Спосіб виготовлення вогнегасників вуглекислотних переносних

Винахід відноситься до виробництва протипожежної техніки, а саме виготовлення вогнегасників вуглекислотних переносних із зарядом рідкої вуглекислоти і може знайти впровадження у металообробній промисловості. Вогнегасники вуглекислотні переносні застосовуються як первинне знаряддя для гасіння пожеж класів В1 (горючі рідини, які нерозчинні у воді), С (горючі гази), Е (загоряння електрообладнання до 1000В) [1]. Відомий спосіб виготовлення вогнегасників вуглекислотних переносних ВВ-3, ВВ-5, ВВ-7 [2]. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб виготовлення вогнегасників вуглекислотних переносних ВВ1,0; ВВ-1,4; ВВ-2,0; ВВ-3,5; ВВ-4,0; ВВ-5,0 [3]. За будовою всі во гнегасники в основному однакові. Вогнегасник являє собою балон, в горловину якого на конусній різьбі закручений запірно-пусковий пристрій (ЗПП) з сифонною трубкою, яка не доходить до дна балона на 3-4мм. Для перенесення вогнегасника служить ручка, яка кріпиться на горловині балона за допомогою хомута. На вогнегасниках встановлюються ЗПП двох типів: пістолетного або вентильного . Для приведення в дію вогнегасника, у якого є ЗПП пістолетного типу, необхідно розтруб вогнегасника спрямувати на вогнище, важіль повернути на себе. Важіль повертається на осі і виступом натискає на шток. Шток, пересилюючи зусилля пружини, відсуває клапан від сідла. Під тиском газу, який знаходиться у верхній частині корпусу, зріджена вуглекислота через сифонну трубку видавлюється з балону в штуцер, розтруб. Відбувається різке збільшення об'єму і поглинання великої кількості теплоти як наслідок того, що розтруб не дає можливості для підводу достатньої кількості теплоти для переходу рідкого СО2 в газ СО2; відбувається переохолодження рідини з утворенням вуглекислотного снігу. Для припинення випуску заряду вогнегасника необхідно важіль повернути на 180°, при цьому клапан під дією пружини і тиску газу в балоні закриває випускний отвір у головці. Спосіб виготовлення вуглекислотних вогнегасників складається із декількох технологічних стадій. Вогнегасники виготовляються із безшовних тр уб з вуглецевої або легованої сталі необхідної товщини, яка забезпечує безпечний тиск 15МПа [4]. Із труб нарізають заготовки визначеної довжини, що забезпечує необхідну місткість вогнегасника. Наступною стадією є ви готовлення балону. Для цього один з кінців заготовки поміщають в установку, в якій його нагрівають до температури 900-1200°С, з допомогою токів високої частоти 60000Гц, а потім розігрітий кінець заготовки поміщають у вальці для виготовлення горловини. Далі другий кінець тієї ж заготовки поміщають в установку, в якій його нагрівають до температури 900-1200°С з допомогою токів високої частоти 60000Гц, і подають на вальці для виготовлення овального або плоского дна. Отриманий таким чином балон поміщають у гідравлічну камеру для випробування на герметичність. Якщо балон витримує гідравлічні випробування, його направляють на виготовлення конічної різьби в горловині балона для закручення відповідного ЗПП. після цього балон направляють для збирання вогнегасника. Недоліком такого способу виготовлення вогнегасника є те, що під час вальцювання дна балона та горловини температура заготовки поступово зменшується, під час вальцювання утворюються окалина, невидимі тріщини, раковини та інші дефекти. Після гідравлічних випробувань виявляють до 30% браку. Скриті дефекти, які не вдається визначити під час гідравлічних випробувань, проявляють себе під час експлуатації. Після одного року експлуатації вуглекислотних вогнегасників імовірність безвідмовної роботи складає не більше 0,94 (бракувальний рівень) при приймальному рівні 0,98. Однією з причин такого стану є негерметичність балонів. Трапляються випадки розриву вогнегасника під час експлуатації, що є небезпечним для людини. Тому задачею даного винаходу є зменшення браку під час виготовлення балонів, підвищення імовірності безвідмовної роботи вуглекислотного вогнегасника під час експлуатації та покращання безпеки експлуатації при підвищеному тиску. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що на відміну від прототипу [3], у те хнології вальцювання горловини і дна балона вводиться додатковий прийом, а саме, під час вальцювання дна балона та горловини на поверхню розігрітого металу додатково подають струмінь чистого кисню з вмістом основної речовини 65-100%. Під час вальцювання відбувається випалювання окалини, збільшується температура металу кромки заготовки. Це можна спостерігати візуально: поверхня металу із світло-червоного стає майже білою і залишається такою впродовж всього вальцювання. Ось чому не відбувається утворення тріщин, раковин та інших дефектів. Це засвідчують гідравлічні випробування балонів. За новим способом виготовлення балонів брак практично відсутній, він складає менше 1%. Для експериментальної перевірки якості вуглекислотних вогнегасників, які виготовлені за способом, що заявляється, були проведені їх полігонні випробування після одного року експлуатації. Результати випробувань нових вогнегасників у порівнянні з прототипом наведено в таблиці 1. Дані таблиці засвідчують, що хоча призначений термін служби у вогнегасників однаковий (10 років), але якість вогнегасників, які вироблені за заявляємим способом, значно кращі. Так, імовірність безвідмовної роботи після одного року експлуатації вуглекислотних вогнегасників, вироблених за новим способом, збільшується до 0,96. Браковка вогнегасників за рахунок негерметичності блоків не відбувається. Покращується безпечність умов експлуатації. Таблиця 1 Основні показники якості вогнегасників Найменування показників якості 1.1. Вид вогнегасної речовини 1.2. Місткість корпусу, л Значення показників За прототипом Заявляємий Тип вогнегасників Тип вогнегасників ВВ-2 ВВ-3,5 ВВ-5 ВВ-2 ВВ-3,5 ВВ-5 1. Показники призначення Двоокис вуглецю рідкий, низькотемпературний, вищого чи першого сорту за ГОСТ 8050 3,0+0,3 5,0+0,5 7,0+0,7 3,0+0,3 5,0+0,5 7,0+0,7 1.3. Маса вогнегасної речовини, кг 1.4. Вогнегасна здатність щодо гасіння модельного вогнища пожежі класу В 1.5. Діапазон температур експлуатації, К (°С) 1.6. Довжина струменя вогнегасної речовини, м, не менше 2,0-0,1 3,5-0,18 5,0-0,25 2,0-0,1 3,5-0,18 5,0-0,25 13В 21В 34В 13В 21В 34В 2,5 3,0 від 253 (-20) до 323 (+50) 1,5 2,0 3,0 2,0 2. Показники надійності 2.1. Імовірність безвідмовного спрацьовування після одного року експлуатації 2.2. Призначений термін служби, років 0,94 (приймальна 0,98) 10 10 0,96 (приймальна 0,98) 10 10 10 10 1. ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань. 2. ТУ У 03954616.001-96 Вогнегасники вуглекислотні ВВ-3, ВВ-5, ВВ-7. 3. ТУ У 13485476.03-99 Вогнегасники вуглекислотні переносні. 4. ГОСТ 949-73 Баллоны стальные малого и среднего объема для газов на Рр 20МПа (200кгс/см 2). Технические условия.