Спосіб вирощування личинок і молоді черевоногого молюска рапани rapana venosa (val.) в розпліднику

Реферат: Спосіб вирощування личинок і молоді черевоногого молюска рапани Rapana venosa (Val.) в розпліднику належить до марикультури і призначений для одержання личинок і вирощування молоді черевоногого молюска рапани Rapana venosa (Val.) в умовах розплідника. Овотеки з личинками, які заражені інфузоріями і динофлагелятами, видаляють. Личинок рапани вирощують в ємностях з фільтрованою морською водою, здійснюючи зміну води і подачу корму UA 104931 C2 (12) UA 104931 C2 з інтервалом 1-2 доби. При вирощуванні витримують щільність посадки личинок: початкова - 1 тис./л; на 10 добу вирощування - 600 лич./л; на стадії педівелігера (13-19 доба) - 300 лич./л. Личинок рапани віком до 10 діб годують сумішшю мікроводоростей: Isochrysis galbana+Phaeodactylum tricornutum+Tetraselmis suecica, що знаходяться на експоненційній фазі росту, в співвідношенні 3:2:1 із сумарною концентрацією клітин 200 тис. кл/мл. На 13 добу концентрацію мікроводоростей збільшують до 300 тис. кл/мл і годують сумішшю мікроводоростей: I. Galbana+P. tricornutum+Т. suecica+Emiliania huxleyi+Rhodomonas salina в співвідношенні клітин 5:5:4:1:1 і додатково вводять мікроводорость Chlorella vulgaris концентрацією 100 тис. кл/мл. На 17 добу - в корм додають личинки мітилястера Mytilaster lineatus (стадія "веліконхи з вічком") в кількості 300 лич./л. або спат мідій (розмірами близько 2000 мкм). Після 20 доби вирощування як корм використовують мідійний спат. UA 104931 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до марикультури і призначений для одержання личинок і вирощування молоді черевоного молюска рапани Rapana venosa (Val.) в умовах розплідника. Рапана Rapana venosa - черевоногий молюск - поселенець в Чорне море з Японського, де його місце проживання в широкому діапазоні солоності: від 32 до 15 ‰ [2]. Вперше виявлений в Новоросійській бухті в 1947 р. За короткий термін поширився по всьому морю, крім найбільш опріснених ділянок північно-західної частини [2]. Заселяє піщано-черепашкові і черепашкові ґрунти до глибини 30 м. В даний час є інформація про розселення R. venosa в інших регіонах Світового океану: в Мармуровому і Егейському морях, морях Північної Адріатики, в затоках Кіберон (Франція), Чесапік (США), Монтевідео (Уругвай, Аргентина) [10]. У причорноморських країнах (Україні, Болгарії, Румунії. Туреччині) м'ясо рапани використовується як дієтичний продукт і джерело біологічно активних речовин, таких як: поліненасичені жирні кислоти, вітаміни Е і D. З рапани готують препарати, що застосовуються в медицині і в косметології [5, 6]. Анатомічні, поведінкові та біохімічні спеціалізації рапани, наприклад виділення біотоксинів, можуть бути використані для розробок анестезуючих препаратів [11]. У Чорному морі рапана розмножується з червня по вересень, що відповідає температурному діапазону від 19 до 25 °C [3]. Початок періоду розмноження визначається сумарним значенням температури води, а закінчення - пов'язано зі зміною сезонних циклів світлового дня [8]. Встановлена залежність кількості відкладених самками овотек та їх розмірів від висоти раковини самок; кількості яйцеклітин в овотеках - від довжини овотек [3, 8, 12]. Описані чотири фази личинкового розвитку [9, 12] і морфологія велігеру рапани з планктону Чорного моря [4]. Зазначена інформація необхідна для розробки біотехніки вирощування рапани в розпліднику. Відомий спосіб вирощування личинок рапани R. venosa [див. Joly J.-P., Bouget J.-F., Hirata T. Le gastropode predateur Rapana venosa. - DRV / RST / RA-2002, vol. 14. P.-42]. У способі передбачали: інкубацію кладок рапани при температурі води 18, 20 і 22 °C; отримання личинок; вирощування личинок до метаморфозу (до бентосної стадії). Культивування личинок R. venosa відбувалося протягом 10 діб і закінчилося їх загибеллю перед метаморфозом внаслідок засмічення культури численними бактеріями, флагелятами та інфузоріями, незважаючи на часті зміни води. Корм личинкам складався з двох видів мікроводоростей: Isochrysis sp. і Tetraselmis sp. В основу винаходу Спосіб вирощування личинок і молоді черевоногого молюска рапани Rapana venosa (Val.) в розпліднику поставлено задачу розробки ефективної технології культивування. Поставлена задача вирішується таким чином, що овотеки з личинками, які заражені інфузоріями і динофлагелятами, видаляють. Личинок рапани вирощують в ємностях з фільтрованою морською водою, здійснюючи зміну води і подачу корму з інтервалом 1-2 доби. При вирощуванні витримують щільність посадки личинок: початкова - 1 тис./л; на 10 добу вирощування - 600 лич./л; на стадії педівелігера (13-19 доба) - 300 лич./л. Личинок рапани віком до 10 діб годують сумішшю мікроводоростей: Isochrysis galbana+Phaeodactylum tricornutum+Tetraselmis suecica, що знаходяться на ексіоненційній фазі росту, в співвідношенні 3:2:1 із сумарною концентрацією клітин 200 тис. кл/мл. На 13-у добу концентрацію мікроводоростей збільшують до 300 тис. кл/мл і годують сумішшю мікроводоростей: 1. Galbana+P. tricornutum+Т. suecica+Emiliania huxleyi+Rhodomonas salina в співвідношенні клітин 5:5:4:1:1 і додатково вводять мікроводорость Chlorella vulgaris концентрацією 100 тис. кл/мл. На 17 добу - в корм додають личинки мітилястера Mytilaster lineal us (стадія "веліконхи з вічком") в кількості 300 лич./л, або спат мідій (розмірами близько 2000 мкм). Після 20 доби вирощування як корм використовують мідійний спат. Пропонований авторами Спосіб вирощування личинок і молоді черевоногого молюска рапани Rapana venosa (Val.) в розпліднику відрізняється від відомого способу тим, що: 1. Запобігається зараження культури личинок рапани найпростішими організмами (Інфузоріями, динофлагелятами) шляхом фізичного видалення заражених овотек; 2. Корм планктонним личинкам рапани складається з 6 видів мікроводоростей, включаючи мікроводорость Chlorella vulgaris, яка в процесі життєдіяльності виробляє антибіотики, що пригнічують розвиток мікроорганізмів у воді; 3. Для успішного проходження метаморфозу, педівелігерам рапани одночасно з водоростями, до складу корму додавали личинки двостулкових молюсків і снаг мідій, отриманий в розпліднику. Винахід пояснюється кресленнями. На Фіг. 1А - Кладка рапани на раковинах живих мідій. На Фіг. 1В - велігер рапани. На Фіг. 1С - Педівелігер рапани. На Фіг. 1D - Молода рапана, що 1 UA 104931 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пройшла метаморфоз. Фіг. 2А - Перфорована раковина спату мідії молодою рапаною, що пройшла метаморфоз. Фіг. 2В - Перфорована рапаною раковина личинки мітилястера. Фіг. 2 С Перфоровані рапанами раковини спату мідій. Фіг. 3 - Динаміка лінійного росту личинок і молоді рапани. Приклад реалізації способу. У другій половині липня 2011 р. в морі (в бухті Ласпі, що на ПБК, при температурі води 19 °C) були відібрани сім статевозрілих особин рапани Rapana venosa (висота раковини 44,2±2,2 мм). Подальше їх утримування проходило в розпліднику в ємності об'ємом 15 л з морською водою і аерацією при температурі води 22,5-23 °C і природному освітленні. Регуляцію температури в приміщенні здійснювали кондиціонуванням повітря. Як корм використовували живі мідії (в надлишку), відібрані з мідійної ферми бухти Ласпі. В кінці липня дві самки рапани відклали кладки на раковини живих мідій (Фіг. 1 А) і на стінки ємності. Мідій з кладками рапани перенесли в окрему ємність, об'ємом 15 л з фільтрованою морською водою і аерацією. Обмін води і подачу корму для мідій проводили щодня. Розвиток личинок рапани в овотеках проходив протягом 18 діб (контроль проб здійснювали під мікроскопом). Перед виходом личинок R. venosa овотеки, в яких розвиток проходив без порушень, мали темно-сірий колір: з порушеннями - світло-жовтий або з бузковим відтінком. Такі овотеки були заражені інфузоріями і дінофлагелятами, що поїдають личинок рапани. їх видаляли за допомогою скальпеля і пінцета, а кладку промивали фільтрованою морською водою. Вихід личинок з овотек тривав протягом 4-х діб. Личинок, розмірами 382±15 мкм (Фіг. 1 В) збирали за допомогою сита з розміром вічка 280 мкм і переносили в плоскодонні ємності об'ємом 3 л з фільтрованою морською водою і аерацією. Початкова щільність посадки личинок склала 1 тис./л; на 10-у добу вирощування -600 лич./л: на стадії педівелігера (13-19 доба) - 300 лич./л. Зміну води і подачу корму проводили з інтервалом 1-2 доби. Личинок рапани віком до 10 діб годували сумішшю мікроводоростей: Isochrysis galbana+Phaeodactylum tricornutum+Tetraselmis suecica, що знаходилися на експоненційній фазі росту. Сумарна концентрація клітин водоростей становила 200 тис. кл /мл, у співвідношенні 3:2:1. На 13 день концентрацію мікроводоростей збільшили до 300 тис. кл/мл. До складу корму входили 5 видів мікроводоростей: 1. Galbana + P. tricornutum + Т. suecica+Emiliania huxleyi+Rhodomonas salina в співвідношенні клітин 5:5:4:1:1. Крім того, до складу корму личинкам була введена мікроводорость Chlorella vulgaris, концентрацією 100 тис. кл /мл, що виділяє антибіотики [1], здатні пригнічувати розвиток бактерій у воді, якими живляться найпростіші організми (інфузорії, дінофлагелляти). На 17 добу вирощування (стадія педівелігера: див. Фіг. 1 С), крім мікроводоростей, як корм личинкам рапани в одну із ємностей були додані ще й личинки двостулкових молюсків, в основному мітилястера Mytilaster lineatus (стадія "веліконхи з вічком") в кількості 300 лич./л, виловлених з планктону за допомогою планктонної сітки Джеді. Надалі обмін води проводили за допомогою сита з розміром вічка 250 мкм. В іншу ємність з личинками рапани був внесений спат мідій, отриманий і вирощений у розпліднику (розмірами близько 2000 мкм). На 20 добу личинки рапани в обох ємностях пройшли метаморфоз (Фіг. 1 D). При обміні води були виявлені перфоровані раковини личинок мітилястера (довжина раковини 325 мкм, діаметр отвору 87,5 × 100 мкм) (Фіг. 2 В) і спату мідії (довжина раковини 2300 мкм, діаметр отвору - 112,5 × 162,5 мкм) (Фіг. 2 А). При подальшому вирощуванні молоді рапани як корм був використаний тільки спат мідій, отриманий і вирощений у розпліднику (Фіг. 2 С). Динаміка зростання личинок рапани від моменту виходу з овотек і до закінчення метаморфозу представлена на Фіг. 3. Джерела інформації: 1. Богданов Н.И. Суспензия хлореллы в рационе сельскохозяйственных животных. - Пенза, 2-е изд. - 2007. - 48 с. 2. Чухчин В.Д. Экология брюхоногих моллюсков Чёрного моря. - К.: Наукова думка. - 1984. 174 с. 3. Чухчин В.Д. Размножение рапаны (Rapana bezoar L.) в Чёрном море./ Труды Севастопольской биологической станции. - 1961, том XIV. - С. 163-168. 4. Чухчин В.Д. Пелагические личинки брюхоногих моллюсков - Gastropoda. // Определитель фауны Чёрного и Азовского морей. - К.: Наук, думка, 1972. - С. 167-176. 5. Badiu D. L., Luque R., Dumitrescu E., Craciun A and Dinca D. Amino Acids from Mytilus galloprovincialis (L.) and Rapana venosa Molluscs Accelerate Skin Wounds Healing via Enhancement of Dermal and Epidermal Neoformation // The Protein Journal-2010. -Vol. 29, N 2. - P. 81-92. 2 UA 104931 C2 5 10 15 20 25 30 35 6. Badiu D. L., Balu A.M., Barbes L., Luque R., Nita R., Radu M., Tanase E., Rosoiu N. PhysicoChemical Characterisation of Lipids from Mytilus galloprovincialis (L.) and Rapana venosa and their Healing Properties on Skin Burns. // Lipids. - 2008. - N 43. - P. 829-841. 7. Cesari P., Mizzan. L. Osservazioni su Rapana venosa (Valenciennes, 1846) in cattivita (Gastropoda: Muricidae, Thaidinae./VBoll. Mus. Civ. St. nat. Venezia, 42 (1991) 1993. - P. 9-21. 8. Harding J.M., Mann R., Kilduff C.W. Influence of environmental factors and female size on reproductive output in an invasive temperate marine gastropod Rapana venosa (Muricidae) // Marine Biology. - 2008. - Vol. 155, N 6. - P. 571-581. 9. Joly J.-P.,Bouget J.-F., Hirata T. Le gastropode predateur Rapana venosa.-DRV/RST/RA-2002, vol. 14. P. - 42. 10. Mann R., Harding J. Invasion of the North American Atlantic coast by a large predatory Asian mollusks. - Biological Invasions.-2000, vol. 2. - P. 7-22. 11. Modica M. V., Holford M. The Neogastropoda: Evolutionary Innovations of Predatory Marine Snails with Remarkable Pharmacological Potential // Evolutionary Biology-Concepts, Molecular and Morphological Evolution-2010, Part 3. - P. 249-270. 12. Saglam H., Duzgunes E. Deposition of egg capsule and larval development of Rapana venosa (Gastropoda: Muricidae) from the south-eastern Black Sea. // J. Mar. Biol. Ass. U.K. - 2007. - N 87. P. 953-957. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб вирощування личинок і молоді черевоногого молюска рапани Rapana venosa (Val.) в розпліднику, що включає інкубацію кладок рапани, отримання личинок і їх вирощування з використанням мікроводоростей як корму, який відрізняється тим, що на стадії розвитку личинок видаляють овотеки, заражені інфузоріями і динофлагелятами, потім личинок культивують в ємностях з фільтрованою морською водою, здійснюючи зміну води і подачу корму з інтервалом 1-2 доби, при щільності посадки личинок: початкова - 1 тис./л; на 10 добу вирощування - 600 лич./л; на стадії педівелігера (13-19 діб) - 300 лич./л, а личинок рапани у віці до 10 діб годують сумішшю мікроводоростей: Isochrysis galbana+Phaeodactylum tricornutum+Tetraselmis suecica, що знаходяться на експоненційній фазі росту, в співвідношенні 3:2:1 із сумарною концентрацією клітин 200 тис. кл/мл; на 13 добу концентрацію мікроводоростей збільшують до 300 тис. кл/мл і годують сумішшю мікроводоростей: I. Galbana+P. tricornutum+T. Suecica+Emiliania huxleyi+Rhodomonas salina, в співвідношенні клітин 5:5:4:1:1 і додатково вводять мікроводорость Chlorella vulgaris концентрацією 100 тис. кл/мл; на 17 добу - в корм додають личинки мітилястера Mytilaster lineatus (стадія "веліконхи з вічком") в кількості 300 лич./л або спат мідії Mytilus galloprovincialis (розмірами близько 2000 мкм); після 20 діб вирощування як корм використовують спат мідії. 3 UA 104931 C2 4 UA 104931 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5