Розчин для обробки поверхні скла

Винахід відноситься до скловиробництва і може використовува тись для одержання тонкошарових склопокрить на поверхні скловиробів з метою покращення їх фізикохімічних властивостей. Відомий склад розчину для обробки поверхні скла (А.с. СРСР №1315405, кл. C03C17/02, опубл. 1987), який включає сіль металу та хоча б один барвник з групи при такому співвідношенні компонентів, мас.%: 6,7 - 7,9; 4,0 - 5,0; хоча б один барвник з групи - 0,1 - 0,2; - 0,1 - 0,4 ; - 0,7 - 0,8 ; - 0,2 - 0,5; решта. Відомий склад розчину для обробки поверхні скла (А.с. СРСР №1308584, кл. C03C17/02, опубл. 1989), який включає сіль металів або та воду при такому співвідношенні компонентів, мас.%: 5,0 - 6,0; та - 2,7 - 3,7, або - 4,6 - 6,1; - 2,3 - 4,5; - решта. Однак тонкошарові склопокриття, синтезовані з цих розчинів, містять токсичний плюмбій, мають невисоку хімічну стійкість та мікротвердість. В основу винаходу поставлено завдання створення розчину для обробки поверхні скла, у якому заміна плюмбію на нетоксичну мідь і введення ортофосфорної кислоти забезпечує збільшення хімічної стійкості та мікротвердості покриття, і за рахунок цього покращуються техніко-експлуатаційні властивості скловиробів та умови праці. Поставлене завдання досягається тим, що розчин для обробки поверхні скла, який містить нітрат металу, борну кислоту та воду, згідно з винаходом, додатково містить ортофосфорну кислоту, а в якості нітрату металу - триводний нітрат міді, при такому співвідношенні компонентів, мас.%: Заміна у складі покриття на більш рухливий та активний приводить до кращої хімічної взаємодії між скло основою та склопокриттям. В результаті утворюється перехідна зона змінного хімічного складу більшої ширини, що приводить до виникнення напруг стиску в цій зоні, і покращення фізико-хімічних властивостей скловиробів з нанесеним покриттям. Для приготування розчинів використовували борну кислоту марки "хч", ГОСТ 9656 - 75, ортофосфорну кислоту марки, "ч", ГОСТ 6552 - 80 та триводний нітрат міді марки "ч". Приклад 1. Розчин для обробки поверхні скла готували розчиненням в 85,5г дистильованої води 10г 3,7 та 0,8г Одержаний розчин методом пульверизації наносили на попередньо нагріту поверхню скловиробів. Після цього скловиріб піддавали додатковій термообробці в електричній печі при 600°C протягом 3хв і повільно охолоджували. В результаті термообробки на поверхні скловиробів утворюється скловидне покриття такого складу, мас.%: Утворене покриття голубого кольору є прозорим, лискучим та рівномірним по товщині. Приклад 2, 3. Приготування розчинів складів 2, 3 табл.1 та синтез склопокрить проводився аналогічно. Фізико-хімічні властивості склопокрить, одержаних за прикладами 1 - 3, представлені в табл.2. Запропонований розчин дає можливість синтезувати декоративне тонкошарове склопокриття на поверхні скловиробів, яке характеризується, у порівнянні з прототипом кращими показниками хімічної стійкості та мікротвердості. Відсутність плюмбію у складі розчину покращує умови праці.