Антагоністи trpv4

Реферат: Винахід стосується аналогів спірокарбамату, фармацевтичних композицій, що їх містять, та до їх застосування як антагоністів TRPV4. UA 113963 C2 (12) UA 113963 C2 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ГАЛУЗЬ, ДО ЯКОЇ ВІДНОСИТЬСЯ ВИНАХІД Даний винахід відноситься до аналогів спірокарбаматів, фармацевтичних композицій, що їх містять, та до їх застосування як антагоністів TRPV4. ПЕРЕДУМОВИ ДО СТВОРЕННЯ ВИНАХОДУ TRPV4 є представником суперсімейства катіонних каналів транзиторного рецепторного потенціалу (TRP) й активується нагріванням, демонструючи спонтанну активність при фізіологічних температурах (Guler et al., 2002. J Neurosci 22: 6408-6414). Відповідно до його властивості полімодальної активації TRPV4 також активується під дією гіпотонічності та фізичного клітинного навантаження/тиску (Strotmann et al., 2000. Nat Cell Biol 2: 695-702) за допомогою механізму, що включає активацію фосфоліпази A2, арахідонової кислоти та утворення епоксиейкозотриєнової кислоти (Vriens et al., 2004. Proc Natl Acad Sci U S A 101: 396401). Крім того, серед інших запропонованих механізмів, активність тирозинкінази також може регулювати TRPV4 (Wegierski et al., 2009. J Biol Chem. 284: 2923-33). Серцева недостатність призводить внаслідок до зниження здатності лівого шлуночку нагнітати кров у периферичну частину системи кровообігу, на що вказує понижена фракція викиду та/або дилятація лівого шлуночку. Це збільшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночку, що в результаті призводить до підвищеного легеневого кров'яного тиску. Це піддає ризику бар'єрну перегородку, яка розділяє циркулююче водне середовище та альвеолярний повітряний простір легень. Підвищений легеневий тиск в результаті призводить до протікання рідини з легеневого круга кровообігу в альвеолярний простір, призводячи в результаті до набряку легень/легенової гіперемії, що спостерігається у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю. TRPV4 експресується в легенях (Delany et al., 2001. Physiol. Genomics 4: 165-174) і було 2+ показано, що опосередкує вхід Ca у виділені ендотеліальні клітини та в інтактні легені (Jian et al., 2009 Am J Respir Cell Mol Biol 38: 386-92). Ендотеліальні клітини відповідальні за формування капілярних судин, які опосередкують обмін кисень/вуглекислий газ та беруть участь в роботі бар'єрної перегородки в легенях. Активація TRPV4 каналів приводить в результаті до стискання ендотеліальних клітин в культурі й серцево-судинній недостатності in vivo (Willette et al., 2008 J Pharmacol Exp Ther 325: 466-74), щонайменше частково унаслідок підвищеної фільтрації біля бар'єрної перегородки, викликаючи набряк легень та геморагію (Alvarez et al., 2006. Circ Res 99: 988-95). Дійсно, фільтрація біля бар'єрної перегородки зростає у відповідь на підвищений судинний тиск та/або тиск у дихальних шляхах, і ця відповідь залежить від активності TRPV4 каналів (Jian et al., 2008 Am J Respir Cell Mol Biol 38: 386-92). В цілому це дає можливість передбачити сприятливий клінічний ефект від інгібування функції TRPV4 при лікуванні серцевої недостатності, пов'язаної з розширенням легеневих капілярів, що супроводиться транссудацією рідини в просвіт альвеол. Додатковий сприятливий ефект передбачається при інгібуванні функції TRPV4 при легеневих патологіях, що проявляються симптомами, включають набряк легень/застійні явища в легенях, інфекцію, запалення, ремоделювання легень та/або змінену реактивність дихальних шляхів. Недавно був встановлений генетичний зв'язок між TRPV4 та хронічною обструктивною хворобою легень (ХОХЛ) (Zhu et al., 2009. Hum Mol Genetics, 18: 2053-62), що передбачає потенційну ефективність модуляції TRPV4 при лікуванні ХОХЛ з одночасною емфіземою або без неї. Підвищена активність TRPV4 також є ключовим провідним чинником у вентиляторному пошкодженні легень (Hamanaka et al., 2007. Am J Physiol 293: L923-32) і передбачається, що активація TRPV4 може бути в основі патологій, залучених в гострий респіраторний дистрес синдром (ARDS), легеневий фіброз і астму (Liedtke & Simon, 2004. Am J Physiol 287: 269-71). Також передбачається потенційний сприятливий клінічний ефект блокаторів TRPV4 при лікуванні синуситу, а також алергічного і неалергічного риніту (Bhargave et al., 2008. Am J Rhinol 22:7-12). Було показано, що TRPV4 залучений в гостре пошкодження легень (ALI). Хімічна активація TRPV4 руйнує альвеолярно-капілярний бар'єр, потенційно призводячи до набряку легень (Alvarez et al., Circ Res. 2006 Oct 27; 99(9):988-95. TRPV4 є необхідною стадією в процесі, який, як відомо, викликає гостре пошкодження легень або погіршує стан при цій патології у людей (Hamanaka et al., Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2007 Oct; 293(4):L923-32). Крім того, останніми роками TRPV4 залучений в цілий ряд інших фізілогічних/патофізіологічних процесів, при яких антагоністи TRPV4 ймовірно забезпечують значний сприятливий клінічний ефект. Ці процеси включають різні аспекти болю (Todaka et al., 2004. J Biol Chem 279: 35133-35138; Grant et al., 2007. J Physiol 578: 715-733; Alessandri-Haber et al., 2006. J Neurosci 26: 3864-3874), генетичні захворювання рухових нейронів (Auer-Grumbach et al., 2009. Nat Genet. PMID: 20037588; Deng et al., 2009. Nat Genet PMID: 20037587; Landoure et 1 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 al., 2009. Nat Genet PMID: 20037586), серцево-судинні захворювання (Earley et al., 2005. Circ Res 97: 1270-9; Yang et al., 2006. Am. J Physiol. 290:L1267-L1276), і захворювання, пов'язані з кістковою тканиною; у тому числі, остеоартрит (Muramatsu et al., 2007. J. Biol. Chem. 282: 3215867), генетичний ефект дії мутацій (Krakow et al., 2009. Am J Hum Genet 84: 307-15; Rock et al., 2008 Nat Genet 40: 999-1003) і диференціювання остеокластів (Masuyama et al. 2008. Cell Metab 8: 257-65). КОРОТКИЙ ВИКЛАД СУТІ ВИНАХОДУ В одному аспекті даний винахід відноситься до аналогів спірокарбаматів, їх фармацевтично прийнятним солям і фармацевтичним композиціям, що їх містять. В іншому аспекті даний винахід відноситься до застосування сполук Формули (I) як антагоністи TRPV4. В іншому аспекті даний винахід відноситься до застосування сполук Формули (I) для лікування і профілактики станів, пов'язаних з дисбалансом TRPV4. Ще в одному аспекті даний винахід відноситься до застосування сполук Формули (I) для лікування або профілактики атеросклерозу, порушень, пов'язаних з інтестинальним набряком, пост-хірургічним абдомінальним набряком, місцевим і системним набряком, затримкою рідини, сепсису, гіпертензії, запалення, дисфункцій, пов'язаних з кістковою тканиною і застійною серцевою недостатністю, легеневих порушень, хронічної обструктивної хвороби легень, вентиляторного пошкодження легень, набряку легень, індукованого умовами високогір'я, гострого респіраторного дистрес синдрому, гострого пошкодження легень, легеневого фіброзу, синуситу/риніту, астми, гіперактивності сечового міхура, болю, порушення функції рухових нейронів, генетичних ефектів порушення функції, серцево-судинного захворювання, ниркової дисфункції, остеоартриту, хвороби Крону, коліту, діареї, порушення функції кишечника (гіперреактивність/гіпореактивність), нетримання калу, синдрому подразненого кишечника (IBS), запору, інтестинальних болів і спазмів, захворювань черевної порожнини, непереносимості лактози та метеоризму. Антагоніст TRPV4 можна вводити окремо або у поєднанні з одним або більш інших терапевтичних агентів, наприклад, вибраних з групи, що складається з антагоністів рецептора ендотеліну, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ACE), антагоністів рецептора ангіотензину II, інгібіторів вазопептидази, модуляторів рецептора вазопресину, діуретиків, дигоксину, бета-блокаторів, антагоністів альдостерону, іноторопів, нестероїдних протизапальних засобів, донорів оксиду азоту, модуляторів кальцієвих каналів, антагоністів мускаринових рецепторів, стероїдних протизапальних засобів, бронходилятаторів, антигістамінних засобів, антагоністів лейкотрієнів, інгібіторів HMG-CoA редуктази, подвійних неселективних антагоністів β-адренорецепторів та α1-адренорецепторів, інгібіторів фосфодіестерази 5 типа та інгібіторів реніну. Інші аспекти й переваги даного винаходу описані далі в наступному детальному описі його переважних варіантів здійснення. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Даний винахід відноситься до сполук Формули (I): де: R1 являє собою водень, C1-3алкіл, CH2OH, CH2-O-CH3, CH2OCH2Ph, CH2CN, CN, галоген або C(O)OCH3; R2 незалежно являє собою водень, CN, CF3, галоген, SO2C1-3алкіл, C1-3алкіл або C≡CH; R3 являє собою водень, C1-2алкіл, CF3 або OH; R4 являє собою водень, галоген або C1-3алкіл; X являє собою CR4 або N; 2 UA 113963 C2 5 10 A являє собою (CH2)n-Het; або A являє собою (CH2)n-(CRaRb)-(CH2)m-Het; Ra являє собою водень або C1-3алкіл, де C1-3алкіл може бути додатково заміщений одним або більш галогенами; Rb являє собою C1-3алкіл; або Ra та Rb разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють C 3-6циклоалкільну групу; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений киснем з утворенням оксетану, тетрагідрофурильної або тетрагідропіранільної групи; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений азотом з утворенням піролідинільної або піперидинільної групи; Het являє собою 15 20 25 30 35 40 45 де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)піридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, CH(ОН)-C1-5алкілу, C(CH3)2-R5, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу, тетрагідропіранілу, морфолінілу або піразолілу; де фенільний, піразолільний і піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу або CF3; і C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het додатково може бути заміщений CN або ОН; R5 являє собою CN, O-C1-4алкіл, (CH2)m-ОН, (CH2)p-O-C(O)-O-C1-5алкіл, або O-(CH2)p-O-R6; R6 являє собою C1-4алкіл або P(O)2(CH3)2; n незалежно являє собою 0, 1 або 2; m незалежно являє собою 0, 1 або 2; p незалежно являє собою 1 або 2; та y являє собою 1, 2 або 3; або до її фармацевтично прийнятної солі. "Алкіл" відноситься до моновалентного насиченого вуглеводневого ланцюга, що має певне число атомів вуглецю. Наприклад, C1-4алкіл відноситься до алкільної групи, що має від 1 до 4 атомів вуглецю. Алкільні групи можуть бути прямими або розгалуженими. Характерні розгалужені алкільні групи мають одну, дві або три розгалуження. Алкіл включає метил, етил, пропіл, (н-пропіл й ізопропіл) та бутил (н-бутил, ізобутил, втор-бутил і т-бутил). "Циклоалкіл" відноситься до моновалентного насиченого або ненасиченого вуглеводневого кільця, що має певне число атомів вуглецю. Наприклад, C3-6циклоалкіл відноситься до циклоалкільної групи, що має від 3 до 6 атомів вуглецю. Ненасичені циклоалкільні групи мають один або більш вуглець-вуглецевих подвійних зв'язків у кільці. Циклоалкільні групи не є ароматичними. Циклоалкіл включає циклопропіл, циклопропеніл, циклобутил, циклобутеніл, циклопентил, циклопентеніл, циклогексил і циклогексеніл. В контексті даного винаходу терміни «галоген» і «гало» включають фтор, хлор, бром і йод і фторо, хлоро, бромо і йодо, відповідно. "Заміщений" відносно групи означає, що один або більш атомів водню, приєднаних до атома в групі, заміщений замісником, вибраним з групи певних замісників. Повинно бути зрозуміло, що термін "заміщений" включає безумовне положення, що таке заміщення відповідає допустимій валентності заміщуваного атома і замісника і що заміщення в результаті приводить до 3 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 стабільної сполуки (тобто вона спонтанно не піддається трансформації, як-от перегрупування, циклізація або елімінація, і що є досить стійким, щоб витримати виділення з реакційної суміші). У тих випадках, коли стверджується, що група може містити один або більш за замісників, один або більш (залежно від конкретного випадку) атомів в групі можуть бути заміщені. Крім того, один атом в групі може бути заміщений більш ніж одним замісником, за умови, що таке заміщення знаходиться відповідно до допустимої валентності атома. Відповідні замісники визначені в даному описі для кожної заміщеної або необов'язково заміщеної групи. Відносно стереоізомерів сполуки Формули (I) можуть мати один або більш асиметричних атомів вуглецю і можуть зустрічатися у вигляді рацематів, рацемічних сумішей і у вигляді окремих енантіомерів або діастереомерів або діастереомерних сумішей. Всі такі ізомерні форми включені в даний винахід, у тому числі, їх суміші. У контексті даного винаходу «фармацевтично прийнятний» відноситься до тих сполук, речовин, композицій і лікарських форм, які з медичної точки зору придатні для використання у контакті з тканинами людини і тварин без надмірної токсичності, подразнення або інших проблем або ускладнень, відповідно до обгрунтованого співвідношення користь/ризик. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що можуть бути одержані фармацевтично прийнятні солі сполук відповідно до Формули (I). Ці фармацевтично прийнятні солі можуть бути одержані in situ під час кінцевого виділення і очищення сполуки або шляхом окремої обробки очищеної сполуки у формі вільної кислоти або вільної основи відповідною основою або кислотою, відповідно. У деяких варіантах здійснення сполуки відповідно до Формули (I) можуть містити кислу функціональну групу і, отже, можуть бути здатними утворювати фармацевтично прийнятні основно-адитивні солі шляхом обробки відповідною основою. Приклади таких основ включають а) гідроксиди, карбонати і бікарбонати натрію, калію, літію, кальцію, магнію, алюмінію і цинку; та b) первинні, вторинні і третинні аміни, у тому числі, аліфатичні аміни, ароматичні аміни, аліфатичні діаміни і гідроксіалкіламіни, як-от метиламін, етиламін, 2-гідроксіетиламін, діетиламін, триетиламін, етилендіамін, етаноламін, діетаноламін і циклогексиламін. В деяких варіантах здійснення сполуки відповідно до Формули (I) можуть містити основну функціональну групу і, отже, можуть бути здатні утворювати фармацевтично прийнятні кислотно-адитивні солі шляхом обробки відповідною кислотою. Відповідні кислоти включають фармацевтично прийнятні неорганічні кислоти і органічні кислоти. Характерні фармацевтично прийнятні кислоти включають хлористий водень, бромистий водень, азотну кислоту, сірчану кислоту, сульфонову кислоту, фосфорну кислоту, оцтову кислоту, гідроксіоцтову кислоту, фенілоцтову кислоту, пропіонову кислоту, масляну кислоту, валеріанову кислоту, малеїнову кислоту, акрилову кислоту, фумарову кислоту, бурштинову кислоту, яблучну кислоту, малонову кислоту, винну кислоту, лимонну кислоту, саліцилову кислоту, бензойну кислоту, дубильну кислоту, мурашину кислоту, стеаринову кислоту, молочну кислоту, аскорбінову кислоту, метилсульфонову кислоту, п-толуолсульфонову кислоту, олеїнову кислоту, лауринову кислоту та подібні. В контексті даного винаходу термін "сполука Формули (I)" або «вказана сполука Формули (I)» відноситься до однієї або декількох сполук, відповідних Формулі (I). Сполука Формули (I) може існувати в твердій або рідкій формі. У твердому стані вона може існувати в кристалічній або некристалічній формі, або у вигляді їх суміші. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що фармацевтично прийнятні сольвати можуть бути утворені з кристалічних сполук, де молекули розчинника включені в кристалічну решітку під час кристалізації. Сольвати можуть включати неводні розчинники, як-от, але не лише, етанол, ізопропанол, DMSO, оцтову кислоту, етаноламін або етилацетат, або вони можуть включати воду як розчинник, яка включена в кристалічну решітку. Сольвати, в яких вода є розчинником, включеним в кристалічну решітку, зазвичай називають "гідратами". Гідрати включають стехіометричні гідрати, а також композиції, що містять різні кількості води. Даний винахід включає всі такі сольвати. Фахівцеві в даній галузі далі буде зрозуміло, що деякі сполуки за даним винаходом, які існують в кристалічній формі, включаючи їх різні сольвати, можуть проявляти поліморфізм (тобто здатність знаходитися в різних кристалічних структурах). Ці різні кристалічні форми зазвичай відомі як "поліморфи". Даний винахід включає всі такі поліморфи. Поліморфи мають той самий хімічний склад, але відрізняються укладанням, геометричною структурою і іншими ілюстративними властивостями кристалічного твердого стану. Отже, поліморфи можуть мати різні фізичні властивості, як-от форма, щільність, твердість, деформованість, стабільність і властивостями розчинення. Поліморфи зазвичай демонструють різні температури плавлення, ІЧ спектри і порошкову рентгенограму, що може бути використане для ідентифікації. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що різні поліморфи можуть бути одержані, наприклад, шляхом 4 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 зміни або коригування умов реакції або реагентів, використовуваних при одержанні цієї сполуки. Наприклад, зміни температури, тиску або розчинника можуть в результаті приводити до утворення поліморфів. Крім того, один поліморф може спонтанно перетворюватися на інший поліморф в певних умовах. Даний винахід також включає мічені ізотопами сполуки, які є ідентичними сполукам, описаним у формулі (I) і далі, але за винятком того факту, що один або більш атомів заміщені атомом, що має атомну масу або масове число, відмінне від атомної маси або масового числа, що зазвичай зустрічається в природі. Приклади ізотопів, які можуть бути включені в сполуки за даним винаходом і їх фармацевтично прийнятні солі, включають ізотопи водню, вуглецю, азоту, 2 3 11 13 14 15 17 18 31 32 35 кисню, фосфору, сірки, фтору, йоду і хлору, як-от H, H, C, C, C, N, O, O, P, P, S, 18 36 123 125 F, Cl, I та I. Сполуки за даним винаходом та фармацевтично прийнятні солі вказаних сполук, які містять згадані вище ізотопи та/або інші ізотопи інших атомів, входять в обсяг даного винаходу. Мічені ізотопом сполуки за даним винаходом, наприклад, ті, в які включені радіоактивні ізотопи, як-от 3 14 H, C, застосовують в аналізах розподілу в тканинах лікарського засобу та/або субстрату. 3 14 Тритій, тобто H, і вуглець-14, тобто C, ізотопи особливо переважні внаслідок простоти їх 11 18 одержання і можливості виявлення. Ізотопи C та F особливо застосовні в PET (позитронно125 емісійній томографії), а ізотопи I особливо застосовні в SPECT (однофотонна емісійна комп'ютерна томографія), всі застосовні при візуалізації головного мозку. Далі, заміщення 2 важчими ізотопами, як-от дейтерій, тобто, H, може давати певні терапевтичні переваги в результаті більшої метаболічної стабільності, наприклад, збільшення періоду напівжиття in vivo або зниження необхідних доз, і, отже, може бути переважним при деяких обставинах. Ізотопно мічені сполуки формули I і наступні в даному винаході, в основному можуть бути одержані шляхом виконання способів, описаних на Схемах та/або в Прикладах, приведених нижче, шляхом заміщення легко доступного ізотопно міченого реагенту неізотопно міченим реагентом. Характерні варіанти здійснення В одному варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл, CH2OH, CH2-O-CH3, CH2OCH2Ph, CH2CN, CN, галоген або C(O)OCH3; R2 независимо являє собою водень, CN, CF3, галогену, SO2C1-3алкіл, C1-3алкіл або C≡CH; R3 являє собою водень, C1-2алкіл, CF3 або OH; R4 являє собою водень, галоген або C1-3алкіл; X являє собою CR4 або N; A являє собою (CH2)n-Het; або A являє собою (CH2)n-(CRaRb)-(CH2)m-Het; Ra являє собою водень або C1-3алкіл, де C1-3алкіл може бути додатково заміщений одним або більш галогенами; Rb являє собою C1-3алкіл; або Ra та Rb разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють C 3-6циклоалкільну групу; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений киснем з утворенням оксетану, тетрагідрофурильної або тетрагідропіранільної групи; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений азотом з утворенням піролідинільної або піперидинільної групи; Het являє собою 5 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, CH(ОН)-C1-5алкілу, C(CH3)2-R5, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу, тетрагідропіранілу, морфолінілу або піразолілу; де фенільний, піразолільний і піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу або CF3; та C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; R5 являє собою CN, O-C1-4алкіл, (CH2)m-OH, (CH2)p-O-C(O)-O-C1-5алкіл, або O-(CH2)p-O-R6; R6 являє собою C1-4алкіл або P(O)2(CH3)2; n незалежно являє собою 0, 1 або 2; m незалежно являє собою 0, 1 або 2; p незалежно являє собою 1 або 2; та у являє собою 1, 2 або 3. В іншому варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл, CH2OH, CH2-O-CH3, CH2OCH2Ph, CH2CN, CN, галоген або C(O)OCH3; R2 незалежно являє собою водень, CN, CF3, галоген, SO2C1-3алкіл, C1-3алкіл або C≡CH; R3 являє собою водень, C1-2алкіл, CF3 або OH; R4 являє собою водень, галоген або C1-3алкіл; X являє собою CR4 або N; A являє собою (CH2)n-Het; або A являє собою (CH2)n-(CRaRb)-(CH2)m-Het; Ra являє собою водень або C1-3алкіл, де C1-3алкіл може бути додатково заміщений одним або більш галогенами; Rb являє собою C1-3алкіл; або Ra та Rb разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють C3-6циклоалкільну групу; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений киснем з утворенням оксетану, тетрагідрофурильної або тетрагідропіранільної групи; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільной групі, утвореній Ra та Rb може бути заміщений азотом з утворенням піролідинільної або піперидинільної групи; Het являє собою де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, C(CH3)2-ОН, C(CH3)2-O-CH3, C(CH3)2CN, C(CH3)2-CH2OH, C(CH3)2-CH2-O-C(O)-O-C1-5алкілу, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу або тетрагідропіранілу; де фенільний і піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу або CF3; і C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; n незалежно являє собою 0, 1 або 2; 6 UA 113963 C2 5 10 15 20 m незалежно являє собою 0, 1 або 2; p незалежно являє собою 1 або 2; та у являє собою 1, 2 або 3. В іншому варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл або CH2OH; R2 являє собою CN; R3 являє собою водень; X являє собою N; A являє собою (CH2)n-Het; або A являє собою (CH2)n-(CRaRb)-(CH2)m-Het; Ra являє собою водень або C1-3алкіл, де C1-3алкіл може бути додатково заміщений одним або більш галогенами; Rb являє собою C1-3алкіл; або Ra та Rb разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють C 3-6циклоалкільну групу; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений киснем з утворенням оксетану, тетрагідрофурильної або тетрагідропіранільної групи; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений азотом з утворенням піролідинільної або піперидинільної групи; Het являє собою 25 30 35 40 45 50 де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, C(CH3)2-OH, C(CH3)2-O-CH3, C(CH3)2CN, C(CH3)2-CH2OH, C(CH3)2-CH2-O-C(O)-O-C1-5алкілу, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу або тетрагідропіранілу; де фенільний та піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу або CF3; та C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; n незалежно являє собою 0 або 1; m незалежно являє собою 0 або 1; p незалежно являє собою 1 або 2; і у являє собою 1 або 2. Ще в одному варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл або CH2OH; R2 являє собою CN; R3 являє собою водень; X являє собою N; A являє собою (CH2)n-Het; або A являє собою (CH2)n-(CRaRb)-(CH2)m-Het; Ra являє собою водень або C1-3алкіл, де C1-3алкіл може бути додатково заміщений одним або більш галогенами; Rb являє собою C1-3алкіл; або Ra та Rb разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють C 3-6 циклоалкільну групу; 7 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений киснем з утворенням оксетану, тетрагідрофурильної або тетрагідропіранільної групи; або один з атомів вуглецю в C3-6циклоалкільній групі, утвореній Ra та Rb, може бути заміщений азотом з утворенням піролідинільної або піперидинільної групи; Het являє собою де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, C(CH3)2-OH, C(CH3)2-O-CH3, C(CH3)2CN, C(CH3)2-CH2OH, C(CH3)2-CH2-O-C(O)-O-C1-5алкілу, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу або тетрагідропіранілу; де фенільний і піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу, або CF3; та C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; n незалежно являє собою 0 або 1; m незалежно являє собою 0 або 1; p незалежно являє собою 1 або 2; та у являє собою 1 або 2; Ще в одному варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл або CH2OH; R2 являє собою CN; R3 являє собою водень; X являє собою N; A являє собою (CH2)n-Het; Het являє собою 30 35 40 45 де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, C(CH3)2-OH, C(CH3)2-O-CH3, C(CH3)2CN, C(CH3)2-CH2OH, C(CH3)2-CH2-O-C(O)-O-C1-5алкілу, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу або тетрагідропіранілу; де фенільний і піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, CN, OCH3, C1-3алкілу, або CF3; та C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; n незалежно являє собою 0 або 1; p незалежно являє собою 1 або 2; та у являє собою 1 або 2. Ще в одному варіанті здійснення: R1 являє собою водень, C1-3алкіл або CH2OH; 8 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 R2 являє собою CN; R3 являє собою водень; X являє собою N; A являє собою (CH2)n-Het; Het являє собою де Het може бути заміщений одним, двома або трьома замісниками, вибраними з: галогену, C1-5алкілу, CN, CH2F, CHF2, CF3, C3-6циклоалкілу, (CH2)n-O-C1-3алкілу, (CH2)n-фенілу, (CH2)nпіридилу, піримідинілу, піразинілу, CH(CH3)-O-C1-3алкілу, C(CH3)2-OH, C(CH3)2-O-CH3, C(CH3)2CN, C(CH3)2-CH2OH, C(CH3)2-CH2-O-C(O)-O-C1-5алкілу, C(O)N(CH3)p, N(C1-3алкіл)p, NH2, C(O)NH2, оксетану, оксетан-CH3, тетрагідрофурилу або тетрагідропіранілу; де фенільний та піридильний замісник на Het може бути додатково заміщений одним або двома замісниками, вибраними з: галогену, CN, OCH3, C1-3алкілу, або CF3; та C1-5алкільний і C3-6циклоалкільний замісник на Het може бути додатково заміщений CN або ОН; n являє собою 0; p незалежно являє собою 1 або 2; та у являє собою 1 або 2. Повинно бути зрозуміло, що даний винахід охоплює всі поєднання конкретних груп, описаних вище. Конкретні приклади сполук за даним винаходом включають наступні: 1-({(5S,7S)-3-[3-(1,1-диметилетил)-5-ізоксазоліл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(2-ціанопропан-2-іл)ізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[5-(1,1-диметилетил)-3-ізоксазоліл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(2-піридинілметил)-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2-метил-2-(5-феніл-1,3,4-оксадіазол-2-іл)пропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2-(3-етил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)-2-метилпропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[3-метил-1-(2-піримідиніл)-3-піролідиніл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-[(1-феніл-1H-1,2,3-триазол-4-іл)метил]-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-2-оксо-3-({1-[5-(трифторметил)-3-піридиніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-1-окса3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[4-хлор-3-(1,1-диметилетил)-5-ізоксазоліл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-[5-(трифторметил)-2-піридиніл]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[6-(етилокси)-3-піридиніл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-метоксипіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-етоксипіразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-метокси-4-метилпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(1-етил-5-метил-1H-піразол-4-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 9 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-(((7S)-3-(5-метоксипіразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-хлорпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-(диметиламіно)піридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; трет-бутил(2-(5-((5S,7S)-7-((6-ціано-1H-бензо[d]імідазол-1-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-3-іл)ізоксазол-3-іл)-2-метилпропіл) карбонат; 1-(((5S,7S)-3-(3-(1-гідрокси-2-метилпропан-2-іл)ізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(4,6-диметоксипіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-етокси-4-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-етокси-4-метилпіридазин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(2-(трифторметил)піримідин-5-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(3-(трифторметил)піридин-2-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[(5-хлор-1-бензотієн-3-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-(2-{3-[1-(етилокси)етил]-1,2,4-оксадіазол-5-іл}-2-метилпропіл)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-7-метил-3-(5-метил-2-піридиніл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-3-[3-(1-метилетил)-5-ізоксазоліл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-3-[3-(2-метилпропіл)-5-ізоксазоліл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-(1-трет-бутил-1H-піразол-4-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-(3-етил-5-ізоксазоліл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-(3-циклопропіл-5-ізоксазоліл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(3-феніл-5-ізоксазоліл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[3-(1,1-диметилетил)-1-метил-1H-піразол-5-іл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-[3-(трифторметил)-5-ізоксазоліл]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[3-(1-ціаноциклопропіл)-5-ізоксазоліл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(2-фторпропан-2-іл)ізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-циклобутилізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(трет-бутил)-4-метилізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(4-(трет-бутил)оксазол-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(1-(трет-бутил)-1H-піразол-4-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(трет-бутил)-4-фторизоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(1,1-дифторетил)ізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-(трет-бутил)-4-метилізоксазол-5-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 10 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-(((5S,7S)-3-(3-(трет-бутил)-4-фторизоксазол-5-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-(трет-бутил)піридазин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(трет-бутил)піримідин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-(трет-бутил)-2H-1,2,3-триазол-4-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-(3-(1-метил-1H-піразол-3-іл)ізоксазол-5-іл)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(1-(трет-бутил)-1H-1,2,3-триазол-4-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(трет-бутил)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(5-(трифторметил)піримідин-2-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-(2-метоксипропан-2-іл)піридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(3-(проп-1-ен-2-іл)ізоксазол-5-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3,4-диметилізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3,4-диметилізоксазол-5-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({3-[(5-хлор-1-бензотієн-3-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-індол6-карбонітрил; 1-({3-[(5-хлор-1-бензотієн-3-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-2(трифторметил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({3-[(5-хлор-1-бензотієн-3-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[3-(1-бензотієн-3-ілметил)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(2-феніл-1,3-тіазол-4-іл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(6-феніл-2-піридиніл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-метил-2-[3-(тетрагідро-2H-піран-4-іл)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]пропіл}-2-оксо-1окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(4-феніл-1,3-тіазол-2-іл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[3-(4-хлорфеніл)-5-ізоксазоліл]метил}-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(3-феніл-5-ізоксазоліл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[(1-метил-5-феніл-1H-піразол-3-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-({4-[3-метил-4-(метилокси)феніл]-1,3-тіазол-2-іл}метил)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(3-феніл-1H-1,2,4-триазол-5-іл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; Трифторацетат 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(5-феніл-3-піридиніл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрилу; 4-хлор-1-({(5S,7S)-3-[2-метил-2-(3-феніл-1,2,4-оксадіазол-5-іл)пропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2-метил-2-(3-метил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)пропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2-метил-2-(3-феніл-1,2,4-оксадіазол-5-іл)пропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-метил-2-[3-(1-метилетил)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]пропіл}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 11 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-({(5S,7S)-3-[2-(3-циклопентил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)-2-метилпропіл]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-метил-2-[3-(5-піримідиніл)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]пропіл}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-[3-(1,1-диметилетил)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]-2-метилпропіл}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-метил-2-[3-(трифторметил)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]пропіл}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-(2-метил-2-{3-[(метилокси)метил]-1,2,4-оксадіазол-5-іл}пропіл)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{2-метил-2-[3-(2-метилпропіл)-1,2,4-оксадіазол-5-іл]пропіл}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2-метил-2-(3-{[(1-метилетил)окси]метил}-1,2,4-оксадіазол-5-іл)пропіл]-2-оксо-1окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 4-хлор-1-[((5S,7S)-2-оксо-3-{[4-(3-феніл-1,2,4-оксадіазол-5-іл)тетрагідро-2H-піран-4іл]метил}-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 4-хлор-1-[((5S,7S)-3-{[4-(3-циклопентил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)тетрагідро-2H-піран-4іл]метил}-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-2-оксо-3-{[1-(2-піридиніл)-3-піролідиніл]метил}-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-2-оксо-3-[(1-феніл-1H-1,2,3-триазол-4-іл)метил]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(4-ціанофеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(4-хлорфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-хлорфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(4-метилфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-ціанофеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-2-оксо-3-({1-[3-(трифторметил)феніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-фторфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-({1-[3-(метилокси)феніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-метилфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[(1-циклогексаніл-1H-1,2,3-триазол-4-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-3-({1-[4-ціано-3-(трифторметил)феніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-2-оксо-1окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-хлор-5-ціанофеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-2-оксо-3-({1-[2-(трифторметил)-4-піридиніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-1-окса3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3,5-дифторфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-2-оксо-3-({1-[4-(трифторметил)феніл]-1H-1,2,3-триазол-4-іл}метил)-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(3-ціано-5-фторфеніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-7-метил-3-{[1-(1-метилетил)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5R,7S)-7-метил-2-оксо-3-[(1-феніл-1H-1,2,3-триазол-4-іл)метил]-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-[((5S,7S)-3-{[1-(5-хлор-3-піридиніл)-1H-1,2,3-триазол-4-іл]метил}-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил)метил]-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 12 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-(((5S,7S)-3-(4-хлор-3-(2-ціанопропан-2-іл)ізоксазол-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[4-бром-3-(1,1-диметилетил)-5-ізоксазоліл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-3-[2-(метилокси)-3-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[2,6-біс(метилокси)-3-піридиніл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[4-метил-6-(метилокси)-3-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((7S)-3-(3,5-дихлорпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-етоксипіримідин-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-хлор-3-фторпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(5-(трифторметил)піразин-2-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-(трет-бутил)піримідин-5-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-(5-метилпіразин-2-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-етокси-4-метилпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-хлор-4-метилпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-хлор-4-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-хлор-3-метилпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-хлор-4-метоксипіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-хлор-4-метоксипіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(4-метил-2-(трифторметил)піримідин-5-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-етокси-4-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)5-фтор-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-метокси-6-метилпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-метокси-5-метилпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-хлор-5-метилпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-етилпіридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3,5-диметилпіразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(3-метил-5-(трифторметил)піразин-2-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-метокси-5-метилпіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-(2-ціанопропан-2-іл)піридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-(трет-бутил)піримідин-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-3-[5-(метилокси)-2-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[6-(етилокси)-3-піридазиніл]-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 13 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-{[(5S,7S)-3-(3-хлор-2-піридиніл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-3-[3-(метилокси)-2-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-[6-(трифторметил)-3-піридиніл]-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((7S)-7-метил-3-(6-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1Hбензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[4,6-біс(метилокси)-3-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[6-(1-метилетил)-3-піридиніл]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил}метил)-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-((7-(гідроксиметил)-3-(6-метокси-4-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-2-оксо-3-(4-(трифторметил)піридин-3-іл)-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-(диметиламіно)піримідин-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-(4-метилпіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(2-гідроксипропан-2-іл)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(2-(2-гідроксипропан-2-іл)піримідин-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(4-метоксипіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(диметиламіно)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-{[(5S,7S)-2-оксо-3-(тієн[2,3-b]піридин-3-ілметил)-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1Hбензимідазол-6-карбонітрил; 1-{[(транс)-7-метил-2-оксо-3-(тієн[2,3-b]піридин-3-ілметил)-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-({(5S,7S)-3-[(3-бромтієн[2,3-b]піридин-2-іл)метил]-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]дец-7ил}метил)-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; та 1-{[(5S,7S)-3-(2-метил-2-{3-[1-(метилокси)етил]-1,2,4-оксадіазол-5-іл}пропіл)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-((5-етоксипіразин-2-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-((4-етоксипіридин-2-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-((5-етоксипіридин-2-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-((4-фторпіридин-2-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-((5-фторпіридин-2-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан-7іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-((4-(1-метил-1H-піразол-4-іл)піридин-2-іл)метил)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-((6-(1-метил-1H-піразол-4-іл)піридин-2-іл)метил)-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(2-метоксипропан-2-іл)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(2-(2-метоксіетокси)пропан-2-іл)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 2-((2-(5-((5S,7S)-7-((6-ціано-1H-бензо[d]імідазол-1-іл)метил)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-3-іл)піразин-2-іл)пропан-2-іл)окси)етил диметилфосфінат; 1-(((5S,7S)-3-(5'-фтор-4-метил[2,2'-біпіридин]-5-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-7-метил-3-(4-метил-6-мофолінопіридин-3-іл)-2-оксо-1-окса-3-азаспіро[4.5]декан7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 14 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 1-(((5S,7S)-3-(5-(2-гідроксипропан-2-іл)піридин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(5-(1-гідрокси-2-метилпропан-2-іл)піразин-2-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; 1-(((5S,7S)-3-(6-циклопропіл-4-метоксипіридин-3-іл)-7-метил-2-оксо-1-окса-3азаспіро[4.5]декан-7-іл)метил)-1H-бензо[d]імідазол-6-карбонітрил; або її фармацевтично прийнятна сіль. Одержання сполук Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що якщо замісник, описаний в даній заявці, не відповідає способам синтезу, описаним в даній заявці, цей замісник може бути захищений відповідною захисною групою, яка є стабільною для умов реакції. Захисна група може бути видалена у відповідний момент в послідовності реакцій для надання бажаної проміжної або цільової сполуки. Відповідні захисні групи і способи захисту і зняття захисту з різних замісників, використовуючи такі відповідні захисні групи, добре відомі фахівцям в даній галузі; приклади яких можна знайти в T. Greene і P. Wuts, Protecting Groups in Chemical Synthesis (3rd ed.), John Wiley & Sons, NY (1999). В деяких випадках замісник спеціально може бути вибраний реакційноздатним у використовуваних умовах реакції. В цих обставинах умови реакції перетворюють вибраний замісник в інший замісник, який або є застосовним як проміжна сполука, або є бажаним замісником в цільовій сполуці. Синтез сполук загальної формули (I) і їх фармацевтично прийнятних похідних і солей можна здійснювати, як показано нижче на Схемах 1-8. У наступному описі групи визначені вище для сполук формули (I), якщо не вказане інше. Абревіатури визначені в розділі «Приклади». Вихідні речовини є комерційно доступними або одержані з комерційно доступних вихідних речовин, з використанням способів, відомих фахівцям в даній галузі. Схема 1 Як показано на Схемі 1, сполуки Формули I можуть бути одержані в багатостадійній послідовності реакцій з 2-циклогексен-1-ону або іншого заміщеного циклогексенону, як-от 3метил-2-циклогексен-1-он. Циклогексенон може бути захищений (1R,2R)-1,2-дифеніл-1,2етандіолом у присутності PPTS в розчиннику, як-от бензол, в умовах нагрівання із одержанням діоксаспіро сполуки, яка може бути оброблена Zn/Cu у присутності дийодометану із одержанням циклопропанової сполуки. Розкриття циклопропану кислотами, як-от HBr, у розчинниках, як-от MеOH, дає бромметильне похідне. Бромметильна проміжна сполука може бути заміщена нуклеофілами, як-от фталімід калію, у присутності розчинників, як-от NMP, в умовах нагрівання із одержанням фталімідної проміжної сполуки, яка може бути видалена в стандартних умовах, наприклад, гідразин в MеOH, із одержанням сполуки метиламіну. Сполука метиламіну може піддаватися стандартному ароматичному нуклеофільному заміщенню 15 UA 113963 C2 5 10 15 відповідним чином заміщеним фтор-нітробензолом у присутності основ, як-от карбонат калію. Функціональна нітрогрупа в одержаній в результаті проміжній сполуці може бути відновлена і циклизована в присутності триметилортоформіату, мурашиної кислоти і Fe в умовах нагрівання в розчиннику, як-от метанол, з утворенням сполуки бензимідазолу. Кетальний захист може бути знятий шляхом нагрівання кеталю в присутності мурашиної кислоти при високій температурі, якот 70 °C, з утворенням проміжного кетону. Утворення епоксиду здійснюється з використанням або триметилсульфоксонію йодиду, або триметилсульфонію йодиду у присутності основи, як-от т-бутоксид калію або гідрид натрію, із одержанням суміші цис-/транс-епоксидів. Енантіомерночистий транс-епоксид може бути одержаний шляхом розділення цис і транс суміші за допомогою методик розділення, як-от перекристалізація або SFC. Використовують два способи перетворення епоксиду в сполуки Формули I. У першому способі епоксид обробляють відповідним чином заміщеним аміном (A-NH2) при підвищеній температурі в спиртному розчиннику (і-PrOH, MеOH, або EtOH) або DMF. Сирий аміноспирт перетворюють на сполуку Формули I шляхом обробки або CDI, або трифосген/TEA. Другий спосіб включає обробку епоксиду відповідним чином заміщеним алкілкарбаматом, як-от етил, ізобутил або трет-бутил карбамат в розчинниках, як-от THF та/або NMP у присутності основ, як-от трет-бутоксид калію або н-BuLi в умовах нагрівання із одержанням сполуки Формули I за одну стадію. Схема 2 20 25 30 Як показано на Схемі 2, проміжний транс-епоксид може бути розкритий з використанням 1[4-(метилокси)феніл]метанаміну із одержанням проміжного аміноспирту, який може бути циклізований у присутності CDI або трифосген/Et3N з утворенням спіроциклічного карбамату. Зняття захисту з пара-метоксибензильної групи, з використанням трифтороцтової кислоти або CAN, дає незаміщений карбамат. Альтернативно, незаміщений карбамат може бути одержаний за одну стадію з проміжного транс-епоксиду з використанням Boc-NH2 або NH2CO2Et у присутності основи, як-от н-BuLi або LiOtBu. Незаміщений карбамат може бути функціоналізований гетероциклічними групами за допомогою каталізованої міді реакції Nарилування з відповідним чином заміщеним безпосередньо зв'язаним гетероарилгалідом (XA=X-Het, де X являє собою гало) із одержанням сполуки Формули I. Альтернативно, незаміщений карбамат може бути алкілований відповідним чином заміщеним алкілгалідом або алкілмезилатом (X-A=X-(CH2)n-Het, де n не дорівнює 0, і X являє собою галоген або OMs) у присутності основи, як-от NаH, в розчиннику, як-от DMF, з утворенням сполуки Формули I. Схема 3 35 16 UA 113963 C2 5 10 15 20 Як показано на Схемі 3, енантіо чистий транс-епоксид також може бути розкритий з використанням аміаку, потім циклізований в стандартних умовах з утворенням незаміщеного спіроциклічного карбамату. Незаміщений карбамат може бути алкілований відповідним чином заміщеним алкілгалідом або алкілмезилатом (XA=X-(CH2)n-Het, де n не дорівнює 0, і X являє собою галоген або OMs) у присутності NaH/DMF із одержанням сполуки Формули I. Альтернативно, незаміщений карбамат може бути функціоналізований гетероциклічними групами за допомогою каталізованої міді реакції N-арилування з відповідним чином заміщеним гетероарилгалідом (X-A=X-Het, де X являє собою галоген) із одержанням сполуки Формули I. Схема 4 Альтернативно, оптично чисті сполуки Формули 1 можуть бути одержані, як показано на Схемі 4. Приєднання по Міхаелю нітрометану до циклогексенону з використанням хірального каталізатора тіосечовини може давати оптично збагачений нітрометилциклогексанон. Кетон може бути захищений як ацетонід етилгліколем, а нітрогрупа може бути відновлена до первинного аміну з використанням каталітичної гідрогенізації на паладії на вугіллі. Необхідна бензимідазольна група потім може бути введена з первинного аміну за допомогою S NAr2 додавання аміну до заміщеного 2-фторнітробензолу з подальшим відновленням нітробензолу до фенілендіаміду. Цей діамін може бути конденсуваний з триметилортоформіатом в кислих умовах з утворенням заміщеного бензимідазолу. Ацетонідна захисна група потім може бути видалена в кислих умовах з утворенням кетону. Проміжний кетон може бути перетворений на сполуку Формули I за допомогою стратегії розкриття епоксиду, як описано на Схемах 1-3. Схема 5 25 17 UA 113963 C2 5 10 15 Як показано на Схемі 5, карбонова кислота може бути перетворена в 1,3,4-оксадіазол шляхом взаємодії кислоти з відповідним чином заміщеним гідразином, як-от бензоїлгідразин, в стандартних умовах, наприклад, триетиламін і 2-хлор-1,3-диметилімідазолію хлорид в DCM із одержанням сполуки Формули I. Схема 6 Як показано на Схемі 6, спіроциклічний карбамат з кінцевим алкіном може бути перетворений в заміщений 1,2,3-триазол в стандартних умовах диполярного циклоприєднання, наприклад, реакції арилйодиду й азиду натрію в DMSO із одержанням сполуки Формули I. Схема 7 Як показано на Схемі 7, спіроциклічний карбамат з циклічним аміном, на зразок піролідину, може заміщати галогенову групу безпосередньо з X-Het, де X являє собою галогенову групу, використовуючи карбонат цезію в NMP, з утворенням сполуки Формули I. Схема 8 18 UA 113963 C2 5 10 15 20 Як показано на Схемі 8, альтеранативний рецемічний синтез сполук Формули I може бути здійснений в багатостадійній послідовності реакцій, починаючи з метил 3-гідроксибензоату. Метил 3-гідроксибензоат може бути гідрований над родієм або окисом алюмінію в етанолі із одержанням відповідно заміщеного циклогексанолу. Циклогексанол може бути окислений до кетону з використанням окису рутенію і пербромату натрію. Кетон може бути перетворений на епоксид і, згодом, в спіроциклічний карбамат, використовуючи умови, описані раніше на Схемі 1. Введення замісника R1 може бути здійснене шляхом алкілування підготовленого енолята складного ефіру алкілувальними агентами, як-от йодметан або бензилоксиметилхлорид. Складний метиловий ефір може бути відновлений з використанням LiAlH 4 і NaBH4 із одержанням алкілового спирту. Отриманий в результаті спирт може бути перетворений на мезилат, який потім може бути заміщений азидом натрію з утворенням азидної сполуки. Цей азид може бути відновлений боргідридом натрію й хлоридом нікелю (II) із одержанням метиламіну. Ця сполука метиламіну може піддаватися стандартному нуклеофільному заміщенню відповідним чином заміщеним фторнітробензолом у присутності основи, як-от карбонат калію. Функціональна нітрогрупа в одержаній в результаті проміжній сполуці може бути відновлена і циклізована у присутності триметилортоформіату, мурашиної кислоти і Fe в умовах нагрівання з утворенням бензимідазольної сполуки. В разі R1=CH2OBn, з параметоксибензильної групи може бути знятий захист з використанням стандартних умов, як-от CAN, із одержанням незаміщеного карбамату. В разі R1=Me, з пара-метоксибензильної групи також може бути знятий захист з використанням TFA при підвищеній температурі. З бензильної 19 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 групи може бути знятий захист в стандартних умовах, як-от HBr, із одержанням первинного спирту в R1. Одержана в результаті сполука додатково може бути функціоналізована гетероциклічними групами за допомогою каталізованої міді реакції N-арилування з відповідним чином заміщеним безпосередньо зв'язаним гетероарилгалідом (X-A=X-Het, де X являє собою галоген) із одержанням сполуки Формули I. Біологічна активність Як вказано вище, сполуки Формули I є антагоністами TRPV4, і можуть застосовуватися при лікуванні або профілактиці атеросклерозу, порушень, пов'язаних з інтестинальним набряком, пост-хірургічним набряком черевної порожнини, місцевим та системним набряком, затримкою рідини, сепсису, гіпертензії, запалення, дисфункцій, пов'язаних з кістковою тканиною й застійною серцевою недостатністю, легеневих захворювань, хронічної обструктивної хвороби легень, вентиляторного пошкодження легень, набряку легень, індукованого умовами високогір'я, гострого респіраторного дистрес-синдрому, легеневого фіброзу, синуситу/риніту, астми, синдрому гіперреактивного сечового міхура, болю, порушення функції рухових нейронів, генетичних ефектів функціональних порушень, серцево-судинних захворювань, ниркової дисфункції та остеоартриту. Біологічну активність сполук Формули I можна визначити, використовуючи будь-яке відповідне дослідження для визначення активності кандидатної сполуки як антагоніст TRPV4, а також як тканинна модель та модель in vivo. Біологічна активність сполук Формули (I) продемонстрована наступними тестами. Ліганд-залежне дослідження: Активація/відкриття TRP каналу в результаті приводить до припливу двовалентних та одновалентних катіонів, включаючи кальцій. Отримані зміни внутрішньоклітинного кальцію контролювали з використанням кальцій-селективного флуоресцентного фарбника Fluo4 (MDS Analytical Technologies). Клітини, навантажені фарбником, спочатку піддавали дії пробної сполуки для верифікації відсутності агоністичної активності. Після цього клітини активували шляхом додавання агоніста і реєстрували інгібування індукованої агоністом активації. Клітини 293 ембріональної нирки людини, стабільно експресуючі макрофагальний фагоцитарний рецептор класу II (HEK-293-MSR-II) і трансдуковані 1% BacMam (J.P. Condreay, S.M. Witherspoon, W.C. Clay and T.A. Kost, Proc Natl Acad Sci 96 (1999), pp. 127-132) вірусом, що експресує ген TRPV4 людини, висівали з щільністю 15000 клітин на лунку в об'ємі 50 мкл в 384 лунковому планшеті, покритому полі-D лізином. Клітини інкубували протягом 24 годин при 37 градусах і 5% CO2. Потім середовище аспірували, використовуючи промивач планшетів Tecan Plate-washer, і замінювали 20 мкл завантажувального буфера з фарбником: HBSS, 500 мкМ Діамантового чорного (MDS Analytical Technologies), 2 мкМ Fluo-4. Планшети, навантажені фарбником, потім інкубували в темряві при кімнатній температурі протягом 1-1,5 годин. 10 мкл тестованої сполуки розбавленої в HBSS (HBSS з 1,5 мМ хлориду кальцію, 1,5 мкМ хлориду магнію і 10 мМ HEPES. pH 7,4) +0,01% Chaps додавали в планшет, інкубували протягом 10 хв при кімнатній температурі в темряві, а потім додавали 10 мкл агоніста в кінцевій концентрації, рівній EC80 агоніста. Вивільнення кальцію вимірювали, використовуючи FLIPRtetra (MDS Analytical Technologies) або FLIPR384 (MDS Analytical Technologies). Всі приклади, описані в даній заявці, мали біологічну активність відносно TRPV4 з IC50 в діапазоні від 0,1 нМ до 0,5 мкМ (дивися таблицю, приведену нижче). IC 50 між 0,1-10 нМ (+++), 10-50 нМ (++), 50-500 нМ (+). 45 Таблиця Пр. № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 IC50 (++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+) (+++) (+++) (+++) (++) (+++) Пр. № 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 IC50 (++) (++) (+++) (+) (++) (+++) (++) (+) (++) (++) (+++) (++) Пр. № 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Пр. № 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 IC50 (+++) (+) (+) (+) (+++) (++) (++) (+++) (++) (++) (++) (++) 20 IC50 (+++) (+) (++) (+) (++) (+++) (+) (++) (+++) (++) (++) (++) Пр. № 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 IC50 (++) (+++) (+++) (++) (+) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (++) Пр. № 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 IC50 (++) (++) (++) (+++) (++) (+++) (+++) (++) (+) (+) (+) (+++) UA 113963 C2 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 5 10 15 20 25 30 35 40 (+++) (+++) (+++) (+++) (++) (++) (+++) (+++) (+) (+++) (++) (+++) (+++) (+) (+++) (+++) 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 (+++) (++) (++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (++) (+) (+++) (+) (+++) (++) 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 (+) (+++) (+) (+) (+++) (++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 (++) (+++) (+++) (+++) (++) (+++) (+++) (+) (++) (++) (+++) (+++) (+) (+++) (++) (+++) 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 (+++) (+++) (++) (+++) (++) (+) (+) (+++) (+++) (+++) (+) (+) (++) (+) (+++) (+) 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (+++) (++) (+++) (+++) (+++) (++) Дослідження гіпотонічності (клітини BHK): Кондиціонування клітини BHK/AC9_DMEM/F12 (нирок дитинчати китайського хом'яка) трансдукували 2 % BacMam вірусом, що експресує ген TRPV4 людини, і висівали з щільністю 10K клітин на лунку в об'ємі 50 мкл в 384 лункові планшети, покриті полі-D-лізином. Клітини інкубували протягом 18-24 годин при 37 градусах і 5 % CO2. Наступного дня середовище аспірували, використовуючи промивач для планшетів Tecan Plate-washer, і замінювали 20 мкл завантажувального буфера з фарбником: буфер HBSS (HBSS з 1,5 мМ хлориду кальцію, 1,5 мМ хлориду магнію і 10 мМ HEPES. pH 7,4), 2,5 мкМ пробенециду, 500 мкМ Діамантового чорного, 2 мкМ Fluo-4. Клітини, навантажені фарбником, інкубували протягом 1-1,5 годин при кімнатній температурі в темряві. 10 мкл тестованої сполуки, розбавленої в HBSS/H2O (~1:2,3)+0,01 % Chaps додавали в планшет, інкубували протягом 10 хв при кімнатній температурі в темряві, а потім 10 мкл гіпотонічного буфера (H2O+1,5 мМ CaCl2+ ~68 мМ NaCl; 140 мОсм маткового розчинника/260 мОсм FAC) використовували для тестування інгібування активації, індукованої гіпотонічністю. Реакцію вимірювали на стадії нагрівання (37 градусів), використовуючи FLIPRtetra. (pIC50 діапазон 6,3-10,0). Дослідження з використанням планшетного ридера, що візуалізує флуоресценцію (FLIPR) 2+ 2+ FLIPR аналіз виявляє зміни концентрацій внутрішньоклітинних іонів Ca (Ca i) шляхом 2+ 2+ стимуляції різних біохімічних шляхів, які можуть збільшувати рівні Ca i. Підвищення Ca i кількісно визначали з використанням фарбника, який стає активованим, і надалі міститься в 2+ клітинах, потім селективно флуоресціює при зв'язуванні з Ca . Молекулу, яка, як відомо, селективно активує TRPV4 канали людини (N-((1S)-1-{[4-((2S)-2-{[(2,4дихлорфеніл)сульфоніл]аміно}-3-гідроксипропаноїл)-1-піперазиніл]карбоніл}-3-метилбутил)-1бензотіофен-2-карбоксамід; GSK1016790A); (Thorneloe, et al., J Pharmacol Exp Ther, 326: 432, 2+ Aug 2008), наносили на клітини для запуску TRPV4 канал-залежного притоку Ca з позаклітинного розчину і запобігання накопиченню фарбника молекулою розглядали як блокаду природної активності каналу TRPV4. Альвеолярні макрофаги є найважливішими медіаторами гострого пошкодження легень в багаточисельних моделях на тваринах, і альвеолярні макрофаги мишей демонструють функціональні зміни, які запускаються прототипним активатором TRPV4 (форболовий ефір 4αPDD) і відсутні в клітинах, в яких продукт гена Trpv4 був видалений (Hamanaka, et al., 2010). Враховуючи ці відомості, автори винаходу отримали первинні альвеолярні макрофаги з розчинів бронхо-альвеолярного лаважа (BAL), отриманих у здорових людей добровольців. BAL рідину центрифугували, і отриманий в результаті клітинний осад промивали забуференим фосфатом сольовим розчином (PBS) і ресуспендували. Цей розчин потім центрифугували, і клітинний осад ресуспендували в клітинному культуральному середовищі (DMEM з 10 % ембріональної сироватки теляти, доповненої 1000 одиниць/л пеніциліну /1000 мкг/л стрептоміцину). У людей і лабораторних тварин клітини BAL містять головним чином альвеолярні макрофаги, хоча клітинні популяції можуть бути додатково збагачені альвеолярними макрофагами шляхом адгезії до пластичних матеріалів, як-от лунки 96-лункових планшетів. Автори винаходу використовували цей встановлений принцип для альвеолярних макрофагів шляхом висівання альвеолярних макрофагів людини з щільністю ~40000 клітин на лунку в 96-планшети з подальшим промиванням свіжим середовищем після 30-60 хвилин 21 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інкубування при 37 °C в атмосфері 5 % CO2, і знову через 18-24 години інкубації в тих самих умовах. Через 18-24 години середовище аспірували і замінювали 100 мл завантажувальним середовищем, що містить EMEM з солями Ерла і L-глутаміном, 0,1 % BSA (Millipore), 4 мM флуоресцентного індикаторного фарбника складного ефіру флуо-4-ацетоксиметилу (Fluo-4 AM, Invitrogen) і 2,5 мМ пробенециду. Потім клітини інкубували протягом 1 години при 37 °C. Після аспірувания середовища, що містить фарбник, клітини промивали 3 рази 100 мл аналітичного буфера KRH (120 мМ NaCl, 4,6 мМ KCl, 1,03 мМ KH2PO4, 25 мМ NaHCO3, 1,0 мМ CaCl2, 1,1 мМ MgCl2, 11 мМ глюкози, 20 мМ HEPES, 0,1 % желатину, 2,5 мМ пробенециду, pH 7,4). Для оцінки антагоністичних ефектів сполуки 100 мл аналітичного буфера KRH, що містить 0,1 % DMSO, 10 & 100 нМ сполуки або її попередника, неселективного блокатора TRPV каналів Рутенію червоного (10 мкМ), додавали до лунок, і планшет нагрівали до 37 °C протягом 15 хвилин до вміщування в FLIPR (Molecular Devices, Sunnyvale, CA), де клітини, навантажені фарбником піддавали дії подразнюючого світла (488 нм) від аргонового лазера потужністю 6 Ватт. Після виміру фонової емісії флуоресценції, клітинна відповідь на діапазон концентрацій речовини, відкриваючої TRPV4 канали, GSK1016790A (0,3-1000 нМ), контролювали в FLIPR протягом 10 хвилин при 516 нм інтенсивності емісії флуоресценції. Вторинна відповідь на іономіцин (1 мкМ) потім реєстрували для всіх лунок протягом 5 хвилин. Максимальну емісію з кожної лунки після додавання кожного стимулятора потім експортували в електронну таблицю excel. Результати, отримані від кожної лунки, перетворювали в % іономіцину. Ці дані потім переносили в програму GraphPad Prism версії 4.03 для графічного відображення відповіді на кожну умову обробки. Зрушення рецепторної відповіді EC50 на GSK1016790A у присутності сполуки порівняно з носієм, використовували для визначення ефективності сполуки і типа рецепторної взаємодії, використовуючи класичний аналіз Шилда. Експерименти з фіксацією потенціалу В експериментах з фіксацією потенціалу можна виміряти катіонні потоки, що рухаються через TRPV4-місні канали в плазматичній мембрані клітин, у тому числі, альвеолярні макрофаги людини. В традиційній реєстрації фіксації потенціалу в цілісних клітинах клітини культивують так, щоб багаточисельні клітини безпосередньо не контактували одна з іншою, щоб не викривляли чисельне значення плазматичної мембрани окремої клітини. Мембрана однієї клітини контактує із скляним електродом, і мембрана перфорується, приводячи в результаті до конфігурації цілої клітини, що дає можливість дослідникові заповнити цитоплазму клітини вмісту електродного розчину (внутрішньоклітинного), а також викликати мембранні потоки шляхом управління напругою клітинної мембрани. Іонні градієнти встановлюють, виходячи з відмінностей в іонах, що містяться у внутрішньоклітинному розчині і тих, які містяться в позаклітинному розчині, які доставляються через клітини за допомогою системи перфузії з гравітаційним живленням. Коли необхідно, агоністи, які викликають TRPV4-залежні потоки та/або блокатори TRPV4-місних каналів можуть бути додані в позаклітинний розчин. Первинні альвеолярні макрофаги людини вміщували на скляні покривні стекла в ростове середовище на ніч з низькою щільністю, щоб уникнути прямого контакту між клітинами. Реєстрацію фіксації потенціалу проводили цільноклітинним чином. Здійснювали перфузію клітин стандартним позаклітинним розчином, що містить (у мМ): мМ): 140 NaCl, 5 NaCl, 2 MgCl2·6 H2O, 5 CsCl2, 10 HEPES, і 10 D-глюкози, барботували газом 95 % O2/5 % CO2 і доводили до pH 7,4 з використанням NаOH. Внутрішній розчин, використовуваний для заповнення клітин за допомогою скляного електроду, складався з (у мМ: мМ) 140 CsCl, 4 MgCl 2, 10 N-[2гідроксіетил]піперазин-N’-[2-етансульфонова кислота] (HEPES), і 5 етилгліколь біс(βаміноетиловий ефір)-N,N,N",N’-тетраоцтової кислоти (EGTA), доведений до pH 7,2 з використанням CsOH. Застосовували лінійну зміну напруги від -80 до +80 мВ впродовж 500 мсек, і проводили вимір при 500 Гц, і записи фільтрували при 10 кГц. Дані аналізували, використовуючи програмне забезпечення clampfit, і аналізували в електронних таблицях Excel або Graphpad Prism 4. Гіпотонічні розчини часто використовували як замінники застосування механічної сили до клітин, оскільки гіпотонічні позаклітинні розчини викликають розтягування клітинних мембран. Оскільки було продемонстровано, що гіпотонічні розчини активують TRPV4 і викликають TRPV4-залежні потоки в клітинах, що експресують TRPV4-місні іонні канали (Alessandri-Haber, et al., Neuron, 39: 497, Jul 2003), позаклітинний розчин замінювали гіпотонічним позаклітинним розчином, що складається з (у мМ): 74 NaCl, 5 KCl, 1,2 KH2PO4, 1,3 MgCl2, 2,4 CaCl2, і 26 NaHCO3, доведеним до pH 7,4 з використанням NаOH, щоб викликати TRPV4-залежні потоки. Після того, як гіпотонічний розчин викликав зміни в потоках (виміряні кількісно при -80 і +80 мВ), сполуку додавали в гіпотонічний позаклітинний розчин і кількісно визначали зменшення потоків. 22 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Способи застосування Сполуки за даним винаходом є антагоністами TRPV4, і застосовні при лікуванні або профілактиці атеросклерозу, порушень, пов'язаних з інтестинальним набряком, пост-хірургічним абдомінальним набряком, місцевим і системним набряком, затримкою рідини, сепсису, гіпертензії, запалення, дисфункцій, пов'язаних з кістковою тканиною і застійною серцевою недостатністю, легеневих порушень, хронічної обструктивної хвороби легень, вентиляторного пошкодження легень, набряку легень, індукованого умовами високогір'я, гострого респіраторного дистрес синдрому, гострого пошкодження легень, легеневого фіброзу, синуситу/риніту, астми, гіперактивності сечового міхура, болю, порушення функції рухових нейронів, генетичних ефектів порушення функції, серцево-судинного захворювання, ниркової дисфункції, остеоартриту, хвороби Крону, коліту, діареї, порушення функції кишечника (гіперреактивність/гіпореактивність), нетримання калу, синдрому подразненого кишечника (IBS), запору, інтестинальних болів і спазмів, захворювань черевної порожнини, непереносимості лактози та метеоризму. Відповідно, в іншому аспекті даний винахід відноситься до способів лікування таких станів. Способи лікування за даним винаходом включають введення безпечної і ефективної кількості сполуки відповідно до Формули I або її фармацевтично прийнятної солі пацієнтові, що потребує цього. В контексті даного винаходу "лікування" відносно патологічного стану позначає: (1) поліпшення стану або профілактику патологічного стану або одного або більш проявів патологічного стану, (2) перешкода (a) однієї або більш стадіям в біологічному каскаді реакцій, що призводять до патологічного стану або відповідають за патологічний стан або (b) одному або більш біологічним проявам патологічного стану, (3) полегшення одного або більш симптомів або ефектів, пов'язаних з цим патологічним станом, або (4) уповільнення прогресування патологічного стану або одного або більш біологічних проявів патологічного стану. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що "профілактика" не є абсолютним терміном. У медицині під "профілактикою" мається на увазі, що це відноситься до профілактичного введення лікарського засобу для значного зменшення вірогідності або тяжкості патологічного стану або його біологічних проявів, або для затримки появи такого стану або його біологічного прояву. В контексті даного винаходу "безпечна і ефективна кількість" відносно сполуки за даним винаходом або іншої фармацевтично-активної речовини, позначає кількість сполуки, достатньої для лікування патологічного стану у пацієнта, але досить низької, щоб уникнути серйозних побічних ефектів (при розумному співвідношенні користь/ризик) з медичної точки зору. Безпечна й ефективна кількість сполуки варіюватиме залежно від конкретно вибраної сполуки (наприклад, оцінюється активність, ефективність та період напівжиття сполуки); вибраного шляху введення; патологічного стану, що піддається лікуванню; тяжкості патологічного стану, що піддається лікуванню; віку, розміру, маси тіла і фізичного стану пацієнта, що піддається лікуванню; анамнезу пацієнта, що піддається лікуванню; тривалості лікування; характеру супутньої терапії; бажаного терапевтичного ефекту; і подібних чинників, але може, проте, бути визначено в установленому порядку фахівцем в даній галузі. В контексті даного винаходу "пацієнт" відноситься до людини або іншої тварини. Сполуки за даним винаходом можна вводити будь-яким відповідним шляхом введення, включаючи як системне введення, так і місцеве введення. Системне введення включає пероральне введення, парентеральне введення, черезшкірне введення, ректальне введення і введення шляхом інгаляції. Парентеральне введення відноситься до шляхів введення, відмінним від ентерального, трансдермального введення або введення шляхом інгаляції і зазвичай являє собою введення шляхом ін'єкції або інфузії. Парентеральне введення включає внутрішньовенне, внутрішньом'язове і підшкірне введення або інфузію. Інгаляція відноситься до введення в легені пацієнта або через рот, або через носовий канал. Місцеве введення включає нанесення на шкіру, а також внутрішньоочне, вушне, інтравагінальне та інтраназальне введення. Сполуки за даним винаходом можна вводити однократно або відповідно до режиму дозування, де кількість доз вводять із зміненими інтервалами часу протягом заданого періоду часу. Наприклад, дози можна вводити один, два, три або чотири рази на добу. Дози можна вводити до досягнення бажаного ефекту або невизначено довго для підтримки бажаного терапевтичного ефекту. Відповідні режими дозування для сполуки за винаходом залежать від фармакокінетичних властивостей цієї сполуки, як-от абсорбція, розподіл і період напівжиття, які можуть бути визначені фахівцем в даній галузі. Крім того, відповідні режими дозування, включаючи тривалість застосування таких режимів, для сполуки за винаходом залежать від 23 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 патологічного стану, що піддається лікуванню, тяжкости патологічного стану, що піддається лікуванню, віку і фізичного стану пацієнта, що піддається лікуванню, анамнезу пацієнта, що піддається лікуванню, характеру супутньої терапії, бажаного терапевтичного ефекту, і подібних чинників у межах знань і досвіду фахівця в даній галузі. Додатково таким фахівцям буде зрозуміло, що відповідні режими дозування можуть потребувати регулювання, зважаючи на відповідь конкретного пацієнта на цей режим дозування або впродовж періоду часу у зв'язку з тим, що для конкретного пацієнта необхідні зміни. Характерні щоденні дози можуть варіювати залежно від конкретного вибраного шляху введення. Характерні дози для перорального введення знаходяться в інтервалі від 1 мг до 1000 мг на людину на дозу. Переважні дози складають 1-500 мг однократно щодня або двічі на день на людину. Крім того, сполуки за даним винаходом можна вводити у вигляді проліків. В контексті даного винаходу "проліки" сполуки за даним винаходом є функціональним похідним сполуки, яке, при введенні пацієнтові, кінець кінцем, вивільняє сполуку за даним винаходом in vivo. Введення сполуки за винаходом у вигляді проліків може дозволити фахівцеві в даній галузі здійснити одне або більш з наступного: (a) модифікувати початок дії сполуки in vivo; (b) модифікувати тривалість дії сполуки in vivo; (с) модифікувати доставку або розподіл сполуки in vivo; (d) модифікувати розчинність сполуки in vivo; та (e) подолання або подолання побічного ефекту або інших труднощів, що зустрічаються при використанні цієї сполуки. Характерні функціональні похідні, використовувані для одержання проліків, включають модифікації сполуки, які хімічно або ферментативно розщеплюються in vivo. Такі модифікації, які включають одержання фосфатів, амидів, ефірів, складних ефірів, тіоефірів, карбонатів і карбаматів, добре відомі фахівцям в даній галузі. Композиції Сполуки за даним винаходом зазвичай, але необов'язково, складають у фармацевтичні композиції перед введенням пацієнтові. Відповідно, в іншому аспекті даний винахід відноситься до фармацевтичних композицій, що містять сполуку за даним винаходом і один або більш фармацевтично прийнятний ексципієнт. Фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть бути одержані і упаковані в об'ємній формі, де безпечна і ефективна кількість сполуки за винаходом може бути витягнута, а потім введена пацієнтові, наприклад, з порошками або сиропом. Альтернативно, фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть бути одержані і упаковані в одиничні дозовані форми, де кожна фізично дискретна одиниця містить безпечну і ефективну кількість сполуки за даним винаходом. При одержанні в одиничній дозованій формі фармацевтичні композиції за даним винаходом містять від 1 мг до 1000 мг. Фармацевтичні композиції за даним винаходом, як правило, містять одну сполуку за даним винаходом. Проте, в деяких варіантах здійснення, фармацевтичні композиції за даним винаходом містять більш за одну сполуку за даним винаходом. Наприклад, в деяких варіантах здійснення фармацевтичні композиції за даним винаходом містять дві сполуки за даним винаходом. Крім того, фармацевтичні композиції за даним винаходом необов'язково можуть додатково містити одну або більш додаткових фармацевтично активних сполук. В контексті даного винаходу "фармацевтично прийнятний ексципієнт" означає фармацевтично прийнятну речовину, композицію або носій, використовувані в заданій формі або сумісні з фармацевтичною композицією. Кожен ексципієнт має бути сумісний з іншими інгредієнтами фармацевтичної композиції, при змішуванні так, щоб уникнути взаємодій, які по суті знижували б ефективність сполуки за даним винаходом при введенні пацієнтові, і взаємодій, які в результаті привели б до одержання фармацевтичних композицій, які не є фармацевтично прийнятними. Крім того, кожен ексципієнт має бути, зрозуміло, досить високої чистоти, щоб вони стали фармацевтично прийнятними. Сполука за даним винаходом і фармацевтично прийнятний ексципієнт або ексципієнти зазвичай складатимуться в лікарські форми, адаптовані для введення пацієнтові бажаним шляхом введення. Наприклад, лікарські форми включають лікарські форми, адаптовані для (1) перорального введення, як-от таблетки, капсули, капсулоподібні таблетки, пілюлі, пастили, порошки, сиропи, еліксири, суспензії, розчини, емульсії, порошки для приготування розчину, що приймається всередину, і крохмальні капсули; (2) парентеральному введенню, як-от стерильні розчини, суспензії і порошки для відновлення; (3) черезшкірного введення, як-от черезшкірні пластири; (4) ректального введення, як-от супозиторії; (5) інгаляції, як-от сухі порошки, аерозолі, суспензії і розчини; та (6) місцевого застосування, як-от креми, мазі, лосьйони, розчини, пасти, спреї, піни й гелі. 24 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відповідні фармацевтично прийнятні ексциепієнти варіюватимуть залежно від конкретно вибраної лікарської форми. Крім того, відповідні фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть бути вибрані для конкретної функції, яку вони можуть виконувати в композиції. Наприклад, деякі фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть бути вибрані за їх здатністю полегшувати отримання одноманітних лікарських засобів. Деякі фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть бути вибрані за їх здатністю полегшувати отримання стабільних лікарських форм. Деякі фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть бути вибрані за їх здатністю полегшувати при введенні пацієнтові перенесення і транспортування сполуки або сполук за даним винаходом з органу або частини тіла в інший орган або частину тіла. Деякі фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть бути вибрані за їх здатності покращувати дотримання хворим режиму й схеми лікування. Відповідні фармацевтично прийнятні ексципієнти включають наступні типи ексципієнтів: розчинники, наповнювачі, сполучні, розпушувачі, мастильні речовини, ковзкі речовини, гранулювальні агенти, покриття, зволожувачі, розчинники, сорозчинники, суспендувальні агенти, емульгатори, підсолоджувачі, вкусо-ароматизувальні речовини, речовини, що маскують смак, фарбники, противідстежуючі агенти, зволожувачі, хелатувальні агенти, пластифікатори, агенти, що підвищують в'язкість, антиоксиданти, консерванти, стабілізитори, поверхнево-активні речовини та буферні агенти. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що деякі фармацевтично прийнятні ексципієнти можуть виконувати більш за одну функцію і можуть виконувати альтернативні функції залежно від того, яка кількість ексципієнта присутня в композиції і які інші інгредієнти присутні в композиції. Фахівці в даній галузі мають знання й компетенцію, які дозволяють їм вибирати фармацевтично прийнятні ексципієнти у відповідних кількостях для використання в даному винаході. Крім того, існує цілий ряд джерел, які доступні фахівцям в даній галузі, в яких описані фармацевтично прийнятні ексципієнти і які можуть застосовуватися при виборі відповідних фармацевтично прийнятних ексципієнтів. Приклади включають Remington's Pharmaceutical Sciences (Mack Publishing Company), The Handbook of Pharmaceutical Additives (Gower Publishing Limited), і The Handbook of Pharmaceutical Excipients (the American Pharmaceutical Association and the Pharmaceutical Press). Фармацевтичні композиції за даним винаходом отримують з використанням методик і способів, відомих фахівцям в даній галузі. Деякі способи, зазвичай використовувані в даній галузі, описані в Remington's Pharmaceutical Sciences (Mack Publishing Company). В одному аспекті даний винахід відноситься до твердої пероральної лікарської форми, як-от таблетка або капсула, що містить безпечну і ефективну кількість сполуки за даним винаходом, і розчинник або наповнювач. Відповідні розчинники і наповнювачі включають лактозу, сахарозу, декстрозу, маніт, сорбіт, крохмаль (наприклад, кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль і прежелатинований крохмаль), целюлозу і її похідні (наприклад, мікрокристалічна целюлоза), сульфат кальцію і двоосновний фосфат кальцію. Тверда пероральна лікарська форма додатково може містити сполучну речовину. Відповідні сполучні речовини включають крохмаль (наприклад, кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль і прежелатинований крохмаль), желатин, акацієву камедь, альгінат натрію, альгінову кислоту, трагакантову камедь, гуарову камедь, повидон і целюлозу і її похідні (наприклад, мікрокристалічну целюлозу). Тверда пероральна лікарська форма додатково може містити розпушувач. Відповідні розпушувачі включають кросповидон, гліколят крохмаль натрію, кроскармелозу, альгінову кислоту і карбоксиметилцелюлозу натрію. Тверда пероральна лікарська форма додатково може містити мастильну речовину. Відповідні мастильні речовини включають стеаринову кислоту, стеарат магнію, стеарат кальцію та тальк. Сполуки можна вводити окремо або у поєднанні з одним або більш іншими терапевтичними агентами, вказані агенти вибрані з групи, що складається з антагоністів рецептора ендотеліну, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ACE), антагоністів рецептора ангіотензину II, інгібіторів вазопептидази, модуляторів рецепторів вазопресину, діуретиків, дигоксину, бета блокаторів, антагоністів альдостерону, іонотропів, нестероїдних протизапальних засобів, донорів оксиду азоту, модуляторів кальцієвих каналів, антагоністів мускаринових рецепторів, стероїдних протизапальних засобів, бронхорозширювальних засобів, антигістамінних засобів, антагоністів лейкотрієну, інгібіторів HMG-CoA редуктази, подвійних неселективних антагоністів β-адренорецепторів і α1-адренорецепторів, інгібіторів фосфодіестерази 5 типа й інгібіторів реніну. ПРИКЛАДИ Наступні приклади ілюструють даний винахід. Ці приклади призначені не для обмеження обсягу даного винаходу, а для забезпечення керівництва з одержання і застосування цих 25 UA 113963 C2 5 10 15 сполук, композицій і способів за даним винаходом для фахівців в даній галузі. Хоча описані конкретні варіанти здійснення даного винаходу, фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що різні зміни і модифікації можуть бути зроблені без відхилення від суті й обсягу даного винаходу. У прикладах: Хімічні зсуви виражені в одиницях частин на мільйон (м.д.). Константи взаємодії (J) представлені в одиницях герц (Гц). Профілі розщеплювання описують видиму мультиплетність і позначені як с (синглет), д (дуплет), т (триплет), кв. (квартет), дд (подвійний дуплет), дт (подвійний триплет), м (мультиплет), розш (розширений). Колонкову флеш-хроматографію проводили на силікагелі. Дані LCMS отримували на системі Agilent серії 1100 з використанням Sunfire C18, 5 мкм колонки, 350 мм, постійно утримуваної при 40 °C. Градієнтну елюцію 10-100 % MeOH/вода/0,1 % TFA за 2,5 хв використовували для кожного зразка із швидкістю потоку розчинника 1,2 мл/хв. Назва використовуваної програми ACD Name Pro 6.02 або Chem Draw. Наступні скорочення і терміни мали вказані значення за всім текстом: Скорочення водн. Boc2O сольовий розчин CAN CDI CH2Cl2 або DCM CH3CN або MеCN CH3I або MеI (COCl)2 Cs2CO3 CuCN CuSO4 Д DCA DMAP DMF DMSO Екв. Et Et3N або TEA EtOH Et2O EtOAc г, год. HATU HBr HCl HPLC H2SO4 i-PrOH або IPA i-Pr2NEt або DIEA K2CO3 KNO3 KOtBu LAH LCMS Me MеOH або CH3OH MgSO4 Хв Значення Водний ди-трет-бутилдикарбонат Насичений водний NaCl церієвий нітрат амонію Карбонілдіїмідазол метиленхлорид ацетонітрил метилйодид оксалілхлорид карбонат цезію Ціанид міді Сульфат міді день дихлороцтова кислота 4-диметиламінопіридин N,N-диметилформамід Диметилсульфоксид еквіваленти Етил триетиламін етанол діетиловий ефір етилацетат години (2-(7-аза-1H-бензотриазол-1-іл)-1,1,3,3-тетраметилуронію гексафторфосфат) Бромистоводнева кислота Хлористоводнева кислота Високоефективна рідинна хроматографія Сірчана кислота ізопропанол N",N’-діїзопропілетиламін карбонат калію нітрат калію трет-бутоксид калію алюмогідрид літію Рідинна хроматографії-мас спектроскопія Метил метанол Сульфат магнію хвилина 26 UA 113963 C2 MS MsCl MTBE МкВ н-BuLi NaBH4 NaCl Na2CO3 NаH NaHCO3 NаHMDS NaN3 NаOH Na2SO4 NCS NH3 NH4Cl NH4OH NiCl2 NMP Pd(PPh3)4 Ph PPTS Rh/Al2O3 КТ, кт насич. SCX SFC SPE TFA THF tR Масовий спектр метансульфонілхлорид метил трет-бутиловий ефір мікрохвилі н-бутиллітій Боргидрід натрію Хлорид натрію карбонат натрію Гідрид натрію бікарбонат натрію гексаметилдисилазан натрію Азид натрію Гідроксид натрію Сульфат натрію N-хлорсукцинімід аміак Хлорид амонію Гідроксид амонію Хлорид нікелю (II) N-метилпіролідон тетракис (трифенілфосфін) паладію Феніл п-толуолсульфонат піридинію родій на оксиді алюмінію Кімнатна температура насичений сильний катіонобменний рідинна хроматографія при надвисоких температурах Твердофазна екстракція Трифтороцтова кислота Тетрагідрофуран час утримування ПРОМІЖНА СПОЛУКА 1 1-{[(1S)-1-метил-3-оксоциклогексаніл]метил}-1H-бензимідазол-6-карбонітрил 5 10 15 (2R,3R)-7-Метил-2,3-дифеніл-1,4-діоксаспіро[4.5]дец-6-ен (1R,2R)-1,2-дифеніл-1,2-етандіол (150 г, 699 ммоль) і 3-метил-2-циклогексен-1-он (77 г, 699 ммоль) суспендували в бензолі (1398 мл) і обробляли з використанням PPTS (4,39 г, 17,48 ммоль). Колба була забезпечена насадкою Дина-Старка, заповненою бензолом, і конденсатором. Реакційну суміш нагрівали до 115 °C протягом 3 днів, і потім реакційну суміш охолоджували до температури довкілля і розбавляли простим ефіром. Суміш промивали насиченим водним NaHCO3. Органічний шар сушили над MgSO4, фільтрували і концентрували із одержанням червоної/помаранчевої рідини (214 г, 100 % вихід). Цю рідину використовували без додаткового очищення. (1S,4'R,5'R,6R)-6-Метил-4',5'-дифенілспіро[біцикло[4.1.0]гептан-2,2'-[1,3]діоксолан] Пара цинк/мідь була свіжоприготована шляхом швидкого промивання цинкового порошку 1 н HCl (4100 мл) в колбі і відкидання супернатанту. Твердий залишок потім промивали таким самим чином дистильованою водою так (4120 мл), розчином 2 моль% CuSO4 (2200 мл), дистильованою водою (4120 мл), EtOH (4120 мл) і Et2O (5100 мл). Et2O суспензію пари цинк/мідь виливали у воронку і сушили вакуумною фільтрацією. Одержану в результаті тверду 27 UA 113963 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 речовину додавали в 3 л колбу і сушили під вакуумом при 50 °C протягом 30 хв, потім охолоджували до КТ. Колбу обладнали додатковою воронкою і зворотним холодильником, потім продували азотом і тримали в атмосфері N2 впродовж реакції. Далі, додавали 650 мл Et2O з подальшим додаванням I2 (0,886 г, 3,49 ммоль), і розчин перемішували і нагрівали до температури утворення флегми. При температурі утворення флегми нагрівання припиняли і повільно додавали дийодометан (150 мл, 1865 ммоль), стежачи за тим, щоб температура реакції не виходила за температуру утвореняя флегми. (2R,3R)-7-метил-2,3-дифеніл-1,4діоксаспіро[4.5]дец-6-ен (214 г, 698 ммоль в 600 мл Et2O) потім додавали в реакційну суміш, з подальшим додаванням додатково 0,5 екв. дийодометану. Реакційну суміш нагрівали до температури утворення флегми, і реакцію контролювали за допомогою LCMS. Через 1,5 години реакційну суміш охолоджували до КТ і гасили насиченим водним Na 2CO3 (170 г в 800 мл води). Суміш перемішували протягом 30 хв, потім фільтрували через Celite©. Неорганічні речовини промивали з використанням Et2O (2 л), потім об'єднані органічні речовини промивали насиченим NH4Cl (1 л), насиченим NaHCO3 (1 л), сольовим розчином (1 л), потім сушили над MgSO4, фільтрували і концентрували із одержанням сирого продукту. Метанол (350 мл) додавали до залишку, і суспензію нагрівали до 50 °C. Одержаний в результаті розчин охолоджували при перемішуванні до КТ для кристалізації продукту. Суспензію перемішували протягом ночі при КТ, потім охолоджували до 0 °C, і перемішували протягом ще 1 години. Суспензію фільтрували, промивали мінімальною кількістю MеOH і сушили під зниженим тиском із одержанням бажаного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору (137 г, 61 % вихід). (2R,3R,7S)-7-(бромметил)-7-метил-2,3-дифеніл-1,4-діоксаспіро[4.5]декан (1S,4'R,5'R,6R)-6-Метил-4',5'-дифенілспіро[біцикло[4.1.0]гептан-2,2'-[1,3]діоксолан] (137 г, 428 ммоль) розчиняли в MеOH (1993 мл) і обробляли з використанням бромистоводневої кислоти у воді (145 мл, 1283 ммоль). Реакційну суміш перемішували при КТ протягом 24 годин, потім концентрували із одержанням жовтого залишку. До цього залишку додавали гексан (1 л), і розчин перемішували протягом 5 хв. Гексан зливали, залишаючи жовту рідину. Цей процес додавання гексану з подальшим декантуванням повторювали. Кінцевий об'єм жовтої рідини складав 100 мл. Об'єднані гексанові промивальні рідини концентрували під зниженим тиском із одержанням бажаного продукту у вигляді світлого жовтого масла (172 г, 100 % вихід). Це масло використовували без додаткового очищення. {[(2R,3R,7S)-7-Метил-2,3-дифеніл-1,4-діоксаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}амін В 1 л колбу додавали (2R,3R,7S)-7-(бромметил)-7-метил-2,3-дифеніл-1,4діоксаспіро[4.5]декан (172 г, 428 ммоль), фталімід калію (399 г, 2140 ммоль), і NMP (900 мл). Суміш залишали перемішуватися при 130 °C протягом 24 годин, потім при 120 °C протягом 4 днів. Далі, цю суміш охолоджували до КТ і фільтрували. Тверді речовини промивали з використанням Et2O. Органічні речовини додавали в ділильну воронку і розбавляли Et 2O і водою. Простий ефір відокремлювали і промивали насиченим водним NaHCO 3, сольовим розчином, і потім сушили над Na2SO4, фільтрували і концентрували під зниженим тиском із одержанням бажаної проміжної сполуки у вигляді густого помаранчевого/жовтого масла, яке було використано безпосередньо в наступній реакції. До цього масла додавали метанол (2,25 л) з подальшим додаванням гідразину (40,3 мл, 1284 ммоль). Цей розчин нагрівали до температури утворення флегми і реакцію контролювали за допомогою LCMS. Після завершення (2 години), розчин потім охолоджували до КТ та фільтрували. Фільтрувальний залишок промивали з використанням MеOH, і фільтрат потім концентрували під зниженим тиском. До цього залишку додавали THF і цю суміш перемішували. Одержані в результаті тверді речовини білого кольору збирали фільтруванням і фільтрат концентрували. Третє змивання одержували шляхом розчинення залишку в гексані. Цей розчин перемішували при нагріванні, потім охолоджували до КТ і фільтрували. Концентрування гексану давало бажаний продукт у вигляді + світлого жовтого масла (134,75 г, 93 % вихід). MS (m/z) 338,2 (M+H ). 3-({[(2R,3R,7S)-7-Метил-2,3-дифеніл-1,4-діоксаспіро[4.5]дец-7-ил]метил}аміно)-4нітробензонітрил Розчин ацетонітрилу (2049 мл) в 3 л колбі нагрівали до 40 °C. Далі, повільно додавали карбонат калію (198 г, 1434 ммоль), 1-[(2R,3R,7S)-7-метил-2,3-дифеніл-1,4-діоксаспіро[4.5]дец7-ил]метанамін (242 г, 717 ммоль) і 3-фтор-4-нітробензонітрил (119 г, 717 ммоль). Суміш залишали перемішуватися при 40 °C протягом 2 годин, і потім охолоджували до КТ. Перемішування продовжували при КТ протягом ночі. Наступного дня, цю суспензію фільтрували, і тверді речовини промивали ацетонітрилом (500 мл). Фільтрат концентрували із одержанням сирого продукту (підтримуючи температуру ~60 °C під час концентрування). До густого темного залишку додавали MеOH. Цей розчин нагрівали до 60 °C на роторному випарнику і концентрували до мінімального об'єму. До цього залишку додавали ~500 мл MеOH 28