Спосіб збереження гігантської устриці crassostrea gigas (th.), вирощуваної в садках, від виїдання черевоногим молюском рапаною rapana venosa (val.)

Реферат: Спосіб збереження гігантської устриці Crassostrea gigas (Th.), вирощуваної в садках, від поїдання черевоногим молюском рапаною Rapana venosa (Val.) включає обробку розчином оцтової кислоти, причому наприкінці вересня - початку жовтня садки з устрицями і осілими в них рапанами виймають з морської води, занурюють на 1 хв. в розчин оцтової кислоти, концентрація якого 0,1-0,25%, після чого, якщо розміри спату устриць співпадають з розмірами рапани, додатково кожен ярус садка посипають кухонною сіллю з розрахунку 817 г солі (NaCl) 2 на 1 м площі і витримують 2 години 45 хв. або кальцинованою содою (Nа2СО3), з розрахунку 2 0,5 кг соди на 1 м площі і витримують 6 год 30 хв. UA 70093 U (54) СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГІГАНТСЬКОЇ УСТРИЦІ CRASSOSTREA GIGAS (TH.), ВИРОЩУВАНОЇ В САДКАХ, ВІД ВИЇДАННЯ ЧЕРЕВОНОГИМ МОЛЮСКОМ РАПАНОЮ RAPANA VENOSA (VAL.) UA 70093 U UA 70093 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонована корисна модель належить до марикультури і призначена для захисту устриць, вирощуваних в садках, від поїдання їх рапанами. Rapana venosa - хижий черевоногий молюск - вселенець в Чорне море з Японського, де проживає в широкому діапазоні солоності: від 32 до 15 % (Чухчин, 1984). У своєму ареалі рапана витримує коливання температури води від 4 до 27 °C (Guven el. all. 1999). Заселяє піщано-черепашкові і черепашкові ґрунти до глибини 30 м. Нижньою межею для її розвитку є солоність 12 %, тому в Азовському морі її поширення лімітовано (Mann, Harding. 2000). Стійкість рапани до дефіциту кисню у воді обумовлена високим вмістом гемоціоніну в гемолімфи, а також пов'язана зі здатністю до тимчасового анаеробіозу, коли переважає вуглецевий обмін (Чухчин, 1984). У Чорному морі рапана розмножується з червня до вересня, що відповідає температурному діапазону від 19 до 25 °C: личинки в планктоні спостерігаються в липні-жовтні (Чухчин., 1984; Маті. Harding. 2000). Вони осідають на двостулкових молюсках, які входять в харчовий спектр дорослих особин. Молодь рапани використовує радулу, як орган перфорації раковин двостулкових молюсків. Просвердлюючи раковини молюсків, рапани виїдають м'яке тіло за допомогою хобота (Carriker, Gruber, 1999). У крупних особин розвинена гіпобранхіальна залоза (інколи її називають слинною), в якій виробляється біотоксин, аналогічний ацетилхоліну, так званий нейротрансмітер (Cesari, Mizzan, 1993), який викликає нервово-м'язове блокування (Martoja, 1995). Токсин, що виділяється рапанами в морську воду поблизу двостулкових молюсків, потрапляє на мускул-аддуктор, викликаючи його розслаблення. Раковина відкривається і рапана вставляє хобот між стулками; за допомогою радули розриває м'які тканини двостулкових молюсків. Залежно від температури води та розмірів рапана споживає на добу від 13 до 140 мг/г живої маси (Чухчин, 1960). Загально застосовуваний в практиці маригосподарств спосіб збереження гігантської устриці С. gigas, вирощуваної в садках, від поїдання рапанами полягає в ручному сортуванні, що вимагає великих витрат робочої сили і часу. При масовому розведенні устриць зазначений спосіб стає малоефективним, оскільки рапани міцно прикріплюються до стулок устриць і разом з ними переносяться в нові садки. Рапани за кольором і розмірами раковини практично не відрізняються від устриць. Збитки маригосподарств при такій біотехніці вирощування устриць величезні. Тому підбір ефективних способів захисту устриць від поїдання їх рапанами в даний час є актуальним не тільки для Чорного моря, а й для інших акваторій, заселених рапанами. Відомий спосіб боротьби з полідорою (поліхетою - перфоратором раковин) шляхом занурення устричних садків на 40 секунд в 0,09 % розчин оцтової кислоти (З. №u201105015, позитив. рішення 06.09.2011). Недоліком відомого способу є те, що рівень концентрації розчину і тривалість дії виявляються неефективними для захисту устриць від поїдання рапанами. Відомий спосіб боротьби з полідорами, які поселяються в раковинах устриць, зануренням устричних садків на 30 хв. в насичений розчин кухонної солі (NaCl) (Ruellet, 2004). Протягом цього часу деякі устриці відкривали стулки і сольовий розчин проникав до мантії, викликаючи її некроз. Виживання устриць після такого впливу становило 75 %. В основу корисної моделі Спосіб збереження гігантської устриці Crassostrea gigas (Th.), вирощуваної в садках, від поїдання черевоногим молюском рапаною Rapana venosa (Val.) поставлено задачу забезпечити ефективний захист устриць від поїдання рапанами шляхом впливу спеціально підібраними засобами з урахуванням їх концентрацій і тривалості впливу. Запропонований авторами спосіб базується на різкій зміні рН середовища, що негативно впливає на життєздатність рапани, але не здійснює негативного впливу на устриць. Для цього в кінці вересня - початку жовтня садки з устрицями віком понад 1 рік і осілими на них рапанами виймають з морської води і занурюють на 1 хв. в 0,25 % розчин оцтової кислоти, після чого промивають водою. Якщо розміри спату устриць співпадають з розмірами рапани, то додатково 2 кожен ярус садка посипають кухонною сіллю з розрахунку 817 г солі (NaCl) на 1 м площі з тривалістю дії 2 години 45 хв., або кальцинованою содою (Na 2СО3), з розрахунку 0,5 кг соди на 1 2 м площі і витримують 6 год. 30 хв. Червень - вересень - період розмноження рапани. Масове осідання личинок відбувається в липні - серпні. Тому найбільш ефективно проводити обробку устричних садків в кінці вересня початку жовтня, що не порушує біотехніку вирощування устриць, оскільки в цей період проводиться сортування устриць за розмірами і підготовка їх до зимового сезону. Біотехніка культивування гігантської устриці в Чорному морі заснована на отриманні личинок в устричному розпліднику і відрощуванні спату в морі до товарного розміру в садках. В даний час використовують садки двох типів: пластмасові ящики розміром 47×28 см, зверху обшиті деллю, (Фіг.1, 4) і круглі п'ятиярусні пластмасові садки італійського виробництва, радіусом 27,5 см (Фіг.4). Садки з усіх сторін промиваються водою, яка входить крізь щілини, 1 UA 70093 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 розмірами більше 1 см. що забезпечує живлення і дихання устриць (Холодов, Піркова, Ладигіна, 2010). Разом з водою в устричні садки потрапляють личинки рапани, де і відбувається їх осідання і поїдання устриць, що знаходяться в садках. Спосіб пояснюється ілюстраціями. На Фіг.1 - Садок для вирощування устриць, обшитий деллю. Фіг.2 - Спат гігантської устриці, з'їдений рапанами; Фіг.3 - Раковини спату гігантської устриці, просвердлені рапанами. Фіг.4 - П'ятиярусний пластмасовий устричний садок типу "Ostrica". Приклади виконання способу Приклад 1 В кінці вересня - початку жовтня вирощувальні садки з устрицями (вік устриць більше 1 року), в які осіли рапани, виймали з морської води (рН=7,85). Потім занурювали в 0,25 % розчин оцтової кислоти, приготовлений на морській (рН=3,09) або на прісній воді (рН=3,28). Дослідження показали, що в даний розчин оцтової кислоти можна послідовно занурювати 4 садка типу "Ostrica", так як концентрація розчину з 0,25 % до 0,1 % є ефективною, а наступні занурення садків призводять до його розведення нижче 0,1 %. Тривалість дії - 1 хв. Протягом цього часу відбувається відкріплення рапан від раковин устриць. Низька концентрація розчину і його нетривала дія не впливають негативно на устриць. Потім садки з устрицями промивали прісною або морською водою. Устриць переносили на сітку, розміри вічка якої менші розмірів устриць. Відкріплені рапани випадали через сітку. Надалі їх можна використовувати як добавку до корму птахам. Приклад 2а Якщо розміри спату устриць не відрізняються від розмірів рапани, що осіли в устричні садки, тоді застосування сітки для поділу устриць від рапани не доцільно. Після занурення садків зі спатом устриць на 1 хв. в 0,25 % розчин оцтової кислоти і промивання їх водою, ящики з 2 устрицями відкривали і посипали кухонною сіллю з розрахунку 817 г солі (NaCl) на 1 м площі: тобто на садок першого типу (Фіг.1) використовували 107 г; на садок другого типу (Фіг.4) - 970 г: по 194 г на кожний ярус садка. Тривалість дії - 2 години 45 хв. при температурі повітря 18-20 °C. Потім садки промивали водою або відразу виставляли в море. Сіль, потрапляючи на м'які тканини, викликає їх дегідратацію. Після такої обробки рапани не були здатні знову прикріпитися і гинули. Виживання устриць - 100 %. Приклад 2б Після занурення садків в 0,25 % розчин оцтової кислоти і промивання їх водою використовували кальциновану соду (Na2CO3), посипаючи устричні садки, з розрахунку 0,5 кг 2 соди на 1 м площі: тобто на садок першого типу (Фіг.1) використовували 66 г; на садок другого типу (Фіг.4) - 595 г (по 119 г кальцинованої соди на кожен ярус садка). Тривалість дії 6 год. 30 хв. при температурі повітря 18-20 °C. Весь цей час устриці і рапани знаходилися в лужному середовищі. Після закінчення зазначеного часу устриць промивали водою (морською або прісною) і виставляли в море на дорощування. Життєздатність спату устриць не знижувалась. Проте, 75-80 % екз. рапан втрачали здатність знову прикріпитися до раковин устриць або до іншого субстрату, тому що порушувалася робота педальних залоз, що виділяють білкову речовину. Майже у всіх рапан після проведеної обробки порушується робота гіпобранхіальної залози. Вони не можуть синтезувати біотоксин і, отже, вражати свою жертву. Робота цих залоз з часом не відновлюється і навіть будучи пересадженими в садки разом зі спатом устриць, рапани гинули. Передбачуваний економічний ефект від застосування способу. Експериментально показано, що при садковому вирощуванні устриць відхід спату може досягати 90 %. Вартість 1 екз. спату - 0,2 грн. [Холодов та ін., 2010, стор. 407]. Збитки при цьому складають 2988 грн. Сумарні витрати на обробку 4 садків "Ostrica" становить 113 грн. і складаються з: • Вартості склопластикового бака - 500 грн., (амортизаційний знос - 5 років), об'єм баку 200 л: висота баку - 0,6 м, діаметр дна - 0,7 м; • Вартості 5,5 л 9 % столового оцту - 7 грн., необхідного для приготування 200 л 0,25 % розчину, який використовують для обробки 4 садків з 16600 екз. спату. • Вартості 4 кг солі (NaCl) - 6 грн. необхідної для обробки 4 садків. Економічний ефект складає: 2988-113=2875 грн. Таким чином, підібрані засоби, їх концентрації та тривалість дії, які негативно впливають на життєздатність рапани, не впливають негативно на устриць і навколишнє середовище та економічно ефективні. Джерела інформації: 2 UA 70093 U 5 10 15 20 1. Заявка на корисну модель "Спосіб боротьби з полідорозісом устриць Ostrea edulis L., 1758 та Crassostrea Gigas (THUNBERG, 179)3, що культивують у Чорному морі" / Мачкевський В.К., Гаевська А.В., Лебедовська М.В. З. №u201105015 від 20.04.2011; позитивне, ріш. від 06.09.2011. 2. Холодов В.И., Пиркова А.В., Ладыгина Л.В. Выращивания мидий и устриц в Чѐрном море. / Под ред. Еремеева В.Н. - Севастополь 2010. - 422 с. 3. Чухчин В.Д. Рост рапаны (Rapana bezoar L.) в Севастопольской бухте. - Тр. Севастопольской биологической станции. - 1960, вып. 13. - С. 169-177. 4. Чухчин В.Д. Экология брюхоногих моллюсков Чѐрного моря. - К.: Наукова думка. - 1984. 174 с. 5. Carriker M.R., Gruber G.L. Uniqueness of the Gastropod accessory boring organ (ABO): Comparative biology, an update. Journal of Shellfish Research. - 1999, vol.18. - No2. - P. 579-595. 6. Cesari P., Missan L. Osservazioni su Rapana venosa (Valcnciennes, 1846) in cattivita (Gastropoda, Muricidae, Thaidinae). - Boll. Mus. Civ. St. nat. Venezia.-1993, vol. 42.-P. 9-21. 7. Guven K.C., Yacizi Z., Akinci S., Okus E. Fatty acid and sterols of Rapana venosa (Valenciennes, 1846). - Journal of Shellfish Research. - 1999, vol. 18. - No 2. - P. 601-604. 8. Mann R., Harding J. Invasion of the North American Atlantic coast by a large predatory Asian mollusks. - Biological Invasions. - 2000, vol. 2. - P. 7-22. 9. Martoja M. Mollusques. Collection "Syntheses", Institut Oceanographique, Paris. - 1995. - 167 p. 10. Ruellet T. Infestation des coquilles d'huitres Crassostrea gigas par les polydores en BasseNormandia: recommendations et mise au point d'un traitement pour reduire cette nuisance. - 2004. archimer.ifremer.fr/doc/2004/these. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб збереження гігантської устриці Crassostrea gigas (Th.), вирощуваної в садках, від поїдання черевоногим молюском рапаною Rapana venosa (Val.), що включає обробку розчином оцтової кислоти, який відрізняється тим, що наприкінці вересня - початку жовтня садки з устрицями і осілими в них рапанами виймають з морської води, занурюють на 1 хв. в розчин оцтової кислоти, концентрація якого 0,1 - 0,25%, після чого, якщо розміри спату устриць співпадають з розмірами рапани, додатково кожен ярус садка посипають кухонною сіллю з 2 розрахунку 817 г солі (NaCl) на 1 м площі і витримують 2 години 45 хв. або кальцинованою 2 содою (Nа2СО3), з розрахунку 0,5 кг соди на 1 м площі і витримують 6 год. 30 хв. 3 UA 70093 U 4 UA 70093 U Комп’ютерна верстка А. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5