Спосіб відновлення коронарного кровотоку при мультифокальних ураженнях коронарних артерій

Спосіб відновлення коронарного кровотоку при мультифокальних ураженнях коронарних ар терій, що включає забір аутовенозного трансплантата великої підшкірної вени, який відрізняється тим, що забір аутовенозного трансплантата великої підшкірної вени проводять в усті, виділяючи головний стовбур разом з гілками, виконують вальвулатомію, анастомозують дистальний кінець аутовенозного трансплантата великої підшкірної вени з передньою стінкою висхідної' аорти, а п'ять проксимальних його гілок - з п'ятьма коронарними артеріями. Корисна модель, що заявляється стосується медицини, а саме кардюхірурги і призначена для покращення результатів операцій на коронарних артеріях при лікуванні ішемічної хвороби серця. Проблема відновлення кровотоку у басейні коронарних артерій виникає при їх оклюзійному ураженні, що супроводжується ішемічними болями в серці та у багатьох випадках закінчується інфарктом міокарду. Єдиним хірургічним методом лікування цієї групи хворих є виконання операції - аортокоронарного шунтування ауто веною чи синтетичним протезом без використання або з використанням апарату штучного кровообігу. Однак відомі способи відновлення кровотоку по коронарним артеріям дають певну КІЛЬКІСТЬ тромбозів шунтів і летальних випадків. Це пояснюється недостатністю синтетичних судинних протезів, відсутністю необхідної' аутовени певного діаметру у пацієнтів, та необхідністю виконання великої кількості судинних анастомозів, що веде до подовження терміну оперативного втручання. Відомий спосіб відновлення коронарного кровотоку за допомогою синтетичного судинного протезу у вигляді Y-подібного, підковоподібного та змієвидного варіантів [1]. При цих операціях використовується синтетичний протез. Однак велика кількість післяопераційних тромбозів синтетичних протезів примусили відмовитись від їх використання в хірургії коронарних артерій Відомий також спосіб відновлення кровотоку по коронарним артеріям за допомогою аутовенозного шунтування [2]. Для цього попередньо проводиться забір сегменту великої підшкірної вени необхідної довжини, виділяються коронарні артерії та висхідна аорта. Передня стінка висхідної аорти готується до накладення 2-5 анастомозів з 2-5 окремими аутовенами за типом "кінець" вени в "бік" аорти, після чого ці анастомози почергово виконуються Аналогічно накладається 2-5 анастомозів між аутовенами та коронарними артеріями. Недоліком цього способу є необхідність створення 2-5 анастомозів між аортою та аутовенами, на що витрачається багато часу. Крім того, цей метод неможливо виконати (примінити) у випадках, коли стінка висхідної аорти є тонкою або при невеликій її площі. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється є спосіб відновлення коронарного кровотоку [3], який включає виділення ділянки великої підшкірної вени на стегні чи гомілці, проведення серединної стернотомії, відкриття перикарду, проведення ревізії* коронарних артерій, визначення місць анастомозів з коронарними артеріями та довжини шунта. Виділену вену пересікають посередині і зшивають між собою з проксимальних частин, створюючи один отвір, який методом реверсії зшивають з одним віконцем в передній стінці аорти по типу "кінець" здвоєної вени в "бік" аорти Дистальні анастомози виконують між двома венами та двома коронарними артеріями по типу "кінець" вен в "бік" артерій. Таким чином створюється штучний біфуркаційний аутовенозний шунт. Спосіб-прототип має такі недоліки1 1 Необхідність виконання двоствольної вени в зоні проксимального анастомозу, що призводить до його звуження; 2. Неможливість використання цього способу при необхідності накладення більш ніж двох шунтів. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу відтворення магістрального кровотоку по 1-5 корона CM 5270 рним артеріям без додаткових проксимальних анастомозів між аутовеною з використанням цілісного аутовенозного шунта без його реверсії. Технічний результат від впровадження способу відновлення коронарного кровотоку при мультифокальних ураженнях коронарних артерій, що заявляється, буде полягати у зменшенні частоти тромботичних ускладнень в післяопераційному періоді, а також антеградний кровоток по вені проходить від більшого діаметру судини до меншого, що є більш фізіологічним, ніж навпаки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відновлення коронарного кровотоку, що включає забір аутовенозного трансплантату великої підшкірної вени (v. saphena magna), згідно корисної моделі проводять забір аутовенозного трансплантату великої підшкірної вени в усті, виділяючи головний стовбур разом з її гілками, виконують вальвулатомію, дистальний кінець трансплантату анастомозують з висхідною аортою, а 5 проксимальних його гілок з п'ятьма коронарними артеріями. Суттєвою ВІДМІННІСТЮ способу, що заявляється є використання цілісного венозного трансплантату з можливістю виконувати один замість п'яти проксимальних анастомозів, при цьому діаметр трансплантату поступово зменшується від проксимального до дистальних його кінців Спосіб здійснюють таким чином: з косомедіального доступу в верхній третині стегна виділяють дистальну частину v. saphena magna, а також її гілки: v. saphena accesoria, v. epigastrica superficial is, v. pudenda extema, v. circumflexa iliaca superficial is, після чого їх відсікають таким чином, щоб утворився один п'ятигілковий трансплантат Вальвулатомом знищують клапани у всіх гілках Одночасно другою бригадою хірургів виконують торакотомію з виділенням передньої стінки висхідної аорти та визначенням місць анастомозів на п'яти коронарних артеріях. Боковим методом перетискають передню стінку висхідної аорти, в якій виконують отвір і анастомозують його з дистальним кінцем головної бранші v. saphena magna 6, після чого п'ять дистальних її бранш почергово анастомозують з п'ятьма коронарними артеріями за типом "кінець в бік" 7 Таким чином відновлюється магістральний кровообіг по ураженим коронарним артеріям. Приклад конкретного застосування: Хворий Нечипорчук О.І., 51 років, мав скарги при поступленні" на біль за грудиною з іррадіацією в ліве плече, пекучого характеру, тривалістю до 20 хвилин, які зменшуються при прийомі нітросорбіту; на загальну слабкість; періодично виникаючу ломоту в суглобах. При обстеженні (ЕХОКГ, КВГ) у хворого виявлено: стеноз проксимального відділу огинаючої артерії'30%, стеноз першої діагональної артерії 70%, стеноз передньої міжшлуночкової артерії нижче першої діагональної' артерії з нестабільною бляшкою 50%, стеноз передньої міжшлуночкової артерії нижче другої діагональної артерії Комп'ютерна верстка Л Литвиненко 70%. Лівий тип кровообігу. КДО-90 КСО-20 УО-70. ФВ 77% Порушення скоротливості лівого шлуночка не виявлено. Встановлено діагноз1 ішемічна хвороба серця' стабільна стенокардія напруги II ФК. Гіпертонічна хвороба Мст. Серцева недостатність Іст зі збереженою систолічною функцією ФК II (NYHA). Хворому виконана наступна операція: 1. з косо-медіального доступу в верхній третині стегна виділяють дистальну частину v. saphena magna, а також її гілки- v. saphena accesoria, v. epigastrica superficialis, v pudenda extema, v. circumflexa iliaca superficialis, після чого їх відсікають таким чином, щоб утворився один п'ятигілковий трансплантат. Вальвулатомом знищують клапани у всіх гілках. 2. Одночасно другою бригадою хірургів виконана торакотомія з виділенням передньої' стінки висхідної аорти та визначенням місць анастомозів на п'яти коронарних артеріях. Боковим методом перетиснули передню стінку висхідної аорти, в якій виконали отвір і анастомозу вал и його з дистальним кінцем головної бранші v. saphena magna, після чого п'ять дистальних її бранш почергово анастомозу вал и з п'ятьма коронарними артеріями за типом "кінець в бік". Таким чином відновили магістральний кровообіг по ураженим коронарним артеріям. Перевірка на гемостаз - шви герметичні, дренування, пошарове зашивання рани. Тривалість операції 2,5 години, що зменшує термін тривалості операції, в порівнянні з аналогами та прототипом. В післяопераційному періоді хворому призначено: антикоагулянти, антибіотики, анти аритмічні препарати. При контрольному обстеженні хворий переведений з функціонального класу II на функціональний клас І, з повною відмовою від нітратів. Через пів року стан хворого перевірено за допомогою функціональних проб, Доплерографії, КВГ. За період з 2003 по 2004рр в клініці прооперовано за даним способом 5 пацієнтів. У всіх спостереженнях клінічно та інструментально зафіксовано зменшення кількості приступів стенокардії, майже до повного їх зникнення. Таким чином, отримані дані дозволяють рекомендувати вищеописаний спосіб одночасного відновлення магістрального кровотоку по 1-5 коронарним артеріям без додаткових проксимальних анастомозів між аутовеною з використанням цілісного аутовенозного шунта без його реверсії для широкого впровадження в хірургічну практику. Література: 1. Хирургия аорты и магистральных артерий. Шалимов А.А., Дрюк Н.Ф. Киев, «Здоров'я», с. 116120. 2. Сердечно-сосудистая хирургия: Руководство /Авт.: В.И.Бураковский, Л А.Бокерия, В.А.Бухарин и др.; Под ред В И.Бураковского и Л.А.Бокерия. -2-е изд., доп. -М.: Медицина, 1996 С.556-561. 3. Хирургия аорты и магистральных артерий. Шалимов А.А., Дрюк Н.Ф. Киев, «Здоров'я», с.117. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, D3680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601