Лікарський засіб для лікування інфекційних захворювань

Реферат: Винахід стосується застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування гострих і хронічних інфекційних захворювань. Зазначені глікопротеїни викликають швидкий лізис патогенних агентів будь-якої природи за допомогою дуже сильної короткострокової, максимум від 12 до 24 годин, стимуляції всіх систем протиінфекційного захисту організму. UA 101411 C2 (12) UA 101411 C2 UA 101411 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей винахід відноситься до застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування гострих або хронічних інфекційних захворювань. Глікопротеїни, виділені з Klebsiella Pneumoniae, характеризуються тим, що вони утримуються на мембрані з середнім розміром пор 0,011 мікрометрів і можуть застосовуватися в дозі 1 мг в розрахунку на безводний продукт, на одну таблетку, саше, желатинову капсулу або будь-яку іншу лікарську форму. Мембранні фракції бактерії Klebsiella Pneumoniae характеризуються тим, що вони являють собою протеоглікани бактерії Klebsiella Pneumoniae і можуть бути представлені в дозі, рівній 1,125 мг на одну таблетку, або саше, або капсулу, або на будь-яку іншу лікарську форму. Зазначені мембранні протеоглікани можуть застосовуватися окремо або в комбінації з бактеріальними рибосомами, процентний вміст РНК у яких рівний 70 %, і характеризуються тим, що 1,125 мг мембранних протеогліканів відповідають 0,750 мг бактеріальних рибосом, що мають наступний склад: 0,2625 мг рибосом Klebsiella Pneumoniae, 0,225 мг рибосом Streptococcus Pneumoniae, 0,225 мг рибосом Streptococcus Pyogenes групи А, 0,0375 мг рибосом Haemophilus Influenzae. Через низький зміст активного продукту зазначені глікопротеїни вводять до складу лікарських засобів спільно з допоміжними речовинами, що сприяють розподілу глікопротеїнів в організмі. Для виготовлення таблеток краще застосувувати допоміжні речовини, подібні нижчеописаними і включають лактозу, кукурудзяний крохмаль, стеарат магнію, ацетилфталат целюлози, дибутилфталат, сахарозу, кармелозу натрію, колоїдний кремнезем, тальк, полісорбат 80, діоксид титану та білий віск. Для виготовлення таблеток також краще застосовують допоміжні речовини іншого типу, що включають аеросил, стеарат магнію і сорбіт. Також можливе застосування допоміжних речовин будь-якого іншого типу, що сприяють розподілу глікопротеїнів. Цей винахід характеризується тим, що вищеописані глікопротеїни застосовують у дозуванні, що становить дві таблетки на добу: одна таблетка вранці і одна таблетка ввечері для людини з масою тіла до 50 кг; при перевищенні зазначеного значення маси необхідно невелике підвищення дозування щоб уникнути ослаблення дії. Можливе зниження або підвищення зазначених дозувань для коректування лікування з урахуванням конкретного патологічного стану. Відомі глікопротеїни, виділені з бактерії Klebsiella Pneumoniae і подібні з вищеописаними глікопротеїнами, були комерційно доступні у Франції під найменуваннями Біостим (Biostim) і Рибомуніл (Ribomunyl). Ці відомі глікопротеїни застосовувалися для профілактичного лікування інфекційних захворювань, що рецидивують, які відносяться до області оториноларингології і бронхів; дозвіл на продаж зазначених продуктів було отримано саме з урахуванням даних показань до застосування. Відомо, що зазначені невеликі дозування глікопротеїнів здатні підсилювати імунний захист, особливо у випадку його недостатності, і збільшувати опір організму інфекціям після приймання цих доз. Приймання глікопротеїнів здійснювали протягом декількох тижнів з перервою в прийманні. Цей винахід відноситься до неочікуваної та несподіваної властивості зазначених глікопротеїнів, що полягає в тому, що їх приймання на початку інфекційного захворювання викликає швидкий лізис патогенних агентів будь-якої природи за рахунок дуже сильної короткострокової, максимум від 12 до 24 годин, стимуляції всіх систем протиінфекційного захисту організму і, тим самим, лікування інфекційного захворювання (це вимагає повторного приймання препарату кожні 12 годин). У даних умовах глікопротеїни викликають сильну стимуляцію всієї імунної системи зі значним збільшенням загальної кількості імунокомпетентних клітин, клітин, що служать для руйнування патогенних агентів, і антитіл, у тому числі IgM, IgG та IgA, що слугують для руйнування патогенних агентів. Крім того, глікопротеїни підвищують загальну кількість протиінфекційних факторів. Таким чином, дія подібних глікопротеїнів забезпечує можливість руйнування будь-яких патогенних агентів незалежно від їхньої природи, у тому числі бактерій, вірусів, грибків та інших патогенів, таких як бацили, пріони та ін. Для лікування інфекційних захворювань раніше було необхідно застосування в місці інфекції продуктів, що обираються відповідно до виду патогенного агента, тобто антибіотиків у випадку бактерій, противірусних препаратів у випадку вірусів, протигрибкових препаратів у випадку грибків. Дані продукти, що застосовуються в дозуваннях, що в 100 або 1000 разів перевищують 1 UA 101411 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дозування глікопротеїнів, рівні 2 мг на добу, викликають втому і реакції нестерпності. Цього не відбувається у випадку глікопротеїнів, що не викликають відчуття приймання ліків і відрізняються винятково високою стерпністю. Була виявлена дивна і несподівана властивість глікопротеїнів, що полягає в здатності лікування значного числа широко розповсюджених гострих інфекційних захворювань, що не мають негайного важкого характеру, зокрема, інфекційних захворювань, що відносяться до галузі оториноларингології, і хронічних інфекційних захворювань, наприклад, хронічних інфекційних захворювань, що тривають після лікування антибіотиками. До гострих інфекційних захворювань, для лікування яких особливо придатний цей винахід, відносяться наступні захворювання: інфекційні захворювання, що відносяться до сфери оториноларингології: риніти, ринофарингіти, амігдалити, отити, синусити та ін.; інфекційні захворювання травного тракту: гастроентерити, шлункові та кишкові інфекційні захворювання та ін.; інфекційні захворювання дихальних шляхів: ларингіти, трахеїти, бронхіти та ін.; інфекційні захворювання сечостатевої сфери: цистити, вагініти, інфекційні захворювання тазової області та ін. Цей винахід відноситься до всіх хронічних інфекційних захворювань без винятку, особливо до хронічних інфекційних захворювань, що тривають після лікування антибіотиками, зокрема, до хронічних отитів. У той час як у більшості випадків була доведена ефективність індивідуального застосування глікопротеїнів для лікування гострих або хронічних інфекційних захворювань зазначеного типу, дія глікопротеїнів може бути посилена шляхом їхнього спільного застосування з іншими продуктами, виділеними з бактерій. Подібні продукти можуть являти собою бактеріальні рибосоми або бактеріальні антигенні лізати, що входять до складу різних препаратів, у тому числі IRS 19, риноптену (Rhinopten), імудону (Imudon), лантигену В (Lantigen В), кишкової або сечової амфовакцини (Amphovaccin) та ін. Цей винахід відноситься, зокрема, до заразних респіраторних захворювань, які найчастіше виникають у зимовий період. Ці захворювання, що частково викликаються вірусами, частково бактеріями, починаються з фебрильного ринофарингіту і протягом 10 діб переходять у бронхіт. Увесь період розвитку цих захворювань супроводжується підвищеною температурою. Глікопротеїни, виділені з бактерії Klebsiella Pneumoniae, виявилися ефективними для лікування протягом 2-3 діб значної кількості випадків подібних респіраторних розладів на стадії ринофарингіту, що дозволило уникнути подальшого розвитку захворювання, що регулярно супроводжувалося, дотепер, переходом у бронхіт. Лікування глікопротеїнами згідно з винаходом виявилося ефективним для лікування значної кількості випадків катару євстахієвої труби, а також значної кількості випадків гіперемічного отиту. Лікування глікопротеїнами згідно з винаходом дозволило вилікувати хронічний отит, що продовжувався після 3 тижнів приймання антибіотиків при постійній підвищеній температурі, сильному болю у вухах і появі останнім часом шуму у вухах, що свідчило про поширення інфекції на орган слуху в ураженому сосцеподібному відростку скроневої кістки. Для лікування всіх згаданих симптомів потрібен був один місяць лікування глікопротеїнами. Шум у вухах зник протягом декількох перших днів лікування. Доза, як звичайно, становила одну таблетку вранці і одну таблетку ввечері. На кожному тижні була передбачена перерва в прийманні тривалістю одна доба. Лікування глікопротеїнами, виділеними з бактерії Klebsiella Pneumoniae, виявилося ефективним відносно випадків кон'юнктивіту з дуже сильним кон'юнктивітним нагноєнням, стійкого до очних крапель, що містять антибіотики і антисептики і, що створював серйозну погрозу виникнення інфекційного кератиту або глибокої інфекції ока з ризиком втрати ока. Уже після першого приймання глікопротеїнів мало місце зменшення кількості кон'юнктивітного гною і зникнення субфебрильного стану, пов'язаного з асоційованим ринітом. Для повного лікування цих випадків кон'юнктивіту знадобилося 8 діб лікування зазначеними глікопротеїнами. Клінічна картина вказувала на вірусну природу цих кон'юнктивітів (аденовірус, PC-вірус). Шляхом лікування подібними глікопротеїнами за 3-5 діб було вилікувано кілька випадків ячменя. Лікування глікопротеїнами згідно з винаходом виявилося ефективним відносно численних випадків афт у порожнині рота, причому протягом декількох годин після першого приймання глікопротеїнів пішло істотне зменшення афт, що підлягають лікуванню. Лікування тривало від 3 до 4 доби. За допомогою глікопротеїнів згідно з винаходом були з успіхом вилікувані численні випадки інфекцій зовнішніх слухових проходів. При цьому вже після першого приймання глікопротеїнів 2 UA 101411 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відбувалося помітне ослаблення вушних болів, сверблячки і супутніх ознак, у тому числі невеликого підвищення температури й легкого розладу слуху. Для цього треба було від 5 до 6 діб лікування. Глікопротеїни, виділені з Klebsiella Pneumoniae, виявилися ефективними при лікуванні легких форм гастроентеритів, серед яких, можливо, були випадки інфекції Helicobacter Pylori. Уже після першого приймання глікопротеїнів мало місце повне зникнення нудоти і блювоти з поліпшенням загального стану: мали місце зникнення втоми й невеликої підвищеної температури у випадку їх наявності і ослаблення супутніх симптомів у випадку їх наявності (риніту, цефалгії, діареї). Лікування тривало в середньому 2 доби. Лікування глікопротеїнами згідно з винаходом виявилося ефективним для лікування абдомінальних болів, що тривали після лікування антибіотиками різних інфекційних захворювань (травних або гінекологічних), у тому числі сигмоїдиту або хламідіозу в тазовій області. Для цього потрібні були один або два тижні лікування. Лікування глікопротеїнами, виділеними з Klebsiella Pneumoniae, виявилося ефективним для зняття ознак циститу, що зберігалися після лікування антибіотиками, у тому числі полакіурії і печіння при сечовипусканні, а також для припинення рецидивів цих циститів з тими ж симптомами. Зазначені глікопротеїни показали свою ефективність у випадку вірусних інфекційних захворювань, у тому числі у випадках оперізуючого лишаю (2). Поява висипу припинялася при лікуванні зазначеними глікопротеїнами протягом 3 діб при зникненні субфебрильного стану і поліпшенні загального стану вже після першого приймання глікопротеїнів. Лікування глікопротеїнами згідно з винаходом дозволило вилікувати випадок постійного конвульсивного кашлю, що тривав після лікування антибіотиками і стійкого до них і, що виник після контакту з дитиною, хворою коклюшем. Лікування глікопротеїнами протягом 8 діб збіглося зі зникненням канцерогенного вірусу папіломи, виявленого в одному мазку і не виявленого при наступнім взятті мазка. Хоча не можна зробити висновок щодо даного випадку захворювання, можна, однак, вважати, що глікопротеїни здатні приводити до видалення організмом канцерогенних вірусів та інших мікроорганізмів, відповідальних за виникнення раку, у тому числі Helicobacter Pylori. Глікопротеїни, виділені з Klebsiella Pneumoniae, виявилися ефективними у випадку контакту із заразним хворим для профілактики розвитку хвороби. Для лікування треба було доба або дві доби. Численні випадки кашлю з відділенням мокротиння, що тривав у більшому або меншому ступені тривалий час після антибіотичного лікування, були вилікувані при прийманні глікопротеїнів у середньому протягом 8 діб. Один з випадків у значній мірі нагадував інфекцію з респіраторним синцитіальним вірусом. При лікуванні глікопротеїнами мало місце 8 % невдалих наслідків, що відносяться до випадків ринофарингітів, при яких, незважаючи на описане лікування глікопротеїнами, відбувався розвиток захворювання з переходом у бронхіт. У цих випадках мало місце загострення запальної реакції бронхів з невеликим збільшенням обсягу мокротиння. Можна припустити, що значна вірулентність агента, що інфікує, приводить до подолання опірності організму і неповної мобілізації антитіл. Також можливо, що причиною невдалих наслідків є відсутність попереднього контакту з агентом, що інфікує, що приводить до відсутності клітин з пам'яттю, що викликає мобілізацію. У випадках невдалих наслідків лікування антибіотиками була обрана рівною в середньому двом дням, що значно менше у порівнянні з тривалістю аналогічного лікування під час відсутності попереднього лікування глікопротеїнами. Таким чином, можна зробити висновок про те, що глікопротеїни, виділені з бактерій Klebsiella Pneumoniae, мають високу ефективність при лікуванні інфекційних захворювань, що не створюють негайної небезпеки для життя, тобто при відсутності високого ступеня патогенної активності агентів, що інфікують. Також можна зробити висновок про те, що подібні глікопротеїни мають ефективність при лікуванні початкових стадій інфекційних захворювань оториноларингологічної сфери, що часто виникають у зимовий час, а також при лікуванні хронічних інфекційних захворювань, що тривають після лікування антибіотиками, зокрема, при лікуванні хронічних отитів, які дотепер майже завжди приводили до значних втрат слуху. Таким чином, можна також зробити висновок про те, що запропонований новий спосіб застосування глікопротеїнів, виділених з Klebsiella Pneumoniae, є багатообіцяючим з погляду промислового застосування і комерціалізації. Насправді, подібні продукти мають найкращу стерпність через мале дозування активної речовини. Вони можуть виявитися придатними для частого застосування для 96 % населення. Основна їхня дія полягає в зниженні жару шляхом руйнування патогенних агентів. У випадках 3 UA 101411 C2 5 10 15 20 невдалих наслідків при виникненні бронхітів запропоновані продукти, проте, перешкоджали виникненню отитів. До 4 % населення, які не зможуть скористатися перевагами цього нового способу застосування глікопротеїнів, відносяться особи, у яких є протипоказання. При підвищенні процентного вмісту всіх антитіл зазначені глікопротеїни підвищують, зокрема, процентний вміст антитіл, відповідальних за алергійні реакції і аутоімунітет (у випадку алергійних реакцій - вміст IgE). Легкі алергійні реакції, у тому числі алергійні риніти або обмежені екземи, не є протипоказаннями: їх ускладнення є оборотним з поверненням у вихідний стан через 24 години після припинення приймання глікопротеїнів. Важкі алергійні реакції, у тому числі астма, являють собою протипоказання до застосування подібних глікопротеїнів. Особам, що мають схильність до алергії і застосовують різні протези або штучні кришталики, слід дотримуватися обережності. Вірусні інфекції ретровірусної природи повинні спонукати до обережності, оскільки ретровіруси інфікують імунокомпетентні клітини, а при розмноженні клітин подібного типу існує можливість розмноження інфікованих клітин і, отже, вірусів. Однак подібне припущення не було вивчено експериментально. Згадані ретровірусні інфекції включають СНІД, лімфосаркоми, лімфоми. У світлі даного припущення протипоказаннями є всі види лейкемій та лейкозів. Фармацевтична промисловість відмовилася від застосування глікопротеїнів, виділених з Klebsiella Pneumoniae, які повністю були відкликані з ринку в 2006 р. При цьому неочікувані та несподівані властивості глікопротеїнів, що є об'єктом цього винаходу, не були відомі. Фармацевтична промисловість переорієнтувалася і зосередилася на збереженні жарознижуючих продуктів, у тому числі аспірину і парацетамолу, а також продуктів, призначених для руйнування патогенних агентів, у тому числі антибіотиків і противірусних препаратів; при цьому яких-небудь припущень про наявність подібних властивостей у глікопротеїнів зроблено не було. 25 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 50 55 60 1. Застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування гострих і хронічних інфекційних захворювань, зокрема у випадку продовження таких захворювань після лікування антибіотиками, причому зазначені глікопротеїни утримуються на мембрані з середнім розміром пор 0,011 мкм і застосовуються в дозуванні, рівному 1 мг на одну таблетку або саше, або застосування мембранних протеогліканів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, у дозуванні 1,125 мг на одну таблетку або одну капсулу, при середньому дозуванні 2 таблетки на добу. 2. Застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, за п. 1, яке відрізняється тим, що лікарський засіб призначений для лікування загальних інфекцій організму. 3. Застосування глікопротеїнів, виділених з Klebsiella Pneumoniae, за п. 1, яке відрізняється тим, що призначене для одержання лікарського засобу для лікування інфекційних захворювань, що викликаються патогенними агентами будь-якої природи, у тому числі бактеріями, вірусами, бацилами, пріонами або будь-якими іншими патогенними агентами, у тому числі канцерогенними патогенними агентами. 4. Застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, за будь-яким з пп. 13, яке відрізняється тим, що глікопротеїни застосовують окремо у складі лікарського засобу або в комбінації з антигенними лізатами різних бактерій у різних пропорціях, або з рибосомами різних бактерій, процентний вміст РНК у яких рівний 70 %, у різних складах і пропорціях. 5. Застосування глікопротеїнів, виділених з бактерії Klebsiella Pneumoniae, за будь-яким з пп. 1-4 для одержання лікарського засобу за п. 1, яке відрізняється тим, що зазначені глікопротеїни мають однакову хімічну формулу або різні хімічні формули. 6. Застосування глікопротеїнів за будь-яким з пп. 1, 4 та 5, яке відрізняється тим, що зазначені глікопротеїни за рахунок дуже сильної стимуляції всієї імунної системи викликають значне збільшення загальної кількості імунокомпетентних клітин, значне збільшення кількості клітин, що слугують для руйнування патогенних агентів, і значне збільшення загальної кількості антитіл, у тому числі IgM, IgG і IgA, а також загальної кількості факторів протиінфекційного захисту, причому зазначена сильна стимуляція імунної системи носить короткочасний характер і триває не більше 12-24 годин, що вимагає повторного приймання лікарського засобу кожні 12 годин. 7. Застосування глікопротеїнів за будь-яким з пп. 1, 4 та 5, яке відрізняється тим, що лікарський засіб призначений для лікування гострих інфекційних захворювань, при цьому органи, що зазнають лікування, належать до оториноларингологічної, легеневої, офтальмологічної, шлунково-кишкової або сечостатевої систем, зокрема для лікування у 4 UA 101411 C2 5 випадку початкової стадії зазначених інфекційних захворювань, наприклад, коли інфекційне захворювання являє собою отит або інше респіраторне інфекційне захворювання, що починається з ринофарингіту. 8. Застосування глікопротеїнів за будь-яким з пп. 1, 4 та 5, яке відрізняється тим, що лікарський засіб призначений для лікування хронічних інфекційних захворювань, при цьому органи, що зазнають лікування, належать до оториноларингологічної, легеневої, шлунковокишкової або сечостатевої систем, зокрема, у випадку, коли інфекційне захворювання являє собою хронічний отит. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5