Спосіб гемосорбції

МПК6Аб1М 1/03 СПОСІБ ГЕМОСОРБЦІЇ. Винахід відноситься до медицини, а саме хірургії, реаніматології, інтенсивної терапії та токсикології та ноже бути використаний при проведенні гемосорбції. Відомий спосіб гемосорбції (Береснев О. В., Шалімов С. О., Шуркалін І. М.? СкібаВ. В. Сорбційні методи лікування печінкової недостатності. - К., Здоров'я,1984. - 136 а), здійснюваний шляхом проведення екстракорпоральної гемоперфузії артеріо-венозним або вено-венозним підходом через сорбційну колонку, що містить вугільні геносорбенти, що елімінують низько- та середньомолекулярні токсичні речовини з крові хворого. При реалізації даного способу мають місце насильницька гемодннаміка, загальна гепаринізація з порушенням системи, що згортає кров, тимчасовий лікувальний ефект у зв'язку з відсутністю специфічних органозаміщуючих функцій, сорбції крупномолекулярних та імунотоксичних речовин. Відомий також спосіб гемосорбції (Шумаков В. І. Искусственные органы. - М., Медицина, 1990. - 272 с), при якому екстракорпоральну гемоперфузію здійснюють підключенням катетеризованих підключичних вен до апарату "допоміжна печінка", в якості гемосорбентав якому використовують 350 мл щільної суспензії нативних ізольованих ксеногепатоцитів, якими заповнюють дзвшоподібний ротор центрифужного блоку фракционаторя крові. У склад апарату входять послідовно з'єднані магістралями проточний фракционатор крові, малопотоковнй мембранний оксигенатор-теплообмінник. Для реалізації означеного способу гемосорбції необхідно дороге матеріальне забезпечення, схладне технічне оснащення. Має місце насильницька гемодинаміка, загальна гепаринізація з порушенням системи , що згортає кров. Прямий контакт великої кількості ксеногепатоцитів з кров'ю пациента викликає гиперсенсибилізацію з розвитком анафилактоідних реакцій. Складний екстракорпоральний контур призводить до руйнування значної кількості форменних елементів крові. Найбільш близьким до рішення, що заявляється, є спосіб гемосорбції, яку використовують при лікуванні печінкової недостатності (Авт. С в ід. CPCF № 1113131, М. кл. А61М 1/03, Способ лечения печёночной недостаточности, опубл. 15.09. 84. Бюл. N34). Проводять екстракорпоральну гемоперфузію крові хворого крізь суспензію живих гепатоцитів, фіксованих у сорбційній колонці на 30-50 г неорганічного кварцового скла, частки якого покриті полівинілпиролідоном, що знаходиться над шаром активованого вугілля СКНМ. При цьому співвідношення скло:вугілля складає 2: 3. Живі гепатоцити отримують шляхом ферментно-механічної обробки печінки свині у стерильних умовах. Гемоперфузію здійснюють артеріо-венозним доступом, при цьому з артерії хворого у резервуар забирають 150 мл крові. Причинами, що перешкоджають досягненню технічного результату, є: травматичність артеріо-венозного шунта, тривалість процедури для досягнення терапевтичного ефекту, тривала теплова ішемія нативних гепатоцитів, можливість трмботизації сорбційноі колонки. 6 основу винаходу поставлена задача удосконалення способу гемосорбції шляхом зміни складу шарів гемосорбентів та використання кріоконсервованого біологічного сорбенту, що забезпечує можливість уникнути токсичного пошкодження та загибелі клітин біосорбенту та відвернути розвиток анафилактоідних реакцій імунонесумістності, та розширення можливості використання гемосорбції у будь-яких навіть ургентних ситуаціях. Поставлена задача вирішується тим, що в способі гемосорбції шляхом проведення екстракорпорапьноі перфузп крові хворого крізь ксеногеиатоцитн, фіксовані у сорбційній колонці на неорганічному кварцовому склі, що знаходиться над шаром активованого вугілля, згідно винаходу, шар неорганічного кварцового скла, що фіксує ксеногепатоцнти, виконаний у вигляді прошарку між двома шарами гемосорбентаз активованого вугілля, при цьому використовують кріоконсервовані ксеногепатоцнти. При проведенні гемоперфузії доцільно здійснювати регіонарну гепарннізацію шляхом крапельного введення гепарину в вхідну магістраль сорбційного контуру. Наявність двох шарів вугільного гемосорбента поверх та нижче шару ксеногепатоцитів у сорбційній колонці дозволяє уникнути токсичного пошкодження та швидкої загибелі печінкових клітин, що продовжує ефект гемосорбції, а також виключає надходження продуктів їхньої життєдіяльності у кров хворого , що відвертає розвиток анафилактоідних реакцій іиунонесумісності. Використання кріоконсервованих ксеногепатопитів, фіксованих у сорбційній колонці на неорганічному кварцовому склі, а не нативних, поширює можливості використання гемосорбції у будь-яких, навіть ургентних ситуаціях та скорочує матеріальні витрати. Проведення регіонарної гепаринізації дозволяє уникнути розладів системи, що згортає кров. Ксеногепатоцнти, поміщені у сор б цій ну колонку, виконують функцію "фальшивої мішені", що елімінує циркулюючі імунні комплекси з крові хворого, що дозволяє значно знизити аутоімунні пошкодження печінки, а також інтоксикацію. Спосіб гемосорбції, що заявляється, здійснюють слідуючим чином. Задобу до проведення гемосорбції виробляють катетеризацію магістральних вен хворого (дві подключнчні, або дві стегенні або одна подключнчна та одна стегенна) катетером діаметром 1.4 мм. Безпосередньо перед гемосорбцією проводять внутріш ньовенну гемодилюцію 400 мл розчину реополіглюкину. Виробляють підготовку сорбційного контуру для проведення екстракорпоральної гемоперфузії. Для цього у місткість 100 мл з щілинною насадкою послідовно вводять гемосорбент з активованого вугілля СКН 20 мл, неорганічне кварцове скло СМП-Ш-2000 - 10 мл та поверх нього знову 20 мл активованого вугілля СКН. По замкнутому контуру в системі рециркуляції сорбційну колонку промивають 200 мл 10%-ного розчину альбуміну, в який введені 10 тис. гепарину та 30 мг преднізолону, протягом 30 хв. При температурі близько 37 °С. Після цього при t=37° С здійснюють деконсервацію ксеногепатоцитів, отриманих ферментно-механічним шляхом з печінки одноденних поросят. Заготівлю та зберігання у рідкому азоті ксеногепатоцитів виробляють в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України. Деконсервовані гепатоцити вводять у сорбційну колонку, яку промивають на злив 400 мл фізіологічного розчину, що містить 1.0 г цефазоліну, 30 мг преднізолону, 5 тис. од. гепарину. Екстракорпоральну гемоперфузію крізь підготовану сорбційну колонку здійснюють за допомогою роликового насосу по хлорвинілової магістралі діаметром до 1 см зі швидкістю 60-120 мл/хв протягом 60 хв. (приблизно один об'єм крові, що циркулює). Для попередження тромботизацп колонки здійснюють регіонарну гепаринізацію шляхом крапельного введення 10 тис. од. гепарину в 200 мл фізіологічного розчину в вхідну магістраль сорбційного контура. Прикладі. Хворий Г., 48 років, поступив у клінику зі скаргами на слабкість, жовтуху, шкіряний свербіж, біль у правому підребірі Біль із наступною жовтухою з'явилися за 1 місяць до надходження. У 1976р. переніс вірусний гепатіт. Поступив у важкому стані, білірубінемія до 206.2 мкмоль/л, печінка збільшена, болісна. На УЗД встановлений діагноз жовчнокам'яної хвороби III ст., холедохолітіаз, механічна жовтуха, холестатичний гепатіт. Після 3-х-денної підготовки хворому проведена операція - холецнстектомія, холедоходуоденостомія, дренування підпечінкового простору. Найближчий післеопераційний період ускладнився розвитком печінкової недостатності з явищами вторинного імунодефіциту та вираженим синдромом ендогенної інтоксикації. У зв'язку з цим на 2-у післяопераційну добу хворому проведена гемосорбція з застосуванням кріоконсервованих ксеногепатоцитів у відповідності зі способом, що заявляється, після чого стан хворого став покращуватися: прояснилася свідомість, зменшився тав подальшому зник шкіряний свербіж, стабілізувалася гемодннаміка. На 3-у післіопераційну добу з'явилася перистальтика кишечника, стала зменшуватися жовтуха, що підтвердилося лабораторними показниками: зменшення білірубінадо 115.2 мкмоль/л, зменшення лейкоцитозу до 9.2х 109/л, сечовини 9.1, креатннина 0.139, циркулюючих імунних комплексів до 0.058 усл. од., на 10-у добу відбулася нормалізація лабораторних показників, у тому числі імунологічних, що дозволило на 15 добу виписати хворого у задовільному стані. Приклад 2. Хвора Л., 64 роки, поступила у клінику з діагнозомстенозуючий папиліт, холангіт, механічна жовтуха, холестатичний гепатіт. Хвору біля 2-х місяців турбував свербіж, жовтуха, біль у животі, нудота, порушення сна. На 2-у добу після надходження зроблена операція трансдуоденальна паяилосфинктеропластнка, холецистехтомія, древуванвя шдпечінкового простору. У найближчому післяопераційному періоді у хворій з'явилися признаки печінкової недостатності з нестійкої гемодинаиікою, сопором, рівень білірубіненії залишався колишнім - 226.4 мкмоль/л, у зв'язку з чим ва 2-у післеопераційну добу проведена гемосорбція з використанням кріоконсервованих ксеногенатоцитів. На 3-у післяопераційну добу стан хворої значно поліпшився, насамперед, за рахунок дезінтоксикації: білірубін знизився до 132.5 мкмоль/л, сечовина до 10 г/л, креатинин - 0.086, лейкоцитоз 10.0109/л, циркулюючі імунні комплекси до 0.024 усл. од., Т-хелперы до 23%. Стабілізація гемодннаміки дозволила перевести хворого в загальну палату. До 10-1 доби на фоні поліпшення загального стану відбулося зменшення жовтухи, зникнення шкіряного свербіжу, відновлення функції ЖКТ, відбулася нормалізація лабораторних, у т. ч. імунологічних показників, що дозволило в задовільному стані виписати хвору на 14-у добу з стаціонару. Використання малого об'єму (до 100 мл) сорбційної колонки дозволяє, з одного боку, використовувати достатньо велику кількість гепатоцитів, з іншого боку, кількість крові, що одноразово знаходиться поза організмом хворого, складає не більше 50 мл, що не призводить до порушення гемодинаміки та дозволяє застосовувати ефективну гемосорбцію у вкрай важких хворих. Застосування кріоконсервованих ксеногепатоцитів, а не натнвних, поширює можливості використання способу гемосорбції, що заявляється, в будь-яких, навіть ургентних ситуаціях та скорочує матеріальні витрати. Спосіб забезпечує тимчасове органозаміщення пошкоджених природних детоксикаційних систем, особливо печінки, при цьому шляхом прямого контакту крові з ксеногепатоцктами досягається достатня детоксикація та імуносорбція та за рахунок цього забезпечується надійна профілактика або лікування печінкової недостатності у хірургічних хворих. Використання гемосорбції з кріоконсервованими ксеонгепатоцитами у хворих ч лифу з ним и поразками печінки, особ пиво нл фоні тривалою xon дозволяє ефективно уникнути HOWHTKV печінкової недостатності у післяопераційному періоді, що скорочує летальність кількість пісчяпператйних vi-кгтднень та сприяє більш швидкому к