Спосіб лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом

Спосіб лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом, який включає внутрішньовенне введення ударних доз циклофосфаміду, який відрізняє ться тим, що додатково перорально використовують інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту у стандартних дозах протягом 6 місяців. (19) (21) 2000074555 (22) 28.07.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Пиріг Любомир Антонович, Дудар Ірина Олексіївна (73) Інститут урології та не фрології АМН України 38589 ного способу підвищує ефективність лікування хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдромом в порівнянні з "пульс-терапією циклофосфамідом" до 50-70% проти 40-50%. Спосіб лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом виконують таким чином: лікування починають з застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту у стандартних дозах щоденно протягом шести - восьми місяців. Через 10-20 днів від початку використання Інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту хворим одноразово внутрішньовенно вводять ударну дозу циклофосфаміду, повторюючи її щомісячно протягом 6-и місяців. Приклади практичного застосування запропонованого способу. Приклад 1. Хвора Б. 52 років, вчитель. і. хв. № 2226. Діагноз: хронічний гломерулонефрит (мезангіокапілярна морфологічна форма, тубулоінтерстиціальний компонент), нефротичний синдром, догіпертензивна стадія. Скарги на слабкість, зменшення сечі до 600 мл/добу, набряки на ногах, животі, попереку, підвищення маси тіла на 8 кг. В анамнезі виразкова хвороба, підвищення толерантності до глюкози. За місцем проживання проведено лікування глюкокортикоїдами з негативною динамікою (рівні добової втрати білка 20-40 г/добу, гіподиспротеїнемія, гіперхолестеринемія). До проведення біопсії нирки хворій проводилася симптоматична терапія із залученням сечогінних прерпаратів, свіжозамороженої плазми. Терапію продовжували призначенням інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту - еналаприлу в дозі 10 мг/добу, на 15 день - ударною дозою цитостатиків, а саме 1000 мг/добу. Через 1 місяць після першого внутрішньовенного введення цитостатиків відбулося зниження протеїнурії, еритроцитурії, зменшення периферичних набряків, збільшення діуреза, тобто зменшення активності нефротичного синдрому. Через 5 місяців використання схеми лікування, відмічена повна нормалізація аналізів сечі, стабілізпція артеріального тиску. Через 12 місяців після проведеного курсу лікування на контрольному огляді хвора почуває себе добре, показники артеріального тиску, аналізи сечі в межах норми. Приклад 2. Хвора А., 20 років. і. хв. № 2228. Поступила в клініку із скаргами на масивні периферичні та порожнинні набряки, нудоту, рвоту, зменшення кількості сечі. Діагноз - гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром. При морфологічній верифікації – мезангіопроліферативний гломерулонефрит, зміна канальців. При детальному обстеженні діагностований супутній діагноз - вірусний гепатит С. Проведена стандартна імунодепресивна терапія (преднізолон 1 мг/до-бу 6 тижнів та цитостатики - циклофосфамід 2мг/кг) не дала ефекту. Об’єктивно: зберігаються масивні периферичні та порожнинні набряки, гіподиспротеїнемія, гіперхолестеринемія, добовий рівень втрати білка - 15-25 г. Хворій призначені капотен у дозі 150 мг/добу та через 10 днів розпочато лікування ударними дозами циклофосфаміду. Після 5 місяців лікування поступово відбулася трансформація нефротичного синдрому в сечовий синдром із зменшенням білка до 4 г/добу, нормалізацією гіподиспротеїнемії, зникненням набряків. Через 10 місяців після проведеного курсу лікування на контрольному огляді хвора почуває себе добре, в аналізах сечі рівень білка - 3 г/добу, показники артеріального тиску - 140/90 мм.рт.ст. Спосіб лікування гломеруло-нефриту з нефротичним синдромом був використаний у відділенні нефрології Інституту урології та нефрології АМН України у 43 пацієнтів з тяжкими стероїд орезистентними, морфологічно-несприятливими формами гломерулонефриту. Позитивний результат одержано у 62% хвори х. Спосіб лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом дозволяє комплексно впливати на різні ланки патогенезу гломерулонефриту, що поліпшує е фективність лікування: зменшує рівень протеїнурії, еритроцитурії, артеріального тиску та сприяє гальмуванню прогресування захворювання. Джерела інформації. 1. Пиріг Л.А., Дудар І.О., Колесник М.О., Таран О.І. Гломерулонефрит // Нефрологія: За ред. Пирога Л.А. - Київ: Здоров'я, 1995. - С . 58-81. 2. Таран А., Дудар І. Лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом та можливості його оптимізації // Український медичний часопис. 1999. - 4/12 - № 7-8. - С. 88-90 (прототип). __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2