Спосіб визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку (6-12 років)

Реферат: UA 89658 U UA 89658 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до вікової фізіології, гігієни та педіатрії і може знайти широке застосування при вивченні динаміки розвитку, а також при моніторингу здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Фізичний розвиток, на думку багатьох дослідників, є інформативною характеристикою, своєрідним індикатором здоров'я [1, 2, 3, 4]. Якщо швидкість зростання дитини та збільшення її маси у відповідності до вікових нормативів порушується, при цьому змінюється співвідношення маси та довжини тіла дитини, що може свідчити про появу та розвиток певних хронічних захворювань; отже, стан фізичного розвитку дитини певного віку є основою для прогнозування виникнення патології, яка буде впливати на якість життя впродовж наступних років. Фізичний розвиток вважається найважливішою характеристикою здоров'я дитини, оскільки він є сукупністю морфологічних та функціональних ознак, які визначають запас її фізичних сил. Відомо, що на фізичний розвиток впливають 2 основних фактори: генетичний та середовищний. Дотепер вклад кожного із цих факторів у фізичний розвиток вивчений недостатньо. Основним методом, який використовують при вивченні фізичного розвитку, є антропометрія. В залежності від мети дослідження використовують різні комплекси антропометричних вимірів. Найбільш вживаним комплексом вимірів, який характеризує фізичний розвиток дитини молодшого та старшого шкільного віку, є вимір зросту (L, см), маси тіла (М, кг), обводу голови та грудної клітки (обв. гол. та обв. гр. кл., см). На основі даних вимірів розраховують цілий ряд показників, які різносторонньо характеризують розвиток кожної дитини. Слід зауважити, що показники фізичного розвитку, які отримані за допомогою використання емпіричних формул, часом не враховують цілий ряд важливих чинників розвитку, таких як стать, генетичний фактор та деякі інші, тому вони дають лише приблизну характеристику дійсного розвитку дитини; вважається, якщо отримана величина виміру відрізняється від належної величини не більше як на 7-10 %, то вона розцінюється як задовільна. Зріст та маса тіла - це найбільш широко використовувані антропометричні показники, які мають високий ступінь кореляції; вони більшою мірою відображають розмір тіла дитини, ніж пропорції або форму. В теперішній час знайшли широке використання наступні антропометричні індекси, які враховують вік, стать, зріст та масу тіла: масо-зростовий індекс, який визначається за 2 формулою: МЗІ = M/L; індекс маси тіла, або індекс Кеттле: ІМТ = M/L ; пондеральний індекс, ПІ . = 0,33 M/L; масо-зростовий половинний індекс ПМЗІ: M/0,5L; індекс Шелдона - L/0, 33M. Ю.М.Нечитайло та співавт., [5], запропонував арифметичний індекс - індекс гармонійності розвитку (ІГР = L, см-М, кг). Цей індекс є безрозмірним, за допомогою перцентильної методики авторами розроблені трьохмірні номограми, які дозволяють оцінювати отриману величину ІГР як ознаку гармонійного, або дисгармонійного розвитку. На думку ряду авторів в теперішній час все частіше виявляється дисгармонія процесів зростання дитини, а саме, існує відставання „широтних" розмірів тіла дитини від "довжинних" [6]. Слід зазначити, що дотепер єдиних правил вивчення фізіологічного розвитку дитини немає. При проведенні загальноросійського моніторингу фізичного розвитку населення використовують наступні виміри: довжина тіла (см), маса (кг), обвід грудної клітки (см), кистьова динамометрія (кг), ЖЄЛ (мл) [7]. При проведенні подібного напрямку досліджень більшість авторів обмежуються вимірами зросту та маси тіла із наступним аналізом їх значущості за допомогою розрахункових антропометричних індексів та зіставленням із належними віковими значеннями. На нашу думку такий підхід є прийнятним, хоча для побудови узагальнюючих уявлень про стан здоров'я дітей певного віку необхідно його доповнювати використанням методів, які дозволяють характеризувати стан головних функціональних систем: кардіо-респіраторної, нервової, ендокринної тощо. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб антропометричних вимірювань (зріст, маса тіла), частота серцевих скорочень, та рівень артеріального тиску та життєвої ємності легень, вибраний нами як прототип (5). Задача корисної моделі полягає у підвищенні точності визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку (6-12 років). Дослідження проведене у відповідності до зведеного плану НДР ДНДІФКІС. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення антропометричних вимірів (зріст, маса тіла), згідно з корисною моделлю, додатково визначають обвід голови та грудної клітки, потім проводять аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів: масо-зростового, індексу маси тіла, пондерального, 1 UA 89658 U 5 10 15 20 25 половинного масо-зростового індексу, індексу Шелдона, безрозмірного індексу і за допомогою Z-score проводять зіставлення відсотків вимірюваних та розрахункових величин, які знаходились в межах ±1α, від ± 1 до ± 2α та > або або -2 >+2 4,5 0 7,1 3,7 11,4 3,1 0 0 4,5 3,3 3,6 7,4 0 3,1 2,6 3,0 Як видно з даних, наведених у таблиці 2, щорічний розподіл значень, які характеризують зріст дітей даного віку, має певні особливості, так найбільший відсоток величин, які характеризують зріст близький до середньої арифметичної по кожній виборці виявлено у дітей 6, 8 та 11 років, при чому відсоток значень, які були менші за 1α як правило переважав відсоток значень які були більшими за 1α. Найменший відсоток значень показника зросту, який знаходився в межах від ± 1α до ± 2α було виявлено у шести та одинадцятирічних дітей. У всіх групах дітей молодшого шкільного віку відсоток дітей, зріст яких був більшим або меншим за 2а, не переважав 11,11 %.; іншими словами, у групі дітей 6 років (n=22) виявлено 1 дитину із дефіцитом зросту та одну зріст якої був більшим за 2α (Z-індекс становив 2,377), у групі дітей 7 років (n=30) виявлено 1 дитину зріст якої виходив би за межі ±2α (Z-індекс становив 2,312). Починаючи з восьмирічного віку число дітей із значним відхиленням зросту від середньої величини дещо зростало, так у групі дітей 8 років (n=28) зріст 2-х дітей був меншим за 2, зріст однієї - більшим за 2. У групі 9-річних дітей (n-21) було виявлено трьох дітей із значним відхиленням зросту, двоє з них мали зріст більший за 2 від середньої величини по групі, одна дитина - мала менший зріст за 2α. У дітей 10, 11, 12 років аналіз розподілу значень показників зросту виявив подібну картину, число дітей із відхиленнями зросту від середньої по групі не перевищувало 1-2 в кожній віковій групі. Отже серед 245 обстежених дітей молодшого шкільного віку (6-12 років) було виявлено всього 7 дітей (або 2,86 %) із значним відставанням зросту та 8 дітей (3,26 %), зріст яких переважав середню арифметичну по групі більш як на 2. Зростання дітей та збільшення маси тіла дітей молодшого шкільного віку є нерівномірним (кресл.). Більш виражений приріст зросту спостерігався у віці від 9 до 10 та 11 до 12 років; збільшення маси - у віці від 11 до 12 років; збільшення маси - у віці від 8 до 9 та від 11 до 12 років (кресл.). Подібним чином нами проведена стандартизація значень маси тіла дітей 6-12 років (табл. 3). 30 Таблиця 3 Особливості розподілу значень маси тіла у дітей молодшого шкільного віку, % (n=245) n Вік, роки до - 1 22 30 28 27 35 32 38 33 6 7 8 9 10 11 12 хл. 12 дівч. 54,5 50,0 46,4 44,4 45,7 56,3 36,8 36,4 між до + 1 36,4 23,3 32,1 25,9 22,9 18,7 26,3 33,3 - (1-2) 0 10,0 10,7 14,8 14,3 9,4 15,8 6,1 3 + (1-2) 0 10,0 3,6 11,1 8,6 9,4 18,4 18,2 >-2 >+2 0 0 0 0 8,4 0 2,6 6,1 9,1 5,0 7,1 3,7 0 6,3 0 0 UA 89658 U 5 Як видно з даних, наведених у таблиці 3, спостерігається з віком щорічне зменшення числа дітей, маса яких знаходиться в межах + 1 та зростає число дітей з масою в величинах + 1 - + 1. Слід підкреслити, що у дітей 6, 7, 8, 9 та 11 років не виявлено жодної дитини з дефіцитом маси більш за 2, а у віці 10, 12 років (як у хлопчиків, так і у дівчаток), жодної з надвишком маси, більшим за 2. Використовуючи індекс гармонійності розвитку дітей молодшого шкільного віку ІГР), ми проаналізували щорічну динаміку цього індексу (табл. 4). Таблиця 4 Середні значення ІГР у дітей Вік, років X 6 99,34 7 100,50 8 102,71 9 105,81 10 110,14 11 107,94 12 хлопч. 110,03 12 дівч. 110,74 n 22 30 24 27 35 32 38 33 молодшого шкільного віку ±m  0,937 4,395 1,154 6,323 1,432 7,018 1,891 9,833 1,243 7,361 1,650 9,339 1,124 6,923 1,890 10,860 10 15 Як видно з даних, наведених у таблиці, з віком середнє значення ІГР зростає, інакше кажучи, довжінні характеристики розвитку дитини з віком набувають більшого значення порівняно із масою тіла. Звертає на себе увагу середнє значення ІГР у шестирічних дітей - воно знаходиться на межі із дисгармонійним розвитком. Аналіз розподілу значень ІГР в межах щорічної вибірки, проведений за допомогою використання Z-індексів, дозволив стандартизувати розподіл значень даного показника (табл. 5). Таблиця 5 Особливості розподілу значень ІГР у дітей молодшого шкільного віку, % (n=245) n 25 30 до - 1 6 7 8 9 10 11 12 хл. 12 дівч. 18,2 30,0 39,3 51,8 25,7 25,0 31,6 42,4 між - (1-2) + (1-2) 9,1 1.3,6 10,0 13,3 14,3 3,6 0 0 20,0 11,4 9,4 9,4 10,5 10,5 15,2 6Д до + 1 22 30 28 27 35 32 38 33 20 Вік, роки 50,0 36,7 35,7 37,0 40,0 50,0 39,5 30,3 >-2 >+2 4,5 3,3 0 0 0 3,1 5,3 0 0 3,3 3,6 7,4 2,9 3,1 5,7 6,1 Як видно з даних, наведених у таблиці 5, найбільший відсоток значень ІГР, які є менші на 1 за середню величину по групі у дітей 9-10 років та дівчаток 12 років. Найбільший відсоток значень ІГР, які перевищували середню величину по групі на 2виявлено у дітей 9 та 12 років (як хлопчиків, так і дівчаток). Як видно з даних, наведених у таблиці 5, розподіл величин, які характеризують гармонійність розвитку дітей молодшого шкільного віку, в залежності від віку, має певні особливості. Найбільша кількість спостережень із величиною показника "ІГР", близького до середнього арифметичного у кожній вибірці виявлена у дітей віком 8, 9 та 11 років; у дітей шести, семи, десяти та дванадцяти років ця кількість суттєво менша. У дітей 9 років відсутні величини показника "ІГР", які би знаходились в межах від ±1 до±2 в той час як у дітей віком 8, 10 та дівчаток 12 років значення показника "ІГР" більше за 2 були відсутні. Встановлено, що збільшення зросту та маси тіла дітей молодшого шкільного віку відбувається нерівномірно: щорічне збільшення зросту у дітей семи років порівняно із зростом 4 UA 89658 U 5 10 1520 25 30 35 40 шести річних дітей становить 4,03 %; дев'ятирічних дітей порівняно із восьмирічними - 6,44 %. Найбільш вираженим було збільшення зросту впродовж восьмого року життя. Приріст маси був також нерівномірним: впродовж до сьомого року життя приріст маси тіла становив 16,30 %; а впродовж до восьмого року - 12,7 %; загальний приріст маси від 6 до 12 років в середньому становив 84,89 %. Середнє значення зросту і маси тіла дітей молодшого шкільного віку, школярів м. Києва перевищує значення зросту дітей того ж віку в інших регіонах України та Росії. Стандартизація розподілу значень зросту і маси тіла за допомогою Z-індексу дозволила вивчити особливості щорічного фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Виходячи з того, що дітей, зріст яких перевищував би середнє значення по групі більш як на 2 не перевищує 7,4 % із 245 обстежених, слід погодитись із твердженням, що акселеративні процеси не набувають подальшого розвитку. Серед обстежених дітей молодшого шкільного віку (6-12 років) не було виявлено дітей із вираженим дефіцитом зросту в віці 12 років, відповідно не було виявлено дітей із дефіцитом маси тіла у віці 6, 7, 8, 9 та 11 років. Таким чином, для оцінки фізичного розвитку дітей 6-12 років необхідно крім антропометричних вимірів, необхідно проводити аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів, що значно під вищить інформативність та об'єктивність такої оцінки. Отримані результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється, для широкого впровадження в практичну медицину. Джерела інформації: 1. Кучма В.Р., Чепрасов В.В. Оценка физического развития как скрининг-тест выявления детей с дозонологическим нарушением / Кучма В.Р., Чепрасов В.В. // Гигиена и санитария.2004. - № 1. - С. 39-42. 2. Кучма В.Р., Скоблина Н.А. Методы оценки развития детей при популяционных исследованиях / Кучма В.Р., Скоблина Н.А. // Рос. педиатр. журнал. - 2008. - № 2. - С. 47-49. 3. Волкова Л.Ю. и др. Физическое развитие школьников Москвы: Современное состояние и методы оценки //Гигиена и санитария. - 2004. - № 5. - с. 42-45. 4. Ямпольская Ю.А. Актовая речь: Физическое развитие в исследованиях НИИ гигиены детей и подростков. Подходы к стандартизации исследований и оценке. Физическое развитие детей и подростков во второй половине XX века. //М., 22 мая 2003 года. - М. - 2003. 5. Нечитайло Ю.М. и др. Антропометричні показники у дітей та їх зв'язок з різними факторами. //Актуальні питання морфогенезу. - Чернівці. - 1996. - с. 232-237. 6. Изаак С.И., Панасик Т.В. Характеристика физического развития школьников различных регионов России.//Гигиена и санитария. - 2005. - № 5. - с. 61-64. 7. Ямпольская Ю.А. Развитие школьников Москвы в последние десятилетия //Гигиена и санитария. - 2000. - № 1. - с. 65-71. 8. Вітріщак С.В. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків з соціально незахищених сімей./Укр…Мед. Альманах. - 2007. - № 4. - с. 30-32. 9. Скоблина Н.А. Физическое развитие детей, находящихся в различных социальных условиях.//Рос.педиатр.журнал. - 2008. - № 3. - с. 29-31. 10. Козакевич В.К. Стан здоров'я дітей пубертатного періоду в м. Полтава та його зв'язок з рівнем соматичного (фізичного розвитку). //Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 2. - С. 75-76. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку (6-12 років), що включає проведення антропометричних вимірів (ріст, маса тіла), який відрізняється тим, що додатково визначають обвід голови та грудної клітки, потім проводять аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів: масо-зростового, маси тіла, пондерального, половинного масо-зростового, Шелдона, безрозмірного, і за допомогою Z-score проводять зіставлення відсотків вимірюваних та розрахункових величин, які знаходяться в межах ± 1, від ± 1 до ± 2 та > або < 2, Z індекс обраховують за формулою: X-M/S, де X - характеризує відповідний показник кожного обстеженого, М - середня арифметична величина по групі, S - стандартне відхилення або , 5 UA 89658 U отримані дані порівнюють з середніми значеннями і при значенні, близькому до середніх, оцінюють розвиток як задовільний, а при суттєво меншому за середні оцінюють розвиток як незадовільний. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6