Застосування наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, для зниження транспортер-залежного накопичення глутамату і гамма-аміномасляної кислоти (гамк) нервовими терміналями головного мозку щурів

Реферат: Застосування наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, для зниження транспортер-залежного накопичення глутамату і гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) нервовими терміналями головного мозку щурів. UA 114255 U (12) UA 114255 U UA 114255 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі біотехнології, токсикології, медицини та космічної технології. Задачею корисної моделі є виявлення дії наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, на транспортер-залежне накопичення глутамату і гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) нервовими терміналями головного мозку щурів. Назва «наноалмази, отримані методом детонаційного синтезу» означає: порошки алмазні синтетичні ультрадисперсні, отримані методом детонаційного синтезу, що призначені для застосування в біологічному середовищі, а також для виготовлення суспензій, паст, адсорбентів, каталізаторів, полікристалічних матеріалів, композиційних матеріалів, покриттів і наповнювачів. Порошки наноалмазів були отримані видобуванням та очищенням алмазу із застосуванням технологій, розроблених в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, з продукту синтезу (шихти), що утворився при вибуховому розкладенні сумішей вибухових речовин з від'ємним кисневим балансом. Порошки наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу в сухому вигляді являють 2 собою агломерати частинок вуглецю sp - гібридизації (неалмазний вуглець - переважно 3 графітизований поверхневий шар) та sp -гібридизації (алмаз) розміром до 10-20 мкм. Середній розмір частинок алмазу, що утворюють агломерати, становить 8 - 10 нм [1-5]. Фізико-хімічні показники порошків наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, застосованих в цих дослідженнях: - масова частка вуглецю - не менше 98 %; - масова частка домішок у вигляді неспалюваного залишку - 4,0 - 5,0 %; - елементний склад домішок - Fe, Mn, Ni та т.п. 2 - питома поверхня, SБЕТ - 200 - 300 м /г; -8 3 - питома магнітна сприйнятливість, , - 150 - 155  10 м /кг; 3 - щільність - 2,7 - 3,4 г/см . Вивчення дії наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу на транспортерзалежне накопичення глутамату і гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у препараті нервових терміналей головного мозку щурів проведено у відділі нейрохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України з використанням зразків наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу [1-5], які підготовлені, охарактеризовані та надані Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України. Наноалмази є одними з найбільш перспективних нанорозмірих частинок через їх унікальні механічні, оптичні та термічні властивості, велику площу поверхні і здатність поверхневих 3 структур до модифікації [6-9]. Ядро наноалмазів складається з вуглецевих структур з sp 2 гібридизацією, а на поверхні знаходяться структури з sp гібридизацією та дефектні вуглецеві атоми [9]. Наноалмази виробляються переважно двома способами: з використанням високих температур/високого тиску або детонації [6-11]. Поверхневі властивості наноалмазів дозволяють приєднувати до них різні біофункціональні сполуки з метою контрольованої цільової доставки лікарських засобів, зокрема не розчинних у воді лікарських засобів, а також кращого проникнення препаратів всередину клітин. Завдяки цьому наноалмази є перспективним матеріалом з широким діапазоном можливих застосувань в галузі доставки лікарських засобів для впливу на злоякісні пухлини, створення функціональних нанокомпозитів для візуалізації субклітинної організації біологічних об'єктів, тканинної інженерії [8-14]. Разом із швидким розвитком і впровадженням в медичну практику нанотехнологій, лазерних технологій та флуоресцентної мікроскопії швидко зростає необхідність розробки та досліджень флуоресцентних нанозондів. У процесі синтезу в ядрі наноалмазів утворюється велика кількість дефектів кристалічної решітки, які мають флуоресцентні властивості. Ці центри можуть збуджуватись практично будь-якою довжиною хвилі збудження, а флуоресценція, яка випромінюється, є стабільною [14-18]. Отже, ці унікальні властивості наноалмазів відкривають можливості для їх використання в тераностиці. Зонди для візуалізації та біоаналітичної діагностики in vivo повинні бути нетоксичними і біологічно сумісними. Наноалмази вважаються нетоксичним матеріалом, що робить їх придатними для широкого кола біомедичних застосувань [6]. Експерименти із застосуванням наноалмазів проводились переважно на клітинних моделях або мікроорганізмах, і тому існує необхідність проводити дослідження на більш складних рівнях, зокрема, з використанням тваринних моделей. Взаємодія наноалмазів з органами і тканинами тварин, циркуляція та кліренс наноалмазів в організмі тварин систематично не вивчені [8]. Незважаючи на продемонстрований потенціал наноалмазів як носіїв для доставки ліків, основні механізми їх взаємодії з клітинами все ще не досліджені. 1 UA 114255 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Основними збуджуючим та гальмівним медіаторами у центральній нервовій системі ссавців є глутамат та -аміномасляна кислота (ГАМК) відповідно. Вони беруть участь у здійсненні більшості функцій головного мозку, зокрема розпізнаванні, пам'яті, навчанні. Глутамат та ГАМК реалізують свою сигнальну функцію, діючи на рецептори, розташовані на поверхні клітин, що експресують їх. Тому концентрація цих нейромедіаторів в позаклітинному середовищі визначає ступінь стимуляції рецепторів. Позаклітинний рівень нейромедіаторів встановлюється як баланс між їх транспортер-опосередкованим накопиченням і тонічним нестимульованим вивільненням. За нормальних фізіологічних умов позаклітинний рівень ГАМК і глутамату між епізодами вивільнення нейромедіатора підтримується на низькому рівні, запобігаючи надмірній активації рецепторів нейромедіаторів. Низька позаклітинна концентрація ГАМК і глутамату підтримується + за рахунок роботи Nа -залежних ГАМК- і глутаматних транспортерів, відповідно, які здійснюють перенесення нейромедіаторів з синаптичної щілини в цитозоль. Транспортери використовують + + Nа /К - електрохімічні градієнти через плазматичну мембрану як рушійну силу транспорту. Порушення транспорту глутамату та ГАМК є характерною рисою патогенезу майже всіх нейрологічних захворювань [19-25]. Ізольовані нервові терміналі (синаптосоми), виділені з головного мозку щурів, зберігають усі властивості інтактного нервового закінчення щодо забезпечення процесу передачі нервового імпульсу, а саме, здатність накопичувати та вивільнювати нейромедіатори, підтримувати мембранний потенціал та функціональний стан синаптичних везикул [26]. Беручи до уваги дані, що наведені вище, доцільним є аналіз впливу наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, на транспортер-залежне накопичення глутамату та ГАМК ізольованими нервовими терміналями головного мозку (синаптосом), що матиме значення для використання наноалмазів у галузі біотехнології, нейротераностики та медицини для модуляції транспорту глутамату та ГАМК у нервових терміналях головного мозку. В основу корисної моделі поставлено задачу застосування наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, що знижує транспортер-залежне накопичення глутамату та ГАМК нервовими терміналями головного мозку щурів. Показано, що наноалмази (0,05 - 1,00 мг/мл) викликають дозо-залежне зниження початкової 14 швидкості накопичення, яка реєструється як накопичення радіоактивно мічених L-[ C]глутамату 3 14 3 та [ Н]ГАМК за першу хвилину процесу і накопичення L-[ С]глутамату за 10 хв., а [ Н]ГАМК за 5 хв в нервових терміналях головного мозку (синаптосом). Наноалмази (0,05 - 1,00 мг/мл) при інкубуванні з ізольованими нервовими терміналями впродовж 5 хв. дозо-залежно знижують як початкову швидкість накопичення, так і накопичення 14 14 L-[ C]глутамату за 10 хв. Початкова швидкість накопичення L-[ С] глутамату, яка в контролі складає 3,00 ±0,17 нмоль/хв. мг протеїну, знижується до 2,62 ± 0,14 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв.; до 2,46 ±0,18 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл; до 2,30 ±0,16 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, п=4); до 2,17 ± 0,20 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4). 14 Накопичення L-[ С] глутамату синаптосомами за 10 хв. у контролі складає 9,80 ± 0,5 нмоль/мг протеїну, у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл у середовищі інкубації упродовж 5 хв. - 8,88 ± 0,33 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл - 8,33 ± 0,35 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл 6,60 ± 0,33 нмоль/мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4), а у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл - 5,48 ± 0,32 нмоль/ мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4). Наноалмази (0,05 - 1,00 мг/мл) при інкубуванні з ізольованими нервовими терміналами впродовж 5 хв дозо-залежно знижують як початкову швидкість накопичення, так і накопичення [ 3 Н]ГАМК за 5 хв. Початкова швидкість накопичення [ Н]ГАМК, яка становить у контролі 149,4 ± 5,5 нмоль/хв. мг протеїну, знижується до 134,4 ± 4,4 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв.; до 125,2 ± 8,6 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл; до 94,5 ± 12,3 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4); до 78,5 ± 8,4 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4). 3 Накопичення [ Н]ГАМК синаптосомами за 5 хв в контролі складає 435,7 ± 19,8 нмоль/мг протеїну, у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв. - 389,3 ± 18,9 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл 368.3 ± 21,2 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл - 302,4 ± 2 UA 114255 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 19,8 нмоль/мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4), а у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл - 232,5 ± 20,3 нмоль/ мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4). Цей факт є важливим для використання наноалмазів, отриманих методом детонаційного синтезу, у галузі біотехнології, нейротераностики та медицини для модуляції транспорту глутамату та ГАМК у нервових терміналях головного мозку. Приклад 1. Виділення синаптосом з головного мозку щурів. Щурів-самців лінії Wistar масою 100-120 г декапітують, великі півкулі головного мозку швидко переносять в розчин, що містить 0,32 М сахарози, 5 мМ Hepes-NaOH (pH 7,4) та 0,2 мМ етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА). Усі операції проводять при 4 °С. Синаптосоми виділяють з гомогенату мозку диференційним центрифугуванням і центрифугуванням в градієнті щільності фіколлу, застосовуючи метод Котмана [27], у такій модифікації: розчин сахарози для приготування градієнту фіколлу містить 5 мМ Hepes-NaOH (pH 7,4) і 0,2 мМ ЕДТА. Синаптосомальну фракцію, отриману при центрифугуванні гомогенату головного мозку в градієнті щільності фіколлу, розводять 10 об'ємами 0,32 М сахарози, 5 мМ Hepes-NaOH (pH 7,4) і 0,2 мМ ЕДТА та центрифугують при 20000 g упродовж 20 хв. Отриманий осад повільно суспендують в 4 мл оксигенованого холодного середовища, що містить (в мМ): NaCl - 126, КС1 5, MgCl2 - 1,4, NaH2PO4 - 1,0, HEPES - 20, СаСl2 - 2, d-глюкозу - 10 (pH 7,4). При цьому кінцева концентрація протеїну становить 4 мг/мл. Синаптосоми використовують в експериментах упродовж 2-4 годин після отримання. Концентрацію протеїну визначають за методом Ларсона [28]. 14 Приклад 2. Визначення накопичення L-[ С]глутамату синаптосомами. 14 Накопичення L-[ C] глутамату (Amersham, Великобританія) синаптосомами визначають наступним чином: зразки суспензії з концентрацією протеїну 250 мкг/мл преінкубують 10 хв. при 37 °С, потім додають наноалмази (0,05 - 1,00 мг/мл) та інкубують 5 хв. Процесс накопичення 14 ініціюють додаванням суміші L-глутамату та L-[ C] глутамату (10 М L-глутамату та 420 nМ - 0,1 14 мкКi/мл L-[ C] глутамату). Аліквоти відбирають через 1, 2, та 10 хв. інкубації при 37 °С, швидко осаджують в мікроцентрифузі «Eppendorf» (20с при 10 000 g). Накопичення визначають в аліквотах надосаду (100 мкл) та солюбілізованого в SDS осаду в сцинтиляційному лічильнику Tracor Analytic Delta 300 з використанням сцинтиляційної рідини ACS (Amersham, Великобританія) (1,5 мл). Кількість поглинутого синаптосомами глутамату визначають, використовуючи дані по активності міченого препарату (251 мКi/ммоль). Для визначення неспецифічного зв'язування мітки синаптосоми інкубують з L14 [ С]глутаматом при 0 °С. При розрахунках активного накопичення глутамату значення неспецифічного зв'язування віднімається від отриманих даних. 3 Приклад 3. Визначення накопичення [ Н]ГАМК синаптосомами. 3 3 В дослідах з накопичення [ Н]ГАМК (-[2,3- Н(N)]-аміномасляна кислота; Perkin Elmer, США, синаптосомами стандартний сольовий розчин містить 1 ООмкМ амінооксіоцтової кислоти, інгібітора ГАМК-трансамінази, для запобігання утворенню метаболітів ГАМК. Концентрація протеїну синаптосом в пробі дорівнює 200 мкг/мл, об'єм проби дорівнює 0,6 мл. Синаптосоми преінкубують при 37 °С 5 хв. з наноалмазами (0,05 - 1,00 мг/мл), після чого ініціюють процес 3 накопичення внесенням суміші ГАМК (1мкМ ГАМК та 50 nМ - 0,2 мкКі/мл [ Н]ГАМК). Через 1, 3, 5 хв. аліквоти (0,5 мл) фільтрують через GF/C фільтри (Sigma, США). Фільтри двічі промивають охолодженим стандартним сольовим розчином, висушують та вимірюють рівень радіоактивності у сцинтиляційній рідині OCS (Amersham, Великобританія) (1 мл) в лічильнику Delta 300 ("Tracor Analytic", США). Згідно з методологічним протоколом дослідження транспортер-залежного накопичення глутамату та ГАМК ізольованими нервовими терміналями головного мозку щурів проводиться з 14 3 використанням радіоактивномічених L-[ С]глутамату та [ Н]ГАМК (приклади 1, 2, 3). Оцінюється початкова швидкість накопичення, яка реєструється як накопичення L14 3 14 [ С]глутамату та [ Н]ГАМК за першу хвилину процесу і накопичення L-[ С]глутамату та 3 [ Н]ГАМК за 10 хв. та 5 хв. відповідно. Аплікація наноалмазів до препарату пресинаптичних нервових закінчень (синаптосом) 14 призводить до дозо-залежного зниження транспортер-залежного накопичення L-[ С]глутамату 3 та [ Н]ГАМК. Наноалмази (0,05 - 1,00 мг/мл) при інкубуванні з ізольованими нервовими терміналями впродовж 5 хв дозо-залежно знижують як початкову швидкість накопичення, так і накопичення 14 14 L-[ С]глутамату за 10 хв. Початкова швидкість накопичення L-[ С]глутамату, яка в контролі складає 3,00 ± 0,17 нмоль/хв. мг протеїну, знижується до 2,62 ± 0,14 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв; до 2,46 ±0,18 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл; до 2,30 3 UA 114255 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ±0,16 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4); до 2,17 ± 0,20 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4) (фіг. 1). 14 Накопичення L-[ С]глутамату синаптосомами за 10 хв в контролі складає 9,80 ± 0,5 нмоль/мг протеїну, у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв. - 8,88 ± 0,33 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл - 8,33 ± 0,35 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл - 6,6 ± 0,33 нмоль/мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4), а у присутності наноалмазів за концентрації 1,00 мг/мл - 5,48 ± 0,32 нмоль/ мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4) (фіг. 1). Наноалмази (0,05 - 1,0 мг/мл) при інкубуванні з ізольованими нервовими терміналями впродовж 5 хв дозо-залежно знижують як початкову швидкість накопичення, так і накопичення 3 3 [ Н]ГАМК за 5 хвилин. Початкова швидкість накопичення [ Н]ГАМК, яка становить у контролі 149,4 ±5,5 нмоль/хв. мг протеїну, знижується до 134,4 ± 4,4 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв; до 125,2 ±8,6 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл; до 94,5 ± 12,3 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4); до 78,5 ± 8,4 нмоль/хв. мг протеїну у присутності наноалмазів за концентрації 1,0 мг/мл (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4) (фіг. 2). 3 Накопичення [ Н]ГАМК синаптосомами за 5 хв. в контролі складає 435,7 ± 19,8 нмоль/мг протеїну, у присутності наноалмазів за концентрації 0,05 мг/мл в середовищі інкубації упродовж 5 хв. - 389,3 ± 18,9 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,10 мг/мл 368,3 ±21,2 нмоль/мг протеїну; у присутності наноалмазів за концентрації 0,50 мг/мл - 302,4 ± 19,8 нмоль/мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4), а в присутності наноалмазів в концентрації 1,00мг/мл - 232,5 ± 20,3 нмоль/ мг протеїну (Р0,05; t-тест Стьюдента, n=4) (фіг. 2). Таким чином, наведені результати експериментів підтверджують досягнення наступного технічного результату при здійсненні корисної моделі: 14 - наноалмази дозо-залежно знижують транспортер-залежне накопичення L-[ С]глутамату та 3 [ Н]ГАМК ізольованими нервовими закінченнями головного мозку щурів (синаптосомами); - мінімальна концентрація наноалмазів, при якій відбувається статистично достовірне зниження транспортер-залежного накопичення нейромедіаторів становить 0,50 мг/мл; - наноалмази в концентрації 0,50 мг/мл знижують початкову швидкість накопичення L14 [ С]глутамату синаптосомами на 23 %, а накопичення за 10 хв. на 33 %; в концентрації 1,00 мг/мл - на 27 % та 44 % відповідно. - наноалмази в концентрації 0,50 мг/мл знижують початкову швидкість накопичення 3 [ Н]ГАМК синаптосомами на 37 %, а накопичення за 5 хв. на 30 %; в концентрації 1,00 мг/мл - на 47 % та 46 % відповідно. Джерела інформації 1. Novikov N. V., Bogatyreva G. P. and Voloshin M. N. Detonation Diamonds in Ukraine // Physics of the Solid State. - 2004. - V. 46. - №.4. - P. 600-605. Translated from Fizika Tverdogo Tela. - 2004. V. 46. - №.4. - P. 585-590. 2. Богатырева Г.П., Волошин M.H., Шамраева B.C. Седиментационная устойчивость суспензий наноалмаза в водных средах. // Сверхтвердые материалы. - 2002. - № 4. - С. 55-60. 3. Наноалмазы: синтез, свойства, применение. Сб. Контенант (Москва), 2010. - № 1. - С. 322. 4. ТУ У 26.8-05417377-177:2007. Порошки алмазні ультра дисперсні. 5. Методические рекомендации по изучению физико-химических свойств сверхтвердых материалов // под. ред. Богатыревой Г.П. - Киев. - ИСМ НАН Украины. - 1992. - 40 с. 6. Mochalin V.N., Shenderova О., Но D., Gogotsi Y. The properties and applications of nanodiamonds. // Nat. Nanotechnol. Nature Publishing Group, a division of Macmillan Publishers Limited. All RightsReserved. - 2012. - V. 7. - P. 11-23. Available from: http://dx.doi.org/10.1038/nnano.2011.209 7. Man H.B., Ho D. Nanodiamonds as platforms for biology and medicine. // J. Lab. Autom. - 2013. - V. 18. - P. 12-18. 8. Perevedentseva E., Lin Y-C, Jani M., Cheng C-L.. Biomedical applications of nanodiamonds in imaging and therapy. // Nanomedicine (Lond). - 2013. - V. 8. - P. 2041-2060. 9. Butler J.E., Sumant A.V. The CVD of Nanodiamond Materials. // Chem. Vap. Depos. - 2008. V. 14. - P. 145-160. Available from: http.7/doi .wiley.com/10.1002/cvde.20070003 7 10. Dolmatov V.Y. Detonation synthesis ultradispersed diamonds: properties and applications. // Russ. Chem. Rev. - 2001. - V. 70. - P. 607-626. 4 UA 114255 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 11. Orel V.E., Shevchenko A.D., Bogatyreva G.P., Leshchenko O. V., Romanov A. V., Rykhal's'kii O.Y., et al. Magnetic characteristics and anticancer activity of a nanocomplex consisting of detonation nanodiamond and doxorubicin. // J. Superhard Mater. 2012. - V. 34. - P. 179-185. Available from: http://www.springerlink.eom/index/l 0.3103/S1063457612030057 12. Chen M., Pierstorff E.D., Lam R., Li S-Y., Huang H., Osawa E., et al. Nanodiamond-mediated delivery of water-insoluble therapeutics. // ACS Nano. - 2009. - V. 3. - P. 2016-2022. 13.Xi G., Robinson E., Mania-Farnell В., Vanin E.F., Shim K-W., Такао Т., et al. Convectionenhanced delivery of nanodiamond drug delivery platforms for intracranial tumor treatment. // Nanomedicine. - 2014. - V. 10. - P. 381-391. 14. Davies G., Hamer M.F. Optical Studies of the 1.945 eV Vibronic Band in Diamond. // Proc. R. Soc. A Math. Phys. Eng. Sci. - 1976. - V. 348. - P. 285-298. 15.Davies G. Properties and growth of diamond. // EMIS Data Rev. - Ser. N. 9, INSPEC. (Ed.), London, UK. 1994. 16.Gruber A. Drabenstedt A., Tietz C, Fleury L., Wrachtrup J., von Borczyskowski C. Scanning confocal optical microscopy and magnetic resonance on single defect centers. // Science. - 1997. - V. 276. - P. 2012-2014. 17. Walker J. Optical absorption and luminescence in diamond. // Reports Prog. Phys. IOP Publishing. 1979. V. 42. P. 1605-1659. Available from: http://iopscience.iop.org/article/10.1088/0034-4885/42/10/001 18.Yu S-J., Kang M-W., Chang H-C, Chen K-M., Yu Y-C. Bright fluorescent nanodiamonds: no photobleaching and low cytotoxicity. // J. Am. Chem. Soc.-2005.-V. 127.-P. 17604-17605. 19. Richerson G. В., Wu Y. Role of GAB A transporter in epilepsy. // Adv. Exp.Med. Biol. - 2004. V. 548. - P. 76-91. - doi: 10.1007/978-1-4757-6376-86. 20. Richerson G. В., Wu Y. The dynamic equilibrium of neurotransmitter transporters: not just for reuptake anymore. // J. Neurophysiol. - 2003. - V. 90. - P. 1363-1374. 21. Borden L. A. GABA transporter heterogeneity: pharmacology and cellular localization. // Neurochem. Int. 1996. - V. 29. - P. 335-356. doi:10.1016/0197-0186(95)00158-1. 22. Schousboe A., Kanner B. GABA transporters: Functional and pharmacological properties. In: Glutamate and GABA Receptors and Transporters; Structure, Function and Pharmacology. London: Taylor and Francis. - 2002. - V. 43. - P. 337-349. 23. Zhou Y., Danbolt N. С GABA and Glutamate Transporters in Brain. // Front Endocrinol. - 2013. - V. 4. - № 165. - P. 1-14. doi:10.3389/fendo.2 013.00165. 24. Borisova Т., Krisanova N. Presynaptic transporter-mediated release of glutamate evoked by the protonophore FCCP increases under altered gravity conditions. // Adv Space Res. - 2008. - V. 42. - P. 1971-1979. 25. Borisova Т., Krisanova N., Sivko R., Borysov A. Cholesterol depletion attenuates tonic release but increases the ambient level of glutamate in rat brain synaptosomes. // Neurochem Int. - 2010. - V. 56. - P. 466-478. 26. Sudhof T.C. The synaptic vesicle cycle // Annu. Rev. Neurosci. - 2004. - V. 27. - P. 509-547. 27. Cotman C. W. Isolation of synaptosomal and synaptic plasma membrane fractions // Meth. Enzymol. - 1974. - V. 31. - P. 445-452. 28. Larson E., Howlett В., Jagendorf A. Artificial reductant enhancement of the Lowry method for protein determination // Anal. Biochem. - 1986.- V. 155. - P. 243-248. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Застосування наноалмазів, що отримані методом детонаційного синтезу, для зниження транспортер-залежного накопичення глутамату і гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) нервовими терміналями головного мозку щурів. 5 UA 114255 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6