Рідка композиція білка, що зв’язує фактор некрозу пухлин

1. Стійка, фармацевтично прийнятна, водна композиція TNF-зв'язувального білка, яка містить ТВР-1 як TNF-зв'язувальний білок, буфер та ізотонічний агент, яка відрізняється тим, що буфером є фосфатний буфер, який утримує рівень рН у межах від 6 до 7, і тим, що ізотонічним агентом є хлорид натрію або маніт. 2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що концентрація ТВР-1 становить від 5 до 170 мг/мл. C2 2 (19) 1 3 82503 4 За варіантом, якому віддають перевагу, рівень b. [Грей (Gray) та інші ("Cloning of human tumor рН згаданого розчину за допомогою буфера necrosis factor (TNF) receptor cDNA and expresssion утримують у межах 6-7. Буфером може бути будьof recombinant soluble TNF-binding protein" (Proc. який фармацевтично прийнятний буфер, що є Nat. Acad. Sci., 87:7380-7384, 1990))] виділила здатним до підтримання такого рН. За варіантом, кДНК одного з рецепторів. Ці дослідники якому віддають перевагу, це є фосфатний буфер. встановили, що вона кодує білок з 455 Ізотонічним агентом може бути будь-який амінокислот, який підрозділяється на фармацевтично прийнятний агент, до складу якого позаклітинний домен зі 171 залишку та входить будь-яка нейтральна сіль або цукор. Це цитоплазматичний домен із 221 залишку. може бути, наприклад, хлорид натрію або маніт. [Агтарвал (Aggarwal) та інші ("Characterization of До складу композиції може включатись receptors for human tumour necrosis factor and their консервант для уповільнення мікробного росту і regulation by gamma-interferon" (Nature 318:665забезпечення тим самим можливості пакування 667, 1985))] показали, що фактори некрозу пухлин TNF-зв'язувального білка до багатодозових альфа і бета ініціюють свій вплив на контейнерів. До числа консервантів належать функціонування клітин шляхом зв'язування зі фенол, бензиловий спирт, мета-крезол, спільними мембранними рецепторами клітин. метилпарабен, пропілпарабен, бензалконію Рецептори TNF-a і TNF-b мають різну величину і хлорид і бензетонію хлорид. Консервантами, яким по-різному експресуються у різних лініях клітин віддають перевагу, є м-крезол та бензиловий [дивись Хохман (Hohmann) та інші, 1989; і спирт. Рідкі композиції за цими винаходом, у разі Енгельманн (Engelmann) та інші, "Two tumor потреби, можуть також сушитись виморожуванням necrosis factor-binding proteins purified from human або ліофілізуватись. urine: evidence for immunological cross-reactivity with Термін "TNF-зв'язувальні білки" за цим cell surface tumor necrosis factor receptors" (J. Biol. винаходом означає будь-який білок, що має Chem. 265:1531-1536, 1990)]. спорідненість до TNF-a або TNF-b та/або білок, до Рецептор TNF-a-R, який деякі дослідники складу якого, повністю або частково, входить називають TNFR55, є меншим із двох рецепторів. позаклітинний, розчинний фрагмент білка, що кДНК обох рецепторів були клоновані з належить до сімейства рецепторів TNF. визначенням послідовності нуклеїнових кислот Деякими прикладами членів сімейства [дивись Летшер (Loetscher) та інші, "Molecular рецепторів TNF є такі: cloning and expression of the human 55 kd tumor Рецептор 1 фактора некрозу пухлин (TNFR1), necrosis factor receptor" (Cell 61:351-359, 1990); який також називають членом 1Α суперсімейства Нофар (Nophar) та інші, "Soluble forms of tumor рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF1A) necrosis factor receptors (TNF-Rs): the cDNA for the або рецептором фактора некрозу пухлин-альфа type I TNF-R, cloned using amino acid sequence data (TNFAR), або TNFR 55-KD чи TNFR 60-KD [дивись of its soluble form, encodes both the cell surface and опис у ОМІМ*191190 a soluble form of the receptor" (EMBO J., 9:3269http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/querv.fcgi?db :=OM 3278, 1990); Шал (Schall) та інші, "Molecular cloning IM]: and expression of a receptor for human tumor Рецептор 2 фактора некрозу пухлин (TNFR2), necrosis factor" (Cell 61:361-370, 1990); Сміт (Smith) який також називають членом ЇВ підсімейства та інші, "A receptor for tumor necrosis factor defines рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF1B) an unusual family of cellular and viral proteins" або рецептором фактора некрозу пухлин-бета (Science 248:1019-1023, 1990)]. (TNFBR), або TNFR 75-KD чи TNFR 80-KD [дивись Відомо, що білки піддаються декільком опис у ОМІМ*191191]; реакціям розщеплення, зокрема, деамідуванню, Антиген ОХ40 (ОХ40), який також називають агрегуванню, вирізуванню пептидного остову і членом 4 суперсімейства рецепторів фактора окисненню. Багато з цих реакцій можуть бути некрозу пухлин (TNFRSF4) або рецептором Taxсуттєво уповільнені шляхом видалення води з транскрипційно активованого глікопротеїду 1 білка. Однак розробка водної композиції для білків, (TXGP1L) або антигеном активації лімфоїдної що застосовуються як лікарські засоби, має тканини АСТ35 (АСТ35) чи CD134 [дивись опис у переваги, що полягають у ліквідації помилок, ОМІМ*600315]; пов'язаних з відновленням, що підвищує тим Рецептор CD40L (CD40), який також самим точність дозування, а також спрощенні називають членом 5 суперсімейства рецепторів клінічного застосування згаданого продукту, що фактора некрозу пухлин (TNFRSF5) або підвищує тим самим піддатливість хворого. Таким поверхневим антигеном В-клітин CD40, або чином, ціллю цього винаходу є надання водної CDw40 чи Вр50 [дивись опис у розділі Swiss-Prot композиції TNF-зв'язувальних білків, що Entry №Р25942]; Рецептор FASL (FAS), який також називають забезпечує прийнятний контроль продуктів членом 6 суперсімейства рецепторів фактора розкладу, є стійкою до енергійного перемішування некрозу пухлин (TNFRSF6) або апоптоз(яке викликає агрегування) і є стійкою до опосередковуючим поверхневим антигеном FAS, мікробного забруднення (що надає можливість або антигеном Аро-1 чи CD95 [дивись опис у пакування у багатодозові контейнери). розділі Swiss-Prot Entry №Р25445]; Головним предметом цього винаходу є, таким Рецептор-"принада" 3 (DcR3), який також чином, стійка, фармацевтично прийнятна, водна називають членом 6В суперсімейства рецепторів композиція TNF-зв'язувального білка, що включає фактора некрозу пухлин (TNFRSF6B), або людський TNF-зв'язувальний білок, буфер та ізотонічний агент. 5 82503 6 рецептором-"принадою" для ліганду FAS чи М68 рецептором фактора активації В-клітин [дивись [дивись опис у розділі Swiss-Prot Entry №O95407]; опис у ОМІМ*606269]; Антиген CD27 (CD27), який також називають Медіатор проникнення вірусу герпесу (HVEM), членом 7 суперсімейства рецепторів фактора який також називають членом 14 суперсімейства некрозу пухлин (TNFRSF7) або антигеном рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF14), активації Т-клітин S152 (S152) [дивись опис у або медіатором А проникнення вірусу герпесу ОМІМ*602250]; Антиген активації лімфоїдної тканини CD30 (HVEA) чи TR2 [дивись опис у ОМІМ*602746]; (CD30), який також називають членом 8 Рецептор фактора росту нервів (NGFR), який суперсімейства рецепторів фактора некрозу також називають членом 16 суперсімейства пухлин (TNFRSF8) [дивись опис у ОМІМ*153243]; рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF16), Рецептор, індукований активацією лімфоцитів або p75(NTR) [дивись опис у ОМІМ*162010]; (ІLА), який також називають членом 9 Фактор визрівання В-клітин (ВСМА), який суперсімейства рецепторів фактора некрозу також називають членом 17 суперсімейства пухлин (TNFRSF9) або CD137 [дивись опис у рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF17) ОМІМ*602250]; або ВСМ [дивись опис у ОМІМ*109545]; Летальний рецептор 4 (DR4), який також Глюкокортикоїд-індукований ген, споріднений з називають членом 10А суперсімейства рецепторів рецептором фактора некрозу пухлин (GITR), який фактора некрозу пухлин (TNFRSF10A) або TNFтакож називають членом 18 суперсімейства спорідненим апоптоз-індукуючим лігандним рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF18), рецептором 1 (TRAILR1) чи АРО2 [дивись опис у або активаційно-індуцибельним членом сімейства ОМІМ*603611]; рецепторів фактора некрозу пухлин (AITR) [дивись Летальний рецептор 5 (DR5), який також опис у ОМІМ*603905]; називають членом 10В суперсімейства рецепторів TRADE, який також називають членом 19 фактора некрозу пухлин (TNFRSF10B) або TNFсуперсімейства рецепторів фактора некрозу спорідненим апоптоз-індукуючим лігандним пухлин (TNFRSF19), або індуктором токсичності та рецептором 2 (TRAILR2), або цитотоксичним/DRS JNK, або TROY чи TAJ [дивись опис у розділі чи TRICK2 [дивись опис у ОМІМ*603612]; Swiss-Prot Entry №Q9NS68]; Рецептор-"принада" 1 (DCR1), який також Зв'язаний з Х-хромосомою рецептор називають членом ЮС суперсімейства рецепторів ектодиплазину-А2 (XEDAR), який також називають фактора некрозу пухлин (TNFRSF10C), або TNFрецептором EDA-A2 [дивись опис у розділі Swissспорідненим апоптоз-індукуючим лігандним Prot Entry №Q9HAV5] та рецептором 3 (TRAILR3), або рецептором TRAIL Летальний рецептор 6 (DR6), який також без внутрішньоклітинного домену (TRID) [дивись називають членом 21 суперсімейства рецепторів опис у ОМІМ*603613]; фактора некрозу пухлин (TNFRSF21) [дивись опис Рецептор-"принада" 2 (DCR2), який також у ОМІМ*605732]. називають членом 10D суперсімейства рецепторів За варіантом здійснення цього винаходу, фактора некрозу пухлин (TNFRSF10D), або TNFякому віддають перевагу, TNF-зв'язувальний білок спорідненим апоптоз-індукуючим лігандним вибирають з-посеред рекомбінантного h-TBP-1 рецептором 4 (TRAILR4), або рецептором TRAIL зі (рекомбінантний, позаклітинний, розчинний "скороченим" летальним доменом (TRUNDD) фрагмент рецептора-1 людського TNF, який [дивись опис у ОМІМ*603014]; включає послідовність амінокислот, що відповідає Рецептор-активатор NF-KAPPA-B (RANK), фрагменту з 20-180 амінокислот за даними Нофар який також називають членом 11А суперсімейства (Nophar) та інших), що носить міжнародну рецепторів фактора некрозу пухлин (TNFRSF11А), незапатентовану назву (INN) "онерцепт (onercept)", або рецептором фактора диференціації та рекомбінантного h-TBP-2 (рекомбінантний, остеокластів (ODFR), або PDB2 чи TRANCER позаклітинний, розчинний фрагмент рецептора-2 [дивись опис у ОМІМ*603499]; ФНП, який включає послідовність амінокислот, що Остеопротегерин (OPG), який також відповідає фрагменту з 23-257 амінокислот за називають членом 11В суперсімейства рецепторів даними Сміт (Smith) та інших). За варіантом, якому фактора некрозу пухлин (TNFRSF11B), або віддають найбільшу перевагу, цим білком є фактором пригнічення остеокластогенезу (OCIF) рекомбінантний hTBP-1 (r-hTBP-1). Для усіх інших [дивись опис у ОМІМ*602643]; білків розчинний, позаклітинний домен вказується Летальний рецептор 3 (DR3), який також у відповідному розділі Swiss-Prot Entry. називають членом 12 суперсімейства рецепторів У спробі встановлення стійкої рідкої фактора некрозу пухлин (TNFRSF12), або АРО3 чи композиції, оцінювали ефект рН/буфера, іонної лімфоцит-асоційованим рецептором апоптозу сили та наповнювачів. У наведеному нижче описі (LARD) [дивись опис у ОМІМ*603366]; повідомляються результати експериментів, які Трансмембранний активатор та рецептор здійснювали з ТВР-1 (онерцептом). взаємодії з CamI (TACI), який також називають Приклади членом 13В суперсімейства рецепторів фактора Матеріали некрозу пухлин (TNFRSF13B) [дивись опис у Лікарська речовина онерцепт (постачається ОМІМ*604907]; Istituto di Ricerca Cesare Serono, Ardea, Італія) Рецептор BAFF (BAFFR), який також Ацетонітрил (фірма Merck) називають членом 13С суперсімейства рецепторів Льодяна оцтова кислота (фірма Merck) фактора некрозу пухлин (TNFRSF13C) або Сульфат амонію (фірма Merck) Лимонна кислота (фірма Merck) 7 82503 8 чистота і аналіз засобами високоефективної Моногідрат D(+)-глюкози (фірма Merck) гель-хроматографії за розміром молекул (SED(+)-маніт (фірма Merck) HPLC) (робоча інструкція TF08/01) Ортофосфорна кислота (фірма Merck) чистота і аналіз засобами високоефективної Цукроза (фірма Merck) гідрофобної хроматографії (HI-HPLC) (робоча Азид натрію (фірма Merck) інструкція TF 09/01) Хлорид натрію (фірма Merck) осмолярність (кріоскопічний вимір), лише у Гідроксид натрію (фірма Merck) нульовій часовій точці Безводний сульфат натрію (фірма Merck) біологічний аналіз Моногідрат первинного кислого ортофосфату Перш за все визначали вплив рН/буфера, натрію (фірма Merck) іонної сили і наповнювачів. Визначали також Дигідрат вторинного кислого сумісність із пробками (із захисним покриттям та двонатрійфосфату (фірма Merck) без захисного покриття). Після вибору найкращих Трифтороцтова кислота (фірма Baker) умов, у попередньо заповнених шприцах Обладнання досліджували три наведені нижче концентрації: Високоефективні рідкі хроматографічні 10мг/мл системи (фірма Waters) 50мг/мл Калібровані піпетки (фірма Gilson) 60мг/мл Тримачі з нержавіючої сталі (фірма Sartorius) Дослідження стійкості здійснювали впродовж 3 рН-метри (модель 713, фірма Metrohm) місяців після зберігання при температурі +5±3°С; Осмометр (Osmomat 030-D, фірма Gonotec) +25±2°С та +40±2°С і здійснювали наведені нижче Мембранні фільтри 0,45мкм та 0,22мкм (№ за тести: каталогом HVLP04700 та GWVP04700, фірма рН Мillіроrе) зовнішній вигляд (колір, Колонка TSK gel G2000 SWXL (№ за прозорість/опалесценція, частки; шляхом каталогом 08540, фірма TosoHaas) візуального огляду) Колонка TSKgel Phenyl-5PW Glass, 0,8см аналіз (засобами SE-HPLC) (внутрішній діаметр)´7,5см (№ за каталогом чистота (засобами SE-HPLC) 08804, фірма TosoHaas) чистота (засобами HI-HPLC) Основний пакувальний матеріал осмолярність (лише у нульовій часовій точці) Пробірки з боросилікатного скла типу І біологічний аналіз (стандарт DIN 2R, фірма Nuova Ompi) Ефект рН Гумові пробки Flurotec (S2F452, D777-1, В2-40, З метою перевірки впливу рН/буфера, розчин фірма Daikyo Seiko) онерцепту (5мг/мл і 50мг/мл) одержували шляхом Шприци з боросилікатного скла типу І (циліндр розчинення лікарської речовини у наведених шприца HYPAK SCF із закріпленою голкою та нижче буферах (10мМ) при різних рН: захисним ковпачком голки - SCF, 1.0 mL long W 1. натрійацетатний при рН 4, 5 і 6; 7974 grey - фірма Becton Dickinson) 2. натрійцитратний при рН 4, 5, 6 і 7; Пробки Flurotec, 1 ml - 1 BG B2-40c FLT 3. натрійфосфатний при рН 5, 6, 7 і 8. 4023/50 gr (фірма Daykio) Згаданими розчинами (приблизно 20мл/партія) Бромбутилові пробки (поршневі пробки HYPAK заповнювали 3мл скляні пробірки (об'єм SCF - BSCF 1.0 mLL 4023/50 grey (фірма Becton заповнення 1мл), закривали пробками, Dickinson) ковпачками і зберігали при температурі +5±3°С, Аналітичні тести та методи +25±2°С та +40±2°С для щотижневих аналізів Застосовувались наведені нижче аналітичні впродовж 1 місяця. тести та методи: Результати представлені графіками Фігур 1, 2 і рН (потенціометричний) 3 та Таблицею 1: зовнішній вигляд (колір, прозорість/опалесценція, частки) (візуальний огляд) Таблиця 1 Основна маса розчину онерцепту (5мг/мл і 50мг/мл) у буферах (10мМ) (втрата чистоти за даними SE-HPLC при температурі +40±2°С Композиція 5мг/мл при рН=4,0 5мг/мл при рН=5,0 5мг/мл при рН=6,0 5мг/мл при рН=7,0 5мг/мл при рН=8,0 50мг/мл при рН=4,0 50мг/мл при рН=5,0 50мг/мл при рН=6,0 50мг/мл при рН=7,0 РНО* / -0,33 -0,17 -0,40 -8,45 / -1,79 -0,65 -0,86 Нахил (%о/тиждень) CITR.* -0,07 -0,24 -0,10 -0,15 / -0,68 -0,95 -0,50 -0,78 АСЕ* -0,10 -0,32 -0,17 / / -1,56 -1,79 -0,70 / Втрата чистоти (%) через 1 місяць РНО* CITR.* АСЕ* / -0,3% -0,4% -1,3% -0,9% -1,3% -0,7% -0,4% 1)/-0,7 -1,6% -0,6% / -33,8% / / / -2,7% -6,2% 7,2% -3,8% -7,2% -2,6% -2,0% -2,8% -3,4% -3,1% / 9 50 мг/мл при рН=8,0 82503 -10,88 / 10 / -43,5% / / *РНО=натрійфосфатний буфер; СІТК=натрійцитратний буфер; АСЕ=натрійацетатний буфер. Як показано у наведеній вище таблиці та графіками, залежність від рН спостерігається як при 5мг/мл, так і при 50мг/мл; незначна втрата чистоти (%) спостерігалась при рН 6,0 і 7,0 при обох концентраціях. Цитратний та ацетатний буфер при рН 4,0 мали також позитивний ефект на агрегований вміст, у той час як при рН 8,0 у фосфатному буфері спостерігали швидку реакцію розкладу. зберігання впродовж 1 місяця при Після температурі +40±2°С, окиснення (за даними HIHPLC), зміни рН або зовнішнього вигляду не спостерігалось. Вплив іонної сили З метою перевірки ефекту різних іонних сил, одержували розчини онерцепту (5мг/мл і 50мг/мл) у фосфатному буфері з трьома різними молярностями (10мМ, 50мМ і 100мМ) при рН 6,0, 6,5 і 7,0 кожний. Згаданими розчинами (приблизно 20мл/партію) заповнювали 3мл скляні пробірки (об'єм заповнення - 1мл), закривали пробками, ковпачками і зберігали при температурі +5±3°С, +25±2°С та +40±2°С для щотижневих аналізів впродовж 1 місяця. Результати представлені графіками Фігур 4 і 5 та Таблицею 2: Таблиця 2 Основна маса розчину онерцепту (5мг/мл і 50мг/мл) при різних іонних силах (втрата чистоти за даними SE-HPLC при температурі +40±2°С Композиція 5мг/мл у фосфатному буфері (10мМ) 5мг/мл у фосфатному буфері (50мМ) 5мг/мл у фосфатному буфері (100мМ) 50мг/мл у фосфатному буфері (50мМ) 50мг/мл у фосфатному буфері (100мМ) Нахил (%°/тиждень) рН6,0 рН6,5 рН7,0 -0,18 -0,17 -0,48 -0,15 -0,17 -0,33 -0,13 -0,16 -0,37 -0,53 -0,57 -1,07 -0,39 -0,50 -1,21 Як показано графіками та у наведеній вище таблиці, концентрація буфера не впливає на ступінь агрегування: рН 7,0 має негативний вплив на чистоту (%) при кожній концентрації буфера, у той час як незначна втрата чистоти спостерігалась як при рН 6,0, так і при рН 6,5. Після зберігання впродовж 1 місяця при температурі +40±2°С, окиснення (за даними HI-HPLC), зміни рН або зовнішнього вигляду не спостерігалось. Вплив інших наповнювачів (стабілізаторів) З метою перевірки впливу різних наповнювачів, одержували розчини онерцепту Втрата чистоти (%) через 1 місяць рН6,0 рН6,5 рН7,0 -0,7% -0,7% -1,9% -0,6% -0,7% -1,3% -0,5% -0,6% -1,5% -2,1% -2,3% -4,3% -1,6% -2,0% -4,5% (5мг/мл і 50мг/мл) у фосфатному буфері (40мМ, рН 6,0 і 6,5) з регулюванням ізотонічності за допомогою хлориду натрію, маніту, глюкози і цукрози. Згаданими розчинами (приблизно 20мл/партія) заповнювали 3 мл скляні пробірки (об'єм заповнення - 1мл), закривали пробками, ковпачками і зберігали при температурі +5±3°С, +25±2°С та +40±2°С для щотижневих аналізів впродовж 1 місяця. Результати представлені графіками Фігури 6 і Фігури 7 та Таблицею 3: Таблиця 3 Основна маса розчину онерцепту (5мг/мл і 50мг/мл) із наповнювачами (втрата чистоти за даними SE-HPLC при температурі +40±2°С Композиція 5мг/мл з хлоридом натрію 5мг/мл з манітом 5мг/мл з цукрозою 5мг/мл з глюкозою 50мг/мл з хлоридом натрію 50мг/мл з манітом 50мг/мл з цукрозою 50мг/мл з глюкозою Нахил (%°/тиждень) рН=6,0 рН=6,5 -0,10 -0,10 -0,10 -0,08 -0,17 -0,20 -1,09 -2,7 -0,44 -0,42 -0,48 -0,43 -0,63 -0,54 -4,66 -6,97 Як показано графіками та у наведеній вище таблиці, хлорид натрію та маніт забезпечували такі самі властивості, що і ізотонічні агенти. Унаслідок цього, вибрали хлорид натрію, оскільки Втрата чистоти (%) через 1 місяць рН=6,0 рН=6,5 -0,4% -0,4% -0,4% -0,3% -0,7% -0,8% -4,4% -10,8 -1,8% -1,7% -1,9% -1,7% -2,5% -2,2% -18,6% -27,9% він уже був присутнім у розчині лікарської речовини. Окрім цього, після одного місяця зберігання при температурі +40±2°С не спостерігалось зсуву рН, у той час як для 11 82503 12 композицій онерцепту, що містили глюкозу та r-hTBP-1 цукрозу як стабілізатори, спостерігали хлорид натрію модифіковану картину хроматографічного дигідрат вторинного кислого профілю (HI-HPLC). двонатрійфосфату На основі усіх цих результатів дійшли моногідрат первинного кислого висновку, що викликає подив, і який полягає у ортофосфату натрію тому, що найстійкіші рідкі композиції забезпечували ті наповнювачі, які за нормальних В) Розчин r-h ТВР-1 (71,4мг/мл) обставин застосовуються як стабілізатори. Таким Для одержання 1л партії готового чином, найстійкішими композиціями є ті композиції, застосовують таку кількість матеріалів: що містять лише відповідний буфер для розведення активної речовини та ізотонічний г-h ТВР-1 агент. цих умов діапазон рН, прийнятний для За хлорид натрію одержання добрих результатів стійкості, дигідрат вторинного кислого знаходиться у межах 6,0-7, за варіантом, якому двонатрійфосфату віддають перевагу, у межах6-6,5. Ізотонічність моногідрат первинного кислого може регулюватись шляхом додання відповідних ортофосфату натрію кількостей хлориду натрію або маніту, за варіантом, якому віддають перевагу, хлориду натрію. додаток до цього, аналогічні експерименти На дали по суті такі самі результати для концентрацій ТВР-1 до 170 мг/мл, а також для ТВР-2. Приклади фармацевтичного виробництва Матеріали Лікарська речовина r-h ТВР-1; хлорид натрію (фірма Merck); дигідрат вторинного кислого двонатрійфосфату (фірма Merck); моногідрат первинного кислого ортофосфату натрію (фірма Merck); ортофосфорна кислота 85% (фірма Merck); вода для ін'єкцій. Контейнер/упаковка Основним контейнером є скляний шприц із голкою з нержавіючої сталі та гумовий поршень. До складу контейнера входять: Шприц Опис: SCF 1.0 mL long W7974 grey (фірма Becton Dickinson) Матеріал, склад: Шприц: боросилікатне скло типу І Голка: сталь Змащувальна речовина: DC360, силіконове масло - диметикон Захисний ковпачок голки: еластомер Пробка поршня Опис: Пробка поршня HYPAK SCF; BSCF 1.0 mLL 4023/50 grey (фірма Becton Dickinson) Матеріал, склад: Еластомер: бромбутил, інертний мінерал, нестандартна тверднуча система Змащувальна речовина: DC360, силіконове масло - диметикон Приклад одержання розчинів r-h ТВР-1 у 0.1Μ натрійфосфатному буфері. рН=6,5: хлорид натрію 0,025Μ А) Розчин r-h TBP-1 (14,3мт/мл) Для одержання 1л партії готового продукту застосовують таку кількість матеріалів: 14,3г 1,46г 10,5г 5,68г продукту 71,4г 1,46г 10,5г 5,68г С) Розчин г-h ТВР-1 (142,9мт/мл) Для одержання 1л партії готового продукту застосовують таку кількість матеріалів: r-h TBP-1 хлорид натрію дигідрат вторинного двонатрійфосфату моногідрат первинного ортофосфату натрію 142,9г 1,46г кислого кислого 10,5г 5,68г Спосіб одержання Рідку лікарську речовину, що містить r-h ТВР1, ліофілізують, і одержаний порошок збирають для титрування. Необхідні кількості хлориду натрію, дигідрату вторинного кислого двонатрійфосфату, моногідрату первинного кислого ортофосфату натрію розчиняють у приблизно 800г води для ін'єкцій. їх кількість обчислюють, приймаючи до уваги внесок солей, що походять із ліофілізованої лікарської речовини. Перевіряють рівень рН і за допомогою розведеної (1:10) 85% ортофосфорної кислоти доводять до 6,5±0,2. Дуже повільно з перемішуванням додають необхідну кількість ліофілізованої лікарської речовини і води для ін'єкцій для одержання кінцевої маси (обчислюється, приймаючи до уваги кінцеву густину розчину). На різних стадіях під час приготування суміші перевіряють рівень рН і за допомогою розведеної ортофосфорної кислоти доводять до рН 6,5±0,2. Розчин r-h TBP-1 спочатку піддають попередній фільтрації на 0,45мкм мембранному фільтрі, потім стерилізаційній фільтрації на 0,22мкм мембранному фільтрі (DURAPORE) під тиском (1,0атм) азоту (розчин із концентрацією 14,3мг/мл попередній фільтрації не піддається). Стерильний розчин збирають до скляної колби. 13 82503 14 15 82503 16 17 Комп’ютерна верстка О. Гапоненко 82503 Підписне 18 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601