Спосіб комбінованої профілактики спайкової хвороби

Спосіб комбінованої профілактики спайкової хвороби, що включає інтраопераційне застосуван 3 потрібен в даний момент найбільше. Отже, Силімарин здатен одночасно впливати на місцеві, в очеревині, патогенетичні ланки розвитку спайкової хвороби і на системні чинники, зокрема, стан антиоксидантної системи організму, функціональний стан печінки, зміни яких сприяють виникненню спайкового процесу. Спосіб здійснюється таким чином. Під наглядом було 26 хворих у віці від 31 до 58 років, яких було оперовано з приводу різних форм спайкової хвороби. Всім хворим виконувалося оперативне втручання, що зазвичай містило в собі виконання адгезіолізісу, у разі необхідності - резекцій тих чи інших ділянок тонкої кишки та закінчувалося санацією та дренуванням черевної порожнини. При виконанні розділення злук дуже часто має місце утворення невеликих або є значних за площиною ділянок стінки кишки, із ушкодженим мезотеліальним шаром. Це створює безсумнівні передумови до утворення нових злук, отже - розвитку рецидиву спайкової хвороби. Тому, згідно з винаходом, з метою комбінованої профілактики спайкової хвороби, пошкоджені ділянки кишки після ретельного гемостазу вкривалися матеріалом «Interceed» та у післяопераційному періоді до традиційної терапії додатково призначали препарати Берлітіон у дозі 600мг внутришньовенно та Силімарин у дозі 105мг на добу. Завдяки вказаній тактиці, післяопераційний період таких хворих спливав гладко, без будь-яких ускладнень (спайкової непрохідності, важкого післяопераційного парезу кишечнику та ін.), середній строк перебування хворих у стаціонарі складав 14±1 день. Усі хворі виписані у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 1 місяць скарг нема. Приклад конкретного застосування способу. Хворий Б., 67 років звернувся у клініку зі скаргами на сильний переймоподібний біль у животі, нудоту, блювоту, загальну слабкість. В анамнезі операція з приводу злоякісного новоутворення сечового міхура, та післяопераційної вентральної грижі. Об'єктивно: стан хворого середнього ступеню важкості. Живіт нерівномірно здутий, пальпаторно визначаються розширені ділянки кишок. Стул та гази відходять незадовільно. У лабораторному дослідженні крові - лейкоцитоз до 10,6Г/л, амілаза крові - 38,4г/ч*л. На рентгенограммі черевної порожнини - встановлено наявність нерівномірного здуття ділянок тонкої кишки, поодинокі горизонтальні рівні рідини. У зв'язку з клінікою спайкової хвороби, часткової кишкової непрохідності, після обстеження та передопераційної медикаментозної підготовки, хворого було оперовано у плановому порядку. Виконано операцію адгезіолізісу, із резекцією ділянки тонкої кишки. Під час операції утворилося декілька десерозованих ділянок кишки внаслідок гострого розділення щільних злук. Згідно з корисною моделлю, з метою комбінованої профілактики спайкової хвороби, пошкоджені ділянки кишки після ретельного гемостазу вкривалися матеріалом «Interceed» та у післяопераційному періоді до традиційної терапії додатково призначали препарати Берлітіон у дозі 600мг внутрішньовенно та Силімарин у дозі 105мг на 44001 4 добу, курсом 5-7 діб. Препарат a-ліпоєвої кислоти - берлітіон впливає на ланки патогенезу спайкової хвороби шляхом пригнічення негативного впливу процесів перекисного окислення ліпідів, таким чином стабілізуючи мембрани мезотеліоцітів, що створює умови до прискорення репаративних процесів у очеревині. Найбільш важливим при застосуванні Силімарину, є його здатність підвищувати синтез ендогенного глютатіону в печінці і надходження його до загального кровотоку. Відомо, що глютатіон направляється у ті органи і тканини організму, де він потрібен у даний момент найбільше. Отже, Силімарин здатен одночасно впливати на місцеві, в очеревині, патогенетичні ланки розвитку спайкової хвороби і на системні чинники, зокрема, на стан антиоксидантной системи організму, функціональний стан печінки, зміни яких сприяють виникненню спайкового процесу. Після операції хворому призначено голод у перші 2 доби. Встановлено назогастральний зонд. Призначено цефуроксим, метрогіл, церукал за загально прийнятними дозами, а також інфузіонна терапія (гемодез, глюкоза, фізіологічний розчин). Перистальтика кишечника відновилася на 3 добу, здуття або епізодів переймоподібного болю у животі не відмічено. Хворий виписаний на 14 добу у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 1 рік - скарг нема. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб надає можливість окрім місцевого запобігання спайкоутворення шляхом створення специфічного захисного шару матеріалом «Interceed», специфічно коригувати системні метаболічні порушення, притаманні спайковій хворобі шляхом застосування препаратів із патогенетично спрямованою дією, крім того, запропонована схема комбінованої профілактики спайкової хвороби є більш надійним і практично доступним засобом запобігання утворення спайок після операцій на органах черевної порожнини. Література 1. Милонов О.Б., Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии. - М., 1990. 2. Воробьев А.А, Бебуришвили А.Г. Хирургическая анатомия оперированного живота и лапароскопическая хирургия спаек. - Волгоград: Государственное учрежденпие «Издатель», 2001. 240с. 3. Azziz R. Microsurgery alone or with Interseed Absorbable adhesion Barrier for pelvic sidewall adhesion reformation. The INTERCEED Adhesion Barier Study Group2/ Surg. Gynecol. Obstet. - 1993. Aug., 177 (2), p. 135-139. 4. Лук'янчук В.Д. Современный взгляд на фармакологию a-липоевой кислоты (Берлитиона) / В.Д. Лук'янчук, О.Д. Немятих // Журнал практичного лікаря. - 2003. - №3. - С. 61-65. 5. Харченко Н.В. Сучасні гепатопротектори в лікуванні хворих із хронічними ураженнями печінки / Н.В. Харченко // Ліки України. - 2004. - №3. - С. 14-18. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 44001 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601