Спосіб лікування асцитичних форм дисемінованого раку шлунка

1. Спосіб лікування асцитичних форм дисемінованого раку шлунка, за яким проводять хіміотерапію цитостатиком, який відрізняється тим, що як цитостатик використовують поліплатилен в одноразовій дозі 250-300 мг/м 2, розведений у фізіологічному розчині (0,9 % NaCl) з додаванням 4 мг дексаметазону, цитостатик уводять через катетер, попередньо введений в черевну порожнину під 3 25205 няється тим, що виконують паліативне оперативне лікування в обсязі гастроектомії або резекції шлунка, після якого проводять курс сумісної поліхіміотерапії в два етапи: на першому етапі в 1-у та 4-у добу після операції в черевну порожнину уводять нагрітий до 45°С цисплатин у дозі 30мг/м на 10-14 добу післяопераційного періоду проводять другий етап: кселоду в дозі 2500мг/м 2 у добу перорально в два прийоми 14 днів та внутрішньовенне крапельне цисплатин у дозі 50мг/м 2 у 8 та 15-й дні з моменту початку прийому кселоди, з інтервалом у 3 тижні повторюють другий етап поліхіміотерапії (кселода + цисплатин внутрішньовенно) до появи ознак прогресування захворювання [Попов Д.Н. і співавт. Способ диссеминированного рака желудка. Патент RU 2270677. 2003]. Недоліком прототипу-способу лікування дисемінованого раку шлунка є тривалість термінів лікування, незначне збільшення тривалості життя хворих, недостатня ефективність впливу цитостатика - цисплатину на пухлини шлунка, цисплатин має побічну дію - високу токсичність, особливо нефротоксичність [Крісс і ін. К. - Наукова Думка, 1986, 216 с.]. Значний токсичний ефект, як побічна дія на організм хворих, виражається в погіршенні стану хворого: нудоті, блюванні, зміні показників крові, погіршенні функції печінки, нирок та інших органів та як наслідок - зниження якості життя. В основу заявленої корисної моделі поставлена задача розробити новий спосіб лікування асцитичних форм дисемінованого раку шлунка хіміопрепаратом (цитостатиком), який забезпечить збільшення виживаності та тривалості життя хворих, підвищення якості їх життя, більш високу концентрацію хіміопрепаратів в пухлинній тканині, посилення протипухлинного ефекту та зменшення загального токсичного впливу на організм хворого. Поставлена задача була досягнута при застосуванні нового хіміотерапевтичного препарату, розробленого на основі платини - поліплатилену [Шалімов С.А. та спіавт. Лікувальна форма протипухлинного препарату для інфузій. Патент UA 23676. 1998]. Поставлена задача вирішена тим, що лікування хворих на рак шлунка проводять уведенням цитостатика - поліплатилену, для цього в черевну порожнину вводять катетер, який фіксують за допомогою швів на передній стінці черевної порожнини, через катетер із черевної порожнини максимально видаляють асцитичну рідину, після чого через катетер уводять поліплатилен в одноразовій дозі 250-300мг/м 2, розведений фізіологічним розчином у кількості 200мл та 4мг дексаметазону, при цьому ефективність лікування контролюють на 3-5 день після уведення цитостатика. В разі наявності асцитичної рідини повторюють уведення цитостатика. Задача досягається також тим, що повторне уведення цитостатика проводять від 3 до 6 разів, з інтервалом 3-5 днів. Лікування повторюють 1 раз на 3-4 тижні до припинення накопичення асцитичної рідини. При лікуванні використовували цитостатик поліплатилен"-(Polyplatillen)-(полі{гексацис[хлорамінакваплатини(ІІ)]}-μдезоксирибонуклеат. Фармакологічна група - анти 4 необластичний засіб, сполуки платини. Фармакопейний код АТС L01XA. Препарат зареєстрований Державним Фармакологічним Центром МОЗ України 27.08.2004, реєстраційне посвідчення № UA/1774/01/01. Поліплатилен є високомолекулярною сполукою платини з дезоксирибонуклеїновою кислотою (ДНК). Фармакокінетично поліплатилен гальмує синтез ядерної ДНК, незворотньо уражає клітини, які знаходяться в G1 фазі циклу і є продуктом взаємодії цисдихлордіаміноплатини та високомолекулярної дезоксирибонуклеїнової кислоти. ДНК, що входить до складу поліплатилену, виконує роль цілеспрямованого носія платинового комплексу та виступає як біологічний модифікатор, який змінює метаболізм платинової лікарської субстанції таким чином, що при збереженні рівня протипухлинної активності в цитостатику розширюється спектр специфічної фармакологічної дії, а токсичність стає майже на порядок нижчою. Заявлений спосіб лікування здійснювали наступним чином. Перед уведенням препарату під контролем ультразвукового дослідження виконували парацентез передньої стінки черевної порожнини. Через одержаний отвір вводили катетер та фіксували його на передній стінці за допомогою швів. Через катетер проводили максимальну евакуацію асцитичної рідини, з подальшим уведенням через катетер поліплатилену в разовій дозі 250-300мг/м , розчиненого у фізіологічному розчині (0,9 NaCl) з додаванням у розчин 4мг дексаметазону. Поліплатилен уводили трьох- або шестиразово з інтервалом 3-5 днів, в залежності від стану хворого та накопичення асцитичної рідини. Після проведеного курсу лікування в залежності від ефективності хіміотерапії катетер за умови припинення накопичування асцитичної рідини вилучали або залишали для проведення чергового курсу хіміотерапії. Нижче наведений приклад заявленого способу. Приклад. Пацієнт О., 58 років, історія хвороби 8445/2006. Діагноз: Рак шлунка. Канцероматоз черевної порожнини. Асцит. T4N2M1 клінічна група II. Об'єктивно за даними обстеження у хворого тотальне пошкодження шлунка. Гістологічне заключення 5454/2006 - елементи недиференційованого залозистого раку. Хворому проводили хіміотерапевтичне лікування поліплатиленом. Після пункції передньої стінки черевної порожнини вводили та фіксували катетер, за допомогою якого видалили 7 літрів асцитичної рідини. Потім у черевну порожнину через катетер вводили поліплатилен у дозі 250мг/м 2 з інтервалом у 3 дні шестиразово. Сумарна доза складала 1500мг. Після закінчення 1-го курсу лікування катетер не видаляли. Другий курс лікування проводили через 21 день. Поліплатилен уводили в черевну порожнину в ти х самих дозах та режимі введення, які наведені вище. Результати лікування: Після проведення першого курсу лікування асцитична рідина через 3 тижні накопичилася в кількості 250мл. Після проведення другого курсу лікування асцитична рідина 5 25205 не накопичувалась, самопочуття покращалось. За даними гастроскопії розміри пухлин зменшились. За заявленою корисною моделю провели лікування 94 хворих. Результати проведеного лікування свідчать, що термін життя хворих був подовжений до 3-5-річного строку. При цьому, якщо поліплатилен використовували з першого курсу лікування, виживаність хворих подовжувалася до 3-х або до 5-й років. Тобто, це свідчить про те, що саме поліплатилен впливає на покращання результатів лікування та дає змогу досягти віддалених результатів виживаності. При подальшому аналізі з'ясовано, що найбільш ефективним є використання 2 курсів монохіміотерапії з поліплатиленом. Виживаність хворих у термін 12 та 24 місяці становить 52,0% та 31,2%, а 3-річна та 5-річна - 20,8%, відповідно. При цьому на 12 місяць спостереження медіана виживаності хворих складала 12,19±1,35 місяців. Включення поліплатилену до відомих схем поліхіміотерапії з першого курсу лікування також подовжує термін життя хворих в середньому на 18 місяців. Найбільш доцільною є тактика планування спеціального лікування хворих на асцитичні форми дисемінованого раку шлунка з використанням 2 курсів поліплатиленом з інтервалом 3-4 тижні. Слід також звернути увагу на покращення загальної виживаності у термін 3 та 5 років. Отримані результати свідчать про можливість проведення ефективного лікування хворих на асцитичні форми дисемінованого раку шлунка за допомогою курсів монохіміотерапії поліплатиленом та про те, що саме поліпплатиллен впливає на покращення результатів лікування та дає змогу досягти кращих Комп’ютерна в ерстка М. Мацело 6 віддалених результатів виживаності. Таким чином, заявлений спосіб лікування асцитичних форм дисемінованого раку шлунка дає змогу досягти девіталлізації метастатичного враження стінки черевної порожнини та ракової пухлини шлунка в результаті застосування нового протипухлинного препарату платини - поліплатилену. Використання монохіміотерапії поліплатиленом дозволяє підвищити 3- та 5-річну виживаність у хвори х на асцитичні форми дисемінованого раку шлунка, підвищити імовірність виживання хворих у перший рік спостереження. Поліплатилен переважно накопичується в клітинах пухлини, виводиться з організму хворого переважно через кишечник, і тому не має нефротоксичної дії, не пригнічує кістково-мозкового кровотворення. Головні побічні ефекти, обумовлені ентеротоксичністю: тошнота та рвота, що спостерігаються приблизно у 10% хворих, легко усуваються сучасними антіеметиками. Можливі короткочасні діарея та лихоманка, алергічні реакції. Таким чином застосування у якості цитостатику поліплатилену значно покращує якість життя хворих - зникає біль і ознаки ендогенної інтоксикації, поліпшується апетит і настрій, хворі стають більш фізично активними. Використання поліпалатилену при спеціальному лікуванні хворих на асцитичні форми дисемінованого раку шлунка дозволяє поставити питання про перегляд ставлення до цих хворих як до таких, що заздалегідь не мають перспективи отримання віддалених результатів виживаності. Медіана виживаності цієї категорії хворих при використанні запропонованого режиму спеціального лікування перевищує 12 місяців. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601