З’єднання валів

1. З'єднання валів, що містить ведучий і ведений вали та засіб для з'єднання валів, яке відрізняє ться тим, що засіб для з'єднання валів виконано у вигляді циліндричного стержня з суцільною різьбою, причому кінець кожного вала має різьбовий отвір, виконаний концентрично відносно поверхні вала, для загвинчування відповідного кінця циліндричного стержня. 3 27215 4 l - довжина циліндричного стержня; спростити технологію виготовлення l1 - глибина різьбового отвору ведучого вала; з'єднання та зменшити його металомісткість і l2 - глибина різьбового отвору веденого вала. собівартість. Використання засобу для з'єднання валів у вигляді циліндричного стержня з суцільною різьбою та оснащення кінця кожного вала різьбовим отвором, виконаним концентрично відносно поверхні вала, для загвинчування в нього відповідного кінця циліндричного стержня дозволяє усун ути інерційність з'єднання валів і механічної системи в цілому, зумовлену виконанням засобу з'єднання валів у вигляді муфти, що має місце в прототипі, і, таким чином, усун ути динамічні навантаження і підвищити довговічність роботи з'єднання. Умова визначення розмірів циліндричного стержня та глибини різьбових отворів dp = [0,3...0,5)d; l-{l...3)d; l 1 = 0,5l; l2 = 0,5l + (1...5)і і, визначає обмеження зовнішнього діаметра різьби циліндричного стержня та глибини різьбових отворів ведучого і веденого валів, при якому забезпечується надійність та довговічність з'єднання. На фіг.1 представлені елементи з'єднання валів в розібраному виді. На фіг.2 представлено загальний вид з'єднання валів в зборі. З'єднання валів містить ведучий 1 і ведений 2 вали та циліндричний стержень 3 з суцільною різьбою. Кінець ведучого вала 1 зі сторони його торця 4 має різьбовий отвір 5. Кінець веденого вала 2 зі сторони торця 6 також має різьбовий отвір 7. Різьбові отвори 5, 7 виконані концентрично відносно поверхні відповідно ведучого 1 та веденого 2 валів. Різьбові отвори 5, 7 призначені для загвинчування в них відповідного кінця циліндричного стержня 3. З'єднання здійснюється і працює таким чином. В різьбовий отвір 5 ведучого вала до упору загвинчується своїм кінцем циліндричний стержень 3. Ведений вал 2 своїм різьбовим отвором 7 нагвинчується на виступаючий кінець циліндричного стержня 3. Оскільки довжина виступаючого кінця циліндричного стержня 3 менша за глибину різьбового отвору 7 веденого вала 2 торець веденого вала 6 притискується до торця 4 ведучого вала 1. При обертанні ведучого вала 1 він ще більше нагвинчується на циліндричний стержень 3 і щільніше притискується своїм торцем 4 до торця 6 веденого вала. За рахунок сил тертя, що виникають в зоні притиску торців 4, 6 та сил пр ужності циліндричного стержня 3 здійснюється подальша передача крутного моменту від ведучого вала 1 до веденого вала 2. При цьому слід відмітити, що запропоноване з'єднання валів працездатне лише при умові нереверсивного їх обертання, що має місце в багатьох типах машин. Використання запропонованої конструкції з'єднання валів в машинобудуванні дозволяє: - розширити асортимент з'єднань валів; - підвищити довговічність роботи з'єднання, завдяки усуненню динамічних навантажень, зумовлених значною інерційністю засобу для з'єднання валів, що має місце в прототипі;