Цитотоксичні агенти, які включають похідні томайміцину, і їх терапевтичне застосування

Реферат: Даний винахід належить до нових похідних томайміцину формули (І), способу їх отримання і їх терапевтичного застосування. W H N R1 R2 U' U N X-An-T-A'n'-X' Y O W' H N R1' N Y' O R2' (I) UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки, до якої належить винахід Даний винахід належить до нових цитотоксичних агентів і їх терапевтичного застосування. Більш конкретно, винахід належить до нових цитотоксичних агентів, що включають похідні томайміцину, і їх терапевтичного застосування. Ці нові цитотоксичні агенти мають терапевтичне застосування в результаті доставки похідних томайміцину до певної популяції клітин «націленим» чином хімічним зв'язуванням похідного томайміцину зі зв'язуючим клітини агентом. Рівень техніки З'явилося багато повідомлень по зроблених специфічних «націлюваннях» на пухлинні клітини кон'югатами моноклональне антитіло-лікарський засіб (Sela et al., in Immunoconjugates, 189-216 (С. Vogel, ed. 1987); Ghose et al., in Targeted Drugs 1-22 (E. Goldberg, ed. 1983); Diener et al., in Antibody mediated delivery systems, 1-23 (J. Rodwell, ed. 1988); Pietersz et al., in Antibody mediated delivery systems, 25-53 (J. Rodwell, ed. 1988); Bumol et al., in Antibody mediated delivery systems, 55-79 (J. Rodwell, ed. 1988); G.A. Pietersz & K. Krauer, 2, J. Drug Targeting, 183-215 (1994); R.V.J. Chari, 31 Adv. Drug Delivery Revs., 89-104 (1998); W.A. Blattler & R.V.J. Chari, in Anticancer Agents, Frontiers in Cancer Chemotherapy, 317-338, ACS Symposium Series 796; and I. Ojima et al. eds, American Chemical Society 2001). Всі цитовані посилання і патенти включені в опис як посилання. Цитотоксичні лікарські засоби, такі як метотрексат, даунорубіцин, доксорубіцин, вінкристин, вінбластин, мелфалан, мітоміцин С і хлорамбуцил, були кон'юговані з різними мишачими моноклональними антитілами. У деяких випадках молекули лікарського засобу зв'язували з молекулами антитіла через молекулу проміжного носія, такого як сироватковий альбумін (Garnett et al., 46, Cancer Res. 2407-2412 (1986); Ohkawa et al. 23, Cancer Immunol. Immunother. 81-86 (1986); Endo et al., 47 Cancer Res. 1076-1080 (1980)), дектран (Hurwitz et al., 2 Appl Biochem. 25-35 (1980); Manabi et al., 34 Biochem. Pharmacol. 289-291 (1985); Dillman et al., 46 Cancer Res., 4886-4891 (1986); Shoval et al, 85, Proc. Natl. Acad. Sci., 8276-8280 (1988)), або поліглутамінова кислота (Tsukada et al., 73, J. Natl. Cane. Inst, 721-729 (1984); Kato et al. 27 J. Med. Chem., 1602-1607 (1984); Tsukada et al., 52, Br. J. Cancer, 111-116(1985)). Застосовували широкий ряд лінкерних методик для отримання таких імунокон'югатів і досліджували як розщеплювані, так і нерозщеплювані лінкери. Однак, в більшості випадків повний цитотоксичний потенціал лікарських засобів могли вивчити тільки в тих випадках, якщо молекули лікарського засобу могли вивільнятися з кон'югатів в немодифікованій формі у місця мішені. Одним з рощеплюваних лінкерів, які застосовували для отримання кон'югатів антитілолікарський засіб, є лабільний в кислотному середовищі лінкер на основі цис-аконітової кислоти, для якого вигідним є кислотне навколишнє середовище різних внутрішньоклітинних компартментів, таких як цитоплазматичні тільця, що зустрічаються під час опосередковуваного рецептором ендоцитозу, і лізосоми. Shen і Ryser ввели цей спосіб для отримання кон'югатів даунорубіцину з макромолекулярними носіями (102 Biochem. Biophys. Res. Commun., 1048-1054 (1981)). Yang і Reisfeld застосували таку ж методику для кон'югації даунорубіцину з антитілами проти меланоми (80 J. Natl. Саnc. Inst. 1154-1159 (1988)). Dillman et al. також застосовували лабільний в кислотному середовищі лінкер аналогічним чином для отримання кон'югатів даунорубіцину з антитілом проти Т-клітин (48 Cancer Res. 6097-6102 (1988)). Альтернативний підхід, досліджений Trouet et al., включав зв'язування даунорубіцину з антитілом через пептидну проміжну ланку (79 Proc. Natl. Acad. Sci. 626-629 (1982)). Це було зроблене відповідно до передумови, що вільний лікарський засіб може вивільнятися з такого кон'югата під впливом лізосомних пептидаз. Випробування цитотоксичності in vitro, однак, показали, що кон'югати антитіло-лікарський засіб рідко досягали такої ж цитотоксичної активності, як вільні, некон'юговані лікарські засоби. Це дозволило передбачити, що механізми, якими молекули лікарського засобу звільняються від антитіл, можуть бути дуже неефективними. Було виявлено, що в області імунотоксинів кон'югати, утворені за допомогою дисульфідних містків між моноклональними антитілами і каталітично активними білковими токсинами, є більш цитотоксичними, ніж кон'югати, що містять інші лінкери. Див. Lambert et al., 260 J. Biol. Chem. 12035-12041 (1985); Lambert et al., in Immunotoxins 175-209 (A. Frankel, ed. 1988); Ghetie et al., 48, Cancer Res. 2610-2617 (1988). Цей факт приписали високій внутрішньоклітинній концентрації глутатіону, сприяючого ефективному розриву дисульфідного зв'язку між молекулою антитіла і токсином. Незважаючи на це, є тільки декілька описаних прикладів застосування дисульфідних містків для отримання кон'югатів між лікарськими засобами і макромолекулами. Shen et al. (260, J. Biol. Chem. 10905-10908 (1985)) описали перетворення метотрексату в меркаптоетиламідне похідне з подальшим кон'югуванням з полі-D-лізином через дисульфідний зв'язок. У іншому повідомленні описане отримання 1 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кон'югата, що містить трисульфід токсичного лікарського засобу каліхеаміцину з антитілом (Hinman et al., 53 Cancer Res. 3336-3342 (1993)). Однією причиною недоліку зв'язаних дисульфідом кон'югатів антитіло-лікарський засіб є недоступність цитотоксичних лікарських засобів, що мають залишок, який містить атом сірки, який можна легко застосовують для зв'язування лікарського засобу з антитілом за допомогою дисульфідного містка. Крім того, хімічна модифікація існуючих лікарських засобів є нелегкою без зниження їх цитотоксичного потенціалу. Іншим основним недоліком існуючих кон'югатів антитіло-лікарський засіб є їх нездатність доставляти достатню концентрацію лікарського засобу до місця мішені внаслідок обмеженого числа антигенів, які є мішенями, і відносно помірної цитотоксичності канцеростатичних лікарських засобів, подібних до метотрексату. даунорубіцину і вінкристину. Для досягнення значної цитотоксичності зв'язок більшого числа молекул лікарського засобу або безпосередньо з антитілом, або через молекулу полімерного носія стає необхідним. Однак, такі сильно модифіковані антитіла часто виявляють ослаблене зв'язування з антигеном-мішенню і швидке виведення in vivo з кровотоку. Незважаючи на описані вище труднощі, були описані корисні цитотоксичні агенти, що включають зв'язуючі клітини частини і групу цитотоксичних лікарських засобів, відомих як майтанзиноїди (патент США 5208020, патент США 5416064 і R. V. J. Chari, 31 Advanced Drug Delivery Reviews 89-104 (1998)). Аналогічно цьому, описані корисні цитотоксичні агенти, що включають зв'язуючі клітини частини і аналоги і похідні сильнодіючого протипухлинного антибіотика СС-1065 (патент США 5475092, патент США 5585499 і патент США 6756397). Похідними томайміцину є піроло[1,4]бензодіазепіни (PBD), новий клас сполук, які виявляють свої біологічні властивості при ковалентному зв'язуванні з N2 гуаніну через малу борозенку спіралі ДНК. PBD включають ряд сполук-зв'язувачів через малу борозенку ДНК, такі як антраміцин, неотраміцин і DC-81. Протипухлинна активність томайміцину, однак, обмежена внаслідок його неспецифічної токсичності відносно нормальних клітин. Тому існує потреба в підвищенні терапевтичної активності і зменшенні неспецифічних токсичних дій томайміцинових сполук. Автори даного винаходу виявили, що таку проблему можна вирішити направленою доставкою до мішені томайміцинових сполук зв'язуванням їх з агентами, які зв'язують клітини. Крім того, існує потреба в розробці похідних томайміцину, які є розчинними і стабільними у водних розчинах. Крім того, томайміцин не є досить сильнодіючим засобом, який можна застосовувати в кон'югатах агентів, які зв'язують клітини. Недавно були описані деякі нові похідні PBD і їх протипухлинна активність в преклінічних моделях (WO 00/12508 і WO2005/085260). Однак первинні клінічні випробування на людях показують, що сполуки цього класу є сильно токсичними з розрахунку на дуже низьку дозу, яку можна ввести людям (І. Puzanov, Proc. AACR-NCI-EORTC International Conference, Philadelphia, USA 2005, Abstract #B117). Таким чином, бажано надати альтернативні похідні, які є більш сильнодіючими і/або які можна зв'язати зі зв'язуючими клітини агентами. Відповідно до цього, існує величезна потреба в способі лікування захворювань похідними томайміцину, у яких їх побічні дії ослаблені без погіршення їх цитотоксичності. Суть винаходу Як описано в першому варіанті здійснення винаходу, однією задачею даного винаходу є створення похідних томайміцину, які є високотоксичними, але які все ж можна ефективно застосовувати при лікуванні багатьох захворювань. Іншою задачею даного винаходу є створення нових похідних томайміцину, необов'язково здатних зв'язуватися або зв'язаних зі зв'язуючим клітини агентом. У другому варіанті здійснення даний винахід пропонує терапевтичну композицію, яка включає: (A) ефективну кількість одного або декількох похідних томайміцину, необов'язково здатних зв'язуватися або зв'язаних зі зв'язуючим клітини агентом, і (B) фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або ексципієнт. У третьому варіанті здійснення даний винахід пропонує спосіб кілінгу вибраних популяцій клітин, що включає контактування клітин-мішеней або тканини, що містить клітини-мішені, з цитотоксичною кількістю цитотоксичного агента, що включає одне або декілька похідних томайміцину, необов'язково здатних зв'язуватися або зв'язаних зі зв'язуючим клітини агентом. Докладний опис винаходу Даний винахід оснований на синтезі нових похідних томайміцину, які зберігають високу токсичність і які можна ефективно зв'язати з агентами, які зв'язують клітини. Раніше було виявлено, що зв'язування високотоксичних лікарських засобів з антитілами із застосуванням розщеплюваного зв'язку, такого як дисульфідний зв'язок, гарантує вивільнення повністю 2 UA 97794 C2 5 10 15 20 активних лікарських засобів всередині клітини, і такі кон'югати є цитотоксичними в антигенспецифічному способі (патент США 6340701; патент США 6372738; патент США 6436931). Однак даний спосіб показує, що дуже важко модифікувати існуючі лікарські засоби без зменшення їх цитотоксичного потенціалу. Даний описаний винахід долає цю проблему модифікацією описаних похідних томайміцину хімічними залишками. У результаті цього описані нові похідні томайміцину зберігають і в деяких випадках можуть навіть підвищувати цитотоксичну активність похідних томайміцину. Комплекси зв'язуючий клітини агент-похідне томайміцину дозволяють повністю оцінити цитотоксичну дію похідних томайміцину, які застосовують способом направленої в мішень дії проти тільки небажаних клітин, тим самим запобігаючи побічній дії по пошкодженню здорових клітин, що не є мішенями. Таким чином, винахід пропонує корисні агенти для ліквідації патологічних або аномальних клітин, які повинні вбивати або лізувати, наприклад, пухлинні клітини (особливо, клітини солідних пухлин). Цитотоксичний агент згідно з даним винаходом включає одне або декілька похідних томайміцину, необов'язково здатних зв'язуватися або зв'язаних зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою зв'язувальної групи. Зв'язувальна група є частиною хімічного залишку, який ковалентно зв'язують з похідним томайміцину за допомогою загальноприйнятих методів. У переважному варіанті здійснення винаходу хімічний залишок може бути ковалентно зв'язаний з похідним томайміцину через дисульфідний зв'язок. Похідні томайміцину, придатні в даному винаході, є сполуками, що мають формулу (І), показану нижче: , 25 30 35 40 45 50 дe ---- являє собою необов'язковий одинарний зв'язок; ---- являє собою або одинарний зв'язок, або подвійний зв'язок; за умови, що коли ---- являє собою одинарний зв'язок, то U і U', однакові або різні, незалежно являють собою Η і W і W', однакові або різні, незалежно вибрані з групи, яка складається з ОН, простого ефіру, такого як -OR, складного ефіру (наприклад, ацетату), такого як -OCOR, карбонату, такого як -OCOOR, карбамату, такого як -OCONRR', циклічного карбамату, так що N10 і С11 є частиною циклу, сечовини, такої як -NRCONRR', тіокарбамату, такого як -OCSNHR, циклічного тіокарбамату, так що N10 і С11 є частиною циклу, -SH, сульфіду, такого як -SR, сульфоксиду, такого як -SOR, сульфону, такого як -SOOR, сульфонату, такого як SO3, сульфонаміду, такого як -NRSOOR, аміну, такого як -NRR', необов'язково циклічного аміну, так що N10 і С11 є частиною циклу, похідного гідроксиламіну, такого як -NROR', аміду, такого як -NRCOR, азидо, такого як -N3, ціано, галогену, триалкіл- або триарилфосфонію, групи, утвореної з амінокислоти; переважно W і W' є однаковими або різними і являють собою ОН, ОМе, OEt, NHCONH2, SMe; і коли ---- являє собою подвійний зв'язок, то U і U' відсутні і W і W' являють собою Н. - R1, R2, R1', R2' є однаковими або різними і незалежно вибрані з галогеніду або алкілу, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками з Hal (атома галогену), CN, NRR', CF3, OR, арилу, Het, S(O)qR, або R1 і R2 і R1' і R2' утворюють разом групу, яка містить подвійний зв'язок =В і =В', відповідно. Переважно, R1 і R2 і R1' і R2' утворюють разом групу, яка містить подвійний зв'язок =В і =В', відповідно. - В і В' є однаковими або різними і незалежно вибрані з алкенілу, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, арилу, Het, S(O)qR, або В і В1 являє собою атом кисню. Переважно, В=В'. Більш переважно, В=В'==СН2 або =СН-СН3. - X, X' є однаковими або різними і незалежно вибрані з однієї або декількох груп -О-, -NR-, (C=O)-, -S(O)q-. Переважно, Х=Х'. Більш переважно, Х=Х'=О. 3 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 - А, А' є однаковими або різними і незалежно вибрані з алкілу або алкенілу, що необов'язково містить атом кисню, азоту або сірки, причому кожний необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, S(O)qR, арилу, Het, алкілу, алкенілу. Переважно, А=А'. Більш переважно, А=А'-нерозгалужений, незаміщений алкіл. - Υ, Υ' є однаковими або різними і незалежно вибрані з Н, OR. Переважно, Y=Y'. Більш переважно, Y=Y'=Оалкіл, більш переважно Ометил. - Τ являє собою -NR-, -О-, -S(O)q- або 4-10-членний арил, циклоалкіл, гетероцикліл або гетероарил, причому кожний необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF3, R, OR, S(O)qR, і/або лінкер(ами), або розгалужений алкіл, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, S(O)qR і/або лінкер(ами), або нерозгалужений алкіл, заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену. CN, NRR', CF3, OR, S(O)qR і/або лінкер(ами). Переважно, Τ являє собою 4-10-членний арил або гетероарил, більш переважно феніл або піридил, необов'язково заміщений одним або декількома лінкерами(ами). Вказаний лінкер є зв'язувальною групою. Прийнятні зв'язувальні групи добре відомі в даній галузі і включають тіольну, сульфідну, дисульфідну групи, прості тіоефірні групи, лабільні під дією кислот групи, фотолабільні групи, лабільні під дією пептидаз групи і лабільні під дією естераз групи. Переважними є дисульфідні групи і прості тіоефірні групи. Коли зв'язувальною групою є група, що містить тіол, сульфід (або так званий простий тіоефір -S-) або дисульфід (-S-S-), бічний ланцюг, що містить тіольну, сульфідну або дисульфідну групу, може бути нерозгалуженою або розгалуженою, ароматичною або гетероциклічною. Середній фахівець в даній галузі може легко ідентифікувати прийнятні бічні ланцюги. Переважно, вказаний лінкер має формулу: -G-D-(Z)p-S-Z', 30 35 40 45 50 55 60 де G являє собою одинарний або подвійний зв'язок, -О-, -S- або -NR-; D являє собою одинарний зв'язок або -Е-, -E-NR-, -E-NR-F-, -Е-О-, -E-O-F-, -E-NR-CO-, -ENR-CO-F-, -Ε-CO-, -СО-Е-, -E-CO-F, -E-S-, -E-S-F-, -E-NR-C-S-, -E-NR-CS-F-; де Ε і F є однаковими або різними і незалежно вибрані з нерозгалужених або розгалужених (OCH2CH2)iалкіл(OCH2CH2)j-, -алкіл(ОСН2СН2)iалкіл-, -(ОСН2СН2)i-, (ОСН2СН2)iциклоалкіл(ОСН2СН2)j, -(ОСН2СН2)iгетероцикліл(ОСН2СН2)j-, (ОСН2СН2)iарил(ОСН2СН2)j-, -(ОСН2СН2)iгетероарил(ОСН2СН2)j, -алкіл(ОСН2СН2)iалкіл(ОСН2СН2)j-, -алкіл-(OCH2CH2)i-, -алкіл-(ОСН2СН2)iциклоалкіл(ОСН2СН2)j-, алкіл(ОСН2СН2)iгетероцикліл(ОСН2СН2)j-, -алкіл-(ОСН2СН2)iарил(ОСН2СН2)j-, алкіл(ОСН2СН2)iгетероарил(ОСН2СН2)j-, -циклоалкілалкіл-, -алкілциклоалкіл-, гетероциклілалкіл-, -алкілгетероцикліл-, -алкіларил-, -арилалкіл-, -алкілгетероарил-, гетероарилалкіл-; де і і j, однакові або різні, є цілими числами і незалежно вибрані з 0, 1-2000; Ζ являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-; p дорівнює 0 або 1; Ζ' являє собою Н, тіолзахисну групу, таку як COR, R 20 або SR20, де R20 являє собою Н, метил, алкіл, необов'язково заміщений циклоалкіл, арил, гетероарил або гетероцикліл, за умови, що коли Z' являє собою Н, вказана сполука знаходиться в рівновазі з відповідною сполукою, утвореною внутрішньомолекулярною циклізацією, що є результатом приєднання тіольної групи -SH до імінного зв'язку -NH= одного із залишків PBD; - n, n', однакові або різні, які дорівнюють 0 або 1; - q дорівнює 0, 1 або 2; - R, R' є однаковими або різними і незалежно вибрані з Н, алкілу, арилу, причому кожний необов'язково заміщений атомом галогену, CN, NRR', CF3, R, OR, S(O)qR, арилом, Het; або їх фармацевтично прийнятними солями, гідратами або гідратованими солями або поліморфними кристалічними структурами цих сполук або їх оптичними ізомерами, рацематами, діастереомерами або енантіомерами. Даний винахід належить до наступних переважних варіантів здійснення або будь-якої комбінації будь-якого з них: 4 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - G являє собою одинарний зв'язок або -О- або -NR-; - G являє собою -О-; - D являє собою одинарний зв'язок або -Е-, -E-NR-CO-, -ЕСО-, -СО-Е-; - D являє собою -Е-, -E-NR-CO-; - D являє собою -E-NR-CO-; - Ε являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-, -(ОСН2СН2)j- або алкілгетероцикліл; - Ε являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-; - Ζ являє собою -(СН2)2- С(СН3)2-; - p дорівнює 0 або 1; - Ζ' являє собою Η або SR20, де R20 являє собою алкіл, арил, гетероцикліл або гетероарил; - Ζ' являє собою Η або SR20, де R20 являє собою алкіл. Конкретні приклади тіол-, сульфід- або дисульфідвмісних лінкерів включають: -(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)y(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(NR19COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(OCOR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(CCONR19CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t-феніл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-фypил-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-oкcaзoлiл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-тіазоліл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-тієнілCO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-імідазоліл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-мopфoлiнo-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-піперазино-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-N-метилпіперазин-CO(CR15R16)uSZ', (CR13R14)t-феніл-QSZ', -(CR13R14)t-фypил-QSZ', -(CR13R14)t-oкcaзoлiл-QSZ', -(CR13R14)t-тіазолілQSZ', -(CR13R14)t-тієніл-QSZ', -(CR13R14)t-iмiдaзoлiл-QSZ', -(CR13R14)t-морфоліно-QSZ', -(CR13R14)tпіперазино-QSZ', -(CR13R14)t-N-метилпіперазинo-QSZ', або -O(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -O(CR13R14)t(NR19COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -O(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', 1 -О-феніл-QSZ', -О-фурил-QSZ', -О-оксазоліл-QSZ , -О-тіазоліл-QSZ', -O-тієніл-QSZ', -Оімідазоліл-QSZ', -О-морфоліно-QSZ', -О-піперазино-QSZ', -O-N-метилпіперазино-QSZ', -OCO(CR13R14)t(NR19CO)y(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -OCO-(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -ОСОNR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -ОСО-феніл-QSZ', -ОСО-фурил-QSZ', -ОСО-оксазоліл-QSZ', -ОСО-тіазоліл-QSZ', -ОСОтієніл-QSZ', -ОСО-імідазоліл-QSZ', -ОСО-морфоліно-QSZ', -ОСО-піперазино-QSZ', -OCO-Nметилпіперазино-QSZ' або -(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -CONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -СО-феніл-QSZ', -СО-фурил-QSZ', -СО-оксазоліл-QSZ', -СО-тіазоліл-QSZ', -СО-тієніл-QSZ', СО-імідазоліл-QSZ', -СО-морфоліно-QSZ', -СО-піперазино-QSZ', -СО-піперидино-QSZ', -CO-Nмeтилпiпepaзинo-QSZ', -NR19(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19CONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19CONR12(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO-феніл-QSZ', -NR19CO-фурил-QSZ', -NR19CO-оксазоліл-QSZ', -NR19CO-тіазоліл-QSZ', -NR19CO-тiєнiл-QSZ', -NR19CO-iмiдaзoлiл-QSZ', -NR19CO-морфоліно-QSZ', -NR19CO-піперазино1 QSZ', -NR19CO-піперидино-QSZ', NR19CO-N-мeтилпiпepaзинo-QSZ', -NR19-феніл-QSZ , -NR19фурил-QSZ', -NR19-оксазоліл-QSZ', -NR19-тiaзoліл-QSZ', -NR19-тієніл-QSZ', -NR19-iмiдaзoлiл-QSZ', -NR19-мopфoлiнo-QSZ', -NR19-піперазино-QSZ', -NR19-піперидино-QSZ'-, -NR19-Nметилпіперазино-QSZ', -NR19CO-NR12-феніл-QSZ',-NR19CO-NR12-oкcaзoлiл-QSZ', -NR19CO-NR12тiaзoліл-QSZ', -NR19CO-NR12-тієніл-QSZ', -NR19CO-NR12-піперидино-QSZ', -S(O)q(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -S(O)q(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', 1 -SCONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ' , 5 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 -SCΟ-морфоліно-QSΖ', -SCO-піперазино-QSZ', -SCO-піперидино-QSZ' і -SCO-Nметилпіперазино-QSZ', де 1 Ζ являє собою Н, тіолзахисну групу, таку як COR, R20' або SR20', де R20' являє собою Н, алкіл, арил, гетероцикліл або гетероарил, де Q являє собою прямий зв'язок або нерозгалужений алкіл або розгалужений алкіл, що має 1-10 атомів вуглецю, або поліетиленгліколева спейсерна (зв'язувальна) група з 2-20 повторюваними етиленоксиланками; R19 і R12 є однаковими або різними і являють собою нерозгалужений алкіл, розгалужений алкіл або циклічний алкіл, що має від 1 до 10 атомів вуглецю, або незаміщений або заміщений арил або гетероцикліл і R12 крім цього може бути Н, R13, R14, R15 і R16 є однаковими або різними і являють собою Η або нерозгалужений або розгалужений алкіл, що має від 1 до 4 атомів вуглецю, R17 і R18 являють собою Η або алкіл, u дорівнює цілому числу від 1 до 10 і може бути також рівним 0, t дорівнює цілому числу від 1 до 10 і може бути також рівним 0, у дорівнює цілому числу від 1 до 20 і може бути також рівним 0. Коли сполука формули (І) знаходиться в формі іона (наприклад, сульфонату), може бути + + присутнім протиіон (наприклад, Na або K ). Згідно з переважним аспектом, сполуками винаходу є сполуки формули (І), де Τ являє собою арил, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, і NRR', CF3, R, OR, S(O)qR, і/або лінкер(ами), і А, А', X, X , U, U', W, W, m, m', n, n', ---, ----- мають значення, вказані вище. Згідно з іншим переважним аспектом, сполуки винаходу вибрані з групи, яка складається з: 8,8'-[1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-метокси-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11атетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[1,5-пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[1,4-бутандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[3-метил-1,5-пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[2,6-піридиндіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[4-(3-трет-бутоксисарбоніламінопропілокси)-2,6-піридиндіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(3-амінопропілокси)-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(N-метил-3-трет-бутоксикарбоніламінопропіл)-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-[3-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)пропілокси]-1,3бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-ацетилтіометил-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-метилен-7-метокси1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] трет-бутилового ефіру біс-{2-[(S)-2-метилен-7-метокси-5-оксо-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-8-ілокси]етил}карбамінової кислоти 8,8'-[3-(2-ацетилтіоетил)-1,5-пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-метилен-7-метокси-1,2,3,11атетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(N-4-меркапто-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(N-4-метилдитіо-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(N-метил-N-(2-меркапто-2,2-диметилетил)амiно-1,3-бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[5-(N-метил-N-(2-метилдитіо-2,2-диметилетил)аміно-1,3-бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(2-(4-меркапто-4-метил)пентанамідоетокси)піридин-2,6-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 6 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 8,8'-[(1-(2-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідоетокси)бензол-3,5-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(3-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідопропокси)піридин-2,6-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(4-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідобутокси)піридин-2,6-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(3-[4-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)піперазин-1-іл]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(1-(3-[4-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)піперазин-1-іл]пропіл)бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(2-{2-[2-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)піридин2,6-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(1-(2-{2-[2-(2-{2-[2-(4-метил-4метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)етокси]етокси}етокси)-бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(1-(2-{2-[2-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)бензол3,5-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(2-{2-[2-(2-{2-[2-(4-метил-4метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)етокси]етокси}етокси)-піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(1-(2-[метил-(2-метил-2-метилдисульфанілпропіл)аміно]етокси)бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(3-[метил-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)аміно]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(4-(3-[метил-(2-метил-2-метилдисульфанілпропіл)аміно]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] 8,8'-[(1-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідо)бензол-3,5-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону], а також їх відповідних меркаптопохідних або їх фармацевтично прийнятних солей, гідратів або гідратованих солей, або поліморфних кристалічних структур цих сполук, або їх оптичних ізомерів, рацематів, діастереомерів або енантіомерів. Переважними сполуками є сполуки формули: 45 де X, X', A, A', Y, Y', T, n, n' мають значення, вказані вище. Застосовувані в описі вище або нижче терміни мають наступні значення: Алк являє собою алкіл, алкен або алкін. 7 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 "Алкіл" означає аліфатичну вуглеводневу групу, яка може бути нерозгалуженою або розгалуженою і містить 1-20 атомів вуглецю в ланцюгу, або циклічною і містить 3-10 атомів вуглецю. Переважні алкільні групи містять 1-12 атомів вуглецю в ланцюгу. "Розгалужена" означає, що одна або декілька нижчих алкільних груп, таких як метил, етил або пропіл, приєднані до нерозгалуженого алкільного ланцюга. Приклади алкільних груп включають метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, трет-бутил, н-пентил, 3-пентил, октил, ноніл, децил, циклопенгил і циклогексил. "Алкен" означає аліфатичну вуглеводневу групу, яка містить подвійний вуглець-вуглецевий зв'язок і може бути нерозгалуженою або розгалуженою і має 2-15 атомів вуглецю в ланцюгу. Переважні алкенільні групи мають 2-12 атомів вуглецю в ланцюгу і, більш переважно, приблизно 2-4 атоми вуглецю в ланцюгу. Приклади алкенільних груп включають етеніл, пропеніл, н-бутеніл, ізобутеніл, 3-метилбут-2-еніл, н-пентеніл, гептеніл, октеніл, ноненіл, деценіл. "Алкін" означає аліфатичну вуглеводневу групу, яка містить потрійний вуглець-вуглецевий зв'язок і може бути нерозгалуженою або розгалуженою і має 2-15 атомів вуглецю в ланцюгу. Переважні алкінільні групи мають 2-12 атомів вуглецю в ланцюгу і більш переважно 2-4 атоми вуглецю в ланцюгу. Приклади алкінільних груп включають етиніл, пропініл, н-бутиніл, 2-бутиніл, 3-метилбутиніл, н-пентиніл, гептиніл, октиніл і дециніл. "Атом галогену" належить до атомів фтору, хлору, брому або йоду; переважно атому фтору і хлору. "Арил" означає ароматичну моноциклічну або поліциклічну вуглеводневу систему з 6-14 атомів вуглецю, переважно 6-10 атомів вуглецю. Приклади арильних груп включають феніл або нафтил. "Het" означає гетероцикл або гетероарил. Застосовувані в описі терміни "гетероцикл" або "гетероциклічний" належать до насичених, частково ненасичених або ненасичених, неароматичних стабільних 3-14-, переважно 5-10членних моно-, бі- або поліциклічних кільцець, де щонайменше одним членом кільця є гетероатом. Звичайно гетероатоми включають, але не обмежуються перерахованим, атоми кисню, азоту, сірки, селену і фосфору. Переважними гетероатомами є атоми кисню, азоту або сірки. Прийнятні гетероцикли описані також в The Handbook of Chemistry and Physics, 76th Edition, CRC Press, Inc., 1995-1996, pp.2-25 - 2-26, опис яких таким чином включений як посилання. Переважні неароматичні гетероцикли включають, але не обмежуються перерахованим, піролідиніл, піразолідиніл, імідазолідиніл, оксираніл, тетрагідрофураніл, діоксоланіл, тетрагідропіраніл, діоксаніл, діоксоланіл, піперидил, піперазиніл, морфолініл, піраніл, імідазолініл, піролініл, піразолініл, тіазолідиніл, тетрагідротіопіраніл, дитіаніл, тіоморфолініл, дигідропіраніл, тетрагідропіраніл, дигідропіраніл, тетрагідропіридил, дигідропіридил, тетрагідропіридиніл, дигідротіопіраніл, азепаніл, а також конденсовані системи, що є результатом конденсації з фенільною групою. Застосовуваний в описі термін «гетероарил» або ароматичні гетероцикли належить до 5-14, переважно 5-10-членного ароматичного гетероциклічного моно-, бі- або поліциклічного кільця. Приклади його включають піроліл, піридил, піразоліл, тієніл, піримідиніл, піразиніл, тетразоліл, індоліл, хінолініл, пуриніл, імідазоліл, тієніл, тіазоліл, бензотіазоліл, фураніл, бензофураніл, 1,2,4-тіадіазоліл, ізотіазоліл, триазоліл, тетразоліл, ізохінолил, бензотієніл, ізобензофурил, піразоліл, карбазоліл, бензімідазоліл, ізоксазоліл, піридил-N-оксид, а також конденсовані системи, що є результатом конденсації з фенільною групою. Терміни «алкіл», «циклоалкіл», «алкеніл», «алкініл», «арил», «гетероарил», «гетероцикл» і тому подібне належать також до відповідного «алкілену», «циклоалкілену», «алкенілену», «алкінілену», «арилену», «гетероарилену», «гетероциклену» і тому подібне, які утворюються видаленням двох атомів водню. Застосовуваний вираз «зв'язуючий агент, який зв'язується з клітиною» належить до похідних томайміцину, що включають щонайменше одну зв'язувальну групу або її попередник, прийнятний для зв'язування вказаних похідних зі зв'язуючим клітину агентом; переважними зв'язувальними групами є тіольні, сульфідні або дисульфідні групи або їх попередники. Застосовуваний в описі вираз «зв'язаний зі зв'язуючим клітини агентом» належить до молекули кон'югата, що включає щонайменше одне похідне томайміцину, зв'язане зі зв'язуючим клітини агентом через прийнятну зв'язувальну групу або її попередник; переважними зв'язувальними групами є тіольні або дисульфідні групи або їх попередники. 8 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Застосовуваний в описі термін «попередник» даної групи належить до будь-якої групи, яку можна перетворити в таку групу будь-якою реакцією зняття захисту, хімічної модифікації або поєднання. Застосовуваний в описі термін «пацієнт» належить до будь-якої тварини, такої як цінна тварина для цілей розведення, компанії або охорони або переважно людина або дитина, яка уражена або має потенціал бути ураженою одним або декількома описаними в описі захворюваннями або станами. Застосовуваний в описі вираз «терапевтично ефективна кількість» належить до кількості сполуки даного винаходу, яка є ефективною при профілактиці, ослабленні, усуненні, лікуванні або регуляції симптомів описаних в описі захворювань або станів. Передбачається, що термін «регулювання» належить до всіх способів, при яких може бути сповільнення, переривання, затримка, зупинка прогресу описаних в описі захворювань і станів, але не обов'язково означає загальне усунення всіх симптомів захворювання і стану і передбачається, що він включає профілактичне лікування. Застосовуваний в описі термін «фармацевтично прийнятний» належить до тих сполук, речовин, ексципієнтів, композицій лікарських форм, які в межах ретельної медичної оцінки є прийнятними для контактування з тканинами людей або тварин без надмірної токсичності, подразнення, алергічної реакції або інших проблемних ускладнень, пропорційних з прийнятним відношенням користь/ризик. Застосовуваний в описі вираз «фармацевтично прийнятні солі» належить до похідних описаних сполук, де «батьківську» сполуку модифікують утворенням солей кислоти або основи. Фармацевтично прийнятні солі включають загальноприйняті нетоксичні солі або четвертинні амонієві солі «батьківської» сполуки, утворені, наприклад, з нетоксичних неорганічних або органічних кислот. Такі загальноприйняті нетоксичні солі включають, наприклад, солі, отримані з неорганічних кислот, таких як хлористоводнева, бромистоводнева, сірчана, сульфамінова, фосфорна, азотна і подібні кислоти; і солі, отримані з органічних кислот, таких як оцтова, пропіонова, янтарна, винна, лимонна, метансульфонова, бензолсульфонова, глюкуронова, глутамінова, бензойна, саліцилова, толуолсульфонова, щавлева, фумарова, малеїнова, молочна і подібні кислоти. Додаткові адитивні солі включають амонієві солі, такі як солі трометаміну, меглуміну, еполаміну і т. д., солі металів, такі як солі натрію, калію, кальцію, цинку або магнію. Фармацевтично прийнятні солі даного винаходу можна синтезувати з вихідної сполуки, яка містить основну або кислотну частину, загальноприйнятими хімічними методами. Звичайно такі солі можна отримати реакцією вільних кислотних або основних форм цих сполук зі стехіометричною кількістю прийнятної основи або кислоти у воді або в органічному розчиннику або в суміші двох з них. Звичайно переважними є неводні середовища, подібні до простого ефіру, етилацетату, етанолу, ізопропанолу або ацетонітрилу. Перелік прийнятних солей можна знайти в Remington's Pharmaceutical Sciences, 17th ed., Mack Publishing Company, Easton, PA, 1985, p.1418, опис якої таким чином включений як посилання. Сполуки загальної формули (І), які мають геометричні ізомери і стереоізомери, також є частиною винаходу. Відомо, що похідні томайміцину формули (І) з N-10, C-11-подвійним зв'язком є легко перетворюваними оборотним чином у відповідні імінові аддукти в присутності води, спирту, тіолу, первинного або вторинного аміну, сечовини і інших нуклеофілів. Цей процес є оборотним і відповідні похідні томайміцину можна легко отримати в присутності дегідратуючого агента в непротонному органічному розчиннику, у вакуумі або при високій температурі (Z. Tozuka, 36, J. Antibiotics, 276(1983). Таким чином, даний винахід пропонує також оборотні похідні похідних томайміцину загальної формули (II): 50 , 55 де А, Φ, Υ, n, Τ, Α', Φ', Υ', n', R1, R2, R1', R2' мають такі ж значення, як в формулі (І), і W, W' є однаковими або різними і вибрані з групи, яка складається з ОН, простого ефіру, такого як -OR, складного ефіру (наприклад, ацетату), такого як -OCOR, -COOR, карбонату, такого як -OCOOR, 9 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 карбамату, такого як -OCONRR', циклічного карбамату, так що N10 і С11 є частиною циклу, сечовини, такої як -NRCONRR', тіокарбамату, такого як -OCSNHR, циклічного тіокарбамату, так що N10 і С11 є частиною циклу, -SH, сульфіду, такого як -SR, сульфоксиду, такого як -SOR, сульфону, такого як -SOOR, сульфонату, такого як -SO3, сульфонаміду, такого як -NRSOOR, аміну, такого як -NRR', необов'язково циклічного аміну, так що N10 і С11 є частиною циклу, похідного гідроксиламіну, такого як -NROR', аміду, такого як -NRCOR, -NRCONRR', азидо, такого як -N3, ціано, галогену, триалкіл- або триарилфосфонію, групи, утвореної з амінокислоти. Переважно, W i W' є однаковими або різними і являють собою ОН, ОМе, OEt, NHCONH 2, SMe. Сполуки формули (II) можна таким чином розглядати як сольвати, включаючи сольвати, коли розчинником є вода; ці сольвати можуть бути особливо корисними. Згідно з ще однією наступною задачею, даний винахід належить також до способу отримання сполук формули (І). Сполуки і способи даного винаходу можна отримати великим числом шляхів, добре відомих фахівцям в даній галузі. Сполуки можна синтезувати, наприклад, застосуванням або адаптацією способів, описаних нижче, або їх варіантів, відомих фахівцеві в даній галузі. Прийнятні модифікації і заміни повинні бути легко очевидні і добре відомі фахівцеві в даній галузі або легко можуть бути отримані ним з наукової літератури. Зокрема, такі способи можна знайти в R.C. Larock, Comprehensive Organic Transformations, Wiley-VCH Publishers, 1999. Повинно бути зрозумілим, що сполуки даного винаходу можуть містити один або декілька асиметрично заміщених атомів вуглецю і можуть бути виділені в оптично активних або рацемічних формах. Таким чином, передбачаються всі хіральні, діастереомерні, рацемічні форми і всі геометричні ізомерні форми структури, якщо не вказана конкретна стереохімія або ізомерна форма. У даній галузі техніки добре відомо, як отримати і виділити такі оптично активні форми. Наприклад, суміші стереоізомерів можна розділити стандартними методиками, які включають, але не обмежуються перерахованим, розділення рацемічних форм, хроматографію з нормальною, оберненою і хіральною фазою, утворення переважної солі, перекристалізацію і тому подібне або хіральний синтез або з хіральних вихідних речовин або навмисним синтезом цільових хіральних центрів. Сполуки даного винаходу можна отримати різними синтетичними шляхами. Реагенти і вихідні речовини є комерційно доступними або їх легко синтезують методиками, добре відомими фахівцеві в даній галузі. Всі заміни, якщо не обумовлено особливо, визначені попередньо. У реакціях, описаних нижче, може бути необхідно захистити реакційноздатні функціональні групи, наприклад, гідрокси-, аміно-, іміно-, тіо-або карбоксигрупи, які є бажаними в кінцевому продукті, щоб уникнути їх небажаної участі в реакціях. Загальноприйняті захисні групи можна застосовувати згідно зі стандартною практикою, див., наприклад, T.W. Greene and P.G.M. Wuts in Protective Groups in Organic Chemistry, 3rd ed., John Wiley and Sons, 1999; J.F.W. McOmie in Protective Groups in Organic Chemistry, Plenum Press, 1973. Деякі реакції можна провести в присутності основи. Немає конкретного обмеження за природою основи, яку застосовують в даній реакції, і будь-яку основу, що звичайно застосовується в реакціях цього типу, можна в рівній мірі застосовувати тут, за умови, що не існує негативного впливу на інші частини молекули. Приклади прийнятних основ включають гідроксид натрію, карбонат калію, триетиламін, гідриди лужних металів, такі як гідрид натрію і гідрид калію; алкіллітієві сполуки, такі як метиллітій і бутиллітій, і алкоксиди лужних металів, такі як метоксид натрію і етоксид натрію. Реакції звичайно проводять у прийнятному розчиннику. Можна застосовувати різні розчинники, за умови, що він не впливає негативним чином на реакцію або реагенти, що беруть участь в реакції. Приклади прийнятних розчинників включають вуглеводні, які можуть бути ароматичними, аліфатичними або циклоаліфатичними вуглеводнями, такими як гексан, циклогексан, бензол, толуол і ксилол; аміди, такі як диметилформамід; спирти, такі як етанол і метанол, і прості ефіри, такі як діетиловий простий ефір і тетрагідрофуран. Реакції можуть протікати протягом широкого діапазону температур. Загалом, авторами винаходу виявлено, що реакцію зручно проводити при температурі від -20°С до 150°С (більш переважно, від приблизно кімнатної температури до 100°С). Час, необхідний для реакції, може також широко варіювати в залежності від багатьох чинників, особливо температури реакції і природи реагентів. Однак, за умови, що реакцію проводять в переважних умовах, описаних вище, період від 3 годин до 20 годин звичайно буває достатнім. Сполуку, отриману таким чином, можна виділити з реакційної суміші загальноприйнятими методами. Наприклад, сполуку можна виділити відгонкою розчинника з реакційної суміші або, 10 UA 97794 C2 5 якщо необхідно, після відгонки розчинника з реакційної суміші виливанням залишку у воду з подальшою екстракцією органічним розчинником, що не змішується з водою, і відгонкою розчинника з екстракту. Крім того, продукт можну, якщо необхідно, додатково очищати різними відомими методиками, такими як перекристалізація, переосаждення або різні хроматографічні методики, особливо колонкова хроматографія або препаративна тонкошарова хроматографія. Спосіб отримання сполуки формули (І) винаходу є наступною задачею даного винаходу. Згідно з першим аспектом, спосіб отримання сполук формули (І) включає стадію зняття захисту у відповідних сполук формули (III) , 10 1 15 20 де Υ, Υ', X, А, А', X', n, n', W, W, U, U', ----, R1, R2, R1', R2 , ----- мають такі ж значення, як в формулі (І), і Τ' відповідає Т, де функціональна група(и) була захищена. Функціональну групу SH переважно захищають і захисною групою переважно є ацетил, бензоїл, метансульфоніл, метилтіо, піридилтіо, нітропіридилтіо, триізопропілсиліл (TIPS). Стадію видалення захисної групи звичайно проводять із застосуванням класичних умов, таких як застосування основи для видалення ацетильної, бензоїльної і метансульфонільної захисних груп, відновлювального агента, такого як дитіотреїт або трис-(2-карбоксіетил)фосфін (ТСЕР) для відщеплення метилтіозахисної групи, або, як відомо, реакцією сполук з фторидом амонію для видалення TIPS. Сполуки формули (II) можна отримати сполученням відповідних сполук формул (IV), (IV') і (V) , 25 30 35 1 де Υ, Υ', Α, Α', n, n', T', W, W, U, U', ----, -----, R1, R2, R1 , R2' мають значення, вказані для + формули (III), і Lg являє собою відхідну групу, таку як галоген, OMs, OTs або ОРРh 3 (проміжна сполука, утворена в реакції Міцунобу). Сполуки формул (IV) і (IV) є звичайно відомими, як описано, наприклад, в заявках на патенти WO 00/12508, WO 00/12507, WO 2005/040170, WO 2005/085260 або є комерційно доступними, і/або є доступними загальним синтезом (М. Mori et al., 42 Tetrahedron, 3793-3806, 1986), або отримують із застосуванням Streptomyces species, зокрема, по методиці патенту Франції Fr. 1516743, або їх можна отримати застосуванням або адаптацією ілюстративних методик, вказаних в прикладах. Сполуки формули (V) можна отримати з відповідних сполук формули (VI) HO-An-T'-A'n'-OH 40 де Α, Α', n, n', Τ' мають значення, вказані для формули (III). Дану реакцію звичайно проводять в присутності PPh3 і СНаl4 або реакцією з хлорсульфонатом в присутності основи, такої як триетиламін або гідроксид калію, переважно триетиламін. Сполуки формули (VI) можна отримати з відповідних сполук формули (VII): HO-An-T''-A'n'-OH 45 (VI) (VII) де А, А, n, n' мають значення, як в формулі (III), і Т'' являє собою група-попередник для Т. Група-попередник для Τ належить до будь-якої групи, яку можна перетворити в Τ будь-яким 11 UA 97794 C2 5 10 видаленням захисної групи, хімічною модифікацією або сполученням. Τ переважно отримують сполученням T' з додатковою частиною, де Τ' і додаткова частина включають функціональні групи, які реагують одна з одною, наприклад, T' включає амінну функціональну групу і додаткова частина включає кислотну функціональну групу. Репрезентативним прикладом даної реакції є Дану реакцію звичайно проводять в присутності N-гідроксисукциніміду і НОВТ. Сполуки формули (VII) можуть бути комерційно доступними або їх можна отримати адаптацією або застосуванням відомих методів або згідно з прикладами. Зразкова необмежувальна схема для даного варіанту здійснення способу винаходу приводиться нижче 15 Згідно з другим аспектом, сполуку формули (І) можна отримати з відповідної сполуки формули (III') , 20 і 25 1 де Υ, Υ', Φ, Α, Α', X' , n, n1, W, W', U, U', ----, -----, R1, R2, R1', R2 мають значення, вказані для формули (І), і Т'' являє собою необов'язково захищену групу-попередник для Т. Група-попередник для Τ належить до будь-якої групи, яку можна перетворити в Τ хімічною модифікацією або сполученням. Τ переважно отримують сполученням Τ' з відповідною додатковою частиною, де Т' і додаткова частина включають функціональні групи, які реагують одна з одною, наприклад, Т' включає амінну функціональну групу і додаткова частина включає кислотну функціональну групу. Реакцію звичайно проводять в присутності N-гідроксисукциніміду і Новт. 12 UA 97794 C2 Сполуки формули (III') можна отримати сполученням відповідних сполук формул (IV), (IV') і (V') , 5 10 де Υ, Υ', Α, Α', n, n', W, W, U, U', ----, -----, R1, R2, R1', R2' мають значення, вказані для формули (III'), Т'' являє собою необов'язково захищену групу-попередник для Τ і Lg являє собою + відхідну групу, таку як галоген або OMs, OTs або РРh3 (проміжну сполуку, отриману реакцією Міцунобу). Сполуки формул (IV) і (IV') є звичайно відомими і доступними загальним синтезом (М. Mori et al., 42 Tetrahedron, 3793-3806, 1986) або їх отримують із застосуванням Streptomyces species, зокрема, по методиці патенту Франції Fr. 1516743. Сполуки формули (V) можна отримати з відповідних сполук формули (VII) HO-An-T''-A'n'-OH (VII) 15 20 де А, А', n, n' мають такі ж значення, як в формулі (І), Т'' являє собою необов'язково захищену групу-попередник для Т'. Дану реакцію звичайно проводять в присутності PPh3 і СНаl4. Сполуки формули (VII) можуть бути комерційно доступними або можуть бути отримані адаптацією або застосуванням відомих методів або згідно з прикладами. Згідно з третім аспектом, спосіб отримання сполуки формули (І) включає стадію циклізації відповідної сполуки формули (VIII) , 25 де Y, Y', X, А, А', X', n, n', R1, R2, R1', R2', Τ мають значення, вказані для формули (І). Дану реакцію звичайно проводять в присутності реагенту, такого як гідросульфіт натрію (Na 2S2O4), у прийнятному розчиннику, такому як суміш ТГФ і води, з подальшим доданням метанолу і АсСІ. Сполуку формули (VIII) можна отримати з відповідної сполуки формули (IX) 30 , 35 де Υ, Υ' Α, Α', n, n', R1, R2, R1', R2', Τ мають такі ж значення, як в формулі (І). Дану реакцію звичайно проводять в присутності такого реагенту, як DIBAL-H, у прийнятному розчиннику, такому як толуол. Сполуку формули (IX) можна отримати сполученням відповідних сполук формул (X) і (XI) 13 UA 97794 C2 , 5 10 15 20 де Υ, Υ', А, А', n, n', R1, R2, R1', R2', Τ мають такі ж значення, як в формулі (І). Реакцію звичайно проводять доданням до (X) такого реагенту, як оксалілхлорид, у прийнятному розчиннику, такому як ДМФА з подальшим доданням (XI) у прийнятному розчиннику, такому як ТГФ.Репрезентативна схема представлена нижче: Вказані вище реакції можуть бути проведені фахівцем в даній галузі застосуванням або адаптацією методів, ілюстрованих у вказаних нижче прикладах. Крім того, спосіб винаходу може також включати додаткову стадію виділення сполук формул (І) і (II). Це може здійснити фахівець в даній галузі будь-якими відомими загальноприйнятими методами, такими як методи виділення, описані вище. Вихідні продукти є комерційно доступними або їх можна отримати застосуванням або адаптацією будь-яких відомих методів або методами, описаним в прикладах. Синтез можна також провести в одному реакторі як багатокомпонентну реакцію. Згідно з іншою задачею, даний винахід належить до молекули кон'югата, що включає щонайменше одне похідне томайміцину, ковалентно зв'язане зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою зв'язувальної групи. Вказаний кон'югат включає одне або декілька похідних томайміцину згідно з винаходом, що мають лінкер, що включає зв'язувальну групу, таку як -Sабо S-S-. Вказана зв'язувальна група ковалентно зв'язує агент, який зв'язує клітини, з лінкером похідного томайміцину. Згідно з переважним аспектом, вказане похідне томайміцину є сполукою формули (I') 25 14 UA 97794 C2 , 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 де ---- являє собою необов'язковий одинарний зв'язок; ----- являє собою або одинарний зв'язок, або подвійний зв'язок; за умови, що коли ----- являє собою одинарний зв'язок, то U і U', однакові або різні, незалежно являють собою Η і W і W', однакові або різні, незалежно вибрані з групи, яка складається з ОН, простого ефіру, такого як -OR, складного ефіру (наприклад, ацетату), такого як -OCOR, карбонату, такого як -OCOOR, карбамату, такого як OCONRR', циклічного карбам ату, так що N10 і С11 є частиною циклу, сечовини, такої як -NRCONRR', тіокарбамату, такого як -OCSNHR, циклічного тіокарбамату, що N10 і С11 є частиною циклу, -SH, сульфіду, такого як SR, сульфоксиду, такого як -SOR, сульфону, такого як -SOOR, сульфонату, такого як -SO3, сульфонаміду, такого як -NRSOOR, аміну, такого як -NRR', необов'язково циклічного аміну, так що N10 і С11 є частиною циклу, похідного гідроксиламіну, такого як -NROR', аміду, такого як NRCOR, азидо, такого як -N3, ціано, галогену, триалкіл- або триарилфосфонію, групи, утвореної з амінокислоти; переважно W і W' є однаковими або різними і являють собою ОН, ОМе, OEt, NHCONH2, SMe; і коли ----- являє собою подвійний зв'язок, то U і U' відсутні і W і W' являють собою Н; - R1, R2, R1', R2' є однаковими або різними і незалежно вибрані з галогеніду або алкілу, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, арилу, Het, S(O)qR, або R1 і R2 і R1' і R2' утворюють разом групу, яка містить подвійний зв'язок =В і =В', відповідно. Переважно, R1 і R2 і R1' і R2' утворюють разом групу, яка містить подвійний зв'язок =В і =В', відповідно. - В і В' є однаковими або різними і незалежно вибрані з алкенілу, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, арилу, Het, S(O)qR, або В і В1 являє собою атом кисню. Переважно, В=В'. Більш переважно, В=В-=СН2 або =СН-СН3. - X, X' є однаковими або різними і незалежно вибрані з однієї або декількох груп -О-, -NR-, (С=О)-, -S(O)q-. Переважно, Х=Х'. Більш переважно, Х=Х'=О. - А, А' є однаковими або різними і незалежно вибрані з алкілу або алкенілу, причому кожний необов'язково містить атом кисню, азоту або сірки і необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF 3, OR, S(O)qR, арилу, Het, алкілу, алкенілу. Переважно, А=А'. Більш переважно, А=А-нерозгалужений, незаміщений алкіл. - Υ, Υ' є однаковими або різними і незалежно вибрані з Н, OR. Переважно, Y=Y'. Більш переважно, Υ=Υ'=Оалкіл, більш переважно Ометил. - Τ являє собою алкіл-, -NR-, -О-, -S(O)q- або 4-10-членний арил, циклоалкіл, гетероцикліл або гетероарил, причому кожний необов'язково заміщений одним або декількома замісниками з атома галогену, CN, NRR', CF3, R, OR, S(O)qR і заміщений одним або декількома лінкерамиами. Переважно, Τ являє собою 4-10-членний арил або гетероарил, більш переважно феніл або піридил, заміщений одним або декількома лінкерами. Вказаний лінкер є зв'язувальною групою. Прийнятні зв'язувальні групи добре відомі в даній галузі і включають тіольну, сульфідну, дисульфідну групи, прості тіоефірні групи, лабільні під дією кислот групи, фотолабільні групи, лабільні під дією пептидаз групи і лабільні під дією естераз групи. Переважними є дисульфідні групи або прості тіоефірні групи. Коли зв'язувальною групою є група, що містить тіол, сульфід або дисульфід, бічний ланцюг, що містить тіольну або дисульфідну групу, може бути нерозгалуженим або розгалуженим, 15 UA 97794 C2 ароматичним або гетероциклічним. Середній фахівець в даній галузі може легко ідентифікувати прийнятні бічні ланцюги. Переважно, вказана зв'язувальна група має формулу: -G-D-(Z)p-S-Z', 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 де G являє собою одинарний або подвійний зв'язок, -О-, -S - або -NR-; D являє собою одинарний зв'язок або -Е-, -E-NR-, -E-NR-F-, -Е-О-, -E-O-F-, -E-NR-CO-, -ENR-CO-F-, -Ε-CO-, -СО-Е-, -E-CO-F, -E-S-, -E-S-F-, -E-NR-C-S-, -E-NR-CS-F-; де Ε і F є однаковими або різними і незалежно вибрані з нерозгалужених або розгалужених (ОСН2СН2)iалкіл(ОСН2СН2)j-, -алкіл(ОСН2СН2)iалкіл-, -(ОСН2СН2)і-, (ОСН2СН2)іциклоалюл(ОСН2СН2)j-, -(ОСН2СН2)iгетероцикліл(ОСН2СН2)j-, (ОСН2СН2)iарил(ОСН2СН2)j-, -(ОСН2СН2)iгетероарил(ОСН2СН2)j-, -алкіл(ОСН2СН2)iалкіл(ОСН2СН2)j-, -алкіл-(ОСН2СН2)і-, -алкіл-(ОСН2СН2)iциклоалкіл(ОСН2СН2)j-, алкіл(OCH2CH2)iгетероциклілe(OCH2CH2)j-, -алкіл-(ОСН2СН2)iарил(ОСН2СН2)j-, алкіл(ОСН2СН2)ігетероарил(ОСН2СН2)j-, -циклоалкілалкіл-, -алкілциклоалкіл-, гетероциклілалкіл-, -алкілгетероцикліл-, -алкіларил-, -арилалкіл-, -алкілгетероарил-, гетероарилалкіл-; де і і j, однакові або різні, є цілими числами і незалежно вибрані з 0, 1-2000; Ζ являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-; p дорівнює 0 або 1; Ζ' являє собою Н, тіолзахисну групу, таку як COR, R 20 або SR20, де R20 являє собою Н, метил, алкіл, необов'язково заміщений циклоалкіл, арил, гетероарил або гетероцикліл, за умови, що коли Z' являє собою Н, вказана сполука знаходиться в рівновазі з відповідною сполукою, утвореною внутрішньомолекулярною циклізацією, що є результатом приєднання тіольної групи -SH до імінного зв'язку -NH= одного із залишків PBD. - n, n', однакові або різні, які дорівнюють 0 або 1 з m=m' і n=n'. - q дорівнює 0, 1 або 2. - R, R' є однаковими або різними і незалежно вибрані з Н. алкілу, арилу, причому кожний необов'язково заміщений атомом галогену, CN, NRR', CF3, R, OR, S(O)qR, арилом, Het; або її фармацевтично прийнятними солями, гідратами або гідратованими солями або поліморфними кристалічними структурами цих сполук або їх оптичними ізомерами, рацематами, діастереомерами або енантіомерами, причому вказане похідне ковалентно зв'язане зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою вказаного лінкера. Лінкер переважно зв'язаний зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою функціональної групи, реакційноздатної відносно тіольного, сульфідного або дисульфідного зв'язку. Даний винахід належить до наступних переважних варіантів здійснення або будь-якої комбінації будь-якого з них: - G являє собою одинарний зв'язок або -О- або -NR-; - G являє собою -О-; - D являє собою одинарний зв'язок або -Е-, -E-NR-, -E-NR-CO-, -Е-СО-, -СО-Е-; - D являє собою -Е-, -E-NR-CO-, -CO-Ε, -Е-СО-; - D являє собою -E-NR-CO-; - Ε являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-, -(ОСН2СН2)i- або алкілгетероцикліл; - Ε являє собою нерозгалужений або розгалужений -алкіл-; - Ζ являє собою -(СН2)2-С(СН3)2-; - p дорівнює 0 або 1; - Ζ' являє собою Η або SR20, де R20 являє собою алкіл, арил, гетероцикліл або гетероарил; - Z' являє собою Η або SR20, де R20 являє собою алкіл. Конкретні приклади тіол-, сульфід- або дисульфідвмісних лінкерів включають: -(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)y(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(NR19COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(OCOR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t(CONR19CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -(CR13R14)t-феніл-(COCR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-фурил-(COCR15R16)uSZ', 16 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 -(CR13R14)t-oкcaзoлiл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-тіазоліл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-тієнілCO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-імідазоліл-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-мopфoлiнo-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)tпіперазино-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-N-мeтилпiпepaзинo-CO(CR15R16)uSZ', -(CR13R14)t-феніл-QSZ', -(CR13R14)t-фypил-QSZ', -(CR13R14)t-oкcaзoлiл-QSZ', -(CR13R14)tтіазоліл-QSZ', -(CR13R14)t-тієніл-QSZ', -(CR13R14)t-iмiдaзoлiл-QSZ', -(CR13R14)t-мopфoлiнo-QSZ', (CR13R14)t-пiпepaзинo-QSZ', -(CR13R14)t-N-метилпіперазино-QSZ' або -O(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)нSZ', -O(CR13R14)t(NR19COCR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -O(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)нSZ', -О-феніл-QSZ', -О-фурил-QSZ', -О-оксазоліл-QSZ', -О-тіазоліл-QSZ', -O-тієніл-QSZ', -О1 імідазоліл-QSZ , -О-морфоліно-QSZ', -О-піперазино-QSZ', -О-N-мeтилпiпepaзинo-QSZ', -OCO(CR13R14)t(NR19CO)y(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -OCO-(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -OCONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -ОСО-феніл-QSZ', -ОСО-фурил-QSZ', -ОСО-оксазоліл-QSZ', -OCO-тіазоліл-QSZ', -ОСОтієніл-QSZ', -ОСО-імідазоліл-QSZ', -ОСО-морфоліно-QSZ', -ОСО-піперазино-QSZ', -OCO-Nмeтилпiпepaзинo-QSZ' або -CO(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -CO-(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -CONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', 1 -СО-феніл-QSZ', -СО-фурил-QSZ', -СО-оксазоліл-QSZ', -СО-тіазоліл-QSZ , -СО-тієніл-QSZ', СО-імідазоліл-QSZ', -СО-морфоліно-QSZ', -СО-піперазино-QSZ', -СО-піперидино-QSZ', -CO-Nмeтилпіпepaзинo-QSZ', -NR19(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19СОNR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -NR19CONR12(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -NR19CO-феніл-QSZ', -NR19CO-фypил-QSZє, -NR19CO-оксазоліл-QSZ', -NR19CO-тіазоліл1 QSZ', -NR19CO-тiєнiл-QSZ', -NR19CO-iмiдaзoлiл-QSZ , -NR19CO-морфоліно-QSZ', -NR19COпіперазино-QSZ', -NR19CO-пiпepидинo-QSZ', -NR19CO-N-мeтилпiпepaзинo-QSZ', -NR19-фенілQSZ', -NR19-фypил-QSZ', -NR19-оксазоліл-QSZ', -NR19-тiaзoлiл-QSZ', -NR19-тiєнiл-QSZ', -NR19iмiдaзoлiл-QSZ', -NR19-мopфoлiнo-QSZ', -NR19-піперазино-QSZ', -NR19-пiпepидинo-QSZ', -NR19-Nмeтилпiпepaзинo-QSZ', -NR19CO-NR12-феніл-QSZ', NR19CO-NR12-оксазоліл-QSZ', -NR19CO-NR12тіазоліл-QSZ', -NR19CO-NR12-тiєнiл-QSZ', -NR19CO-NR12-піперидино-QSZ', -S(O)q(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -S(O)q(CR13R14)t(CR17=CR18CR15R16)t(OCH2CH2)ySZ', -SCONR12(CR13R14)t(CR15R16)u(OCH2CH2)ySZ', -SСО-морфоліно-QSZ', -SCO-піперазино-QSZ', -SCO-пiпepидинo-QSZ' і -SCO-Nмeтилпiпepaзинo-QSZ', де Ζ' являє собою Н, тіолзахисну групу, таку як COR, R20' або SR20', де R20' являє собою алкіл, арил, гетероцикліл або гетероарил; де Q являє собою прямий зв'язок або нерозгалужений алкіл або розгалужений алкіл, що має 1-10 атомів вуглецю, або поліетиленгліколева зв'язувальна група з 2-20 повторюваними етиленоксиланками; R19 і R12 є однаковими або різними і являють собою нерозгалужений алкіл, розгалужений алкіл або циклічний алкіл, що має від 1 до 10 атомів вуглецю, або незаміщений або заміщений арил або гетероцикліл, і R12 крім цього може бути Н, R13, R14, R15 і R16 є однаковими або різними і являють собою Η або нерозгалужений або розгалужений алкіл, що має від 1 до 4 атомів вуглецю, R17 і R18 являють собою Η або алкіл, u дорівнює цілому числу від 1 до 10 і може бути також рівним 0, t дорівнює цілому числу від 1 до 10 і може бути також рівним 0, у дорівнює цілому числу від 1 до 20 і також може бути рівним 0. Згідно з даною задачею, репрезентативними сполуками формули (I') є: 8,8'-{5-[3-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)пропілокси]-1,3бензолдіїлбіс(метиленокси)}-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 17 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 8,8'-[5-ацетилтіометил-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-метилен-7-метокси1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[3-(2-ацетилтіоетил)-1,5-пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-метилен-7-метокси-1,2,3,11атетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[5-(N-4-меркапто-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]біс-[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[4-(N-4-метилдитіо-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]біс-[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[5-(N-метил-N-(2-меркапто-2,2-диметилетил)аміно-1,3-бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[5-(N-метил-N-(2-метилдитіо-2,2-диметилетил)аміно-1,3-бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7метокси-2-метилен-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(2-(4-меркапто-4-метил)пентанамідоетокси)піридин-2,6-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(2-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідоетокси)бензол-3,5-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(3-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідопропокси)піридин-2,6-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(4-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідобутокси)піридин-2,6-диметил)діокси]біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11a-тетрагідропіроло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(3-[4-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)піперазин-1-іл]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(3-[4-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)піперазин-1-іл]пропіл)бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(2-{2-[2-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)піридин2,6-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(2-{2-[2-(2-{2-[2-(4-метил-4метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)етокси]етокси}етокси)бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(2-{2-[2-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)бензол3,5-диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(2-{2-[2-(2-{2-[2-(4-метил-4метилдисульфанілпентаноїламіно)етокси]етокси}етокси)етокси]етокси}етокси)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(2-[метил-(2-метил-2-метилдисульфанілпропіл)аміно]етокси)бензол-3,5диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(3-[метил-(4-метил-4-метилдисульфанілпентаноїл)аміно]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(4-(3-[метил-(2-метил-2-метилдисульфанілпропіл)аміно]пропіл)піридин-2,6диметил)діокси]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-он] 8,8'-[(1-(4-метил-4-метилдисульфаніл)пентанамідо)бензол-3,5-диметил )діокси]-біс[(S)-2-ет(Е)-иліден-7-диметокси-1,2,3,11а-тетрагідропіролло[2,1-c][1,4]бензодіазепін-5-он], а також їх відповідні меркаптопохідні, або їх фармацевтично прийнятні солі, гідрати або гідратовані солі, або поліморфні кристалічні структури цих сполук або їх оптичні ізомери, рацемати, діастереомери або енантіомери. Зв'язуючі клітини агенти можуть бути будь-якого типу і включають пептиди і не пептиди. Звичайно вони бувають антитілами (особливо, моноклональними антитілами) або фрагментом антитіла, який містить щонайменше один сайт зв'язування, лімфокінами, гормонами, факторами росту, молекулами перенесення поживних речовин (такими як трансферин) або будь-якою іншою зв'язуючою клітини молекулою або речовиною. Більш конкретні приклади зв'язуючих 18 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 клітини агентів, які можна застосовувати, включають моноклональні антитіла, химерні антитіла; гуманізовані антитіла; повністю людські антитіла; одноланцюжкові антитіла; фрагменти антитіл, такі як Fab, Fab', F(ab')2 і Fv {Parham, 131 J. Immunol. 2895-2902 (1983); Spring et al., 113 J. Immunol. 470-478 (1974); Nisonoff et al., 89 Arch. Biochem. Biophys. 230-244 (I960)}; інтерферони; пептиди; лімфокіни, такі як IL-2, IL-3, IL-4, IL-6; гормони, такі як інсулін, TRH (тиротропінвивільняючі гормони), MSH (метаноцит-стимулюючий гормон), стероїдні гормони, такі як андрогени і естрогени; фактори росту і колонієстимулюючі фактори, такі як EGF, TGF, подібний до інсуліну фактор росту (IGF-I, IGF-II) G-CSF, M-CSF і GM-CSF {Burgess, 5 Immunology Today 155-158 (1984)}; вітаміни, такі як фолат і трансферин {O'Keefe et al., 260 J. Biol. Chem. 932-937(1985)}. Вираз «зв'язуючий клітини агент», включений в описі, включає також модифіковані, зв'язуючі клітини агенти, де зв'язуючий клітини агент модифікований модифікуючим агентом для посилення реакційної здатності вказаного зв'язуючого клітини агента відносно зв'язувальної групи лінкера похідного томайміцину. Вказані модифікуючі агенти включають Nсульфосукцинімідил-4-(5-нітро-2-піридилдитіо)бутаноат (SSNPB), сукцинімідил-4-[Nмалеімідометил]циклогексан-1-карбоксил ат (SMCC), N-гідроксисукцинімідиловий ефір 4-(2піридилдитіо)бутанової кислоти (SPDB) і т. д., як описано нижче. Технологія отримання моноклонального антитіла дозволяє отримувати дуже селективні зв'язуючі клітини агенти в формі специфічних моноклональних антитіл. Особливо добре відомими в даній галузі є методики отримання моноклональних антитіл, продукованих шляхом імунізації мишей, щурів, хом'ячків або будь-яких інших ссавців антигеном, що представляє інтерес, таким як інтактна клітина-мішень, антигени, виділені з клітини-мішені, цілий вірус, ослаблений цілий вірус і вірусні білки, такі як білки вірусної оболонки. Вибір прийнятного зв'язуючого клітини агента залежить від конкретної клітинної популяції, яка повинна бути мішенню, але звичайно переважними є моноклональні антитіла, якщо прийнятне моноклональне антитіло є доступним. Наприклад, моноклональним антитілом MY9 є мишаче антитіло IgG 1, яке специфічно зв'язується з антигеном СD33 {J.D. Griffin et al. 8 Leukemia Res., 521 (1984)} і його можна застосовувати, якщо клітини-мішені експресують CD33, як при захворюванні гострим мієлобластним лейкозом (AML). Аналогічно цьому моноклональне антитіло анти-В4 є мишачим IgG1, який зв'язується з антигеном CD19 на В-клітинах {Nadler et al., 131 J. Immunol. 244-250 (1983)}, і його можна застосовувати, якщо клітинами-мішенями є В-клітини або патологічні клітини, які експресують такий антиген, як при неходжкінській лімфомі або хронічному лімфобластному лейкозі. Як указано вище, MY9 і анти-В4-антитіла можуть бути мишачими, химерними, гуманізованими або повністю людськими. Крім того, GM-CSF, який зв'язується з мієлоїдними клітинами, можна застосовувати як зв'язуючий клітини агент для патологічних клітин при гострому мієлобластному лейкозі. IL-2, який зв'язується з активованими Т-клітинами, можна застосовувати для профілактики відторгнення трансплантата, для терапії і профілактики гомологічної хвороби і для лікування гострого Т-клітинного лейкозу. MSH, який зв'язується з меланоцитами, можна застосовувати для лікування меланоми. Молекули кон'югатів винаходу можна отримувати будь-якими методиками. Похідні томайміцину за винаходом можна зв'язувати з антитілом або іншим зв'язуючим клітини агентом за допомогою лабільного під дією кислоти лінкера або фотолабільного лінкера. Похідні можна конденсувати з пептидом, що має прийнятну послідовність і потім зв'язати зі зв'язуючим клітини агентом для отримання лабільного під дією пептидази лінкеру. Можна отримати кон'югати, які містять первинну гідроксильну групу, яку можна сукцинувати і зв'язати зі зв'язуючим клітини агентом для отримання кон'югата, який можна розщепити внутрішньоклітинними естеразами для виділення вільного похідного. Переважно синтезують похідні, які містять вільну або захищену тіольну групу, і потім одне або декілька дисульфід- або тіолвмісних похідних, кожне, ковалентно зв'язують зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою дисульфідного зв'язку або простого тіоефірного зв'язку. Численні методи кон'югування вказуються в патенті США 5416064 і патенті США 5475092. Похідні томайміцину можна модифікувати для утворення вільної аміногрупи і потім зв'язати з антитілом або іншим зв'язуючим клітини агентом за допомогою лабільного під дією кислоти лінкера або фотолабільного лінкера. Похідні томайміцину з вільною аміногрупою або карбоксильною групою можна конденсувати з пептидом і потім зв'язати зі зв'язуючим клітини агентом для утворення лабільного під дією пептидази лінкера. Похідні томайміцину з вільною гідроксильною групою на лінкер можна сукцинувати і зв'язати зі зв'язуючим клітини агентом для отримання кон'югата, який можна розщепити внутрішньоклітинними естеразами для виділення 19 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вільного лікарського засобу. Найбільш переважно, похідні томайміцину обробляють для утворення вільної або захищеної тіольної групи і потім димери дисульфід- або тіолвмісного томайміцину зв'язують зі зв'язуючим клітини агентом за допомогою дисульфідних зв'язків. Репрезентативними кон'югатами винаходу є антитіло-похідне томайміцину, фрагмент антитіла-похідне томайміцину, похідне фактора епідермального росту (ЕGР)-похідне томайміцину, меланоцитстимулюючий гормон (МS8Н)-похідне томайміцину, тироїдстимулюючий гормон (ТSН)-похідне томайміцину, естроген-похідне томайміцину, аналог естрогену-похідне томайміцину, андроген-похідне томайміцину, аналог андрогену-похідне томайміцину і фолат-похідне томайміцину. Кон'югати похідного томайміцину і антитіл, фрагментів антитіл, білкових або пептидних гормонів, білкових або пептидних факторів росту і інших білків отримують таким же шляхом відомими методами. Наприклад, пептиди і антитіла можна модифікувати зшивальними реагентами, такими як N-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)пропіонат, N-сукцинімідил-4-(2піридилтіо)пентаноат (SPP), 4-сукцинімідилоксикарбоніл--метил--(2-піридилдитіо)толуол (SMPT), N-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)бутират (SDPB), сукцинімідилпіридилдитіопропіонат (SPDP), N-гідроксисукцинімідиловий ефір 4-(2-піридилдитіо)бутанової кислоти (SPDB), сукцинімідил-4-[N-малеімідометил]циклогексан-1-карбоксилат (SMCC), N-сульфосукцинімідил-3(2-(5-нітропіридилдитіо)бутират (SSNPB), 2-імінотіолан або S-ацетилянтарний ангідрид, відомими методами. Див. Carlsson et al., 173 Biochem. J. 723-737 (1978); Blattler et al., 24 Biochem. 1517-1524 (1985); Lambert et al., 22 Biochem. 3913-3920 (1983); Klotz et al., 96 Arch. Biochem. Biophys. 605 (1962); і Liu et al., 18 Biochem. 690 (1979), Blakey and Thorpe, 1 Antibody, Immunoconjugates & Radiopharmaceuticals, 1-16 (1988), Worrell et al. 1 Anti-Cancer Drug Design 179-184 (1986). Таким чином отриманий зв'язуючий клітини агент, який містить вільний або захищений тіол, можна потім піддати реакції з дисульфід- або тіолвмісним похідним томайміцину для отримання кон'югатів. Кон'югати можна очистити ВЕРХ або гельфільтруванням. Кон'югатами моноклональне тіло- або зв'язуючий клітини агент-похідне томайміцину переважно є кон'югати, які з'єднані через дисульфідний зв'язок, як описано вище, які здатні доставляти похідні томайміцину. Такі зв'язуючі клітини кон'югати отримують відомими методами, наприклад, модифікацією моноклональних антитіл сукцинімідилпіридилдитіопропіонатом (SPDP) (Carlsson et al., 173 Biochem. J. 723-737 (1978)). Тіопіридильну групу, що утворилася, потім замінюють обробкою тіолвмісними похідними томайміцину для отримання зв'язаних дисульфідом кон'югатів. Альтернативно, у випадку похідних арилдитіотомайміцину отримання зв'язуючого клітини кон'югата виконують прямою заміною арилтіолу похідного томайміцину сульфгідрильними групами, попередньо введеними в молекули антитіла. Кон'югати, що містять 1-10 лікарських похідних томайміцину, зв'язаних через дисульфідний місток, легко отримують будь-яким методом. Більш конкретно, розчин дитіонітропіридилмодифікованого антитіла при концентрації 2,5 мг/мл в буфері 0,05 Μ фосфату калію з рН 7,5, що містить 2 мМ EDTA, обробляють тіолвмісним похідним томайміцину (1,3 мол. екв./дитіопіридильну групу). Моніторинг вивільнення тіонітропіридину з модифікованого антитіла проводять спектрофотометричним методом при 325 нм і завершують приблизно через 16 годин. Кон'югатантитіло-похідне томайміцину очищають і звільняють від лікарського засобу, який не прореагував, і іншої речовини з низькою молекулярною масою гель-фільтруванням через колонку сефадекс G-25 або сефакрил S300. Число зв'язків залишків похідного томайміцину на молекулу антитіла можна визначити вимірюванням відношення поглинання при 230 і 275 нм. Вказаним методом через дисульфідний зв'язок можна зв'язати в середньому 1-10 молекул похідного томайміцину на молекулу антитіла. Вплив кон'югування на зв'язуючу афінність відносно антиген-експресуючих клітин можна визначити застосуванням методів, раніше описаних Liu et al., 93 Proc. Natl. Acad. Sci 8618-8623 (1996). Цитотоксичність похідних томайміцину і їх кон'югатів з антитілом відносно клітинних ліній можна виміряти зворотною екстраполяцією кривих проліферації клітин, як описано в Goldmacher et al., 135 J. Immunol. 3648-3651 (1985). Цитотоксичність вказаних сполук для прилипаючих клітинних ліній можна визначити клоногенними аналізами, як описано в Goldmacher et al., 102 J. Cell Biol. 1312-1319 (1986). Репрезентативними кон'югатами винаходу є кон'югати похідних томайміцину з антитілами, фрагментами антитіл, фактором епідермального росту (EGF), меланоцитостимулюючим гормоном (MSH), тироїдстимулюючим гормоном (TSH), естрогеном, аналогами естрогену, андрогеном і аналогами андрогену. Репрезентативні приклади отримання різних кон'югатів похідних томайміцину і зв'язуючих клітини агентів описуються нижче. 20 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Дисульфідні лінкери. Наприклад, моноклональним антитілом ΜΥ9 є мишаче антитіло Ig1, яке специфічно зв'язується з антигеном CD33 {J.D. Griffin et al. 8 Leukemia Res., 521 (1984)}, і його можна застосовувати, якщо клітини-мішені експресують CD33, як при захворюванні гострий мієлоїдний лейкоз (AML). Аналогічно цьому моноклональним антитілом анти-В4 є мишачий IgG1, який зв'язується з антигеном CD19 на В-клітинах {Nadler et al., 131 J. Immunol. 244-250 (1983)}, і його можна застосовувати, якщо клітинами-мішенями є В-клітини або патологічні клітини, які експресують такий антиген, як при неходжкінській лімфомі або хронічному лімфобластному лейкозі. Крім того, GM-CSF, який зв'язується з мієлоїдними клітинами, можна застосовувати як зв'язуючий клітини агент для патологічних клітин при гострому мієлобластному лейкозі. IL-2, який зв'язується з активованими Т-клітинами, можна застосовувати для профілактики відторгнення трансплантата, для терапії і профілактики гомологічної хвороби і для лікування гострого Т-клітинного лейкозу. MSH, який зв'язується з меланоцитами, можна застосовувати для лікування меланоми. Антитіло або інший зв'язуючий клітини агент модифікують N-сукцинімідил-3піридилдитіопропіонатом, як раніше описано {J. Carlsson, Η. Drevin & R. Axen, Biochem. J., 173:723 (1978)}, для введення в середньому 4-піридилдитіогруп на молекулу антитіла. Модифіковане антитіло піддають реакції з тіолвмісним похідним для отримання дисульфідзв'язаного кон'югата. У альтернативному випадку кон'югати можна отримати застосуванням і/або адаптацією методу, описаного в WO 2004/103272, зміст якої включений в описі як посилання. Прості тіоефірні лінкери. Тіолвмісні похідні даного винаходу можуть зв'язуватися з антитілами і іншими зв'язуючими клітини агентами через простий тіоефірний зв'язок, як описано раніше (патент США № 5208020). Антитіло або інший зв'язуючого клітини агент можна модифікувати комерційно доступною сполукою, такою як N-сукцинімідил-4(малеімідометил)циклогексанкарбоксилат (SMCC), N-сукцинімідил-4-(Nмалеімідометил)циклогексан-1-карбокси-(6-амідокапроат), який є аналогом з «довгим ланцюгом» SMCC (LC-SMCC). Ці зшивальні реагенти утворюють нерозщеплювані лінкери, утворені із залишків на основі малеімідо. Зшивальні реагенти, які містять залишок на основі галогенацетилу, включають Nсукцинімідил-4-(йодацетил)амінобензоат (SIAB), N-сукцинімідилйодацетат (SIA), Nсукцинімідилбромацетат (SBA) і N-сукцинімідил-3-(бромацетамідо)пропіонат (SBAP). Ці зшивальні реагенти утворюють нерозщеплювані лінкери, утворені із залишків на основі галогенацетилу. Лінкери, лабільні під дією кислоти. Похідні даного винаходу, які містять аміногрупу, можна зв'язати з антитілами і іншими зв'язуючими клітини агентами через лабільний під дією кислоти лінкер, як раніше описано {W. A. Blattler et al., Biochemistry 24, 1517-1524 (1985); патенти США № 4542225, 4569789, 4618492, 4764368}. Аналогічно цьому похідне даного винаходу, яке містить гідразидогрупу, можна зв'язати з вуглеводною частиною антитіл і інших зв'язуючих клітини агентів через лабільний під дією кислоти гідразоновий лінкер {приклади гідразонових лінкер див. в публікаціях В. С. Laguzza et al., J. Med. Chem., 32, 548-555 (1989); R. S. Greenfield et al., Cancer Res., 50, 6600-6607 (1990)}. Фотолабільні лінкери. Похідні даного винаходу, які містять аміногрупу, можна зв'язати з антитілами і іншими зв'язуючими клітини агентами через фотолабільний лінкер, як описано раніше {P. Senter et al., Photochemistry and Photobiology, 42, 231-237 (1985); патент США № 4625014}. Лінкери, лабільні під дією пептидази. Похідні даного винаходу, які містять аміногрупу, можна також зв'язати зі зв'язуючими клітини агентами через пептидні зв'язувальні групи. Раніше було виявлено, що короткі пептидні зв'язувальні групи між лікарськими засобами і макромолекулярними білковими носіями є стабільними в сироватці, але легко гідролізуються внутрішньоклітинними пептидазами {A. Trouet et al., Proc. Natl. Acad. Sci., 79, 626-629 (1982)}. Похідні, які містять аміногрупу, можна конденсувати з пептидами із застосуванням конденсуючих агентів, таких як 1-етил-3-(3-диметиламінопропіл)карбодіімід-HCl (EDC-HCl), щоб отримати похідне пептиду, яке можна зв'язати зі зв'язуючими клітини агентами. Лінкери, лабільні під дією естерази. Похідні даного винаходу, що мають гідроксіалкільну групу, можна сукцинувати янтарним ангідридом і потім зв'язати зі зв'язуючим клітини агентом для отримання кон'югата, який може розщеплюватися внутрішньоклітинними естеразами з виділенням вільного лікарського засобу (див., наприклад, Е. Aboud-Pirak et al., Biochem Pharmacol, 38, 641-648 (1989)}. 21 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Кон'югати, отримані вказаними вище методами, можна очищати стандартними методами хроматографії, такими як хроматографія з виключенням по розміру, адсорбційна хроматографія, яка включає, але не обмежується перерахованим, іонообмінну хроматографію, хроматографію з гідрофобною взаємодією, афінну хроматографію, хроматографію на керамічному гідроксиапатиті або на порапаку або ВЕРХ. Можна також застосовувати очищення діалізом або діафільтруванням. Переважними кон'югатами між моноклональними антитілами або зв'язуючими клітини агентами і похідними даного винаходу є кон'югати, які з'єднані через дисульфідний зв'язок, як обговорювалося раніше. Такі зв'язуючі клітини кон'югати отримують відомими методами, такими як модифікація моноклональних антитіл сукцинімідилпіридилдитіопропіонатом (SPDP) {Carlsson et al., 173 Biochem. J. 723-737 (1978)}. Тіопіридильну групу, що утворилася, потім замінюють обробкою тіолвмісним похідним для отримання зв'язаних дисульфідом кон'югатів. Даним методом легко отримують кон'югати, що містять 1-10 похідних, зв'язаних через дисульфідний місток. Кон'югування даним методом повністю описане в патенті США 5585499, який включений як посилання. Згідно з переважним аспектом, зв'язуючим клітини агентом є антитіло, зокрема, моноклональне антитіло. Згідно з іншим переважним аспектом, зв'язуючим клітини агентом є антигенспецифічний фрагмент антитіла, такий як sFV, Fab, Fab' або F(ab') 2. Згідно з наступною задачею, даний винахід належить також до фармацевтичних композицій, що включають молекулу кон'югата винаходу або сполуку формули (І), вказаної вище, разом з фармацевтично прийнятним носієм. Згідно з наступною задачею, даний винахід належить також до способу кілінгу або інгібування зростання клітин, переважно вибраних популяцій клітин, що включає контактування клітин-мішеней або тканини, що містить клітини-мішені з ефективною кількістю фармацевтичної композиції згідно з винаходом. Вибраною популяцією клітин є популяція злоякісних і/або проліферативних клітин. Згідно з наступною задачею, даний винахід належить також до способу лікування, переважно селективного лікування, раку, що включає введення ефективної кількості фармацевтичної композиції згідно з винаходом потребуючому цього пацієнту. Згідно з даним винаходом вираз «селективне лікування раку» належить до кілінгу ракових і/або проліферативних клітин, по суті без кілінгу нормальних і/або непроліферативних клітин. Згідно з наступною задачею, даний винахід належить також до застосування молекули кон'югата винаходу або сполуки формули (І), вказаної вище, для виготовлення лікарського засобу для лікування раку. Спосіб інгібування зростання вибраних популяцій клітин можна провести на практиці in vitro, in vivo або ex vivo. Приклади застосувань in vitro включають обробку культур клітин для кілінгу всіх клітин, за винятком бажаних варіантів, якими не експресують антиген-мішень, або кілінгу варіантів, які експресують небажаний антиген. Умови неклінічного застосування in vitro легко визначає фахівець в даній галузі. Приклади застосувань ex vivo включають обробки аутогенного кісткового мозку перед його трансплантацією тому ж самому пацієнту для кілінгу патологічних або злоякісних клітин; обробки кісткового мозку перед його трансплантацією для кілінгу компетентних Т-клітин і профілактики гомологічної хвороби (GVHD). Клінічну обробку ex vivo для видалення пухлинних клітин або лімфоїдних клітин з кісткового мозку перед аутогенною трансплантацією при лікуванні раку або при лікуванні аутоімуного захворювання, або для видалення Т-клітин і інших лімфоїдних клітин з алогенного кісткового мозку або тканини перед трансплантацією, щоб запобігти GVHD, можна проводити таким чином. Кістковий мозок відбирають у пацієнта або іншого індивідуума і потім інкубують в середовищі, що містить сироватку, в яку додають цитотоксичний агент винаходу з діапазоном концентрацій від приблизно 10 мкМ до 1 пМ, протягом від приблизно 30 хвилин до приблизно 48 годин при 37°С. Точні умови концентрації і часу інкубації (= доза) легко визначає фахівець в даній галузі. Після інкубації клітини кісткового мозку промивають середовищем, що містить сироватку крові і повертають пацієнту внутрішньовенною інфузією згідно з відомими методами. У випадках, коли пацієнт отримує інше лікування, таке як курс ампутаційної хіміотерапії або опромінення всього тіла між часом відбору кісткового мозку і реінфузії оброблених клітин, оброблені клітини кісткового мозку зберігають замороженими в рідкому азоті із застосуванням стандартного медичного обладнання. 22 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Для клінічного застосування in vivo цитотоксичний агент винаходу треба подавати у вигляді розчинів, які тестують на стерильність і рівні ендотоксинів, або у вигляді ліофілізованої твердої речовини, яку можна знов розчинити в стерильній воді для ін'єкції. Приклади прийнятних протоколів введення кон'югата є наступними. Кон'югати дають щотижня протягом 6 тижнів у вигляді внутрішньовенного болюсу. Дози болюсу дають в 50-400 мл нормальних фізіологічних розчини, в які можна додати сироватковий альбумін людини (наприклад, 0,5-1 мл концентрованого розчину сироваткового альбуміну людини, 100 мг/мл). Дози будуть приблизно від 50 мкг до 10 мг/кг маси тіла на тиждень при внутрішньовенному введенні (діапазон від 10 мкг до 100 мг/кг на ін'єкцію). Через шість тижнів після лікування пацієнт може отримати другий курс лікування. Конкретні клінічні протоколи відносно шляху введення, ексципієнтів, розріджувачів, доз, часу і т. д. може визначити фахівець в даній галузі як припис для клінічних станів. Приклади медичних станів, які можна лікувати згідно зі способами кілінгу вибраних популяцій клітин in vivo і ex vivo, включають злоякісність будь-якого типу, в тому числі, наприклад, рак легень, молочної залози, товстої кишки, простати, нирок, підшлункової залози, яєчників і лімфатичних органів; меланоми; аутоімуні захворювання, такі як системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит і розсіяний склероз; відторгнення трансплантата, таке як відторгнення ниркового трансплантата, відторгнення печінкового трансплантата, відторгнення легеневого трансплантата, відторгнення серцевого трансплантата і відторгнення трансплантата кісткового мозку; гомологічну хворобу; вірусні інфекції, такі як CMV-інфекція, ВІЛ-інфекція, СНІД і т. д.; бактерійну інфекцію і інфекції паразитів, такі як лябліоз, амебіоз, шистосомоз і інші інфекції, що визначаються фахівцем в даній галузі. Можливість ідентифікації тих суб'єктів, які потребують лікування описаними в цьому документі захворюваннями і станами, знаходиться повністю в межах уміння і знання фахівця в даній галузі. Ветеринар або лікар, що є фахівцем в даній галузі, може легко ідентифікувати із застосуванням клінічних аналізів, об'єктивного обстеження, історії хвороби, сімейного анамнезу або біологічних і діагностичних тестів тих суб'єктів, які потребують такого лікування. Терапевтично ефективну кількість може легко визначити штатний діагност, як діагност в даній галузі, із застосуванням загальноприйнятих методик і результатів обстеження, отриманих в аналогічних випадках. При визначенні терапевтично ефективної кількості штатний діагност враховує ряд чинників, що включають, але не обмежуються перерахованим, вид суб'єкта; його розмір, вік і загальний стан здоров'я; конкретне захворювання; ступінь розвитку або тяжкість захворювання; реакцію окремого суб'єкта; конкретну сполуку, що вводиться; спосіб введення; характеристику біологічної доступності препарату, що вводиться; вибрану схему прийому лікарського засобу; застосування супутньої лікарської терапії і інші споріднені фактори. Кількість сполуки формули (І) або кон'югата, яка необхідна для досягнення необхідної біологічної дії, буде варіювати в залежності від ряду факторів, що включають хімічні характеристики (наприклад, гідрофобність) застосовуваних сполук, активність сполук, тип захворювання, вид, до якого належить пацієнт, патологічний стан пацієнта, шлях введення, біологічну доступність сполуки при вибраному шляху, всі фактори, які приписують необхідні кількості доз, доставку і схему, по якій треба вводити лікарський засіб. Терміни «фармацевтично» або «фармацевтично прийнятний» належать до молекулярних сполук і композицій, які не викликають негативну, алергічну або іншу несприятливу реакцію при введенні за потреби тварині або людині. Застосовуваний в описі вираз «фармацевтично прийнятний ексципієнт» включає будь-які носії, розріджувачи, ад'юванти або наповнювачі, такі як консервуючі або антиокислювальні агенти, наповнювачі, дезінтегруючі агенти, зволожувальні агенти, емульгуючі агенти, суспендуючі агенти, розчинники, диспергуючі середовища, покриття, антибактерійні і протигрибкові агенти, ізотонічні і сповільнюючі абсорбцію агенти і тому подібне. Застосування таких середовищ і агентів для фармацевтично активних речовин добре відоме в даній галузі. Передбачається застосування будь-якого загальноприйнятого середовища або агента в терапевтичних композиціях, за винятком випадків, коли вони є несумісними з активним агентом. У композиції у вигляді прийнятних терапевтичних комбінацій можна також включити додаткові активні інгредієнти. У контексті винаходу термін «лікування», що застосовується в описі, означає зворотний розвиток, ослаблення, інгібування прогресу або профілактику порушення або стану, для якого такий термін застосовують, або одного або декількох симптомів такого порушення або стану. Вираз «терапевтично ефективна кількість» означає кількість сполуки/лікарського засобу згідно з даним винаходом, ефективну при запобіганні або лікуванні вказаного в описі патологічного стану. 23 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Згідно з винаходом термін «пацієнт» або «пацієнт, потребуючий цього», призначається для тварини або людини, яка страждає або, можливо, буде страждати вказаним в описі патологічним станом. Пацієнтом переважно є людина. У загальних термінах сполуки даного винаходу можуть бути представлені у водному фізіологічному буферному розчині, що містить 0,1-10% мас./об. сполуки і призначений для парентерального введення. Типовий діапазон доз складає від 1 мкг/кг до 0,1 г/кг маси тіла на день; переважний діапазон доз складає від 0,01 мг/кг до 10 мг/кг маси тіла на день або еквівалентної дози для дитини. Переважна доза лікарського засобу, що вводиться, ймовірно, залежить від таких параметрів, як тип і ступінь прогресу захворювання або порушення, загальний стан здоров'я конкретного пацієнта, відносна біологічна ефективність вибраної сполуки, препарат сполуки, шлях введення (внутрішньовенний, внутрішньом'язовий або інший), фармакокінетичні властивості сполуки при вибраному шляху доставки і швидкість (болюс або безперервна інфузія) і схема введення (число повторень в даний період часу). Сполуки даного винаходу можна також вводити в стандартних дозах, де термін «стандартна доза» означає разову дозу, яка придатна для введення пацієнту, з якою легко працювати і яку легко упакувати, яка зберігається у вигляді фізично і хімічно стабільної стандартної дози і включає або саму активну сполуку або її фармацевтично прийнятну композицію, як описано далі. Як такі, діапазони типових загальних добових доз складають від 0,01 до 100 мг/кг маси тіла. Як загальне керівництво, стандартні дози для людей складають від 1 мг до 3000 мг на день. Діапазон стандартних доз переважно складає 1-500 мг, причому таку дозу вводять одиншість разів на день, ще більш переважна доза від 10 мг до 500 мг, яку вводять один раз на день. Сполуки, запропоновані в описі, можна виготувати в складі фармацевтичних композицій змішуванням з одним або декількома фармацевтично прийнятними ексципієнтами. Такі композиції у вигляді стандартних доз можна отримати для застосування пероральним введенням, особливо в формі таблеток, простих капсул або м'яких гелевих капсул; або інтраназальним введенням, особливо в формі порошків, крапель для носа або аерозолів, або дермальним введенням, наприклад, місцевим шляхом в формі мазей, кремів, лосьйонів, гелів або спреїв або за допомогою черезшкірних пластирів. Композиції можна відповідним чином вводити в формі стандартної дози, їх можна виготувати будь-якими методами, добре відомими в фармацевтичній галузі, наприклад, як описано в Remington: The Science and Practice of Pharmacy, 20th ed.; Gennaro, A. R., Ed.; Lippincott Williams & Wilkins: Philadelphia, PA, 2000. Переважні препарати включають фармацевтичні препарати сполук даного винаходу, виготовлені для перорального або парентерального введення. Таблетки, пілюлі, порошки, капсули, пастилки і тому подібне для перорального введення можуть містити один або декілька з будь-яких наступних інгредієнтів або сполук подібної природи: зв'язувальну речовину, таку як мікрокристалічна целюлоза або трагакантова камедь; розріджувач, такий як крохмаль або лактоза; дезінтегруючу речовину, таку як крохмаль і похідні целюлози; змащувальну речовину, таку як стеарат магнію; речовину, що додає ковзання, таку як колоїдальний діоксид кремнію; підсолоджувальний агент, такий як сахароза або сахарин; або коригент, такий як перцева м'ята або метилсаліцилат. Капсули можуть бути в формі твердої капсули або м'якої капсули, які звичайно виготовляють з суміші желатину, необов'язково змішаного з пластифікаторами, а також крохмальної капсули. Крім того, дозовані лікарські форми можуть містити різні інші матеріали, які модифікують фізичну форму стандартної дози, наприклад, покриття з цукру, шелаку або ентеросолюбільних агентів. Інші пероральні лікарські форми, сироп або еліксир, можуть містити підсолоджувальні агенти, консерванти, барвники, фарбувальні речовини і коригенти. Крім того, активні сполуки можуть бути включені в препарати і композиції з швидким розчиненням, модифікованим вивільненням або вивільненням, що стійко підтримується, і такі препарати з вивільненням, що стійко підтримується, переважно є бімодальними. Переважні таблетки містять лактозу, кукурудзяний крохмаль, силікат магнію, натрієву сіль кроскармелози, повідон, стеарат магнію або тальк в будь-якій комбінації. Рідкі препарати для парентерального введення включають стерильні водні або неводні розчини, суспензії і емульсії. Рідкі композиції можуть включати також зв'язувальні речовини, буфери, консерванти, хелатуючі агенти, підсолоджувальні речовини, коригенти і фарбувальні агенти і тому подібне. Неводні розчинники включають спирти, пропіленгліколь, поліетиленгліколь, рослинні олії, такі як оливкова олія, і органічний складний ефір, такий як етилолеат. Водні носії включають суміші спиртів і води, що містять буфери середовища і сольовий розчин. Для регулювання вивільнення активних сполук придатними ексципієнтами можуть бути, зокрема, біосумісний, біоруйнований лактидний полімер, співполімер лактиду і гліколіду або співполімери поліоксіетилен-поліоксипропілен. Наповнювачі для 24 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 внутрішньовенного введення можуть включати рідкі і поживні наповнювачі, електролітні наповнювачі, такі як наповнювачі на основі декстрози Рінгера і тому подібне. Інші потенційно придатні системи для парентеральної доставки цих активних сполук включають частинки співполімеру етилену і вінілацетату, осмотичні насоси, імплатовані системи інфузії і ліпосоми. Препарати для альтернативних способів введення включають препарати для інгаляції, які включають такі форми, як сухий порошок, аерозоль або краплі. Вони можуть бути водними розчинами, що містять, наприклад, поліоксіетилен-9-лауриловий ефір, глікохолат і деоксихолат, або маслянистими розчинами для введення в формі крапель для носа, або у вигляді гелю для внутрішньоносового застосування. Препаратами для трансбукального введення можуть бути наприклад, коржики або пастилки, такі препарати можуть включати також основу, яка додає смаку і запаху, таку як сахароза або аравійська камедь, і інші ексципієнти, такі як глікохолат. Препарати, прийнятні для ректального введення, переважно випускають у вигляді однодозових супозиторіїв з твердою основою, такою як какао-масло, вони можуть включати саліцилат. Препарати для місцевого нанесення на шкіру переважно мають форму мазі, крему, лосьйону, пасти, гелю, спрею, аерозолю або масла. Носії, які можна застосовувати, включають вазелін, ланолін, поліетиленгліколі, спирти або їх комбінації. Препарати, прийнятні для трансдермального введення, можуть бути представлені у вигляді окремих пластирів і можуть бути ліпофільними емульсіями або водними розчинами, які містять буфер, розчиненими і/або диспергованими в полімері або клейкій речовині. Фігури На Фіг. 1а представлена активність in vitro кон'югата huB4-SPDB-сполука прикладу 16 відносно антиген-позитивних BJAB-клітин і антиген-негативних MOLT-4-клітин. На Фіг. 1b представлена активність in vitro кон'югата huВ4-SМСС-сполука прикладу 16 відносно антиген-позитивних BJAB-клітин і антиген-негативних MOLT-4-клітин. На Фіг. 1с представлена активність in vitro вільної сполуки прикладу 16 відносно клітин BJAB і MOLT-4. На Фіг. 2а представлена активність in vitro кон'югата huВ4-SРОВ-сполука прикладу 17 відносно антиген-позитивних BJAB-клітин і антиген-негативних MOLT-4-клітин. На Фіг. 2b представлена активність in vitro кон'югата huВ4-SМСС-сполука прикладу 17 відносно антиген-позитивних BJAB-клітин і антиген-негативних MOLT-4-клітин. На Фіг. 2с представлена активність in vitro вільної сполуки прикладу 17 відносно клітин BJAB і MOLT-4. На Фіг. 3а представлена активність in vitro кон'югата huMy9-6-SPDB-сполука прикладу 16 відносно антиген-позитивних НL60/GС-клітин і антиген-негативних клітин Рамоса. На Фіг. 3b представлена активність in vitro вільної сполуки прикладу 16 відносно клітин HL60/GC і клітин Рамоса. Винахід далі ілюструється, але не обмежується, описом в наступних прикладах. Експериментальна частина - Метод А1: високоефективна рідинна хроматографія-мас-спектрометрія (РХ-МС) Застосовують програмне забезпечення Micromass MassLynx і аналіз проводять на хроматографі ВЕРХ Agilent 1100 series з колонкою (503 мм) THERMO Hypersil Gold, С18, 3 мкм, застосовуючи градієнтне елюювання сумішшю (А) ацетонітрилу і (В) розчину вода/0,1% мурашина кислота (градієнт: від 5% А: 95% В до 95% А: 5% В протягом 5 хвилин, 95% А: 5% В протягом 0,5 хвилини, від 95% А: 5% В до 5% А: 95% В протягом 1 хвилини, 5% А: 95% В протягом 0,5 хвилини) при швидкості потоку 0,8 мл/хв.; спектрометрі Waters-Micromass Platform I, Platform II або ZQ з електророзпиленням (позитивна і негативна іонізація); в ряду подвійної матриці (190-490 нм); допоміжний детектор Sedere (France) Model SEDEX 65 Evaporative Light Scattering (ELS) detector. - Метод А2: високоефективна рідинна хроматографія-мас-спектрометрія (РХ-МС) Застосовують програмне забезпечення Micromass MassLynx і аналіз проводять на хроматографі Waters Alliance HPLC з колонкою (1003 мм) WATERS XBridge, С18, 3,5 мкм, застосовуючи градієнтне елюювання сумішшю (А) метанолу (В) розчину вода/0,1% мурашина кислота (градієнт: від 5% А: 95% В до 95% А: 5% В протягом 10 хвилин, від 95% А: 5% В до 5% А: 95% В протягом 1 хвилини, 5% А: 95% В протягом 2 хвилин) при швидкості потоку 1,1 мл/хв.; спектрометрі Waters-Micromass Platform II з електророзпиленням (позитивна і негативна іонізація); в ряду подвійної матриці (190-500 нм); допоміжний детектор Sedere (France) Model SEDEX 85 Evaporative Light Scattering (ELS) detector. - Метод A3: високоефективна рідинна хроматографія-мас-спектрометрія (РХ-МС) 25 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Застосовують програмне забезпечення Micromass MassLynx і аналіз проводять на хроматографі Agilent 1100 серії HPLC з колонкою (503 мм) XBridge С18, 2,5 мкм, застосовуючи градієнтне елюювання сумішшю (А) ацетонітрилу (В) розчину вода/0,1% мурашина кислота (градієнт: від 5% А: 95% В до 100% А протягом 5 хвилин, 100% А протягом 0,5 хвилини, від 100% А до 5% А: 95% В протягом 1 хвилини, 5% А: 95% В протягом 0,5 хвилини) при швидкості потоку 1,1 мл/хв.; спектрометрі Waters-Micromass ZQ з електророзпиленням; в ряду подвійної матриці (210-254 нм). - Метод В: очищення високоефективної рідинной хроматографією (ВЕРХ) Очищення ВЕРХ проводять на колонці (21100 мм, кат. № 762101) Macherey Nagel Nucleodur, C18 Gravity, 5 мкМ, елююючи сумішшю (А) ацетонітрилу і (В) води (градієнт: 5% А: 95% В протягом 5 хвилин, від 5% А: 95% В до 100% А протягом 20 хвилин, 100% А протягом 8 хвилин, від 100% А до 5% А: 95% В протягом 1 хвилини, 5% А: 95% В протягом 11 хвилин) при швидкості потоку 15 мл/хвилину (метод В1) або 20 мл/хвилину (метод В2). - Метод С: мас-спектроскопія з електронною іонізацією (ЕІ) Мас-спектри ЕІ реєстрували із застосуванням мас-спектрометра Finnigan SSQ 7000 (метод ЕІ: 70 еВ, температура джерела = 150°С, пряме введення). - Метод D: мас-спектроскопія з хімічною іонізацією (СІ) Мас-спектри реєстрували із застосуванням мас-спектрометра Finnigan SSQ 7000 (аміак). 1 - Метод Е: спектроскопія Н ядерного магнітного резонансу (ЯМР) 1 Спектри Н ЯМР реєстрували на будь-якому спектрометрі з Bruker Avance Drx-500, Bruker Avance Drx-400 або Bruker Avance Drx-300. - Метод F: очищення високоефективною рідинною хроматографією (ВЕРХ) Очищення ВЕРХ проводили на колонці Macherey Nagel VP 250/40 мм NUCLEODUR GRAVITY 100-10 C18 (кат. № 762250), елююючи сумішшю (А) ацетонітрилу і (В) розчину вода/НСООNH4, 0,01 M/NH4OH, pH 9-10 (градієнт: 10% A: 90% В протягом 3 хвилин, від 10% А: 90% В до 95% А: 5% В протягом 37 хвилин, 95% А: 5% В протягом 8 хвилин, від 95% А: 5% В до 10% А: 90% В протягом 1 хвилини, 10% А: 90% В протягом 1 хвилини) при швидкості потоку 70 мл/хвилину. - Метод G1: високоефективна рідинна хроматографія-мас-спектрометрія (РХ-МС) Застосовують програмне забезпечення Micromass MassLynx і аналіз проводять на приладі Acquity UPLC з колонкою (2,1100 мм) Acquity UPLC ВЕН, С18, 1,7 мкм, застосовуючи градієнтне елюювання сумішшю (А) ацетонітрилу і (В) розчину вода/0,1% мурашина кислота (градієнт: від 5% А: 95% В до 95% А: 5% В протягом 4,7 хвилини, від 95% А: 5% В до 5% А: 95% В протягом 0,5 хвилини, 5% А: 95% В протягом 0,8 хвилини) при швидкості потоку 1,1 мл/хв.; спектрометр Quattro Premier з електророзпиленням; в ряду подвійної матриці (210-400 нм). - Метод G2: високоефективна рідинна хроматографія-мас-спектрометрія (РХ-МС) Застосовують програмне забезпечення Micromass MassLynx і аналіз проводять на хроматографі Acquity UPLC з колонкою (2,1100 мм) Acquity UPLC ВЕН С18, 1,7 мкм, застосовуючи градієнтне елюювання сумішшю (А) ацетонітрилу і розчину (В) вода/0,1% мурашина кислота (градієнт: від 5% А: 95% В до 95% А: 5% В протягом 10 хвилин, 95% А: 5% В до 5% А: 95% В протягом 1 хвилини, 5% А: 95% В протягом 2 хвилин) при швидкості потоку 0,6 мл/хв.; спектрометр Quattro Premier з електророзпиленням; в ряду подвійної матриці (210-400 нм). - Метод Н: метод очищення високоефективною рідинною хроматографією (ВЕРХ) Очищення ВЕРХ проводили на Varian HPLC із застосуванням колонки (25021,2 мм, ΡΝ Α0490-250212, Lot. № DT0259. SN 9772196) Kromasil 16 мкм С18, елююючи сумішшю (А) води і (В) ацетонітрилу при швидкості потоку 20 мл/хвилину. Час збору становив 80 секунд. Масспектри сполук отримували на приладі Bruker Esquire 3000. ЯМР-спектри реєстрували на приладі Bruker Avance, діючому при 400 МГц. Градієнти для елюювання сполук з колонки: 1. Очищення 8,8'-[5-(N-4-метилдитіо-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[7-метокси-2-метилен-1,2,3,11a-тетрагідро-5Н-піроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-ону] Суміш 55% А: 45% В протягом 8 хвилин, від 55% А: 45% В до 50% А: 50% В протягом 14 хвилин, від 50% А: 50% В до 10% А: 90% В протягом 4 хвилин, 10% А: 90% В протягом 5 хвилин, від 10% А: 90% В до 55% А: 45% В протягом 1 хвилини, 55% А: 45% В протягом 3 хвилин. 2. Очищення 8,8'-[5-(N-4-меркапто-4,4-диметилбутаноїл)аміно-1,3бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[7-метокси-2-метилен-1,2,3,11a-тетрагідро-5Н-піроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] 26 UA 97794 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Суміш 60% А: 40% В протягом 4 хвилин, від 60% А: 40% В до 55% А: 45% В протягом 5 хвилин, 55% А: 45% В протягом 4 хвилин, від 55% А: 45% В до 50% А: 50% В протягом 13 хвилин, від 50% А: 50% В до 10% А: 90% В протягом 10 секунд, 10% А: 90% В протягом 5 хвилин, від 10% А: 90% В до 60% А: 40% В протягом 10 секунд, 60% А: 40% В протягом 3 хвилин. 3. Очищення 8,8'-[5-(N-метил-N-(4-метилдитіо-2,2-диметилетил)аміно-1,3бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7-метокси-2-метилен-1,2,3,11a-тетрагідро-5Н-піроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] Суміш 60% А: 40% В протягом 8 хвилин, від 60% А: 40% В до 45% А: 55% В протягом 16 хвилин, від 45% А: 55% В до 10% А: 90% В протягом 2 хвилин, 10% А: 90% В протягом 5 хвилин, від 10% А: 90% В до 60% А: 40% В протягом 1 хвилини, 60% А: 40% В протягом 3 хвилин. 4. Очищення 8,8'-[5-(N-метил-N-(2-меркапто-2,2-диметилетил)аміно-1,3бензолдіїл(метиленокси)]-біс[7-метокси-2-метилен-1,2,3,11a-тетрагідро-5Н-піроло[2,1c][1,4]бензодіазепін-5-ону] Суміш від 65% А: 35% В до 60% А: 40% В протягом 8 хвилин, від 60% А: 40% В до 50% А: 50% В протягом 19 хвилин, від 50% А: 50% В до 10% А: 90% В протягом 10 секунд, 10% А: 90% В протягом 5 хвилин, від 10% А: 90% В до 65% А: 35% В протягом 10 секунд, 65% А: 35% В протягом 3 хвилин. Приклад 1 8,8'-[1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] Карбонат калію (22,8 мг), ,'-дибром-м-ксилол (7,3 мг) і йодид калію (9,1 мг) додають до перемішуваного розчину попередника томайміцину (15 мг) в диметилформаміді (0,5 мл). Реакційну суміш перемішують протягом 20 годин при 30°С. Тверду речовину відділяють фільтруванням, промивають двічі диметилформамідом (0,2 мл), потім вивантажують. До об'єднаного розчину в диметилформаміді додають воду (0,4 мл) і розчин, що утворився, вводять для очищення ВЕРХ згідно з методом В1. Прийнятні фракції об'єднують і концентрують упарюванням на апараті-центрифузі Jouan Model RC10.10, отримуючи при цьому 8,8'-[1,3бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] у вигляді білого порошку (3,33 мг). РХ/МС (метод А1, Platform II): + ES: m/z=647 MH Час утримування=3,53 хвилини 1 H ЯМP (500 МГц, CDCl3-d1,  в м. ч.): 1,75 (д, J=7,0 Гц, 6Н); 2,96 (м, 4Н); 3,89 (м, 2Н); 3,96 (с, 6Н); 4,27 (ушир.с, 4Н); 5,17 (д, J=12,5 Гц, 2Н); 5,23 (д, J=12,5 Гц, 2Н); 5,60 (м, 2Н); 6,85 (с, 2Н); від 7,36 до 7,43 (м, 3H); 7, 51 (ушир.с, 1Н); 7,53 (с, 2Н); 7,63 (д, J=4,5 Гц, 2Н). Приклад 2 8,8'-[5-метокси-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11атетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 45 50 8,8'-[5-метокси-1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11атетрагідро-5Н-піроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] можна отримати по методиці для отримання 8,8'-[1,3-бензолдіїлбіс(метиленокси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11a-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-ону], виходячи з 1,3-бісброметил-5-метоксибензолу. РХ/МС (метод А1, Platform II): + ES: m/z=677 MH Час утримування=4,17 хвилини 27 UA 97794 C2 H ЯМP (300 МГц, CDCl3-d1,  в м. ч.): 1,75 (д, J=7,0 Гц, 6Н); 2,96 (м, 4Н); 3,81 (с, 3H); 3,89 (м, 2Н); 3,96 (с, 6Н); 4,26 (ушир.с, 4Н); 5,14 (д, J=12,5 Гц, 2Н); 5,21 (д, J=12,5 Гц, 2Н); 5,60 (м, 2Н); 6,82 (с, 2Н); 6,95 (ушир.с, 2Н); 7,07 (ушир.с, 1Н); 7,53 (с, 2Н); 7,63 (д, J=4,5 Гц, 2Н). 1,3-бісбромметил-5-метоксибензол можна отримати таким чином: 1 5 10 15 Тетрабромід вуглецю (663 мг) додають до перемішуваного розчину 1-бромметил-3гідроксиметил-5-метоксибензолу (420 мг) в безводному дихлорметані (10 мл) в атмосфері аргону. Після охолоджування розчину, що утворився, при 0°С по краплях додають розчин трифенілфосфіну (500 мл) в безводному дихлорметані (10 мл). Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 20 годин і потім концентрують у вакуумі до отримання залишку. Залишок очищають хроматографією на силікагелі (колонка Merck SuperVarioFlash, 30 г, Si60 15-40 мкм, елюювання сумішшю дихлорметан/гептан, 40:60), отримуючи при цьому 1,3бісброметил-5-метоксибензол (170 мг). + ЕІ (метод С): m/z=292 M + m/z=213 [M-Br] + m/z=134 [213-Br] 1 H ЯМP (400 МГц, ДМСО-d6,  в м. ч.): 3,77 (с, 3H); 4,65 (с, 4Н); 6,98 (ушир.с, 2Н); 7,10 (ушир.с, 1Н). 1-Бромметил-3-гідроксиметил-5-метоксибензол можна отримати таким чином. 20 25 30 Тетрабромід вуглецю (3,47 г) додають до перемішуваного розчину 1,3-дигідроксиметил-5метоксибензолу (800 мг) в безводному дихлорметані (16 мл) в атмосфері аргону. Після охолоджування розчину, що утворився, при 0°С по краплях додають розчин трифенілфосфіну (2,68 г) в безводному дихлорметані (16 мл). Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 20 годин і потім концентрують у вакуумі до отримання залишку. Залишок очищають хроматографією на силікагелі (колонка Merck SuperVarioPrep, 90 г, Si60 15-40 мкм, елюювання сумішшю метанол/дихлорметан, 4:96), отримуючи при цьому 1-бромметил-3гідроксиметил-5-метоксибензол (420 мг). + ЕІ (метод С): m/z=230 M + m/z=151 [M-Br] 1 H ЯМP (400 МГц, ДМСО-d6,  в м. ч.): 3,75 (с, 3H); 4,46 (ушир.д, J=5,5 Гц, 2Н); 4,65 (с, 2Н); 5,22 (ушир.т, J=5,5 Гц, 1Н); 6,83 (ушир.с, 1Н); 6,88 (ушир.с, 1Н); 6,97 (ушир.с, 1Н). Приклад 3 8,8'-[1,5-пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Нпіроло[2,1-с][1,4]бензодіазепін-5-он] 35 40 45 Карбонат калію (22,8 мг) і 1,5-дийодпентан (8,2 мкл) додають до перемішуваного розчину попередника томайміцину (15 мг) в диметилформаміді (0,5 мл). Реакційну суміш перемішують протягом 20 годин при кімнатній температурі і додають додаткову порцію карбонату калію (8 мг). Реакційну суміш перемішують протягом ще 20 годин при кімнатній температурі. Тверді речовини відділяють фільтруванням і розчин в диметилформаміді вводять для очищення ВЕРХ по методу В2. Прийнятні фракції об'єднують і концентрують упарюванням при центрифугуванні на апараті Jouan Model RC10.10, отримуючи при цьому 8,8'-[1,5пентандіїлбіс(окси)]-біс[(S)-2-ет-(Е)-иліден-7-метокси-1,2,3,11а-тетрагідро-5Н-піроло[2,1с][1,4]бензодіазепін-5-он] у вигляді білого порошку (4 мг). 28