Спосіб діагностики метастатичного ураження регіонарного лімфатичного колектора

Спосіб діагностики метастатичного ураження реґіонарного лімфатичного колектора, що включає 3 28917 мозкової і коркової частин D1=3,7×D2=6,1MM; лімфатичний вузол D3=8,7×D4=5,6MM із зміною співвідношення мозкової і коркової частин; велика підшкірна вена (Vs), стегнова вена (Vf), стегнова артерія (А). Фіг.3. Візуалізація лімфатичного вузла (D1=7,6×D2=4,3MM) лівої пахвинної ділянки після завершення передопераційного курсу дистанційної гамма-терапії; Vs - велика підшкірна вена. Фіг.4. Покращення якості ультразвукового зображення регіонарних лімфатичних вузлів на фоні фізіологічної інтенсифікації лімфовенозного кровотоку: лімфовузли (D1=5,7×D2=7,8MM; D3=4,0×D4=8,8 мм), велика підшкірна вена (Vs), стегнова вена (Vf), сте гнова артерія (А). Спосіб здійснюють таким чином. Дослідження регіонарних лімфатичних вузлів проводять у два е тапи. Спочатку візуалізують лімфатичні вузли регіонарного колектора на екрані монітора у В-режимі і доплерографічно, зокрема датчиком L10-5 у частотному діапазоні 7,510,0МГц. Для затримки підшкірного лімфовенозного кровотоку на кінцівку, дистальніше регіонарного лімфатичного колектора, накладають манжетку тонометра і створюють тиск у 40мм.рт.ст. Через 10хв. манжетку знімають, а на моніторі ультразвукового апарату реєстр уюють підсилене зображення лімфатичних вузлів як наслідок підвищеного регіонарного лімфовенозного кровотоку. Відновлення вихідного рівня лімфовенозного кровообігу в регіонарному колекторі зазвичай спостерігають через 3-4хв. При цьому ураженні метастазами лімфатичні вузли сонографічно візуалізують у вигляді округлої форми дифузно неоднорідної структури з відсутністю диференціації мозкового шару і кори лімфовузла. У більшості випадків метастатично уражені лімфатичні вузли визначають у вигляді окремих конгломератів. При кольоровій доплерографії відмічають переважання периферичного кровотоку з підвищеною васкуляризацією вузлів за рахунок субкапсулярних радіально розміщених судин, а за допомогою тривимірної реконструкції відтворюють мікросудинну мережу у вигляді значної кількості звивистих, деформованих судин, спрямованих до центру лімфатичного вузла. Про метастатичне ураження лімфатичного вузла роблять висновок за додатковими діагностичними критеріями зміни співвідношення мозкової і коркової часток лімфатичного вузла, зокрема, з 2:1 в нормі до 3:1÷4:1 внаслідок злоякісної гіперплазії мозкової частини, зміни контура лімфовузла (нечіткість країв) за рахунок підсилення мікроциркуляції його коркової частини; ступеневого зниження ехогенності коркової і мозкової частин лімфовузла в динаміці спостереження; рівня функціонального резерву мікросудинної мережі за рахунок виявлення мікросудин, хаотично розміщених у паренхімі лімфовузла, наявності навколо лімфовузла зони лімфоїдної інфільтрації (десмоплазії) жирової тканини у вигляді розширених лімфатичних судин (тяжів) підвищеної ехогенності. 4 Приклад Хворий П., 63 років, перебував на стаціонарному лікуванні в онкологічному диспансері з приводу меланоми шкіри лівої гомілки, T4NхM0. При пальпаторному обстеженні лівої пахвинної ділянки збільшених лімфатичних вузлів не виявлено. Під час ультразвукового обстеження (датчик L10-5, діапазон 7,5-10,0МГц; ультразвуковий апарат "Siemens G60S") регіонарного лімфоколектора було виявлено лімфатичний вузол розміром 12,1×6,1мм з підозрою на наявність метастатичного ураження (Фіг.1). Повторне ультразвукове дослідження виконане після короткочасної (на 10хв.) затримки підшкірної лімфовенозної мікроциркуляції шляхом накладання манжетки тонометра (40мм.рт.ст.) на нижню третину лівого стегна. При цьому на екрані монітора було відмічено підсилене структуризоване зображення лімфатичних вузлів і лімфатичних протоків. Виявилось, що лімфатичний вузол, який був обраний об'єктом дослідження, складався з двох вузлів розмірами 6,1×3,7мм і 8,7×5,6мм, причому перший з них не мав ознак диференціації на корковий і мозковий шари (Фіг.2). На основі цього було зроблено висновок про метастатичне ураження лімфатичного колектора та призначено передопераційний курс гамма-терапії на ліву пахвинну ділянку. Після завершення променевої терапії хворому було проведено контрольне ультразвукове обстеження регіонарних лімфатичних вузлів згідно із запропонованою методикою. Знову ж таки було виявлено підсилення зображення лімфатичних вузлів в результаті інтенсифікації регіонарного кровотоку після фізіологічної затримки лімфовенозної мікроциркуляції на лівому стегні (Фіг.3-4). Лікування, хворому було виконано операції висічення меланоми шкіри лівої гомілки з лівобічною пахвинно-стегновою лімфаденектомією. При гістологічному дослідженні в одному з лімфатичних вузлів було виявлено метастатичні вогнища меланоми. Післяопераційний діагноз: меланома шкіри лівої гомілки, pT4NlaM0, ІІІА стадія. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує інформативніший, ніж за способомпрототипом, рівень діагностичного обстеження онкологічних хворих, дозволяє виявити ураження регіонарного лімфатичного колектора і провести відповідне лікування ще у доклінічній фазі метастазування, і може застосовуватись в технологіях моніторингу злоякісного процесу. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Синюкова Г.Т., Шолохо в В.Н., Алла хвердиева Г.Ф., Романов И.С. Возможности комплексной ультразвуковой томографии в диагностике метастазов в шейные лимфатические узлы // X Российский онкологический конгресс. Материалы конгресса, 21-23 ноября 2006г. Москва, 2006. -С.82-84. 5 28917 6