Похідні етинілу як алостеричні модулятори метаботропного рецептора глутамату mglur 5

Реферат: Даний винахід стосується етинільної похідної формули І МЕТАБОТРОПНОГО РЕЦЕПТОРА UA 110862 C2 (12) UA 110862 C2 3 R ' R () n N R 2 R 2' Y N R R () m V U 3 8 O 1 , (І) де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 6 7 7’ V позначає -N(R )- або -C(R R ), 6 7 7’ де R позначає водень або нижчий алкіл, a R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, СН2-нижчу алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С3-С6-циклоалкіл; 1 R позначає феніл або гетероарил, які, можливо, містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; m дорівнює 0 або 1; якщо m дорівнює 1, 3 3’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, СН 2-нижчу алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; n дорівнює 0 або 1; якщо n дорівнює 1, 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, СН 2-нижчу алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; 3 7 або, якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 0, R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати С4-6-циклоалкіл; 2 3 3 7 або, якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 1, R та R або R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати С4-6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятної солі приєднання кислоти, рацемічної суміші або її відповідного енантіомера та/або оптичного ізомеру та/або його стереоізомера. Знайдено, що сполуки загальної формули І є алостеричними модуляторами метаботропного глутаматного рецептора 5 підтипу (mGluR5). 3 R 3' ()m V N N U 1 R 2 R R 8 R Y O ()n 2' R UA 110862 C2 Даний винахід стосується етинільного похідного формули I 3 R 3' ()m V N N 8 U 2 R R R ()n 2' R Y O 1 R 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 I, де U позначає N або CH, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає –N(R )-, -O- або –C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 6 7 7’ V позначає –N(R )- або –C(R R ), 6 7 7’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C3-C6-циклоалкіл; 1 R позначає феніл або гетероарил, які, можливо, містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; m дорівнює 0 або 1; якщо m дорівнює 1, 3 3’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH 2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C 3-C6циклоалкіл; n дорівнює 0 або 1; якщо n дорівнює 1, 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C 3-C6-циклоалкіл; 3 7 або якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 0, то R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати C4-6-циклоалкіл; 2 3 3 7 або якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 1, R та R або R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати C 4-6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятної солі приєднання кислоти, рацемічної суміші, або його відповідного енантіомера та/або оптичного ізомеру та/або стереоізомера. Несподівано було знайдено, що сполуки загальної формули I є алостеричними модуляторами метаботропного глутаматного рецептора 5 підтипу (mGluR5). В центральній нервовій системі (ЦНС) передача нервових імпульсів здійснюється шляхом взаємодії між нейротрансмітером, який випускається нейроном, з нейрорецептором. Глутамат є основним нейромедиатором збудження в головному мозку, і він відіграє особливу роль в різних функціях центральної нервової системи (ЦНС). Рецептори глутаматзалежних стимулів підрозділяються на дві основні групи. Рецептори першої основної групи, власне, іонотропні рецептори, формують контрольовані лігандом іонні канали. Метаботропні глутаматні рецептори (mGluR) належать до другої основної групи і, крім того, вони належать до сімейства рецепторів, спряжених з G-білком. Зараз відомо вісім різних членів цього сімейства mGluR, і деякі з них навіть мають підтипи. На основі гомології їх послідовності, механізмів передачі сигналу та селективності агоністів, ці вісім рецепторів можна розділити на три підгрупи: mGluR1 та mGluR5 належать до I групи, mGluR2 та mGluR3 належать до II групи, і mGluR4, mGluR6, mGluR7 та mGluR8 належать до III групи. Ліганди метаботропних глутаматних рецепторів, що належать до першої групи, можна застосовувати для лікування або профілактики гострих та/або хронічних неврологічних розладів, таких як психоз, епілепсія, шизофренія, хвороба Альцгеймера, когнітивні розлади та порушення пам’яті, а також хронічного та гострого болю. Одним з показань для лікування у цьому зв’язку є обмежена функція головного мозку, спричинена операцією з відключенням або трансплантацією, поганим кровопостачанням головного мозку, ушкодженнями спинного мозку, травмами голови, гіпоксією при вагітності, 1 UA 110862 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зупинкою серця та гіпоглікемією. Іншими показаннями до лікування є ішемія, хорея Гентингтона, аміотрофічний бічний склероз (ALS), деменція, спричинена СНІДом, очні травми, ретинопатія, ідіопатичний паркінсонізм або медикаментозний паркінсонізм, а також стани, які приводять до глутамат-дефіцитних функцій, таких як, наприклад, м’язові спазми, конвульсії, мігрень, нетримання сечі, нікотинова залежність, опіатна залежність, тривожність, блювання, дискінезія та депресії. Розладами, які повністью або частково опосередковані mGluR5 є, наприклад, гострі, травматичні та хронічні дегенеративні процеси у нервовій системі, такі як хвороба Альцгеймера, старече недоумство, хвороба Паркінсона, хорея Гентингтона, аміотрофічний бічний склероз та множинний склероз, психічні захворювання, такі як шизофренія та тривожність, депресія, біль та наркоманія (Expert Opin. Ther. Patents (2002), 12, (12)). Новим напрямком для розробки селективних модуляторів є пошук сполук, які діють за алостеричним механізмом, модулюючи рецептор шляхом зв’язування з сайтом, відмінним від того, який є висококонсервативним ортостеричним сайтом зв’язування. Нещодавно було виявлено, що алостеричні модулятори mGluR5 є новими фармацевтичними сутностями, які забезпечують обговорювану привабливу альтернативу. Алостеричні модулятори були описані, наприклад, в таких джерелах: WO2008/151184, WO2006/048771, WO2006/129199, WO2005/04479; а також: Molecular Pharmacology, 40, 333-336, 1991; The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, Vol 313, No. 1, 199-206, 2005; Останніми роками були досягнуті суттєві успіхи в розумінні патофізіології деяких захворювань розвитку головного мозку, які дають підстави припускати, що синтез білка в синапсах запускається шляхом активації метаботропних глутаматних рецепторів I групи. Такі розлади включають синдром ламкої X-хромосоми, аутизм, ідіопатичний аутизм, комплекс туберозного склерозу, нейрофіброматоз 1 типу або синдром Ретта (Annu. Rev. Med., 2011, 62, 31.1-31.19; Neuroscience 156, 2008, 203-215). З попереднього рівня техніки відомі позитивні алостеричні модулятори. Вони є сполуками, які самі безпосередньо не активують рецептори, але суттєво підсилюють агоніст-стимульовані відгуки, підвищують дієвість та максимальну ефективність. Зв’язування таких сполук підвищує спорідненість глутамат-сайтових агоністів до їх позаклітинного N-кінцевого сайта зв’язування. Таким чином, алостерична модуляція є привабливим механізмом для підсилення належної фізіологічної активації рецептора. Існує нестача селективних алостеричних модуляторів для рецептора mGluR5. Існуючі модулятори рецептора mGluR5, як правило, мають незадовільну розчинність у воді та характеризуються низькою біодоступністю при оральному введенні. Таким чином, залишається необхідність в сполуках, які позволяють подолати ці недоліки, і які з достатньою ефективністю забезпечують селективне алостеричне модулювання рецептора mGluR5. Сполуки формули I відрізняються тим, що вони мають цінні терапевтичні властивості. Їх можна застосовувати при лікуванні або профілактиці розладів, зв’язаних з алостеричними модуляторами рецептора mGluR5. Найкращими показаннями для цих сполук, які є алостеричними модуляторами, є шизофренія та когнітивні розлади. Даний винахід стосується сполук формули I, а також їх фармацевтично прийнятних солей, у випадку, коли це є застосовним, сумішей енантіомерів або діастереомерів, або їх енантіомерно чи діастереомерно чистих форм, таких сполук як фармацевтично активних речовин, способу їх одержання, а також застосування для лікування або профілактики розладів, зв’язаних з алостеричними модуляторами рецептора mGluR5, таких як шизофренія, когнітивні розлади, синдром ламкої X-хромосоми або аутизм, а також фармацевтичних композицій, що містять сполуки формули I. Нижченаведені визначення загальних термінів, використовувані в даному описі, застосовуються незалежно від того, чи зустрічається обговорюваний термін окремо або в комбінації. В даному тексті термін "нижчий алкіл" позначає насичену, тобто аліфатичну, вуглеводневу групу, що включає лінійний або розгалужений вуглецевий ланцюг, що складається з 1-4 атомів вуглецю. Прикладами “алкільної” групи є метил, етил, н-пропіл та ізопропіл. Термін “алкокси” позначає групу -O-R’, у якій R’ позначає нижчий алкіл, визначений вище. Термін “етиніл” позначає групу −C≡C-. Термін “циклоалкіл” позначає насичене вуглецеве кільце, що містить від 3 до 6 кільцевих атомів вуглецю, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил або циклогексил. Термін “гетероарил” позначає 5- або 6-членне ароматичне кільце, яке містить принаймні один N, O або S-гетероатом, наприклад, піридиніл, піримідиніл, піразоліл, піридазиніл, 2 UA 110862 C2 5 імідазоліл, триазоліл, тієніл або піразиніл. Термін "фармацевтично прийнятна сіль" або “фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти” охоплює солі з неорганічними та органічними кислотами, такими як хлористоводнева кислота, азотна кислота, сірчана кислота, фосфорна кислота, лимонна кислота, мурашина кислота, фумарова кислота, малеїнова кислота, оцтова кислота, бурштинова кислота, винна кислота, метансульфонова кислота, п-толуолсульфонова кислота тощо. Одним з втілень даного винаходу є сполука формули 3 R 3' ()m V N N 8 U 2 R R R 2' ()n R Y O 1 R I-1 10 15 20 25 30 35 де U позначає N або CH; 8 R позначає водень; Y позначає CH2, O, -N(CH3)- або -N(CH2CH3)-; V позначає CH2, -NH- або -N(CH3)-; 1 R позначає феніл або піридиніл, які, можливо, заміщені галогеном; m дорівнює 0 або 1; якщо m дорівнює 1, 3 3’ R /R незалежно один від одного позначають водень або нижчий алкіл, n дорівнює 1; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень або нижчий алкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш, або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер, наприклад, такі сполуки: 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он 6,6-диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он 3,4,4-триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 1-[6-(4-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 3,4,4-триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4-диметилпіролідин-2-он 5,5-диметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он 3,4,4-триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он 3-етил-4,4-диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он 1,5,5-триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он або 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он. Ще одним втіленням даного винаходу є сполука формули: 40 2' R N N U 8 R 2 R Y O 1 R 45 IA де U позначає N або CH, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 3 UA 110862 C2 4 5 10 15 20 5 5 ’ Y позначає –N(R )-, O або -C(R R )- ; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 1 R позначає феніл або гетероарил, які, можливо, містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH 2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C3-C6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш, або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. Прикладами сполук формули IA є такі: 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он 3,4,4-триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 1-[6-(4-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 3,4,4-триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4-диметилпіролідин-2-он 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он 3,4,4-триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он або 3-етил-4,4-диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он. Ще одним втіленням даного винаходу є сполука формули 2' R 2 R Y N N 8 R U O 1 R 25 30 35 IB де U позначає N або CH, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає –N(R )-, O або –C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 1 R позначає феніл або гетероарил, які, можливо, містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C 3-C6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш, або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. Конкретним прикладом сполуки формули IB є така: 6,6-диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он. Ще одним втіленням даного винаходу є сполука формули: 2' R HN N N 8 R U 2 R Y O 1 40 45 R IC, де U позначає N або CH, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 5 5 ’ Y позначає -N(R )-, O або -C(R R )- ; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 UA 110862 C2 1 5 R позначає феніл або гетероарил, які можливо містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH 2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C3-C6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш, або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. Прикладом сполуки формули IC є така: 5,5-диметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он. Ще одним втіленням даного винаходу є сполука формули 10 2' R 6 R N N N 8 R U 2 R Y O 1 R 15 20 25 30 35 40 45 ID, де U позначає N або CH, 8 R позначає водень, галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -O- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або нижчий алкіл, а R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 6 R позначає водень або нижчий алкіл; 1 R позначає феніл або гетероарил, які, можливо, містять як замісник галоген, нижчий алкіл або нижчу алкоксигрупу; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, нижчий алкіл, CH 2-нижчу алкоксигрупу, або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати C 3-C6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш, або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. Прикладами сполук формули I-D є такі: 1,5,5-триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он або 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он. Одержання сполуки формули I за даним винаходом можна проводити паралельними або збіжними шляхами синтезу. Способи синтезу сполук за даним винаходом представлені на наведених далі схемах 1 та 2. Навички, потрібні для проведення реакцій та очистки одержаних продуктів, є доступними фахівцям в даній галузі техніки. Замісники та індекси, використовувані в наведеному далі описі способів, мають значення, розкриті в даному тексті вище. Сполуки формули I можна одержувати способами, представленими нижче, способами, представленими в прикладах, або аналогічними способами. Придатні умови реакцій для конкретних реакційних стадій є відомими фахівцю в даній галузі техніки. Послідовність реакцій не обмежена тією, що наведена на схемах, навпаки, в залежності від вихідних речовин та їх відносної реакційної здатності, послідовність реакційних стадій можна легко змінювати. Вихідні речовини або є у продажу, або їх можна одержати способами, аналогічними способам, наведеним нижче, способами, описаними в джерелах, на які зроблені посилання в описі або у прикладах, або способами, відомими в даній галузі техніки. Сполуки формули I за даним винаходом та їх фармацевтично прийнятні солі можна одержати способами, відомими в даній галузі техніки, наприклад, за допомогою варіанта способу, описаного нижче, який включає: a) введення в реакцію сполуки формули 5 UA 110862 C2 R R 3' 3 R ()m ()n V N N R 2' Y O U Br 2 6 з придатним арилацетиленом формули CH 1 R 2 5 з одержанням сполуки формули R R 3' 3 R ()m ()n V N N 10 R 2' Y O U R 2 1 I де замісники описані вище, або b) введення в реакцію сполуки формули 3 R 3' R 2 R ()m ()n V HN 2' R Y O 4 з придатною сполукою формули 15 Br N U R R 8 1 3 з одержанням сполуки формули R R 3' 3 R ()m V N N R R 2' Y O U 20 ()n 2 1 I 6 UA 110862 C2 5 10 де замісники описані вище, і, за бажанням, перетворення одержаних сполук на фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти. Одержання сполук формули I описано далі більш детально на схемах 1 та 2 та у прикладах 1-16. Схема 1 2. K2CO3, Cu(I)I N,N’-диметилендіамін діоксан, 16 год., 100 °C 1. Біс-(tpp)-Pd(II)Cl2 Et3N, CuI, THF, 16 год., 60 °C Br N I 1. Bis-(tpp)-Pd(II)Cl2 Et3N, CuI, THF 16h 60°C + U 8 R 1 3 R 3' N 8 R U R R Br 1 + V HN ()m 4 3 1 3' R 2. K2CO3, Cu(I)I N,N´-dimethylethylenediamine dioxane, 16h, 100°C V N N U 1 3 R ()m 8O R 2 ()n R Y R 2 2' R O 2' R ()n 2 R Y I R 15 20 25 30 Похідне етинілпіридину або етинілпіримідину формули I можна одержати, наприклад, сполученням за Соногаширою придатного 5-бром-2-йодпіридину або піримідину 1 з придатним образом заміщеним арилацетиленом 2 з одержанням відповідних похідних 5-бром-2етинілпіридину або піримідину 3. Заміщені сполуки 3 за допомогою придатного похідного лактаму, циклічного карбамату, циклічної сечовини або піразолідин-3-ону 4 в присутності основи, такої як карбонат калію, та за допомогою йодиду міді(I) та N,N´-диметилетилендіаміну в розчиннику, такому як діоксан, дає цільове похідне етинілпіридину або етинілпіримідину формули I. Схема 2 2. Біс-(tpp)-Pd(II)Cl2 Et3N, TPP, CuI, DMF, 2 год., 70 °C 1. Cs2CO3, ксантфос Pd(dba)3, толуол 1 год., 90 °C DMF, 2 год., 70 °C 7 UA 110862 C2 3 R 3' R I N Br + U 8 R 5 ()m V HN 2' R 2 ()n R 1. Cs2CO3, xantphos Pd2(dba)3, toluene 1h 90°C 3' R V N Y N 4 O Br 3' R 2. Bis-(tpp)-Pd(II)Cl2 Et3N, TPP, CuI DMF, 2h, 70°C V N N U 3 R ()m U 8O R 3 R ()m 2' R ()n 2 R 1 + Y 6 R 2 2' R 2 R ()n Y 8O I R 1 R 5 10 Похідне етинілпіридину або етинілпіримідину формули I можна одержати, наприклад, шляхом заміщення 2-бром-5-йодпіридину або піримідину 5 за допомогою придатного похідного лактаму, циклічного карбамату, циклічної сечовини або піразолідин-3-ону 4 в присутності основи, такої як карбонат цезію, та за допомогою ксантфосу і Pd2(dba)3 в розчиннику, такому як толуол, з одержанням цільових похідних 2-бромпіридину або піримідину 6. Сполучення за Соногаширою 6 з придатним чином заміщеним арилацетиленом 2 дає похідне етинілпіридину або етинілпіримідину формули I. Перелік прикладів: Пр. Назва EC50 (нМ) mGlu5PAM Еф. (%) 4,4-диметил-1-(6фенілетинілпіридин-3іл)піролідин-2-он 49 75 6,6-диметил-3-(6фенілетинілпіридин-3-іл)[1,3]оксазинан-2-он 96 85 3,4,4-триметил-1-(6фенілетинілпіридин-3іл)імідазолідин-2-он 15 45 1-[6-(4-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4триметилімідазолідин-2-он 50 44 Структура N N 1 O O N N 2 O 3 N N N O N 4 N N O F 8 UA 110862 C2 Пр. Назва EC50 (нМ) mGlu5PAM Еф. (%) 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4триметилімідазолідин-2-он 19 42 3,4,4-триметил-1-(6-піридин-3ілетинілпіридин-3іл)імідазолідин-2-он 241 36 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4диметилпіролідин-2-он 39 62 O 5,5-диметил-2-(6фенілетинілпіридин-3іл)піразолідин-3-он 62 56 O 4,4-диметил-1-(6фенілетинілпіримідин-3іл)піролідин-2-он 36 39 3,4,4-триметил-1-(2фенілетинілпіримідин-5іл)імідазолідин-2-он 3-етил-4,4-диметил-1-(2фенілетинілпіримідин-5іл)імідазолідин-2-он 79 52 Структура 5 N N N O F 6 N N N O N N N 7 O F 8 9 N N N N N N 10 N N N O N 11 N N N O N 9 UA 110862 C2 Назва EC50 (нМ) mGlu5PAM Еф. (%) 1,5,5-триметил-2-(6фенілетинілпіридин-3іл)піразолідин-3-он 40 66 O 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5триметилпіразолідин-3-он 38 63 O 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5триметилпіразолідин-3-он 53 57 O 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5диметилпіразолідин-3-он 68 38 O Пр. 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5диметилпіразолідин-3-он 40 41 Структура N N N 12 O N 13 N N F N N N 14 F F N 15 N N F N 16 F N N F Експериментальна частИНА Приклад 1 4,4-Диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он 5 N N O Стадія 1: 5-Бром-2-фенілетинілпіридин 10 UA 110862 C2 Br N 5 10 Біс(трифенілфосфін)паладію(II) дихлорид (62 мг, 0,088 моль, 0,05 екв.) розчиняли в 5 мл тетрагідрофурану (THF). При кімнатній температурі додавали 5-бром-2-йодпіридин (500 мг, 1,76 моль) та фенілацетилен (216 мг, 2,11 моль, 1,2 екв.), Додавали триетиламін (0,74 мл, 5,28 моль, 3 екв.) та йодид міді(I) (10 мг, 0,053 моль, 0,03 екв.), і цю суміш перемішували протягом 16 год. при 60 °C. Реакційну суміш випарювали досуха та наносили безпосередньо на колонку з силікагелем. Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на колонці з силікагелем, елюювали градієнтом гептан:етилацетат 100:0 – 90:10. Цільовий 5-бром-2-фенілетинілпіридин (354 мг, вихід 78%) одержували у вигляді світло-жовтої твердої речовини, MS: m/e = 258,0/259,9 + (M+H ). Стадія 2: 4,4-Диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он N N O 15 20 25 До суспензії 5-бром-2-фенілетинілпіридину (Приклад 1, стадія 1) (40 мг, 0,155 моль), 4,4диметилпіролідин-2-ону (21 мг, 0,186 моль, 1,2 екв.), карбонату калію (64 мг, 0,465 моль, 3 екв.) та N,N´-диметилетилендіаміну (1,4 мг, 0,015 моль, 0,1 екв.) в 1 мл діоксану додавали в атмосфері аргону йодид міді(I) (3 мг, 0,015 моль, 0,1 екв.). Цю суміш перемішували протягом ночі при 100 °C. Реакційну суміш охолоджували та екстрагували насиченим розчином NaHCO 3 і два рази етилацетатом. Органічні шари екстрагували сольовим розчином, об’єднували, висушували над сульфатом натрію та випарювали досуха. Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на колонці з силікагелем, елюювали градієнтом гептан:етилацетат 100:0 – 30:70. Цільовий 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он (30 мг, вихід 67%) + одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 291,1 (M+H ). Приклад 2 6,6-Диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он O N N O 30 Стадія 1: Бензиловий ефир (3-гідрокси-3-метилбутил)карбамінової кислоти O O 35 N O Метил-3-(бензилоксикарбоніламіно)пропіонат (10 г, 42,1 моль) (CAS 54755-77-0) розчиняли в THF (150 мл) та охолоджували до 0-5 °C. Додавали по краплях 3н. розчин метилмагнійброміду в THF (56,2 мл, 120 моль, 4 екв.), і цю суміш перемішували протягом 1 год. при 0-5 °C. Реакційну суміш екстрагували насиченим розчином NH4Cl та два рази EtOAc. Органічні шари висушували над Na2SO4 і випарювали досуха. Цільовий бензиловий ефир (3-гідрокси-3 11 UA 110862 C2 метилбутил)карбамінової кислоти (11,6 г, кількісн.) одержували у вигляді безбарвного масла, + MS: m/e = 238,1 (M+H ) та використовували на наступній стадії без додаткової очистки. Стадія 2: 6,6-Диметил-[1,3]оксазинан-2-он N O 5 10 15 O Бензиловий ефир (3-гідрокси-3-метилбутил)карбамінової кислоти (11,6 г, 48,9 моль) (Приклад 72, стадія 1) розчиняли в THF (250 мл) та додавали порціями гідрид натрію (60%, 5,2 г, 108 моль, 2,2 екв.). Цю суміш перемішували протягом 3 год. при кімнатній температурі. Обережно вносили 5 мл насиченого розчину NaHCO3, і цю суміш випарювали досуха за ® допомогою isolute . Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією, безпосередньо наносячи залишок на колонку з силікагелем, елюювали градієнтом етилацетат:метанол 100:0 – 90:10. Цільовий 6,6-диметил-[1,3]оксазинан-2-он (3,2 г, вихід 51%) одержували у вигляді жовтої + твердої речовини, MS: m/e = 130,1 (M+H ). Стадія 3: 6,6-Диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он O N N O 20 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 307,2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 2, з 5-бром-2фенілетинілпіридину (Приклад 1, стадія 1) та 6,6-диметил-[1,3]оксазинан-2-ону (Приклад 2, стадія 2). Приклад 3 3,4,4-Триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 25 N N N O Стадія 1: 1-(6-Бромпіридин-3-іл)-4,4-диметилімідазолідин-2-он N N N O 30 35 40 Br До суспензії 2-бром-5-йодпіридину (1,0 г, 3,52 моль), 4,4-диметилімідазолідин-2-ону (CAS 24572-33-6) (400 мг, 3,52 моль, 1,0 екв.), карбонату цезію (1,72 г, 5,28 моль, 1,5 екв.), та 4,5бис(дифенілфосфіно)-9,9-диметилксантену (ксантфос) (82 мг, 0,141 моль, 0,04 екв.) в 10 мл толуолу додавали в атмосфері аргону аддукт трис(дибензиліденацетон)дипаладію(0) та хлороформу (Pd2(dba)3*CHCl3) (73 мг, 0,07 моль, 0,02 екв.). Цю суміш перемішували протягом 1 год. при 100 °C. Суміш безпосередньо наносили на колонку з 50 г силікагелю і елюювали градієнтом гептан:етилацетат 100:0 – 0:100 та градієнтом етилацетат:метанол 100:0 – 80:20. Цільовий 1-(6-бромпіридин-3-іл)-4,4-диметилімідазолідин-2-он (810 мг, вихід 85%) одержували у + вигляді світло-жовтої твердої речовини, MS: m/e = 207,1/272,1 (M+H ). 12 UA 110862 C2 Стадія 2: 1-(6-Бромпіридин-3-іл)-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он N N N O Br 5 10 1-(6-Бромпіридин-3-іл)-4,4-диметилімідазолідин-2-он (810 мг, 3,0 моль) (Приклад 3, стадія 1) розчиняли в диметилформаміді (DMF) (8 мл) та охолоджували до 0-5 °C. Додавали йодметан (640 мг, 280 мкл, 4,5 моль, 1,5 екв.) та NaH (60%) (156 мг, 3,9 моль, 1,3 екв.), і цю суміш перемішували протягом 2 год. при 0-5 °C. Реакційну суміш обробляли насиченим розчином NaHCO3 та екстрагували два рази EtOAc. Органічні шари екстрагували водою та сольовим розчином, висушували над Na2SO4 та випарювали досуха. Сировий продукт очищали флешхроматографією на колонці з силікагелем, елюювали градієнтом гептан:етилацетат 100:0 – 0:100. Цільовий 1-(6-бромпіридин-3-іл)-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он (800 мг, вихід 94%) + одержували у вигляді жовтої твердої речовини, MS: m/e = 284,1/286,0 (M+H ). Стадія 3: 3,4,4-Триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 15 N N N O 20 25 Біс(трифенілфосфін)паладію(II) дихлорид (6 мг, 8,5 мкмоль, 0,03 екв.) розчиняли в 1 мл DMF. При кімнатній температурі додавали 1-(6-бромпіридин-3-іл)-3,4,4-триметилімідазолідин-2он (80 мг, 282 мкмоль) (Приклад 3, стадія 2) та фенілацетилен (58 мг, 563 мкмоль, 2 екв.). Вносили триетиламін (118 мкл, 0,845 моль, 3 екв.), трифенілфосфін (4,4 мг, 16,9 мкмоль, 0,06 екв.) та йодид міді(I) (1,6 мг, 8,45 мкмоль, 0,03 екв.), і цю суміш перемішували протягом 4 год. ® при 90 °C. Реакційну суміш випарювали досуха за допомогою isolute , і неочищений продукт очищали флеш-хроматографією, безпосередньо наносячи одержану тверду речовину на колонку з силікагелем, елюювали градієнтом етилацетат:гептан 0:100 – 100:0. Цільовий 3,4,4триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он (52 мг, вихід 61%) одержували у + вигляді жовтої твердої речовини, MS: m/e = 306,2 (M+H ). Приклад 4 1-[6-(4-Фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 30 N N N O F 35 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтої твердоїречовини, MS: m/e = 324,2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 1-(6-бромпіридин-3-іл)-3,4,4триметилімідазолідин-2-ону (Приклад 3, стадія 2) та 4-фторфенілацетилену. Приклад 5 1-[6-(3-Фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он 13 UA 110862 C2 N N N O F 5 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтої твердої речовини, MS: m/e = 324,2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 1-(6-бромпіридин-3-іл)-3,4,4триметилімідазолідин-2-ону (Приклад 3, стадія 2) та 3-фторфенілацетилену. Приклад 6 3,4,4-Триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он N N N O N 10 Стадія 1: 5-Бром-2-піридин-3-ілетинілпіридин Br N N 15 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтої твердої речовини, MS: m/e = + 259,0/260,9 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 1, з 5-бром-2йодпіридину та 3-етинілпіридину. Стадія 2: 4,4-Диметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он N N N O N 20 25 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 293,1 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 2, з 5-бром-2-піридин-3ілетинілпіридину (Приклад 6, стадія 1) та 4,4-диметилімідазолідин-2-ону (CAS 24572-33-6). Стадія 3: 3,4,4-Триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он 14 UA 110862 C2 N N N O N 5 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 307,2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 2, з 4,4-диметил-1-(6-піридин-3ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-ону (Приклад 6, стадія 2) та йодметану. Приклад 7 1-[6-(3-Фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4-диметилпіролідин-2-он N N O F 10 15 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 309,1 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 1 та стадія 2, з 5-бром-2йодпіридину, 3-фторфенілацетилену та 4,4-диметилпіролідин-2-ону. Приклад 8 5,5-Диметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он N N N O 20 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 292,1 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 2, з 5-бром-2фенілетинілпіридину (Приклад 1, стадія 1) та 5,5-диметилпіразолідин-3-ону (CAS 42953-82-2). Приклад 9 4,4-Диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он N N O N 25 Стадія 1: 1-(2-Бромпіримідин-5-іл)-4,4-диметилпіролідин-2-он N N O Br N 15 UA 110862 C2 5 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтої твердої речовини, MS: m/e + = 270,1/272,1 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 1, з 2-бром-5йодпіримідину та 4,4-диметилпіролідин-2-ону. Стадія 2: 4,4-Диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он N N O N 10 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-коричневої твердої речовини, MS: + m/e = 292,3 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 1, стадія 3, з 1-(2бромпіримідин-5-іл)-4,4-диметилпіролідин-2-ону (Приклад 9, стадія 1) та фенілацетилену. Приклад 10 3,4,4-Триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он N N N O N 15 Стадія 1: 1-(2-Бромпіримідин-5-іл)-4,4-диметилімідазолідин-2-он N N N O Br N 20 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = + 271,2/273,1 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 1, з 2-бром-5йодпіримідину та 4,4-диметилімідазолідин-2-ону (CAS 24572-33-6). Стадія 2: 4,4-Диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он 25 N N N O N 30 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 293,0 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 1-(2-бромпіримідин-5-іл)-4,4диметилімідазолідин-2-ону (Приклад 10, стадія 1) та фенілацетилену. Стадія 3: 3,4,4-Триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он 16 UA 110862 C2 N N N O N 5 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білої твердої речовини, MS: m/e = 307,2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 2, з 4,4-диметил-1-(2фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-ону (Приклад 10, стадія 2) та йодметану. Приклад 11 3-Етил-4,4-диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он N N N O N 10 15 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтої твердої речовини, MS: m/e + = 321,4 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 2, з 4,4-диметил-1-(2фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-ону (Приклад 10, стадія 2) та йодетану. Приклад 12 1,5,5-Триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он N N N O Стадія 1: 2-(6-Бромпіридин-3-іл)-5,5-диметилпіразолідин-3-он 20 N N N O Br 25 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтого масла, MS: m/e = 270,3/272,3 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 1, з 2-бром-5-йодпіридину та 5,5-диметилпіразолідин-3-ону (CAS 42953-82-2), з використанням діоксану замість толуолу як розчинника. Стадія 2: 2-(6-Бромпіридин-3-іл)-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он 17 UA 110862 C2 N N N O Br 5 10 Суспензію 2-(6-бромпіридин-3-іл)-5,5-диметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 1) (800 мг, 2,96 моль) та мурашиної кислоти (0,57 мл, 14,8 моль, 5 екв.) у воді (8 мл) нагрівали до 100 °C. При цій температурі додавали по краплях формальдегід (36% розчин у воді) (1,13 мл, 14,8 моль, 5 екв.). Цю суміш перемішували протягом ночі при 100 °C. Реакційну суміш охолоджували та обережно підлуговували 2н. NaOH та екстрагували два рази невеликою кількістю дихлорметану. Органічні шари наносили безпосередньо на колонку з силікагелем, і неочищений продукт очищали флеш-хроматографією, елюювали градієнтом гептан:етилацетат 100:0 – 0:100. Цільовий 2-(6-бромпіридин-3-іл)-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он (380 мг, вихід + 45%) одержували у вигляді безбарвного масла, MS: m/e = 284,3/286,3 (M+H ). Стадія 3: 1,5,5-Триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он N N N O 15 20 + Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтого масла, MS: m/e = 306,5 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 2-(6-бромпіридин-3-іл)-1,5,5триметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 2) та фенілацетилену. Приклад 13 2-[6-(3-Фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он N N N O F + 25 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтого масла, MS: m/e = 324,4 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 2-(6-бромпіридин-3-іл)-1,5,5триметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 2) та 3-фторфенілацетилену. Приклад 14 2-[6-(2,5-Дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он N N N O F 30 F Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді жовтої твердої речовини, MS: m/e = 342,4 18 UA 110862 C2 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 2-(6-бромпіридин-3-іл)-1,5,5триметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 2) та 2,5-дифторфенілацетилену. Приклад 15 2-[6-(3-Фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он 5 N N N O F 10 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді коричневого масла, MS: m/e = 310,4 + (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 2-(6-бромпіридин-3-іл)-5,5диметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 1) та 3-фторфенілацетилену. Приклад 16 2-[6-(2,5-Дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он N N N O F 15 20 25 30 35 40 45 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтої твердої речовини, MS: m/e + = 328,4 (M+H ), таким самим способом, як описано у Прикладі 3, стадія 3, з 2-(6-бромпіридин-3іл)-5,5-диметилпіразолідин-3-ону (Приклад 12, стадія 1) та 2,5-дифторфенілацетилену. Біологічний аналіз та одержані дані 2+ Аналіз внутрішньоклітинної мобілізації Ca Одержали моноклональну клітинну лінію HEK-293, стабільно трансфековану за допомогою кДНК, що кодує людський рецептор mGlu5a; для експериментів з позитивними алостеричними модуляторами mGlu5 (PAMs) вибрали клітинну лінію з низьким рівнем експресії рецептора та низькою конститутивною активністю рецептора, щоб здійснити диференціацію агоністичної активності, в залежності від активності PAM. Клітини вирощували згідно зі стандартними методиками (Freshney, 2000) в середовищі Ігла, модифікованому за Дульбекко, з високим вмістом глюкози, з додаванням 1 мМ глютаміну, 10% (об./об.) інактивованої нагріванням сироватки крові плоду корови, пеніциліну/стрептоміцину, 50 мкг/мл гігроміцину та 15 мкг/мл бластицидину (усі реагенти для культивування клітин та антибіотики виробництва Invitrogen, Базель, Швейцарія). 4 Приблизно за 24 год. до експерименту 5×10 клітин/лунку висівали на чорних 96-лункових планшетах з прозорим дном, покритих полі-D-лізином. Клітини навантажували за допомогою 2,5 мкм Fluo-4AM в навантажувальному буфері (1×HBSS, 20 мМ HEPES) протягом 1 год. при 37 °C та промивали п’ять разів навантажувальним буфером. Клітини переміщали в систему Functional Drug Screening System 7000 (Hamamatsu, Париж, Франція), додавали 11 напівлогарифмічних серійних розведень тестованих сполук при 37 °C, і клітини інкубували протягом 10–30 хв., здійснюючи запис флюоресценції в режимі он-лайн. Після закінчення цієї стадії преінкубації до клітин додавали агоніст L-глутамату в концентрації, що відповідає EC20 (як правило, близько 80 мкМ), здійснюючи запис флюоресценції в режимі он-лайн. Щоб врахувати щоденні варіації в реактивності клітин, величину EC20 глутамату визначали безпосередньо перед кожним експериментом шляхом запису повної кривої залежності «доза-відгук» для глутамату. Відгук визначали як різницю між піковою та базальною флюоресценцією (тобто флюоресценцією без додавання L-глутамату), нормалізовану по максимальному стимулювальному ефекту, одержаному при насичувальних концентраціях L-глутамату. Графіки будували в процентах від максимальної стимуляції за допомогою програми XLfit, призначеної 19 UA 110862 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 для апроксимації кривих, яка ітеративно відображає дані за алгоритмом Левенберга– Марквардта. Використовували рівняння для односайтового конкурентного аналізу: y = A + ((BA)/(1+((x/C)D))), де y позначає процентну частку від максимального стимулювального ефекту, A – мінімальне значення y, B - максимальне значення y, C – EC50, x – log10 від концентрації конкуруючої речовини, і D – нахил кривої (коефіцієнт Хілла). З цих кривих були розраховані: величина EC50 (концентрація, при якій досягається половина від максимальної стимуляції) та коефіцієнт Хілла, а також максимальний відгук в процентах від максимального стимулювального ефекту, одержаного при насичувальних концентраціях L-глутамату. Позитивні сигнали, одержані під час преінкубації з тестовими PAM-сполуками (тобто перед внесенням L-глутамату в концентрації EC20), є індикатором агоністичної активності; відсутність таких сигналів свідчила про відсутність агоністичної активності. Пригнічення сигналу, спостережуване після додавання EC20-концентрації L-глутамату, вказувало на інгібіторну активність тестованої сполуки. У переліку представлених вище прикладів наведені відповідні результати для сполук, причому усі вони мають значення EC50< 250 нМ. Сполуки формули (I) та їх фармацевтично прийнятні солі можна застосовувати як лікарські засоби, наприклад, в формі лікарських препаратів. Фармацевтичні препарати можна вводити орально, наприклад, в формі таблеток, таблеток, покритих оболонкою, драже, твердих та м’яких желатинових капсул, розчинів, емульсій або суспензій. Крім того, введення можна проводити ректально, наприклад, в формі супозиторіїв, або парентерально, наприклад, в формі розчинів для ін’єкцій. Сполуки формули (I) та їх фармацевтично прийнятні солі можна процесувати з фармацевтично інертними, неорганічними або органічними наповнювачами для виробництва фармацевтичних препаратів. Як наповнювачі для таблеток, таблеток, покритих оболонкою, драже та твердих желатинових капсул можна використовувати, наприклад, лактозу, кукурудзяний крохмаль або його похідні, тальк, стеаринову кислоту або її солі тощо Придатними наповнювачами для м’яких желатинових капсул є, наприклад, рослинні олії, воски, жири, напівтверді та рідкі поліоли тощо; при цьому, в залежності від природи діючої речовини, у випадку м’яких желатинових капсул наповнювач, як правило, не потрібний. Придатними наповнювачами для виготовлення розчинів та сиропів є, наприклад, вода, поліоли, сахароза, інвертний цукор, глюкоза тощо. У випадку водних розчинів для ін’єкцій, виготовлених з розчинних у воді солей сполук формули (I), можна використовувати ад’юванти, такі як спирти, поліоли, гліцерин, рослинні олії тощо, але, як правило, в них немає потреби. Придатними наповнювачами для супозиторіїв є, наприклад, природні або отверджені масла, воски, жири, напіврідкі або рідкі поліоли тощо. Крім того, фармацевтичні препарати можуть містити консерванти, солюбілізатори, стабілізатори, зволожувальні агенти, емульгатори, підсолоджувачі, барвники, ароматизатори, солі для зміни осмотичного тиску, буфери, маскувальні агенти або антиоксиданти. Вони також можуть містити додаткові терапевтично значущі речовини. Як згадувалося раніше, лікарські засоби, що містять сполуку формули (I) або її фармацевтично прийнятні солі та терапевтично інертний наповнювач, також є об’єктом даного винаходу, так само як і спосіб виготовлення таких лікарських засобів, який включає приведення однієї чи декількох сполук формули I або їх фармацевтично прийнятних солей і, за бажанням, однієї чи декількох інших терапевтично значущих речовин, в галенову лікарську форму спільно з одним чи декількома терапевтично інертними носіями. Крім того, як згадувалося раніше, застосування сполук формули (I) для виготовлення лікарських засобів, ефективних для профілактики та/або лікування перелічених вище захворювань, також є об’єктом даного винаходу. Дозування можна варіювати в широких межах і, зрозуміло, його підбирають з урахуванням індивідуальних потреб в кожному конкретному випадку. В цілому, ефективна доза для орального або парентерального введення перебуває в діапазоні 0,01–20 мг/кг/добу, при цьому доза 0,1–10 мг/кг/добу є кращою для усіх описаних вище показань до застосування. Відповідно, добова доза для дорослої людини вагою 70 кг знаходиться в діапазоні 0,7–1400 мг на добу, краще, між 7 та 700 мг на добу. Фармацевтичні композиції, що містять сполуки за даним винаходом: Таблетки такого складу виготовляють у звичайний спосіб: 20 UA 110862 C2 мг/на таблетку 100 95 35 8 10 2 250 Діюча речовина Порошкоподібна лактоза Білий кукурудзяний крохмаль Полівінілпіролідон Na-карбоксиметилкрохмаль Стеарат магнію Маса таблетки ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 1. Сполука, похідна етинілу формули І 3 R ' R 10 15 20 25 30 R 2' Y N R 2 () n N R R () m V U 3 8 O 1 ,I де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, С1-4алкіл або С1-4алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, С 14алкіл або С1-4алкоксигрупу; 6 7 7’ V позначає -N(R )- або -C(R R ), 6 7 7’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно один від одного позначають водень, С14алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С3-С6-циклоалкіл; 1 R позначає феніл або гетероарил, які можливо заміщені галогеном, С 1-4алкілом або С14алкоксигрупою; m дорівнює 0 або 1; якщо m дорівнює 1, 3 3’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; n дорівнює 0 або 1; якщо n дорівнює 1, 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу aбо можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; 3 7 або, якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 0, R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати С4-6-циклоалкіл; 2 3 3 7 або, якщо m дорівнює 1 і n дорівнює 1, R та R або R та R можуть, разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворювати С4-6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 2. Сполука, похідна етинілу формули І-1 за п. 1 3 R ' R () n N R 1 2 R 2' Y N R R () m V U 3 8 O , І-1 21 UA 110862 C2 5 10 15 20 25 30 де U позначає N або СН; 8 R позначає водень; Y позначає СН2, -О-, -N(CH3)- або -N(CH2CH3)-; V позначає СН2, -NH- або -N(CH3)-; 1 R позначає феніл або піридиніл, які можливо заміщені галогеном; m дорівнює 0 або 1; якщо m дорівнює 1, 3 3’ R /R незалежно один від одного позначають водень або С1-4алкіл, n дорівнює 1; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень або С1-4алкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 3. Сполука, похідна етинілу формули I-1 за п. 1 або 2, яку вибирають з групи, що включає: 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он, 6,6-диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он, 3,4,4-триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он, 1-[6-(4-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он, 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он, 3,4,4-триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он, 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4-диметилпіролідин-2-он, 5,5-диметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он, 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он, 3,4,4-триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он, 3-етил-4,4-диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он, 1,5,5-триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он, 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он, 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он, 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он або 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он. 4. Сполука, похідна етинілу формули ІА за п. 1 R 2' R 2 Y N N U R 35 40 45 50 R 8 O 1 , ІА де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, С1-4алкіл або С1-4алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, С 14алкіл або С1-4алкоксигрупу; 1 R позначає феніл або гетероарил, які можливо заміщені галогеном, С 1-4алкілом або С14алкоксигрупою; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 5. Сполука, похідна етинілу формули ІА за п. 1 або 4, яку вибирають з групи, що включає: 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піролідин-2-он, 3,4,4-триметил-1-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он, 1-[6-(4-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он, 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-3,4,4-триметилімідазолідин-2-он, 3,4,4-триметил-1-(6-піридин-3-ілетинілпіридин-3-іл)імідазолідин-2-он, 1-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-4,4-диметилпіролідин-2-он, 4,4-диметил-1-(6-фенілетинілпіримідин-3-іл)піролідин-2-он, 3,4,4-триметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он або 22 UA 110862 C2 3-етил-4,4-диметил-1-(2-фенілетинілпіримідин-5-іл)імідазолідин-2-он. 6. Сполука, похідна етинілу формули IB за п. 1 R 2' R 2 Y N N U R 5 10 15 20 25 30 R 8 O 1 , IB де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, С1-4алкіл або С1-4алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, С 14алкіл або С1-4алкоксигрупу; 1 R позначає феніл або гетероарил, які можливо заміщені галогеном, С 1-4алкілом або С14алкоксигрупою; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 7. Сполука, похідна етинілу формули IB за пп. 1 та 6, яка є такою сполукою: 6,6-диметил-3-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)-[1,3]оксазинан-2-он. 8. Сполука, похідна етинілу формули ІС за п. 1 , IC де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, С1-4алкіл або С1-4алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, С 14алкіл або С1-4алкоксигрупу; 1 R позначає феніл або гетероарил, які можливо заміщені галогеном, С 1-4алкілом або С14алкоксигрупою; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 9. Сполука, похідна етинілу формули ІС за пп. 1 та 8, яка є такою сполукою: 5,5-диметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он. 10. Сполука, похідна етинілу формули ID за п. 1 23 UA 110862 C2 5 10 15 20 , ID де U позначає N або СН, 8 R позначає водень, галоген, С1-4алкіл або С1-4алкоксигрупу; 4 5 5’ Y позначає -N(R )-, -О- або -C(R R )-; 4 5 5’ де R позначає водень або С1-4алкіл, a R /R незалежно позначають водень, гідроксигрупу, С 14алкіл або С1-4алкоксигрупу; 6 R позначає водень або С1-4алкіл; 1 R позначає феніл або гетероарил, які можливо заміщені галогеном, С 1-4алкілом або С14алкоксигрупою; 2 2’ R /R незалежно один від одного позначають водень, С1-4алкіл, СН2-С1-4алкоксигрупу або можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати С 3-С6-циклоалкіл; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, рацемічна суміш або її відповідний енантіомер та/або оптичний ізомер та/або її стереоізомер. 11. Сполука, похідна етинілу формули ID за пп. 1 та 10, яку вибирають з групи, що включає: 1,5,5-триметил-2-(6-фенілетинілпіридин-3-іл)піразолідин-3-он, 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он, 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-1,5,5-триметилпіразолідин-3-он, 2-[6-(3-фторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он або 2-[6-(2,5-дифторфенілетиніл)піридин-3-іл]-5,5-диметилпіразолідин-3-он. 12. Спосіб одержання сполуки формули І, розкритої в п. 1, який включає такі варіанти, за якими: а) в реакцію вводять сполуку формули 3 R V ' R R () m 2 () n N R 2' Y N Br 3 O U 6 з придатним арилацетиленом формули CH 25 R 1 2 з одержанням сполуки формули 3 R V ' R () n 2 R 2' Y N R R () m N U 3 O 1 ,І де замісники розкриті в п. 1, або b) в реакцію вводять сполуку формули 24 UA 110862 C2 3 R V HN ' R 3 R () m () n 2 R 2' Y O 4 з придатною сполукою формули Br N U R R 8 1 3 з одержанням сполуки формули 3 R V ' R () n 10 15 20 R 2 R 2' Y N 5 R () m N U 3 O 1 ,I де замісники розкриті в п. 1, і, за бажанням, одержані сполуки перетворюють в фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти. 13. Сполука за будь-яким з пп. 1-11 для застосування як терапевтично активної речовини. 14. Фармацевтична композиція, що містить принаймні одну зі сполук за будь-яким з пп. 1-11, а також її фармацевтично прийнятних солей. 15. Сполука за будь-яким з пп. 1-11, коли її застосовують у вигляді сумішей енантіомерів, діастереомерів або в енантіомерно чистій формі, а також її фармацевтично прийнятні солі для застосування як лікарського засобу. 16. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-11, а також її фармацевтично прийнятної солі для виготовлення лікарського засобу для лікування або профілактики шизофренії, когнітивних розладів, синдрому ламкої Х-хромосоми або аутизму. 17. Застосування сполуки за п. 16 для лікування або профілактики шизофренії, когнітивних розладів, синдрому ламкої Х-хромосоми або аутизму. 18. Сполука за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в лікуванні або профілактиці шизофренії, когнітивних розладів, синдрому ламкої Х-хромосоми або аутизму. 19. Спосіб лікування шизофренії, когнітивних розладів, синдрому ламкої Х-хромосоми або аутизму, за яким вводять ефективну кількість сполуки, розкритої в будь-якому з пп. 1-11. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 25