Спосіб дрібнення сипких матеріалів

Реферат: Спосіб дрібнення сипких матеріалів, що включає використання як енергетичного агента НВЧ випромінювання, причому дрібнення здійснюють імпульсно-модульованим НВЧ випромінюванням з внутрішньоімпульсною частотною модуляцією і з чергуючою від імпульсу до імпульсу величиною імпульсної НВЧ потужності, при цьому оброблюваний матеріал, забезпечений каталізатором, розміщують в робочій мікрохвильовій камері, заповненій молекулярним воднем при атмосферному тиску, а оптимальність режиму обробки контролюють по наявності електромагнітної емісії з оброблюваного матеріалу, при цьому як каталізатор використовують нанокристалічний порошок з 3d-металу з вуглецевим покриттям. UA 90385 U (12) UA 90385 U UA 90385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до технологій отримання дрібнодисперсних матеріалів із специфічними фізико-хімічними властивостями, зокрема титановмісних, і може бути використана в збагачувальній, гірничорудній, хімічній, будівельній, металургійній (порошкова металургія) і інших галузях промисловості. Тонкоподрібнені продукти є основою для багатьох технологій нового покоління, при цьому однією з найважливіших задач є розробка технологій дрібнення, які забезпечують досягнення необхідної дисперсності з мінімальними енерго часовими витратами. Відомі спосіб і пристрій для дрібнення сухих сипких матеріалів, зокрема зерна, що використовують пряме механічне дроблення продукту за допомогою молоткастого ротора (авт. свид. № 1146080 SU, опубл. 1985 p.). Основними недоліками вказаного технічного рішення є низька продуктивність і швидкий знос основних вузлів пристрою, перш за все молотків і сита, і пов'язана з цим можливість попадання в порошковий субстрат продуктів стирання, що у ряді випадків неприпустимо. Відомі спосіб і пристрій для дрібнення сухих сипких матеріалів, в яких з метою підвищення продуктивності використовувався робочий вузол багатокамерного типу, а ударні елементи виконувалися у вигляді бил прямокутної форми із строгим співвідношенням сторін і системи лопаток, встановлених на високошвидкісному диску (авт. свид. № 1369788 SU № 1369789 SU, опубл. 1988 p.). Проте конструктивна складність пристрою, висока витрата енергоресурсів, недостатньо високий ККД унаслідок необхідності відведення холодною водою значних кількостей тепла, що виділяється, і недостатня рівномірність гранулометричного складу кінцевого продукту утрудняють використання такого технічного рішення. Відомий спосіб струменевого дрібнення (Горобец Л.Ж., Прядко Н.С. Характеристики дисперсных продуктов струйного измельчения // Збагачення корисних копалин. - 2010. - 41-42 (81). - С. 110-121). Основним недоліком способу є вузька область вживання і в практичних реалізаціях частіше за все виникає необхідність в багатократних проходах оброблюваного матеріалу для отримання продукту необхідної дисперсності, що знижує продуктивність. Більш ефективними є спосіб і пристрій для дрібнення матеріалів, що використовує різноманітні фізичні явища, зокрема ефекти взаємодії ультразвукових і електромагнітних полів з твердими тілами. Відомий спосіб акустичного дрібнення різноманітних матеріалів з контрольованою в процесі дрібнення мірою дисперсності [Ляпишев Н.П., Алимов М.М. // Российские нанотехнологии. 2006. - № 1-2. С. 71], Проведені лабораторні випробування продемонстрували високу ефективність методу. Проте відсутність до теперішнього часу джерел ультразвуку достатньої для промислових вживань потужності стримує використування цього методу (відкриття останніми роками явища аномальної (гігантської) магнітострикції у ряді матеріалів, які допіровані трансурановими елементами [Чепурных Г.К. Области экстремальных характеристик магнитоупорядоченных кристаллов. К.: Наукова думка, 2010. - 173 с.], можливо, дозволить створити могутні джерела ультразвукових випромінювань). Відомі спосіб і пристрій для дрібнення матеріалів з використанням могутніх потоків інфрачервоного випромінювання (авт. свид. 1666035 SU, опубл. 30.07.1991; 1684578 SU опубл. 15.10.1991; 1711779 SU, опубл. 15.02.1992). Вказані методи характеризуються тонкістю управління, можливістю оптимального сполучення необхідної потужності інфрачервоного випромінювання і часу дії і об'єму оброблюваного матеріалу. Проте мала глибина проникнення випромінювання в середовище не дозволяє забезпечити рівномірну обробку значної кількості матеріалу, що підлягає подрібненню, і тому необхідно забезпечити достатньо складну кінематичну схему переміщення матеріалу щодо джерела (реально - комбінації джерел) інфрачервоного випромінювання. Найближчим по технічній суті і по результату, що досягається, аналогом (прототипом) до корисної моделі, що заявляється, є спосіб і пристрій для як якості енергетичного агента використовується НВЧ випромінювання, яке нагріває оброблюваний матеріал, що знаходиться в спеціальній камері опромінювання, так що внутрішня волога, що міститься в матеріалі, скипає, приводячи до руйнування фрагментів матеріалу і до його дрібнення. Використання як енергетичного агента НВЧ випромінювання, глибоко проникаючого в масив оброблюваного матеріалу, дозволяє обробляти великі об'єми середовищ. Недоліком вказаного способу-прототипу є вузька область використання, оскільки обробці підлягають лише матеріали, що містять внутрішню вологу. Частіше за все виникає потреба в дробленні сухих матеріалів, переважно гірничорудних середовищ, наприклад, для подальшого добування з них корисних компонентів. Крім того, спосіб-прототип достатньо енерговитратний унаслідок необхідності усунення з оброблюваного матеріалу значних кількостей вологи. 1 UA 90385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача удосконалення способу дрібнення сипких матеріалів, переважно титановмісних рудних мінералів, в якому за рахунок оптимізації режиму подачі НВЧ випромінювання і використання внутрішньої енергії оброблюваного матеріального середовища досягається прискорення процесу дрібнення при одночасному зниженні витрат енергоресурсів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі дрібнення сипких матеріалів, який включає використання як енергетичного агента НВЧ випромінювання, згідно з корисною моделлю, дрібнення здійснюють імпульсно-модульованим НВЧ випромінюванням з внутрішньоімпульсною частотною модуляцією і з чергуючою від імпульсу до імпульсу величиною імпульсної НВЧ потужності, при цьому оброблюваний матеріал, забезпечений каталізатором, розміщують в робочій мікрохвильовій камері, заповненій молекулярним воднем при атмосферному тиску, а оптимальність режиму обробки контролюють по наявності електромагнітної емісії з оброблюваного матеріалу, при цьому в як каталізатор використовують нанокристалічний порошок з 3d-металу з вуглецевим покриттям. Спосіб дрібнення сипких матеріалів, що заявляється, базується на встановленому при розробці акумуляторів водню фізичному ефекті: при багатократному повторенні циклу "поглинання-виділення" водню металогідридні матриці самі, без дроблення, перетворюються на дрібнозернистий субстрат з розмірами частинок (наночастинок), які не досягаються відомими пристроями механічного дрібнення. Механізми такого руйнуючого впливу не виявлені, але розроблені раніше фізичні моделі, що пояснюють водневе окрихчування металів і сплавів, у тому числі титану і його сплавів, до певної міри можуть бути адресовані до різноманітних матеріальних середовищ [И.Н. Смияненко, М.А. Бабенко, В.А. Изур, И.А. Гунькин, Ю.Д. Костенко. Влияние водорода на механические свойства проката // Теория и практика металлургии. - 2004. - № 3-4. - С. 147-151; Черненко В.Т., Сидоренко О.Г., Федорова И.П. и др. Водородное охрупчивание высокопрочной низкоуглеродистой кремнийорганической арматурной стали // Сталь. - 1988. - № 6. - С. 84-89; Чечулин Б.Б., Хесин Ю.Д. Циклическая и коррозионная прочность титановых сплавов. - М.: Металлургия, 1987. - 208 с.]. Одна з самих мотивованих моделей зводиться до адитивної зміни когезійної міцності границь зерен, на яких адсорбуються домішки (по механізму, розробленому Барке), до зміни локальної концентрації водню в зоні передруйнування і до розвитку процесу водневого розтріскування. При цьому під дією зовнішнього навантаження водневе окрихчуванняруйнування посилюється [Д.А. Индейцев, Е.В. Осипова. Водородное охрупчивание под действием нагрузки как фазовый переход первого рода // Физика твердого тела. - 2009. - Т. 51, вып. 7. - С. 1790-1795]. Другим фундаментальним мотивом, що використовується в технології дрібнення за способом, який заявляється, є специфічне вживаная каталізаторів в технологіях з використанням молекулярного водню, саме: відповідно до [Sheldon R.A., Downing R.S. Heterogeneous catalytic transformations for environmentally friendly production // Applied Catalysis A: General. - 1999. - V. 84. P. 163-183], чиста поверхня частинок нанокристалічного порошку 3dмeтaлу (зокрема заліза) є ефективним каталізатором дисоціації молекул водню на атоми. Щоб уникнути утворення окисної плівки на поверхні частинок каталізатора, відповідно до способу, що заявляється, частинки матеріалу каталізатора покриті тонким шаром вуглецю, завдяки чому чиста поверхня цих частинок, доступна для молекул водню, стає неприступною для молекул кисню, розміри яких в багато разів перевищують розміри молекул водню. Молекули водню, потрапляючи на чисту поверхню частинок 3d-металу, дисоціюють на атоми, які в дисоційованому стані швидке дифундують у глиб частинок оброблюваного матеріалу і завдяки високому градієнту концентрації атомів водню відповідно до раніше описаного механізму окрихчування-руйнування дроблять частинки оброблюваного матеріалу до нанопорошкового рівня. При цьому, завдяки пондеромоторному ефекту - силовому механічному тиску високоінтенсивного імпульсного електромагнітного випромінювання на середовище [Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Электродинамика сплошных сред, 2 изд. - М; Наука, 1982. - 620 с.], вказаний механізм руйнування частинок матеріалу інтенсифікується. При дії імпульсно-модульованого НВЧ випромінювання оброблюване середовище зазнає періодичний тиск, і характер періодичності (частота модуляції) може мати принципове значення (доречно відзначити значну роль водню у ряді інших технологічних процесів: вуглець легко сорбує водень - в [Ковтун Г. Від метану до гелію // Вісник НАН України. - 2006. - № 8. - С. 23-30] показано, що з використанням нескладної технології вдається перетворити вугілля в штучну нафту шляхом гідрування, тобто насичення молекул вугілля воднем, а пасивацією воднем дрібних власних дефектів акцепторного типу в монокристалічному телуриду кадмію вдається змінити оптичні властивості 2 UA 90385 U 5 10 15 вказаного напівпровідникового матеріалу [Пигур О.Н., Попович В.Д., Potera P., Вирт И.С., Цибрий (Ивасив) З.Ф. Влияние обработки водородом монокристаллов теллурида кадмия на их спектры оптического пропускания // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. 2011. - № 4. - С. 35-38]). Необхідність внутрішньоімпульсної частотної модуляції НВЧ випромінювання обумовлено тим, що через невисоку власну добротність півсферичного об'ємного резонатора можливе виникнення основної і вищих типів хвиль, і структура електромагнітного поля визначається суперпозицією вказаних типів хвиль, що створює картину чергування максимальних і мінімальних значень напруженості сумарного поля і, відповідно, може породити неоднорідний нагрів матеріалу, що усувається, завдяки частотній модуляції НВЧ випромінювання. Потреба внутрішньоімпульсної частотної модуляції обумовлена і тим, що, оскільки переважні розміри шматків гірської породи (як і всіх віддільностей будь-якого твердого матеріалу [Хеллан К. Введение в механику разрушения (пер. с англ. д. ф.-м.-н. А.С. Кравчука) / Под ред. д.т.н., проф. Е.М. Морозова. - М.: Мир, 1988. - 364 с.], включаючи блоки земної кори за розмірами) утворюють послідовність, що відображає блокову будову твердих тіл, яка підкоряється закономірності, що описується виразом L i  1  const  k , де Li і Li  1 - сусідні Li 20 25 30 35 40 45 50 55 переважні розміри, 2  k  5 (середнє значення k  3,5 ), то активна дія на властивості породи може бути досягнута варіюванням частоти НВЧ випромінювання - для кожного значення коефіцієнта k у вказаній закономірності повинне існувати і значення частоти впливаючого випромінювання, при якому відбувається максимальне поглинання випромінювання. Суттєвим мотивом, що використовується в технічному рішенні, яке заявляється, є використання ефекту механоемісії, спостережуваного при тріщиноутворенні і бурінні гірських порід - явища акустичної емісії при бурінні [Разведка и охрана недр. - 1983. - № 3] і електромагнітного випромінювання [Воробьев А.А., Ширяев В.Ф., Зацинский Л.А., Евсеев В.Д. О природе электромагнитных волн, излучаемых горными породами при их нагружении // Проблемы нефти и газа Тюмени. - 1974. - Вып. 4. - С. 77-80; Кривошеев В.В., Нейштегер И.А., Ларин А.А., Гордеев В.Д. Изучение электромагнитной эмиссии при бурении анизотропных пород // Материалы докладов 4-го Международного симпозиума по бурению скважин в осложненных условиях. - С.-Петербург: РИЦ С.-Петербургского ГГИ, 1998. - С. 48 та ін.]. Існування ефекту електромагнітної емісії, викликаного, зрештою, утворенням міжзернової і внутрішньозернової мікротріщинуватості, важливо в тому відношенні, що по наявності вказаної електромагнітної емісії можна судити про досягнення ефекту дрібнення і оптимізувати режим дрібнення за допомогою регулювання в активному режимі необхідного рівня НВЧ потужності в імпульсі для транспортування водню в порошок ільменіту і для його евакуації. Подрібненню піддавався ільменіт (титановий залізняк) - мінерал загальної хімічної формули FeOТіО2 (FeTiO3) із змістом: Fe-36,8 %, О - 31,6 %, Ті - 31,6 % (склад непостійний) як початкового матеріалу для отримання діоксиду титану сульфатним методом. Кристалізований в тригональній системі з утворенням складних ромбоедричних кристалів, зернистих мас і суцільних скупчень, непрозорий, колір чорний з яскравим металевим блиском, твердість 5-6, питома вага 4,72, кристали, в яких міститься більше 25 % Fe2О3 у вигляді твердого розчину, магнітні, що забезпечує високу чутливість до електромагнітного НВЧ поля. Суть дроблення ільменіту за способом, що заявляється, полягає в наступному. Роздрібнений в кульових млинах ільменіт з розміром фракцій 1,0…1,2 мм (подальше дроблення - дрібнення металевим кульовим дробильником енергоємне, непродуктивне; через нестабільність вмісту титану залежно від партії поставки сировини не забезпечується стабільність технологічного процесу отримання діоксиду титану високої якості), в який доданий каталізатор (в дозі 0,4…0,45 % від об'єму оброблюваного середовища) у вигляді частинок заліза розміром 1-2 мкм, покритих тонким шаром вуглецю, завантажують в контейнер з радіопрозорого і хімічно стійкого матеріалу (оптимальний матеріал - фторопласт 4-Д з питомим 14 об'ємним електричним опором не менше 1,010 Омм). Контейнер розміщують в мікрохвильовій камері, виконаній у вигляді напівкруглого металевого резервуара, який є багатомодовим квазісферичним порожнистим резонатором, структура електричної і магнітної компонент електромагнітного поля в якому сприятлива для ефективної взаємодії з речовиною [Калинин В.И., Герштейн Г.М. Введение в радиофизику. - М.: ГИТГЛ, 1957. - С. 296-297]. Одна із стінок камери виконана у вигляді розкриву рупора, підключеного вузьким кінцем відрізком хвилеводу номінального перерізу до другого по напряму циркуляції плечу феритового циркулятора (типа ФЦВ-01Д). Перше (вхідне) плечо феритового циркулятора підключено до виходу НВЧ генератора, побудованого на базі магнетрона типу М149. До третього плеча 3 UA 90385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 циркулятора при підборі режиму функціонування установки підключається вимірник потужності, а в режимі планового функціонування - баластне навантаження, охолоджуване водою. Згідно з регламентом, рівень мікрохвильової потужності, що генерується, регулюється струмом магнетрона в діапазоні потужностей 0,5-5,0 кВт. Узгодження магнетрона з мікрохвильовою камерою з коефіцієнтом відбиття не більше 0,05 в діапазоні частот генерації 2330…2570 МГц здійснюється традиційними засобами [Будурис Ж., Шеневье П. Цепи сверхвысоких частот. - М.: Сов. радио, 1979. - С. 118, 131]. Для досягнення рівномірного нагріву і щоб уникнути локального перегріву субстрат в контейнері (об'ємом 25 л, 75 л) перемішується за допомогою спеціального приводу механічною мішалкою, виготовленою з матеріалу з малим поглинанням мікрохвильового випромінювання, переважно з матеріалу на основі склоткани і фторопласту 4-Д з питомим об'ємним електричним 13 опором 10 Омм. З вказаного матеріалу був виготовлений і трубопровід для подачі молекулярного водню в контейнер через отвір, виконаний в нижній частині контейнера, що незначно впливає на структуру поля в мікрохвильовій камері. Рівномірність нагріву субстрату, який складається в початковому стані з частинок різного розміру, забезпечувалася за рахунок внутрішньоімпульсної частотної модуляції. На внутрішній поверхні мікрохвильової камери в медіальній площині для виводу електромагнітного випромінювання, викликаного механоемісією при руйнуванні субстрату, розташовано дві приймальні петльові антени, кожна з яких розміщена на підставі, яка обертається (один кінець петлі гальванічно зв'язаний з підставою, другий приєднаний до коаксіального виводу на верхній поверхні камери), що дозволило забезпечити відповідну орієнтацію петель в структурно складному багатомодовому електромагнітному полі для отримання максимального сигналу на виході. Оптимізація конструкції петльової системи здійснювалася з урахуванням встановленого значення частоти сигналу (близько 16 МГц), обумовленого механоемісією при руйнуванні структури матеріалу. При використанні детекторних головок, що підключаються до коаксіальних виводів кожної з петльових антен через смуговозагороджувальні фільтри на частотах гріючого мікрохвильового поля, вдається підсумовувати сигнали і підвищити надійність контролю процесу дрібнення: наявність сигналу і його інтенсивність означала реалізацію і ефективність дрібнення, подальша відсутність сигналу - закінчення процедури дрібнення. При цьому наявність двох петльових антен підвищувала надійність фіксації. Процеси транспортування водню в оброблюване середовище залежать від його дисперсності, питомої ваги (густини), температури процесу гідрування, швидкості (тиску) потоку водню, температури зворотного транспорту водню (евакуації з середовища). Комплексно, в теоретичному плані, вказана задача не вирішена, не дивлячись на вже наявний практичний досвід в побудові акумуляторів водню на базі гідридів металів і хімічних гідратів, а також на основі вуглецю і кремнію [Zaliska A., Zaliska U., Strom-Olsen O.L. Nanocrystalline magnetium for nitrogen storage // Journal of Alloys and Compounds. - 1999. - V. 288. - P. 217-225; Ковалевский А.А., Строгова А.С. Сбор и хранение водорода микро- и нанопорошками кремния // Материалы 18-й Крымской международной конференции "СВЧ техника и телекоммуникационные технологии". Севастополь. - 2008. - С. 608-609 і інш.]. При цьому швидкість процесу гідрування залежить, поза сумнівом, від композиційної структури матеріалу. При використовуванні як гріючого впливу НВЧ випромінювання задача оптимізації гідрування істотно ускладнюється і вимагає залучення теорій сорбції і двофазної фільтрації, включення процесів взаємозв'язаного тепломасопереносу в пористих середовищах і впливу поверхневих явищ по кінетиці, а також термодинаміки поверхневих явищ. Можливий і макроскопічний термодинамічний підхід для кількісного аналізу процесів розігріву середовища з тим, щоб оцінити в першому наближенні необхідну потужність в імпульсі НВЧ випромінювання. Оскільки оброблюване середовище - порошок ільменіту - з електродинамічної точки зору магнітодіелектрик з розмірами частинок меншими мінімальної довжини хвилі робочого діапазону, з довільною орієнтацією частинок, що мають електричні і магнітні втрати, можна скористатися підходом, розвиненим в [Электромагнитные методы измерения и контроля: Сб. статей / Под ред. B.C. Семенова, Г.Н. Порватова. - Томск: Изд-во Томского университета, 1985. - С. 96-100], саме: потужність, поглинальна в одиниці об'єму матеріалу, може бути описана виразом PN  2fE 2  0 tg еф або PN  5,56  107 fE2 еф , де f  -12 частота, E - напруженість електричного поля,  0 - діелектрична постійна (8,8310 Ф/м), tgеф тангенс кута втрат, обумовлених релаксаційними і діелектричними втратами; ефективний коефіцієнт втрат еф  tg   / 2f0  , де  - електропровідність,  - діелектрична проникність  r 4 UA 90385 U (в [А.Р. Хиппель Диэлектрики и волны. - М.: ИЛ, 1960] неважко знайти матеріал, параметри якого можуть бути близькі до параметрів ільменіту). Скориставшись рівнянням теплопровідності P P dT , де T - температура,  - час,  - густина, Cp - питома теплоємність, P    d Cp dH / d 5 10 15 20 25 30 35 40 - питома поглинальна мікрохвильова потужність, dH - зміна ентальпії, що визначає швидкість підвищення температури, вдається в першому наближенні визначити швидкість наростання температури в середовищі, тобто темп розігрівання. З модельних експериментів було встановлено, що для прямого транспорту водню в середовище необхідна температура 130-140 °C, для зворотного - 170-180 °C. Вказані температури зумовлюють і величину необхідних для цього рівнів імпульсної НВЧ потужності. При цьому встановлено експериментально, що імпульсний режим роботи магнетрона з частотою модуляції 16-17 Гц з шпаруватістю 2 вказану динаміку забезпечує. Деталізація процедури термообробки ільменіту визначається при первинних пробах вимірюванням температури усередині контейнера з використанням сімейства високотемпературних термопар, що знаходяться у контакті з оброблюваним середовищем, а їх вільні кінці з'єднані з вимірювальним пристроєм відповідного типу, зв'язаним через плату сполучення з комп'ютером, який контролює температурно-часовий хід мікрохвильового нагріву і, при необхідності, може (через іншу плату сполучення) управляти і режимом роботи джерела НВЧ випромінювання. Практична реалізація способу здійснювалася з використанням цілеспрямовано виготовленої на виробничій базі Державного акціонерного товариства КБ "Дніпровське" установки "Прометей" (БУ 93-Э1754-00РЭ) з використанням магнетрона типа М149, виробництво Наукововиробничого підприємства "Магратеп", Фрязіно, Московської обл., в якій вжиті заходи по мінімізації випромінюваного за межі установки електромагнітного випромінювання: вимірювання рівня потоку мікрохвильової енергії по методиці № 22666-83 від 16.02.83 "Гранично допустимі рівні густини потоку енергії, створюваної мікрохвильовими печами" і відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 показали, що рівень випромінювання по периметру установки на відстані 0,5 м не 2 перевищує 10 мкВт/см , що істотно нижче за допустимий рівень. В цілому реалізація способу дозволила продемонструвати переваги розробленого способу перед відомими (в частині додріблення ільменіту) по енергоефективності, дисперсності і однорідності за розмірами частинок. При цьому подальша суха магнітна сепарація забезпечувала стабільність подальшого технологічного процесу і високу якість кінцевого продукту - діоксиду титану. Розроблений спосіб має великий потенціал розвитку: в даний час водень в потрібній кількості може бути одержаний шляхом реформінгу вуглеводів (бензину, етанолу, метанолу і ін.), в перспективі шляхом прямого фотохімічного розкладання води сонячним випромінюванням із застосуванням спеціальної синтезованої фотохімічної системи відповідно до технічного рішення, представленого в патенті на винахід № 99422 UA (опубл. 10.08.2012, Бюл. № 15). Це дозволить розроблені установки по подрібненню встановлювати безпосередньо в місцях добування ільменіту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб дрібнення сипких матеріалів, що включає використання як енергетичного агента НВЧ випромінювання, який відрізняється тим, що дрібнення здійснюють імпульсно-модульованим НВЧ випромінюванням з внутрішньоімпульсною частотною модуляцією і з чергуючою від імпульсу до імпульсу величиною імпульсної НВЧ потужності, при цьому оброблюваний матеріал, забезпечений каталізатором, розміщують в робочій мікрохвильовій камері, заповненій молекулярним воднем при атмосферному тиску, а оптимальність режиму обробки контролюють по наявності електромагнітної емісії з оброблюваного матеріалу, при цьому як каталізатор використовують нанокристалічний порошок з 3d-металу з вуглецевим покриттям. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5