Люмінофор зеленого кольору свічення на основі ортосилікату цинку

Винахід відноситься до люмінесцентних матеріалів, які використовують для покриттів екранів з низькою частотою зміни кадрів (антимерехтіючих) в пристроях відображення інформації і які дозволяють зменшити залишкове післясвічення, що робить небажане підсвічування екранів. Найближчим, за своїм складом, є люмінофор зеленого кольору свічення на основі ортосилікату цинку з тривалим післясвіченням (див. патент України №1256, опубл. у 1993р., бюл. "Промислова власність" №3). До складу відомого люмінофору входять ортосилікат цинку (Zn2SiО4), марганцю оксид (МnО), магнію оксид (MgO), арсенію оксид (Аs 2О3), і церію оксид (СеО2), або олова оксид (SnO2). Даний склад обрано прототипом. Прототип співпадає з винаходом, що зявляється, в наявності таких компонентів: МnО - активатор; оксид рідкісного металу - соактиватор (у прототипі це СеО2); похідне магнію (у прототипі це MgO); Аs 2О3 ; основа - Zn2SiО4. Відомий люмінофор має таки характеристики: інтенсивність - 119% відносно люмінофора марки К-35 (Zn2SiО4 : МnО); тривалість післясвічення - 11мс і 56мс (при зменшенні інтенсивності після стаціонарного збудження в ераз ( te ) і до 10% ( t10 ) від початкової). Але, відомий люмінофор зеленого свічення має тривале післясвічення t10 % = 56 мс, що призводить до небажаного фонового підсвічення екранів. В основу винаходу поставлено задачу розробити склад люмінофору, в якому, шля хом заміни похідного магнію і оксиду рідкісного металу. забезпечити зменшення післясвічення на останній стадії згасання. Поставлена задача вирішена у складі люмінофору зеленого кольору свічення на основі ортосилікату цинку, що містить похідне магнію та оксиди марганцю, арсену і рідкісного металу, тим що як похідне магнію він містить магнію фторид, а як оксид рідкісного металу він містить індію оксид, за наступним співвідношенням вказаних компонентів, моль.ч.: індію оксид 0,0001-0,0007 арсену оксид 0,0002-0,0006 марганцю оксид 0,002-0,008 магнію фторид 0,02-0,06 ортосилікат цинку решта. Новим у винаході, що заявляється є використання індію оксиду замість церію оксиду або олова оксиду, а також наявність у складі люмінофору магнію фториду замість магнію оксиду. Приклад 1. Приготували люмінофор зеленого кольору свічення, який мав такий склад, моль. ч.: MgF2 0,04 MnO 0,0046 As 2O3 0,0004 Іn2О3 0,0004 Zn2SiО4 0,9546 Для цього спочатку приготували ви хідну ши хту змішуванням 163г ZnO (2моля); 66г SiO2 (1,1моля), 2,5г MgF2 (0,04моля), 120мл розчину оцтовокислого марганцю (концентрація Μn - 2,1г/л), 75мл розчину сірчанокислого арсену (концентрація As - 0,4г/л), 60мл розчину хлористого індію (концентрація In - 0,75г/л). Вихідну щн хту, після перетирання і сушіння у вакуумній шафі при 120°С, пропікали при 1200°С протягом 1,5 годин. Отримали люмінофор зеленого кольору свічення зазначеного складу, який перетерли і просіяли через капронове сито №64. Яскравість і тривалість післясвічення наведені в Таблиці. Приклади 2-15 ілюструють одержання люмінофору зеленого кольору свічення з різним кількісним значенням компонентів, які входять до складу. Приклади 2-7 ілюструють одержання люмінофору в межах заявленого кількісного складу. Приклади 8-15 ілюструють одержання люмінофору кількісний склад компонентів ви ходить за межі заявленого. Приклад 16 ілюструє люмінофор зеленого кольору свічення, одержаний відповідно до прототипа. Характеристики люмінофорів наведеш в таблиці. Як видно з таблиці, тривалість післясвічення при зменшенні яскравості до 10% від початкової у винаході зменшується до 28-33мс, що на 40-50% менше, ніж у прототипі. При цьому не відбувається зменшення початкової яскравості свічення, а тривалість згасання на початкових етапах (при зменшенні яскравості в е-раз від стаціонарної) близька до відповідної величини у прототипі. Дані, які наведені у прикладах 8-15, підтверджують, що при виході за межи заявлених значень концентрацій MgF2 (Приклади №№11, 14), МnО (Приклади №№8, 9), Аs 2O3 (Приклади №№10, 12) і Іn2O3 (Приклади №№13, 15) відбувається зниження початкової яскравості свічення зразків. Таблиця Люмінесцентні характеристики зразків при катодному збудженні № Основа MgF2 Концентрація, моль. ч. MnO Аs 2О3 In2O3 І, відн.од. Тривалість післясв., мс te t10 % 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Zn2SiО4 Прототип 0,04 0,06 0,4 0,2 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,7 0,4 0,4 0,1 0,4 0,0046 0,002 0,0046 0,008 0,0046 0,0046 0,0046 0,01 0,001 0,0046 0,0046 0,0046 0,0046 0,0046 0,0046 0,0004 0.0002 0,0003 0,0006 0,0002 0,0002 0,0002 0,0002 0,0002 0,0001 0,0001 0,0007 0,0002 0,0005 0,0002 0,0004 0,0002 0,0002 0,0001 0,0003 0,0007 0,0004 0,0003 0,0003 0,0002 0,0002 0,0002 0,0001 0,0004 0,001 103 100 102 101 106 104 100 92 90 91 93 88 95 86 87 100 10 10 10 10 10 10 10 9 9 9 9 10 8 9 9 11 29 28 31 33 30 28 29 28 29 27 27 38 30 27 26 56