Застосування n-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-n’-(1,1-диметилетил)-сечовини для лікування мієлолейкозів

1. Застосування сполуки N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування мієлолейкозів. 2. Застосування за п. 1 для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML. 3. Застосування за п. 2 для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом внутрішньовенного введення. 2 (19) 1 3 Даний винахід стосується лікування лейкемії, зокрема, мієлолейкозів. Лейкемія є раковим захворюванням кісткового мозку і крові. Можна розрізнити чотири типи лейкемії: хронічний мієлолейкоз, гострий мієлолейкоз, хронічний лімфолейкоз, гострий лімфолейкоз. Мієлолейкози гострого типу, з швидким розвитком, називаються AML або гострим мієлолейкозом. Мієлолейкози хронічного типу з поступовим, менш різким розвитком, називаються CML або хронічним мієлолейкозом. Вони являють собою клональні хвороби кісткового мозку, відмінні клональною експансією мієлоїдних клітин, які не можуть нормально диференціюватися і нагромаджуються в кістковому мозку і крові. У 2006 році в США, згідно з оцінками дослідження Американського Ракового Товариства, буде діагностовано 11930 нових випадків AML і 4500 нових випадків CML. За період з 2002 по 2006 роки частка, що залишилися в живих протягом 5 років становить 20,4 % для AML і 42,3 % для CML (Cancer and Facts Figures 2006, American Cancer Society, www.leukemia-lymphoma.org/). Згідно з Французько-Американо-Британською класифікацією (FAB) від 1976 року, існує 8 підтипів AML, що позначаються М0-М7, відповідно до типу клітин, з яких розвивається лейкемія (Bennett та ін., 1976, "Proposals for the classification of the acute leukaemias. French-American-British (FAB) cooperative group". Br. J. Haematol 33 (4): 451-8). Близько 95 % пацієнтів, які страждають CML, мають генетичну транслокацію між хромосомами 9 і 22 лейкемічних клітин. Ця відома аномалія як хромосома Philadelphia (Phi) викликає проліферацію і неконтрольоване розмноження всіх типів кров'яних тілець і тромбоцитів. У даний час є множина лікарських засобів для лікування лейкемії. Однак, залишається потреба в нових активних терапевтичних сполуках для поліпшення стратегії лікування пацієнтів, які страждають лейкемією, або для створення лікування, альтернативного вже відомим типам лікування (Plo et al., МоІ Pharmacol, 2002, 62: 304-312). У міжнародній заявці WO2007/003765 описаний продукт N-[2-(2,1,3-тіадіазолбензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини. Його формула представлена нижче: Описаний також спосіб одержання сполуки N[2-(2,1,3-тіадіазолбензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іліл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини. Хоча ця сполука може мати істотну протипухлинну активність на клітинах в тестах in vitro, нові 97505 4 параметри, такі, як розподіл сполуки в тканинах, кількість продукту в сироватці, фармакокінетика і метаболізм, які роблять внесок в одержання ефекту in vivo, не можна передбачити, виходячи з тестів in vitro. Крім того, було показано, що протипухлинна активність in vitro не завжди передбачає активність in vivo (Cancer Res. 1988 Oct 1; 48 (19): 5447-54, Cancer Chemother Pharmacol. 1996 38: 548-552). Тестами in vivo було продемонстровано, що сполука N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іліл]-N'(1,1-диметилетил)-сечовини має значну протипухлинну активність in vivo на тваринах-носіях лейкемії людини. Об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії. Під лейкемією розуміють такі види лейкемії, як хронічний мієлолейкоз, гострий мієлолейкоз, хронічний лімфолейкоз, гострий лімфолейкоз і різні мієлопроліферативні синдроми. Зокрема, даний винахід стосується застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини, або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування мієлолейкозу. Зокрема, даний винахід стосується застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]тримідин7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML. Зокрема, даний винахід стосується застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу CML. Об'єкт даного винаходу стосується вказаного вище застосування для лікування ссавців, зокрема, людини. У даному винаході сполука N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини може вводитися випробуваній тварині перорально, внутрішньовенно, внутрішньочеревинно або ж внутрішньовенно з подальшим внутрішньочеревинним введенням, або ж внутрішньовенно з подальшим пероральним введенням. Для людини звичайним шляхом введення є внутрішньовенний і/або пероральний шлях. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML, причому лікарський засіб приз 5 начений, для використання шляхом внутрішньовенного введення. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом перорального введення. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу AML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом внутрішньовенного і перорального введення. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу CML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом внутрішньовенного введення. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]тримідин7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, : солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу CML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом перорального введення. Одним об'єктом даного винаходу є застосування сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її гідрату, солі або сольвату для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування лейкемії типу CML, причому лікарський засіб призначений для використання шляхом внутрішньовенного і перорального введення. У даному винаході сполуку N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини і звичайно складають для введення у вигляді композиції, прийнятної в плані фармацевтики. Ці фармацевтичні композиції містять ефективну дозу сполуки N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини або фармацевтично прийнятної солі, гідрату або сольвату вказаної сполуки, а також щонайменше один фармацевтично прийнятний ексципієнт. Вказані ексципієнти вибирають, відповідно до фармацевтичної форми і бажаного способу введення, із звичайних ексципієнтів, відомих фахівцеві. У фармацевтичні композиції за даним винаходом для перорального або внутрішньовенного 97505 6 введення сполука N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини або її сіль, сольват або можливий гідрат, можуть вводитися в стандартній лікарській формі, в суміші з класичними фармацевтичними ексципієнтами, тваринам і людині для профілактики або лікування вказаних вище розладів або захворювань. Для лікування мишей носіїв пухлин Kasumil шляхом внутрішньовенного введення переважно використовують склад ПЕГ-400 22 %/Solutol 5 %/G5 73 %. Для лікування мишей носіїв пухлин Kasumil або KG1 шляхом перорального введення переважно використовують склад Labrasol 21 %/Solutol 5 %/HCl 0,001 н 74 %. Для лікування мишей носіїв пухлин EOL-1 шляхом внутрішньочеревинного введення переважно використовують склад ПЕГ-400 22 %/Solutol 5 %/G5 73 %. Для лікування мишей носіїв пухлин CTV1 шляхом внутрішньовенного, введення з подальшим внутрішньочеревинним введенням переважно використовують склад ПЕГ-400 22 %/Solutol 5 %/G5 73 %. Для лікування мишей носіїв пухлин KG1a шляхом перорального введення або внутрішньовенного введення з подальшим внутрішньочеревинним введенням, або ж внутрішньовенного введення з подальшим пероральним введенням переважно використовують склад ДМСО 5 %/Tween-80 10 %/H2O 85 %. Для лікування мишей носіїв пухлин К562 або CMLT1 шляхом внутрішньовенного введення з подальшим внутрішньочеревним введенням переважно використовують склад ДМСО 5 %/Tween-80 10 %/Н2О 85 %. Для лікування мишей носіїв пухлин KG1 шляхом внутрішньовенного введення перевалено використовують склад ДМСО 5 %/Tween-80 10 %/H2O 85 %. Придатні стандартні лікарські форми прийому включають форми для перорального введення, такі, як таблетки, м'які або тверді желатинові капсули, порошки, гранули і пероральні розчини або суспензії, і форми для внутрішньовенного введення. Можуть виникнути особливі випадки, коли придатне більш високе або більш низьке дозування; таке дозування не вийде за рамки винаходу. Згідно зі звичайною практикою, дози, придатні для кожного пацієнта, визначає лікар відповідно до способу введення, маси тіла і індивідуальної реакції вказаного пацієнта. Терапія сполукою N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини згідно з даним винаходом може застосовуватися одночасно з іншими видами лікування. Зокрема, сполука N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'(1,1-диметилетил)-сечовини згідно з винаходом може вводитися в комбінації з одним або декількома протираковими активними речовинами, зокрема, такими протипухлинними сполуками, як: 7 алкілуючі засоби, такі, як алкілсульфонати (бусульфан), дакарбазин, прокарбазин, клоретазин, гірчичні гази (хлорметин, мелфалан, хлорамбуцил, циклофосфамід, іфосфамід), нітрозосечовини, такі, як кармустин, ломустин, семустин, стрептозоцин, альтретамін; протипухлинні алкалоїди, такі, як вінкристин, вінбластин, вінорелбін, віндезин; таксани, такі, як паклітаксел або таксотер; протипухлинні антибіотики, такі, як актиноміцин, блеоміцин; речовини, які створюють сполуки проникнення, такі, як мітоксантрон; протипухлинні антиметаболіти: антагоністи фолатів, метотрексат; інгібітори синтезу пуринів; аналоги пуринів, такі, як меркаптопурин, 6тіогуанін; інгібітори синтезу піримідину, інгібітори ароматази, капецитабін, аналоги піримідинів, такі, як фторурацил, гемцитабін, цитарабін і цитозинарабінозид; бреквінар, неларабін; інгібітори топоізомераз, такі, як іринотекан, екзатекан, топотекан, теніпозид, камптотехін або етопозид; протиракові агоністи і антагоністи гормонів, включаючи тамоксифен; інгібітори кінази, такі, як іматиніб, нілотиніб і дасатиніб, мідаусторин, сорафеніб, лестауртиніб, тандутиніб; інгібітори факторів росту; протизапальні засоби, такі, як пентозан полісульфат, кортикостероїди, преднізон, дексаметазон; Ceplene (дихлоргідрат гістаміну); антрацикліни, такі, як даунорубіцин, епірубіцин, пірарубіцин, ідарубіцин, зорубіцин, акларубіцин, анаміцин, доксорубіцин, мітоміцин і метраміцин; протиракові металокомплексні сполуки, комплекси платини: цисплатин, карбоплатин, оксаліплатин, сатраплатин; альфа-інтерферон; трифенілтіофосфорамід; анти-ангіогенні засоби; талідомід; інгібітори фарнезіл-трансферази, такі, як типифарніб; інгібітори ДНК-метилтрансферази, як MG98; ад'юванти для імунотерапії, такі, як гемтузумаб озогаміцин, НиМ 195; біотерапевтичні засоби, такі, як CT388-IL3; антисенси, такі, як GTI-2040; вакцини. Зокрема, сполука N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини згідно з винаходом може вводитися в комбінації з однією або декількома сполуками сімейства антрациклінів. Зокрема, сполука N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1-диметилетил)-сечовини згідно з винаходом може вводитися в комбінації з даунорубіцином або в комбінації з цитозинарабінозидом, або ж в комбінації з даунорубіцином і цитозин-арабінозидом. 97505 8 Згідно з даним винаходом, сполука N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини може також вводитися в комбінації з одним або декількома іншими активними речовинами, корисними у разі однієї з названих вище патологій, наприклад, з протиблювотним, протибольовим, протизапальним засобом, засобом від кахексії. Сполуки за даним винаходом можна також комбінувати з лікуванням опроміненням. Ці види лікування можуть використовуватися одночасно, роздільно, послідовно або розділеними у часі. Лікування підбирається практикуючим лікарем в залежності від хворого, якому потрібне лікування. У даному винаході продукт N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини вводиться відповідно до дозування, яке дозволяє лікування лейкемії. Дозування залежить від способу введення і від фізичних характеристик пацієнта. Доза, придатна для цієї мети, відповідає дозуванню, що володіє терапевтичною ефективністю для розладів, що є результатом аномальної клітинної проліферації. Продукт N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'(1,1-диметилетил)-сечовини може прийматися настільки часто, як це необхідно, щоб отримати шуканий терапевтичний ефект. Ефективність дії сполуки N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини на лейкемію можна визначити експериментально, як у наступному прикладі, який ілюструє винахід. Приклад Матеріали і методи Використовують мишей Scid CB-17 (що постачаються Charles River, Ліон, Франція). При рандомізації тварини мають середню вагу 20-22 г і вік від 6 до 9 тижнів. Тварин купують щонайменше за місяць до експерименту, щоб дозволити їм ідеально акліматизуватися. Здоров'я тварин перевіряють в день, попередній пересадці пухлини, і перед рандомізацією, щоб гарантувати, що для проведення експериментів будуть використовуватися тільки здорові тварини. їх вміщують в клітки з макролона, тип III, з кришками (максимум 8 мишей на клітку), що фільтруються в стерильному приміщенні, де повітря постійно фільтрується, щоб уникнути будь-яких забруднень. Стерильність приміщення перевіряють раз на місяць. Клітки стерилізують при 121 °C перед використанням і міняють два рази на тиждень. У приміщенні підтримують температуру 22 °C і відносну вологість 60+/-10 %. Тварин вміщують в умови природного освітлення. Воду стерилізують при 121 °C протягом 30 хвилин. Споживання води відстежується візуально кожний день, і пляшки міняють 2 рази на тиждень. Корм і вода даються ad libitum. Підстилку стерилізують при 121 °C протягом 30 хвилин і міняють двічі на тиждень. 9 97505 У день, попередній першому введенню сполуки, тварин-носіїв пухлин ділять на декілька груп. Вибирають тільки тварин-носіїв двох пальпованих пухлин або пухлини певної ваги і розподіляють випадковим чином на групи, що приймають лікування, і контрольні групи. Кожна група складається з 5-10 мишей. На початку дослідження на кожну клітку наклеюється етикетка, що вказує день пересадки пухлини, тип пухлини, сполуку, що тестується і спосіб введення. Пересадку пухлин проводили таким чином: після вилучення пухлини у миші-донора, пухлину розрізали на фрагменти діаметром 2-3 мм, вміщували в буфер фосфатної солі, і імплантували з двох сторін придатним троакаром. Визначення протипухлинної активності Об'єм пухлин і його вираження у вазі оцінюва2 лися по формулі: вага (в мг)=(а×b )/2, де а і b означають відповідно довжину і ширину пухлини (в мм). Пухлини вимірювали два рази на тиждень штангенциркулем. У наступних таблицях Ρ вказує вагу пухлини на початку лікування. Використовувалися два параметри оцінки протипухлинної активності: log10 умертвлених клітин (Log cell kill) і Т/С. - Розрахунок log10 умертвлених клітин=(ТС)/3,32×Тd, де (Т-С) є затримка зростання пухлини, і Td є час подвоєння об'єму (і ваги) пухлини (виражено в добах). Τ є середній час в добах до ураження фіксованої величини (наприклад, 1000 мг) в групі, що отримувала лікування, і С є середній час в добах до ураження цієї ж величини, в контрольній групі. Величина log10 убитих клітин, 10 яка перевищує 0,7, є показником протипухлинної активності молекули. Значення log10 убитих клітин, яке перевищує 2,8, свідчить про дуже високу протипухлинну активність молекули (J. Liang et al, Invest New Drugs 2005; 23 (3): 213-24). - Розрахунок Т/С: групи, що отримували лікування, і контрольні групи оцінюються, коли пухлини в контрольній групі досягнуть приблизно 1000 мг (середнє значення по групі). Тоді визначається середня вага пухлин в кожній групі, що отримувала лікування. Величина Т/С (вага пухлин в групах, що приймали лікування/вагу пухлин в контрольних групах)(×100) в процентах є показником протипухлинної ефективності: значення Т/С, що дорівнює або нижче 42 %, вказує на протипухлинну активність згідно з Національним інститутом раку США (NCI). Значення Т/С нижче 10 % показове для дуже високої протипухлинної активності. - Число мишей, що не мають більше пухлин через значний час після останнього введення (TFS=tumor-free survival), і що вважаються вилікуваними, також може розглядатися як параметр активності молекули. - Оцінка токсичності сполуки, що тестується: втрата ваги, що дорівнює або перевищує 20 %, або поява якої-небудь летальності в зв'язку із сполукою розглядається як надмірно токсичне лікування. У наступних таблицях 1-7 як приклади приведені результати, одержані із сполукою N-[2-(2,1,3бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'-(1,1диметилетил)-сечовини. Таблиця 1 Активність сполуки N-[2-(2,1,3-бензотіадіазол-5-іламіно)-6-(2,6-дихлорфеніл)піридо[2,3-d]піримідин-7-іл]-N'(1,1-диметилетил)-сечовини на мишах носіях пухлин KG1a (AML) Рецептура ДМСО 5 % Τween-80 10 % Н2О 85 % ДМСО 5 % Tween-80 10 % Н2О 85 % ДМСО 5 % Tween-80 10 % Н2О 85 % log10 умертв. клітин (TFS) >>6 80 % на 120 день) Ρ мг Доза мг/кг/ін'єкція Спосіб Введення на добу №: Сумарна доза мг/кг Т/С на 22 добу 91-98 17 IV/lP 5-13, 15/16, 1820,22, 24-26, 29, 31 340 0% Перорально 15-44 2400 14,9 % 3,0 IV/перорально 22-30/31-44 225/1120 Неістот. >>6 147 1000 40*2 (2 прийоми в день лікування) 25/40*2 (2 прийоми вдень лікування) Під IV/IP розуміється внутрішньовенне введення з подальшим внутрішньочеревинним введенням, перехід здійснювався тут між 15 і 16 добами. Під IV/перорально розуміється внутрішньовенне введення з подальшим пероральним введенням, тут перехід здійснюється між 30 і 31 добами. Лікування пухлин в стадії (1000 мг), що дуже далеко зайшла способом IV в дні 22-30 дозою 25 мг/кг приводить до зниження маси пухлини на 80 %. З 31 дня сполука вводиться перорально до 44-ого дня. У кінці цього другого періоду лікування пухлини більше не піддаються вимірюванню (