Спосіб вимірювання головного заднього кута спірального свердла

Спосіб вимірювання головного заднього кута спірального свердла, при якому спіральне свердло встановлюють в патроні, на якому міститься кутова шкала, поділена на 360°, і який закріплений в опорі кочення, а індикаторну головку годинникового типу закріплюють в механізмі, який дозволяє забезпечити її переміщення у двох взаємно перпендикулярних напрямках, при цьому вимірювання величини головного заднього кута здійснюють в січній площині, перпендикулярній до осі свердла, який відрізняється тим, що щуп індикаторної головки встановлюють в точку, яка лежить на циліндричній поверхні свердла діаметром d і на поперечній осі, що проходить через вершину свердла паралельно головним різальним кромкам, потім повертають свердло на кут   arcsindc / d , де dc - діаметр серцевини свердла, створюють попередній натяг індикаторної головки і встановлюють її шкалу на нуль, виконують поворот свердла на кут 2 3 67685 сткість апроксимування експериментальних даних аналітичною функцією і контролю, що затрудняє його використання безпосередньо в цехах на виробництві. В основу корисної моделі, спосіб вимірювання головного заднього кута спірального свердла, поставлено задачу підвищення точності контролю значення головного заднього кута спірального свердла, при якому спіральне свердло встановлюють в патроні, на якому міститься кутова шкала, поділена на 360°, і який закріплений в опорі кочення, а індикаторну головку годинникового типу закріплюють в механізмі, який дозволяє забезпечити її переміщення у двох взаємно перпендикулярних напрямках, при цьому вимірювання величини головного заднього кута здійснюють в січній площині, перпендикулярній до осі свердла, причому щуп індикаторної головки встановлюють в точку, яка лежить на циліндричній поверхні свердла діаметром d і на поперечній осі, що проходить через вершину свердла паралельно головним різальним кромкам, потім повертають свердло на кут   arcsindc / d , де dc - діаметр серцевини свердла, створюють попередній натяг індикаторної головки і встановлюють її шкалу на нуль, викону 0  180 / r , який стягує дугу довжиною 1 мм кола радіусом r  d / 2 , і заміряють за показниками індикаторної головки падіння кривої k, утвореної падінням головної задньої поверхні та площиною перпендикулярною повздовжній осі свердла, визначають значення статичного головного заднього кута cN в головній січній площині із залежності: ють поворот свердла на кут cN  arctg 2r  sin  / 2  k  cos   cos  , k  tg   sin  / 2 k  sin  1 2 0 0 0 2 0 0 де r - радіус свердла; 0 - кут повороту, який стягує дугу довжиною 1 мм кола радіусом r ; k - величина падіння кривої, утвореної падінням головної задньої поверхні та площиною перпендикулярною повздовжній осі свердла;  - половина кута між ріжучими кромками, при цьому для визначення кута cNx в точці головної різальної кромки, що знаходиться на діаметрі 2rx  2r  d , свердло повертають за годинниковою стрілкою на кут 0 x у початкове положення, переміщують щуп індикаторної головки на діаметр d x , а потім довертають на кут   arcsindc / d у вихідне положення, створюють попередній натяг індикаторної головки, виставляють її шкалу на нуль і повертають свердло проти годинникової стрілки на кут 0 x  180 / rx , реєструють значення кривої k x , далі, здійснивши аналогічно вищеописану методику, визначають відповідні значення статичних головних задніх кутів cNx в головних січних площинах в точках головної різальної кромки, розташованих на різних діаметрах, і оцінюють зміну 4 статичного головного заднього кута cNx по довжині головної різальної кромки. Суть способу ілюструється графічними матеріалами поданих на фігурах 1-6, зокрема, на фіг. 1 представлена схема пристрою для вимірювання значення кривої k , утвореної падінням головної задньої поверхні та площиною перпендикулярною повздовжній осі свердла; на фіг. 2 - схема встановлення щупа у вихідному положенні; на фіг. 3 схема встановлення щупа при повороті свердла на кут  ; фіг. 4 - схема положення щупа при вимірюванні падіння кривої k після повороту на заданий кут 0 , який відповідає довжині дуги рівній 1 мм; на фіг. 5 - розрахункова схема для визначення головного заднього кута  ; на фіг. 6 - фрагмент розрахункової схеми поданої на фіг. 5. Спосіб реалізується наступним чином. Вимірювання величини головного заднього кута здійснюється в січній площині, перпендикулярній до осі свердла. Спіральне свердло 1 з діаметром d (фіг. 1) встановлюють в патрон 2 пристрою для вимірювання значення кривої k , утвореної падінням головної задньої поверхні та площиною перпендикулярною повздовжній осі свердла, на якому є кутова шкала 3 поділена на 360° і який закріплений в опорі кочення 4. Індикаторну головку годинникового типу 5 з щупом 6 закріплюють в механізмі 7, який дозволяє забезпечити її переміщення у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Щуп індикаторної головки встановлюють в точку С (фіг. 2), яка лежить на циліндричній поверхні свердла діаметром d і на поперечній осі, що проходить через вершину свердла паралельно головним різальним кромкам. Повертають свердло на кут   arcsindc / d , де dc - діаметр серцевини свердла, в цьому положенні щуп індикаторної головки контактує з головною задньою поверхнею в точці А головної різальної кромки, яка розміщена на периферії свердла тобто на радіусі r  d / 2 , створюють попередній натяг індикаторної головки і встановлюють її шкалу на нуль (фіг. 3), повертають свердло на кут 0  180 / r , при якому довжина дуги AL по сліду головної задньої поверхні в площині перпендикулярній осі свердла рівна 1 мм, і заміряють, фіксуючи покази індикаторної головки, падіння кривої k (фіг. 4). Запропонований метод базується на допущенні, що при довжині дуги LAČ=1 мм частину сліду головної задньої поверхні в площині перпендикулярній повздовжній осі свердла АС можна вважати прямолінійною і точка D одночасно лежить на кривій AL і прямій АЕ (фіг. 5), яка є дотичною до сліду головної задньої поверхні. Тоді кут  буде знаходитися між дотичною АВ до кола з центром О в точці А (АВОА) і дотичною АЕ до сліду головної задньої поверхні в площині перпендикулярній повздовжній осі свердла, тобто = BAD. З АВО ABD=90°-0. Кут ACF - вписаний в коло з центром О і радіусом r, тоді ACF=90°-0. З 5 67685 АВС будемо мати ACB=90°+0/2; BAC=0/2. Використавши теорему синусів для АВС, отримали AB=AC·sin(90°+0/2)/sin(90-0). Врахувавши формули приведення і те, що АС - хорда, що стягує дугу довжиною LAČ=1 мм, отримали АВ=2r·sin(0/2)·cos(0/2)/cos0; 2 ВС=2r·sin (0/2)/cos0. Опустивши з точки D на пряму АВ перпендикуляр в точку М (фіг. 6), отримали два прямокутні трикутники ADM і BDM. З BDM будемо мати 2 ВМ=[2r·sin (0/2)/sin0+k]·sin0. 2 Тоді AM=AB-BM=r·tg0[1-2sin (o/2)]-k·sin0, k=DC - визначається за показом індикаторної головки. Розглянемо ADM; DAM=, tg=DM/AM, звідки   arctg 2r  sin2 0 / 2  k  cos 0   , (1) r  tg0 1  sin2 0 / 2  k  sin 0 Помноживши отримане значення  на cos, визначають значення статичного головного заднього кута cN, в заданій точці головної різальної кромки розміщеної на циліндричній поверхні свердла діаметром d, в головній січній площині із залежності: cN  arctg 2r  sin  / 2  k  cos   cos  (2) k  tg   sin  / 2 k  sin  1 2 0 0 0 2 0 0 де r - радіус свердла; 0 - кут повороту, який стягує дугу довжиною 1 мм кола радіусом r; k - величина падіння кривої, утвореної падінням головної задньої поверхні та площиною перпендикулярною повздовжній осі свердла;  - половина кута між ріжучими кромками. Для визначення кута cNx в точці головної різальної кромки, що знаходиться на діаметрі 2rc