3-[4-(7н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1н-піразол-1-іл]октан- або гептаннітрил як jak-інгібітори

Реферат: Винахід стосується інгібіторів янус-кінази (JAK-інгібіторів) 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)1H-піразол-1-іл]октаннітрилу або 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1іл]гептаннітрилу, а також їх композицій і способів їх використання, що можуть використовуватися при лікуванні захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включаючи, наприклад, запальні та аутоімунні захворювання, шкірні запалення, рак та інші захворювання. CN N N N N I N H UA 106078 C2 (12) UA 106078 C2 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Цей винахід стосується інгібіторів Янус-кінази (JAK-інгібіторів) 3-[4-(7H-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрила або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Hпіразол-1-іл]гептаннітрила, а також їх композицій і способів їх використання, що можуть використовуватися при лікуванні захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включаючи, наприклад, запальні та аутоімунні захворювання, шкірні запалення, рак та інші захворювання. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Протеїнкінази (ПК) регулюють різноманітні біологічні процеси, включаючи зростання клітин, їх виживання, диференціювання клітин, утворення органів, морфогенез, неоваскуляризацію, відновлення тканин і регенерацію, серед всього іншого. Протеїнкінази також грають особливі ролі в багатьох захворюваннях людини, включаючи рак. Цитокіни, низькомолекулярні поліпептиди або глікопротеїни регулюють багато процесів, що беруть участь в реакціях організму на сепсис, наприклад, запальних. Цитокіни впливають на диференціювання клітин, проліферацію та активацію і можуть модулювати як прозапальні так і анти-запальні реакції, що дозволяє організму адекватно реагувати на патогени. Широкий спектр цитокінів, що передають сигнали, включає сімейство Янус-кіназ з протеїнових тирозинкіназ і сигнальні трансдуктори та активатори транскрипції (СТАТ). Відомо чотири Янус-кінази в клітинах ссавців: JAK1 (Янускіназа-1), JAK2, JAK3 (також відома як Янус-кіназа, лейкоцит; JAKL; і L-JAK) і TYK2 (протеїнтирозинкіназа-2). Стимульовані цитокінами імунні та запальні реакції викликають патогенез хвороб: патології, наприклад, важкий комбінований імунодефіцит (SCID) виникає через пригнічення імунної системи, у той час як гіперактивна або неадекватна імунна/запальна реакція викликає патологію аутоімунних захворювань (наприклад, астми, системного червоного вовчка, тиреоїдиту, міокардиту) і таких захворювань, як склеродермія та остеоартрит (Ortmann, R. A., T. Cheng, et al. (2000) Arthritis Res 2(1): 16-32). Багато патологій пов'язано з дефіцитом в організмі Янус-кіназ. Наприклад, Jak1-/ - миші народжуються карликовими, вони не можуть смоктати грудне молоко і вмирають практично відразу ж (Rodig, S. J., M. A. Meraz, et al. (1998) Cell 93(3): 373-83). JAK2-/ - миші ембріонів страждають від анемії і вмирають приблизно через 12,5 діб після зачаття через відсутність остаточного еритропоезу. Вважають, що сигнальна система JAK/STAT, і зокрема, всі чотири Янус-кінази, грають роль у патогенезі астматичної реакції, хронічного обструктивного захворювання легенів, бронхітів та інших споріднених запальних захворювань нижнього респіраторного тракту. Численні цитокіни, що передають сигнали через Янус-кінази, пов'язані зі запальними захворюваннями/станом верхніх дихальних шляхів, які зачіпають ніс і придаткові пазухи (наприклад, риніт і синусит), незалежно від того, чи є вони класичними алергічними реакціями, чи ні. Сигнальна система JAK/STAT викликає запальні захворювання/стан очей і хронічні алергічні реакції. Активація сигнальної системи JAK/STAT при раку може здійснюватись шляхом стимуляції цитокінів (наприклад, IL-6 або GM-CSF) або шляхом зниження ендогенних супресорів JAKсигналів, таких як SOCS (супресор цитокінової сигналізації) або PIAS (протеїновий інгібітор активованого STAT) (Boudny, V., and Kovarik, J., Neoplasm. 49:349-355, 2002). Активація сигнальної системи STAT, а також інших систем, нижчих за Янус-кіназу (наприклад, Akt-кіназа), корегувала із слабким прогнозуванням багатьох типів ракових захворювань (Bowman, T., et al. Oncogene 19:2474-2488, 2000). Підвищені рівні циркулюючих цитокінів, які передають сигнал через систему JAK/STAT є причиною кахексії та/або хронічної втоми. Тому JAK-інгібування може бути корисним для, хворих на рак пацієнтів, з причин, які виходять за межі потенційної протипухлинної активності. Тирозинкіназа JAK2 може бути корисною для пацієнтів з мієлопроліферативними порушеннями, наприклад, істинна поліцитемія (ІП), есенціальна тромбоцитемія (ЕТ), мієлоїдна метаплазія з мієлофіброзом (MMM) (Levin, et al., Cancer Cell, vol. 7, 2005: 387-397). Інгібування JAK2V617F-кінази знижує проліферацію гемопоетичних клітин, припускаючи, що JAK2 є потенційною мішенню для фармакологічного інгібування у пацієнтів з ІП, ЕT і MMM. Інгібування Янус-кіназ може виявитися корисним для пацієнтів, які страждають від шкірних захворювань, пов'язаних з порушенням імунної системи, таких як псоріаз і підвищена чутливість шкіри. Вважають, що псоріаз залежить від ряду цитокінів, що впливають на запальні процеси, а також від різних хемокінів і факторів росту (JCI, 113:1664-1675), багато з яких передають сигнал через Янус-кінази (Adv Pharmacol. 2000;47:113-74). Таким чином, інгібітори Янус-кіназ або споріднених їм кіназ, широко поширені. Наприклад, деякі інгібітори Янус-кіназ, у тому числі піролопіридини і піролопіримідіни, як повідомляється в заявці на патент США, серійний номер 11/637,545, поданий 12 грудня 2006 року. 1 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Тому нові або вдосконалені засоби, що інгібують кінази, такі як, Янус-кінази, постійно необхідні для розробки нових і більш ефективних фармацевтичних препаратів, спрямованих на збільшення або зниження імунного та запального процесів (наприклад, імуносупресивні препарати для пересадки органів), а також у якості препаратів для профілактики і лікування аутоімунних захворювань, хвороб, що включають гіперактивну запальну реакцію (наприклад, екзему), алергій, раку (наприклад, раку передміхурової залози, лейкемії, множинної мієломи) та деяких імунних реакцій (наприклад, висип на шкірі або контактний дерматит або діарея), викликаних іншими способами лікування. Сполуки згідно з цим винаходом, а також їх композиції та способи їх використання, описані тут, призначені для задоволення цих потреб, а також для інших цілей. СУТНІСТЬ ВИНАХОДУ Цей винахід стосується, серед іншого, інгібітора Янус-кінази 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу або його фармацевтично прийнятної солі. Цей винахід також стосується 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептаннітрилу або його фармацевтично прийнятної солі. Цей винахід також стосується фармацевтичних композицій, включаючи 3-[4-(7H-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октанниітрил або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Hпіразол-1-іл]гептанниітрил або їх фармацевтично прийнятні солі та, щонайменше, один фармацевтично прийнятний носій. Цей винахід також стосується способів лікування будь-якого з різних пов'язаних з активністю Янус-кіназ захворювань і розладів, зазначених у цьому винаході, шляхом введення пацієнтові терапевтично ефективної кількості 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу або їх фармацевтично прийнятної солі. Цей винахід також стосується 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу або їх фармацевтично прийнятної солі для використання в лікувальних цілях. Цей винахід також стосується 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу або їх фармацевтично прийнятної солі для виробництва лікарського засобу для використання в лікувальних цілях. Цей винахід також стосується композицій для місцевого або трансдермального введення, де композиції включають 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрил або 3-[4(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрил або їх фармацевтично прийнятну сіль і, щонайменше, один фармацевтично прийнятний носій. Цей винахід також стосується способів лікування аутоімунних захворювань, раку, мієлопроліферативних порушень, запальних захворювань, вірусних захворювань і шкірних запалювань шляхом місцевого введення пацієнтові терапевтично ефективної кількості 3-[4-(7Hпіроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу або їх фармацевтично прийнятної солі. Цей винахід також стосується способу отримання солей фосфорної кислоти: фосфату 3-[4(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-ил]октаннітрилу і фосфату 3-[4-(7H-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу. Цей винахід також стосується проміжних сполук, способів для їх приготування і композицій, що містять ці сполуки, які придатні для отримання 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Hпіразол-1-іл]октаннітрилу або 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу або їх фармацевтично прийнятної солі. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Цей винахід також стосується, серед іншого, інгібітора Янус-кінази 3-[4-(7H-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу (Формула I): CN N N N N N H I 2 UA 106078 C2 або його фармацевтично прийнятної солі. Цей винахід також стосується, серед іншого, інгібітора Янус-кінази 3-[4-(7H-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу (Формула II): 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 II або його фармацевтично прийнятної солі. Сполуки, описані у цьому винаході, можуть бути асиметричними (наприклад, мати один або більше стереоцентрів). Мають на увазі обидва R/S енантіомери, якщо не вказано окремо. Сполуки цього винаходу можна виділити в оптично активної або рацемичної формах. Способи отримання оптично активних форм з оптично неактивних вихідних матеріалів відомі в даній галузі хімії та включають, наприклад, поділ рацемічних сумішей або стереоселектівний синтез. У деяких варіантах втілення сполука Формули I або II є R-енантіомером, що, при бажанні можна до високого ступеня чистоти відокремити від S-енантіомеру. У деяких варіантах втілення сполука Формули I або II є S-енантіомером, що, при бажанні можна до високого ступеня чистоти відокремити від R-енантіомеру. Розділення рацемічних сумішей сполук можна виконати одним з численних способів, відомих у цій галузі хімії. Наприклад, один із способів включає фракційну рекристалізацію з використанням хіральної селективної кислоти, що є оптично активною, органічною кислотою, здатною утворювати солі. Відповідні селективні агенти для фракційної рекристалізації включають, наприклад, такі оптично активні кислоти, як D і L форми винної кислоти, діацетилвинну кислоту, дібензоілвінную кислоту, мигдалеву кислоту, яблучну кислоту, молочну кислоту або різні оптично активні камфорсульфонові кислоти, такі як β-камфоросульфонова кислота. Розділення рацемічних сумішей також можна здійснювати шляхом елюювання колонки, заповненої оптично активним селективним агентом (наприклад, дінітробензоілфенілгліцином). Фахівець у цій галузі може знайти відповідний склад розчину для елюювання. Термін “сполука”, що використовується в документі, включає, якщо не вказано інше, всі стереоізомери та ізотопи зображених структур. Всі сполуки та їх фармацевтично прийнятні солі можна отримати разом з іншими речовинами, такими, як вода і розчинники (наприклад, гідрати і сольвати) або можна отримати окремо. У деяких варіантах втілення, сполуки цього винаходу або їх солі є, в основному, виділеними. Під терміном в “основному, виділені” розуміють, що сполука, принаймні, частково або, в основному, є виділеною із середовища, що використовували для її отримання або виділення. Частково виділений продукт може включати, наприклад, композицію, збагачену сполукою цього винаходу. В основному, виділений продукт може включати композиції, що містять, щонайменше, приблизно 50 %, щонайменше, приблизно 60 %, щонайменше, приблизно 70 %, щонайменше, приблизно 80 %, щонайменше, приблизно 90 %, щонайменше, приблизно 95 %, щонайменше, приблизно 97 %, щонайменше, приблизно 99 % за вагою сполуки цього винаходу або її солі. Способи виділення сполук та їх солей є звичайними для даної галузі. Вираз “фармацевтично прийнятний”, що використовується у цьому винаході, стосується тих сполук, матеріалів, композицій та/або лікарських форм, які в межах області дії офіційного медичного висновку підходять для використання в контакті з тканинами людини і тварин без надмірної токсичності, роздратування, алергічної реакції або інших проблем або ускладнень, порівнянних з розумним співвідношенням користь/ризик. Вирази “температура навколишнього середовища” і “кімнатна температура”, що використовуються в цьому документі й в даній галузі, стосуються, в основному, температури, наприклад, температури проведення реакції, що дорівнює приблизно температурі навколишнього середовища, в якому проходить реакція, наприклад, температурі від приблизно 20C до приблизно 30C. 3 UA 106078 C2 Сполуки цього винаходу можна отримати згідно синтетичним процедурам, описаним нижче в розділі Приклади. В іншому аспекті даний винахід стосується способу отримання солі фосфорної кислоти сполуки Формули III: 5 10 15 20 25 30 35 40 45 III 1 де R позначає H або метил, включаючи об'єднання сполуки Формули III з фосфорною кислотою. У деяких варіантах втілення об'єднання здійснюють у присутності органічного розчинника (такого, як спирт) при температурі вище, ніж приблизно 20 °C (наприклад, вище, ніж приблизно 40 °C, вище, ніж приблизно 60 °C, вище, ніж приблизно 80 °C, або вище, ніж приблизно 100 °C). У деяких варіантах втілення об'єднання можна проводити при температурі приблизно 60 °C. У деяких варіантах втілення спиртом може бути метанол, етанол, ізопропанол або бутанол. У деяких варіантах втілення спиртом є ізопропанол. У деяких варіантах втілення винахід стосується способу отримання фосфату 3-[4-(7Hпіроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу, що включає об'єднання 3-[4-(7Hпіроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу з фосфорною кислотою, за бажанням, у присутності органічного розчинника (такого, як спирт) при температурі вище, ніж приблизно 20 °C (наприклад, вище, ніж приблизно 40 °C, вище, ніж приблизно 60 °C, вище, ніж приблизно 80 °C, або вище, ніж приблизно 100 °C). У деяких варіантах втілення об'єднання можна проводити при температурі приблизно 60 °C. У деяких варіантах втілення спиртом може бути метанол, етанол, ізопропанол або бутанол. У деяких варіантах втілення винахід стосується способу отримання фосфату 3-[4-(7Hпіроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу, що включає об'єднання 3-[4-(7Hпіроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрила з фосфорною кислотою, за бажанням, у присутності органічного розчинника (такого, як спирт) при температурі вище, ніж приблизно 20 °C (наприклад, вище, ніж приблизно 40 °C, вище, ніж приблизно 60 °C, вище, ніж приблизно 80 °C, або вище, ніж приблизно 100 °C). У деяких варіантах втілення об'єднання можна проводити при температурі приблизно 60 °C. У деяких варіантах втілення спиртом може бути метанол, етанол, ізопропанол або бутанол. Цей винахід також стосується фармацевтично прийнятних солей сполук, описаних в цьому документі. До “фармацевтично прийнятних солей” в цьому документі відносяться похідні знайдених сполук, в яких вихідна сполука модифікована шляхом перетворення існуючої кислотної або основної структури в його сольову форму. Приклади фармацевтично прийнятних солей включають, але не обмежуються, мінеральні або органічні солі залишків луг, таких як аміни; основні або органічні солі залишків кислот, таких як карбонові кислоти; тощо. Фармацевтично прийнятні солі цього винаходу включають звичайні нетоксічні солі вихідних сполук, отриманих, наприклад, з нетоксічних неорганічних або органічних кислот. Фармацевтично прийнятні солі цього винаходу можна синтезувати з вихідної сполуки, що містить основну або кислотну групу, звичайними хімічними способами. Як правило, такі солі можна отримати шляхом взаємодії вільних кислотних або основних форм цих сполук зі стехіометричною кількістю відповідної лузі або кислоти у воді або органічному розчиннику, або в суміші води і розчинника; як правило, краще використовувати неводні середовища, наприклад, ефір, етилацетат, спирти (наприклад, метанол, етанол, ізопропанол або бутанол) або ацетонітрил (ACN). Перелік відповідних солей наведено у Remington's Pharmaceutical Sciences, 17th ed., Mack Publishing Company, Easton, Pa., 1985, p. 1418 и Journal of Pharmaceutical Science, 66, 2 (1977), кожен з яких включено в заявку через посилання у повному обсязі. Способи Сполуки цього винаходу можуть модулювати активність однієї або більше Янус-кіназ. Термін “модулювати” означає здатність збільшувати або зменшувати активність одного або більше членів сімейства Янус-кіназ. Таким чином, сполуки цього винаходу можна використовувати в 4 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 способах модуляції Янус-кіназ шляхом контактування Янус-кіназ з будь-яким одним або більше з сполук або композицій, описаних вище. У деяких варіантах втілення сполуки цього винаходу можуть діяти як інгібітори однієї або більше Янус-кіназ. В інших варіантах втілення сполуки винаходу можна використовувати для модуляції активності Янус-кіназ окремого рецептору, що потребує модуляції, шляхом введення необхідної для модуляції кількості сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі. Ще один аспект цього винаходу стосується способів лікування хвороб або розладів, пов'язаних з активністю Янус-кіназ у індивідуума (наприклад, у пацієнта) шляхом введення індивідууму, що потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості або лікарської форми сполуки цього винаходу або фармацевтичної композиції з нього. Захворювання, пов'язані з активністю Янус-кіназ, можуть включати будь-яке захворювання, розлад або стан, який прямо чи опосередковано пов'язано з експресією або активністю Янус-кіназ, включаючи гіперекспрессію та/або ненормальні рівні активності. Захворювання, пов'язані з активністю Янус-кіназ, можуть також включати будь-яке захворювання, розлад або стан, що можна запобігти, поліпшити або вилікувати шляхом модуляції активності Янус-кіназ. Приклади захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включають хвороби, пов'язані з імунною системою, наприклад, відторгнення трансплантата органу (наприклад, відторгнення алотрансплантату і хвороба “трансплантат проти хазяїна”). Інші приклади захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включають аутоімунні захворювання, такі як розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, ювенільний артрит, псоріатичний артрит, діабет I типу, вовчак, псоріаз, запальне захворювання кишечника, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, міастенія гравіс, імуноглобулін-нефропатія, аутоімунні розлади щитовидної залози, тощо. У деяких варіантах втілення аутоімунне захворювання є аутоімунні бульозні шкірні висипання, наприклад, пухирчатка звичайна (ПЗ) або бульозний пемфігоід (БП). Інші приклади захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включають алергічні стани, такі як астма, харчова алергія, атопічний дерматит та риніт. Інші приклади захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включають вірусні захворювання, такі як, вірус ЕпштейнаБарр (EBV), гепатит B, гепатит C, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), Т-лімфотропний вірус людини I типу (HTLV 1), вірус Варіцела-Зостер (ВЗВ) і вірус папіломи людини (HPV). Інші приклади захворювань або станів, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включають шкірні розлади, такі як псоріаз (наприклад, псоріаз звичайний), атопічний дерматит, шкірний висип, подразнення шкіри, підвищена чутливість шкіри (наприклад, контактний дерматит, або алергічний контактний дерматит). Наприклад, деякі речовини, в тому числі деякі фармацевтичні препарати, при місцевому застосуванні можуть викликати підвищену чутливість шкіри. У деяких варіантах втілення одночасне або послідовне введення, щонайменше, одного інгібітору Янускінази цього винаходу разом з агентом, що викликає небажану сенсибілізацію шкіри, може бути корисним у лікуванні такої небажаної чутливості шкіри або дерматиту. У деяких варіантах втілення захворювання шкіри лікується шляхом місцевого застосування, щонайменше, одного інгібітору Янус-кінази цього винаходу. В інших варіантах втілення захворюванням, пов'язаним з активністю Янус-кіназ, є рак, у тому числі типи раку, які характеризуються твердими пухлинами (наприклад, рак передміхурової залози, рак нирки, рак печінки, рак підшлункової залози, рак шлунка, рак молочної залози, рак легені, рак голови і шиї, рак щитовидної залози, гліобластома, саркома Капоші, хвороба Кастельмана, меланома, тощо), рак крові (наприклад, лімфома, лейкемії, такі як гострий лімфобластний лейкоз, гострий мієлобластний лейкоз (ОМЛ) або множинна мієлома), і рак шкіри, наприклад, Т-клітинна лімфома шкіри і В-клітинна лімфома шкіри. Приклади Т-клітинної лімфоми шкіри включають синдром Сезарі та грибоподібний мікоз. У деяких варіантах втілення JAK-інгібітори, описані в цьому документі, а також інші інгібітори Янус-кіназ, про які повідомлялося в патенті США серійний номер 11/637545, можуть бути використані для лікування раку, пов'язаного із запальними процесами. У деяких варіантах втілення захворювання раком пов'язане із запальним захворюванням кишечника. У деяких варіантах втілення запальним захворюванням кишечника є виразковий коліт. У деяких варіантах втілення запальним захворюванням кишкового тракту є хвороба Крона. У деяких варіантах втілення раком, пов'язаним із запальними процесами, є рак на фоні виразкового коліту. У деяких варіантах втілення раком, пов'язаним із запальними процесами, є рак товстої кишки або колоректальний рак. У деяких варіантах втілення раком є рак шлунка, карциноїдні пухлини шлунково-кишкового тракту, стромальні пухлини шлунково-кишкового тракту (GIST), аденокарцинома, дрібноклітинний рак кишкового тракту або рак прямої кишки. 5 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Захворювання, пов'язані з активністю Янус-кіназ, можуть додатково включати захворювання, які характеризуються експресією мутанта JAK2, наприклад, ті, що мають, щонайменше, одну мутацію в псевдокіназном домені (наприклад, JAK2V617F). Захворювання, пов'язані з активністю Янус-кіназ, можуть додатково включати мієлопроліферативні захворювання (МПЗ), такі як справжня поліцитемія (ІП), есенціальна тромбоцитемія (ЕТ), мієлофіброз з мієлоїдною метаплазією (MMM), первинний мієлофіброз (ПМФ), хронічний мієлолейкоз (ХМЛ), хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ), гіпереозінофільний синдром (ГЕС), системний мастоцитоз (СМ), тощо. У деяких варіантах втілення мієлопроліферативним розладом є первинний мієлофіброз (ПМФ) або постполіцитемія справжня/есенціальна тромбоцитемія і мієлофіброз (пост-ПІ/ЕТ МФ). Цей винахід також стосується способів лікування псоріазу або інших шкірних захворювань шляхом введення фармацевтичної композиції місцевого застосування, що містить сполуку цього винаходу. Цей винахід також стосується способу лікування дерматологічних побічних ефектів від застосування інших лікарських засобів шляхом введення сполуки цього винаходу. Наприклад, численні фармацевтичні засоби призводять до небажаних алергічних реакцій, які можуть проявлятися у вигляді вугрового висипу або аналогічного дерматиту. Приклади фармацевтичних засобів, які мають такі небажані побічні ефекти, включають протиракові препарати, наприклад, гефітиніб, цетуксимаб, ерлотиніб тощо. Сполуки цього винаходу можуть бути введені системно або місцево (наприклад, можуть бути локалізовані в околиці дерматиту) у поєднанні з (наприклад, одночасно або послідовно) лікарським засобом, що має небажаний, дерматологічний побічний ефект. У деяких варіантах втілення сполуки цього винаходу можуть застосовуватися місцево разом з одним або декількома іншими лікарськими засобами там, де інші лікарські засоби при місцевому застосуванні за відсутності сполуки цього винаходу викликають контактний дерматит, алергічну контактну чутливість шкіри або аналогічні розлади шкіри. Таким чином, композиції цього винаходу, включають композиції місцевого застосування, що містять сполуку цього винаходу, а також лікарський засіб, що може викликати дерматит, шкірні розлади або пов'язані з ним побічні ефекти. Крім того, захворювання, пов'язані з активністю Янус-кінази, включають запалення і запальні захворювання. Приклади запальних захворювань включають запальні захворювання очей (наприклад, ірит, увеїт, склерит, кон'юнктивіт або споріднені їм захворювання), запальні захворювання дихальних шляхів (наприклад, верхніх дихальних шляхів, включаючи ніс і пазухи, тобто риніт або гайморит або нижніх дихальних шляхів, включаючи бронхіт, хронічну обструктивну хворобу легенів тощо), запальні міопатії, такі як міокардит, та інші запальні захворювання. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна також використовувати для лікування ішемії-реперфузії після травми або захворювання або стани, пов'язані зі запальною ішемією, наприклад, інсульт або серцевий напад. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході можна також використовувати для лікування анорексії, кахексії і втоми, що наступає, наприклад, в результаті раку або пов'язаної з ним. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна також використовувати для лікування рестенозу, склеродермії або фіброз. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна також використовувати для лікування станів, пов'язаних з гіпоксією або астрогліозом, наприклад, для лікування діабетичної ретинопатії, раку або нейродегенерації. Див, наприклад, публікації Dudley, A.C. et al. Biochem. J. 2005, 390(Pt 2):427-36 і Sriram, К. и Sriram, K. et al. J. Biol. Chem. 2004, 279(19):19936-47. Epub 2004, 2 березня. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна використовувати для лікування хвороби Альцгеймера. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна також використовувати для лікування інших запальних захворювань, таких як синдром системної запальної реакції (ССВР) і септичний шок. JAK-інгібітори, описані в цьому винаході, можна також використовувати для лікування подагри і простати збільшеного розміру, обумовленої, наприклад, доброякісною гіпертрофією передміхурової залози або доброякісною гіперплазією передміхурової залози. У деяких варіантах втілення JAK-інгібітори, описані тут, можна також використовувати для лікування “синдрому сухого ока”. Термін “синдром сухого ока” у цьому винаході стосується хворобливих станів, наведених в офіційній доповіді на Симпозіумі, присвяченому синдрому сухого ока (Dry Eye Workshop (DEWS)), де було визначено, що під “сухим оком” розуміють р'ізноманітні захворювання слізного апарату та поверхні ока, що призводять до симптомів дискомфорту, порушення зору і нестабільності слізної плівки з можливістю пошкодження поверхні очного яблука. Це супроводжується збільшенням осмолярності слізної плівки і запаленням поверхні очного яблука. Lemp, “The Definition and Classification of Dry Eye Disease: Report of the Definition and Classification Subcommittee of the International Dry Eye Workshop”, The 6 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ocular Surface, 5(2), 75-92, квітень 2007. У деяких варіантах втілення синдром сухого ока вибраний з захворювань з симптомами сухості очей, пов'язаних з дефіцитом слізної рідини або розладами, пов'язаними з випаровуванням слізної рідини або з їх відповідних комбінацій. У ще одному варіанті втілення цей винахід стосується способу лікування кон'юнктивіту, увеїту (у тому числі хронічного увеїту), хоріодіту, ретиніту, циклітів, склеріту, епісклеріту або іриту; лікування запалення абоболі, пов'язаних з пересадкою рогівки, при лазерному кератомілезі (LASIK), фоторефракційної терапії або лазерному суб-епітеліальному кератомілезі (LASEK); або інгібуванні втрати гостроти зору, пов'язаної з пересадкою рогівки, LASIK, фоторефракційної терапією або LASEK; або інгібуванні відторгнення трансплантата у пацієнта, включаючи введення пацієнтові терапевтично ефективної кількості сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі. Крім того, сполука цього винаходу, а також інші JAK-інгібітори, про які повідомлялося в патенті США серійний номер 11/637545, можна використовувати для лікування дихальної дисфункції або утрудненні дихання, пов'язаному з вірусною інфекцією, такий як грип і ГРВІ. В іншому аспекті цей винахід стосується сполуки або солі цього винаходу для використання в одному із способів лікування, як описано в цьому документі. В іншому аспекті цей винахід стосується використання сполуки або солі цього винаходу для отримання лікарського препарату з метою використання в одному із способів лікування, як описано в цьому документі. Термін “контактування”, що використовується в документі, відноситься до об'єднання зазначених структур у системі in vitro або в системі in vivo. Наприклад, “контактування” Янускінази із сполукою цього винаходу включає введення сполуки цього винаходу індивідууму або пацієнтові, наприклад, людині, організм якої містить Янус-кінази, а також, наприклад, введення сполуки цього винаходу в зразок, що містить клітинний або очищений препарат, що містить Янус-кінази. Терміни “індивідуум” або “пацієнт” використовуються як взаємозамінні й відносяться до будь-якої тварині, включаючи ссавців, переважно, мишей, щурів, інших гризунів, кролів, собак, котів, свиней, великої рогатої худоби, овець, коней або приматів і, переважніше, людиноподібних приматів. Термін “терапевтично ефективна кількість”, що використовується в цьому документі, означає таку кількість активної сполуки або фармацевтичного засобу, що викликає біологічну або медичну реакцію, яку дослідник, ветеринар, лікар або інший медичний працівник прагне виявити у тканинах, системі, тварині, індивідуумі або людині. Термін “лікувати” або “лікування”, що використовується в цьому документі, означає один або більше (1) способів запобігання захворюванню; наприклад, запобігання захворюванню, стану або розладу у індивідуума, який може бути схильний до хвороби, стану чи розладу, але ще не зазнав чи не виявив патологію або симптоми захворювання; (2) інгібування захворювання; наприклад, інгібування хвороби, стану або розладу у індивідуума, який відчуває чи виявляє патологію або симптоми хвороби, стану або розлад (тобто зупинку подальшого розвитку патології та/або симптомів) та (3) поліпшення течії хвороби, наприклад, поліпшення у течії хвороби, поліпшення стану або поліпшення в розладі у індивідуума, який відчуває чи виявляє патологію або симптоми хвороби, стану або розладу (тобто зміна патології та/або симптомів у зворотний бік), наприклад, зниження серйозності захворювання. Комбіновані фармацевтичні засоби Одне або декілька додаткових фармацевтичних засобів, таких як, хіміотерапевтичні засоби, протизапальні засоби, стероїди, імунодепресанти, а також інгібітори кінази Bcr-Abl, Flt-3, RAF і FAK, наприклад, описані в WO 2006/056 399, або інші засоби можна використовувати в комбінації зі сполукой цього винаходу для лікування захворювань, розладів або станів, пов'язаних з активністю Янус-кінази. Одне або декілька додаткових фармацевтичних засобів можна ввести пацієнту одночасно або послідовно. Хіміотерапевтичні засоби включають інгібітори протеази (наприклад, бортезоміб), талідомід, ревлімід і агенти, що ушкоджують ДНК, такі як мелфалан, доксорубіцин, циклофосфамід, вінкристин, етопозид, кармустин тощо. Стероїди включають кортикостероїди, такі як дексаметазон або преднізон. Відповідні Bcr-Abl-інгібітори включають сполуки та їх фармацевтично прийнятні солі, сполуки аналогічного роду та виду, описані в патенті США, серійний номер 5521184, WO 04/005281, EP2005/009967, EP2005/010408, патенті США, серійний номер 60/578491. Відповідні Flt-інгібітори включають сполуки та їх фармацевтично прийнятні солі, описані в публікаціях номер WO 03/037347, номер WO 03/099771 і номер WO 04/046120. Відповідні RAF-інгібітори включають сполуки та їх фармацевтично прийнятні солі, описані в публікаціях номер WO 00/09495 і номер WO 05/028444. 7 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відповідні FAK-інгібітори включають сполуки та їх фармацевтично прийнятні солі, описані в публікаціях номер WO 04/080980, номер WO 04/056786, номер WO 03/024967, номер WO 01/064655, номер WO 00/053595 і номер WO 01/014402. У деяких варіантах втілення сполуку цього винаходу можна використовувати в комбінації з одним або декількома іншими інгібіторами кіназ, включаючи іматиніб, особливо для лікування пацієнтів, резистентних до іматинібу або іншим інгібіторам кінази. У деяких варіантах втілення сполуку цього винаходу можна використовувати в комбінації з хіміотерапевтичними засобами для лікування раку, такого як множинна мієлома, і можна поліпшити реакцію на лікування в порівнянні з реакцією на хіміотерапевтичний засіб, що використовують окремо, без загострення його токсичної дії. Приклади додаткових фармацевтичних засобів, що використовують для лікування множинної мієломи можуть включати, але не обмежуються, мелфалан, мелфалан з преднізоном [MП], доксорубіцин, дексаметазон і Велкейд (бортезоміб). Додаткові засоби, що використовують в лікуванні множинної мієломи, включають інгібіторів кінази - Bcr-Abl, Flt-3, RAF і FAK. Адитивний або синергічний ефект є бажаним результатом спільного використання JAK-інгібітора цього винаходу і додаткового засобу. Крім того, при множинної мієломі протидія клітин таким лікарським засобам, як дексаметазон може бути оборотним при лікуванні JAK-інгібітором цього винаходу. Лікарські засоби можна комбінувати із сполукою цього винаходу при разовому або постійному введенні лікарської форми, або лікарські засоби можна вводити одночасно або послідовно у вигляді окремих лікарських форм. У деяких варіантах втілення, кортикостероїд, наприклад, дексаметазон вводять пацієнтові в комбінації із сполукою цього винаходу, де дексаметазон призначають з перервами, а не постійно. У деяких інших варіантах втілення, комбінації сполуки цього винаходу з іншими терапевтичними засобами можна вводити пацієнтові до, під час і/або після трансплантації кісткового мозку або пересадки стовбурових клітин. Фармацевтичні композиції та лікарські форми Якщо сполуки цього винаходу використовуються в якості лікарських засобів, то вони можуть бути введені у вигляді фармацевтичних композицій. Ці композиції можна приготувати способами, добре відомими в фармацевтиці, і вводити різними способами, залежно від того, місцеве або системне лікування переважніше, і яка область підлягає лікуванню. Введення може бути місцевим (в тому числі, трансдермальним, епідермальним, офтальмологічним і через слизові оболонки, включаючи інтраназальну, вагінальну та ректальну доставку лікарського засобу), інгаляційним (наприклад, шляхом інгаляції або інсуффляціі порошків або аерозолів, у тому числі за допомогою розпилювача; внутрішньотрахеально або інтраназально), оральним або парентеральним. Парентеральне введення включає внутрішньовенну, внутрішньоартеріальну, підшкірну, внутрішньочеревну, внутрім'язову або ін'єкцію, або інфузію; або внутрішньочерепне, наприклад, інтратекальне або внутрішньошлуночкове введення. Парентеральне введення може бути у формі разової болюсної дози, або може здійснюватися безперервно за допомогою перфузійного насоса. Фармацевтичні композиції та препарати для місцевого введення можуть включати трансдермальні пластирі, мазі, лосьйони, креми, гелі, краплі, супозиторії, аерозолі, рідини і порошки. Звичайні фармацевтичні носії на водній, порошковій або масляній основі, загусники і тому подібні речовини можуть бути необхідними або бажаними. Кондоми з покриттям, рукавички та аналогічні вироби також можуть застосовуватися. Цей винахід також включає фармацевтичні композиції, що містять у якості активного інгредієнта сполуку цього винаходу або його фармацевтично прийнятну сіль у комбінації з одним або декількома фармацевтично прийнятними носіями (наповнювачами). У деяких варіантах втілення композиція придатна для місцевого введення. При виготовленні композицій цього винаходу активний інгредієнт зазвичай змішують з наповнювачем, розбавляють наповнювачем або укладають в такому наповнювачі у форму, наприклад, в капсулу, пакетик, паперовий або інший контейнер. Якщо наповнювач є розчинником, то він може бути твердим, напівтвердим або рідким матеріалом, що діє як провідник, носій або середовище для активного інгредієнта. Таким чином, композиції можуть бути у формі таблеток, пігулок, порошків, драже, саше, облаток, суспензій, емульсій, розчинів, сиропів, аерозолів (як у твердому, так і в рідкому середовищі), мазей, що містять, наприклад, до 10 % за вагою активної сполуки, м'яких і твердих желатинових капсул, супозиторіїв, стерильних розчинів для ін'єкцій і стерильних упакованих порошків. При виготовленні композиції активна сполука може бути подрібнена до належного розміру часток до змішування з іншими інгредієнтами. Якщо активна сполука є практично нерозчинною, 8 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 то її можна подрібнити до розміру часток менше 200 меш. Якщо активна речовина добре розчиняється у воді, то розмір частинок можна відрегулювати шляхом подрібнення, щоб забезпечити рівномірний розподіл активної речовини у фармацевтичній композиції, наприклад, до розміру часток приблизно 40 меш. Сполуку цього винаходу можна подрібнити за допомогою відомих процедур, таких як мокрий розмол з метою отримання часток розміром, придатним для формування таблетки і для інших типів фармацевтичних композицій. Тонко подрібнені (до наночасток) препарати сполуки цього винаходу можна отримати за допомогою відомих способів, описаних, наприклад, у Міжнародній заявці, номер публікації WO 2002/000196. Відповідні наповнювачі включають лактозу, декстрозу, сахарозу, сорбіт, маніт, крохмаль, камедь акації, фосфат кальцію, альгінат, трагакант, желатин, силікат кальцію, мікрокристалічну целюлозу, полівінілпіролоідон, целюлозу, воду, сироп і метилцеллюлозу. Композиції можуть додатково включати: змащувальні агенти, такі як тальк, стеарат магнію і мінеральне масло; зволожуючі агенти; емульгатори і суспендуючі агенти; консерванти, такі як метил- і пропілгідроксибензоати; підсолоджувачі; і ароматизатори. Композиції цього винаходу можна приготувати так, щоб забезпечити швидке, тривале чи уповільнене вивільнення активного інгредієнту після введення композиції пацієнтові, використовуючи процедури, відомі в даній галузі. Композиції можуть бути підготовлені в одиничній лікарській формі, кожна доза містить від приблизно 5 до приблизно 1000 мг (1 г), частіше за все, від приблизно 100 до приблизно 500 мг активного інгредієнта. Термін “одинична лікарська форма” відноситься до фізично дискретних одиниць, придатних у якості одиничних доз для людини та інших ссавців, кожна одиниця містить заздалегідь встановлену кількість активного матеріалу, розраховану для отримання бажаного терапевтичного ефекту, в комбінації з відповідним фармацевтичним наповнювачем. Активна сполука може бути ефективною у широкому діапазоні доз і, як правило, вводиться в фармацевтично ефективній кількості. Проте слід мати на увазі, що кількість сполуки, що фактично вводиться, як правило, визначається лікарем в залежності від обставин, у тому числі від стану пацієнта, обраного шляху введення, конкретної сполуки, віку, ваги і реакції пацієнта, важкості симптомів пацієнта тощо. Для приготування твердих композицій, таких як таблетки, основний активний інгредієнт змішують з фармацевтичним наповнювачем для утворення твердої попередньої фармацевтичної композиції, що містить однорідну суміш сполуки цього винаходу. Однорідна фармацевтична композиція означає, що активний інгредієнт, як правило, рівномірно розподілений по всій композиції, так що композицію легко можна розділити з отриманням ефективних одиничних лікарських форм, таких як таблетки, пігулки та капсули. Цю тверду попередню фармацевтичну композицію розділяють з отриманням одиничної лікарської форми вищеописаного типу, що містить, наприклад, від приблизно 0,1 до приблизно 1000 мг активного інгредієнта цього винаходу. Таблетки або пігулки цього винаходу можуть бути покриті або іншим чином сформовані, щоб отримати лікарську форму, що забезпечує перевагу пролонгованої дії. Наприклад, таблетка або пігулка може містити дозу внутрішнього компонента і дозу зовнішнього компонента, причому останній у формі оболонки над першим. Два компонента можуть бути відокремлені один від одного ентеросолюбільним покриттям, який протистоїть розпаду компонента в шлунку і дозволяє внутрішньому компоненту перейти недоторканим в дванадцятипалу кишку або затримує його дію на якийсь час. Різні матеріали можна використовувати для таких ентеросолюбільних шарів або покриттів, включаючи ряд полімерних кислот і сумішей полімерних кислот з такими матеріалами, як шелак, цетиловий спирт і ацетат целюлози. Рідкі форми, в яких сполука і композиції цього винаходу можна з'єднати разом для перорального введення або у вигляді ін'єкцій, включають водні розчини, відповідні ароматизовані сиропи, водні або масляні суспензії, ароматизовані емульсії з їстівними маслами, такими як бавовняне масло, кунжутне масло, кокосове масло або арахісове масло, а також еліксири та аналогічні провідники лікарських засобів. Композиції для інгаляції або інсуффляціі включають розчини та суспензії в фармацевтично прийнятних, водних або органічних розчинниках або їх сумішах і порошки. Рідкі або тверді композиції можуть містити відповідні фармацевтичні прийнятні наповнювачі, як описано вище. У деяких варіантах втілення композиції вводять орально або через носові дихальні шляхи для місцевого або системного ефекту. Композиції можуть бути розпилені з використанням інертних газів. Розпилені розчини можна вдихати прямо з розпилювача або пристрій для розпилення можна прикріпити до лицьової маски для інгаляцій або до дихального апарату з переміжним 9 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 позитивним тиском. Розчин, суспензію або порошкову композицію можна вводити перорально або в ніс з пристрою, який доставляє лікарський засіб адекватним способом. Фармацевтичні композиції для місцевого застосування можуть містити один або кілька звичайних носіїв. У деяких варіантах втілення мазі можуть містити воду і один або більше гідрофобних носіїв, вибраних з таких сполук, як рідкий парафін, поліоксіетілен-алкіловий ефір, пропіленгліколь, білий вазелін тощо. Носії для фармацевтичних композицій у формі кремів можуть бути на воді в комбінації з гліцерином і одним або декількома іншими компонентами, наприклад, гліцеринмоностеаратом, ПЕГ-гліцеринмоностеаратом і цетилстеаріловим спиртом. Гелі можна отримувати з використанням ізопропілового спирту та води в комбінації з іншими компонентами, такими як, гліцерин, гідроксиетилцелюлоза тощо. У деяких варіантах втілення лікарські препарати для місцевого застосування містять, щонайменше, приблизно 0,1, щонайменше, приблизно 0,25, щонайменше, приблизно 0,5, щонайменше, приблизно 1, щонайменше, приблизно 2, або, щонайменше, приблизно 5 % від ваги сполуки цього винаходу. Лікарські препарати для місцевого застосування повинні бути відповідним чином упаковані в тюбики місткістю, наприклад, 100 г, які повинні мати інструкції з лікування для конкретного захворювання, наприклад, псоріазу або іншого розлади шкіри. Винахід також стосується фармацевтичної композиції для місцевого застосування на шкірі, що містить терапевтично ефективну кількість сполуки цього винаходу, або його фармацевтично прийнятної солі. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція містить: емульсії типу олії у воді, і терапевтично ефективну кількість сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі. У деяких варіантах втілення емульсія містить воду, олійний компонент і компонент емульгатора. Термін “компонент емульгатору”, що використовується у цьому винаході, означає, в одному аспекті, речовину або суміш речовин, завдяки яким елемент або частка знаходиться у суспензійному стані в рідкому середовищі. У деяких варіантах втілення компонент емульгатора сприяє отриманню і стабілізації емульсії при змішуванні олії та води. У деяких варіантах втілення компонент емульгатора означає одну або більше неіоногенних поверхнево-активних речовин. 1. У деяких варіантах втілення олійний компонент присутній у кількості від приблизно 10 % до приблизно 40 % за вагою від ваги композиції. 2. У деяких варіантах втілення олійний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин як, петролатум, жирні спирти, мінеральні масла, тригліцериди і силіконові масла. 3. У деяких варіантах втілення олійний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин, як білий вазелін, цетиловий спирт, стеариловий спирт, легке мінеральне масло, тригліцериди із середньою довжиною ланцюга і диметикон. 4. У деяких варіантах втілення олійний компонент включає компонент оклюзивного агента. 5. У деяких варіантах втілення компонент оклюзивного агента присутній в кількості від приблизно 2 % до приблизно 15 % за вагою від ваги композиції. Термін “компонент оклюзивного агента”, який використовується у цьому винаході, означає гідрофобний агент або суміш гідрофобних агентів, що утворюють оклюзивну плівку на шкірі, яка знижує трансепідермальну втрату води (ТЕВП) шляхом запобігання випаровуванню води з рогового шару. У деяких варіантах втілення компонент оклюзивного агента включає одну або більше речовин, вибраних з таких речовин як, жирні кислоти (наприклад, ланолінова кислота), жирні спирти (наприклад, ланоліновий спирт), вуглеводневі мастила й віск (наприклад, петролатум), полігідроспірти (наприклад, пропіленгліколь), силікони (наприклад, диметикон), стероли (наприклад, холестерин), рослинні або тваринні жири (наприклад, кокосове масло), рослинні воски (наприклад, карнаубський віск) і складні ефіри воску (наприклад, бджолиний віск). У деяких варіантах втілення компонент оклюзивного агента включає одну або більше речовин, вибраних з таких речовин як, ланолінова кислота, жирні спирти, ланоліновий спирт, петролатум, пропіленгліколь, диметикон, холестерин, кокосове масло, карнаубський віск і бджолиний віск. 6. У деяких варіантах втілення компонент оклюзивного агента включає петролатум. 7. У деяких варіантах втілення компонент оклюзивного агента включає білий вазелін. 8. У деяких варіантах втілення олійний компонент включає компонент згущувача. 10 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 9. У деяких варіантах втілення компонент згущувача присутній в кількості від приблизно 2 % до приблизно 8 % за вагою від ваги композиції. 10. Термін “компонент згущувача”, що використовується у цьому винаході, означає речовину або суміш речовин, що збільшують в'язкість і/або консистенцію композиції або поліпшують її реологію. 11. У деяких варіантах втілення компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з жирних спиртів. 12. У деяких варіантах втілення компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з жирних спиртів с довжиною ланцюга C12-20. 13. У деяких варіантах втілення компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з жирних спиртів с довжиною ланцюга C16-18. 14. У деяких варіантах втілення компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з цетилового спирту і стеарилового спирту. 15. У деяких варіантах втілення олійний компонент включає пом'якшувальний компонент. 16. У деяких варіантах втілення пом'якшувальний компонент присутній у кількості від приблизно 5 % до приблизно 15 % за вагою від ваги композиції. 17. Термін “пом'якшувальний компонент”, що використовується у цьому винаході, означає агент, що пом'якшує або заспокоює шкіру або заспокоює роздратовану внутрішню поверхню. 18. У деяких варіантах втілення пом'якшувальний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з мінеральних олій та тригліцеридів. 19. У деяких варіантах втілення пом'якшувальний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин, як легка мінеральна олія і тригліцериди із середньою довжиною ланцюга. 20. У деяких варіантах втілення пом'якшувальний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин, як легка мінеральна олія, тригліцериди із середньою довжиною ланцюга і диметикон. 21. У деяких варіантах втілення вода присутня в кількості від приблизно 35 % до приблизно 65 % за вагою від ваги композиції. 22. У деяких варіантах втілення компонент емульгатору присутній в кількості від приблизно 1 % до приблизно 9 % за вагою від ваги композиції. 23. У деяких варіантах втілення компонент емульгатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин, як гліцеринові ефіри жирних кислот і сорбітові ефіри жирних кислот. 24. У деяких варіантах втілення компонент емульгатора включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з гліцерилстеарату і полісорбату 20. 25. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція також включає компонент стабілізатору. 26. У деяких варіантах втілення компонент стабілізатору присутній в кількості від приблизно 0,05 % до приблизно 5 % за вагою від ваги композиції. 27. Термін “компонент стабілізатору”, що використовується у цьому винаході, означає речовину або суміш речовин, що поліпшують стабільність фармацевтичної композиції та/або сумісність компонентів у ній. У деяких варіантах втілення компонент стабілізатору запобігає агломерації емульсії і стабілізує краплі в емульсії типу масло у воді. 28. У деяких варіантах втілення компонент стабілізатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з полісахаридів. 29. У деяких варіантах втілення компонент стабілізатору включає ксантанову смолу. 30. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція також включає компонент розчиннику. 31. У деяких варіантах втілення стабілізатор присутній в кількості від приблизно 10 % до приблизно 35 % за вагою від ваги композиції. 32. Термін “компонент розчиннику”, що використовується у цьому винаході, означає рідку речовину або суміш рідких речовин, що здатні розчиняти сполуку цього винаходу чи інші речовини у фармацевтичній композиції. У деяких варіантах втілення компонентом розчиннику є рідка речовина або суміш рідких речовин, в яких сполука цього винаходу або його фармацевтично прийнятна сіль має достатню розчинність. 33. У деяких варіантах втілення компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з алкіленгліколей і поліалкіленгліколей. 34. У деяких варіантах втілення компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з пропіленгліколю і поліетиленгліколю. 11 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 35. У деяких варіантах втілення сполука цього винаходу присутня в кількості від приблизно 0,5 % до приблизно 2,0 % за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 36. У деяких варіантах втілення сполука цього винаходу присутня в кількості приблизно 0,5 % за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 37. У деяких варіантах втілення сполука цього винаходу присутня в кількості приблизно 1 % за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 38. У деяких варіантах втілення сполука цього винаходу присутня в кількості приблизно 1,5 % за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 39. У деяких варіантах втілення сполука цього винаходу присутня у кількості, вибраної з таких кількостей: приблизно 0,5 %, 0,6 %, 0,7 %, 0,8 %, 0,9 %, 1,0 %, 1,1 %, 1,2 %, 1,3 %, 1,4 %, 1,5 %, 1,6 %, 1,7 %, 1,8 %, 1,9 % и 2,0 % за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 40. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція включає: воду; олійний компонент; компонент емульгатору; компонент розчиннику; компонент стабілізатору, і від приблизно 0,5 % до приблизно 2,0 % сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 41. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція включає: 42. от приблизно 35 % до приблизно 65 % води за вагою від ваги композиції; 43. от приблизно 10 % до приблизно 40 % олійного компоненту за вагою від ваги композиції; 44. от приблизно 1 % до приблизно 9 % компоненту емульгатора за вагою від ваги композиції; 45. от приблизно 10 % до приблизно 35 % компоненту розчинника за вагою від ваги композиції; 46. от приблизно 0,05 % до приблизно 5 % компоненту стабілізатора за вагою від ваги композиції; і 47. от приблизно 0,5 % до приблизно 2,0 % сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 48. У деяких варіантах втілення: 49. олійний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з петролатуму, жирних спиртів, мінеральних олій, тригліцеридів і диметикону; 50. компонент емульгатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з гліцеринових ефірів жирних кислот і сорбітових ефірів жирних кислот; 51. компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з алкіленгліколей і поліалкіленгліколей; і 52. компонент стабілізатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з полісахаридів. 53. У деяких варіантах втілення: 54. олійний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з таких речовин як, білий вазелін, цетиловий спирт, стеариловий спирт, легка мінеральна олія, тригліцериди із середньою довжиною ланцюга і диметикон; 55. компонент емульгатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з гліцерилстеарату і полісорбату 20; 56. компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з пропіленгліколю і поліетиленгліколю; і 57. компонент стабілізатору включає ксантанову смолу. 58. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція включає: 59. от приблизно 35 % до приблизно 65 % води за вагою від ваги композиції; 60. от приблизно 2 % до приблизно 15 % компоненту оклюзивного агента за вагою від ваги композиції; 61. от приблизно 2 % до приблизно 8 % компоненту згущувача за вагою від ваги композиції; 62. от приблизно 5 % до приблизно 15 % компоненту пом'якшувального агента за вагою від ваги композиції; 63. от приблизно 1 % до приблизно 9 % компоненту емульгатора за вагою від ваги композиції; 64. от приблизно 0,05 % до приблизно 5 % компоненту стабілізатора за вагою від ваги композиції; 65. от приблизно 10 % до приблизно 35 % компоненту розчинника за вагою від ваги композиції; і 66. от приблизно 0,5 % до приблизно 2,0 % сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу. 12 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 67. У деяких варіантах втілення: компонент оклюзивного агенту включає петролатум; компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з одного або більше жирних спиртів; пом'якшувальний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з мінеральних олій і тригліцеридів; компонент емульгатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з гліцеринових ефірів жирних кислот і сорбітових ефірів жирних кислот; компонент стабілізатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з полісахаридів; і компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з алкіленгліколей і поліалкіленгліколей. У деяких варіантах втілення: компонент оклюзивного агенту включає білий вазелін; компонент згущувача включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з цетилового спирту і стеарилового спирту; пом'якшувальний компонент включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з легкої мінеральної олії, тригліцеридів із середньою довжиною ланцюга і диметикону; компонент емульгатору включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з гліцерилстеарату і полісорбату 20; компонент стабілізатору включає ксантанову смолу, і компонент розчиннику включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з пропіленгліколю і поліетиленгліколю. 68. У деяких варіантах втілення фармацевтична композиція додатково включає компонент антимікробного консерванту. 69. У деяких варіантах втілення компонент антимікробного консерванту присутній в кількості від приблизно 0,05 % до приблизно 3 % за вагою від ваги композиції. 70. Вираз “компонент антимікробного консерванту”, що використовується у цьому винаході, означає речовину або суміш речовин, що інгібують ріст мікробів в композиції. 71. У деяких варіантах втілення компонент антимікробного консерванту включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з алкілпарабенов і феноксіетанолу. 72. У деяких варіантах втілення компонент антимікробного консерванту включає одну або більше речовин, незалежно вибраних з метилпарабену, пропілпарабену і феноксиетанолу. 73. У деяких варіантах втілення фармацевтичний препарат додатково містить компонент хелатного агенту. 74. Вираз “компонент хелатного агенту”, що використовується у цьому винаході, означає речовину або суміш речовин, що здатні утворювати сильні зв'язки з іонами металів. 75. У деяких варіантах втілення компонент хелатного агенту включає динатрію едетат. 76. Вираз «% за вагою від ваги композиції”, що використовується у цьому винаході, означає концентрацію компонента у композиції, розраховану у вагових відсотках, тобто % (вага компонента)/(вага композиції). Наприклад, 1 % компонента А за вагою від ваги композиції = [(маса компонента А)/(загальна маса композиції)] х100. Вираз «% за вагою від ваги композиції, у розрахунку на вільну основу”, що використовується в цьому винаході для сполуки цього винаходу або його фармацевтично прийнятної солі означає, що концентрацію у вагових відсотках розраховують, виходячи з ваги чистої, тобто вільної основи сполуки цього винаходу відносно до всієї композиції. У деяких варіантах втілення компоненти присутні в точно зазначених діапазонах (наприклад, термін “приблизно” не вживається). У деяких варіантах втілення термін “приблизно” означає плюс чи мінус 10 % від вказаного значення. Як було показано, деякі компоненти фармацевтичних композицій, описані тут, можуть мати різни функції. Наприклад, дана речовина може діяти у якості компоненту емульгатора і стабілізатора. У деяких таких випадках функцію даного компонента можна вважати єдиною, навіть, якщо його властивості дозволяють використовувати цей компонент, як багатофункціональний. У деяких варіантах втілення кожен компонент композиції включає в себе різні речовини або суміш речовин. Термін “компонент”, що використовується у цьому винаході, означає одну речовину або суміш речовин. Термін “жирна кислота”, що використовується у цьому винаході, означає аліфатичну кислоту - насичену і ненасичену. У деяких варіантах втілення під жирною кислотою розуміють суміш різних жирних кислот. У деяких варіантах втілення жирна кислота містить в середньому від 13 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 приблизно восьми до приблизно тридцяти атомів вуглецю. У деяких варіантах втілення жирна кислота має, в середньому, від приблизно 12 до 20, 14-20 або 16-18 атомів вуглецю. Відповідні жирні кислоти включають, але, не обмежуются, цетилову кислоту, стеаринову кислоту, лауринову кислоту, міристинову кислоту, ерукову кислоту, пальмітинову кислоту, пальмітолеінову кислоту, капронову кислоту, каприлову кислоту, олеїнову кислоту, лінолеву кислоту, лінолеінову кислоту, гідроксістеарінову кислоту, 12-гідроксістеарінову кислоту, цетостеарінову кислоту, ізостеарінову кислоту, сесквіолеінову кислоту, сескві-9-октадеканову кислоту, сесквіізооктадеканову кислоту, бегенову кислоту, ізобегенову кислоту і арахідонову кислоту або суміші цих кислот. Термін “жирний спирт”, що використовується у цьому винаході, відноситься до аліфатичного спирту - насиченому чи ненасиченому. У деяких варіантах втілення жирним спиртом є суміш різних жирних спиртів. У деяких варіантах втілення жирний спирт має в середньому від приблизно 12 до приблизно 20, від приблизно 14 до приблизно 20 або від приблизно 16 до приблизно 18 атомів вуглецю. Відповідні жирні спирти включають, але, не обмежуются, стеариловий спирт, лауріловий спирт, пальмітіловий спирт, цетиловий спирт, каприловий спирт, капріліловий спирт, олеіловий спирт, ліноленіловий, арахідоновий спирт, бегеніловий спирт, ізобегеніловий спирт, селахіловий спирт, хіміловий і лінолеіловий спирт або суміші цих спиртів. Термін “поліалкіленгліколь”, що використовується один або разом з іншими термінами, відноситься до полімеру, що містить оксіалкіленові мономірні одиниці, або сополімери, що містять різні оксіалкіленові мономірні одиниці, де алкіленова група має від 2 до 6, від 2 до 4 або від 2 до 3 атомів вуглецю. Термін “оксіалкілен”, що використовується один або разом з іншими термінами, відноситься до групи формули - О-алкіл-. У деяких варіантах втілення поліалкіленгліколь є поліетиленгліколем. Термін “сорбітовий ефір жирної кислоти”, що використовується у цьому винаході, включає продукти, що отримані взаємодією жирних кислот і сорбіту або сорбітолу і, як варіант, полімер на основі етиленгліколю, що містить сорбітові ефіри, і поліетоксіліровані сорбітові ефіри. У деяких варіантах втілення сорбітовим ефіром жирної кислоти є поліетоксілірований сорбітовий ефір. Термін “сорбітовий ефір”, що використовується у цьому винаході, відноситься до сполуки або суміші сполук, отриманих з реакції етерифікації сорбітолу і, щонайменше, однієї жирної кислоти. Жирні кислоти, що використовуються для отримання сорбітових ефірів, включають, але, не обмежуються, кислоти, описані в цьому документі. Відповідні сорбітові ефіри включають, але, не обмежуються, ефіри марки Span ™ (компанії Uniqema), що включають Span 20 (сорбітан монолаурат), 40 (сорбітан монопальмітат), 60 (сорбітан моностеарат), 65 (сорбітан трістеарат), 80 (сорбітан моноолеат), і 85 (сорбітан тріолеат). Інші відповідні сорбітові ефіри включають ефіри, що описані в публікації R. C. Rowe and P. J. Shesky, Handbook of pharmaceutical excipients, (2006), 5th ed., включеної шляхом посилання у повному обсязі Термін “поліетоксілірований сорбітовий ефір жирної кислоти”, що використовується в цьому винаході, відноситься до сполуки або суміші сполук, отриманих шляхом етоксілірованія сорбітового ефіру жирної кислоти. Поліоксіетіленова частина сполуки може знаходиться між складноефірною групою і групою, що належить сорбіту. У деяких варіантах втілення поліоксіетіленова частина сполуки або суміші має від приблизно 2 до приблизно 200 оксіетіленових одиниць. У деяких варіантах втілення поліоксіетіленова частина сполуки або суміші має від приблизно 2 до приблизно 100 оксіетіленових одиниць. У деяких варіантах втілення поліоксіетіленова частина сполуки або суміші має від приблизно 4 до приблизно 80 оксіетіленових одиниць. У деяких варіантах втілення поліоксіетіленова частина сполуки або суміші має від приблизно 4 до приблизно 40 оксіетіленових одиниць. У деяких варіантах втілення поліоксіетіленова частина сполуки або суміші має від приблизно 4 до приблизно 20 оксіетіленових одиниць. Відповідні поліетоксіліровані сорбітові ефіри жирних кислот включають, але, не обмежуються, сполуки марки Tween ™ (компанії Uniqema), що включають Tween 20 (POE (20) сорбітан монолаурат), 21 (POE (4) сорбітан монолаурат), 40 (POE (20) сорбітан монопальмітат), 60 (POE (20) сорбітан моностеарат), 60K (POE (20) сорбітан моностеарат), 61 (POE (4) сорбітан моностеарат), 65 (POE (20) сорбітан трістеарат), 80 (POE (20) сорбітан моноолеат), 80K (POE (20) сорбітан моноолеат), 81 (POE (5) сорбітан моноолеат) і 85 (POE (20) сорбітан тріолеат). Абревіатура P'OE" відноситься до поліоксіетілену. Число після абревіатури РОЕ належить до оксіетіленових одиниць сполуки, що повторюються. Інші відповідні поліетоксіліровані сорбітові ефіри жирних кислот описані в публікації R. C. Rowe and P. J. Shesky, Handbook of pharmaceutical excipients, (2006), 5th ed., включеної шляхом посилання у повному обсязі. У деяких варіантах втілення поліетоксілірованим сорбітовим ефіром жирної 14 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кислоти є полісорбат. У деяких варіантах втілення поліетоксілірованим сорбітовим ефіром жирної кислоти є полісорбат 20. Термін “гліцеринові ефіри жирних кислот”, що використовується тут, відноситься до моно-, ди- або тригліцериду жирних кислот. Гліцеринові ефіри жирних кислот можуть бути, як варіант, заміщені сульфоновими кислотними групами або їх фармацевтично прийнятними солями. Відповідні жирні кислоти, що використовують для отримання глицеридов жирних кислот, включають, але, не обмежуються, вищеописані кислоти. У деяких варіантах втілення гліцериновим ефіром жирної кислоти є моногліцерид жирної кислоти, що містить 12-18 атомів вуглецю. У деяких варіантах втілення гліцериновим ефіром жирної кислоти є стеарат гліцерину. Термін “тригліцериди”, що використовується тут, відноситься до тригліцерид жирної кислоти. У деяких варіантах втілення тригліцеридом є тригліцериди із середньою довжиною ланцюга. Термін “алкіленгліколь”, що використовується тут, відноситься до групи формули-О-алкіл-, де алкіленова група має від 2 до 6, від 2 до 4 або 2-3 атома вуглецю. У деяких варіантах втілення алкіленгліколем є пропіленгліколь (1,2-пропандіол). Термін “полі етиленгліколь”, що використовувається тут, відноситься до полімеру, що містить етіленглікольні мономірні одиниці формули-O-CH2-CH2-. Відповідні поліетиленгліколі можуть мати вільну гідроксильну групу на кожному кінці полімерної молекули або можуть мати одну або більше гідроксильних груп, етерифікованих низькомолекулярним алкілом, наприклад метилом. Також використовуються похідні поліетиленгліколів, які мають етерифіковані карбоксильні групи. Поліетиленгліколі, що використовуються в цьому винаході, можуть бути полімерами з ланцюгом будь-якої довжини або полімерами будь-якої молекулярної ваги і можуть включати розгалуження ланцюга. У деяких варіантах втілення середня молекулярна вага поліетиленгліколю знаходиться в діапазоні від приблизно 200 до приблизно 9000. У деяких варіантах втілення середня молекулярна вага поліетиленгліколю знаходиться в діапазоні від приблизно 200 до приблизно 5000. У деяких варіантах втілення середня молекулярна вага поліетиленгліколю знаходиться в діапазоні від приблизно 200 до приблизно 900. У деяких варіантах втілення середня молекулярна вага поліетиленгліколю дорівнює приблизно 400. Відповідні поліетиленгліколі включають, але, не обмежуються, поліетиленгліколь-200, поліетиленгліколь-300, поліетиленгліколь-400, поліетиленгліколь-600 і поліетиленгліколь-900. Число після дефісу означає середню молекулярну вагу полімеру. Фармацевтичні композиції, що представляють собою емульсію (крем) типу олія-в-воді можна отримати шляхом використання верхнепривідної мішалки з лопастями з високим і низьким зсувом. Наприклад, в деяких варіантах втілення композиції можна синтезувати за таким способом. 1. Фазу, яка містить частину антимікробного консерванту можна приготувати шляхом змішування частини компоненту антимікробного консерванту і частини компоненту розчинника. 2. Далі фазу, що містить стабілізатор, готують шляхом змішування компонента стабілізатору з частиною компонента розчиннику. 3. Олійну фазу готують шляхом змішування пом'якшувального компонента, компонента емульгатору, компонента оклюзивного агенту і компонента згущувача. Олійну фазу нагрівають при температурі 70-80 °C до плавління і утворення однорідної суміші. 4. Потім водну фазу готують шляхом змішування очищеної води, компонента розчиннику, що залишився, і компонента хелатного агенту. Фазу нагрівають до температури 70-80 °C. 5. Водну фазу, отриману на стадії 4, антимікробний консервант, отриманий на стадії 1 і сполуку цього винаходу або його фармацевтично прийнятну сіль змішують разом з утворенням суміші. 6. Потім фазу, що містить стабілізатор зі стадії 2, додають до суміші, отриманої на стадії 5. 7. Потім олійну фазу зі стадії 3 об'єднують з сумішшю зі стадії 6, перемішують мішалкою з лопастю з високим зсувом з утворенням емульсії. 8. І, нарешті, в емульсію, отриману на стадії 7, можна додати додатковий компонент антимікробного консерванту. Перемішування продовжують, а потім продукт охолоджують при перемішуванні мішалкою з низьким зсувом. Кількість сполуки або композиції, що вводиться пацієнту, буде змінюватися в залежності від того, що вводять, для чого вводять, тобто з метою профілактики або лікування, а також залежно від стану пацієнта, способу введення і тому подібне. У терапевтичних цілях, композиції можуть вводитися вже хворому пацієнтові в кількості, достатній для лікування або, принаймні, частково для затримки в розвитку симптомів хвороби та її ускладнень. Ефективні дози будуть залежати від стану пацієнта, що підлягає лікуванню, а також від рішення, прийнятого лікуючим лікарем в залежності від таких факторів, як тяжкість захворювання, вік, вага, загальний стан хворого, тощо. 15 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Композиції, що вводяться пацієнтові, можуть бути у вигляді фармацевтичної композиції, описаної вище. Ці композиції можна стерилізувати звичайними способами стерилізації або шляхом стерилізуючої фільтрації. Водні розчини можуть бути упаковані для подальшого використання у вигляді розчинів, або ліофілізовані, і ліофілізований препарат об'єднують зі стерильним водним носієм перед введенням пацієнту. рН приготовленої композиції зазвичай знаходиться в діапазоні від 3 до 11, більш переважно від 5 до 9 і найкраще від 7 до 8. Слід мати на увазі, що використання деяких з вищевикладених наповнювачів. Слід мати на увазі, що використання деяких з наповнювачів, носіїв або стабілізаторів, що описані вище, призводить до утворення фармацевтичних солей. Терапевтична доза сполуки цього винаходу може варіювати в залежності від, наприклад, конкретного захворювання, способу введення сполуки, здоров'я і стану пацієнта, і рішення лікаря. Частка або концентрація сполуки цього винаходу у фармацевтичній композиції може варіювати в залежності від ряду факторів, включаючи дозування, хімічні властивості (наприклад, гідрофобність) і спосіб введення. Наприклад, сполуку цього винаходу можна отримати у водному фізіологічному буферному розчині, що містить від приблизно 0,1 до приблизно 10 % (вага/об'єм) сполуки для парентерального введення. Деякі типові діапазони дози знаходяться в межах від приблизно 1 мг/кг до приблизно 1 г/кг маси тіла в день. У деяких варіантах втілення діапазон доз становить від приблизно 0,01 мг/кг до приблизно 100 мг/кг маси тіла в день. Дозування, ймовірно, залежить від таких змінних, як тип і ступінь прогресування захворювання або розладу, загальний стан здоров'я конкретного пацієнта, відносна біологічна ефективність обраної сполуки, склад наповнювача і спосіб введення. Ефективні дози можна екстраполювати, виходячи з кривих доза-реакція, отриманих при вивченні in vitro або при аналізі тест-систем експериментальних моделей на тваринах. Композиції цього винаходу також можуть включати один або кілька додаткових фармацевтичних агентів, таких як хіміотерапевтичні, стероїдні, протизапальні сполуки або імунодепресанти, приклади яких наведені вище. Мічені сполуки та способи аналізу Інший аспект цього винаходу стосується мічених сполук цього винаходу (з радіоактивною міткою, флуоресцентною міткою і т.д.), що можуть бути корисні не тільки в рентгенівських дослідженнях, але також при аналізах, як in vitro, так і in vivo, для локалізації і кількісного визначення Янус-кінази в зразках тканин, включаючи тканини людини, і для виявлення ліганд Янус-кінази шляхом інгібування зв'язування міченої сполуки. Таким чином, цей винахід включає аналізи Янус-кіназ, що містять такі мічені сполуки. Цей винахід також включає ізотопно-мічені сполуки цього винаходу. “Ізотопно-“ або “радіо-мічена” сполука - це сполука цього винаходу, в якої один або більше атомів замінені атомом з атомною масою або масовим числом, що відрізняється від атомної маси або масового числа атома, поширеного в природі. Відповідні радіонукліди, що можуть відноситься до сполук цього винаходу, включають, але, не 2 3 11 13 14 13 15 15 17 обмежуються, наступні: H (D для дейтерію), H (T для тритію), C, C, C, N, N, O, O, 18 18 35 36 82 75 76 77 123 124 125 131 O, F, S, Cl, Br, Br, Br, Br, I, I, I і I. Тип радіонукліда, що включають в радіомічені сполуки, залежить від конкретного застосування радіо-міченої сполуки. Наприклад, якщо мітять Янус-кіназу in vitro і проводять конкурентний аналіз, то зазвичай використовують сполуки, 3 14 82 125 131 35 що включають H, C, Br, I, I, S. Для використання в радіовізіографії, як правило, 11 18 125 123 124 131 75 76 77 використовують C, F, I, I, I, I, Br, Br або Br. Зрозуміло, що “радіо-мічені” або “мічені сполуки” - це сполуки, що містять хоча б один 3 14 125 радіонуклід. У деяких варіантах втілення радіонуклід вибирають з наступної групи: H, C, I, 35 82 S і Br. Цей винахід також може включати синтетичні способи включення радіоізотопів у сполуки цього винаходу. Синтетичні способи для включення радіоізотопів в органічні сполуки добре відомі в цій галузі, і фахівці легко виберуть способи, що застосовуються для сполук цього винаходу. Мічену сполуку цього винаходу можна використовувати при скринінговому аналізі для ідентифікації/оцінки сполук. Наприклад, нову синтезовану сполуку або ту, що підлягає ідентифікації (наприклад, сполука, що тестується) з міткою можна оцінити щодо її здатності зв'язувати Янус-кіназу шляхом моніторингу зміни концентрації міченої сполуки при контактуванні з Янус-кіназою через відстеження мітки. Наприклад, (мічену) сполуку, що тестується, можна оцінити за її здатністю зменшувати зв'язування іншої сполуки, що, зв'язує Янус-кіназу відомим чином (наприклад, стандартна сполука). Відповідно, здатність сполуки, що тестується, конкурувати зі стандартною сполукою за зв'язування Янус-кінази безпосередньо корегує з його здатністю до зв'язування. І, навпаки, при деяких інших скринінгових дослідженнях в стандартну сполуку включають мітку, а в сполуку, що тестується не включають. Відповідно 16 UA 106078 C2 5 10 15 20 проводять моніторинг концентрації міченої стандартної сполуки з метою оцінювання конкуренції між стандартною сполукою і сполукою, що тестується, і, таким чином, встановлюють відносну здатність досліджуваної сполуки до зв'язування. Набори Цей винахід також стосується наборів фармацевтичних препаратів, що придатні, наприклад, для лікування або профілактиці захворювань або розладів, пов'язаних з Янус-кіназой, таких, як рак, що включають один або кілька контейнерів з фармацевтичними композиціями, що містять терапевтично ефективну кількість сполуки цього винаходу. Такі набори можуть додатково включати, як варіант, один або декілька різних, звичайних фармацевтичних компонентів, наприклад, контейнери з одним або декількома фармацевтично прийнятними носіями, додаткові контейнери і т.д., що добре зрозуміло фахівцям у цій галузі. Такі набори також включають інструкції - або у вигляді вставок, або у вигляді наклейок із зазначенням кількості компонентів для введення, вказівок щодо призначення компонентів та/або вказівки для змішування компонентів. Винахід буде описано детальніше на конкретних прикладах. Наступні приклади наводяться для ілюстрації і не призначені для обмеження цього винаходу в будь-якій формі. Фахівці в цій галузі легко визначать несуттєві параметри, які можна змінювати або модифікувати, без зміни результату. ПРИКЛАДИ Приклад 1. Сіль фосфорної кислоти: Фосфат 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Hпіразол-1-іл]октан нітрилу CN N N O P HO OH OH N N H N 25 Стадія 1:Окт-2-еннітрил CN 30 35 40 До 1,0 М розчину трет-бутоксиду калію в тетрагідрофурані (165 мл, 0,165 моль) при температурі 0 °C додавали по краплях розчин діетілціанометілфосфонату (27 мл, 0,17 моль) в тетрагідрофурані (100 мл). Реакційну масу нагріли до кімнатної температури, а потім знову охолодили до 0 °C після перемішування протягом 30 хвилин. До реакційної суміші додали розчин гексаналю (18 мл, 0,15 моль) в тетрагідрофурані (150 мл). Реакційну суміш перемішували всю ніч при кімнатній температурі. Потім суміш охолодили водою і екстрагували етилацетатом (EtOAc). Об'єднані органічні шари промили солоним розчином, осушили MgSO4, концентрували й очищали хроматографією на силікагелі (елюіруя 0-15 % EtOAc в гексані) для отримання бажаного продукту (~ 17 г, 92 %) у вигляді суміші цис- і транс-ізомерів. МС (мас+ спектрометрія) для C8H14N(M+H) : розраховано маса/заряд (m/z) = 124,113; знайдено: 124,3. Стадія 2: 3-[4-(7-{[2-(тріметілсіліл)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл] октан нітрил CN N N N N N Si O 17 UA 106078 C2 5 10 15 Суміш 4-(1H-піразол-4-іл)-7-{[2-(тріметілсіліл)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідину (отриманого, по суті, як описано в Прикладі 65 у заявці США, номер публікації 2007/0135461 або в міжнародної заявці, номер PCT/US2006/047369 (номер публікації WO 2007/070514); 12 г, 0,038 моль), окт-2-еннітрилі (6,0 г, 0,049 моль) і 1,8-діазобіцікло[5,4,0]ундец-7-ена (ДБУ, 4,6 мл, 0,030 моль) в ацетонітрилі (120 мл, 2,3 моль) перемішували при кімнатній температурі всю ніч. Після концентрування в вакуумі, отриманий залишок очищали хроматографією на силікагелі (елюіруя 0-40 % EtOAc в гексані), щоб отримати бажаний продукт (15 г, 89,89 %). Енантіомери (час утримання першого піку 11,02 хвилини, час утримання другого піку 14,10 хвилини) розділяли на колонці ChiralCel OD-H (30250 мм, 5 мкм), елюіруя рухомою фазою, що містить 15 % етанолу і + 85 % гексану при швидкості 25 мл/хв. МС для C 23H35N6OSi(M+H) : розраховано m/z=439,264; 1 знайдено: 439,4. H NMR (300 MHz, CDCl3) δ 8.91 (1H, s), 8.38 (1H, s), 8.37 (1H, s), 7.46 (1H, d, J=3.8 Hz), 6.86 (1H, d, J=3.8 Hz), 5.73 (2H, s), 4.59 (1H, m), 3.60 (2H, t, J=8.3 Hz), 3.06 (2H, td, J=16.8 and 7.5 Hz), 2.21 (1H, m), 2.01 (1H, m), 1.40-1.21 (6H, m), 0.98 (2H, t, J=8.3 Hz), 0.91 (3H, t, J=6.3 Hz), 0.00 (9H, s) ppm. Стадія 3: 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октан нітрил CN N N N N 20 25 30 35 40 45 N H До розчину 3-[4-(7-{[2-(тріметілсіліил)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Hпіразол-1-іл]октаннітрила (13 г, 0,030 моль) (пік 2 з хірального розділення на Стадії 2) в ацетонітрилі (200,0 мл, 3,829 моль) і воді (16,0 мл, 0,888 моль, ~8 % ацетонітрил/вода) додавали тетрафторборат літію (28,4 г, 0,297 моль). Реакційну суміш нагрівали зі зворотним холодильником при 100°C протягом ночі. Суміш охолодили і при кімнатній температурі додали 7,2 М розчин гідроксиду амонію у воді (17 мл, 0,12 моль) порціями протягом 5 хвилин, регулюючи pH у межах 9-10 при перемішуванні протягом 2 годин. Тверду речовину видалили фільтрацією, фільтрат розбавили ацетонітрилом, водою і MeOH і очищали на препаративної колонці LCMS (XBridge C18 Column, елюіруя градієнтом ацетонітрил/вода, що містить 0,15 % + NH4OH), щоб отримати бажаний продукт (5,9 г, 64 %). МС для C17H21N6(M+H) : розраховано 1 m/z=309,183; знайдено: 309,3. H NMR (300 MHz, DMSO-D6) δ 12.10 (1H, s), 8.78 (1H, s), 8.66 (1H, s), 8.36 (1H, s), 7.58 (1H, m), 6.97 (1H, m), 4.71 (1H, m), 3.18 (1H, m), 3.16 (1H, br s), 1.93 (1H, m), 1.81 (1H, m), 1.19 (5H, m), 0.97 (1H, m), 0.78 (3H, t, J=6.3 Hz) ppm. Стадія 4. Фосфат 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу До розчину 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу (зі Стадії 3, 4,50 г, 0,0146 моль) в ізопропіловому спирті (80 мл, 1 моль) додавали фосфорну кислоту (1,43 г, 0,0146 моль) в ізопропіловом спирті (5,0 мл), підтриму.ючи температуру розчина 60 °C. Сіль фосфорної кислоти випала в осад. Подальше нагрівання не вплинуло на розчинення. Після охолодження до кімнатної температури сіль фосфорної кислоти відфільтрували, висушили на повітрі, потім промили невеликою кількістю діетилового ефіру і знову висушили на повітрі. МС + 1 для основи C17H21N6(M+H) : розраховано m/z=309,183; знайдено: 309,3. H NMR (400 MHz, DMSO-d6) δ 12.10 (1H, s), 8.79 (1H, s), 8.66 (1H, s), 8.36 (1H, s), 7.58 (1H, d, J=3.6 Hz), 6.97 (1H, d, J=3.6 Hz), 4.71 (1H, m), 3.17 (2H, m), 1.94 (1H, m), 1.81 (1H, m), 1.18 (5H, m), 0.97 (1H, m), 0.78 (3H, t, J=6.8 Hz). 99,9 % чистоти продукту було досягнуто за рахунок триразової прогонки через обернено-фазову колонку ВЕРХ (HPLC) і 99,7 % енантіомерної чистоти продукту отримано шляхом шести різних прогонів через хіральну колонку ВЕРХ. Приклад 2. Фосфат 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептан нітрилу 18 UA 106078 C2 Стадія 1. гепт-2-еннітрил 5 10 15 До 1,00 М розчину трет-бутоксида калію в тетрагідрофурані (49,3 мл, 49,35 ммоль) при температурі 0 °C додавали по краплях розчин діетілціанометілфосфонату (8,37 мл, 51, 7 ммоль) в тетрагідрофурані (63 мл). Реакційну масу нагріли до кімнатної температури, а потім знову охолодили до 0 °C. До реакційної суміші додали розчин пентаналю (5,0 мл, 47 ммоль) в тетрагідрофурані (12,6 мл). Реакційну суміш нагріли до кімнатної температури і перемішували всю ніч. Потім суміш охолодили водою і екстрагували ефіром. Об'єднані органічні шари промили солоним розчином, осушили и випарували насухо. Цю сировинну суміш використовували безпосередньо на наступній стадії. РХМС (рідинна хроматомас-спектрометрія) + для C7H12N(M+H) : розраховано m/z=110,1; знайдено: 110,3. Стадія 2. 3-[4-(7-{[2-(тріметілсіліл)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептан нітрил 20 25 30 До розчину 4-(1H-піразол-4-іл)-7-{[2-(тріметілсіліл)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідина (6,1 г, 19 ммоль) в ацетонітрилі (58 мл) додавали неочищений гепт-2-еннітрил (2,6 г, 23 ммоль), а потім 1,8-діазобіцікло [5,4,0]ундец-7-ен (3,49 мл, 23,4 ммоль). Отриману суміш перемішували при кімнатній температурі протягом вихідних, а потім випарували насухо. Залишок очищали хроматографією на силікагелі, елюіруя 0-50 % етилацетатом в гексані з отриманням цільового + продукту (6,90 г, 84 %). РХМС для C22H33N6OSi(M+H) : розраховано m/z=425,2; знайдено: 425,4. Рацемічну суміш розділяли на колонці OD-H (32 Ч 5 см, 5 мкм), елюіруя сумішшю з 15 % етанолу та 85 % гексану при швидкості потоку 28 мл/хв, щоб отримати два бажаних енантіомеру. Час утримання першого піку дорівнює 9,46 хв; час утримання другого піку - 12,35 хв. Стадія 3. 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептан нітрил 35 для У 500-мл круглодонну колбу, забезпечену мішалкою, зворотним холодильником та входом подачі азоту додали ацетонітрил (58 мл), воду (5,0 мл), 3-[4-(7-{[2 19 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 (тріметілсіліл)етоксі]метіл}-7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрил (2-ой пік з хірального розділення стадії 2; 3,50 г, 8,24 ммоль) і тетрафторборат літію (7,88 г, 82,4 ммоль). Реакційну суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом ночі. К реакційної суміші додали порціями 7,2 М розчин гідроксиду амонію у воді (4,3 мл, 31 ммоль) протягом 5 хвилин, регулюючи pH у межах 9-10. Отриману реакційну суміш перемішували протягом 2 годин при кімнатній температурі. Тверду речовину видалили фільтрацією, фільтрат очищали на колонці RP-HPLC (колонка XBridge C18; 30 × 100 мм 5 мкм); з об'ємом введеної проби 5мл і швидкістю потоку 60 мл/хв; при градієнті вода - ацетонітрил і 0,15 % NH4OH), щоб отримати бажаний + продукт (1,79 г, 74 %). РХМС для C16H19N6(M+H) : розраховано m/z=295.2; знайдено: 295,2. Стадія 4. Фосфат 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу До розчину 3-[4-(7H-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу (0,363 г, 1,23 ммоль) в ізопропіловом спирті (8,0 мл) додавали фосфорну кислоту (0,133 г, 1,36 ммоль) в 1мл ізопропілового спирту при температурі 60 °C. Суміш нагрівали при температурі 60 °C протягом однієї години, потім охолодили до кімнатної температури. Осад відфільтрували і висушили на повітрі, потім промили діетиловим ефіром і знову висушили на повітрі для отримання бажаної 1 солі фосфорної кислоті (418 мг, 86,5 %). H NMR (DMSO-d6, 400 MHz) δ 12.10 (1H, s), 8.78 (1H, s), 8.66 (1H, s), 8.36 (1H, s), 7.58 (1H, m), 6.97 (1H, m), 4.71 (1H, m), 3.18 (1H, m), 3.17 (1H, m), 1.93 (1H, m), 1.82 (1H, m), 1.21 (3H, m), 0.95 (1H, m), 0.78 (3H, t, J=7.2 Hz) ppm. Приклад A: Аналіз Янус-кіназы in vitro Сполуки цього винаходу випробовували на інгібіторну активність щодо мішеней Янус-кінази у відповідності з наступним аналізом in vitro, описаному в публікації Park et. al., “Analytical Biochemistry”, 1999, 269, 94-104. Каталітичні домени людської His-міченої Янус-кіназы JAK-1 (a.a. 837-1142), JAK-2 (a.a. 828-1132) і JAK-3 (a.a. 781-1124) з N- терміналом експресували в системі бакуловірус і очищали. Каталітичну активність JAK-1, JAK-2 і JAK-3 оцінювали шляхом вимірювання фосфорилювання біотінілірованого пептиду. Фосфорілірований пептид виявляли за допомогою гомогенної флуоресценції з роздільною здатністю за часом (HTRF). Значення IC 50 вимірювали для кожної кінази в реакціях об'ємом 40мкл, що містять ензим, АТФ і 500 нМ пептид в 50 мМ Трис-буфері (pH 7,8) зі 100 мМ NaCl, 5 мМ ДТТ (дітіотреітол) і 0,1 мг/мл (0,01 %) BSA (бичачий сивороточний альбумін). Концентрація АТФ в реакціях дорівнювала 90 мкМ для Jak1, 30 мкМ для Jak2 і 3 мкМ для Jak3. Реакції проводили при кімнатній температурі протягом однієї години, потім обривали додаванням 20 мкл 45мМ ЭДТК (етилендіамінтетраоцтової кислоти), 300нМ стрептавідіна-алофікоціаніна (SA-APC), 6 нМ Eu-Py20 в аналітичному буферному розчині (Perkin Elmer, Boston, MA). Прив'язку до міченого європієм антитіла здійснювали протягом 40 хвилин, а сигнал HTRF заміряли на скануючому спектрофотометрі для читання планшетів Fusion (Perkin Elmer, Boston, MA). Сполуки цього винаходу виявилися потужними інгібіторами Янус-кінази. У Прикладі 1 встановлено, що енантіомер, отриманий з піку 2 стадії хірального розділу, має значення IC50 менш, ніж 10 нМ для JAK2. Сіль фосфорної кислоти (фосфат) того ж енантімеру виявила таку ж активність. Також для Прикладу 1 було встановлено, що енантіомер, отриманий з піку 1 стадії хіральних розділу, має значення IC50 менш, ніж 10 нМ для JAK2, хоча він не був таким же потужним, як інший енантіомер. Таблиця 1 Зразок 1, перший пік (нейтральна основа) 1, другий пік (нейтральна основа) 1, другий пік (фосфат, тобто сіль фосфорної кислоти) 2, перший пік (нейтральна основа) 2, другий пік (нейтральна основа) 2, другий пік (фосфат) 45 JAK1 IC50, у нМ при Km (Константа Міхаеліса) ATФ 3.9 0.34 JAK2 IC50 (нМ) при Km АТФ 2.2 0.26 0.63 0.29 1.8 0.57 2 1.4 0.3 0.65 Приклад B: Клітинний аналіз Лінії ракових клітин, залежні від цитокінів, і, відповідно, від сигнальної трансдукції JAK/STAT для зростання (наприклад, INA-6), висівають при щільності 6000 клітин в кожну лунку (пластини з 96 лунок) в середовищі RPMI 1640, що містить 10 % ФБС (фетальної бичачої сироватки) і 1 нг/мл відповідного цитокіну. Сполуки додають до клітин в ДМСО/середовищі (кінцева 20 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 концентрація ДМСО 0,2 %) та інкубують протягом 72 годин при температурі 37 °C, 5 % CO2. Дія сполуки на життєздатність клітин оцінюють за допомогою люмінесцентного аналізу життєздатності клітин CellTiter-Glo (Promega) з наступним кількісним аналізом TopCount (Perkin Elmer, Boston, MA). Потенційні неспецифічні ефекти сполук вимірюють паралельно, використовуючи лінію клітин необроблених Янус-кіназ з аналогічним зчитуванням показань аналізу. Всі експерименти, як правило, проводили двічі. Вищевказані лінії клітин використовують для аналізу впливу сполук на фосфорилювання Янус-кіназ або таких потенційно нижчих субстратів, як білки STAT, Akt, Shp2 або Erk. Ці експерименти виконують після голодування цитокінів протягом цілої ночі після короткої попередньої інкубації зі сполукою (2 години або менше) і стимуляції цитокінів протягом приблизно 1 години або менше. Потім білки беруть із клітин і аналізують за допомогою способів, відомих у цій галузі, включаючи вестерн-блотінг або імуноферментний аналіз (ІФА або ELISA), використовуючи антитіла, що можуть розрізняти фосфорільований і загальний білок. У цих експериментах нормальні або ракові клітини використовують для дослідження активності сполук щодо біології виживання пухлинних клітин або медіаторів запальних захворювань. Наприклад, що стосується останніх, то такі цитокіни, як IL-6, IL-12, IL-23 або IFN використовують, щоб стимулювати активацію Янус-кінази, що в результаті призводить до фосфорилювання білка (-ів) STAT і потенційно до транскрипційних факторів (що оцінюють за допомогою технології масивів чи технології qPCR) або одержання та/або виділення таких білків, як IL-17. Здатність сполук інгібувати ці проміжні ефекти цитокінів вимірюють за допомогою способів, відомих в даній галузі. Сполуки цього винаходу можна перевірити на клітинних моделях, призначених для оцінювання їх ефективності та активності проти мутантних Янус-кіназ, наприклад, мутації JAK2V617F, виявленої при мієлопроліферативних захворюваннях. У цих експериментах часто використовують цитокін-залежні клітини гематологічних ліній (наприклад, BaF/3), в яких Янускінази дикого типу або мутантні Янус-кінази ектопічно експресовані (публікація James, C., et al. Nature 434:1144-1148; публікація Staerk, J., et al. JBC 280:41893-41899). Кінцеві показники включають вплив сполук на виживання клітин, проліферацію і фосфорільовані Янус-кінази, білки STAT, Akt або Erk. Сполуки цього винаходу можна оцінити за їх активністю інгібувати проліферації Т-клітин. Такий аналіз можна вважати додатковим аналізом проліферації, активованої цитокіном (тобто Янус-кіназой), а також спрощеним аналізом зменшення імунітету або інгібування імунної активності. Нижче коротко наводиться приклад виконання таких експериментів. Моноядерні клітини периферичної крові (МКПК) отримують із зразків цільної крові людини, використовуючи спосіб розділу Ficoll Hypaque, а Т-клітини (фракцію 2000) отримують з МКПК шляхом відстоювання. Свіжі виділені Т-клітини людини зберігають в культивованому середовищі (RPMIрозчин 1640 з 10 % ФБС, 100 % од./мл пеніциліну, 100 мкг/мл стрептоміцину) при щільності 6 210 клітин/мл при 37 °C протягом двох днів. Для аналізу проліферації клітин, стимульованих IL-2, Т-клітини спочатку обробляють фітогемагглютіном (ФГЛ) при кінцевій концентрації 10 мкг/мл протягом 72 годин. Після промивання фосфатно-сольовим буферним розчином (ФСБ), 6000 клітин/лунка висівають на пластину з 96 лунками та обробляють сполуками при різних концентраціях у культивованому середовищі в присутності 100 од/мл. IL-2 людини (ProSpecTany TechnoGene; Rehovot, Israel). Пластини інкубують при температурі 37 °C протягом 72 годин, а індекс проліферації оцінюють за допомогою люмінесцентних реагентів CellTiter-Glo, дотримуючись запропонованого протоколу виробника (Promega; Madison, WI). Приклад C: Протипухлинна ефективність in vivo Сполуки цього винаходу можна оцінювати за допомогою ксенотрансплантантних моделей, в яких пухлинні клітини людини пересаджують імунодефіцитним мишам. Наприклад, онкогенний варіант клітинної лінії плазмоцитома INA-6 можна використовувати для введення мишам з серйозним комбінованим імунодефіцитом (СКІД) підшкірно (Burger, R., et al. Hematol J. 2:42-53, 2001). Тварин-пухлиноносіїв випадковим образом розділяли на дві групи - на групу лікарської терапії та терапії плацебо, а різні дози сполук можна було вводити звичайними способами, включаючи оральне, внутрішньочеревне введення або безперервне вливання за допомогою насосу для вливань, що вживлюється. Зростання пухлини можна відстежувати за допомогою акушерського циркуля. Крім того, зразки пухлини можна збирати в будь-який час після початку лікування для проведення аналізу, як описано вище (Приклад В), щоб оцінити складні впливи сполук на активність Янус-кінази і нижчих білків сигнальних шляхів. Крім того, вибірковість сполуки можна оцінити, використовуючи пухлинні ксенотрансплантантні моделі, які активуються іншими відомими кіназами (наприклад, Bcr-Abl) такими, як модель пухлини K562. 21 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пример D: Реакція шкірної гіперчутливості уповільненого типу у мишей Сполуки цього винаходу також можна перевірити на ефективність (інгібування мішеней Янус-кінази) на тестовій моделі реакції шкірної гіперчутливості уповільненого типу у мишей, яку індуцирують Т-клітини. Реакція шкірної гіперчутливості уповільненого типу (ГЗТ) у мишей вважається надійною моделлю клінічних проявів контактних дерматитів та інших Т-лімфоцитзалежних імунологічних запалень шкіри, таких як псоріаз (Immunol Today. 1998 Jan; 19(1):37-44). У мишачої ГЗТ багато спільних характеристик з псоріазом, у тому числі імунний інфільтрат, що супроводжується збільшенням запальних цитокінів та гіперпроліфераціей кератиноцитів. Крім того, багато класів речовин, що є ефективними при лікуванні псоріазу в клініці, є також ефективними інгібіторами реакції ГЗТ у мишей (Agents Actions. 1993 Jan;38(1-2):116-21). У перші два дні у лабораторних білих мишей (популяції Balb/c) підвищували чутливість шляхом місцевої дії на їх голені черевця антигену 2,4-динітро-фторбензолу (ДНФБ). На п'ятий день товщину вух виміряли звичайним мікрометром. Результати цих вимірів записали та використовували в якості вихідних. Потім обидва вуха тварин піддали контрольному зараженню шляхом місцевого введення ДНФБ в кількості 20 мкл розчину (10 мкл на внутрішній вушної раковини і 10 мкл - на зовнішньої) при концентрації 0,2 %. Через 24 і 72 години після зараження товщину вух вимірювали знову. Лікування за допомогою сполуки, що тестують, проводили протягом фаз підвищення чутливості та перевірки імунної реакції (після зараження) (з першого по сьомий день) або перед і під час фази перевірки імунної реакції (звичайно в другій половині дня з четвертого по сьомий день). Лікування за допомогою сполуки, що тестують, (при різних концентраціях) проводилося або системно, або локально (місцеве лікування вух). На ефективність сполуки, що тестують, вказує зниження пухлини на вусі, в порівнянні з ситуацією без лікування. Якщо сполука викликає зменшення пухлини на 20 % і більше, то вона вважається ефективною. У деяких експериментах мишей піддавали зараженню, але не підвищували чутливість (негативний контроль). Інгібуючий ефект (інгібування активації сигнальної системи JAK-STAT) сполуки, що тестують, можна підтвердити за допомогою імуно-хімічного аналізу. Активація сигнальних шляхів JAK-STAT призводить до утворення та транслокації функціональних транскрипційних факторів. Крім того, приплив імуноцітов і підвищена проліферація кератиноцитів також повинні забезпечити унікальні зміни профілю експресії в вусі, які можна досліджувати і оцінити кількісно. Зафіксовані формаліном і запарафінені зразки вуха (зібрані після фази перевірки на імунну реакцію в моделі ГЗТ) піддали імуногістохімічному аналізу, використовуючи антитіла, які специфічно взаємодіють з фосфорильованими STAT3 (клон 58E12, Cell Signaling Technologies). Мишачі вуха обробляли сполукою, що тестують, плацебо або дексаметазоном (клінічно ефективним для лікування псоріазу) або залишали без лікування в моделі ГЗТ для порівняння. Сполука, що тестують, і дексаметазон можуть спричинити аналогічні транскрипційні зміни якісні та кількісні; також і сполука, що тестують, і дексаметазон можуть зменшити число клітин, що інфільтрують. Як системне застосування, так і місцеве застосування сполуки, що тестують, може давати інгібуючі ефекти, тобто зменшувати число клітин, що інфільтрують, та інгібувати транскрипційні зміни. Приклад E: Протизапальна дія in vivo Сполуки цього винаходу можна оцінювати на моделях з гризунами або моделях без гризунів, призначених для відтворення реакції на окрему або складну пухлину. Наприклад, моделі артриту гризунів можна використовувати для оцінювання терапевтичного потенціалу сполук, що вводяться з профілактичною або лікувальною метою. Такі моделі включають, але, не обмежуються, колаген-індукований артрит мишей чи пацюків, ад'ювант-індукований артрит щурів і колаген/антитіло-індукований артрит. Аутоімунні захворювання включають, але, не обмежуються, розсіяний склероз, цукровий діабет I типу, увеоретініт, тіреодіт, міастенію гравіс, імуноглобулін-нефропатію, міокардит, чутливість дихальних шляхів (астму), туберкульоз шкіри або коліт, які можна також використовувати для оцінювання терапевтичного потенціалу даних сполук. Ці моделі позитивно зарекомендували себе у науково-дослідному співтоваристві та добре знайомі фахівцям у цій галузі (публікація Coligan, J.E. et al, Current Protocols in Immunology, Vol 3., Wiley Press.; публікація Winyard, P.G. and Willoughby, D.A., Methods in Molecular Biology: Vol. 225, Inflammation Protocols., Humana Press, 2003.). Приклад F: Тваринні моделі для лікування синдрому сухості очей, увеїту та кон'юнктивіту Лікарські засоби можуть оцінюватися за допомогою однієї або декількох доклінічних моделей синдрому сухості очей, добре знайомим фахівцям у цій галузі, включаючи, але, не обмежуючись, моделі конканаваліну А (ConA) слізної залози кролика, моделі скополамину, що вводиться мишам (підшкірно або трансдермально), моделі ботулізму слізної залози миші або будь-який з багатьох аутоімунних спонтанних моделей гризунів, які призводять до дисфункції 22 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 очних залоз (наприклад, NOD-SCID, MRL/lpr або NZB/NZW) (Barabino et al., Experimental Eye Research 2004, 79, 613-621 і Schrader et al., Developmental Opthalmology, Karger 2008, 41, 298312). Кінцеві критерії оцінки в цих моделях можуть включати гістопатологію очних залоз або ока (рогівки і т.д.) і, можливо, класичний тест Шірмера (Schirmer) або його модифіковану версію (Barabino et al.), де вимірюють кількість виділених сліз. Дію засобу можна оцінити шляхом введення засобів різними способами (наприклад, системне або місцеве введення), що можна почати до або після вимірного захворювання. Засоби можуть оцінюватися за допомогою однієї або декількох доклінічних моделей увеїту, добре знайомим фахівцям у цій галузі. Вони включають, але, не обмежуються, експериментальні моделі аутоімунного увеїту і моделі увеїту, індукованого ендотоксином. Експериментальні моделі аутоімунного увеїту можна виконувати на кроликах, щурах або мишах, і вони можуть включати пасивну або активну імунізацію. Наприклад, будь-який з антигенів сітківки можна використовувати для підвищення чутливості тварин до відповідного імуногену, після чого тварин можна стимулювати аналогічним антигеном. Модель увеїту, індукованого ендотоксином, є більш потужнішою і включає місцеве або системне введення ліпополісахаридів в сублетальних дозах. Кінцеві критерії оцінки для обох моделей можуть включати огляд очного дна, гістопатологію, крім усього іншого. Ці моделі розглядає Сміт (Smith) зі співробітниками (Immunology and Cell Biology 1998, 76, 497-512). Дію засобів оцінюють шляхом введення засобів різними способами (наприклад, системне або місцеве введення), яке можна почати до або після вимірного захворювання. Деякі моделі, наведені вище, можуть також викликати склерит/епісклерит, хоріоїдит, циклит або запалення райдужної оболонки, і тому використовуються при дослідженні потенційної дії сполук для терапевтичного лікування цих захворювань. Засоби також можна оцінювати за допомогою однієї або декількох доклінічних моделей кон'юнктивіту, добре знайомим фахівцям у цій галузі. Вони включають, але, не обмежуються, моделі гризунів, де використовують морських свинок, щурів або мишей. Моделі з морськими свинками включають моделі, в яких використовується активна чи пасивна імунізація і/або протоколи імунної стимуляції антигенами, такими як яєчний альбумін або амброзії (наведені в Groneberg, D.A., et al., Allergy 2003, 58, 1101-1113). Моделі з пацюками і мишами аналогічні за загальною схемою з моделями з морськими свинками (також розглянуті Groneberg). Дію засобу можна оцінювати шляхом введення засобів різними способами (наприклад, системне або місцеве введення), яке можна почати до або після вимірного захворювання. Кінцеві критерії оцінки таких досліджень можуть включати, наприклад, гістологічний, імунологічний, біохімічний або молекулярний аналіз очних тканин, таких як кон'юнктиви. Різні модифікації цього винаходу в доповнення до описаних тут будуть зрозумілі фахівцям у цій галузі з цього опису. Такі модифікації також потрапляють в межі цієї формули винаходу. Кожне посилання, в тому числі посилання на всі патенти, патентні заявки та публікації, які вказані в цьому документі, включені в цю заявку шляхом посилання у повному обсязі. 40 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 55 60 1. Сполука, вибрана з групи: 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрил і 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1Н-піразол-1-іл]гептаннітрил; або її фармацевтично прийнятна сіль. 2. Сполука за п. 1, що є 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 3. Сполука за п. 1, що є (3R)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 4. Сполука за п. 1, що є (3S)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 5. Сполука за п. 1, що є фосфатом 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу. 6. Сполука за п. 1, що є фосфатом (3R)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу. 7. Сполука за п. 1, що є фосфатом (3S)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]октаннітрилу. 8. Сполука за п. 1, що є 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 23 UA 106078 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 9. Сполука за п. 1, що є (3R)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 10. Сполука за п. 1, що є (3S)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептаннітрилом або його фармацевтично прийнятною сіллю. 11. Сполука за п. 1, що є фосфатом 3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептаннітрилу. 12. Сполука за п. 1, що є фосфатом (3R)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептаннітрилу. 13. Сполука за п. 1, що є фосфатом (3S)-3-[4-(7Н-піроло[2,3-d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1іл]гептаннітрилу. 14. Композиція, що містить сполуку або сіль за будь-яким з пп. 1-4 і 8-10 або сіль за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13, а також щонайменше один фармацевтично прийнятний носій. 15. Композиція за п. 14, яка відрізняється тим, що є придатною для місцевого введення. 16. Композиція за п. 14, яка відрізняється тим, що є придатною для трансдермального введення. 17. Композиція за п. 16 у формі трансдермального пластиру, мазі, лосьйону, крему або гелю. 18. Спосіб лікування захворювання у пацієнта, у якого це захворювання пов'язане з активністю янус-кінази, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 8-10 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 19. Спосіб лікування аутоімунного захворювання у пацієнта, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 8-10 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 20. Спосіб лікування захворювання шкіри, пухирчатки звичайної (ПЗ), бульозного пемфігоїду (БП), розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту, ювенільного артриту, діабету І типу, вовчака, атопічного дерматиту, псоріазу, запального захворювання кишечнику, хвороби Крона, міастенії гравіс, імуноглобулін-нефропатії, дерматиту, підвищеної чутливості шкіри, подразнення шкіри, шкірного висипу, контактного дерматиту, алергічного контактного дерматиту, міокардиту або аутоімунного розладу щитовидної залози у пацієнта, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 8-10 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 21. Спосіб лікування раку у пацієнта, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 8-10 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що вказаний рак є раком передміхурової залози, раком нирки, раком печінки, раком молочної залози, раком легені, раком щитовидної залози, саркомою Капоші, хворобою Кастельмана, раком підшлункової залози, лімфомою, лейкемією, множинною мієломою, Т-клітинною лімфомою шкіри і В-клітинною лімфомою шкіри. 23. Спосіб лікування мієлопроліферативного захворювання у пацієнта, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 810 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що вказане мієлопроліферативне захворювання є справжньою поліцитемією (ІП), есенціальною тромбоцитемією (ЕТ), мієлофіброзом з мієлоїдною метаплазією (МММ), первинним мієлофіброзом (ПМФ), хронічним мієлолейкозом (ХМЛ), хронічним мієломоноцитаринм лейкозом (ХММЛ), гіпереозинофільним синдромом (ГЕС), ідіопатичним мієлофіброзом (ІМФ) або системним мастоцитозом (CM). 25. Спосіб лікування запального захворювання, іриту, увеїту, склериту, кон'юнктивіту, запального захворювання дихальних шляхів, запальної міопатії, міокардиту, вірусного захворювання, вірусу Епштейна-Барр (EBV), гепатиту В, гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), Т-лімфотропного вірусу людини І-типу (HTLV 1), вірусу Варіцела-Зостер (ВЗВ), вірусу папіломи людини (HPV), відторгнення органа трансплантата, ішемії-реперфузії або захворювання, що пов'язане з ішемічною подією, анорексії або кахексії, втоми, відторгнення алотрансплантата і хвороби "трансплантат проти хазяїна" у пацієнта, при якому вказаному пацієнтові вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі за будь-яким з пп. 1-4 і 810 або солі за будь-яким з пп. 5-7 і 11-13. 26. Спосіб отримання солі фосфорної кислоти формули III: 24 UA 106078 C2 R 1 N N N N N 5 10 15 N H , III 1 де R означає Н або метил, при якому сполуку формули III піддають реакції з фосфорною кислотою. 27. Спосіб за п. 26, який відрізняється тим, що отримують фосфат 3-[4-(7Н-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]октаннітрилу. 28. Спосіб за п. 26, який відрізняється тим, що отримують фосфат 3-[4-(7Н-піроло[2,3d]піримідин-4-іл)-1H-піразол-1-іл]гептаннітрилу. 29. Спосіб за будь-яким з пп. 26-28, який відрізняється тим, що його здійснюють у присутності органічного розчинника. 30. Спосіб за п. 29, який відрізняється тим, що вказаним органічним розчинником є спирт. 31. Спосіб за п. 30, який відрізняється тим, що спирт вибирають з групи, що включає метанол, етанол, ізопропанол і бутанол. 32. Спосіб за будь-яким з пп. 26-28, який відрізняється тим, що реакцію проводять при температурі вище ніж приблизно 20 °C. 33. Спосіб за будь-яким з пп. 26-28, який відрізняється тим, що реакцію проводять при температурі вище ніж приблизно 60 °C. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 25