Заміщені 4-феніл-4-(1н-імідазол-2-іл)-піперидинові похідні для зменшення ішемічних уражень

1. Агент для зменшення ішемічного ураження органа у ссавця, який містить як активний інгредієнт сполуку загальної формули (I) 2 (19) 1 3 75980 4 алкеніл означає алкільний радикал, який має один нафтилу, кожний з яких є незалежно заміщеним чи кілька подвійних зв'язків, Аr означає гомоцикліщонайменше одним замісником, вибраним з групи чне ядро, вибране з групи фенілу та нафтилу, когалоїду, алкілоксикарбонілу, гідроксильної групи, жний з яких є необов'язково заміщеним одним чи алкілоксигрупи та діалкіламінокарбонілу. кількома замісниками, причому кожний замісник 8. Агент за п. 1, у якому А=В означає С=O або SO2, 1 незалежно вибраний з групи гідроксильної групи, R означає алкілоксигрупу, алкілоксіалкіл, Аr чи алкілоксигрупи, фенілоксигрупи, фенілкарбонілокNR9R10, де R9 та R10 кожний незалежно означає сигрупи, полігалоїдалкілоксигрупи, галоїду, ціаноггідроген чи Аr, або А=В та R1 разом утворюють рупи, алкілу, полігалоїдалкілу, алкілоксіалкілу, бензоксазолільний радикал, р дорівнює нулю, R3 формілу, галоїдформілу, карбоксильної групи, алозначає бензил, необов'язково заміщений гідроккілкарбонілу, алкілоксикарбонілу, амінокарбонілу, сильною групою чи алкілоксикарбонілом, і кожний моно- чи діалкіламінокарбонілу, фенілалкілу, фез R4 та R5 означає гідроген. 9. Агент за п. 1, який відрізняється тим, що він є нілу, нітрогрупи, аміногрупи, моно- чи діалкіламіногрупи, тіогрупи, алкілтіогрупи чи SО3-СН3, галоїд вибраним з групи: означає замісник, вибраний з групи флуору, хлору, 1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-(фенілметил)-1Hброму та йоду, полігалоїдалкіл означає лінійний чи імідазол-2-іл]піперидину, розгалужений насичений вуглеводневий радикал, 1-пропілоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-(фенілметил)який містить від 1 до 6 атомів карбону, чи цикліч1H-імідазол-2-іл]піперидину, ний насичений вуглеводневий радикал, який міс1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[(4тить від 3 до 7 атомів карбону, у якому один чи гідроксифеніл)метил]-1H-імідазол-2-іл]піперидину, кілька атомів карбону є заміщеними одним чи кіль1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)-1Нкома атомами галоїду, Het означає гетероциклічімідазол-2-іл]піперидину, ний радикал, вибраний з групи Het1, Het2 та Het3, 1-ізопропілоксикарбоніл-4-феніл-4-[1Het1 означає аліфатичний моноциклічний гетеро(фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]піперидину, циклічний радикал, вибраний з групи піролідинілу, 1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[[4діоксолілу, імідазолідинілу, піразолідинілу, піпери(метоксикарбоніл)феніл]метил]-1H-імідазол-2динілу, діоксилу, морфолінілу, дитіанілу, тіоморіл]піперидину, фолінілу, піперазинілу та тетрагідрофуранілу, 1-бензоїл-4-феніл-4-[1-(фенілметил)-1H-імідазолHet2 означає семіароматичний моноциклічний ге2-іл]піперидину, тероциклічний радикал, вибраний з групи 2Н1-(метоксіацетил)-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)-1Hпіролілу, піролінілу, імідазолінілу та піразолінілу, імідазол-2-іл]піперидину, Het3 означає ароматичний моноциклічний гетеро4-[[2-(1-бензоїл-4-феніл-4-піперидиніл)-1Hциклічний радикал, вибраний з групи піролілу, піімідазол-1-іл]метил]метилбензоату, разолілу, імідазолілу, фуранілу, тієнілу, оксазолі4-[[2-[1-(2-бензоксазоліл)-4-феніл-4-піперидиніл]лу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піридинілу, 1H-імідазол-1-іл]метил]-метилбензоату, піримідинілу, піразинілу, піридазинілу та триазині1-бензоїл-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)-1H-імідазоллу, або ароматичний біциклічний гетероциклічний 2-іл]піперидину, радикал, вибраний з групи хінолінілу, хіноксаліні1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[1-[4лу, індолілу, бензімідазолілу, бензоксазолілу, бен(етоксикарбоніл)феніл]етил]-1H-імідазол-2зізоксазолілу, бензотіазолілу, бензізотіазолілу, іл]піперидину та бензофуранілу та бензотієнілу, причому кожний N,4-дифеніл-4-[1-(фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]-1моноциклічний та біциклічний гетероциклічний піперидинсульфонаміду. 10. Агент за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняєтьрадикал Het1, Het1 та Het3 може необов'язково буся тим, що орган є серцем, мозком, печінкою, лети заміщений на атомі карбону та/або гетероатомі галоїдом, гідроксильною групою, алкілоксигрупою, генями чи нирками, а ссавець є людиною. алкілом, Аr, Аr-алкілом чи піридинілом. 11. Агент для індукування кардіозахисного ефекту 2. Агент за п. 1, який відрізняється тим, що R1 у ссавця, що містить як активний інгредієнт сполувибраний з групи алкілоксигрупи, Аrку формули (I), її фармацевтично прийнятні солі алкілоксигрупи, алкілу, полігалоїдалкілу, алкілоксіприєднання кислоти чи основи, її стереохімічно алкілу, Аr-алкілу, Het-алкілу, Аr, піперазинілу, піізомерні форми, її таутомерні форми та її Nролілу, тіазолілу, піролідинілу та NR9R10, де R9 та оксидні форми. R10 кожнийнезалежно означають гідроген, алкіл, 12. Фармацевтична композиція для зменшення Аr, Аr-алкіл, піридиніл чи алкілоксикарбонілалкіл. ішемічного ураження органа у ссавця, яка містить 3. Агент за п. 1, який відрізняється тим, що А=В фармацевтично прийнятний носій та, як активний та R1 разом утворюють радикал, вибраний з групи інгредієнт, терапевтично ефективну кількість споHet2 та Het3. луки формули (І), її фармацевтично прийнятних 4. Агент за п. 3, який відрізняється тим, що А=В солей приєднання кислоти чи основи, її стереохіта R1 разом утворюють радикал, вибраний з групи мічно ізомерних форм, її таутомерних форм та її бензоксазолілу, тіазолілу, бензотіазолілу, бензіміN-оксидних форм. 13. Фармацевтична композиція за п. 12, яка відрідазолілу та піримідинілу. 5. Агент за п. 4, який відрізняється тим, що Х зняється тим, що орган є серцем, мозком, печінозначає ковалентний зв'язок. кою, легенями чи нирками, а ссавець є людиною. 6. Агент за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняєть14. Фармацевтична композиція для індукування ся тим, що R2 означає алкілоксигрупу чи галоїд. кардіозахисного ефекту у ссавця, яка містить фа7. Агент за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняєтьрмацевтично прийнятний носій та, як активний ся тим, що R3 вибраний з групи фенілалкілу та інгредієнт, сполуку формули (І), її фармацевтично 5 75980 6 прийнятні солі приєднання кислоти чи основи, її томерних форм та її N-оксидних форм, а також стереохімічно ізомерні форми, її таутомерні форбудь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комми та її N-оксидні форми. позицій, для виробництва лікарського засобу для 15. Фармацевтична композиція у формі кардіоплезменшення ішемічного ураження органа у ссавця. 20. Використання сполуки за п. 19, яке відрізнягічного розчину, який містить ефективну кількість ється тим, що орган є серцем, мозком, печінкою, сполуки формули (І), її фармацевтично прийнятноі солі приєднання кислоти чи основи, її стереохімічлегенями чи нирками, а ссавець є людиною. но ізомерних форм, її таутомерних форм, її N21. Використання сполуки формули (І), її фармаоксидних форм та придатний носій. цевтично прийнятних солей приєднання кислоти 16. Фармацевтична композиція для лікування ссачи основи, її стереохімічно ізомерних форм, її таувця, що зазнав ішемічного нападу, яка містить томерних форм та її N-оксидних форм, а також ефективну кількість сполуки за винаходом та щобудь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комнайменше другий терапевтичний агент, включаюпозицій у виробництві лікарського засобу для індучи антитромботичний агент та/або ангіогенний кування кардіозахисного ефекту у ссавця. фактор росту, чи їхні відповідні фармацевтично 22. Використання сполуки формули (І), її фармаприйнятні солі приєднання кислоти чи основи, їхні цевтично прийнятних солей приєднання кислоти стереохімічно ізомерні форми, їхні таутомерні фочи основи, її стереохімічно ізомерних форм, її таурми, їхні N-оксидні форми та придатний носій. томерних форм та її N-оксидних форм, а також 17. Фармацевтична композиція за п. 16, яка відрібудь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комзняється тим, що антитромботичним агентом є позицій, у виробництві лікарського засобу для ліантагоніст глікопротеїну Iib/Ixia, інгібітор тромбіну, кування ссавця, що зазнав ішемічного нападу, що інгібітор фактора Ха, інгібітор шляху тканинного містить ефективну кількість сполуки за винаходом фактора, антагоніст тромбінового рецептора чи та щонайменше другий терапевтичний агент, низькомолекулярний гепарин. включаючи антитромботичний агент та/або ангіо18. Фармацевтична композиція за п. 16, яка відрігенний фактор росту, чи їх відповідні фармацевтизняється тим, що ангіогенним фактором росту є чно прийнятні солі приєднання кислоти чи основи, фактор росту судинного ендотелію (VEGF). їхні стереохімічно ізомерні форми, їхні таутомерні 19. Використання сполуки формули (І), її фармаформи та їхні N-оксидні форми і придатний носій. 23. Агент за будь-яким з пп. 1-22, який відрізняцевтично прийнятних солей приєднання кислоти ється тим, що ссавець є людиною. чи основи, її стереохімічно ізомерних форм, її тау Даний винахід стосується 4-феніл-4-[1Німідазол-2-іл]піперидинових похідних для зменшення ішемічного ураження органа, а також фармацевтичних композицій, що містять вказані піперидинові похідні, та використання вказаних піперидинових похідних для профілактики та лікування ішемічного ураження органа, зокрема, для зменшення серцевого та церебрального ішемічних уражень. В рамках цієї заявки ішемія визначається як зменшення чи втрата кровотоку до тканини, та асоційоване з цим зменшення чи припинення, наприклад, подачі кисню до тканини. В рамках цієї заявки, ішемічне ураження визначається як небажані ефекти, асоційовані з ішемічною подією, такою як ішемічний некроз чи інфаркт. Метаболічні події, що, як вважають, лежать в основі такої клітинної дегенерації та клітинної загибелі, включать: недостатність енергії внаслідок витрачання АТФ; клітинний ацидоз; вивільнення глутамату; приплив іонів кальцію; стимулювання деградації мембранного фосфоліпіду та наступне накопичення вільної жирної кислоти; і генерування вільних радикалів. Існує дедалі більша потреба в сполуках, які можуть забезпечити захист від ішемії та асоційованих з нею небажаних ефектів. Нещодавно було знайдено, що певні високоспецифічні агоністи дельта-2 опіоїдного рецептора можуть забезпечувати тривалий фармакологічно індукований захист міокарда від ішемії за механізмом, аналогічним до того, що відбувається при ішемічному прекондиціонуванні (ІРС) [Govindaswami et al., у Proceedings of the 11th International Hibernation Symposium 2000, pp.377384, Springer-Verlag, Berlin, Germany]. Ішемічне прекондиціонування описує явище, яке полягає в тому, що короткий період ішемії тренує серце, так що наступний період ішемії спричинює менші ураження. У свою чергу, це приводить до меншого інфаркту міокарда та рідкіших аритмій. Вважається, що цей механізм оснований на зміні функції (відкритті) мітохондріального АТФ-чутливого Kканалу (mitoKATP). Одним з відомих дельта-2 агоністів є DADLE (D-Аlа2-D-Leu5-енкефалін), для якого було показано, що він індукує такий саме ефект, як ішемічне прекондиціонування органа. Таким чином, слід вважати, що механізм дії як ішемічного прекондиціонування, так і хімічних сполук полягає в запуску активації більш глибинного чи захисного клітинного механізму. Оскільки дельта-опіоїдні рецептори виявлені у більшості тканин, включаючи тканини серця та мозку, можна очікувати, що сполуки, здатні створювати ішемічний захист, наприклад, для серцевої тканини, матимуть такий саме ефект для тканини мозку, а також, наприклад, для тканин легень, нирок чи печінки. Зараз існують дві основні терапевтичні облас 7 75980 8 ті, у яких ішемія відіграє важливу роль: серцева Ішемія головного мозку ішемія та ішемія головного мозку або інсульт. Мозок сильніше, ніж будь-який інший орган тіСерцева ішемія ла, залежить для свого виживання та належного Хірургія на серці завжди асоційована з контфункціонування від відносно постійної подачі оксирольованим створенням одного чи кількох епізодів генованої крові. Складаючи лише 2% від ваги тіла, ішемії та реперфузії. При звичайній хірургії на сермозок одержує 15% серцевого викиду крові і споці, серце зупиняють і охолоджують за допомогою живає 20% кисню, використовуваного організмом. кардіоплегічного розчину для зменшення спожиКрім того, постійне кровопостачання потрібне для вання кисню міокардом, щоб можна було створити забезпечення мозку глюкозою, яка є головним більш тривалий період ішемії серця без надмірноенергетичним субстратом, що використовується го ураження. Однак, це потребує підтримання кромозком для продукування макроергічних фосфавообігу за допомогою системи штучного кровообітів, таких як АТФ [див., наприклад, WO 96/27380 гу, яка має кілька суттєвих недоліків: вона індукує (lnterneuron Pharmaceuticals, Inc.)]. значну запальну реакцію організму, вона спричиВ рамках цієї заявки, ішемія головного мозку нює мікроемболії і вона цілковито порушує коагувизначається як припинення та зменшення кроволяцію та фібринолітичну систему крові. Крім того, току в артеріях, які живлять мозок, звичайно, в мікроемболії та непульсівний кровотік під час хірурезультаті оклюзії артерій кров'яним зсідком (троргії з використанням штучного кровообігу призвомбом) чи іншою речовиною (ембол), що призводять до субоптимальної перфузії життєвих органів, дить до ішемічного нападу. Ішемічний напад витаких як мозок, нирки та кишечник. Це спричинює, значається тут як синдром, викликуваний різними наприклад, посилення анаеробного метаболізму етіологіями, такими як атеросклеротична церебро(підвищення лактату у післяопераційний період), васкулярна хвороба, така як, наприклад, гіпоперпорушення функції нирок та сплутаність свідофузія та артеріогенні емболи; проникна хвороба мості. артерій; кардіогенна емболія, така як, без обмеВ останні кілька років, завдяки розробці локаження, фібриляція передсердь, хвороба клапанів льних (механічних) стабілізаторів з метою уникта шлуночковий тромб; криптогенний інсульт; та нення вищезгаданих недоліків, коронарна хірургія іншими менш поширеними причинами, такими як, проводилася без використання штучного кровообінаприклад, протромбічні стани, розтин, артеріїт, гу. Однак, недоліком є те, що серце залишається мігрень чи вазоспазм та зловживання лікарськими нормотермічним і має виконувати механічну робозасобами [див., наприклад, Cardiovascular ту під час створення регіональної ішемії. Зараз Thrombosis: Thrombocardiology and більш ніж 30% коронарних хірургічних операцій в Thromboneurology, edited by M. Verstraete, V. Fuster усьому світі проводиться без використання штучand E.J. Topol, Second Edition, Lippincot-Raven ного кровообігу. Надзвичайно корисним при цьому Publishers, Philadelphia, 1998]. був би кардіозахисний агент. Такий агент повинен Інсульт є третьою за значенням причиною забезпечувати захисну дію для тканин міокарда за смерті у США, і кожного року реєструється близько рахунок базового клітиного механізму, тим самим 500000 нових випадків. У світі в цілому інсульт є збільшуючи тривалість періоду створюваної ішемії. найпоширенішою причиною смерті внаслідок надКрім того, існує потенційна область застосузвичайно високої захворюваності інсультом в Азії. вання при зберіганні сердець донорів, що досі є Ішемічний інсульт є найбільш поширеною формою проблемою, оскільки прийнятний період ішемії все інсульту, на яку приходиться близько 85% всіх ще обмежений 4-6 годинами. Використання кардівипадків захворювання. озахисного агента на додаток до використовуваної Існує потенційна область застосування з мезараз кардіоплегічної зупинки може також бути тою профілактики інсульту у певних випадках, накорисним при серцевій хірургії, що потребує склаприклад, під час хірургічних операцій, при яких дної реконструкції з тривалими періодами інтраоіснує ризик ішемічної події, для зменшення ішемічпераційної серцевої ішемії. ного ураження у випадку інсульту, для зменшення Загалом, існує потенційна область застосутяжкості інфаркту мозку після ішемії головного вання при усіх хірургічних та черезшкірних процемозку та при лікуванні ішемічного нападу, зокрема, дурах втручання, важливу роль у яких відіграє поневідкладному лікуванні інсульту після ішемічної слідовність ішемія-реперфузія, створювана для події. будь-якого органа, таких як, наприклад, хірургія [WO 99/04795 (Toray Industries Inc.)] розкриває трансплантацій, хірургія аневризмів, судинна хірупевні тетрациклічні піридинові та піразинові похідргія при обструктивній судинній хворобі та черезшні, що мають фармакологічний профіль агоністів кірні втручання на стенозних коронарній, сонній та дельта-опіоїдного рецептора, та їхнє використання периферичних артеріях. для зменшення ішемічного ураження органа. РозЗокрема, існує потенційна область застосукриті тут сполуки не є структурно спорідненими зі вання для пацієнтів перед проведенням анестезії з сполуками за даним винаходом. будь-якої причини, при якій виникають стани зме[WO 00/37470 (Janssen Pharmaceutica N.V.)] ншеного кровопостачання органів, такі як, наприрозкриває ряд 4-феніл-4-[1H-імідазол-2клад, стабільна чи нестабільна стенокардія, або іл]піперидинових похідних, однак вони не входять стани, що можуть бути викликані гемодинамічними до обсягу даного винаходу і використовуються як ефектами анестезії, такі як втрата кров'яного тиспроміжні сполуки для синтезу антигістамінних споку, а також для пацієнтів протягом перших кількох лук. годин з початку серцевого нападу до остаточного В цій заявці описана нова група сполук на осутворення кров'яних зсідків. нові заміщеного 4-феніл-4-[1H-імідазол-2 9 75980 10 іл]піперидинового похідного, які мають важливі льною групою. Краще, алкіл позначає метил, етил, клінічні властивості щодо зменшення ішемічного пропіл, ізопропіл, бутил, трет-бутил, циклопропіл, ураження органа у ссавця, зокрема, тканин серця циклопентил, циклогексил, циклогексилметил та та мозку, зокрема, для профілактики ускладнень циклогексилетил. та наслідків ішемічної хвороби серця у ссавця за В рамках цієї заявки, алкеніл позначає алкільрахунок індукування кардіозахисного ефекту. ний радикал, як визначено вище, що має один чи Об'єктом даного винаходу є засіб для зменкілька подвійних зв'язків. Краще, алкеніл позначає шення ішемічного ураження органа у ссавця, що етеніл та пропеніл. включає як активний інгредієнт заміщене 4-фенілВ рамках цієї заявки, Аr позначає гомоциклічне 4-[1H-імідазол-2-іл]піперидинове похідне загальної ядро, вибране з групи фенілу та нафтилу, кожний формули (І) з яких є необов'язково заміщеним одним чи кількома замісниками, причому кожний замісник незалежно вибирають з групи гідроксилу, алкілоксигрупи, алкілкарбонілоксигрупи, фенілоксигрупи, (I) фенілкарбонілоксигрупи, галоїду, ціаногрупи, алкілу, полігалоїдалкілу, алкілоксіалкілу, формілу, галоїдформілу, карбоксигрупи, алкілкарбонілу, алкілоксикарбонілу, амінокарбонілу, моночи його фармацевтично прийнятні солі приєднандіалкіламінокарбонілу, фенілалкілу, фенілу, нітроня кислоти чи основи, його стереохімічно ізомерні групи, аміногрупи, моно- чи діалкіламіногрупи, тіоформи, його таутомерні форми та його N-оксидні групи, алкілтіогрупи чи SO2-CH3. Краще, Аr познаформи, де: чає нафтил чи феніл, кожний з яких є А=В позначає бівалентний радикал з необов'язково заміщеним гідроксильною групою, зв'язками; метилоксигрупою, етилоксигрупою, фенілоксигруX позначає ковалентний зв'язок, -СН2- чи пою, тригалоїдметилоксигрупою, галоїдом, метиСН2СН2-; лом, трифлюорметилом, хлорформілом, карбоксиR1 позначає гідроген, алкілоксигрупу, алкілкагрупою, метилоксикарбонілом, рбонілоксигрупу, Ar-оксигрупу, Het-оксигрупу, Аrетилоксикарбонілом, діетиламінокарбонілом, фекарбонілоксигрупу, Het-карбонілоксигрупу, Аrнілом, нітрогрупою, метилтіогрупою, трифлюормеалкілоксигрупу, Het-алкілоксигрупу, алкіл, полігатилоксигрупою чи SО2-С1-3-алкілом. лоїдалкіл, алкілоксіалкіл, Аr-алкіл, Het-алкіл, Аr, В рамках цієї заявки, галоїд позначає замісник, Het, тіогрупу, алкілтіогрупу, Аr-тіогрупу, Hetвибраний з групи флюору, хлору, брому та йоду, а 9 10 9 10 тіогрупу чи NR R , де R та R кожний незалежно полігалоїдалкіл позначає лінійний чи розгалупозначають гідроген, алкіл, Аr, Аr-алкіл, Het, Hetженмй насичений вуглеводневий радикал, який алкіл, Аr-карбоніл, Het-карбоніл чи алкілоксикармістить від 1 до 6 атомів карбону, чи циклічний 1 бонілалкіл; або А=В та R разом утворюють ненасичений вуглеводневий радикал, який містить обов'язково заміщений семіароматичний або аровід 3 до 7 атомів карбону, де один чи кілька атомів матичний карбоциклічний чи гетероциклічний карбону є заміщеними одним чи кількома атомами 2 3 радикал Het чи Het ; галоїду. Краще, галоїд позначає бром, флюор чи R2 позначає гідроксильну групу, алкілоксигрухлор і, краще, полігалоїдалкіл позначає трифлюопу, алкілкарбонілоксигрупу, фенілоксигрупу, фенірметил. лкарбонілоксигрупу, галоїд, ціаногрупу, алкіл, поліВ рамках цієї заявки, Het позначає гетероцикгалоїдалкіл, алкілоксіалкіл, форміл, карбоксигрупу, лічний радикал, вибраний з групи Het1, Het2 та алкілкарбоніл, алкілоксикарбоніл, амінокарбоніл, Het3. Het1 позначає аліфатичний моноциклічний моно- чи діалкіламінокарбоніл, феніл, нітрогрупу, гетероциклічний радикал, вибраний з групи піроліаміногрупу, моно- чи діалкіламіногрупу, тіогрупу чи динілу, діоксолілу, імідазолідинілу, піразолідинілу, алкілтіогрупу; R3 позначає алкіл, Аr, Аr-алкіл, Arпіперидинілу, діоксилу, морфолінілу, дитіанілу, алкеніл, Аr-карбоніл, Het, Het-алкіл, Het-алкеніл чи тіоморфолінілу, піперазинілу та тетрагідрофураніHet-карбоніл; лу. Het2 позначає семіароматичний моноциклічний 4 5 R , R кожний незалежно позначають гідроген, гетероциклічний радикал, вибраний з групи 2Налкіл, карбоксигрупу, амінокарбоніл, алкілоксикарпіролілу, піролінілу, імідазолінілу та піразолінілу. боніл, галоїд чи гідроксіалкіл; p позначає ціле чисHet3 позначає ароматичний моноциклічний гетело, яке дорівнює нулю, 1, 2 чи 3. роциклічний радикал, вибраний з групи піролілу, В рамках цієї заявки, алкіл є лінійним чи розпіразолілу, імідазолілу, фуранілу, тієнілу, оксазогалуженим насиченим вуглеводневим радикалом, лілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піридиніякий містить від 1 до 6 атомів карбону; або циклічлу, піримідинілу, піразинілу, піридазинілу чи трианим насиченим вуглеводневим (циклоалкільним) зинілу; або ароматичний біциклічний радикалом, який містить від 3 до 7 атомів карбону; гетероциклічний радикал, вибраний з групи хіноліабо циклічним насиченим вуглеводневим радиканілу, хіноксалінілу, індолілу, бензімідазолілу, бенлом, який містить від 3 до 7 атомів карбону, приєзоксазолілу, бензізоксазолілу, бензотіазолілу, бенднаним до лінійного чи розгалуженого насиченого зізотіазолілу, бензофуранілу та бензотієнілу; вуглеводневого радикала, який містить від 1 до 6 причому кожний моноциклічний та біциклічний геатомів карбону; причому кожний атом карбону мотероциклічний радикал може необов'язково бути же бути необов'язково заміщеним аміногрупою, заміщений на атомі карбону та/або гетероатомі нітрогрупою, тіогрупою, гідроксильною групою, галоїдом, гідроксильною групою, алкілоксигрупою, оксогрупою, ціаногрупою, формілом чи карбоксиалкілом, Аr, Аr-алкілом чи піридинілом. 11 75980 12 Цікавою групою сполук є такі сполуки формули 1H-імідазол-2-іл]піперидин; (І), їхні фармацевтично прийнятні солі приєднання 1-пропілоксикарбоніл-4-феніл-4-[1кислоти чи основи, їхні стереохімічно ізомерні фо(фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]піперидин; рми, їхні таутомерні форми та їхні N-оксидні фор1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[(4ми, у яких А=В вибраний з групи С=О, ON-R6, де гідроксифеніл)метил]-1H-імідазол-2-іл]піперидин; 6 R позначає гідроген чи ціаногрупу, C=S, S=O, SO2 1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)та C=CR7R8, де R7 та R8 кожний незалежно позна1H-імідазол-2-іл]піперидин; чають гідроген, нітрогрупу чи алкіл. 1-ізопропілоксикарбоніл-4-феніл-4-[1Іншою цікавою групою сполук є такі сполуки (фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]піперидин; формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі 1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[[4приєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно (метоксикарбоніл)феніл]метил]-1H-імідазол-2ізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nіл]піперидин; оксидні форми, у яких R1 вибраний з групи алкілок1-бензоїл-4-феніл-4-[1-(фенілметил)-1Hсигрупи, Ar-алкілоксигрупи, алкілу, полігалоїдалкіімідазол-2-іл]піперидин; лу, алкілоксіалкілу, Аr-алкілу, Het-алкілу, Аr, піпе1-(метоксіацетил)-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)разинілу, піролілу, тіазолілу, піролідинілу та 1H-імідазол-2-іл]піперидин; NR9R10, де R9 та R10 кожний незалежно познача4-[[2-(1 -бензоїл-4-феніл-4-піперидиніл)-1Hють гідроген, алкіл, Аr, Ar-алкіл, піридиніл чи алкіімідазол-1-іл]метил]метилбензоат; локсикарбонілалкіл. 4-[[2-[1-(2-бензоксазоліл)-4-феніл-4Іншою цікавою групою сполук є такі сполуки піперидиніл]-1Н-імідазол-1-іл]метил]формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі метилбензоат; приєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно 1-бензоїл-4-феніл-4-[1-(1-фенілетил)-1Hізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nімідазол-2-іл]піперидин; оксидні форми, у яких А=В та R1 разом утворюють 1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-[1-[4радикал, вибраний з групи Het2 та Het3. Ще краще, (етоксикарбоніл)феніл]етил]-1H-імідазол-2А=В та R1 разом утворюють радикал, вибраний з іл]піперидин, і групи бензоксазолілу, тіазолілу, бензотіазолілу, N,4-дифеніл-4-[1-(фенілметил)-1H-імідазол-2бензімідазолілу та піримідинілу. іл]-1-піперидинсульфонамід. Ще іншою цікавою групою сполук є такі сполуФармацевтично прийнятні солі приєднання кики формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі слот визначаються як такі, що включають терапевприєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно тично активні нетоксичні форми солей приєднання ізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nкислоти, які можуть бути утворені сполуками фороксидні форми, у яких X позначає ковалентний мули (І). Вказані солі приєднання кислот можуть зв'язок чи групу -СН2-. Краще, X позначає коваленбути одержані шляхом обробки основної форми тний зв'язок. сполук формули (І) відповідними кислотами, наЩе іншою цікавою групою сполук є такі сполуприклад, неорганічними кислотами, наприклад, ки формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі галоїдводневою кислотою, зокрема, хлористоводприєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно невою кислотою, бромистоводневою кислотою, ізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nсірчаною кислотою, азотну кислотою та фосфороксидні форми, у яких R2 позначає алкілоксигрупу ною кислотою; органічними кислотами, наприклад, чи галоїд. оцтовою кислотою, оксіоцтовою кислотою, пропіоЩе іншою цікавою групою сполук є такі сполуновою кислотою, молочною кислотою, піровиногки формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі радною кислотою, щавлевою кислотою, малоноприєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно вою кислотою, бурштиновою кислотою, ізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nмалеїновою кислотою, фумаровою кислотою, ябоксидні форми, у яких R3 вибраний з групи фенілалучною кислотою, винною кислотою, лимонною лкілу та нафтилу, кожний з яких незалежно замікислотою, мигдалевою кислотою, метансульфонощений щонайменше одним замісником, вибраним вою кислотою, етансульфоновою кислотою, бенз групи галоїду, алкілоксикарбонілу, гідроксильної золсульфоновою кислотою, п-толуолсульфоновою групи, алкілоксигрупи та діалкіламінокарбонілу. кислотою, цикламовою кислотою, саліциловою Якщо R3 позначає алкіл, то, краще, алкіл є цикислотою, п-аміносаліциловою кислотою та памоклогексилметилом. євою кислотою. Ще іншою цікавою групою сполук є такі сполуСполуки формули (І), що містять кислотні проки формули (І), їхні фармацевтично прийнятні солі тони, можуть бути також перетворені на їхні тераприєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно певтично активні нетоксичні форми солей приєдізомерні форми, їхні таутомерні форми та їхні Nнання основ шляхом обробки відповідними оксидні форми, у яких А=В позначає С=О чи SO2, органічними та неорганічними основами. ВідповідR1 позначає алкілоксигрупу, алкілоксіалкіл, Аr чи ні форми солей з основами включають, наприклад, NR9R10, де R9 та R10 кожний незалежно позначаамонієві солі, солі лужних та лужноземельних ме1 ють гідроген чи Аr; або А=В та R разом утворюталів, зокрема, солі літію, натрію, калію, магнію та ють бензоксазолільний радикал; p дорівнює нулю, кальцію, солі з органічними основами, наприклад, R3 позначає бензил, необов'язково заміщений гідсолі бензатину, N-метил-D-глюкаміну, гібраміну, та роксильною групою, алкілом чи алкілоксикарбонісолі з амінокислотами, наприклад, аргініном та лом, і R4 та R5 обидва позначають гідроген. лізином. Конкретніше, найкращими сполуками є такі: Навпаки, вказані форми солей приєднання ки1-етоксикарбоніл-4-феніл-4-[1-(фенілметил)слоти чи основи можуть бути перетворені на вільні 13 75980 14 форми шляхом обробки відповідною основою чи Сполуки формули (І), одержані описаними никислотою. жче методами, можуть бути синтезовані у формі Термін сіль приєднання у тому значенні, що рацемічної суміші енантіомерів, які можуть бути використовується в рамках цієї заявки, включає розділені за допомогою відомих фахівцям методик також сольвати, які можуть бути утворені сполукарозділення. Рацемічні сполуки формули (І) можуть ми формули (І), а також їхніми солями. Такими бути перетворені на відповідні діастереомерні сосольватами є, наприклад, гідрати та алкоголяти. льові форми шляхом проведення реакції з придатТермін "стереохімічно ізомерні форми" у тому ною хіральною кислотою. Вказані діастереомерні значенні, що використовується тут, визначає усі сольові форми згодом розділяють, наприклад, можливі ізомерні форми, які можуть мати сполуки шляхом селективної чи фракційної кристалізації, і формули (І). Якщо не згадується чи вказується енантіомери вивільняють з них за допомогою луінше, хімічні назви сполук позначають суміші всіх гів. Альтернативний спосіб розділення енантіомеможливих стереохімічних ізомерних форм, причорних форм сполук формули (І) включає рідинну му вказані суміші містять всі діастереомери та хроматографію із застосуванням хіральної неруенантіомери основної молекулярної структури. хомої фази. Вказані чисті стереохімічно ізомерні Більш конкретно, стереогенні центри можуть мати форми можуть бути також одержані з відповідних R- чи S-конфігурацію; замісники на бівалентних чистих стереохімічно ізомерних форм відповідних циклічних (частково) насичених радикалах можуть вихідних матеріалів, за умови, що реакція прохомати цис- чи транс-конфігурацію. Стереохімічно дить стереоспецифічно. Якщо потрібний конкретізомерні форми сполук формули (І) мають вважаний стереоізомер, то вказану сполуку краще синтися такими, що входять до обсягу даного витезують з використанням стереоспецифічних находу. методів. Ці методи краще використовують енантіЗгідно номенклатурним правилам CAS, якщо в омерно чисті вихідні матеріали. молекулі присутні два стереогенні центри з відоВинахід також включає похідні сполуки (які мою абсолютною конфігурацією, то дескриптором звичайно називають "проліками") фармакологічноR чи S позначають (на основі правила черговості активних сполук за винаходом, що розкладаються Кана-Інголда-Прелога) хіральний центр з найin vivo з утворенням сполук за винаходом. Проліки меншим порядковим номером, який є опорним звичайно (але не завжди) мають нижчу активність центром. Конфігурація другого стереогенного по відношенню до цільового рецептора, ніж сполуцентра вказується за допомогою відносних деки, до яких вони деградують. Проліки є особливо скрипторів [R*,R*] чи [R*,S*], де R* завжди визнакорисними у тих випадках, коли потрібна сполука чається як опорний центр, і [R*,R*] позначає має хімічні чи фізичні властивості, що роблять її центри з однаковою хіральністю, a [R*,S*] познавведення складним чи неефективним. Наприклад, чає центри з різною хіральністю. Наприклад, якщо бажана сполука може бути малорозчинною, вона хіральний центр з найменшим порядковим номеможе погано транспортуватися крізь епітелій слиром має конфігурацію S, а другий центр - R, то зової, або вона може мати небажано короткий пестереодескриптор буде позначатися S-[R*,S*]. Якріод напіввиведення з плазми. Додаткове обговорення проліків можна знайти [у Stella, V.J. et al., що використовуються позначення " " та " ": поло"Prodrugs", Drug Deliveiy Systems, 1985, pp.112ження старшого замісника на асиметричному ато176, та Drugs, 1985, 29, pp.455-473]. мі карбону у кільцевій системі, що має меншій Форми проліків фармакологічно-активних спономер кільця, завжди довільно визначається як лук за винаходом є загалом сполуками формули положення " " середньої площі, утворюваної кіль(І), їхніми фармацевтично прийнятними солями цевою системою. Положення старшого замісника приєднання кислоти чи основи, їхніми стереохімічна другому асиметричному атомі карбону у кільцено ізомерними формами, їхніми таутомерними вій системі по відношенню до положення старшого формами та їхніми N-оксидними формами, що замісника на опорному атомі позначається " ", мають етерифіковану чи амідовану кислотну груякщо він знаходиться з того ж самого боку середпу. Такі етерифіковані кислотні групи включають ньої площі, утворюваної кільцевою системою, або групи формули -COOR", де Rx позначає С1-6-алкіл, "β", якщо він знаходиться з іншого боку середньої феніл, бензил чи одну з таких груп: площі, утворюваної кільцевою системою. Ми відзначаємо, що заміщений атом карбону у положенні 4 піперидинільного фрагмента є ахіральним атомом; тому сполуки формули (І) можуть мати у своїй структурі щонайменше один стереоАмідовані групи включають групи формули генний центр завдяки хіральному заміснику R1, R2, CONRyRz, де Ry позначає Н, С1-6-алкіл, феніл чи R3, Я4 чи R5. бензил, і Rz позначає -ОН, Н, С1-6-алкіл, феніл чи Таутомерні форми сполук формули (І) бензил. мають включати такі сполуки формули (І), у яких, Сполуки за винаходом, які мають аміногрупу, наприклад, енольна група перетворюється на кеможуть бути дериватизовані кетоном чи альдегіто-групу (кето-енольний таутомеризм). дом, таким як формальдегід, з утворенням основи N-Оксидні форми сполук формули (І) мають Манніха. Така основа у водному розчині гідролізувключати такі сполуки формули (І), у яких один чи ється за реакцією першого порядку. кілька атомів нітрогену окислені до так званого NКраще, орган є серцем, мозком, печінкою, леоксиду, зокрема, такі N-оксиди, у яких окисленим є генями чи нирками, і ссавець є людиною. нітроген піперидинільного фрагмента та/або імідаБільш конкретно, кращий варіант втілення дазолільного фрагмента. ного винаходу стосується агента для зменшення 15 75980 16 ішемічного ураження серця ссавця, що включає як її проліків. активний інгредієнт сполуку формули (І), її фармаКраще, орган є серцем, мозком, печінкою, лецевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи генями чи нирками, а ссавець є людиною. основи, її стереохімічно ізомерні форми, її таутоБільш конкретно, кращий варіант втілення дамерні форми та її N-оксидні форми. Краще, ссаного винаходу стосується фармацевтичної комповець є людиною. зиції для зменшення ішемічного ураження серця у Станами, пов'язаними з ішемічним ураженням ссавця, що містить фармацевтично прийнятний серця є, наприклад, синдром ішемічної хвороби носій та, як активний інгредієнт, терапевтично серця, стенокардія, нестабільна стенокардія, стеефективну кількість сполуки формули (І), її фарнокардія після інфаркту міокарда, інфаркт міокармацевтично прийнятних солей приєднання кислода, гострий інфаркт міокарда, кардіозахист при ти чи основи, її стереохімічно ізомерних форм, її традиційній хірургії із застосуванням штучного таутомерних форм, її N-оксидних форм та її пролікровообігу (СРВ), а також при серцевій хірургії без ків. Краще, ссавець є людиною. штучного кровообігу, при хірургії не на серці у паБільш конкретно, кращий варіант втілення дацієнтів з відомою ішемічною хворобою серця ного винаходу стосується фармацевтичної компо(CAD) чи з ризиком такого захворювання, та при зиції для зменшення ішемічного ураження мозку у коронарному рестенозі після черезшкірної трансссавця, що включає фармацевтично прийнятний люмінальної ангіопластики (РТСА). В рамках цієї носій та, як активний інгредієнт, сполуку формули заявки, ішемічні ураження мають тлумачитися як (І), її фармацевтично прийнятні солі приєднання будь-які ураження будь-якої частини серця, вклюкислоти чи основи, її стереохімічно ізомерні форчаючи коронарні артерії, і включаючи пряме кліми, її таутомерні форми, її N-оксидні форми та її тинне ураження, спричинене, наприклад, нестачею проліки. Краще, ссавець є людиною. кисню, а також непряме ураження. Інший кращий варіант втілення даного винаБільш конкретно, кращий варіант втілення даходу стосується фармацевтичної композиції для ного винаходу стосується агента для зменшення індукування кардіозахисного ефекту у ссавця, що ішемічного ураження мозку ссавця, що містить як включає фармацевтично прийнятний носій та, як активний інгредієнт сполуку формули (І), її фармаактивний інгредієнт, сполуку формули (І), її фарцевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи мацевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи основи, її стереохімічно ізомерні форми, її таутооснови, її стереохімічно ізомерні форми, її таутомерні форми та її N-оксидні форми. Краще, ссамерні форми, її N-оксидні форми та її проліки. вець є людиною. Краще, ссавець є людиною. Станами, пов'язаними з інсультом, є, наприІнший кращий варіант втілення даного винаклад, атеросклеротична цереброваскулярна хвоходу стосується фармацевтичної композиції у фороба, така як, наприклад, гіпоперфузія та артеріормі кардіоплегічного розчину, що містить ефективгенні емболи; проникна хвороба артерій; ну кількість сполуки формули (І), її фармацевтично кардіогенна емболія, така як, без обмеження, фібприйнятних солей приєднання кислоти чи основи, риляція передсердь, хвороба клапанів та вентриїї стереохімічно ізомерних форм, її таутомерних кулярні тромби; криптогенний інсульт; та інші форм, її N-оксидних форм, її проліків та придатний менш поширені причини, такі як, наприклад, проносій. тромбічні стани, розтини, артеріїт, мігрень чи ваВ іншому кращому варіанті втілення, сполуки зоспазм та зловживання лікарськими засобами. за винаходом можуть бути введені у комбінації, Ішемічне ураження тлумачиться як будь-яке ураодночасно чи по черзі з антитромботичним агенження будь-якої частини мозку, включаючи пряме том та/або ангіогенним фактором росту. Як антитклітинне ураження, спричинене, наприклад, нестаромботичний агент може бути вибраний будь-який чею кисню, та непряме ураження, наприклад, підагент, що, як відомо, виявляє такий ефект, напривищення внутрішньочерепного тиску. клад, без обмеження, антагоніст глікопротеїну Більш конкретно, кращий варіант втілення даIIb/Іхіа, інгібітор тромбіну, інгібітор фактора Ха, ного винаходу стосується агента для індукування інгібітор шляху тканинного фактора, антагоніст кардіозахисного ефекту у ссавця, що містять як тромбінового рецептора чи низькомолекулярний активний інгредієнт сполуку формули (1), її фаргепарин. Як ангіогенний фактор росту може бути мацевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи вибраний фактор росту судинного ендотелію основи, її стереохімічно ізомерні форми, її тауто(VEGF), такий як ті, що були розкриті [у GBмерні форми, її N-оксидні форми та її проліки. Ка2332373 A (Merck & Co, Inc.)], вміст якого включердіозахисний ефект позначає ефект, при якому ний до даної заявки за посиланням, або, напритканина серця є більш захищеною від ішемії, ніж клад, розкриті [у WO 98/07832 (Ludwig Institute for незахищена тканина серця. Cancer research) чи WO 98/49300 (Collateral В інших кращих варіантах втілення орган є леTherapeutics)]. Зазначений вище варіант втілення генями, печінкою чи нирками. має ту перевагу, що зменшується ризик гострого Винахід також стосується фармацевтичної коронарного ішемічного синдрому у пацієнтів з композиції для зменшення ішемічного ураження ризиком вказаного синдрому. Пацієнти з ризиком органа у ссавця, що включає фармацевтично привключають осіб з початковими симптомами коройнятний носій та, як активний інгредієнт, терапевнарного ішемічного синдрому, які внаслідок цього тично ефективну кількість сполуки формули (1), її мають більшу, ніж у осіб без таких симптомів, ймофармацевтично прийнятних солей приєднання вірність подальшого тромбозу та ішемічного уракислоти чи основи, її стереохімічно ізомерних ження тканин. Особливо це стосується пацієнтів з форм, її таутомерних форм, її N-оксидних форм та коронарним інфарктом, яким було введено фар 17 75980 18 мацевтичну композицію за зазначеним варіантом ням мають бути перетворені на препарати у рідкій втілення протягом 6 годин з моменту виникнення формі. інфаркту та до початку вираженого утворення кроУ залежності від способу введення, фармацев'яних зсідків. У цьому випадку зазначений варіант втична композиція, краще, включає від 0,05 до втілення забезпечує для пацієнта зниження ймові99% мас, ще краще, від 0,1 до 70% мас, активного рності подальшого утворення зсідків при зменінгредієнта, і від 1 до 99,95% мас, ще краще, від 30 шенні ураження тканини та посилення відновлендо 99,9% мас, фармацевтично прийнятного носія, ня тканини. Також це стосується пацієнтів, які де всі процентні частки вказані у розрахунку на одержують тромболітичне лікування з приводу композицію в цілому. оклюзії периферичних артерій, чи загалом лікуНалежні дози вибирають у залежності від тавання тромбозу, спричиненого вивільненням троких факторів, як симптоми, вік, вага тіла та спосомбу та обструкцією черепної кровоносної судини. би введення, але у випадку парентерального ввеТаким чином, винахід також стосується фардення, такого як ін'єкції дорослим особам, мацевтичної композиції для лікування ссавця, який протягом доби може бути введено від 0,01мг до зазнав ішемічного нападу, що включає ефективну 1,0г сполуки за винаходом, одразу чи кратними кількість сполуки за винаходом та, щонайменше, дозами у кілька прийомів. У випадку перорального другий терапевтичний агент, включаючи антитровведення дорослим особам, протягом доби може мботичний агент та/або ангіогенний фактор росту, бути введено від 0,1мг до 3г сполуки за винахочи їхні відповідні фармацевтично прийнятні солі дом, одразу чи кратними дозами у кілька прийомів. приєднання кислоти чи основи, їхні стереохімічно Фармацевтична композиція може додатково ізомерні форми, їхні таутомерні форми, їхні Nмістити різні інші інгредієнти, відомі фахівцям, наоксидні форми та їхні проліки і придатний носій, а приклад, стабілізатор, буферний агент, емульгутакож використання сполуки за винаходом для вальний агент, агент регулювання в'язкості, повевиготовлення лікарського засобу для зменшення рхнево-активну речовину чи консервант. ішемічного ураження серця, який включає сполуку Краще, фармацевтична композиція вводиться за винаходом та, щонайменше, другий терапевтивнутрішньовенно, наприклад, шляхом інфузії (тричний агент, включаючи антитромботичний агент валого внутрішньовенного введення) чи шляхом та/або ангіогенний фактор росту. введення болюсу. Конкретніше, сполука формули (І), її фармаДалі, даний винахід також стосується викорисцевтично прийнятні солі приєднання кислоти чи тання сполуки формули (І), її фармацевтично приоснови, її стереохімічно ізомерні форми, її таутойнятних солей приєднання кислоти чи основи, її мерні форми, її N-оксидні форми, її проліки та її стереохімічно ізомерних форм, її таутомерних композиції можуть також мати високий потенціал форм, її N-оксидних форм та її проліків, а також для зберігання донорських органів. будь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комАгент для зменшення ішемічного ураження орпозицій для виробництва лікарського засобу для гана у ссавця за даним винаходом може бути ввезменшення ішемічного ураження органа у ссавця. дений per se. Однак, він може звичайно вводитися Краще, орган є серцем, мозком, печінкою, леу різних фармацевтичних формах, призначених генями чи нирками, а ссавець є людиною. для введення. Як відповідні композиції можуть Більш конкретно, кращий варіант втілення дабути названі всі композиції, що звичайно викорисного винаходу стосується використання сполуки товуються у лікарських засобах для системного формули (І), її фармацевтично прийнятних солей введення. Для виготовлення фармацевтичної комприєднання кислоти чи основи, її стереохімічно позиції за даним винаходом, ефективну кількість ізомерних форм, її таутомерних форм, її Nконкретної сполуки, необов'язково, у формі солі оксидних форм та її проліків, а також будь-якої з її приєднання кислоти, як активний інгредієнт, перевищезгаданих фармацевтичних композицій для мішують до одержання однорідної суміші з фарвиробництва лікарського засобу для зменшення мацевтично прийнятним носієм, який може мати ішемічного ураження серця у ссавця, краще, у люрізноманітні форми у залежності від форми препадини. рату, потрібної для введення. Такі фармацевтичні Більш конкретно, кращий варіант втілення дакомпозиції, бажано, є дозованими лікарськими ного винаходу стосується використання сполуки формами, придатними, зокрема, для введення формули (І), її фармацевтично прийнятних солей шляхом парентеральної ін'єкції чи інфузії. Наприприєднання кислоти чи основи, її стереохімічно клад, при виготовленні композиції може бути викоізомерних форм, її таутомерних форм, її Nристане будь-яке звичайне фармацевтичне сереоксидних форми та її проліків, а також будь-якої з довище. Для парентеральної композиції, носій її вищезгаданих фармацевтичних композицій для буде звичайно включати стерильну воду, щонайвиробництва лікарського засобу для зменшення менше, більшою частиною, хоч можуть бути додаішемічного ураження мозку у ссавця, краще, у люні інші інгредієнти, наприклад, для поліпшення дини. розчинності. Можуть бути одержані, наприклад, Далі, даний винахід також стосується викорисрозчини для ін'єкцій, у яких носій включає сольотання сполуки формули (І), її фармацевтично привий розчин, розчин глюкози чи суміш сольового та йнятних солей приєднання кислоти чи основи, її глюкозного розчинів. Можуть бути також виготовстереохімічно ізомерних форм, її таутомерних лені суспензії для ін'єкцій, у яких можуть бути виформ, її N-оксидних форм та її проліків, а також користані відповідні рідкі носії, суспендувальні будь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комагенти і т.п. Передбачаються також препарати у позицій для виробництва лікарського засобу для твердій формі, які незабаром перед використаніндукування кардіозахисного ефекту у ссавця, 19 75980 20 краще, у людини. Сполуки формул (I-а), (І-b), (I-е), (I-d), (I-е), (I-f), Далі, даний винахід також стосується викорис(I-g) та (I-h) можуть бути одержані також шляхом тання сполуки формули (І), її фармацевтично припроведення реакції проміжної сполуки формули йнятних солей приєднання кислоти чи основи, її (III) за будь-якою з реакцій, показаних на схемі стереохімічно ізомерних форм, її таутомерних реакції (2). У зазначених реакціях, всі змінні мають 1 форм, її N-оксидних форм та її проліків, а також значення, визначені у формулі (І), a W разом з будь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комприєднаним до нього фрагментом дорівнює R1; позицій, для виробництва лікарського засобу для прикладами W1 є алкіл, Аr чи Het. лікування ссавця, який зазнав ішемічного нападу, Реакція (а) проводиться у придатному розчинщо включає введення ефективної кількості сполунику, такому як дихлоретан, та з використанням ки за винаходом та, щонайменше, другого терапеВОС2О. Реакція зручно проводиться протягом ківтичного агента, включаючи антитромботичний лькох годин при кипінні зі зворотним холодильниагент та/або ангіогенний фактор росту, чи їхні відком. повідні фармацевтично прийнятні солі приєднання Реакція (b) проводиться у придатному розчинкислоти чи основи, їхні стереохімічно ізомерні фонику, такому як ТГФ. Реакція зручно проводиться рми, їхні таутомерні форми, їхні N-оксидні форми протягом від однієї до кількох годин при кімнатній та їхні проліки, і придатного носія. температурі. Винахід також стосується способу зменшення Реакція (с) проводиться у придатному розчинішемічного ураження органа, зокрема, серця нику, такому як дихлорметан, у присутності придата/або мозку, у ссавця, зокрема, у людини, чи спотної основи, такої як Et3N, при кімнатній темперасіб індукування кардіозахисного ефекту у ссавця, турі протягом однієї години. який включає стадію введення вказаному ссавцю, Реакція (d) проводиться у придатному розчинщо потребує такого лікування, терапевтично ефенику, такому як ТГФ чи ДМФ, при кімнатній темпективної кількості сполуки формули (І), її фармацературі протягом кількох годин, причому викорисвтично прийнятних солей приєднання кислоти чи тання основи непотрібне. основи, її стереохімічно ізомерних форм, її таутоРеакція (e) проводиться при кипінні зі зворотмерних форм, її N-оксидних форм та її проліків, а ним холодильником в ацетоні чи ДМФ у присутнотакож будь-якої з її вищезгаданих фармацевтичсті придатної основи, такої як карбонат калію, і них композицій. може бути зручно проведена при 80°С. Далі, даний винахід також стосується викорисРеакція (f) проводиться у придатному розчинтання сполуки формули (І), її фармацевтично принику, такому як дихлорметан, у присутності придайнятних солей приєднання кислоти чи основи, її тної основи, такої як триетиламін, та при кімнатній стереохімічно ізомерних форм, її таутомерних температурі протягом приблизно від 30 до 120 форм, її N-оксидних форм та її проліків, а також хвилин. будь-якої з її вищезгаданих фармацевтичних комРеакція (g) проводиться у придатному розчинпозицій для виробництва лікарського засобу для нику, такому як ацетонітрил, при кипінні зі зворотпрофілактики та/або лікування серцевого чи цереним холодильником протягом 24 годин. брального ішемічного нападу у ссавця. Реакція (h) проводиться в різних умовах, у заСполуки за винаходом можуть бути загалом лежності від R1; наприклад, якщо R1=CF3, то реакодержані шляхом послідовних стадій, кожна з яких ція проводиться у присутності триетиламіну у дихє відомою фахівцю в даній області. Зокрема, сполорметані при -78°С протягом 1 години. For луки формули (I-а) можуть бути одержані шляхом R1=NH2, реакція проводиться у діоксані протягом проведення реакції проміжної сполуки формули (II) 12 годин при температурі кипіння зі зворотним згідно схеми реакції (1), причому реакція провохолодильником. Для R1=СН3, реакція проводиться диться у придатному інертному щодо реакції розу дихлорметані при кімнатній температурі протячиннику, такому як толуол, у присутності придатної гом З годин у присутності триетиламіну. основи, такої як триетиламін. У схемі реакції (1), Реакція (і) проводиться у придатному розчинусі змінні мають значення, визначеними у формулі нику, такому як ізопропанол, при температурі ки(І), a W1 разом з приєднаним до нього фрагментом піння зі зворотним холодильником протягом 12-36 дорівнює R1; прикладами W1 є алкіл, Аr чи Het. годин. Прикладом W1OC(=O)Cl є хлорформіат. Реакція (j) проводиться у придатному розчинСхема 1 нику, такому як ацетонітрил, при температурі кипіння зі зворотним холодильником протягом 24 годин. 21 Схема 2 Сполуки формули (I-c) можуть бути також одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (IV) з галогенідом. У вказаній реакції, всі змінні мають значення, визначені у формулі (І). Реакція проводиться з основою, такою як NaH (60% у мінеральному маслі) та в інертному щодо реакції розчиннику, такому як ДМФ чи ТГФ. Вихідний матеріал та проміжні сполуки формул (II), (III) та (IV) - це сполуки, які є комерційно доступними або можуть бути одержані у відповідності до методик проведення реакцій, загальновідомих в даній області техніки. Проміжні сполуки формули (II) можуть бути одержані у відповідності до наведеної нижче схеми реакції (4), де всі змінні мають значення, визначені у формулі (І): 75980 22 Схема 4 Схема реакції 4 включає стадію (а), на якій проводять реакцію ацилхлориду зображеного на схемі типу із заміщеним первинним аміном, наприклад, бензиламіном, у присутності придатної основи, такої як Et3N, та у придатному інертному щодо реакції розчиннику, такому як дихлорметан. Реакція може бути зручно проведена при кімнатній температурі. На наступній стадії (b) продукт приєднання, утворений на стадії (а), кип'ятять зі зворотним холодильником у SOCl2, після чого проводять реакцію одержаного продукту з відповідно заміщеним 2,2-диметоксіетиламіном у інертному щодо реакції розчиннику, такому як ДМФ, наприклад, при кімнатній температурі (стадія с). На стадії (d) циклізують продукт приєднання, одержаний на стадії (с), у вуглеводні (НС) з утворенням заміщеного імідазолільного фрагмента. Проміжні сполуки формули (III) можуть бути одержані зі сполук формули (I-c) шляхом селективного відновлення алкілоксикарбонільної групи піперидинільного фрагмента у відповідності до такої реакції: Реакція проводиться у присутності придатної основи, такої як КОН, у придатному інертному щодо реакції розчиннику, такому як 2-пропанол, та при температурі кипіння зі зворотним холодильником. Проміжні сполуки формули (IV) можуть бути одержані шляхом гідрування сполуки формули (Ic) за такою реакцією: 23 де всі змінні мають значення, визначені у формулі (І). Реакція проводиться у присутності каталізатора, такого як Pd/C (10%) у метанолі при помірно підвищеній температурі. Зрозуміло, що у наведених вище та нижче реакціях продукти реакції можуть бути виділені з реакційного середовища і, якщо треба, далі очищені методами, загальновідомими фахівцям в цій області техніки, такими як екстракція, кристалізація та хроматографія. Далі, зрозуміло, що продукти реакції, які існують у більш ніж одній енантіомерній формі, можуть бути виділені з їхньої суміші відомими методами, зокрема, препаративною хроматографією, такою як препаративна ВЕРХ. Наведені далі приклади ілюструють даний винахід, не обмежуючи його. Експериментальна частина Для деяких сполук не було експериментально визначено абсолютну стереохімічну конфігурацію стереогенного атому (атомів) карбону, що входять до їхнього складу. У цих випадках стереохімічно ізомерну форму, яку було виділено першою, позначають "А", а другу - "В", без подальшого посилання на фактичну стереохімічну конфігурацію. Однак, вказані ізомерні форми "А" та "В" можуть бути однозначно охарактеризовані фахівцем в цій області техники за допомогою відомих в цій області техніки методів, таких як, наприклад, рентгенівська дифракція. Методика виділення детально описана нижче. Тут та надалі, "ДМФ" позначає Ν,Νдиметилформамід, "ТГФ" позначає тетрагідрофуран, і "DIPE" позначає простий діізопропіловий ефір. А. Одержання проміжних сполук Приклад А1 1-Метил-4-феніл-4-піперидинкарбонілхлорид (0,49моль) додають порціями при кімнатній температурі при перемішуванні до суміші бензолметанаміну (0,49моль) та Ν,Ν-діетилетанаміну (1,223моль) у СН2Сl2 (2500мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Додають K2СО3 (150мг) та Н2О. Суміш перемішують та розділяють на шари. Водний шар екстрагують СН2Сl2. Об'єднаний органічний шар осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 144г (95%) 1-метил-4-феніл-N(фенілметил)-4-піперидинкарбоксаміду (проміжн. сп. 1). Приклад А2 Суміш проміжної сполуки 1 (0,47моль) у SOCl2 (750мл) перемішують та нагрівають до кипіння зі зворотним холодильником протягом 1 години. Розчинник випаровують. Двічі додають толуол та знов випаровують. Вихід: 190г (100%) N-[хлор-(1метил-4-феніл-4піперидиніл)метилен]бензолметанаміну моногідрохлориду (проміжн. сп. 2). 75980 24 Приклад A3 Суміш проміжної сполуки 2 (0,47моль) у ДМФ (750мл) охолоджують на льодяній бані. Додають по краплях 2,2-диметоксіетанамін (0,54моль), розчинений у ДМФ. Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Розчинник випаровують. Вихід: 210г (100%) N-(2,2-диметоксіетил)-1метил-4-феніл-N'-(фенілметил)-4піперидинкарбоксімідаміду дигідрохлориду (проміжн. сп. 3). Приклад А4 Суміш проміжної сполуки 3 (0,47моль) у 6Н НСl (1500мл) перемішують до утворення мутного розчину, потім промивають СН2Сl2 (900мл), перемішують при 80°С протягом 1 години, охолоджують, підлуговують за допомогою 50% розчину NaOH та екстрагують СН2Сl2. Органічний шар відокремлюють, осушають (MgSO4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з CH3CN. Осад збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 38,3г (25%) 1-метил-4-феніл-4-[1(фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]піперидину (проміжн. сп. 4). Приклад А5 Суміш сполуки 1 (0,089моль) у метанолі (250мл) гідрують при 50°С, використовуючи Pd/C 10% (3г) як каталізатор. Після поглинання водню (1екв.) каталізатор збирають на фільтрі та фільтрат випаровують. Залишок кристалізують з CH3CN. Осад збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 23,89г (90%) етил-4-феніл-4-(1H-імідазол-2іл)-1-піперидинкарбоксилату (проміжн. сп. 5). Приклад А6 Суміш проміжної сполуки 5 (0,026моль) та КОН (0,26моль) у 2-пропанолі (150мл) перемішують та нагрівають до кипіння зі зворотним холодильником протягом 10 годин. Розчинник випаровують. Залишок розводять у Н2О і суміш екстрагують СН2СІ2. Органічний шар відокремлюють, осушають, фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 9,4г 4-феніл-4-[1-(фенілметил)-1H-імідазол-2іл]піперидину (проміжн. сп. 6). Приклад А7 Реакція під атмосферою N2. Суміш проміжної сполуки 5 (0,0033моль) у ДМФ (5мл) та ТГФ (5мл) додають по краплях до розчину NaH, 60% у мінеральному маслі (0,004моль), у ТГФ (10мл), перемішуваного при кімнатній температурі. Суміш перемішують протягом однієї години при кімнатній температурі. Потім додають по краплях розчин 4(ацетилокси)бензолметанолу (0,004моль) у ТГФ і одержану реакційну суміш екстрагують СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осушають (Na2SO4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають методом хроматографії на короткій відкритій колонці із силікагелем (елюент: CH2Cl2/(CH3OH/NH3) 95/5). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 1,33г етил-4-феніл4-[1-((4-метилкарбокси)фенілметил)-1H-імідазол-2іл]-1-піперидинкарбоксилату (проміжн. сп. 7). В. Одержання кінцевих сполук Приклад В1 Суміш проміжної сполуки 4 (0,05моль) та Ν,Νдіетилетанаміну (0,15моль) у толуолі (750мл) перемішують при 100°С. Додають по краплях етилхлорформіат (0,25моль) і реакційну суміш перемі 25 75980 26 шують та нагрівають до кипіння зі зворотним холодильником протягом 1 години, а потім охоло(0,0059моль) у CH3CN (70мл) переджують. Суміш виливають у водний розчин K2СО3 (35г K2СО3). Шари розділяють. Водний шар екстрамішують та нагрівають до кипіння зі зворотним гують СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осухолодильником протягом 24 годин. Розчинник вишають (MgSO4), фільтрують та розчинник випаропаровують. Додають воду. Цю суміш екстрагують вують. Залишок очищають на силікагелі на СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осушають скляному фільтрі (елюент: CH2Cl/C2H5OH 98/2). (Na2SO4, безводний), фільтрують і розчинник виПотрібні фракції збирають і розчинник випаровупаровують. Залишок кристалізують з DIPE, збирають. Залишок кристалізують з CH3CN, збирають на ють на фільтрі та перекристалізовують з CH3CN, фільтрі та висушують. Вихід: 16,7г (86%) етил-4збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 0,33г феніл-4-[1-(фенілметил)-1H-імідазол-2-іл]-1сполуки 4; т.пл. 84,2°С. піперидинкарбоксилату (Сполука 1). Приклад В5 Приклад В2 Одержання сполуки 2 Одержання сполуки 5 Бензоїлхлорид (0,0023моль) додають до суміші проміжної сполуки 6 (0,0019моль) та Ν,Νдіетилетанаміну (0,0024моль) у СН2Сl (15мл), перемішуваної при кімнатній температурі. Реакційну суміш перемішують протягом 30хв. при кімнатній температурі. Додають воду. Шари розділяють. Водний шар екстрагують СН2Сl2. Об'єднані органічні шари осушають (Na2SO4), фільтрують та розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на короткій відкритій колонці з силікагелем (елюент: CH2Cl2/(CH3OH/NH3) 98/2). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок перекристалізовують з н-гексану, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 0,42г (52%) сполуки 2; т.пл. 122,7°С. Приклад В3 Одержання сполуки 3 Реакція під атмосферою N2. Розчин проміжної сполуки 5 (0,0054моль) у ДМФ (10мл) та ТГФ (10мл) додають по краплях до NaH (0,00624моль) у ТГФ (30мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Потім додають по краплях метил-4-(бромметил)бензоат (0,00624моль) у ТГФ (5мл) і реакційну суміш перемішують при 60°С протягом 3 годин. Додають воду і суміш екстрагують СН2Сl2. Об'єднані органічні шари осушають (Na2SO4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на короткій відкритій колонці з силікагелем (елюент: CH2Cl2/(CH3OH/NH3) 98/2). Потрібні фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з DIPE, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 1,7г (70%) сполуки 3; т.пл. 149,1°С. Приклад В4 Суміш сполуки 4 (0,0001моль) у 6Н НСl (22,8мл) перемішують та нагрівають до кипіння зі зворотним холодильником протягом 4 годин. Реакційну суміш підлуговують, а потім екстрагують СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осушають (Na2SO4, безводний), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок перекристалізовують з DIPE, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 0,24г (62%) сполуки 5. Приклад В6 Одержання сполуки 6 Ізоціанатобензол (0,0094моль) додають по краплях до проміжної сполуки 6 (0,0094моль) у ТГФ (50мл) і реакційну суміш перемішують протягом 30хв. при кімнатній температурі. Додають воду і цю суміш екстрагують СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осушають (Na2SO4), фільтрують та розчинник випаровують. Твердий залишок промивають 2-пропаноном, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 2,7г (68%) сполуки 6. Приклад В7 Одержання сполуки 7 Метил-2-ізоціанатобензоат (0,0007моль) додають до проміжної сполуки 6 (0,0007моль) у ТГФ (10мл) і реакційну суміш перемішують протягом 3 годин при кімнатній температурі. Додають воду і цю суміш екстрагують СН2Сl2. Відокремлений органічний шар осушають (Na2SO4), фільтрують та розчинник випаровують. Залишок (0,4г) очищають методом ВЕРХ на силікагелі (елюент: СН2Сl2/СН3OН 98/2). Потрібні фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,2г (66%) сполуки 7. Приклад В8 Одержання сполуки 4 а) Одержання сполуки 8 Суміш проміжної сполуки 6 (0,0059моль) та Суміш сполуки 3 (0,002моль) та LiOH 27 75980 28 (0,02моль) у ТГФ (11мл) та Н2О (11мл) перемішуПриклад В9 ють при кімнатній температурі протягом 24 годин. До суміші проміжної сполуки 7 (0,0018моль) у Додають Н2О. Суміш доводять до рН6, а потім ТГФ (10мл) та Н2О (10мл) додають LiOH екстрагують СН2Сl2. Органічний шар відокремлю(0,018моль). Реакційну суміш перемішують протяють, осушають, фільтрують і розчинник випаровугом 3 годин при кімнатній температурі. Додають ють. Залишок промивають СН2Сl2. Вихід: 0,72г воду. Додають СН2Сl2. Реакційну суміш екстрагу(83%) сполуки 8; т.пл. 251,6°С. ють. Органічний шар відокремлюють, осушають (Na2SO4), фільтрують і розчинник випаровують. Білий твердий залишок промивають метанолом та СН2Сl2, а потім висушують. Вихід: 0,54l г етил-4b) Одержання сполуки 9 феніл-4-[1-(4-гідроксифенілметил)-1H-імідазол-2іл]-1-піперидинкарбоксилату (Сполука 12). Були синтезовані такі сполуки, вказані у ТабРеакція під атмосферою N2. Розчин NaH 60% лицях 1-5: (Всі точки плавлення (т.пл.) вказані (0,000642моль) у ДМФ (2мл) перемішують при кіму °С). натній температурі. Додають по краплях розчин сполуки 6 (0,000642моль) у ДМФ (8мл) і реакційну суміш перемішують протягом однієї години при кімнатній температурі. Додають СН3І (0,001284моль) і реакційну суміш перемішують при 60°С в апараті високого тиску Parr протягом 2 годин. Розчинник випаровують. Залишок очищають методом високоефективної рідинної хроматографії на силікагелі (елюент: СН2СІ2/СН3ОН 98/2). Потрібні фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,14г (49%) сполуки 9. c) Одержання сполуки 10 Додають по краплях 1М LiA1H4 у ТГФ (0,000444моль) до розчину сполуки 7 (0,000404моль) у ТГФ (5мл), перемішуваного при 0°С. Реакційну суміш перемішують протягом 30хв. при 0°С. Суміш обробляють 10% водним розчином NH4Cl і екстрагують EtOAc. Відокремлений органічний шар осушають (Na2SO4). фільтрують та розчинник випаровують. Залишок очищають методом протиточної ТШХ (CC-TLC) на пристрої Chromatotron (елюент: СН2Сl2/СН3ОН 96/4). Потрібні фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з СН3ОН/Н2О, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 0,020г (10%) сполуки 10. d) Одержання сполуки 11 До розчину сполуки 7 (0,0006469моль) у діоксані/Н2О 1/1 (6мл) додають порціями LiOH (0,001423моль). Одержану суспензію перемішують протягом 18 годин при кімнатній температурі. Розчинник випаровують. Залишок розводять у воді та екстрагують сумішшю ЕtOАс та 1-бутанолу. Органічний шар відокремлюють, осушають (Na2SO4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок розводять у 1Н НСl, а потім екстрагують ЕtOАс. Органічний шар відокремлюють, промивають розсолом, осушають (Na2SO4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з Et2O/CH2Cl2, збирають на фільтрі та висушують. Вихід: 0,16г (51%) сполуки 11. 29 75980 30 31 75980 32 33 75980 34 Hirota K., Gramly O.K., Lambert D.G.: The effects of recombinant rat -opioid receptor activation in CHO cells on phospholipase C, [Ca2+]I and adenylyl cyclase. Br. J. Pharmacol. 120, 1165-1171, 1997). C.1. Матеріали та методи Клітинна культура Клітини яєчників китайського хом'ячка (СНО), стабільно трансфековані - чи -опіоїдним рецептором, культивують у середовищі Ігла, модифікованому за Дульбекко (DMEM) / живильній суміші Ham's F12 (у співвідношенні 1:1) з добавкою 10% термоінактивованої сироватки плоду корови та розчину антибіотиків, що містить 100МО/мл пеніциліну G, 100мкг/мл стрептоміцинсульфату, 110мкг/мл піровиноградної кислоти та 300мкг/мл Lглутаміну. Клітини гліоми С6, стабільно трансфековані -опіоїдним рецептором, потребували використання середовища DMEM, збагаченого 10% термоінактивованої сироватки плоду корови та розчину антибіотиків, як описано вище. Препарат мембран Мембрани одержують як загальні фракції мікрочастинок. Всі клітинні лінії культивують до ступеню злиття 90% на чашках Петрі діаметром 145мм і обробляють 5мМ бутиратом натрію за 24 години до збирання. Культуральне середовище видаляють і клітини промивають охолодженим на льоді фосфатно-сольовим буфером (PBS, який не містить Са2+ та Mg2+), зіскрібають з чашок у 50мМ трис-НСІ буфері, рН7,4, та збирають за допомогою центрифугування (10 хвилин, 16000об./хв., при 4°С). Клітинний осад ресуспендують у гіпотонічному 5мМ трис-НСІ буфері, рН7,4, та повторно гомогенізують за допомогою гомогенізатора Ultra С. Фармакологічні приклади Turrax. Гомогенат центрифугують при 18000об./хв Були проведені дослідження фармакологічних протягом 20 хвилин при 4°С. Кінцевий осад ресусвластивостей деяких сполук методами зв'язування пендують у 50мМ трис-НСІ буфері, рН ,4, та зберірадіоліганду, а також зв'язування GTP S, з клоногають у вигляді аліквот при -70°С. Визначення ваними -, - та -опіоїдними рецепторами людипротеїну проводять за допомогою набору для анани, що експресуються у клітинних лініях ссавців. лізу на протеїн Biorad (Bradford) з використанням Вимірювали передачу сигналу вторинного месенальбуміну бичачої сироватки (BSA) як стандарту джера на препаратах мембран шляхом стимулю[Bradford, Μ.Μ.: A rapid and sensitive method for the 35 вання зв'язування [ S]GTP S. Цей функціональquantification of microgram quantities of protein ний аналіз досліджує агоністичні та антагоністичні utilizing the principle of protein-dye binding. Analytical властивості сполук. Biochem. 72: 248-254, 1976]. 2,5 DPDPE ((О-Реn )-енкефалін) використовуваC.2. Зв'язування радіоліганду ли як еталонний агоніст, а налтриндол - як етаБули проведені попередні експерименти зі лонний антагоніст -опіоїдного рецептора зв'язування радіолігандів для визначення оптима(Malatynska Ε., Wang Υ., Κηαρρ R.J., Santoro G, Li льних умов проведення аналізу для зазначених X., Waite S., Roeske W.R., Yamamura H.l: Human субтипів опіоїдних рецепторів з відповідними мемopioid receptor: a stable cell line for functional studies бранами клітин ссавців. of opioids. NeuroReport 6, 613-616, 1995) і Аналізи конкурентного інгібування [3H]DPDPE (Portoghese P.S., Sultana M., Takemori A.E.: сполуками проводили при концентрації радіоліганNaltrindole, a highly selective and potent non-peptide ду 2нМ (Kd=1,7нМ) та різних концентраціях сполук opioid receptor antagonist. Eur. J. Pharmacol. 146, без паралельних дослідів, з охопленням щонай185-186, 1988), a U69593 та нор-біналторфімін менше 3 порядків величини навколо значення (нор-BNI) використовували як еталонні агоніст та рІС50. Для конкурентного зв'язування - та антагоніст, відповідно, для -опіоїдного рецептора. рецепторів використовували, відповідно, Для -опіоїдного рецептора як еталонний агоніст [3H]U69593 (Kd=0,4нМ) та [3H]DAMGO (Kd=0,6нМ) у використовували морфін, а як еталонний антагоконцентрації 1нМ. Мембрани відтаювали на льоді ніст - налоксон (Alt Α., Mansour Α., Akil Η., та розводили у 50мМ трис-НСІ буфері, рН7,4. Для Medzihradsky Κ, Traynor J.R., Woods J.H.: -опіоїдних рецепторів, до цього буфера для інкуStimulation of guanosine-5'-O-(3бування додавали 2мМ MgCl2, 1мМ етиленгліколь35 [ S]thio)triphosphate binding by endogenous opioids тетраоцтової кислоти (EGTA) та 0,1% бичачого acting at a cloned Мu receptor. J. Pharmacol. Exp. сироваткового альбуміну (BSA). Неспецифічне Ther. 286, 282-288, 1998) та (Smart D., Hirst R.A., зв'язування вимірювали у присутності 1мкМ налт 35 75980 36 зв'язування, стимульованого еталонним агоністом риндолу, спірадоліну та декстромораміду для -, [35S]GTP S, аналізують методом нелінійної регрета -опіоїдних рецепторів, відповідно. Було знайсії з використанням комп'ютерної програми дено, що оптимальними умовами аналізу конкуреGraphPad Prism. Дані одержують шляхом провентного зв'язування для всіх трьох субтипів рецепдення незалежних експериментів, а для точок з торів є інкубування протягом 1 години при 25°С. різними концентраціями проводять по два паралеАналізи проводять у кінцевому об'ємі 500мкл. Реальні досліди. кцію зупиняють швидкою фільтрацією крізь фільтр С.4. Результати UniFilter™-96, GF/B™ при зниженому тиску за доУсі сполуки за винаходом мають значення помогою пристрою Filtermate 196 (Packard). КільpIC50 не нижче 6 для дельта-опіоїдних рецепторів і кість зв'язаної радіоактивності на фільтрі визначазначення рІС50 не вище 6 для мю- або каппають після висушування фільтра та додавання рецепторів. сцинтилянта (Microscint-O; Packard) методом підСполуки, вказані у Таблиці 6, мають значення рахунку сцинтиляції. рІС50 від 7 до 8 для дельта-опіоїдних рецепторів і С.3. Зв'язування [35S]GTP S значення рІС50, що дорівнюють 6 чи менше, для Визначення зв'язування [35S]GTP S з Gмю- або каппа-рецепторів. протеїнами проводять за модифікованою методиСполуки, вказані у Таблиці 7, мають значення кою Лазарено [Lazareno S.: Measurement of рІС50, вищі за 8, для дельта-опіоїдних рецепторів, і agonist-stimulated [35S]GTP S binding to cell значення pIC50, що дорівнюють 6 чи менше, для membranes. Meth. Molec. Biol. 106, 231-243, 1999]. мю- або каппа-рецепторів. Коефіцієнт селективноУ попередніх експериментах на зв'язування сті до дельта-опіоїдних рецепторів порівняно з мю[35S]GTP S були оптимізовані умови проведення опіоїдними рецепторами досягає 600. аналізу, в результаті чого були вибрані такі буфери: 20мМ Hepes плюс 100мМ NaCl, який містить 3мкМ гуанозиндифосфату (GDP) та 1мМ MgCl2 для -опіоїдних рецепторів мембран клітин яєчників китайського хом'ячка (СНО), або 10мкМ GDP та 1мМ MgCl2 для -опіоїдних рецепторів клітинних мембран гліоми С6, і 10мкМ GDP та 0,3мМ MgCl2 для -опіоїдних рецепторів мембран СНО. Суміші для проведення аналізу містять 10мкг мембранного протеїну. До розведених мембран додають ще 10мкг/мл сапоніну як поверхнево-активну речовину для збільшення проникнення [35S]GTP S крізь мембрани. Для аналізу на агоністичну активність, 175мкл розведених мембран попередньо інкубують в описаному вище буфері разом з 25мкл буфера та 25мкл різних концентрацій сполуки у загальному об'ємі 225мкл. Для аналізу антагоністичної активності, замість добавки 25мкл буфера додають еталонний агоніст для визначення базового титру після стимулювання. Для всіх трьох клітинних ліній використовують концентрації DPDPE, U69593 та морфіну у 300нМ для відповідних субтипів рецепторів. Після 20-хвилинного періоду попереднього інкубування при 37°С, додають 25мкл [35S]GTP S до кінцевої концентрації 0,25нМ і суміші для аналізу інкубують далі протягом 20 хвилин при 37°С. Зв'язаний та вільний [35S]GTP S розділяють швидкою фільтрацією крізь UniFilter™-96 GF/B™ при зниженому тиску за допомогою пристрою Filtermate 196 (Packard). Кількість зв'язаної радіоактивності на фільтрі визначають після висушування фільтра та додавання сцинтилянта (MicroscintO; Packard) методом підрахунку сцинтиляції. Базове зв'язування [35S]GTP S вимірюють шляхом проведення дослідів без використання сполук. Стимулювання агоністом обчислюють як процент збільшення показників над базовим рівнем. Сигмоїдальні криві концентраційної чутливості агоніста для зростання зв'язування [35S]GTP S та криві інгібування антагоніста для інгібування Таблиця 6 Значення рІС50 для дельта-опіоїдних рецепторів за результатами аналізу з агоністом Сп.№ 43 17 30 105 78 101 28 11 29 67 7 9 52 103 26 27 15 69 50 32 93 65 84 66 75 13 76 96 94 70 36 рІС50 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,8 7,8 7,8 7,8 7,8 7,7 7,7 7,7 7,7 7,7 7,7 7,6 7,6 7,6 7,6 7,5 7,5 7,5 7,5 7,4 7,4 7,4 7,4 7,4 7,4 7,3 Сп.№ 22 87 45 51 4 55 71 99 34 72 81 64 18 42 10 33 37 80 90 56 47 43 48 79 111 7 68 95 92 49 74 рІС50 7,3 7,3 7,3 7,3 7,3 7,3 7,3 7,3 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,2 7,1 7,1 7,1 7,1 7,1 7,1 7,1 7,1 7,0 7,0 7,0 7,0 7,0 7,0 7,0 7,0 37 75980 Таблиця 7 Результати аналізів на зв'язування рецепторів з агоністами (рІС50) та зв'язування з перенесенням сигналу (pIC50), н.в.: не визначено D. Клінічні експерименти: Серцева ішемія D.1. Щуряча модель Лангендорфа Випробувані сполуки Були випробувані сполуки 1, 24 та 25. Модель Щуряче серце швидко розсікають, приєднують аорту до канюлі та проводять перфузію фізіологічним буфером (модифікований буфер КребсаХенселяйта: NaCl 118ммоль/л, KСl 4,7ммоль/л, MgSO4 1,2ммоль/л, KН2РО4 1,2ммоль/л, СаСl2 38 1,8ммоль/л, NaHCO3 23ммоль/л, глюкоза 11ммоль/л) без крові при тиску перфузії 80мм рт.ст. Кисень розчиняють у фізіологічному буфері. Задають водієм ритму частоту скорочень передсердь 350 ударів за хвилину. До лівого шлуночка вставляють балон, який може бути необов'язково наповненим (калібрувальне попереднє навантаження). Вимірюють діастолічний тиск та створюваний тиск, а також коефіцієнт максимального створюваного тиску як показник скорочуваності (інотропізм) та коефіцієнт спаду тиску до мінімального значення як показник релаксації. Перевагами цієї моделі є те, що серце ізольоване і досліджується в контрольованих умовах без взамодії з іншими органами, та розумна швидкість та дешевизна методу. Недоліками є: відсутність перфузії крові, використання лише розчиненого кисню, що спричинює до більших значень коронарного кровотоку із значною вазодилатацією коронарної системи; використання замкненої системи без метаболізму та без взаємодії з іншими органами і малої тваринної моделі, досить далекої від реальних клінічних умов. Протокол Дослідний період ішемії складає 20 хвилин. Виміри після дослідного періоду ішемії (фаза реперфузії) завжди тривають 40 хвилин. Виміри перед дослідним періодом ішемії тривають 30 хвилин і проводяться після стабілізації. В групі ішемічного прекондиціонування протягом цих 30 хвилин здійснюють такі виміри: 10 хвилин базова лінія, 5 хвилин ішемія, 5 хвилин реперфузія, 5 хвилин ішемія та 5 хвилин реперфузія. В групі сполук за винаходом (4 мкг/500мл буферного розчину) перші 15 хвилин відповідають базовій лінії, після чого йдуть 15 хвилин обробки. Таким чином, час дослідів для всіх груп однаковий. Результати Відновлення скорочувальної функції ізольованих сердець за допомогою сполук за винаходом є щонайменше не гіршим, ніж в групі з ішемічним прекондиціонуванням. Однак, слід відзначити, що таке введення сполук за винаходом викликає негативні інотропні ефекти на серці, про що свідчить підвищення тиску наприкінці діастолічного циклу у лівому шлуночку і зменшення створюваного тиску та величини dP/dtmax. Це може бути пов'яано з розчинником циклодекстрином, оскільки однаковий ефект спостерігався в 2 експериментах, у яких було введено однакову концентрацію циклодекстрину. Однак, функціональне відновлення після дослідного періоду ішемії не поліпшувалося у порівнянні з контрольною групою. Це свідчить про те, що кардіозахисна дія спричинена не негативний інотропним ефектом перед ішемією. Статистичний аналіз показав наявність суттєвої різниці між контрольною групою та групою, що одержувала сполуки за винаходом, за показниками створюваного тиску, кінцево-діастолічного тиску, dP/dtmax та dP/dtmin із р