Спосіб лікування хворих із неалкогольною жировою хворобою печінки

Реферат: UA 102413 U UA 102413 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до гепатології, та може бути використана у лікуванні хворих із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Одним із важливих наукових напрямків останнього десятиліття є вивчення ролі НАЖХП у розвитку та прогресуванні уражень серцево-судинної системи. Численні епідеміологічні дослідження вказують на вищу частоту несприятливих серцево-судинних подій у хворих із НАЖХП порівняно з населенням в цілому (L.S. Bhatia et al., 2012; Т. Ittermann et al, 2012; С. Soderberg et al., 2010). Пацієнти із НАЖХП мають вищий ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), ніж в середньому в загальній популяції люди того ж віку і статі (S. Treeprasertsuk, S. Leverage, L.A. Adams 2012). Також виявлений прямий кореляційний зв'язок між активністю аланінамінотрансферази (АлАТ) та частотою виникнення серцево-судинних ушкоджень у пацієнтів із НАЖХП (К.Е. Yun et al, 2009). У хворих із НАЖХП спостерігається атерогенна дисліпідемія, зі збільшенням вмісту загального холестерину, ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності на тлі зниження концентрації ліпопротеїнів високої щільності (А.Р. DeFilippis, 2013; Т.М. Brown, 2012). Встановлено, що у таких пацієнтів збільшується рівень гомоцистеїну у крові, який, стимулюючи утворення активних форм кисню, призводить до ураження ендотелію та посилює процеси проліферації судинної стінки (Н.В. Харченко та ін., 2011; S.C. de Carvalho, M.T. Muniz, M.D. Siqueira, 2013). Показано, що у хворих із НАЖХП значно зростає ризик розвитку та швидкого прогресування коронарного атеросклерозу (C.H.Chen et al., 2010; N. Assy et al., 2010; M.L. Thakur, S. Sharma, A. Kumar, 2012), що пов'язують із високими концентраціями активних форм кисню та маркерів запалення у плазмі крові, які надходять у центральний кровотік із ушкодженої печінки (G. Targher et al., 2009; Y. Huang etal., 2012). Відомим є спосіб лікування стеатозу печінки (Патент України № 32673, МПК А61К 36/00. Фролов В.М., Тєрьошин В.О., Андросов Є.Д.; Заявник Фролов В.М., Тєрьошин В.О., Андросов Є.Д. - заяв. № U200800418 від 14.01.2008 опубл. 26.05.2008, бюл. № 10), в якому застосовують препарати ессенціальних фосфоліпідів у лікуванні хворих із НАЖХП, що є загальноприйнятим та ефективним способом лікування таких пацієнтів. Недоліками способу аналога є те, що відсутня можливість корекції підвищеного вмісту холестерину та тригліцеридів, що спостерігається у більшості пацієнтів із НАЖХП та сприяє розвитку і прогресуванню атеросклерозу, і потребує відповідної корекції. Найближчим аналогом є спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з ожирінням (Патент України № 48702, МПК А61Р 3/00, А61Р 1/00. Прудникова І.В., Фролов В.М., Андросов Є.Д.; Заявник Прудникова I.В., Фролов В.М., Андросов Є.Д. - заяв. № U200911219 від 05.11.2009 опубл. 25.03.2010, бюл. № 6), в якому додатково до базисної терапії призначають гепалін. Недоліками є те, що у комплексному лікуванні хворих із ІХС на тлі НАЖХП не враховано необхідність корекцій антиоксидантного статусу організму, який зазнає ушкодження у таких пацієнтів та метаболічних порушень, які виникають у ішемізованому міокарді та ушкодженій печінці. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування хворих із НАЖХП шляхом застосування у комплексному лікуванні таких пацієнтів препарату кверцетину для забезпечення корекції стану антиоксидантної системи, зниження підвищеного вмісту холестерину і тригліцеридів, та зменшення метаболічних порушень. Спільними ознаками корисної моделі та аналога є те, що призначають базисну терапію хронічних дифузних захворювань печінки, зокрема неалкогольної жирової хвороби печінки. Відмінними ознаками корисної моделі від аналога є додаткове призначення до базисної терапії таким пацієнтам препарату кверцетину. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Кверцетин належить до групи флавонолів, які є сімейством сполук рослинного походження. Механізм дії флавоноїдів пов'язаний із високою антиоксидантною активністю, стимуляцією біосинтезу білків, нормалізацією обміну фосфоліпідів і мембраностабілізуючими ефектами. Активно вивчається вплив кверцетину на обмін вуглеводів, холестерину і тригліцеридів (R. Zhang, 2011; С.Н. Jung, 2013; H.Z. Ying, 2013). Пероральне застосування кверцетину у тварин із метаболічним синдромом сприяло поліпшенню чутливості до інсуліну, зниженню відносної маси вісцерального жиру та рівня окислювального стресу, підвищенню ендогенного синтезу монооксиду нітрогену та покращанню реологічних властивостей крові. У експерименті на мишах, яким впродовж двадцяти тижнів давали висококалорійну дієту, кверцетин попереджував збільшення вісцерального і печінкового жиру, зростання змісту холестерину, тригліцеридів, глюкози і прозапальних адипокінів у крові (М. Kobori et al., 2011). У дослідженнях Egert S et al., у хворих із надмірною вагою та ожирінням з метаболічним синдромом, прийом кверцетину у 1 UA 102413 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 добовій дозі 150 мг/день протягом шести тижнів сприяв зниженню плазмової концентрації атерогенних ліпопронеїнів низької щільності (ЛПНЩ) (S. Egert et al., 2009). Окислення ЛПНЩ за допомогою ферменту ліпооксигенази та захоплення окислених ліпопротеїнів макрофагами з утворенням пінистих клітин вважають основною патогенетичною ланкою атерогенезу. При порівнянні інгібуючого впливу на ліпооксигеназу аскорбінової кислоти, токоферолу та кверцетину активність останнього була найвищою. Доведено, що активний метаболіт кверцетину - кверцетин-3-глюкуронід, транспортується в ендотеліальні клітини судин, де інгібує ендотелій-залежне окислення ЛПНЩ, чим виявляє свій антиатеросклеротичний ефект (Y. Kawai et al, 2008). Такі фармакологічні властивості кверцетину і дозволили використати його у комплексному лікуванні пацієнтів із НАЖХП. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворим із НАЖХП додатково до базисної терапії призначають препарат Квертин (кверцетин) (ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод") у дозі 40 мг (1 таблетка) тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі впродовж 6-8 тижнів. Приклади практичного використання корисної моделі Апробацію запропонованого способу проведено на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету та на базі гастроентерологічних відділень обласної клінічної лікарні та міської клінічної лікарні № 3 м. Чернівці. Обстежено 56 хворих із НАЖХП віком від 21 до 72 (54,52±12,3) років. Серед обстежених пацієнтів переважали чоловіки - 33 (58,9 %). Тривалість захворювання з моменту встановлення діагнозу НАЖХП становила від одного до п'яти років. Пацієнти були розподілені на дві групи відповідно до отриманого лікування. Основну групу склали 36 хворих із НАЖХП, яким водночас зі стандартним лікуванням призначали таблетки Квертину (кверцетин) (ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод") у дозі 40 мг (1 таблетка) тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі впродовж 14-16 днів (стаціонарний етап лікування) та протягом наступних 4-6 тижнів після виписки із стаціонару (амбулаторнополіклінічний етап лікування). Групою порівняння були 20 хворих із НАЖХП, які отримували загальноприйняте базисне лікування. Контрольну групу становили 20 практично здорових волонтерів, репрезентативних за віком та статтю до пацієнтів досліджуваних груп. Для визначення статистичних відмінностей між двома незалежними групами використовували критерії Манна-Уітні. Достовірність змін показників у динаміці лікування визначали за допомогою критерію Вілкоксона. Достовірною вважали ймовірність похибки менше 5 % (р