Фітотерапевтичний засіб у формі настойки для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань

Реферат: Фітотерапевтичний засіб у формі настойки для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань містить квітки, листя та плоди глоду криваво-червоного, траву сухоцвіту багрового та суцвіття конюшини. UA 76156 U (54) ФІТОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЗАСІБ У ФОРМІ НАСТОЙКИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ UA 76156 U UA 76156 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження для лікування захворювань серцево-судинної системи. Поряд з основною терапією захворювань серцево-судинної системи з використанням фармацевтичних препаратів синтетичного походження важливе місце посідає фітотерапія, яка характеризується реальною ефективністю і високим ступенем безпеки при тривалому лікуванні хронічних захворювань. Фітопрепарати дозволяють досягти максимальної вираженості терапевтичної дії, м'яко і безпечно впливаючи одночасно на різні системи організму, задіяні у патологічному процесі. Відомий препарат кардіофіт [1] у формі складної настойки на 40 % спирті етиловому з наступним вмістом лікарських рослин, г/мл: квітки глоду 0,007 трава горицвіту весняного 0,007 плоди аморфи кущистої 0,007 квітки бузини чорної 0,007 кореневища з коренями 0,0105 валеріани трава буркуну лікарського 0,007 насіння каштану кінського 0,0105 листя кропиви 0,0035 листя і квітки конвалії 0,007 листя м'яти перцевої 0,007 трава кропиви собачої 0,007 листя омели білої свіжі 0,0055 трава чебрецю 0,007 корені солодки 0,007. Кардіофіт чинить гіпотензивну, седативну, антикоагулянтну, антигіпоксичну дію і показаний до застосування при нейроциркуляторній дистонії, ішемічній хворобі серця, стенокардії, гіпертонічній хворобі, пароксизмальній тахікардії. Відома також фармацевтична лікувально-профілактична композиція на основі рослинної сировини [2], що містить наступні компоненти (ваг. част.): омела біла, пагони та листя 10,0-20,0 хвощ польовий, трава 8,0-12,0 софора японська, плоди 10,0-20,0 гіркокаштан звичайний, 10,0-20,0 насіння глід, плоди 15,0-25,0 конюшина, квітки 5,0-15,0 барвінок малий, трава 10,0-20,0. Така композиція може бути застосована у будь-якій з наступних лікарських форм: рідкий, густий або сухий екстракт, таблетки, капсули, гранули, суспензія, сироп. До спектру фармакологічної дії зазначеного препарату під назвою "Равісол" входять гіпотензивна, кардіотонічна, діуретична, протизгущуюча кров, антиатерогенна та гіполіпідемічна дія. За прототип вибрано фітокомпозицію для профілактики і лікування захворювань серцевосудинної системи [3] з вмістом лікарських рослин (мас. %): собача кропива, трава 9-11 глід криваво-червоний, квітки 10-15 глід криваво-червоний, плоди 10-15 робінія звичайна, квітки 8-12 цмин пісковий, квітки 8-10 липа серцелиста, квітки 8-10 волошка синя, квітки 8-10 спориш звичайний, трава 8-10 сухоцвіт багновий, трава 8-10 ромашка лікарська, квітки 8-12. Відома композиція представлена у формі лікарського збору і застосовується у вигляді водного відвару. Спільним недоліком всіх наведених засобів можна вважати їх багатокомпонентність, внаслідок чого існує висока вірогідність виникнення у пацієнтів індивідуальної непереносимості окремих компонентів. Крім того, у багатокомпонентних засобах важко передбачити можливу негативну взаємодію компонентів. Щодо прототипу, то відвар є нестабільною лікарською 1 UA 76156 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 формою, не придатною до тривалого зберігання та не завжди зручною для пацієнта внаслідок необхідності самостійного регулярного приготування відвару. Задачею корисної моделі є створення нового фітотерапевтичного засобу, який завдяки оптимізації якісного і кількісного вмісту рослинних компонентів забезпечує розширення фармакологічної дії при скороченні кількості лікарських рослин у складі засобу і є ефективним для лікування і профілактики захворювань серцево-судинної системи. Поставлена задача вирішується тим, що фітотерапевтичний засіб у формі настойки для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань, що містить квітки та плоди глоду криваво-червоного і траву сухоцвіту багрового, згідно з корисною моделлю, додатково містить суцвіття конюшини та листя глоду криваво-червоного при наступному співвідношенні компонентів (г на 100 мл): суцвіття конюшини 2,0-3,0 плоди глоду криваво-червоного 2,0-3,0 квітки та листя глоду криваво2,0-3,0 червоного трава сухоцвіту багнового 2,0-3,0. У відповідності з корисною моделлю заявлений фітотерапевтичний засіб виконаний у формі настойки 1:10 на спирті етиловому 50 %. Якісний і кількісний вміст компонентів заявленого засобу визначений експериментальним шляхом і є новим, не відомим з джерел інформації. Плоди, квітки та листя глоду криваво-червоного, що входять до складу заявленого засобу, дещо різняться за своїм хімічним складом. Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину, фенолокислоти, аміни. У плодах знайдено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини, аскорбінову кислоту, -каротин, вітамін К, фенольні сполуки, кумарини, стерини, тритерпенові кислоти. Галенові препарати плодів, квіток та листя глоду криваво-червоного виявляють кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну та десенсибілізуючу дію. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск, зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів психічного пригнічення. Направленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і седативним засобом. Препарати рослини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ [4]. Іншим компонентом заявленого засобу є трава сухоцвіту багнового, яка містить флавоноїди, ефірну олію, дубильні і смолисті речовини, алкалоїди (сліди), фітостерини, каротин, тіамін та аскорбінову кислоту. Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями доведено, що галенові препарати сухоцвіту розширюють периферичні судини, знижують артеріальний тиск, уповільнюють ритм серця, посилюють перистальтику кишечнику, прискорюють зсідання крові, мають протизапальні, в'яжучі, антибактеріальні, спазмолітичні і заспокійливі властивості [4]. До складу заявленого засобу введені суцвіття конюшини, що містять глікозиди трифолін та ізотрифолін, дубильні речовини, ефірну і жирну олії, саліцилову кислоту та інші органічні кислоти, каротин, вітаміни С, Е, В1, В2, К та інші корисні речовини. Конюшина має відхаркувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та бактерицидну властивості. Найчастіше її застосовують як відхаркувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Настойку суцвіть вживають при атеросклерозі, який супроводиться головними болями і шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском [4]. Кількісний вміст компонентів заявленого засобу визначено експериментально та відповідно до умов складання лікарських зборів, виходячи з наступних критеріїв: досягнення необхідного рівня терапевтичної активності; забезпечення мінімальної токсичності; дотримання вимог технологічності одержання лікарських засобів; відповідність вимогам ДФУ до розробленої лікарської форми. У ході експериментів були визначені інтервали кількісних значень кожного з рослинних компонентів, які відповідають наведеним вище критеріям. Використання позаінтервальних значень призводить до порушення тих чи інших вимог. Зменшення вмісту компонентів у засобі викликає зниження його загальної фармакологічної активності. Збільшення значень компонентів понад заявлені інтервали суттєво не впливає на підвищення рівня фармакологічної активності і є економічно недоцільним, а що стосується 2 UA 76156 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 плодів, квіток та листя глоду криваво-червоного, то при зменшенні їх вмісту у складі заявленого засобу підвищується тонізуючий вплив на серцеву діяльність, а при збільшенні вмісту підвищуються спазмолітичні і седативні властивості засобу. Лікувально-профілактична дія заявленого засобу при серцево-судинних захворюваннях обумовлена фармакологічною активністю рослинних компонентів, які входять до його складу. Проте заявлена якісна і кількісна сукупність компонентів сприяє виникненню ефекту взаємного потенціювання дії компонентів. Авторами досліджено неочевидну протизапальну, антиоксидантну та гепатопротекторну додаткову дію заявленого засобу. Таким чином, при скороченні кількості лікарських рослин у складі нового засобу до 3 (для порівняння у прототипі 9) заявлений засіб зберігає не лише ефективну лікувально-профілактичну дію при серцевосудинних захворюваннях, зокрема ішемічній хворобі серця, атеросклерозі тощо, але й має розширений спектр фармакологічної дії, що є важливим при лікуванні кардіологічних захворювань, що супроводжуються запальними процесами, наприклад перикардіт і т. ін. Заявлений засіб у формі складної настойки може бути одержаний як методом мацерації, так і методом перколяції. Настойку 1:10 одержують при екстракції рослинної сировини 50 % спиртом етиловим. За даних умов забезпечується вичерпна екстракція екстрактивних та біологічно активних речовин з фітокомпозиції, які проявляють необхідну фармакологічну дію. Корисна модель ілюструється прикладами Приклад 1. Одержання заявленого засобу методом мацерації. По 30,0 г повітряно-сухих суцвіть конюшини, плодів, квіток та листя глоду криваво-червоного та трави сухоцвіту багнового подрібнили, просіяли та змішали. Суміш екстрагували 50 % спиртом етиловим двічі половинними порціями екстрагенту по 7 годин з періодичним перемішуванням при кімнатній температурі. Одержані спиртові витяги об'єднали і профільтрували. Сумарну кількість екстрагенту визначили з урахуванням витрат на поглинання сировиною з розрахунку забезпечення співвідношення сировина: готовий продукт 1:10. Одержали 1200 мл заявленого засобу у формі складної настойки при наступному співвідношенні вихідних компонентів у г на 100 мл настойки: суцвіття конюшини 3,0 плоди глоду криваво-червоного 3,0 квітки та листя глоду криваво3,0 червоного трава сухоцвіту багнового 3,0. Приклад 2. Одержання заявленого засобу методом перколяції. Для виробництва настойки використовували екстрактор Timatic серії Micro, об'ємом 0,5 л. Робота екстрактора ґрунтується на подвійній дії тиску - зниження тиску та перколяція лікарської рослинної сировини. Подрібнили та зважили 33,0 г суцвіття конюшини, 33,0 г плодів глоду, 22,0 г квіток та листя глоду, 22,0 г трави сухоцвіту, перемішали. 110,0 г суміші (сумарна фітокомпозиція) помістили в екстракційний мішок, залили частиною екстрагенту (з урахуванням коефіцієнту поглинання, розрахованого експериментально), що дорівнювала 810 мл 50 % спирту етилового. Настоювали протягом 1 години під впливом тиску (кратність 25). Повторювали автоматично запрограмований екстракційний цикл тривалістю 90 хвилин. Екстракт злили, а сировину залили другою частиною екстрагенту 450 мл під впливом тиску (кратність 10). Запустили екстракційний цикл тривалістю 120 хвилин. Екстракт злили. Обидва екстракти об'єднали. Довели загальний об'єм до 1100 мл 50 % спиртом етиловим. Одержали складну настойку при наступному співвідношенні вихідних компонентів у г на 100 мл настойки: суцвіття конюшини 3,0 плоди глоду криваво-червоного 3,0 квітки та листя глоду криваво2,0 червоного трава сухоцвіту багнового 2,0. Приклад 3. Гостру токсичність заявленого засобу після видалення спирту вивчали на інтактних білих мишах вагою 18-24 г по 6 тварин у серії з кожною дозою. Досліджуваний засіб уводили внутрішньошлунково у діапазоні доз від 500 мг/кг до 5000 мг/кг (при високих дозах за 23 прийоми з інтервалом 30 хвилин). За тваринами спостерігали протягом двох тижнів. За цей термін ознак інтоксикації не спостерігалось, усі тварини залишились живими, не було виявлено відхилень від норми в поведінкових реакціях, а введення більш високої дози (> 5000 мг/кг) було ускладнено, що вказує на неможливість встановити середньо-смертельну дозу для мишей. Не було виявлено також патологічних змін головного мозку, внутрішніх органів, шкіри, підшкірної клітковини у дослідних тварин. Результати проведеного дослідження дозволяють віднести дану 3 UA 76156 U 5 10 15 20 25 30 субстанцію до класу щонайменше малотоксичних сполук (IV клас токсичності) згідно з загальноприйнятою класифікацією токсичності [5]. Приклад 4. Вивчення протизапальної активності проводили на ексудативній фазі гострого асептичного запалення, яке було викликане субплантарним уведенням розчину карагеніну, оскільки при пошуку антифлогістиків одним із характерних та визначних критеріїв використовують антиексудативну дію [6]. Було проведено вивчення ефективності 6 зразків заявленого засобу з різною концентрацією діючих речовин і етилового спирту (1:5-40 % - зразок № 1; 1:10-40 % - зразок № 2; 1:5-50 % зразок № 3; 1:10-50 % - зразок № 4; 1:5-70 % - зразок № 5; 1:10-70 % - зразок № 6) на основі аналізу ступеня їх протизапальної дії. У досліді використовували безпородних білих щурівсамиць вагою 200-220 г. Кожен препарат вивчали на 7 тваринах, які мали однакову масу (± 20 г). Індукцію гострого асептичного запалення проводили шляхом субплантарної ін'єкції 0,1 мл 1 % розчину карагеніну [7]. Досліджувані зразки уводили дослідним щурам внутрішньошлунково у профілактичному режимі одноразово за 1 годину до індукції запалення у дозах 0,1 мл на 100 г маси тварини. Як препарат порівняння використовували диклофенак натрію (інгібітор циклооксигенази) у дозі 8 мг/кг. Виразність запального процесу оцінювали за збільшенням об'єму ураженої кінцівки, який вимірювали до введення флогогену та через три години після введення флоготропного агенту за допомогою онкометра. Оцінку протизапальної активності проводили за антиексудативним ефектом у момент максимального розвитку запальної реакції через три години після уведення флогогену. Дослідні тварини були розподілені на 8 груп по 7 тварин у кожній: 1 група - контрольні недоліковані тварини; 2 група - тварини, які отримували настойку 1:5-40 % (зразок № 1); 3 група - тварини, які отримували настойку 1:10-40 % (зразок № 2); 4 група - тварини, які отримували настойку 1:5-50 % (зразок № 3); 5 група - тварини, які отримували настойку 1:10-50 % (зразок № 4); 6 група - тварини, які отримували настойку 1:5-70 % (зразок № 5); 7 група - тварини, які отримували настойку 1:10-70 % (зразок № 6); 8 група - тварини, які отримували референс-препарат (диклофенак натрію у дозі 8 мг/кг). Результати досліджень наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Протизапальна активність зразків заявленого засобу у формі настойки на моделі гострого ексудативного запалення, викликаного карагеніном у щурів (М±m), n=7 Умови досліду контрольний набряк настойка 1:5-40 % №1) настойка 1:10-40 % №2) настойка 1:5-50 % №3) настойка 1:10-50 % №4) настойка 1:5-70 % №5) настойка 1:10-70 % №6) диклофенак натрію Доза (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини (зразок 0,1 мл/100 г маси тварини 8 мг/кг Приріст об'єму кінцівки із запаленням у порівнянні із вихідною величиною Через 3 год., у.о. 22,4±3,65 Протизапальна активність, % 13,1±2,9* 41,5 14,2±3,12* 36,6 12,9±2,9* 42,4 12,5±2,5* 44,2 13,9±3,0* 37,9 14,1±3,4* 37,1 10,9±2,32* 51,3 Примітка: * - р < 0,05, у порівнянні з контролем 35 За даними табл. 1 заявлений засіб у формі настойки 1: 10 на 50 % спирті етиловому проявив найбільш виражену протизапальну активність (44,2 %) у дозі 0,1 мл/100 г маси тварини, 4 UA 76156 U 5 10 15 20 25 30 дещо поступившись за протизапальною активністю диклофенаку натрію (51,3 %), застосованому у значно більшій дозі 8 мг/кг. Приклад 5. Антиоксидантну активність 6 зразків заявленого засобу у формі настойки вивчали в умовах гострого експериментального гепатиту у щурів, викликаного тетрахлорметаном. У досліді використовували безпородних щурів-самиць вагою 180-200 г. CCL4 уводили одноразово внутрішньошлунково у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 10 мл/кг. За тиждень до ін'єкції CCL4 тваринам дослідних груп уводили щодоби одноразово у шлунок досліджувані зразки у дозі 0,1 мл/100 г маси тварини та одразу ж після уведення CCL4 (у лікувально-профілактичному режимі). Препаратом порівняння був вибраний силібор у дозі ED3o-25 мг/кг. Дослідні тварини були розподілені на 8 експериментальних груп по 10 тварин у кожній: 1 група - контрольні тварини з експериментальним гепатитом; 2 група - тварини, які отримували настойку 1:5-40 % (зразок № 1); 3 група - тварини, які отримували настойку 1:10-40 % (зразок № 2); 4 група - тварини, які отримували настойку 1:5-50 % (зразок № 3); 5 група - тварини, які отримували настойку 1:10-50 % (зразок № 4); 6 група - тварини, які отримували настойку 1:5-70 % (зразок № 5); 7 група - тварини, які отримували настойку 1:10-70 % (зразок № 6); 8 група - тварини, які отримували референтний препарат силібор у дозі 25 мг/кг. Потім тварин виводили з експерименту шляхом евтаназії, вилучали печінку та збирали кров для біохімічного дослідження. Стан печінки оцінювали за наступними показниками: виживання тварин, масовий коефіцієнт печінки (МКП); у сироватці крові: процеси руйнування гепатоцитів за активністю маркерного ферменту цитолізу аланінамінотрансферази (АлАТ); стан функції печінки - за вмістом загального білка; стан обміну ліпідів - за рівнем холестеролу. У гомогенаті печінки інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у печінці визначали за рівнем ТБК-АП, дієнових кон'югатів (ДК); стан антиоксидантної системи (АОС) організму тварин - за вмістом відновленого глутатіону (ВГ) і каталази. Рівень загального білка у сироватці крові визначали за біуретовою реакцією, холестеролу за методом Ілька (за допомогою стандартних наборів). Рівень дієнових кон'югатів вимірювали спектрофотометрично за методом І.Д. Стальної. Визначення активності АлАТ у сироватці крові проводили за Райтманом і Френкелем. Результати досліджень наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Вплив досліджуваних зразків заявленого засобу у формі настойки на виживання, масовий коефіцієнт печінки та біохімічні показники стану печінки за умов тетрахлорметанового гепатиту у щурів (М±m), n=10 Показники Інтактний контроль Контрольна патологія 1 2 3 100 60* 2,8±0,2 5,8±0,4* Виживання, % Масовий коефіцієнт печінки, % Зразки настойки: 1. 1:5-40 % (зразок №1) 2. 1:10-40 % (зразок №2) 3. 1:5-50 % (зразок №3) 4. 1:10-50 % (зразок №4) 5. 1:5-70 % (зразок №5) 6.1:10-70 % (зразок №6) 4 1. 100** 2. 100** 3. 100** 4. 100** 5. 100** 6. 100** 1. 3,3±0,2** 2. 3,6±0,3** 3. 3,3±0,2** 4. 3,1±0,1** 5. 3,6±0,3** 6. 3,5±0,3** 5 Силібор, 25 мг/кг 5 90 4,1±0,3*/** UA 76156 U Продовження таблиці 2 1 2 3 Сироватка крові АлАТ, ммоль/год.∙л 0,63±0,12 1,60±0,21* Загальний білок, г/л 69,1±1,7 50,1±2,2* Холестерол, ммоль/л 1,63±0,22 3,28±0,32* 4 1. 0,69±0,13**/*** 2. 0,71±0,13**/*** 3. 0,69±0,12**/*** 4. 0,67±0,11 **/*** 5. 0,74±0,14**/*** 6. 0,72±0,15**/*** 1. 65,9±1,2** 2. 63,6±1,4** 3. 65,2±1,2** 4. 66,0±1,6** 5. 64,5±1,3** 6. 63,1±1,4** 1. 1,70±0,22**/*** 2. 1,84±0,25** 3. 1,70±0,22**/*** 4. 1,66±0,20**/*** 5. 1,79±0,21** 6. 1,77±0,22** 5 1,20±0,24* 56,9±1,6*/* * 2,20±0,12*/** Гомогенат печінки Дієнові кон'югати, мкмоль/г 8,3±0,6 15,3±1,3* ТБК-АП, мкмоль/г 122,1±9,7 203,9±15,7* Відновлений глутатіон, ммоль/г 0,46±0,02 0,28±0,03* Каталаза, мккат/г 0,38±0,05 0,18±0,01* 1. 10,1±0,8** 2. 11,1±0,9** 3. 10,4±0,8** 4. 9,7±0,7** 5. 10,9±0,8** 6. 10,9±0,8** 1. 138,3±10,1** 2. 140,2±10,0** 3. 136,7±9,7**/*** 4. 133,1±9,4**/*** 5. 142,1±10,2** 6. 139,8±10,5** 1. 0,48±0,03** 2. 0,46±0,02** 3. 0,49±0,04** 4. 0,49±0,02** 5. 0,46±0,03** 6. 0,45±0,02** 1. 0,38±0,05** 2. 0,35±0,03** 3. 0,37±0,04** 4. 0,39±0,04** 5. 0,36±0,03** 6. 0,35±0,03** 12,2±1,0* 175,9±12,7* 0,47±0,03** 0,38±0,04** Примітки: 1. Статистично значущі відмінності (р< 0,05): * - з групою інтактного контролю, ** - з групою контрольної патології, *** - з групою, лікованою силібором. 2. ТБК-АП - тіобарбітурової кислоти активні продукти. 5 Результати експерименту свідчать, що застосування зразків заявленого засобу у формі настойки у дозі 0,1 мл на 100 г маси тварини та референтного препарату за умов досліду позитивно впливало на стан печінки дослідних щурів. Дані, представлені в таблиці 2, свідчать про наявність антиоксидантної дії у зразків настойки при дослідженні біохімічних показників крові щурів. 6 UA 76156 U 5 10 15 20 25 Найбільш виражену антиоксидантну та гепатопротекторну активність проявив заявлений засіб у формі настойки 1:10 на 50 % спирті етиловому, який перевершив препарат порівняння силібор. Дослідження, проведені авторами, свідчать, що разом з відомою доведеною ефективністю компонентів заявленого засобу у лікуванні кардіологічних захворювань; засіб в цілому проявляє додаткову протизапальну, антиоксидантну та гепатопротекторну дію, що значно розширює спектр його фармакологічної активності. Джерела інформації: 1. Компендиум Лекарственные препараты 2008. / Под ред. В.Н. Коваленко, А. П. Викторова. Морион. - Киев, 2008. - Т. 1. - С. 1-634. 2. Патент 44193 U, UA, МПК (2009) А61К 36/00, А61Р 35/00, заявл. 03.04.2009, опубл. 25.09.2009. Бюл. № 18, 2009 р. 3. Патент 40097 A, UA, МПК 7 А61К 35/78, А61Р 9/00, опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6, 2001 р. 4. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. За ред… А. М. Гродзинського. - Київ. Головна редакція українських радянських енциклопедій ім. М. П. Бажана. 1991. - С. 112-113; С. 423-424; С. 211. 5. Сидоров К.К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения. В кн.: Токсикология новых промышленных химических веществ. - М.: Наука, 1973. Вып. 13. - С. 47-57. 6. Методические рекомендации ФК МЗ Украины по экспериментальному (доклиническому) изучению фармакологических веществ, предлагаемых в качестве НПВС. - К.: Академперіодика, 1994.-40 с. 7. Di Rosa M., Giround J.P., Villinghby D.A. Stadies on the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different siles by carrageenen and turpentine// J. Pathol / - 1971. V. 104, № 15. - P. 29. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 1. Фітотерапевтичний засіб у формі настойки для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань, що містить квітки та плоди глоду криваво-червоного і траву сухоцвіту багнового, який відрізняється тим, що додатково містить суцвіття конюшини та листя глоду кривавочервоного при наступному співвідношенні компонентів (г на 100 мл): суцвіття конюшини 2,0-3,0 плоди глоду криваво-червоного 2,0-3,0 квітки та листя глоду криваво2,0-3,0 червоного трава сухоцвіту багнового 2,0-3,0. 2. Фітотерапевтичний засіб за п. 1, який відрізняється тим, що виконаний у формі настойки 1:10 на спирті етиловому 50 %. 35 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7