Сироп, що містить екстракт кореня примули

1. Сироп для перорального введення, що містить екстракт кореня примули, причому сироп не містить сапоніну примули II. 3 знаходяться в квітах примули. Екстракти її кореня спочатку застосовували для лікування таких респіраторних станів, як бронхіт, оскільки вони мають протизастійну дію і властивості розрідження і усунення мокроти. Сапоніни примули мають дратівливо-відхаркувальні властивості, і відповідно до їх дії ці сапоніни примули класифікують як модифікатори поверхневого натягу. Головним свідченням для застосування кореня примули є лікування таких проблем дихальних шляхів, як кашель, астма, бронхіт і катар. Відповідальними за ці дії є секретолітичні і секретомоторні тритерпеноїдні сапоніни, такі як сапонін примули І (1) і сапонін примули Il (2), які присутні в рослинному матеріалі в порівняно високих кількостях до 12 мас.%. Квіти примули можна застосовувати у вигляді настоянки або мікстури, що містить сапоніни примули І і Il формул (1) і (2). CH 244953 описує спосіб виділення чистих сапонінів примули, що характеризується тим, що корінь примули екстрагують водним спиртом, і сапоніни осаджують за допомогою додавання кислоти. Неочищений продукт обробляють вапняним молоком з утворенням солі кальцію, яку далі перетворюють на вільний сапонін шляхом окислення. DE 576445 розкриває спосіб виділення сапонінів примули за допомогою застосування середовища для лужного екстрагування, що характеризується тим, що вони також можуть містити гідрофосфат кальцію (V). Існує загальна точка зору в даній області техніки, що всі сапоніни приводять до утворення гелю у водному розчині, в якому вони містяться (J. Jecmen, Uvod v galensko farmacijo, 1. del, Skolska knjiga Zagreb, 1955). Опис фігур На Фіг. 1 представлено дві фотографії сиропу, що містить більше, ніж 20 мг сапоніну примули І на 100 г сиропу, в якому не утворився гель через 6 місяців зберігання. 93834 4 На Фіг. 2 представлено три фотографії сиропу, що містить менше 20 мг сапоніну примули І на 100 г сиропу, в якому утворився гель і який став густим через 6 місяців зберігання. Докладний опис винаходу В даний час несподівано виявили, якщо: - вміст сапоніну примули І (1) вище, ніж 20 мг на 100 г розчину або сиропу для перорального введення, переважно, вище, ніж 35 мг на 100 г розчину або сиропу для перорального введення; - якщо сироп не містить сапонін примули II, або - якщо масове співвідношення між сапоніном примули І і Il вище 10, переважно, вище 12 - утворення гелю у водному розчині або сиропі не відбувається навіть після тривалого зберігання. Спершу корінь примули екстрагують в очищеній воді за допомогою гарячої або холодної екстракції, при температурах від 25 до 80°С, переважно, за допомогою екстракції водою при 65°С-75°С або за допомогою будь-якого вже відомого способу екстракції, такого як, наприклад, спиртна екстракція, згадана в, наприклад, Wagner et al., Deutsche Apothek. Z. 126: 1489-1493; 1986; Tscheche et al. Liebigs Ann. Chem., 1983, 993-1000; Hahn-Deinstrop et al., Chromatographia Supplement, Vol. 51, 2000, 302-304; або Mueller et al., Journal of Chromatography A, 1112 (2006), 218-223. Услід за цим екстракт фільтрували, а вміст сапонінів примули І і Il визначали за допомогою способу тонкошарової хроматографії (TLC), описаного в Прикладах. Далі екстракт кореня примули можна змішувати з будь-яким іншим екстрактом, наприклад, чебреця, приготованого за допомогою ідентичного способу екстракції або за допомогою будьякого іншого способу екстракції, відомого в даній області техніки. Обидві лікарські речовини можна також спочатку змішувати, а потім екстрагувати разом. Кількість екстрактів кореня примули з однієї або різних партій, необхідне для приготування 5 розчину або сиропу для перорального введення, що містить більше, ніж 20 мг на 100 г розчину або сиропу для перорального введення, переважно, 35 мг на 100 г розчину або сиропу для перорального введення, що не містить сапоніну примули II, або де масове співвідношення між сапоніном примули І і Il вище 10, переважно, вище 12, розраховують і додають в посудину для приготування. У одному з втілень даного винаходу кількість сухого кореня примули для приготування розчину або сиропу для перорального введення складає від 0,1 г до 5 г на 5 мл розчину або сиропу для перорального введення, переважно, від 0,2 г до 0,5 г на 5 мл розчину або сиропу для перорального введення. У іншому втіленні даного винаходу кількість доданого екстракту кореня примули складає від 0,1 мл до 1,5 мл на 5 мл розчину або сиропу для перорального введення. Окрім згаданих вище компонентів розчин або сироп для перорального введення додатково може містити інші ексципієнти, що зазвичай виявляються у фармацевтичних композиціях, такі як альтернативні розчинники, агенти, що маскують смак, антиоксиданти, наповнювачі, підкислювачі, інгібітори ферментів і інші компоненти, як описано в Handbook of Pharmaceutical Excipients, Rowe et al., Eds., 4oe edition, Pharmaceutical Press (2003), яке включене тут шляхом посилання. Розчин або сироп для перорального введення згідно винаходу також може включати консервант для запобігання зростання мікроорганізмів, таких як бактерії, дріжджі і гриби і так далі. Відповідні консерванти можуть бути вибрані з одного або більше ніж одного: хлоргексидину; метилпарагідроксибензоату (ніпагіну); пропілпарагідроксибензоату (ніпазолу); бутилпарагідроксибензоату; і їх солей; діазолідинілсечовини (Germall II. RTM); четвертинних сполук, наприклад, бензалконію хлориду і цетилпіридинію хлориду, фенілетилового спирту і тому подібне. Концентрація консервантів може варіювати від приблизно 0,01% до приблизно 0,5% (мас/об.) Фармацевтична композиція згідно даного винаходу також може включати суспендуючий/стабілізуючий агент для запобігання осадженню активного матеріалу. Відповідні стабілізуючі агенти включають, але не обмежуються ними, полісахаридні стабілізатори, такі як ксантанові, гуарові і трагакантові смоли, а також целюлозні похідні ГПМЦ (гідроксипропілметилцелюлоза), метилцелюлоза і авіцел RC-591 (мікрокристалічна целюлоза/натрій карбоксиметилцелюлоза). У іншому втіленні як стабілізуючий агент можна також застосовувати полівінілпіролідон (ПВП). Фармацевтична композиція, що містить сапоніни примули IiII також додатково може включати один або більше, ніж один маскуючий смак агент. Агентом, що маскує смак, може бути підсолоджувач, ароматизатор або їх комбінація. Підсолоджувач може бути цукор або замінник цукру, вибраний з лактози, маніту, сахарози, глюкози або їх суміші. Найбільш переважний цукор є сахароза. Агенти, що маскують смак, типово складають до приблизно 0,1 мас.% або 5 мас.% від маси всієї фармацевтичної композиції. 93834 6 Коррігент тут є речовиною, здатною підсилювати смак або аромат композиції. Відповідні натуральні або синтетичні коррігенти можна вибрати в стандартних довідниках, наприклад, Fenaroli's Handbook of Flavor Ingredients, 3rd edition (1995). Приклади не обмежуючі об'єм винаходу, відповідних натуральних ароматів, деякі з яких можна легко імітувати синтетичними агентами або їх комбінаціями, включають мигдаль, аніс, яблуко, абрикос, бергамот, чорницю, чорну смородину, голубику, какао, карамель, вишню, корицю, гвоздику, каву, коріандр, журавлину, тмин, кріп, евкаліпт, фенхель, інжир, імбир, виноград, грейпфрут, гуаву, хміль, лимон, лакрицю, лайм, солод, мандарин, чорні патоки, мускатний горіх, апельсин, персик, грушу, м'яту перцеву, ананас, малину, троянду, колосову м'яту, полуницю, мандарин, чай, ваніль, хвою і так далі. Також застосовують особливо, якщо композиція призначається початково для застосування в педіатрії, аромат тутті-фрутті або аромат жувальної гумки, змішаний ароматизатор, заснований на фруктових ароматах. Ароматизатори, яким віддається перевага в даний час, включають аніс, корицю, какао, апельсин, перцеву м'яту, вишню (особливо, дику вишню), виноград, аромат жувальної гумки і ваніль. Дика вишня найбільш переважна. Ароматизатори можна застосовувати поодинці або в комбінації по двоє або більше. Зазвичай, ароматизатор, або масло або есенція що містить ароматизатор знаходиться в композиції в концентрації від приблизно 0,1 до приблизно 5 мг/мл, переважно, від приблизно 0,2 до приблизно 3 мг/мл, і, найпереважніше, від приблизно 0,5 до приблизно 2 мг/мл. Приклади антиоксидантів включають аскорбінову кислоту і її похідні, токоферол і його похідні, бутилгідроксиланізол і бутилгідроксилтолуол, але не обмежуються ними. Приклади окислювачів включають лимонну кислоту, янтарну кислоту, фумарову кислоту, аскорбінову кислоту, ортофосфорну кислоту, капринову кислоту, олеїнову кислоту, глутамінову кислоту і гідроксипропілметилцелюлозу ацетату сукцинат, целюлоза ацетату фталат, целюлоза ацетату тримелітат, гідроксипропілметилцелюлози фталат, карбоксиметилетилцелюлозу і карбомер, але не обмежуються ними. Значення рН сиропу або розчину для перорального введення може знаходитися між 3 і 7, переважно між 4 і 6. У одному з втілень даного винаходу сироп додатково містить левоментол, метилпарагідроксибензоат і сахарозу. Винахід пояснений за допомогою наступних прикладів, які не обмежують його об'єму. Приклади Екстрагування з кореня примули 49 кг перемеленого сухого кореня примули відважували в посудину разом з 99 кг чебреця. Суміш гомогенізували і переносили в корзину для екстракції, яку поміщали в екстрактор. 775 л очищеної води нагрівали до 70°С-75°С, і екстракцію проводили протягом 2 годин при температурі від 65°С до 75°C Екстракт потім фільтрували через фільтрувальні пакети з діаметром пори 2 мкм і охолоджували до кімнатної температури. 7 Приготування сиропу 3,09 кг кореня примули і екстракт чебреця зважували в посудині для приготування, і додавали 0,62 г левоментолу. Після гомогенізації дода 93834 8 вали 3,15 кг сахарози і 8,75 г метилпарагідроксибензоату. Суміш перемішували до повного розчинення інгредієнтів, фільтрували і розливали по пляшках. Таблиця вмісту сапоніну примули І і сапоніну примули Il в різних партіях сиропу Партія No. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Масове співвідноВміст сапоніну при- Вміст сапоніну пришенн я між сапонімули І (в мг на 100 мули Il (в мг на 100 г ном примули І і сапогсиропу) сиропу) ніном примули Il 46,9 4,5 10,4 36,0 2,9 12,4 76,0 3,6 21 46,8 0 88,4 5,8 15,2 62,6 3,4 18,4 98,1 0 109,0 0 104,4 0 105,9 0 113,7 0 63,9 0 18,1 20,3 0,9 17,1 21,7 0,8 25,6 31,2 0,8 28,0 31,5 0,9 29,6 37,2 0,8 25,5 29,1 0,9 25,5 28,9 0,9 23,8 27,7 0,9 27,2 37,1 0,7 33,5 44,6 0,8 Спосіб ТШХ (тонкошарової хроматографії*) для визначення кількості і ідентифікації сапонінів примули І і Il Апарат: денситометр + аплікатор Стандарт: - сапонін примули І: робочий стандарт, отриманий від PhytoLab GMBH & Co, Germany. - сапонін примули II: робочий стандарт, отриманий від PhytoLab GMBH & Co, Germany. Розчинники і реагенти: 1. метанол: для аналізу (ч.д.а.); 2. вода: очищена; 3. бутанол (н-бутанол, 1-бутанол): ч.д.а.; 4. аміак, концентрований: аміак, концентрований R (Європейська фармакопея, мін. 25%); 5. сірчана (VI) кислота, мін. 96%: ч.д.а.; 6. концентрована оцетова кислота, крижана: ч.д.а.; 7. анісальдегід (4-метоксибензальдегід): ч.д.а.; 8. Реагент для виявлення: 255 мл метанолу + 30 мл концентрованої оцетової кислоти + 15 мл сірчаної (VI) кислоти + 1,5 мл анісальдегіду. Колонка: Sep-Pak Vac 3сс (200 мг) С-18 картріджи, Waters, Part. No. WAT054945 Виявлення утворення гелю НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ НЕМАЄ ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК ТАК Кондиціонування колонки Спочатку двічі промивали колонку 2 мл метанолу, і потім двічі 2 мл водної суміші розчинників: метанол = 9:1; (о./об.). Колонка готова для введення розчину зразка (РЗ). Умови хроматографії Плашка: плашка для BETШХ (високоефективна тонкошарова хроматографія), силікагель (60) F254, товщина шару 0,2 мм, 20 х 10 CM, Merck. Рухома фаза: бутанол:метанол:аміак, концентрований = 50:10:25; (О./ОБ./ОБ.) Хроматографічний контейнер: вистилений фільтрувальним папером і насичений рухомою фазою протягом 1 години. Застосування: З аплікатором AS 30 (Desaga) або ліномат IV (Camag) або будь-яким іншим зручним пристроєм. Автоматичний аплікатор, нанесення в смуги, об'єми нанесення наведені в нижчеприведеній таблиці, довжина нанесення складає 8 мм, простір між нанесеннями складає 5 мм і швидкість нанесення складає 3 с/мкл. Розчини стандарту і зразка наносять по черзі (14 нанесень на плашку: 8 разів стандартний розчин (CP) і 6 разів розчин зразка (РЗ)), в лінії для нанесення приблизно 1,5 см від нижнього краю плашки. 9 93834 10 Схема нанесення CP РЗ CP РЗ CP РЗ CP CP РЗ CP РЗ CP РЗ CP 7 мкл 10 мкл 9 мкл 10 мкл 11 мкл 10 мкл 13 мкл 7 мкл 10 мкл 9 мкл 10 мкл 11 мкл 10 мкл 13 мкл 0,175 0,225 0,275 0,325 0,175 0,225 0,275 0,325 мкг мкг мкг мкг мкг мкг мкг мкг Фарбування: фарбування по довжині 7,5 см в хроматографічному контейнері, виміряною від лінії нанесення. Висушування плашки на повітрі в потоці гарячого повітря після фарбування. Виявлення: Готують плашки для занурення в хроматографічний контейнер (підходить Camag Chromatogram Immersion Device III) і заливають реагентом для виявлення. Занурюють плашку в підготовлену ванну приблизно на 1 секунду і потім нагрівають плашку при 105C протягом 10 хв. Приготування розчинів Стандартний розчин (CP) Акуратно зважували приблизно 2,5 мг стандарту сапоніну примули І в 10 мл мірну колбу, розчиняли приблизно в 4 мл метанолу і розбавляли метанолом до потрібного об'єму. Переносили піпеткою 1,0 мл цього розчину в 10 мл мірну колбу і розбавляли метанолом до потрібного об'єму. Розчин зразка (РЗ) Акуратно зважували приблизно 5,0 г сиропу в 25 мл мірну колбу, розчиняли у воді і розбавляли водою до потрібного об'єму. Дозу об'ємом 2,0 мл цього розчину наносили на заздалегідь кондиційовану колонку Sep-Pak Vac Зсс (200 мг) С-18. Потім промивали колонку (за допомогою застосування меншого тиску) чотири рази 2,5 мл суміші розчинників вода: метанол = 9:1; (о./об.). Промивки відкидали. Залишок сапонінів примули відмивали на колонці без зменшеного тиску (і/або з мінімальним тиском тільки на початку і в кінці промивки) 4,0 мл метанолу в чисту відповідну мірну колбу. Елюатом був розчин зразка (РЗ), який можна було безпосередньо наносити на плашку для ВЕТШХ. Оцінка Суху плашку реєстрували на денситометрі. Площі піків інтегрували. Умови вимірювання в приладі: CAMAG TLC сканнер Il розмір плашки: 20 х 10 стартова позиція X: встановлюється вручну (17,5 мм) стартова позиція Y: встановлюється вручну (15,0 мм) Y - встановлювана позиція (O-Aboleich): ìã ñàïîí³íó ïðèìóëè ² / 100ã ñèðîïó  25,0 мм позиція нанесення Y: 10,0 мм кінцева лінія (Bahnende): 50,0 мм відстань між смугами (Bahnabstand): 13,0 мм кількість сканів/стр. 1 (Anzahl Bahnen/Seite 1): 14 кількість сканів/стр. 2 (Anzahl Bahnen/Seite 2): 0 позиція фронту (Frontposition): 80,0 мм швидкість сканування (Messgeschwindigkeit): 4,0 мм/с лампа: вольфрамова довжина хвилі: 610 мм абсорбція (екстинкція) /флуоресценція: відсут. віддзеркалення (ремісія) /трансмісія: відраж. Умови вимірювання в приладі: Денситометр CD 60, DESAGA Спосіб вимірювання: ремісія, екстинкція лампа: D+T (дейтерій + вольфрам) щілина: висота = 6,0 мм ширина = 0,2 мм довжина хвилі: 610 нм функція калібрування: у = ах + b без (0,0) Ідентифікація сапонінів примули: Пляма сапоніну примули І на хромотограмі розчину зразка (РЗ) мала таке ж значення Rf як і пляма сапоніну примули І на хроматограмі стандартного розчину (CP). Пляма сапоніну примули Il знаходилася нижче за пляму сапоніну примули І на хроматограмі розчину зразка (РЗ), із зразковим значенням Rf 0,28. Приблизне значення Rf сапоніну примули І 0,32 Аналіз Результат виражений як сума сапоніну примули І і сапоніну примули 11/100 г сиропу. Розрахунок За допомогою 8 стандартів калібрувальну криву будують по кожній плашці. Рівняння калібрувальної кривої для сапоніну примули l:Y=A*X+B Y = середня площа піку компоненту X = маса компоненту/пятно, в мкг А = нахил калібрувальної кривої В = зсув калібрувальної кривої XPAI  50  100  fr1  F WSa  10  fr 2 Y B XPAI  PAI A ХРАІ = маса сапоніну примули І/пятно для розчину зразка (РЗ), в мкг YРАІ = середня площа плями сапоніну примули І при 6-кратному нанесенні розчину зразка (РЗ) А = нахил калібрувальної кривої для сапоніну примули І В = зсув калібрувальної кривої для сапоніну примули І ХРАІ = маса сапоніну примули І/пятно для розчину зразка (РЗ), прочитування в денситометрі, в мкг 50 = (25 х 4)/2, коефіцієнт розведення, в мл 100 = коефіцієнт перетворення на 100 г сиропу 11 93834 10 = чинник розведення, в мкл f r 1 = 1 x 10-3 = перетворення з мкг в мг/мкг, f r 2 = 1 x 10-3 = перетворення з мкл в мл, WSa = маса зразка, в г F = чинник розведення У разі, коли виявляють ще одну додаткову пляму на хроматограмі розчину зразка (РЗ), що відноситься до сапоніну примули II, значення Rf приблизно 0,28, цю пляму оцінювали відносно функції калібрування сапоніну примули І. По шести вимірюваннях розраховують середню площу піку сапоніну примули II (YPAII) і YPAII підставляють в рівняння калібрувальної кривої для ìã ñàïîí³íó 50 100 10 1.11 fr1 fr2 сапоніну примули І: Y B XPAII  PAII A ХPAII = маса сапоніну примули І І/пятно розчину зразка (РЗ), в мкг YPAII = середня площа плями сапоніну примули Il (додаткова пляма) при 6-кратному нанесенні розчину зразка (РЗ) А = нахил калібрувальної кривої для сапоніну примули І В = зсув калібрувальної кривої для сапоніну примули І ïðèìóëè I² / 100ã ñèðîïó  = (25 x 4)/2, коефіцієнт розведення, в мл = коефіцієнт перетворення на 100 г сиропу = чинник розведення, в мкл = чинник корекції =1x10-3 = перетворення з мкг в в мг/мкг, = 1x10-3 = перетворення 3 мкл в мл, в мл/мкл 12 XPAII  50  100  1.11 fr1  F WSa  10  fr 2 WSa = маса зразка, в г F = чинник розведення мг сапонінів примули/100 г сиропу = мг сапоніну примули І/100 г сиропу + мг сапоніну примули II/100 г сиропу 13 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 93834 Підписне 14 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601