Спосіб корекції обміну речовин у бугайців на відгодівлі в умовах дефіциту мікроелементів

Реферат: Спосіб корекції обміну речовин бугайців на відгодівлі в умовах дефіциту мікроелементів в кормах включає додаткове введення в раціон суміші халатних сполук дефіцитних мікроелементів (Сu, Со, Zn, Fe, Mn) з амінокислотою. Використовують суміш солей дефіцитних мікроелементів амінокислоти лізину, яку перемішують, змішують з комбікормом або концентрованими кормами і згодовують бугайцям щоденно один раз на добу протягом періоду відгодівлі. UA 77051 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ ОБМІНУ РЕЧОВИН У БУГАЙЦІВ НА ВІДГОДІВЛІ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ UA 77051 U UA 77051 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема годівлі сільськогосподарських тварин, а саме до способів корекції обміну речовин відгодівельних бугайців та покращення якості їх продукції в умовах дефіциту мікроелементів і може бути впроваджена в господарствах різних форм власності, діяльність яких спрямована на виробництво яловичини. Відомий "Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельної худоби" [деклараційний патент України на винахід № 33994 А], який полягає в тому, що підгодівля піддослідних бугайців сумішшю метіонатів кобальту (0,05 мг/кг живої маси) та йоду (0,05 мг/кг маси тіла) сприяла збільшенню їх середньодобових приростів на 33,6 %, покращенню хімічного складу м'яса і підвищенню його калорійності на 5,3 %. Проте за допомогою відомого способу вдається усунути дефіцит лише 2 мікроелементів (кобальту та йоду), при цьому нестача у інших мікроелементах спричиняє гальмування повного прояву генетичного потенціалу відгодівельної худоби. Відомо також ряд способів корекції обміну речовин у молодняка великої рогатої худоби в умовах дефіциту мікроелементів, які включають використання сумішей хелатних сполук мікроелементів з амінокислотами: (метіонатами марганцю, міді, кобальту, цинку, заліза в поєднанні з вітамінним препаратом - "Тетравіт" (ДПУ на винахід № 53046А); метіонати селену і кобальту в поєднанні з вітамінним препаратом - "Уровіт" - ДПУ на винахід № 5404); метіонати цинку, марганцю, кобальту, селену, йоду - ПУ на корисну модель № 7055; цистеїнати міді, марганцю, кобальту, заліза - ДПУ на винахід № 53285, та ті ж солі в поєднанні з гуматом натрію - ПУ на корисну модель № 14349. Зазначені способи забезпечують нормалізацію обмінних процесів у відгодівельних бугайців, сприяють підвищенню продуктивності в умовах дефіциту мікроелементів. Недоліком зазначених способів є недостатня їх ефективність, оскільки при їх здійсненні не враховуються особливості біосинтетичних процесів у тварин м'ясного напрямку, що призводить до перевитрати кормів, а отже і підвищення собівартості продукції. Найбільш близьким аналогом по суті до способу, що заявляється, є спосіб корекції обміну білка в організмі бугайців на відгодівлі та покращення фізико-хімічних, біологічних та мікроелементних властивостей яловичини в умовах дефіциту мікроелементів [патент України на корисну модель № 38469]. Відомий спосіб включає згодовування бугайцям протягом періоду відгодівлі в умовах дефіциту мікроелементів суміші метіонатів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту 1 раз на добу в суміші з комбікормом при такому співвідношенні компонентів в мг/кг живої маси тіла на добу: заліза 0,04-0,06 міді 0,04-0,06 цинку 0,09-0,11 марганцю 0,09-0,11 кобальту 0,02-0,04. Спосіб забезпечує корекцію обміну речовин, сприяє процесам синтезу білка, підвищенню продуктивності і якості продукції. Заявлений спосіб і найближчий аналог мають спільні суттєві ознаки: спосіб включає додаткове введення в раціон суміші хелатних сполук дефіцитних мікроелементів (Сu, Со, Zn, Fe, Mn) з амінокислотою. Недоліком способу є недостатня його ефективність, оскільки при його здійсненні не враховуються особливості біосинтетичних процесів у тварин м'ясного напрямку, що призводить до перевитрати кормів, а отже і підвищення собівартості продукції. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналогу і забезпечує корекцію обміну речовин у бугайців на відгодівлі в умовах дефіциту мікроелементів. В основу корисної моделі поставлена задача розробити ефективний, економічно вигідний, зручний у застосуванні спосіб усунення негативного впливу дефіциту в кормах мікроелементів Zn, Mn, Co, Fe, Cu, який корегує обмін речовин в організмі. Технічний результат досягають тим, що використовують суміш солей дефіцитних мікроелементів амінокислоти лізину при такому співвідношенні компонентів (лізинатів) в мг/кг маси тіла на добу: міді 0,04 кобальту 0,03 цинку 0,07 марганцю 0,04 заліза 0,03, яку перемішують з комбікормом або концентрованими кормами і згодовують бугайцям щоденно один раз на добу протягом періоду відгодівлі. 1 UA 77051 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Одержання технічного результату у заявленому способі обумовлено використанням суміші хелатних сполук (лізинатів) мікроелементів, їх роллю в обміні речовин. Внаслідок інтенсивних біосинтетичних процесів у тварин на відгодівлі потреба у мікроелементах зростає, а відомі кормові премікси містять низькі дози мінеральних речовин. При цьому необхідно враховувати, що неорганічні солі мікроелементів у підвищених дозах можуть бути токсичними. Безпечними можуть бути в застосуванні металоорганічні сполуки (хелати) дефіцитних мікроелементів. В заявленому способі використані халатні сполуки - солі мікроелементів і амінокислоти лізину - лізинати - і тому технічний результат заявленого способу пояснюється як роллю амінокислоти лізину в обміні речовин тваринного організму, так і функцією мікроелементів Cu, Fe, Mn, Zn та Co, які вони виконують в організмі. Так, амінокислота лізин необхідна для синтезу гемоглобіну, підтримки статевого циклу тварин, формування кістяка, входить до складу білкової речовини чоловічих статевих клітин. За нестачі його в раціонах виникає анемія, затримується ріст, розвивається м'язова дистрофія, порушується розвиток скелета і статевої функції. Мідь впливає на синтез гемоглобіну, прискорює метаболізацію депонованого заліза і перенесення його до кісткового мозку, сприяє переходу мінеральних форм заліза в органічні. Вона активізує обмін вітамінів А і С та утворення ферменту фенолоксидази і пігменту меланіну, який зумовлює темне забарвлення волосяного покриву, сприяє утворенню ферменту тирозинйодинази і утворенню щитовидною залозою гормону тироксину. Мідь бере участь в окислювально-відновних процесах газообміну (карбонатні і лактатні сполуки міді діють подібно до каталази, оксидази, пероксидази), у процесах ороговіння, росту волосяного покриву. Вона сприяє утворенню білків, які містять мідь. В свою чергу ці білки входять до складу еритроцитів, сироватки крові, печінки. Мідь підвищує засвоєння солей кальцію і фосфору, активізує імунобіологічні властивості організму. Вона збільшує плодючість і молочну продуктивність тварин. Фізіологічним депо міді є печінка. Багато її в крові, особливо в еритроцитах. Виводиться вона з організму через травний канал. Цинк в організмі тварин існує в вигляді вільних іонів або солей. Завдяки своїй здатності до утворення ковалентного зв'язку він утворює чисельні комплексні сполуки з білками, амінокислотами, пуриновими основами, нуклеотидами. Цинк активізує гормони статеві, передні частини гіпофізу і підшлункової залози. Він входить до складу гормону підшлункової залози інсуліну, регулюючи при цьому вуглеводний обмін. Цинк входить до складу статевих гормонів, активізуючи тестостерон, фолікулін, пролін. Він відіграє важливу роль у процесах запліднення і відтворення. Тісний зв'язок з гормонами, ферментами і вітамінами зумовлює його регулюючий вплив на відтворну функцію, обмін вуглеводів, білків, жирів, систему кровотворення, ріст і розвиток організму тварин. Цинк входить до складу ферментів дегідрогенази, пептидази, трансферази, карбоксилпептидази, уреази, карбоангідрази. Ці ферменти беруть участь в обміні білків і вуглеводів. Цинк каталізує ферменти аргіназу, дегідропептидазу, амінопептидази, енолазу та інші. Отже, він бере участь у процесах клітинного дихання та окислення вуглеводів. Цинк пов'язаний з вітамінами. Він підвищує загальний енергетичний обмін, а також рівень вуглеводного, білкового та жирового обмінів. Цинк депонується в печінці, сім'яниках, гіпофізі, підшлунковій залозі, м'язах. Виводиться з організму через травний канал. Кобальт входить до складу вітаміну В12 і є найважливішим фактором кровотворення. Сполуки кобальту сприяють утворенню еритроцитів і синтезу гемоглобіну. Він регулює білковий, жировий, вуглеводний та мінеральний обміни, підвищує активність кісткової та кишкової фосфатаз, карбоксилази, аргінази, каталази, багатьох пептидаз і знижує активність сукценатдегідрогенази та цитохромоксидази. Кобальт підвищує захисні властивості організму, стимулює ріст, розвиток і продуктивність. Депо кобальту в організмі є печінка, а виводиться з організму через шлунково-кишковий тракт. Марганець зв'язаний з ферментами, гормонами та вітамінами. Він активує фосфатази крові і тканин: фосфоглюкомутазу, пролідазу, карбоксилазу, сукценатдегідрогеназу та інші. Сполуки марганцю посилюють окислювальні процеси. Марганець входить до складу вітамінів В, С, Е, В 5. Він регулює білковий, вуглеводний, жировий, вітамінний і особливо мінеральний обміни, позитивно впливає на ріст і розвиток тварин, кровотворення та відтворні функції. Марганець депонується переважно в печінці, його багато міститься в кістках, головному мозку, нирках, селезінці. Виводиться з організму через травний канал. Залізо за його вмістом в організмі тварин можна вважати як мікро-, так і макроелементом. Проте за біохімічними властивостями і фізіологічною роллю в організмі його слід вважати мікроелементом з групи важких металів. Найбільше заліза міститься в еритроцитах (60-73 % від 2 UA 77051 U 5 10 15 20 25 30 35 40 складу гемоглобіну). Крім цього, 15-16 % його входить до складу залізо-білкових комплексів, міоглобіну (3-5 %), ферментів і тканин до (0,1 %). Залізо, що знаходиться у складі гемоглобіну, цитохромоксидаз, пероксидаз, каталаз називають геміновим. Тканинне залізо, що міститься в гемосидерині, фероаскорбаті, феритині, називають негеміновим. Розрізняють також залізо м'язів, яке входить до складу міоглобіну, і залізо сироватки крові - сидерофілін (трансферин). Фізіологічним депо в організмі є печінка, селезінка, кістковий мозок. При застосуванні хелатних сполук (лізинатів Zn, Mn, Co, Fe, Cu) відбувається використання амінокислоти лізину як пластичного матеріалу та активація цього процесу мікроелементами, які беруть активну участь в обміні речовин та енергії, а хелатні форми мікроелементів в порівнянні з їх мінеральними солями краще засвоюються організмом і не токсичні при використанні. Отже наведені інформаційні відомості пояснюють технічний результат заявленого способу. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником, знайдено технічне рішення [патент України на корисну модель № 38469], яке містить суттєві ознаки, спільні із заявленим рішенням: додавання до раціону бугайців на відгодівлі суміші хелатних сполук дефіцитних мікроелементів (Zn, Mn, Co, Fe, Cu) з амінокислотою. Але наявність зазначених ознак, спільних з найближчим аналогом, не забезпечує технічний результат, що досягається заявленим способом. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим, - не виявлено. У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналогу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що використовують суміш солей дефіцитних мікроелементів амінокислоти лізину при такому співвідношенні компонентів (лізинатів) в мг/кг маси тіла на добу: міді 0,04 кобальту 0,03 цинку 0,07 марганцю 0,04 заліза 0,03, яку перемішують з комбікормом або концентрованими кормами і згодовують бугайцям щоденно один раз на добу протягом періоду відгодівлі. Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема годівлі сільськогосподарських тварин, а саме до способів підвищення продуктивності відгодівельних бугайців та покращення якості їх продукції в умовах дефіциту мікроелементів і може бути впроваджена в господарствах різних форм власності, діяльність яких спрямована на виробництво яловичини. Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином: 1. В тваринницькому господарстві, де планується впровадити спосіб, проводять визначення мікроелементів Zn, Mn, Co, Fe, Сu в кормах, ґрунтах та воді. 2. Визначають концентрацію мікроелементів в крові відгодівельних тварин, і роблять висновок про доцільність впровадження заявленого способу. 3. Розрахунковим методом визначають кількість компонентів суміші лізин атів, врахувавши кількість поголів'я при такому співвідношенні в мг/кг маси тіла на добу: міді 0,04 кобальту 0,03 цинку 0,07 марганцю 0,04 заліза 0,03, яку перемішують з комбікормом або концентрованими кормами і згодовують бугайцям щоденно один раз на добу протягом періоду відгодівлі. Ефективність заявленого способу в порівнянні з найближчим аналогом підтверджена прикладом конкретного виконання способу. Науково-виробничий дослід проведено в СФГ "Клен" с. Річки Жовківського району Львівської області де було встановлено низький вміст окремих мікроелементів міді, марганцю, кобальту, цинку, заліза в кормах. Дані досліджень наведені в таблиці 1. 3 UA 77051 U Таблиця 1 Вміст мікроелементів в кормах, мг/кг Назва корму Буряк кормовий Буряк столовий Картопля Морква Силос кукурудзяний Сінаж Сіно багаторічних трав Солома пшенична Макуха Висівки пшеничні Горох Пшениця озима Кукурудза Овес Ячмінь Ґрунт Вода 5 10 Fe 5,56 5,43 20,16 6,32 30,73 11,59 13,32 14,26 42,70 54,79 38,73 45,25 11,29 12,06 40,97 10,23 10,96 Zn 0,08 2,40 2,55 3,47 10,25 7,48 16,90 9,27 56,08 61,72 73,76 47,18 20,99 15,42 53,93 19,91 63,29 Mn 0,51 1,96 2,14 0,82 7,72 12,42 12,47 3,57 20,86 74,93 14,56 34,41 3,60 16,80 16,71 121,59 1,94 Co 0,02 0,02 0,04 0,03 0,02 0,05 0,10 0,07 0,08 0,04 0,11 0,04 0,05 0,12 0,05 2,13 1,44 Сu 0.17 0,05 0,62 0,39 0,93 0,40 0,39 0,40 0,14 0,05 2,67 0,02 0,01 0,01 0,09 1,10 3,79 Pb 0,001 0,02 0,04 0,04 0,80 0,08 0,08 0,15 0,17 0,11 0,16 0,09 0,06 0,11 0,21 5,32 0,90 Ni 0,02 0,06 0,11 0,10 0,22 0,31 1,07 0,26 1,00 0,19 1,39 0,17 0,15 0,30 0,32 10,93 2,87 Cd 0,01 0,01 0,01 0,03 0,02 0,01 0,05 0,01 0,01 0,01 0,01 0,09 Дані таблиці свідчать про те, що надзвичайно низький вміст досліджуваних мікроелементів можна підвищити за рахунок введення в раціон халатних сумішей (лізинатів) дефіцитних мікроелементів. Для нашого досліду було відібрано 30 клінічно здорових бугайців - аналогів поліської м'ясної породи, які були поділені на 3 дослідні групи по 10 голів в кожній. Схема досліду подана в таблиці 2. Тваринам І дослідної групи (найближчий аналог) разом з основним раціоном згодовували суміш метіонатів мікроелементів при таких розрахунках, мг/кг живої маси: мідь - 0,04, марганець - 0,04, кобальт - 0,03, цинк - 0,07, залізо - 0,03 мг/кг живої маси. Тваринам II дослідної групи (новий спосіб) згодовували суміш лізинатів при такому співвідношенні компонентів в мг/кг живої маси: мідь - 0,04, марганець - 0,04, кобальт - 0,03, цинк - 0,07, залізо - 0,03 мг/кг живої маси. 15 Таблиця 2 Схема досліду Показники Кількість голів Тривалість досліду (місяці) Умови годівлі: Підгодівля мікроелементами мідь марганець кобальт цинк залізо Контрольна 10 Групи тварин І - дослідна найближчий II - дослідна новий спосіб аналог 10 10 9 9 9 Основний раціон (ОР) Суміш метіонатів в мг на кг Суміш лізинатів в мг на кг маси тіла: маси тіла: CuMet-0,04 CuLiz-0,04 MnMet-0,04 MnLiz-0,04 CoMet-0,03 CoLiz-0,03 ZnMet-0,07 ZnLiz-0,07 FeMet-0,03 FeLiz-0,03 Протягом експерименту через три, шість і дев'ять місяців брали проби крові від десяти тварин з кожної дослідної групи (з яремної або під хвостової вен) перед ранковою годівлею для морфологічних та біохімічних досліджень. 4 UA 77051 U В крові визначали кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, вміст загального білка та його фракцій в сироватці крові, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланін амінотрансферази (АлАТ) та вміст SH-груп, вміст амінного азоту, концентрацію глюкози в крові. Результати досліджень наведені в таблиці 3. 5 Таблиця 3 Кількість еритроцитів (Т/л) та вміст гемоглобіну (г/л) в крові досліджуваних тварин, М±m, n=10 Показники Контрольна Еритроцити Гемоглобін 6,25±0,01 105,94±0,81 Еритроцити Гемоглобін 6,29±0,05 106,46±0,92 Еритроцити Гемоглобін 6,31±0,05 106,21±0,97 Еритроцити Гемоглобін 6,56±0,05 105,73±0,95 Групи тварин І - дослідна найближчий аналог Підготовчий період 6,33±0,04* 110,29±0,70*** Перший етап 6,83±0,03**** 115,06±0,86**** Другий етап 6,90±0,05*** 117,85±0,83*** Третій етап 7,01±0,06**** 121,08±1,31**** II - дослідна новий спосіб 6,31±0,05 115,26±0,88**** 6,85±0,04**** 116,34±0,91*** 6,94±0,07**** 118,31±1,32**** 7,18±0,05**** 122,46±1,45**** *-Р