високоефективна одержання сполуки формули І. Відповідно до рідинна хроматографія) з використанням цього, даний винахід стосується й них. придатного елюента. з якою варто проводити Послідовність, Сполуки формул Q1a, Q2a та Q3a, що реакцію для того, щоб, наскільки це можливо, застосовуються як вихідні речовини, та відповідні уникнути протікання вторинних реакцій, повинна їм кислоти Q1b, Q2b та Q3b відомі з публікацій [WO бути відома спеціалісту в даній галузі техніки. 00/15615 та WO 01/94339] або можуть бути Якщо синтез спеціально не розрахований на одержані за методиками, розкритим у даному виділення чистих ізомерів, то продукт може бути винаході. 33 82351 34 Приклади придатних аніоногенних, одержаний у вигляді суміші двох або більшої неіоногенних і катіоногенних поверхнево-активних кількості ізомерів, наприклад, відносно хіральних речовин наведені, наприклад, на [стор.7 та 8 у WO центрів у випадку алкільних груп або цис/транс97/34485]. ізомерів у випадку алкенільних груп, або форм Крім того, поверхнево-активні речовини, що або . Усі такі ізомери можна розділити звичайно застосовуються в технології способами, що самі по собі відомі, наприклад, виготовлення рецептур, що, зокрема, описані в хроматографією, кристалізацією, або одержати в роботах ["Mccutcheon's Detergents and Emulsifiers необхідній формі за допомогою специальної Annual" MC Publishing Corp., Ridgewood New методики проведення реакції. Jersey, 1981, Stache, H., "Tensid-Taschenbuch", Для застосування згідно з даним винаходом Carl Hanser Verlag, Munich/Vienna 1981, і Μ. and J. сполук формули І або композицій, що їх містять, Ash, "Encyclopedia of Surfactants", Vol.I-III, Chemical розглядаються всі способи внесення, звичайні для Publishing Co., New York, 1980-81], також придатні сільського господарства, наприклад, досходове для одержання гербіцидних композицій, які внесення, післясходове внесення і протруювання пропонуються у даному винаході. насіння, а також різні методики та способи, такі як, Композицій, які пропонуються в даному наприклад, регульоване виділення активного винаході, можуть додатково включати домішки, що інгредієнта. Для цієї мети розчин активного містять масло тваринного або рослинного (олію) інгредієнта наносять на неорганічні гранули носія походження, мінеральне масло, їх алкілови або на полімеризовані гранули складні ефіри або суміші таких масел і похідних (мочевино/формальдегідні) і сушать. При масел. Кількість масляної домішки в композиції, необхідності можна додатково нанести покриття що пропонується в даному винаході, звичайно (гранули з покриттям), що забезпечує дозоване складає від 0,01 до 2% у перерахунку на суміш виділення активного інгредієнта впродовж для обприскування. Наприклад, масляну добавку заданого періоду часу. Тому даний винахід також стосується можна додати в необхідній концентрації в гербіцидної композиції та композиції, що пригнічує резервуар обприскувача після приготування суміші ріст рослин, що включає гербіцидно ефективну для обприскування. кількість сполуки формули І, яка пропонується в п. Кращі масляні домішки включають мінеральні 1 формули винаходу, в інертному носії. масла або олію рослинного походження, Сполуки формули І можна застосовувати як наприклад, рапсову олію, маслинову олію або гербіциди в незміненому вигляді, тобто в якому соняшникову олію, емульгувальну рослинну олію, вони одержані при синтезі, але краще звичайним чином складати з них рецептури разом з таку як AMIGOÒ виробництва фірми Rhoneдопоміжними речовинами, що звичайно Poulenc Canada Inc., алкілові складні ефіри олій застосовуються в технології виготовлення рослинного походження, наприклад, метилпохідні, рецептур, наприклад, включити їх до або масло тваринного походження, таке як емульгувальних концентратів, розчинів, які риб'ячий жир або яловичий жир. Краща домішка в безпосередньо розприскуються або основному містить як активний компонент 80мас.% розбавляються, розведені емульсії, суспензії, алкілових складних ефірів риб'ячого жиру та суміші суспензій з емульсіями (суспензії-емульсії), 15мас.% метильованої рапсової олії, а також змочувальні порошки, розчинні порошки, дусти, 5мас.% звичайних емульгаторів і регуляторів рН. гранули або мікрокапсули. Такі рецептури описані, Особливо кращі масляні домішки включають наприклад, на [стор.9-13 у WO 97/34485]. алкілові складні ефіри вищих жирних кислот (С8Відповідно до характеру композицій способи С22), краще - метільні похідні С12-С18жирних внесення, такі як обприскування, атомізація, кислот, наприклад, метилові ефіри лауринової обпилення, змочування, розкидання або полив, кислоти, пальмітинової кислоти й олеїнової вибираються відповідно до призначень і наявних Рецептури, тобто композиції, препарати або кислоти. Ці складні ефіри відомі під назвами суміші, умов. що включають сполуку (активний метиллаурат (CAS-111-82-0), метилпальмітат інгредієнт) формули І або не менше, ніж одну (CAS-112-39-0) та метилолеат (CAS-112-62-9). сполуку формули ї і звичайно одну або більшу Кращими метиловими ефірами жирної кислоти є кількість твердих або рідких допоміжних речовин EmeryÒ 2230 та 2231 (Henkel subsidiary Cognis для рецептур, одержують звичайним чином, GMBH, DE). і вплив масляних домішок можна Внесення наприклад, шляхом рівномірного змішування і/або поліпшити шляхом їх комбінування з поверхневорозмелу активних інгредієнтів з допоміжними активними речовинами, такими як неіоногенні, речовинами для рецептур, наприклад, аніоногенні або катіоногенні поверхнево-активні розчинниками або твердими носіями. При речовини. Приклади придатних аніоногенних, виготовленні рецептур також можна неіоногенних і катіоногенних поверхнево-активних використовувати поверхнево-активні сполуки речовин наведені на [cтop. 7 та 8 у WO 97/34485]. (поверхнево-активні речовини). Приклади Кращими поверхнево-активними речовинами є розчинників і твердих носіїв наведені, зокрема на аніоногенні поверхнево-активні речовини типу [стор.6 у WO 97/34485]. У залежності від природи сполуки формули І, додецилбензилсульфонату, краще - їх кальцієві що підлягає включенню до рецептури, придатними солі, а також неіоногенні поверхнево-активні поверхнево-активними речовинами є неіоногенні, речовини типу етоксилату жирного спирту. катіоногенні і/або аніоногенні поверхнево-активні Особлива перевага надається етоксилованим С12речовини та суміші поверхнево-активних речовин, С22жирним спиртам, що проявляють ступінь що мають гарну емульгувальну, диспергуючу або етоксилування, що дорівнює від 5 до 40. змочувальну здатність. Прикладами наявних у продажі кращих 35 82351 36 липкість, а також добрива або інші активні поверхнево-активних речовин є речовини типу інгредієнти. Genapol (Clariant AG, Muttenz, Switzerland). Сполуки формули І наносять на рослини або Для застосування як поверхнево-активні місце їх виростання при нормах витрати, що речовини також є кращим кремнієвмісні складають від 0,001 до 4кг/га, краще - від 0,005 до поверхнево-активні речовини, особливо 2кг/га. Концентрацію, необхідну для досягнення модифіковані поліалкілоксидами необхідного ефекту, можна визначити гептаметилтрисилоксани, такі як наявні в продажі, експериментально. Вона залежить від природи такі як, наприклад, Silwet L-77Ò, а також впливу, стадії розвитку культурної рослини та перфторовані поверхнево-активні речовини. бур'яну і від характеру застосування (місця, часу, Концентрація поверхнево-активних речовин у методики) і в залежності від цих параметрів може перерахунку на повну кількість домішок звичайно мінятися в широких межах. складає від 1 до 30мас.%. домішок, що містять Прикладами масляних Сполуки формули І відрізняються гербіцидною суміші масел, або мінеральних масел або їх та пригнічуючою ріст здатністю, що дозволяє похідних з поверхнево-активними речовинами є вносити їх під культурні рослини, особливо зернові Edenor ME SUÒ, TurbochargeÒ (Zeneca Agro, злаки, бавовну, сою, цукровий буряк, цукровий Stoney Creek, Ontario, CA) і ActipronÒ (BP Oil UK очерет, плантаційні культури, рапс, кукурудзу і Limited, GB). рис, а також застосовувати для невибірного Додавання органічного розчинника в суміш знищення бур'янів. Термін "культура" слід розуміти масляна домішка/поверхнево-активна речовина як такий, що включає також і культури, яким за також може забезпечити додаткове посилення допомогою звичайних методик селекції або генної впливу. Придатними розчинниками є, наприклад, інженерії надана стійкість до впливу гербіцидів або розчинники типів SolvessoÒ (ESSO) і Aromatic класів гербіцидів (таким як, наприклад, інгібітори SolventÒ (Exxon Corporation). ГФПД (п-гідроксифенілпіруватдіоксигеназа), Концентрації таких розчинників можуть інгібітори АЛС (ацетолактатсинтаза), інгібітори становити від 10 до 80мас.% у перерахунку на ЄПШФС (5-єнолпіровідшикімат-3-фосфатсинтаза), повну масу. інгібітори ГС (глутамінсинтетаза)). Прикладом Такі масляні домішки, що також описані, культури, якій стійкість до впливу імідазолінонів, наприклад, у [US-A-4834908], також придатні для наприклад, імазамокса, надана за допомогою композицій, які пропонуються у даному винаході. звичайних методик селекції (мутагенезу), є яровий Наявна в продажі масляна домішка, відома під рапс ClearfieldÒ (Canola). Приклади культур, яким назвою MERGEÒ, випускається фірмою BASF за допомогою методик генної інженерії надана Corporation і в основному описана, наприклад, у стійкість до впливу гербіцидів або класів [US-A-4834908 у стовпчику 5, як приклад СОС-1]. гербіцидів, включають стійкі до впливу гліфозату Ще однією масляною добавкою, що є кращою та глуфозинату сорти кукурудзи, що продаються згідно з даним винаходом, є SCORE (Novartis Crop під торговельними назвами RoundupReadyÒ і Protection Canada.) Під культурами слід розуміти і такі, котрим за LibertyLinkÒ. На додаток до перерахованих вище масляних допомогою методик генної інженерії надана домішок для посилення впливу композицій, які стійкість до шкідливих комах, наприклад, кукурудза пропонуються у даному винаході, у суміш для Bt (стійка до метелика кукурудзяного), бавовна Bt обприскування також можна додати (стійка до бавовняного довгоносика), а також алкілпіролідони, такі як наявні в продажі, картопля Bt (стійка до колорадського жука). наприклад, AgrimaxÒ. Для посилення впливу Прикладами кукурудзи Bt є гібриди кукурудзи Bt також можна застосовувати рецептури 176 NKÒ (Syngenta Seeds). Токсин Bt є білком, що синтетичних латексів, такі як, наприклад, у природі виробляють грунтові бактерії Bacillus поліакриламід, полівінільні сполуки та полі-1-пthuringiensis. Приклади токсинів і трансгенних ментен, такі як наявні в продажі, наприклад, рослин, здатних синтезувати такі токсини, описані BondÒ, CourierÒ або EmeraldÒ. Як агент, що в [ЕР-А-0451878, ЕР-А-0374753, WO 93/07278, WO посилюює вплив, в суміш для обприскування 95/34656 і ЕР-А-0427529]. також можна додати розчини, що містять Культурні рослини або їх посадковий матеріал пропіонову кислоту, наприклад, Eurogkem від 0,1 Pen-eГербіцидні рецептури звичайно містять можуть бути стійкими до гербіциду та одночасно до 99мас.%, краще - від 0,1 до 95мас.% гербіциду, trateÒ. стійкими до поїдання комахами (сполучені від 1 до 99,9мас.%, краще - від 5 до 99,8мас.% трансгенні ефекти). твердої або рідкої допоміжної речовини рецептури Бур'янами, що знищуються можуть бути й та від 0 до 25мас.%, краще - від 0,1 до 25мас.% однодольні, і дводольні бур'яни, такі як, поверхнево-активної речовини. У той час як наприклад, Stellaria (зірочник), Nasturtium продукти, що продаються, переважно готують у (красоля), Agrostis (мітлиця), Digitaria (кров'яна вигляді концентратів, кінцевий споживач звичайно пальчатка), Avena (вівсюг), Setaria (мишій), Sinapis буде використовувати розведені рецептури. (гірчиця), Lolium (пажитниця), Solarium (паслін), Композиції також можуть включати додаткові Echinochloa (плоскуха), Scirpus (очерет), інгредієнти, такі як стабілізатори, наприклад, Monochoria (монохорія), Sagittaria (стрілолист), рослинні олії або епоксидовані рослинні олії Bromus (стоколос), Alopecurus (лисохвіст), (епоксидована кокосова олія, рапсова олія або Sorghum halepense (сорго алепське), Rottboellia, соєва олія), протипінні речовини, наприклад, Cyperus (смикавець), Abutilon (абутилон), Sida силіконове масло, консерванти, регулятори (ключіа), Xanthium (нетреба), Amaranthus в'язкості, зв'язувальні речовини, що надають (амарант), Chenopodium (лобода), Іротоеа 37 82351 38 (іпомея), Chrysanthemum (хризантема), Galium Приклад одержання Р2: Одержання 3,4(підмаренник), Viola (фіалка) і Veronica (вероніка). дихлор-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6Композицій, які пропонуються в даному діен-2-ону: винаході, можуть додатково включати регулятори росту, наприклад, тринексапак (744), хлормекват хлорид (129), клофенцет (148), цикланілід (170), етефон (281), флурпримідол (355), гіберрелінову кислоту (379), інабенфід (421), гідразид малеїнової кислоти (449), мефлуїдид (463), мепікват хлорид (465), паклобутразол (548), прогексадіон-кальцій (595), уніконазол (746) або тідіазурон (703). 14г (51,1ммоль) Неочищеного 2,3,4,4Композицій, які пропонуються в даному винаході, тетрахлор-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]октатакож можуть включати фунгіциди, наприклад, 2,6-дієну та 17,36г (102,2ммоль) нітрату срібла азоксистробін (43), епоксиконазол (48), беноміл розчиняють у 500мл суміші ацетон/вода 1:1 і (60), бромуконазол (89), бітертанол (77), нагрівають впродовж 15год. при температурі, що карбендазим (107), ципроконазол (189), дорівнює 65-70°С, доти, поки реакція не ципродиніл (190), дикломезин (220), завершитися (моніторинг за допомогою дифеноконазол (228), диніконазол (247), тонкошарової хроматографії (ТШХ) (рухома фаза епоксиконазол (48), етиримол (284), етридіазол гексан/етилацетат 4:1)). Після охолодження (294), фенаримол (300), фенбуконазол (302), реакційної суміші до температури навколишнього фенпіклоніл (311), фенпродипін (313), середовища в реакційну суміш для нейтралізації фенпропіморф (314), феримзон (321), азотної кислоти порціями при перемішуванні флудіоксоніл (334), флуквінконазол (349), додають твердий гідрокарбонат натрію. Нітрат флутоланіл (360), флутриафол (361), імазаліл срібла, що випав, відфільтровують і більшу (410), іпконазол (426), іпродіон (428), ізопротіолан частину ацетону відганяють при зниженому тиску. (432), касугамуцин (438), крезоксим-метил (439), Водну фазу, що залишилася, тричі екстрагують спіроксамін (441), мептоніл (466), міклобутаніл етилацетатом. Органічний екстракт промивають (505), нуаримол (528), пефуразоат (554), водою, сушать над сульфатом натрію і пенцикурон (556), фталід (576), пробеназол (590), концентрують випарюванням. Маслоподібний прохлораз (591), пропіконазол (607), піразофос залишок очищають за допомогою хроматографії (619), піроквілон (633), квіноксифен (638), на силікагелі (елюювання в градієнтном режимі: 3квінтозен (639), тебуконазол (678), тетраконазол 50% етилацетат у гексані). 6,1г (54%) Чистого 3,4(695), тіабендазол (701), трифлузамід (705), дихлор-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6триадимефон (720), триадименон (721), дієн-2-ону одержують у вигляді блідо-жовтої 1 трициклазол (734), тридеморф (736), трифлумізол твердої речовини. H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,65 (d, 1H); 6,23 (d, (738), трифорин (742), тритіконазол (745) або 1H); 1,72 (s, 3H); 1,61 (s, 3H). вінклозолін (751). Числа в дужках, наведені після Приклад одержання Р3: Одержання 3-хлоркожного активного інгредієнта, указують 1,5-диметил-4-метокси-8-оксабіцикло[3.2.1]октапорядковий номер цього активного інгредієнта в 3,6-дієн-2-ону та 3-хлор-4,4-диметокси-1.5посібнику [Pesticide Manual, eleventh ed., British Наведені нижче приклади додатково диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону: ілюструють даний винахід, Crop Protection Council, 1997]. але не обмежують даний винахід. Приклад одержання 1: Одержання 2,3,4,4тетрахлор-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1 ]окта2,6-дієну: 6,49г (67,48ммоль) 2,5-Диметилфурану та 10г (56,23ммоль) тетрахлорциклопропену кип'ятять зі зворотним холодильником у 70мл толуолу впродовж 16год. Толуол і надлишок 2,5диметилфурану потім видаляють при зниженому тиску. Продукт, 14,77г (95,9% від теоретичного) 2,3,4,4-тетрахлор-1,5-диметил-8оксабіцикло[3.2.1]окта-2,6-дієну, що залишається у вигляді масла, можна застосовувати на наступній стадії реакції без додаткового очищення (1 H ЯМР). 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,50 (d, 1Н); 6,15 (d, 1H); 1,82 (s, 3H); 1,63 (s, 3H). 6,0г (27,39ммоль) 3,4-дихлор-1,5-диметил-8оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-ону вносять у 39мл безводного метанолу. При температурі, що дорівнює 0°С, реакційну суміш додатково розбавляють, додаючи по краплях 15,2мл 5,4Μ розчину метаноляту натрію (82,17ммоль), і обробляють за допомогою 10мл абсолютного метанолу. Потім реакційну суміш впродовж 35хв. при перемішуванні нагрівають до температури навколишнього середовища. За допомогою тонкошарової хроматографії (гексан/етилацетат 8:2) можна встановити, що вихідна речовина прореагувала до кінця. Потім реакційну суміш концентрують при зниженому тиску. Потім залишок з доданою водою тричі екстрагують тетрахлоридом вуглецю. Потім водну фазу ще тричі екстрагують свіжим тетрахлоридом вуглецю. Об'єднані органічні екстракти сушать над 39 82351 40 сульфатом натрію та концентрують випарюванням гексан/етилацетат 9:1). Потім ацетон видаляють при зниженому тиску; при охолодженні льодом. при зниженому тиску. Потім значення рН водної Маслоподібний продукт, що залишився, фази доводять до 9 насиченим розчином кристалізується у вигляді суміші ~1:1. Суміш гідрокарбонату натрію та тричі екстрагують розділяють за допомогою хроматографії на етилацетатом для видалення нейтральних колонці із силікагелем (елюент: градієнтний режим компонентів. Потім значення рН водної фази 1-5% етилацетат/гексан). Вигляділяють 3,1г доводять до 5 розведеною хлористоводневою (52,9%) чистого 3-хлор-1,5-диметил-4-метокси-8кислотою і тричі екстрагують свіжим оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-ону. етилацетатом. Органічну фазу сушать над 1 сульфатом натрію і концентрують випарюванням H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,48 (d, 1H); 6,24 (d, при зниженому тиску й одержують 1,04г (82,5%) 1H); 4,24 (s, 3H); 1,60 (s, 3H); 1,56 (s, 3H). технічно чистого 1,5-диметил-8Друга фракція дає 3,17г (46,9%) чистого 3оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону у вигляді хлор-4,4-диметокси-1,5-диметил-8жовтуватого продукту, що без додаткового оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону. 1 очищення можна використовувати на наступній H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,25 (d, 1Н); 6,05 (d, стадії реакції для одержання сполуки формули І. 1H); 5,15 (s, 1H); 3,48 (s, 3H); 3,46 (s, 3H); 1,53 (s, 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,46 (d, 1H); 6,23 (d, 3H); 1,51 (s, 3H). 1H); 5,54 (hept, 1H); 1,58 (d, 6H); 1,40 (d, 3H); 1,25 Приклад одержання Р4: Одержання 4,4(d, 3H). диметокси-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.11окт-6Приклад одержання Р6: Одержання 3-бромен-2-ону: 1,5-диметил-4-ізопропокси-8оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-ону 2,2г (8,92ммоль) 3-хлор-4,4-диметокси-1,5диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону в 240мл толуолу дегазують шляхом кип'ятіння зі зворотним холодильником і послідовно додають 66 мг каталітичної кількості азаізобутиронітрилу (АІБН) та 5,9мл (22,3ммоль) розчину трибутилоловогідриду. Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником впродовж ще 20хв. до завершення реакції (моніторинг за допомогою ТШХ: гексан/етилацетат 4:1). Потім реакційну суміш концентрують шляхом випарювання при зниженому тиску. Потім залишок розчиняють в ацетонітрилі та залишки, що містять олово тричі екстрагують гексаном. Фазу, що містить ацетонітрил, концентрують випарюванням у вакуумі, 1,56г (82,4% від теоретичного) 4,4диметокси-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6ен-2-ону залишається у вигляді жовтого масла, яке можна використовувати на наступній стадії реакції без додаткового очищення. 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,22 (d, 1Н); 5,90 (d, 1Н); 3,41 (s, 3H); 3,25 (s, 3H); 2,92 і 2,84 (система AB, 2H, J=16,5 Гц); 1,55 (s, 3H); 1,45 (s, 3H). Приклад одержання Р5: Одержання 1,5диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону: 1,61г (7,59ммоль) 4,4-диметокси-1,5-диметил8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону та 0,432г (2,28ммоль) п-толуолсульфонової кислоти розчиняють у суміші 2:1 ацетону з водою і нагрівають впродовж 50хв. при температурі, що дорівнює 70°С (моніторинг за допомогою ТШХ: Розчин 2,74г (8,9ммоль) 3,4-дибром-1,5диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-ону [одержаного відповідно до роботи Organic Lett. 4(12), 1997 (2002)] у 10мл тетрагідрофурану при температурі навколишнього середовища по краплях додають до 5,4мл (10,7ммоль) 2Μ розчини ізопропаноляту літію в 10мл тетрагідрофурану. Суміш перемішують впродовж 3год. при температурі навколишнього середовища, поки до кінця не прореагує вихідна речовина (моніторинг за допомогою ТШХ: гексан/етилацетат/гексан 4:1). Потім реакційну суміш при температурі, що дорівнює 0°С, обробляють 10% розчином дигідрофосфату натрію (20мл) і водою (30мл) і тричі екстрагують етилацетатом. Проводять сушіння над сульфатом натрію та концентрування шляхом випарювання. Для додаткового очищення одержане в такий спосіб темне масло очищають за допомогою хроматографії на силікагелі з використанням 5% етилацетату в гексані. Вигляділяють 1,73г (68% від теоретичного) чистого 3-бром-1,5-диметил-4ізопропокси-8-оксабіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2ону.1H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,46 (d, 1H); 6,23 (d, 1H); 5,54 (hept, 1H); 1,58 (d, 6H); 1,40 (d, 3H); 1,25 (d, 3H). Приклад одержання Р7: Одержання 3-бром4,4-(1',2'-етилендіокси)-біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2ону: 41 Розчин гліколяту натрію одержують перемішуванням 124мг (5,4ммоль) металевого натрію в 2,7мл (42,42ммоль) безводного етиленгліколю при температурі навколишнього середовища та після повного розчинення натрію додають 1,5мл тетрагідрофурану. До одержаного розчину мононатрійгліколяту потім по краплях додають розчин 1г (3,6ммоль) 3,4дибромбіцикло[3.2.1]окта-3,6-дієн-2-ону [одержаного відповідно до роботи Organic Lett. 4(12), 1997 (2002)] у 5мл тетрагідрофурану. Реакційну суміш потім перемішують при температурі навколишнього середовища впродовж 90хв. при моніторингу за допомогою ТШХ (рухома фаза гексан/етилацетат 4:1). Потім реакційну суміш обробляють за допомогою 8мл 10% розчину дигідрофосфату натрію та екстрагують етилацетатом (3´). Органічну фазу промивають водою для видалення етиленгліколю, потім сушать і концентрують випарюванням. Одержують 930мг (~100%) 3-бром-4,4-етилендіокси-біцикло[3.2.1]окт1 6-ен-2-ону у вигляді білої твердої речовини. 6,25 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,38 (m, 1Н); (m, 1H); 5,46 (s, 1H); 4,25 (m, 2H); 4,04 (m, 2H); 3,38 (m, 1H); 2,98 (m, 1H); 2,40 (m, 1H); 2,25 (m, 1H). Приклад одержання Р8: Одержання 4,4-(1',2'етилендіокси)-біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону: Дегазований розчин 920мг (3,55ммоль) 3бром-4,4-(1',2'-етилендіокси)-біцикло[3.2.1]окт-6ен-2-ону в 90мл толуолу при температурі кипіння послідовно обробляють за допомогою каталітичної кількості (30мг) АІБН і 2,35мл (8,88ммоль) трибутилоловогідриду. Для завершення реакції реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником впродовж ще 20хв. при моніторингу за допомогою ΤШΧ (рухома фаза гексан/етилацетат 1:1). Потім реакційну суміш концентрують шляхом випарювання при зниженому тиску. Потім залишок розчиняють у невеликій кількості ацетонітрилу та 5 разів екстрагують невеликою кількістю гексану для видалення вторинних продуктів, що містять олово. Потім фазу, що містить ацетонітрил, повторно концентрують випарюванням. Одержують 800мг 4,4-(1',2'-етилендіокси)-біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону у вигляді жовтого масла, яке можна безпосередньо використовувати на наступній 1 стадії реакції (300МГц; CDCI 3) очищення. 1H); 6,12 H ЯМР без додаткового d 6,30 (m, (m, 1H); 4,02-3,90 (m, 2´2H); 3,10 (m, 1Н); 3,06 (d, 1H); 2,83 (m, 1H); 2,45 (d, 1H); 2,40-2,25 (m, 2´1Η). Приклад одержання Р9: Біцикло[3.2.1]окт-6-ен2,4-діон: 82351 42 a) 640мг (3,55ммоль) 4,4-(1',2'-Етилендіокси)біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону нагрівають впродовж 16год. при температурі, що дорівнює 70°С, у присутності 200мг п-толуолсульфонової кислоти в суміші 2:1 ацетону з водою. Після завершення гідролізу (моніторинг за допомогою ТШХ: етилацетат/гексан 1:1) ацетон відганяють при зниженому тиску та значення рН водної фази доводять до 9 за допомогою насиченого розчину гідрокарбонату натрію. Після триразової екстракції водної фази етилацетатом її підкисляють до рН 5 розведеною хлористоводневою кислотою. Тричі проводять екстракцію свіжим етилацетатом, потім сушать над сульфатом натрію та концентрують шляхом випарювання у вакуумі. Одержують 364мг (75%) чистого біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону у вигляді жовтого масла, що використовують для наступної реакції одержання сполуки формули І. 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,22 (m, 2H); 3,50 (d, 1Н); 3,45 (m, 2H); 3,22 (d, 1H); 2,60-2,45 (m, 2´1Η). б) Однореакторна методика: 100мг (0,39ммоль) 3-бром-4,4-(1',2'-етилендіокси)біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-ону розчиняють у концентрованій оцтовій кислоті та при температурі навколишнього середовища обробляють за допомогою 80мг (1,16ммоль) порошкоподібного цинку. За протіканням реакції стежать за допомогою тонкошарової хроматографії (рухома фаза: гексан/етилацетат 1:1). Якщо через 2год. бромування вихідна речовина більше не виявляється, то реакційну суміш безупинно нагрівають при температурі, що дорівнює 95°С. Ще через 2год. за даними тонкошарової хроматографії уся вихідна речовина, 4,4-(1',2'етилендіокси)-біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2-он, вступає в реакцію. Реакційну суміш фільтрують і концентрують у вакуумі. Потім залишок обробляють насиченим розчином гідрокарбонату натрію та тричі екстрагують етилацетатом. Значення рН лужної водної фази доводять до 3-4 розведеною хлористоводневою кислотою та тричі екстрагують свіжим етилацетатом. Після сушіння органічної фази над сульфатом натрію і наступного концентрування випарюванням одержують 45мг (85% від теоретичного) технічно чистого біцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону. Приклад одержання Р10: Одержання 3-[2-(2метоксіетоксиметил)-6-трифторметилпіридин-3карбоніл]-1,5-диметил-8-оксабіцикло[3.2.1]окт-6ен-2,4-діону: 146мг (0,879ммоль) 1,5-Диметил-8оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону та 245мг (0,879ммоль) 2-(2-метоксіетоксиметил)-6трифторметилнікотинової кислоти [одержаної відповідно до опису в WO 01/94339] розчиняють у 43 82351 44 29мл ацетонітрилу та при температурі суміш тричі екстрагують етилацетатом з навколишнього середовища обробляють за додаванням води та потім повторно промивають допомогою 199мг (0,966ммоль) насиченим розчином хлориду натрію. Одержують дициклогексилкарбодііміду. Реакційну суміш 0,14г аморфного біцикло[3.2.2]нон-6-ен-2,4-діону у перемішують впродовж 2год. і потім додають вигляді таутомерної форми Da. 1 0,184мл (1,318ммоль) триетиламіну та 0,08мл H ЯМР (300МГц; CDCI3) d 6,22 (m, 2H); 3,58(0,879ммоль) ціангідрину ацетону. Впродовж ще 3,51 (m, 2H); 2,12 (m, 2H); 1,92 (m, 2H). 16год. при температурі навколишнього Приклад одержання Р13: Метиловий ефір 5середовища проводять перемішування, а потім бром-7,8-діоксобіцикло[2.2.2]окт-5-ен-2-карбонової концентрують при зниженому тиску. Залишок, що кислоти: утворився, хроматографують на силікагелі (елюент: толуол/етанол/діоксан/триетиламін/вода 20:8:4:4:1). Фракцію, що містить продукт, концентрують. Маслоподібний залишок повторно розчиняють у свіжому етилацетаті та промивають за допомогою 10мл розведеної хлористоводневої кислоти (рН 1), а потім водою (2´) і розчином хлориду натрію (2´). Потім розчин сушать над сульфатом натрію та концентрують випарюванням при зниженому тиску та одержують 128мг (34%) 33г (9,4ммоль) Метилового ефіру 5-бром-8,8[2-(2-метоксіетоксиметил)-6диметокси-7-оксобіцикло[2.2.2]окт-5-ен-2трифторметилпіридин-3-карбоніл]-1,5-диметил-8карбонової кислоти (J.O.C. (202), 67, 6493) оксабіцикло[3.2.1]окт-6-ен-2,4-діону у вигляді впродовж 12год. перемішують у суміші 15мл жовтого масла. трифтороцтової кислоти та 1мл води при кімнатній 1 температурі. Потім проводять екстракцію H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 16,1 (br, s, 1H); 7,68 дихлорметаном з додаванням води. Органічну (m, 2´1H); 6,29 (d, 1H); 6,22 (d, 1H); 4,72 (m, 2H); фазу сушать над сульфатом натрію та після 3,48 (m, 2H); 3,37 (m, 2H); 3,32 (s, 3H); 1,68 (s, 3H); видалення розчинника одержують метиловий ефір 1,48 (s, 3H). 5-бром-7,8-діоксобіцикло[2.2.2]окт-5-ен-2Приклад одержання P11: 3карбонової кислоти у вигляді масла оранжевого Хлорбіцикло[3.2.2]нон-6-ен-2,4-діон: кольору, що являє собою чистий ізомер. 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,62 (d, 1H); 3,97 (d, 1H); 3,80 (s, 3H); 3,70 (m, 1H); 3,20 (d, 1H); 2,63 (m, 1H); 2,40 (m, 1H). Приклад одержання Р14: Метиловий ефір 8бром-2,4-діоксобіцикло[3.2.2]нон-8-ен-6-карбонової кислоти 0,7г (2,7ммоль) 2,3,4,4Тетрахлорбіцикло[3.2.2]нону-2,6-дієну [відомого з US-Α-3538117] впродовж 18год. нагрівають у суміші 1мл трифтороцтової кислоти, 4мл оцтові кислоти та 1мл води при температурі, що дорівнює 70°С. Потім охолоджену реакційну суміш розчиняють у діетиловому ефірі та тричі екстрагують спочатку водою, а потім насиченим розчином хлориду натрію. Після очищення за допомогою хроматографії (етилацетат/гексан 1:4) одержують 0,33г 3-хлорбіцикло[3.2.2]нон-6-ен-2,44,2мл Триметилсилілдіазометану при діону у вигляді суміші таутомерних форм Da і Db. температурі, що дорівнює -10°С, по краплях 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 8,58 (b, 1Η); 6,38 додають до розчину 1,91г (7ммоль) метилового (m, 2H); 3,78 (m, 2H); 2,05-1,80 (m, 4H); таутомерна ефіру 5-бром-7,8-діоксобіцикло[2.2.2]окт-5-ен-2форма Db. карбонової кислоти в 20мл дихлорметану та Приклад одержання Р12: Біцикло[3.2.2]нон-60,089мл (0,7ммоль) ефірату трифториду бору. ен-2,4-діон: Охолодження припиняють і реакційну суміш перемішують впродовж 4год. при температурі, що дорівнює 20°С. Потім реакційну суміш тричі екстрагують водою, органічну фазу сушать над сульфатом натрію та концентрують випарюванням з використанням роторного випарника і залишок очищають за допомогою хроматографії на силікагелі. Одержують ізомер метилового ефіру 80,19г (1ммоль) 3-Хлорбіцикло[3.2.2]нон-6-енбром-2,4-діоксобіцикло[3.2.2]нон-8-ен-6-карбонової 1 2,4-діону в присутності 4мл оцтові кислоти кислоти. H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 6,42 (d, 1H); 3,86 (d, обробляють за допомогою 0,27г (4ммоль) цинку та 1H); 3,75 (d, 1H); 3,68 (s, 3H); 3,65 (m, 1H); 3,43 (d, суміш нагрівають впродовж 3год. при температурі, що дорівнює 95°С. Потім охолоджену реакційну 45 82351 1H); 3,10 (m, 1H); 2,52 (m, 1H); 2,34 (m, 1H); таутомерна форма Da. Приклад одержання P15: Метиловий ефір 3-(2метил-6-дифторметилпіридин-3-карбоніл)-2.4діоксобіцикло[3.2.2]нон-8-ен-6-карбонової кислоти Каталітичну кількість (10мг) азаізобутиронітрилу додають до розчину 0,10г (0,24ммоль) метилового ефіру 8-бром-3-(2-метил6-дифторметилпіридин-3-карбоніл)-2,4діоксобіцикло[3.2.2]нон-8-ен-6-карбонової кислоти (приклад 1.1155) та 0,149мл (0,48ммоль) трис(триметилсиліл)силану в 3,5мл толуолу та реакційну суміш перемішують при температурі, що дорівнює 80°С. Потім 4 рази додають порції по 5мг свіжого азаізобутиронітрилу, розчиненого в невеликій кількості толуолу, поки через 6 днів реакція цілком не припиниться (моніторинг за допомогою рідинної хроматографії - масспектрометрії). Потім розчинник видаляють при зниженому тиску та залишок очищають за допомогою хроматографії на силікагелі (елюент: суміш етилацетат/тетрагідрофуран/гексан і 3% триетиламін у градієнтном режимі). Після видалення розчинників одержують триетиламонієву сіль метилового ефіру 3-(2метил-6-дифторметилпіридин-3-карбоніл)-2,4діоксобіцикло[3.2.2]нон-8-ен-6-карбонової кислоти. 1 H ЯМР (300МГц; CDCI 3) d 7,30 (m, 2H); 6,51 (t, 1H); 6,35 (m, 1H); 6,18 (m, 1H); 3,68 (m, 1H); 3,52 (s, 3H); 3,35 (m, 1H); 3,24 (m, 1H); 3,00 (q, 6H); 2,40 (s, 3H); 2,38 (m, 1H); 2,14 (m, 1H); 1,18 (t, 9H). У приведених нижче таблицях 1-3 наведений перелік кращих сполук формули І. Положенням приєднання замісника Ζ 1 до піридинового кільця є ненасичена валентність; вільні зв'язки являють собою метільні групи. Наприклад, у групі група -СН2 біля атома азоту, сусіднього з кетогрупою, є положенням приєднання; вільний зв'язок біля атома азоту означає метил. Цю групу також можна зобразити в такий спосіб: 46 47 82351 48 49 82351 50 51 82351 52 53 82351 54 55 82351 56 57 82351 58 59 82351 60