Спосіб лікування хронічного ларингіту

Спосіб лікування загострення хронічного ларингіту, що включає використання лікарського препарату, який відрізняється тим, що застосовують імуномоделюючий препарат ербісол, який вводять у дозі 1,0 мл у переднадгортанниковий простір, а саме через шкіру передньої поверхні шиї, у вирізку щитоподібного хряща 1 раз на добу № 10. (19) (21) u200812378 (22) 20.10.2008 (24) 10.04.2009 (46) 10.04.2009, Бюл.№ 7, 2009 р. (72) ГАРЮК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ, UA, КУЛІКОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, UA (73) ГАРЮК ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ, UA, КУЛІКОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, UA 3 саме через шкіру передньої поверхні шиї, у вирізку щитоподібного хряща один раз на добу № 10. Медикаментозна терапія ХЛ (застосування протизапальних засобів - антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів, а в деяких випадках кортикостероїдів) не включає конкретний імуномоделюючий засіб в залежності від причин, що викликали загострення ХЛ. Ербісол являє собою комплекс низькомолекулярних органічних сполук негормонального походження, отриманих з ембріональної тканини великої рогатої худоби. Основний імуномодулюючий ефект препарату позначається на макрофагальній ланці імунітету, а також через N- і Т- кіллери. У той же час ербісол володіє імунокорегуючою дією, активізуючи Т-лімфоцити. Препарат має протизапальні властивості, а також підвищує інтенсивність регенеративно-репаративних процесів. Дуже добре препарат зарекомендував себе як гепатопротектор і адаптоген. Препарат нетоксичний, не робить алергійної, тератогенної і канцерогенної дії. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином: Після визначення діагнозу ХЛ хворим у комплексній терапії призначають ербісол. Його вводять в дозі 1,0 мл, що відповідає 1/2 дози для внутрішньом'язового його введення, через шкіру передньої поверхні шиї, у вирізку щитоподібного хряща, що відповідає переднадгортанниковому простору 1 раз на добу № 10. Приклад. Хвора 3., 55 років, пенсіонер за віком доставлена МСП в ургентний кабінет клініки Лоркафедри ХМАПО (МКЛ №30) зі скаргами на біль у горлі, захриплість, утруднення подиху при фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 38°С. З анамнезу - занедужала гостро 2 дні назад, лікувалася домашніми засобами - без ефекту. У зв'язку з погіршенням стану хвора викликала швидку допомогу, що і доставила її в МКЛ № 30. Супутній діагноз: хронічний обструктивний бронхіт. З анамнезу - протягом 7 років страждає хронічним гіперпластичним ларингітом, що кожного року загострюється. При надходженні: Лор-статус. Зів яскраво гіперемірований, нальотів немає. Непряма ларингоскопія - на тлі яскраво гіперемірованної слизуватої гортані голосові складки гіпереміровані, мається набряк обох черпаловидних хрящів, у підскладковому просторі має місце валикоподібний набряк слизуватої, звужена голосова щілина, густе мокротиння. Доступні для огляду кільця трахеї також яскраво гіпереміровані. Рухливість гортані обмежена. Інші Лор-органи - без особливостей. На підставі скарг хворої і об'єктивної картини поставлений діагноз загострення ХЛ. Супутній діагноз: загострення хронічного обструктивного бронхіту. Гіпертонічна хвороба 1 стадії. Хвора обстежена: клінічний аналіз крові, сечі, коагулограма, глюкоза крові, ларингостробоскопія, зроблена рентгенограма органів грудної клітки. Призначення: Цефтриаксон 1,0-2 рази в добу в/м, супрастин 1% - 2,0 - 2 рази на добу в/м, інгаляції з противонабряковою сумішшю. 40422 4 З 1-го дня перебування хворому щодня проводилось введення ербісолу, в дозі 1.0 мл (1/2 дози для внутрішньом'язового введення) у переднадгортанниковий простір (через шкіру передньої поверхні шиї, у вирізку щитоподібного хряща) 1 раз на добу № 10. Призначення терапевта: лазолван 5,0 в/в, рибоксин 2,0 в/в, АЦЦ per os. На 3-ю добу перебування хворої у клініці стан значно покращився: зникла задишка, болі в горлі, нормалізувалася температура тіла, однак зберігався кашель і захриплість голосу, після завершення курсу місцевого введення ербісолу по запропонованій методиці, голос у хворої на 7 день перебування в клініці став чистішим, ларингоскопічна картина і результати повторних аналізів нормалізувалися, хвора була виписана. На протязі 1,5 років спостереження загострення хронічного ларингіту не було. Спосіб лікування загострення ХЛ із використанням місцевого введення препарату ербісол у переднадгортанніковий простір був використаний 27 хворих на ХЛ у віці від 18 до 52 років (15 чоловіків і 12 жінок). Діагноз веріфікували на підставі класичного клінічного ЛОР-огляду з включенням ларингостробоскопії, бактеріологічного и цитологічного обстеження мазків із найбільш постраждалих ділянок гортані. Усім хворим проведені клінічні аналізи крові и сечі. Імунний статус в обстежуваних хворих вивчали на підставі визначення показників неспецифічного імунітету першого рівня, що включали визначення в крові загальних Т-лімфоцитів (Т-заг.), Тсупресорів (Т-с), Т-хелперів (Т-х), співвідношення Т-х/Т-с, В-лімфоцитів, що циркулюють імунних комплексів (ЦІК), імуноглобулінів сироватки крові G, А, М і кількості фагоцитуючих нейтрофілів за загальноприйнятими методиками. Усі дослідження проводили двічі: при надходженні і через два тижні після виписки, у середньому з інтервалом один місяць. Отримані результати порівнювали з показниками здорових осіб. Клінічні прояви загострення хронічного ларингіту були наступними: хворі скаржилися на швидку стомлюваність і захриплість голосу, почуття стороннього тіла і біль у горлі, напад кашлю, що турбував хворих по ночах і не купірувався тривалим застосуванням протикашльових засобів, визначалася виражена об'єктивна картина запального процесу слизуватої оболонки гортані. Характерно, що тривале застосування антимікробних засобів, у тому числі антибіотиків, не приносило полегшення хворим. Багато хто з них приймав традиційне лікування ларингіту протягом року по 2-3 рази і більш, що включало антибіотики, гіпосенсибілізуючі засоби, вливання в гортань олій і суспензії гідрокортизону, з тимчасовим поліпшенням. У групі хворих, що одержували ербісол, у більш ранній термін ліквідувалося загострення ларингіту: зникала гіперемія слизуватої оболонки гортані, зменшувалася набряклість і стовщення голосових складок. У хворих зникав кашель, першіння в горлі, голос ставав чистіше. Регрес запального процесу контролювався стробоскопією, 5 40422 повторними дослідженнями клінічного аналізу крові і імунограми. При катамнестичному нагляді до 2-х років загострення мали місце тільки у 3 із 27 хворих, що спостерігалися. Це значно менше, ніж у аналогіч Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 них хворих, які лікувалися за традиційною методикою. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє досягти тривалої ремісії захворювання та корекції імунного статусу. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601