Спосіб лікування в амбулаторних умовах хронічного токсичного гепатиту, сполученого з хронічним обструктивним захворюванням легень

Реферат: Спосіб лікування в амбулаторних умовах хронічного токсичного гепатиту, сполученого з хронічним обструктивним захворюванням легень включає введення засобів антиоксидантної дії, зокрема аскорбінової кислоти й токоферолу ацетату (вітаміну Е). Додатково вводять імуноактивний препарат нуклеїнат. UA 84199 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ ХРОНІЧНОГО ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ, СПОЛУЧЕНОГО З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ UA 84199 U UA 84199 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до сімейної медицини. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю на сьогодні хронічного токсичного гепатиту (ХТГ), що обумовлено несприятливим впливом на печінку хімічно шкідливих речовин, які містяться у відходах промислових підприємств, в тому числі металургійної, нафтопереробної та гірновугільної індустрії, широким використанням у побуті та на виробництві хімічно небезпечних сполук у вигляді отрутохімікатів, лако-фарбових виробів, вживанням синтетичних лікарських засобів тощо. Встановлено, що ХТГ вельми часто сполучається з хронічною патологією бронхопульмональної системи, насамперед з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Клінічний досвід показує, що наявність ХОЗЛ у хворих з ХТГ значно обтяжує перебіг даної коморбідної патології внаслідок формування синдрому взаємного обтяження, що сприяє тривалому перебігу загострення як ХТГ, так і ХОЗЛ та прогресуванню даних захворювань. Це дозволяє вважати важливими раціональні підходи до лікування в амбулаторних умовах хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ. Існує спосіб лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, що передбачає призначення раціональної дієти, полівітамінів і препаратів есенціальних фосфоліпідів, виходячи з їхнього позитивного впливу на стан печінки (Степанов Ю.М. Раціональна гепатологія / Ю.М. Степанов, М.Я. Доценко, В.П. Мірошниченко. - Дніпропетровськ; Запоріжжя: Преса України, 2005. - 380 с.). Однак клінічний досвід показує, що використання цього способу не забезпечує досягнення тривалої ремісії майже в половини хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ. Відомий також спосіб лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ шляхом введення таким пацієнтам засобів антиоксидантної дії, зокрема аскорбінової кислоти й токоферолу ацетату (вітаміну Е), оскільки було встановлено, що в механізмах формування загострень ХТГ на тлі ХОЗЛ суттєве значення має активація процесів ліпопероксидації на тлі пригнічення активності системи антиоксидантного захисту. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому саме цей спосіб вибраний нами як прототип. До недоліків прототипу належить те, що при його використанні в деяких хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ, зберігаються зсуви з боку окремих імунологічних показників, що обумовлює тривалий перебіг загострення даної сполученої патології та збільшення частоти загострень як ХТГ, так і ХОЗЛ. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізація імунологічних показників. Поставлена задача вирішується тим, що шляхом додаткового застосування до засобів антиоксидантної дії, зокрема аскорбінової кислоти й токоферолу ацетату (вітаміну Е) імуноактивного препарату нуклеїнату при проведенні лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ. Нуклеїнат - це фізіологічно активна сполука, природного походження, яка є біологічно активним екстрактом дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної дії нуклеїнату є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери. Зін стимулює продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду IL-Ιβ, IL-6, TNFα й α-інтерферону. Отже, важливою властивістю нуклеїнату є його здатність підсилювати активність системи фагоцитуючих макрофагів. При пригніченні гуморального імунітету нуклеїнат суттєво посилює антитілоутворення. Крім імуномодулюючого ефекту, нуклеїнат характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності. Наша пропозиція щодо використання нуклеїнату як імуноактивного препарату при проведенні лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим імуноактивного засобу нуклеїнату нормалізує їх загальний стан і самопочуття, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, досягненню стійкої й тривалої ремісії ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення нуклеїнату не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, залежно від досягнутого ефекту. Раніше з метою лікування в амбулаторних умовах хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ, нуклеїнат не використовувався. 1 UA 84199 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, які потребують проведення лікування в амбулаторних умовах, додатково до засобів антиоксидантної дії, зокрема аскорбінової кислоти й токоферолу ацетату (вітаміну Е) вводять імуноактивний препарат нуклеїнат усередину по 0,5 г (2 капсули) 2-3 рази на добу протягом 1520 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення нуклеїнату є ліквідація Т-лімфопенії, + підвищення до норми кількості Т-хелперів (CD4 ) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, зниження рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) до верхньої межі норми, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме введення нуклеїнату сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані - досягненню стійкої й тривалої ремісії ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання. Вищевказані дози й курси введення нуклеїнату були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій схемі введення нуклеїнату в більшості хворих забезпечується ліквідація Т-лімфопенії, + підвищення до норми кількості Т-хелперів (CD4 ) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, зниження рівня ЦІК до верхньої межі норми. Отже новими є як пропозиція щодо введення нуклеїнату, який нами вперше використовується в лікуванні в амбулаторних умовах хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ, так і схема застосування цього препарату. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з ХТГ, сполученим з ХОЗЛ, які підлягали проведенню лікування в амбулаторних умовах: основна (65 осіб), які отримували курс лікування в амбулаторних умовах за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (63 особи), яка отримувала лікування в амбулаторних умовах відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтею, тривалістю ХТГ та ступенем ХОЗЛ. Введення нуклеїнату починалося, як правило, безпосередньо в період чергового загострення ХТГ, сполученого з ХОЗЛ, і проводилося в амбулаторних умовах. До початку проведення курсу лікування в амбулаторних умовах хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ, в обох групах, які були під наглядом, - основній, що потім отримувала лікування відповідно з заявленим способом, і зіставлення, в якій лікування здійснювалося стосовно до відомого способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, субіктеричності склер, зниження апетиту й працездатності, тяжкості в правому підребір'ї, обкладеності язика нальотом, гіркоти в роті, гепатомегалії, чутливості печінкового краю при пальпації, підвищеної стомлюваності. Таким чином, до початку проведення лікування в амбулаторних умовах обидві групи хворих на ХТГ, сполучений з ХОЗЛ були однотипові в плані їхньої клінічної характеристики. Клінічне обстеження в динаміці проведення лікування дозволило встановити, що у хворих основної групи, які лікувалися за допомогою заявленого способу, мало місце прискорення ліквідації патологічної симптоматики й досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання в порівнянні з пацієнтами групи зіставлення, яким лікування проводилася з використанням відомого способу-прототипу (таблиця 1). Таблиця 1 Тривалість збереження клінічної симптоматики при застосуванні заявленого й відомого способів лікування в амбулаторних умовах ХТГ, сполученого з ХОЗЛ (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): гіркоти в роті тяжкості в правому підребір'ї обкладеності язика нальотом гепатомегалії чутливості печінкового краю субіктеричності склер підвищеної стомленості загальної слабкості нездужання зниження працездатності Групи хворих на НАСГ основна(n=65) зіставлення (n=63) 4,5±0,2 4,2±0,2 8,4±0,3 11,8±0,5 2,8±0,1 3,3±0,1 3,8±0,1 4,0±0,2 3,9±0,1 4,3±0,2 2 6,6±0,3 62±0,2 10,7±0,4 14,2±0,5 4,8±0,2 5,1±0,3 5,7±0,3 6,0±0,3 6,0±0,3 6,6±0,3 Ρ