Спосіб виробництва слябів

Винахід відноситься до прокатного виробництва, а саме - до виробництва слябів для прокатування з них товсти х листів. Існує спосіб виробництва слябів, що включає відливання заготівок на машинах безперервного лиття заготівок (МБЛЗ) або їх прокатування на обтискних станах із зливків, з подальшим розрізанням їх на сляби, причому ширина слябів дорівнює ширині заготівки, а їх довжину отримують різанням заготівок на потрібні довжини [Полухин П.И и др. Прокатное производством.: Металургия, 1982.-c.101]. Недоліком існуючого способу є те, що ширина сляба не може бути більшою, ніж ширина зливку чи відливки МБЛЗ. Це не дозволяє мінімізувати обрізь при подальшому прокатуванні слябів на товстолистових станах (ТЛС), о тже зменшити питомі втрати металу при виробництві листів. При прокатуванні слябів в листи по поздовжній схемі для отримання листів з приблизно паралельними боковими крайками, що забезпечує мінімізацію'. бокової обрізі, необхідно мати відношення коефіцієнта витягування при так званій „протяжці” μ1 до коефіцієнту витягування при „розбиванні ширини” μ2 не менш, як 1,2 [Бровман М.Я.,Зеличонок Б.Ю., Герцев А.И. Усовершенствование технологии, прокатки толстых листов. Μ.: Металлургия, 1969.- с.190]. Практично це відношення менше навіть 1. Це є наслідком того, що μ2 регламентується шириною листа b та сляба В: b + Db m2 = , B де Db - припуск на обрізання бокових крайок, а коефіцієнт μ1, який дорівнює: Iпр m1 = , L де Іпр - довжина розкату після „протягування", L - довжина слябу, не вдається збільшити в достатньому ступені через те, що довжина lпр обмежена довжиною бочки валка. Довжина слябу L не може бути істотно зменшена, оскільки це веде до збільшення товщини слябів, отже до погіршення умов їх нагрівання перед прокатуванням в печах. Окрім того, мінімальна довжина слябів Lmin обмежена відстанню між глісажними трубами нагрівальних печей. Тому збільшенням lпр можна тільки декілька зменшити випуклість бокових крайок розкатів, але не зробити їх паралельними у всі х випадках прокатування. При прокатуванні по поперечній схемі по тим же причинам не вдається зменшити випуклість торців розкатів, отже мінімізувати торцеву обрізь. В основу винаходу покладене завдання розробити такий спосіб виробництва слябів, в якому завдяки можливості отримання будь якої бажаної ширини слябів В можна відношення коефіцієнтів μ1 та μ2 зробити рівним 1,2, що забезпечить приблизну паралельність бокових крайок при поздовжній схемі прокатування або зменшення випуклості торців розкатів при поперечній схемі, отже мінімізацію питомих втрат металу при виробництві товстих листів. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі виробництва слябів для прокатування товстих листів, що включає відливання на МБЛЗ або прокатування із зливків заготівок з подальшим їх розрізанням, згідно з винаходом, заготівки виробляють з шириною, не меншою мінімально припустимій довжині слябів Lmin, а ширину слябів В отримують розрізанням заготівок на потрібні довжини за розміром: L B = 12 , (b + Db ), Iпр що і приводить до зменшення питомих втрат металу при виробництві товсти х листів. Вибір мінімально припустимої ширини заготівок, не меншої мінімально припустимої довжини слябів Lmin, пов'язаний з тим, що довжина слябів отримується із ширини заготівок. Вибір ширини слябів В зумовлений необхідністю отримання відношення коефіцієнтів витягування m1 = 1 2 : m2 , lпр (b + Db) = 12 , . L B На Фіг.1 наведена схема розрізання заготівок на сляби по існуючому способу, а на Фіг.2 - по запропонованому. Спосіб здійснюється таким чином. Відлита на МБЛЗ або прокатана на обтискному стані заготівка з шириною Lmin розрізається на ножицях поперекового різання на потрібні довжини за розміром: L B = 1 2 min = (b + Db ). , lпр Внаслідок цього отримуються сляби з розмірами В і L=Lmin такими, що при прокатуванні на ТЛС на листи з шириною b будуть одержуватися розкати з приблизно паралельними боковими крайками при поздовжній схемі прокатування або з мінімальною випуклістю торців - при поперечній. Завдяки цьому можна зменшити припуск на бокову або торцеву обрізь до мінімуму, необхідному для роботи ножиць і, таким чином, зменшити втрати металу. Приклад здійснення способу. На ТЛС 2800 прокатуються листи 8´2500´6000мм із катаних слябів масою 3,39т по поздовжній схемі. По існуючому способу для цього використовують сляби розміром 200´1050´2060мм. Максимально припустима довжина при „протягуванні” на цьому стані Іпр=2500мм. Припуск на обрізання бокових крайок у даному випадку Db=200мм. Отже: m1 lпр B 2500 1050 = × = × = 0,47 m2 L (b + Db) 2060 ( 2500 + 200) Величина випуклості бокових крайок[Бровман М.Я., Зеличенок Б.Ю., Герцев А.И. Усовершенствование технологии прокатки толстых листов. М: Металлургия, 1969, с.190]: 519 , 519 , db p = = = 110мм. m1 0,47 m2 Разом з припуском на роботу дискових ножиць 90мм це складає припуск на.обрізання бокових крайок 200мм. По запропонованому способу довжина слябів L=Lmin=1500мм (для стану 2800). Ширина слябів: L 1500 B = 12 , (b + Db ) = 1 2 , (2500 + 110) = 1880мм. l пр 2500 Величина випуклості бокових крайок у цьому разі: 519 × 1500 × 1880 , db p = = 22мм. 2500× (2500 + 110) Отже припуск на обрізання бокових крайок зменшено до мінімуму 22мм. При масі слябів 3,39т товщина їх буде: mcл 3,39 H= = = 155мм, g × B × L 7,85 × 1880 ×1,5 , де g=7,85т/м 3 - щільність сталі. Зменшення втрат металу при виробництві 1т товсти х листів складе: 2dbp 2 (110 - 22) Dm = = = 0,023т / т = 23кг / т. 3b 3 2500 Таким чином застосування даного способу дозволяє зменшити величину обрізі при виробництві товстих листів, внаслідок чого зменшаться питомі втрати металу. Окрім того, запропонований спосіб приводить до зменшення товщини слябів внаслідок збільшення їх ширини, що зменшить тривалість їх нагрівання в печах, що веде до економії газу на нагрівання та зменшення кількості угар у металу.