Спосіб лікування гострих абсцедивних маститів

Спосіб лікування гострих гнійних абсцедивних маститів, що включає ліквідацію гнійних мас та детриту, санування вогнища антисептиками та дренування порожнини абсцесу, який відрізняється тим, що ліквідацію гнійних мас та детриту виконують пункційно шприцом 20,0 з голкою діаметром Змм, санування вогнища проводять розчином новокаїну 0,5% з десенсибілізуючими речовинами та антибіотиками шляхом їх пункційного введення та аспірації до чистої рідини з наступним пункційним дренуванням з інтервалом 12 годин протягом 2-3 днів. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до онкології, хірургії та гінекології та може бути використаний у комплексному лікуванні хворих з гострими гнійними абсцедивними маститами на тлі лактації. За статистичними даними гострі гнійні абсцедивні мастити зустрічаються в різні періоди лактації в 30% породіль та годуючих матерів. Розвиток маститу спричиняють різні патогенні мікроорганізми, такі як стафіло-, стрептококи, бактерії групи кишкової палички та інші. На тлі лактаційних змін у молочній залозі: набряк, розширення вен, зниження тонусу судин, висока концентрація в тканинах глюкози, амінокислот, жирів та розширення вивідних протоків залози мікроорганізми, які потрапляють в тканини залози швидко розмножуються та викликають запальну реакцію. Серозний мастит швидко змінюється гострим гнійним процесом, у випадку локалізації якого утворюється абсцес. Важкий загальний стан жінки, явища інтоксикації та наявність гнійного вогнища в молочній залозі призводять до зменшення об'єму молока та порушення лактації. Традиційне оперативне лікування призводить до повного припинення лактації. Застосування консервативних методів лікування, таких як компреси, антибіотикотерапія, дезинтоксикація та знеболення без санації гнійного осередку не приносять позитивних результатів, а лише короткочасно покращують загальний стан та не запобігають подальшому розвитку запального процесу. Таким чином проблема консервативного лікування гострих гнійних маститів залишається актуальною. За найближчий аналог нами обрано спосіб оперативного лікування гострих гнійних абсцедивних маститів [1, 2], який включає оперативне лікування під загальним знеболенням в умовах стаціонару [3], відкрите ведення рани з накладанням первинно відстрочених швів, або тривале дренування рани з промиванням порожнини розчинами антисептиків. Після призначення препаратів для припинення лактації, таких як бромокриптин, парлодел, достінекс [4]. Проводять оперативне втручання [5]. Під загальним знеболенням [6] після обробки операційного поля проводять радіальний розтин шкіри від ареоли до краю залози в проекції гнійного вогнища. Ліквідація гнійного детриту та ревізія рани на предмет карманів, затьоків, перетинок. Промивання рани розчинами антисептиків. Дренування рани та накладання швів за умови чистоти рани. При неможливості досягти інтраопераційної чистоти рани, шви не накладають до затихання запального процесу, рану ведуть відкрито з промиванням антисептиками та активним дренуванням з застосуванням системної антибіотико терапії [7]. Потім накладають первинно відстрочені шви. Після стаціонарного етапу, лікування в амбулаторних умовах антибіотиками. Спосіб має недоліки: травмуюча маніпуляція, необхідність стаціонарного лікування та загальна анестезія, медикаментозне припинення лактації, косметичний дефект та фіброзні зміни в залозі, які можуть перешкоджати лактації при наступному вигодовуванні другої дитини та знижують можливості діагностичного скринінгу при добро-, та злоякісних новоутвореннях молочної залози. со 00 CM 00 00 О) 8828 Задачею заявленої корисної моделі є підвищення ефективності та уникнення стаціонарного лікування у хворих з гострими гнійними абсцедивними маститами на тлі лактації Поставлену задачу ми досягали тим, що у відомому способі лікування гострих гнійних абсцедивних маститів проводять ліквідацію гнійних мас та детриту, санування вогнища антисептиками та дренування порожнини абсцесу Згідно корисної моделі ліквідацію гнійних мас та детриту виконують пункційно шприцом 20,0 з голкою діаметром Змм, санування вогнища проводять розчином новокаїну 0 5% з десенсибілізуючими речовинами та антибіотиками шляхом їх пункційного введення та аспірації до чистої рідини з наступним пункційним дренуванням з інтервалом 12 годин на протязі 2-3хднів Особливістю даного способу консервативного лікування є не тільки цілком новий спосіб лікування та ліквідації гострого гнійного абсцедивного маститу, але й розробка нової тактики та підходу до лікування даного захворювання Спосіб виконується таким чином Після детального збору анамнезу хворим проводять об'єктивне обстеження (огляд, пальпація, УЗД молочних залоз та шляхів регюнарного лімфовідтоку) та лабораторну діагностику (загальний аналіз крові, аналіз периферичної крові на глюкозу, біохімічний аналіз крові) Потім після обробки шкіри розчинами антисептиків в проекції гнійного вогнища роблять пункцію шприцом 20,0 для ліквідації гнійно-некротичних мас Потім в шприц набирають розчин новокаїну 0,5% 10,0, димедрол 1% 1,0, дексаметазон 4мг 1,0, гентаміцин 4% 4,0 (160мг) та промивають залишкову порожнину декілька раз до чистого розчину Після чого проводять обколювання тканин молочної залози навколо вогнища аналгезуюче- десенсибілізуючим розчином, який складається з димедрол 1% 1,0, дексаметазон 4мг 1,0, новокаїн 0,5% 5,0 з адреналіном, для запобігання поширенню процесу по тканинах залози 3 накладанням прохолодного компресу На першому етапі пункції проводять з інтервалом 12 годин, поступово за 2-3 дні переходячи на 24 годинний інтервал Після припинення виділення гною - ін'єкційне введення препаратів можна замінити черезшкірним аплікаційним Склад компресів димексид 10-30% 100,0, димедрол 1% 2,0, дексаметазон 8мг 2,0, гентаміцин 4% 4,0 (160), новокаїн 0,5% 5,0 Компреси накладають на 8-10 годин, бажано в нічний час 1 раз на добу Позитивну суб'єктивну та об'єктивну динаміку процесу спостерігають починаючи з 2-3 доби лікування Максимальну ефективність - через 5 діб, одужання через 7-9 діб, що підтверджують об'єктивними методами дослідження (огляд, пальпація, УЗД молочних залоз та шляхів регюнарного лімфовідтоку) та лабораторними методами (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові) Приклад конкретного виконання Безнощенко С В , 1971 р н звернулась до онколога-мамолога 18 03 2004 року з скаргами на підвищення температури до 39°С, озноб, біль в ЛІВІЙ молочній залозі та аксілярній ДІЛЯНЦІ ліворуч, виділення жовто-зеленого кольору з соска, втрату апетиту, загальну слабкість Лактація 1,5 МІСЯЦІ, ПІСЛЯ першої вагітності, яка закінчилась фізіологічними пологами в строк Молозиво в молочних залозах з 18 тижня вагітності, після пологів відтікало утруднено Перехідне молоко з'явилось на 3 добу, була молочна лихоманка Лактація встановилась через тиждень після пологів Дитина - хлопчик, смокче не активно, сосок та ареолу не бере повністю в рот, під час годування часто засинає, молочна залоза залишається не спорожненою Молоко відтікає утруднено, болять соски під час годування Тиждень тому помітила в ЛІВІЙ МОЛОЧНІЙ залозі ущільнення, болісне Намагалась розмасувати руками Годувати стало боляче Почала прикладати капусту та зціджувати молоко Підвищилась температура, дитина почала відмовлятися брати сосок Помітила жовто-зелені виділення з соска Коли загальний стан погіршився - звернулась до акушер-пнеколога, який порадив оперативне лікування Від ЯКОГО хвора відмовилась, мотивуючи розвитком раку молочної залози у матері в прооперованій молочній залозі з приводу маститу Звернулась до мамолога-онколога Об'єктивне обстеження Молочні залози ліва більша за праву В верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози вогнище гіперемії без чітких контурів, молочна залоза набрякла 3 соска витікає мимовільно молоко та жовто-зелена рідина з солодким запахом При пальпації ліва молочна залоза різко болюча, під вогнищем гіперемії ділянка флуктуації діаметром до Зсм, пальпуються збільшені болючі лімфатичні лімфовузли в аксілярній ДІЛЯНЦІ УЗД молочних залоз 18 03 2004р УЗ ознаки гострого гнійного абсцедивного маститу в верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози, діаметр порожнини абсцесу 3,2см Загальний аналіз крові 18 03 2004р - лейкоцитоз до 18,3*109л, зсув формули вліво, токсична зернистість нейтрофілів в 75%, лімфоцитопенія Глюкоза периферичної крові 6,8ммоль/л БІОХІМІЧНИЙ аналіз крові патологи не виявлено Посів виділень з сосків для визначення мікрофлори та чутливості й до антибіотиків 18 03 2004р (результат отримали 26 03 2004р ) Stafilococcus aureus, чутливий до гентамщину, еритроміцину, цефтріаксону Встановлено діагноз гострий гнійний абсцедивний мастит Призначено лікування пункцію ліквідація гнійно-некротичних мас Потім промивання залишкової порожнини розчином новокаїну 0,5% 10,0, димедролом 1% 1,0, дексаметазоном 4мг 1,0, гентаміцином 4% 4,0 (160мг) декілька раз до чистого розчину Після ЧОГО обколювання тканин молочної залози навколо вогнища аналгезуюче- десенсибілізуючим розчином димедрол 1% 1,0, дексаметазон 4мг 1,0, новокаїн 0,5% 5,0 з адреналіном Накладання спиртово-м'ятного компресу Пункції з інтервалом 12 годин, 2 рази на добу в 8 ЗО ранку та 20 ЗО ввечері, через 2 доби - 24 годинний інтервал Після припинення виділення гною рекомендовано через шкірні аплікації Склад компресів димексид 10-30% 100,0, димедрол 1% 2,0, дексаметазон 8мг 2,0, гентаміцин 4% 4,0 (160), новокаїн 0,5% 5,0 Рекомендовано продовжувати годування здоровою молочною залозою, для звільнення хворої молочної залози від молока - зціджування за допомогою вакуумного молоко від 8828 смоктувача, після обробки соска розчином борної кислоти та лініментом синтоміцину. Дані рекомендації щодо режиму харчування, відпочинку, ЛФК. Через 7 діб пацієнтка здорова. Нормалізувалась температура та лабораторні показники, зникли інтоксикація, больовий синдром, набряк та гіперемія. При УЗД молочних залоз: в верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози залишкові явища після перенесеного гострого маститу, порожнини немає. Лактація продовжується, хвора годує груддя. Рекомендовано переходити на годування дитини обома молочними залозами, продовжувати ЛФК. Рекомендовано годування дитини до року, догляд за молочними залозами та сосками, вправи ЛФК та масаж молочних залоз. Через 8 місяців пацієнтка здорова, продовжує годувати грудьми. Спосіб, що пропонується, був апробований у Київській міській онкологічній лікарні в поліклінічному відділенні. Київському міському консультативно-діагностичному центрі та поліклініці №2 Солом'янського району м. Києва (всього 216 хворих з гострим гнійним абсцедивним маститом на тлі лактації) і показав себе, як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для широкого використання в повсякденній лікувальній практиці при виникненні гострих гнійних маститів у жінок. Представлений спосіб дозволяє уникнути оперативного втручання на молочній залозі під загальним знеболенням та стаціонарного лікування, Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко продовжувати годування грудьми та збереження лактації, лікуватися амбулаторно та перебувати сумісно з дитиною, не буде косметичного дефекту та ділянки фіброзної тканини в молочній залозі. Це все важливо для молодих жінок, які хочуть зберегти лактацію та продовжувати годувати дитину грудьми, сумісно перебувати вдома з своєю дитиною, мати гарні молочні залози без рубців та народжувати ще дітей і годувати їх грудьми. Також це актуально з економічної точки зору: не має необхідності в стаціонарному лікуванні, зайнятті койкомісця в лікарні та відкритті лікарняного листа особі, яка буде доглядати в цей час за немовлям. Список літератури: 1. Грачев И.И., Галанцев В.П. Физиология лактации (общая и сравнительная). -Л. 1973г. -572с. 2. Дж. Мерта. Справочник врача общей практики. М. «Практика». -1998г. -1230с. 3. Клиническая хирургия. Под редакцией Р. Кондела, Л. Нейхуса. М. «Практика» -1998г. 716с. 4. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 13-е издание. Харьков «Торсинг». -1998г. -2т., 1120с. 5. Нейштадт Э.Л., Воробьева О.А. Патология молочной железы. Санкт-Петербург «Фолиант». 2003г. 208с. 6. Справочник по хирургии. Под редакцией С. Шварца. С.Петербург. «Питер». -1999г. 878с. 7. Хирургия. Руководство для врачей и студентов. М. «Геотар медицина». 1997г. -1070с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601 УКРАЇНА UA (11)8828 (із) U (51) 7 А61 К31/00,А61 Р31/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ АБСЦЕДИВНИХ МАСТИТІВ (21)и200502168 (22) 10.03.2005 (24)15.08.2005 (46) 15.08.2005, Бюл. № 8, 2005 р. (72) Зотов Олексій Сергійович, Тимовська Юліанна Олександрівна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ (57) Спосіб лікування гострих гнійних абсцедивних маститів, що включає ліквідацію гнійних мас та детриту, санування вогнища антисептиками та дренування порожнини абсцесу, який відрізняється тим, що ліквідацію гнійних мас та детриту виконують пункційно шприцом 20,0 з голкою діаметром Змм, санування вогнища проводять розчином новокаїну 0,5% з десенсибілізуючими речовинами та антибіотиками шляхом їх пункційного введення та аспірації до чистої рідини з наступним пункційним дренуванням з інтервалом 12 годин протягом 2-3 днів. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до онкології, хірургії та гінекології та може бути використаний у комплексному лікуванні хворих з гострими гнійними абсцедивними маститами на тлі лактації. За статистичними даними гострі гнійні абсцедивні мастити зустрічаються в різні періоди лактації в 30% породіль та годуючих матерів. Розвиток маститу спричиняють різні патогенні мікроорганізми, такі як стафіло-, стрептококи, бактерії групи кишкової палички та інші. На тлі лактаційних змін у молочній залозі: набряк, розширення вен, зниження тонусу судин, висока концентрація в тканинах глюкози, амінокислот, жирів та розширення вивідних протоків залози мікроорганізми, які потрапляють в тканини залози швидко розмножуються та викликають запальну реакцію. Серозний мастит швидко змінюється гострим гнійним процесом, у випадку локалізації якого утворюється абсцес. Важкий загальний стан жінки, явища інтоксикації та наявність гнійного вогнища в молочній залозі призводять до зменшення об'єму молока та порушення лактації. Традиційне оперативне лікування призводить до повного припинення лактації. Застосування консервативних методів лікування, таких як компреси, антибіотикотерапія, дезинтоксикація та знеболення без санації гнійного осередку не приносять позитивних результатів, а лише короткочасно покращують загальний стан та не запобігають подальшому розвитку запального процесу. Таким чином проблема консервативного лікування гострих гнійних маститів залишається актуальною. За найближчий аналог нами обрано спосіб оперативного лікування гострих гнійних абсцедивних маститів [1, 2], який включає оперативне лікування під загальним знеболенням в умовах стаціонару [3], відкрите ведення рани з накладанням первинно відстрочених швів, або тривале дренування рани з промиванням порожнини розчинами антисептиків. Після призначення препаратів для припинення лактації, таких як бромокриптин, парлодел, достінекс [4]. Проводять оперативне втручання [5]. Під загальним знеболенням [6] після обробки операційного поля проводять радіальний розтин шкіри від ареоли до краю залози в проекції гнійного вогнища. Ліквідація гнійного детриту та ревізія рани на предмет карманів, затьоків, перетинок. Промивання рани розчинами антисептиків. Дренування рани та накладання швів за умови чистоти рани. При неможливості досягти інтраопераційної чистоти рани, шви не накладають до затихання запального процесу, рану ведуть відкрито з промиванням антисептиками та активним дренуванням з застосуванням системної антибіотико терапії [7]. Потім накладають первинно відстрочені шви. Після стаціонарного етапу, лікування в амбулаторних умовах антибіотиками. Спосіб має недоліки: травмуюча маніпуляція, необхідність стаціонарного лікування та загальна анестезія, медикаментозне припинення лактації, косметичний дефект та фіброзні зміни в залозі, які можуть перешкоджати лактації при наступному вигодовуванні другої дитини та знижують можливості діагностичного скринінгу при добро-, та злоякісних новоутвореннях молочної залози. со 00 CM 00 00 CD 8828 Задачею заявленої корисної моделі є підвищення ефективності та уникнення стаціонарного лікування у хворих з гострими гнійними абсцедивними маститами на тлі лактації. Поставлену задачу ми досягали тим, що у відомому способі лікування гострих гнійних абсцедивних маститів проводять ліквідацію гнійних мас та детриту, санування вогнища антисептиками та дренування порожнини абсцесу. Згідно корисної моделі ліквідацію гнійних мас та детриту виконують пункційно шприцом 20,0 з голкою діаметром Змм, санування вогнища проводять розчином новокаїну 0.5% з десенсибілізуючими речовинами та антибіотиками шляхом їх пункційного введення та аспірації до чистої рідини з наступним пункційним дренуванням з інтервалом 12 годин на протязі 2-3хднів. Особливістю даного способу консервативного лікування є не тільки цілком новий спосіб лікування та ліквідації гострого гнійного абсцедивного маститу, але й розробка нової тактики та підходу до лікування даного захворювання. Спосіб виконується таким чином: Після детального збору анамнезу хворим проводять об'єктивне обстеження (огляд, пальпація, УЗД молочних залоз та шляхів регіонарного лімфовідтоку) та лабораторну діагностику (загальний аналіз крові, аналіз периферичної крові на глюкозу, біохімічний аналіз крові). Потім після обробки шкіри розчинами антисептиків в проекції гнійного вогнища роблять пункцію шприцом 20,0 для ліквідації гнійно-некротичних мас. Потім в шприц набирають розчин новокаїну 0,5% 10,0; димедрол 1% 1,0; дексаметазон 4мг 1,0; гентаміцин 4% 4,0 (160мг) та промивають залишкову порожнину декілька раз до чистого розчину. Після чого проводять обколювання тканин молочної залози навколо вогнища аналгезуюче- десенсибілізуючим розчином, який складається з димедрол 1% 1,0; дексаметазон 4мг 1,0; новокаїн 0,5% 5,0 з адреналіном, для запобігання поширенню процесу по тканинах залози. З накладанням прохолодного компресу. На першому етапі пункції проводять з інтервалом 12 годин, поступово за 2-3 дні переходячи на 24 годинний інтервал. Після припинення виділення гною - ін'єкційне введення препаратів можна замінити черезшкірним аплікаційним. Склад компресів: димексид 10-30% 100,0; димедрол 1% 2,0; дексаметазон 8мг 2,0; гентаміцин 4% 4,0 (160); новокаїн 0,5% 5,0. Компреси накладають на 8-10 годин, бажано в нічний час 1 раз на добу. Позитивну суб'єктивну та об'єктивну динаміку процесу спостерігають починаючи з 2-3 доби лікування. Максимальну ефективність - через 5 діб, одужання через 7-9 діб, що підтверджують об'єктивними методами дослідження (огляд, пальпація, УЗД молочних залоз та шляхів регіонарного лімфовідтоку) та лабораторними методами (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові). Приклад конкретного виконання: Безнощенко С.В., 1971р.н. звернулась до онколога-мамолога 18.03.2004 року з скаргами на підвищення температури до 39°С, озноб, біль в лівій молочній залозі та аксілярніи ділянці ліворуч, виділення жовто-зеленого кольору з соска, втрату апетиту, загальну слабкість. Лактація 1,5 місяці, після першої вагітності, яка закінчилась фізіологічними пологами в строк. Молозиво в молочних залозах з 18 тижня вагітності, після пологів відтікало утруднено. Перехідне молоко з'явилось на 3 добу, була молочна лихоманка. Лактація встановилась через тиждень після пологів. Дитина - хлопчик, смокче не активно, сосок та ареолу не бере повністю в рот, під час годування часто засинає, молочна залоза залишається не спорожненою. Молоко відтікає утруднено, болять соски під час годування. Тиждень тому помітила в лівій молочній залозі ущільнення, болісне. Намагалась розмасувати руками. Годувати стало боляче. Почала прикладати капусту та зціджувати молоко. Підвищилась температура, дитина почала відмовлятися брати сосок. Помітила жовто-зелені виділення з соска. Коли загальний стан погіршився - звернулась до акушер-гінеколога, який порадив оперативне лікування. Від якого хвора відмовилась, мотивуючи розвитком раку молочної залози у матері в прооперованій молочній залозі з приводу маститу. Звернулась до мамолога-онколога. Об'єктивне обстеження. Молочні залози: ліва більша за праву. В верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози вогнище гіперемії без чітких контурів, молочна залоза набрякла. З соска витікає мимовільно молоко та жовто-зелена рідина з солодким запахом. При пальпації ліва молочна залоза різко болюча, під вогнищем гіперемії ділянка флуктуації діаметром до Зсм, пальпуються збільшені болючі лімфатичні лімфовузли в аксілярніи ділянці. УЗД молочних залоз 18.03.2004р. УЗ ознаки гострого гнійного абсцедивного маститу в верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози, діаметр порожнини абсцесу 3,2см. Загальний аналіз крові 18.03.2004р. - лейкоцитоз до 18,3*109л, зсув формули вліво, токсична зернистість нейтрофілів в 75%, лімфоцитопенія. Глюкоза периферичної крові 6,8ммоль/л. Біохімічний аналіз крові патології не виявлено. Посів виділень з сосків для визначення мікрофлори та чутливості її до антибіотиків 18.03.2004р. (результат отримали 26.03.2004р.) Stafilococcus aureus, чутливий до гентаміцину, еритроміцину, цефтріаксону. Встановлено діагноз: гострий гнійний абсцедивний мастит. Призначено лікування: пункцію ліквідація гнійно-некротичних мас. Потім промивання залишкової порожнини розчином новокаїну 0,5% 10,0; димедролом 1% 1,0; дексаметазоном 4мг 1,0; гентаміцином 4% 4,0 (160мг) декілька раз до чистого розчину. Після чого обколювання тканин молочної залози навколо вогнища аналгезуюче- десенсибілізуючим розчином: димедрол 1% 1,0; дексаметазон 4мг 1,0; новокаїн 0,5% 5,0 з адреналіном. Накладання спиртово-м'ятного компресу. Пункції з інтервалом 12 годин, 2 рази на добу в 8.30 ранку та 20.30 ввечері, через 2 доби - 24 годинний інтервал. Після припинення виділення гною рекомендовано через шкірні аплікації. Склад компресів: димексид 10-30% 100,0; димедрол 1% 2,0; дексаметазон 8мг 2,0; гентаміцин 4% 4,0 (160); новокаїн 0,5% 5,0. Рекомендовано продовжувати годування здоровою молочною залозою, для звільнення хворої молочної залози від молока - зціджування за допомогою вакуумного молоко від 8828 смоктувача, після обробки соска розчином борної кислоти та лініментом синтоміцину. Дані рекомендації щодо режиму харчування, відпочинку, ЛФК. Через 7 діб пацієнтка здорова. Нормалізувалась температура та лабораторні показники, зникли інтоксикація, больовий синдром, набряк та гіперемія. При УЗД молочних залоз: в верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози залишкові явища після перенесеного гострого маститу, порожнини немає. Лактація продовжується, хвора годує груддя. Рекомендовано переходити на годування дитини обома молочними залозами, продовжувати ЛФК. Рекомендовано годування дитини до року, догляд за молочними залозами та сосками, вправи ЛФК та масаж молочних залоз. Через 8 місяців пацієнтка здорова, продовжує годувати грудьми. Спосіб, що пропонується, був апробований у Київській міській онкологічній лікарні в поліклінічному відділенні. Київському міському консультативно-діагностичному центрі та поліклініці №2 Солом'янського району м. Києва (всього 216 хворих з гострим гнійним абсцедивним маститом на тлі лактації) і показав себе, як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для широкого використання в повсякденній лікувальній практиці при виникненні гострих гнійних маститів у жінок. Представлений спосіб дозволяє уникнути оперативного втручання на молочній залозі під загальним знеболенням та стаціонарного лікування, Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко продовжувати годування грудьми та збереження лактації, лікуватися амбулаторно та перебувати сумісно з дитиною, не буде косметичного дефекту та ділянки фіброзної тканини в молочній залозі. Це все важливо для молодих жінок, які хочуть зберегти лактацію та продовжувати годувати дитину грудьми, сумісно перебувати вдома з своєю дитиною, мати гарні молочні залози без рубців та народжувати ще дітей і годувати їх грудьми. Також це актуально з економічної точки зору: не має необхідності в стаціонарному лікуванні, зайнятті койкомісця в лікарні та відкритті лікарняного листа особі, яка буде доглядати в цей час за немовлям. Список літератури: 1. Грачев И.И., Галанцев В.П. Физиология лактации (общая и сравнительная). -Л. 1973г. -572с. 2. Дж. Мерта. Справочник врача общей практики. М. «Практика». -1998г. -1230с. 3. Клиническая хирургия. Под редакцией Р. Кондела, Л. Нейхуса. М. «Практика» -1998г. 716с. 4. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 13-е издание. Харьков «Торсинг». -1998г. -2т., 1120с. 5. Нейштадт Э.Л., Воробьева О.А. Патология молочной железы. Санкт-Петербург «Фолиант». 2003г. 208с. 6. Справочник по хирургии. Под редакцией С. Шварца. С.Петербург. «Питер». -1999г. 878с. 7. Хирургия. Руководство для врачей и студентов. М. «Геотар медицина». 1997г. -1070с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601