Спосіб лікування деструктивних процесів шлункa та дванадцятипалої кишки

/с МПК6А61В 1/00, A6IK 31/00 СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ' КИШКИ Винахід відноситься до медицини, зокрема, до дитячої гастроентерології, і може бути використаний при консервативному лікуванні деструктивних процесів шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК), таких як ерозії, виразки у дітей. Відомий спосіб лікування виразкової хвороби ДПК (Патент Рос. Федерац №2069527, МПК а А61 В 1/00, 1/32, Способ лечения язвенной болезни язвы двенадцатиперстной кишки,опубл. 21.1196, бюл.№33), який включає електротерапію постійним електричним струмом і введення лікарських препаратів у товщу привратника з використанням ендоскопа. При цьому, як лікарський засіб, вживають прозерин в дозі 0,1 - 0,3 від терапевтичної дози, який підвищує тонус привратника. При дії на тонус привратника електричним струмом і прозерином поліпшується моторика сфінктера. Недоліком такого способу є відсутність впливу на етіотропний фактор, який обумовлює розвиток виразкового дефекта - пілоричний гелікобактер (ПГ). Крім цього, такий спосіб інвазивний і потребує тривалого проведення процедури. Відомий спосіб лікування виразкової хвороби ДПК (Патент Рос.Федерации №2063163, МПК 6 А61 В 1/00f A 61М19/00, А 61К 31/245, Способ лечения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, опубл. 10.07.96, бюл.№19), з проведенням медикаментозної блокади під мас гастроскопії, при якому в підслизовий шар сфінктера Капанджі, в 1-2 точки його задньо-верхньої стінки вводять 0,5% розчин новокаїна в об'ємі 5-Ю мл. Недоліком цього способу є його інвазивність і відсутність впливу на і пілоричний гелікобактер, а також можливість розвитку алергічної (анафілактичної) реакції на введення новокаїну. Найбільш близьким до рішення, що заявляється, і вибраний як прототип, є спосіб лікування деструктивних процесів у шлунку та ДПК, а саме виразки (Авт. свид. СССР № 1197671, М^ 4 А 61К 35/14, Способ лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, опубл.15.12.85. бюл. №46), який включає ендоскопічне введення в зону виразкового дефекту лікарського засобу - свіжу лейкомасу в кількості 25-30 мл 1-3 рази через тиждень. Недоліком такого способу, або причинами, які заважають досягненню технічного результату, є відсутність впливу на пілоричний гелікобактер, складність виготовлення свіжої лейкомаси з використанням донора, можливість розвитку алергічних реакцій, складність проведення процедури (багаторазові ін'єкції). В основу винаходу покладено задачу удосконалення способу лікування деструктивних процесів у шлунку та ДПК, в якому шляхом зміни лікарського засобу, що вводять через ендоскоп, і використання його охолодженим до t°= +1° _ +з°С, забезпечується потенціювання дії лікарського препарата безпосередньо в зоні ураження, активація факторів захисту слизової оболонки і ліквідація ПГ, який є основним фактором у виникненні деструктивних процесів у шлунку та ДПК (ерозій, виразок), що підвищує ефективність етіотропного лікування та подовження строків ремісії захворювання. Поставлена задача вирішується у способі лікування деструктивних процесів у шлунку та ДПК шляхом введення в порожнину шлунку через ендоскоп охолоджених до t°= +1° - +3°С розчинів протимікробних лікарських препаратів, які здійснюють вплив на ПГ. Відомо, що у формуванні деструктивних процесів у шлунку та ДПК (ерозивно-виразкових уражень) значну роль грає наявність пілоричк^ого гелікобактеріозу (Г.Д. Фадеенко с соавт., Праістические рекомендации по диагностике и лечению инфекции хеликобактєр-пилори у взрослых и детей, Киев, 1998г), виявляємість якого у хворих з цією патологією досягає 95% (В.И.Минаев с соавт., Материалы 6-й сессии Российской группы по изучению хеликобактер-пилори, с.10, Омск, 1997г). У зв'язку з цим, особливо важливим є питання що до ліквідації пілоричного гелікобактера, що міститься у товщі слизу та на поверхні слизової оболонки шлунку. Найбільш ефективною є дія спеціальними протимікробними препаратами (метронідазол, амоксицілин) безпосередньо в осередку ураження, що забезпечує високу концентрацію препарата в порівнянні з його вживанням per os. Охолодження препарата до t°= +1° - +3° С потенціює дію останнього та сприяє активації факторів захисту слизової оболонки за рахунок зниження набряку, підвищення продукції слизу що забезпечує високий процент ліквідації ПГ. Спосіб, який заявляється, здійснюють таким чином. Хворого вкладають на лівий бік із зігнутими у колінних суглобах ногами, після відповідної підготовки проводять фіброгастродуоденоскопію (ФГДС) гнучким ендоскопом, у біопсійний канал якого через катетер подають охолоджений до t° = +1° -+3° лікарський препарат у дозі за віком (метронідазол 0,5% розчин, амоксіцилін - водний розчин) безпосередньо на виразковий дефект ( після його очищення) та на коловиразкову поверхню, в тому числі, в антральний відділ шлунку під візуальним контролем. Зрошення роблять на фоні базисного лікування через день, всього 5-7 сеансів. Больова реакція під час проведення лікування відсутня. Приклад 1. Хворий Н., 13 років, знаходився в гастроентерологічному відділенні з приводу чергового загострення виразки дванадцятипалої кишки. При проведенні фіброгастродуоденоскопії виявлено набряк слизової оболонки антрального відділу шлунку, виразковий дефект цибулини дванадцятипалої кишки (передньої стінки) розмірами 1,0 х 0,9 см, з нальотом фібрину та з ділянками грануляції. На фоні загальноприйнятої базисної терапії проведено очищення виразки з послідовним зрошенням її охолодженим до t° = +1QC 0,5% розчином метронідазолу 30 мл і зрошення антрального відділу шлунку з попередньо взятим біоптатом з метою визначення лілоричного гелікобактера (ПГ)- ПГ визначали за допомогою уреазного теста. У цього хворого він був позитивним. Протягом наступних 14 днів було проведено 6 лікувальних ендоскопій, що забезпечило епітелізацію виразки та ліквідацію ПГ Контрольний уреазнии тест був негативним. Больовий синдром практично був відсутнім. Приклад 2. Хвора В., 11 років, стала до гастроентерологічного відділення зі значно вираженим больовим та диспептичним синдромами, загальною слабкістю. Проведеним дослідженням у дівчинки діагностовано хронічний ерозивний антральний гастрит, асоційований з ПГ із підвищеною кислотністю, поверхневий дуоденіт. На фоні загальноприйнятої базисної терапії було проведено лікувальну ендоскопію зі зрошенням ерозій шлунку охолодженим до t°=+2°C розчином амоксіциліну (ампіцилін) - 500 мг. Після проведення другого сеансу больовий синдром ліквідовано, після четвертого сеансу настала епітелізація ерозій, зменшення набряку та гіперемії слизової оболонки шлунку, підтверджена ліквідація ПГ (негативний уреазнии тест). Таким чином, під впливом лікування зі застосуванням інтрагастродуоденального введення охолоджених протимікробних препаратів прискорюється позитивна динаміка клінічних симптомів захворювання: в раніш! 6 строки відбувається епітелізація дуоденальних виразок, ерозій шлунку, прискорення елімінації пілоричного гелікобактера. Спосіб лікування, який заявляється, дозволяє скоротити спектр застосованих лікарських препаратів, строки перебування хворого в ліжку, та підвищити тривалість ремісії захворювання.