Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний панкреатит, сполучений з ожирінням

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний панкреатит, сполучений з ожирінням, що включає введення на тлі дієти в рамках столу № 5п, антисекреторних препаратів і спазмолітиків у середньотерапевтичних дозах, а також проведення інфузійної терапії, причому додатково вводять препарати Конфізим, Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і БерберісГомакорд. UA 79097 U (12) UA 79097 U UA 79097 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб і панкреопатології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах захворювань гастроінтестинальної системи й ожиріння (Ож), які, до того ж, досить часто зустрічаються разом. При цьому, перші відіграють найважливішу роль у регуляції маси тіла й енергетичного балансу, а друге викликає серйозні порушення з боку органів травлення, зокрема при патології підшлункової залози (ПЗ). У той же час, проблемі сполучення Ож із захворюваннями останньої, у тому числі з хронічним панкреатитом (ХП) присвячені лише поодинокі роботи, особливо медичній реабілітації пацієнтів з даною поєднаною (коморбідною) патологією. Існує спосіб медичної реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, який включає призначення таким пацієнтам дієти в рамках столу № 5п, антисекреторних препаратів (інгібіторів протонної помпи), спазмолітиків, а також інфузійної терапії (Ивашкин В.Т. Лечение хронического панкреатита / В.Т. Ивашкин, Г.А. Минасян // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1996. - № 4. - С. 10-17). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний за прототип. До недоліків прототипу належить те, що при його використанні в пацієнтів при клінічному обстеженні ще відмічається помірно виражений загальнотоксичний синдром у вигляді слабості, нездужання, абдомінального болю тупого ниючого характеру, диспептичного синдрому (відрижка, нудота, печія, здуття й буркотіння в животі, відчуття тяжкості у верхніх ділянках живота), у частини осіб - у вигляді порушень випорожнення, переважно з діарейними розладами, а при біохімічному дослідженні - порушення показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), зокрема активація прооксидантних властивостей крові, що проявляється підвищенням у сироватці крові вмісту проміжного продукту пероксидації ліпідів - дієнових кон'югат (ДК) і кінцевого продукту ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА), а також рівня перекисного гемолізу еритроцитів (ПГЕ). Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізації у хворих біохімічних показників, зокрема показників ПОЛ. Вказана задача вирішується шляхом додаткового послідовного введення хворим на ХП, сполучений з Ож, спочатку дієтичної добавки Конфізим, потім фітопрепарату Стевіясан з комплексом препаратів Коензим композитум та Убіхінон композитум, а наприкінці медичної реабілітації - препарат Берберіс-Гомакорд. Конфізим - це дієтична добавка, у склад якої входить панкреатин (250 мг), натрію бікарбонат (100 мг), а також ферменти рослинного й фунгального походження: бромелайн (50 мг), папаїн (50 мг), лактаза (50 мг). Фітопрепарат Стевіясан містить комплекс дітерпенових глікозидів, флавоноїдів, амінокислот (велика кількість вільного проліну), кумарин, макроелементи (магній, фосфор, кальцій), мікроелементи (залізо, калій, мідь, цинк), клітковину. Крім того, до складу препарату входять стевіазиди, близькі за структурою до гормонів-регуляторів метаболізму (нормалізують рівень цукру в крові, знижують вміст холестерину крові, продукцію вільних радикалів, підвищують імунітет, чинять бактеріостатичну дію). Коензим композитум (реєстраційне посвідчення № П. 10.02/054443 від 24.10.2002) та Убіхінон композитум (реєстраційне посвідчення № 3543 від 15.10.1998) чинять комплексну дію на різні етапи й ланки енергообміну. Основний механізм їх дії - зниження активності ПОЛ й активація антиоксидантної системи - робить їх незамінними на всіх етапах медичної реабілітації хворих. Крім того, як найважливіші кофактори циклу Кребса, Коензим композитум та Убіхінон композитум відновлюють порушені реакції при блокаді ферментних систем, сприяють нормалізації рівня ацетил-КоА й запуску енергетичних процесів по більш вигідному в енергетичному відношенні шляху. Коензим композитум - багатокомпонентний кофермент, регулюючи процеси енергетичного й пластичного обміну, оптимізує метаболізм вітамінів і мінералів. Разом з Убіхінон композитум сприяє виведенню токсинів з паренхіми й міжклітинного простору. Застосування цих препаратів дозволяє остаточно усунути основні патогенетичні зміни, що виникають при порушенні обміну речовин, у тому числі при Ож й метаболічному синдромі. Берберіс-Гомакорд чинить комплексу дренажну, протизапальну й спазмолітичну дію на жовчні протоки, активує виведення токсинів через печінку й нирки, регулює функції наднирників. Пропозиція авторів корисної моделі базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що додаткове введення хворим на ХП, сполучений з Ож, препаратів Конфізим, Стевіясан, Коензим 1 UA 79097 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд нормалізує їх загальний стан і самопочуття, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, сприяє відновленню метаболічного гомеостазу, зокрема показників ПОЛ, обумовлює досягнення стійкої й тривалої ремісії основного захворювання, а також суттєве зменшення в подальшому частоти його загострень і ступеня вираженості Ож й, таким чином, забезпечує реалізацію задачі корисної моделі. Крім того, введення препаратів Конфізим, Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому вони можуть при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою медичної реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, Конфізим, Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд не використовувалися. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Хворим з наявністю ХП, сполученого з Ож, які потребують проведення медичної реабілітації, на тлі дієти у рамках столу № 5п, поряд з антисекреторними препаратами й спазмолітиками (при необхідності - анальгетиками й антибактеріальними засобами) у середньотерапевтичних дозах, проведенням інфузійної терапії додатково спочатку в умовах спеціалізованого гастроентнрологічного стаціонару вводять дієтичну добавку Конфізим усередину по 1 капсулі 3-4 рази на день протягом трьох тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту, потім в амбулаторних умовах - фітопрепарат Стевіясан усередину по 2 таблетки 3 рази на день до або під час прийому їжі протягом місяця й паралельно комбінацію препаратів Коензим композитум та Убіхінон композитум внутрішньом'язово в одному шприці 1 раз у 3 дня № 10, а наприкінці - препарат БерберісГомакорд усередину по 10 крапель 3 рази на день протягом місяця. Лабораторними критеріями ефективності додаткового призначення препаратів Конфізим, Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд є відновлення показників ПОЛ - вмісту ДК і МДА, а також рівня ПГЕ, що свідчить про підвищення антиоксидантного потенціалу крові хворих на ХП, сполучений з Ож. Саме введення комплексу вищевказаних препаратів сприяє патогенетично позитивним зсувам вивчених біохімічних показників, а в клінічному плані - досягненню стійкої й тривалої ремісії основного захворювання, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень і ступеня вираженості Ож. Вищевказані дози й курси введення препаратів пропонованого комплексу хворим на ХП, сполучений з Ож, були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій кратності введення препаратів Конфізим, Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд забезпечується максимальне зменшення концентрацій ДК і МДА, а також рівня ПГЕ. Отже, новими є як саме призначення вищевказаних препаратів, які нами вперше використовуються в медичній реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, так і схема застосування їх при даній коморбідній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ХП, сполучений з Ож, які підлягали медичній реабілітації в зв'язку з наявністю порушень з боку біохімічного гомеостазу: основна (60 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до заявленого способу, і група зіставлення (53 особи), медична реабілітація якої проводилася згідно з відомим способом-прототипом. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю пацієнтів, давністю ХП, частотою загострення хронічного патологічного процесу в ПЗ, а також ступенем Ож та його типом. У дослідження ввійшло 61,1 % жінок і 38,9 % чоловіків, вік яких складав від 30 до 62 років. Діагноз ХП було встановлено у відповідності до Наказу МОЗ України № 271 (2005 p.), а також стандартизованих протоколів діагностики й лікування хвороб органів травлення на підставі даних анамнезу, клінічного й інструментального (ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини) методів обстеження, з обов'язковим урахуванням даних загальноприйнятих біохімічних показників, які характеризують функціональний стан ПЗ. Давність основного захворювання, тобто ХП, складала від 3 до 20 років. Діагноз Ож ставився за даними анамнезу й результатами антропометричного дослідження, що включало визначення індексу маси тіла. Відповідно до градацій останнього, серед обстежених нами в ході розробки корисної моделі хворих основної групи було 25 осіб (41,7 %) з Ож І ступеня, 20 осіб (33,3 %) з Ож II ступеня, 11 осіб (18,3 %) з Ож III ступеня й 4 особи (6,7 %) з Ож IV ступеня. Група зіставлення включала 23 особи (43,4 %) з Ож І ступеня, 18 осіб (34,0 %) з Ож II ступеня, 9 осіб (17,0 %) з Ож III ступеня й 3 особи (5,7 %) з Ож IV ступеня. У 55,8 % хворих діагностовано Ож за гіноїдним (жіночим) типом, у 44,2 % - за вісцеральним (чоловічим) типом. Введення Конфізиму починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення ХП і проводилося в умовах спеціалізованого гастроентерологічного стаціонару, а препаратів Стевіясан, Коензим композитум, Убіхінон композитум і Берберіс-Гомакорд - в амбулаторних умовах. Як клінічні, так і лабораторні 2 UA 79097 U 5 10 15 20 показники порівнювали в обох групах хворих на ХП, сполучений з Ож. Для судження про антиоксидантний потенціал крові хворих на ХП, сполучений з Ож, в обстежених пацієнтів у ході створення корисної моделі визначали вміст ДК і МДА, а також рівень ПГЕ. До початку проведення медичної реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, в обох групах, які були під наглядом, - основній, в якій медична реабілітація здійснювалася відповідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій медична реабілітація проводилася згідно з відомим способом-прототипом, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю абдомінального болю, нудоти, відрижки, печії, гіркоти в роті, буркотіння в животі, нестійкого випорожнення, спраги, загальної слабості, зниженої працездатності, задишки, сонливості. При об'єктивному обстеженні й УЗД відмічалися обкладеність язика білуватим, сіруватим або жовтуватим нальотом з відбитками зубів по краях язика, субіктеричність склер і шкіри, чутливість або болісність при пальпації в проекції ПЗ, позитивний симптом Тужиліна, наявність неперетравленої їжі в калі. При клінічному обстеженні в динаміці було встановлено, що після завершення медичної реабілітації в основній групі хворих на ХП, сполучений з Ож (в якій медична реабілітація проводилася відповідно до заявленого способу), у більшості випадків відмічалося покращання загального стану пацієнтів, зникнення абдомінального болю, проявів шлункової, біліарної й кишкової диспепсії, недостатності ПЗ, симптомів цукрового діабету, здавлення інтрапанкреатичної частини загальної жовчної протоки збільшеною головкою ПЗ, проявів астенії, суб'єктивних симптомів, обумовлених ожирінням. У той же час у пацієнтів групи зіставлення (в якій медична реабілітація проводилася згідно з відомим способом-прототипом) значно частіше зберігалися скарги, що були наслідком помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в ПЗ (таблиця 1). 25 Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів медичної реабілітації хворих на ХП, сполучений з Ож, на клінічні показники (М±m) Групи обстежених хворих Основна (n=60) зіставлення (n=53) Тривалість збереження (діб): абдомінального болю 12,0±0,6 16,9±0,7 нудоти 11,5±0,5 14,7±0,5 відрижки 8,6±0,4 12,0±0,6 печії 6,0±0,3 9,6±0,5 гіркоти в роті 6,4±0,3 8,9±0,4 буркотіння в животі 5,8±0,2 8,1±0,3 нестійкого випорожнення 5,1±0,3 7,8±0,4 спраги 9,8±0,5 13,9±0,7 загальної слабості 7,7±0,4 10,7±0,5 зниженої працездатності 9,6±0,5 12,4±0,6 задишки 7,9±0,4 11,5±0,5 сонливості 9,1±0,5 14,3±0,7 обкладеного язика 11,1±0,6 15,1±0,8 субіктеричності склер і шкіри 8,0±0,4 13,9±0,7 чутливості в проекції ПЗ 10,6±0,5 16,7±0,9 позитивного симптому Тужиліна 11,5±0,6 15,8±0,8 неперетравленої їжі в калі 12,4±0,5 16,9±0,7 Клінічні показники Р