Спосіб вибору методу герніопластики при післяопераційних вентральних грижах

Спосіб вибору методу герніопластики при післяопераційних вентральних грижах, що включає морфометричне дослідження біоптатів апоневроза передньої черевної стінки в області грижових воріт, який відрізняється тим, що при морфометричному дослідженні визначають наявність або від 3 44328 генових волокон >11,7% і питомому об'ємі капілярів і артеріол >0,1086 вибором методу герніопластики є алопластика синтетичним протезом. Визначення при морфометричному дослідженні осередків гострого і хронічного запалення, відсоткового відношення дисплазії до питомого об'єму колагенових волокон, питомого об'єму капілярів і артеріол дозволяє підвищити точність у 4 виборі методу герніопластики, оскільки дані параметри є самими інформативними і об'єктивно відображають вираженість структурних змін тканини апоневроза передньої черевної стінки. Вказані у формулі корисної моделі показники, що визначають при морфометричному дослідженні, отримані па підставі клінічних досліджень 30 хворих. Дані приведені в таблиці. Таблиця. Метод герніопластики Аутопластика Алопластика синтетичним протезом Морфометричні показники дослідження апоневроза Великі осередки Дисплазія по відношенПитомий об'єм гострого і хронічню до питомого об'єму капілярів і артеріол ного запалення колагенових волокон ні ≤11,7% 0,0634-0,1086 так >11,7% >0,1086 Спосіб виконують таким чином. При виконанні грижорозтину беруть біоптати апоневроза передньої черевної стінки, який є частиною грижових воріт і визначають морфометричні показники, якими є осередки гострого і хронічного запалення, відсоткове відношення дисплазії до питомого об'єму колагенових волокон, питомий об'єм капілярів і артеріол. При цьому може бути застосована наступна методика. Під час грижорозтину вирізують чотири пластинки тканини апоневроза грижових воріт в області бічних країв, зверху і знизу відповідно. Шматочки тканини фіксують в 10%-у розчині холодного нейтрального формаліну (рН 7,4). Фіксовані у формаліні шматочки після дегідратації заливають у високо обчищений парафін з полімерними добавками (Richard-Allan Scientific, США) при температурі Не вище 60°С. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі Microm HM325 з системою перенесення зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина) виготовляють серійні гістологічні зрізи товщиною 5±1мкм, які потім офарблюють гематоксиліном і еозином, пікрофуксином по Ван Гизопу, на еластику за Вейгертом, толуїдиновим синым при рН 2,6 і 5,3, Доменічи-Кедровскім, ставлять ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілазою. При кількісній оцінці змін тканини ґрунтуються на основних класичних принципах морфометрії, викладених в монографії Г.Г.Автандилова (2002). Точковим методом полів Глаголева за допомогою окулярної сітки на стандартних серійних гістологічних зрізах товщиною 5±1мкм, забарвлених гематоксиліном і еозином, визначають питомі об'єми судин, клітинної інфільтрації, осередків некрозу. На основі отриманих величин обчислюють коефіцієнти паренхіматозно-стромальних відносин і васкуляризації. Підрахунок кліток інфільтрату проводять за допомогою окулярної сітки в 30 полях зору в препаратах, забарвлених гематоксиліном і еозином, толуїдиновим синім при рН 5,3. Обчислюють кількість кліток інфільтрату на 1мм строми, середнє число кліток в одному полі зору, відсоткове співвідношення лімфоцитів, плазмоцитів, еозинофільних і нейтрофільних поліморфноядерних лейкоцитів, макрофагів, тканинних базофилов. Застосовують поляризаційну мікроскопію для вивчення гістофізичних властивостей колагенових волокон. Дослідження проводять в лінійно- і еліптично-поляризованому світлі. Кількісно визначають оптичні показники колагенових волокон (ГО оптична сила або різниця проходження світлового променя) в незабарвлених препаратах, ГФ - феноловий індекс Ебнера, ГГАГ - індекс вмісту глікозаміногликанів, ГГП - індекс вмісту глікопротеїдів) по G.Scheuner, J.Hutschenreiter (1972) і В.Г.Шлопову (1984). Дослідження препаратів в прохідному світлі проводять па дослідницькому мікроскопі Olympus AX70 (Японія) з цифровою відеокамерою Olympus DP50, сполученою з персональним комп'ютером. Морфометричне вивчення препаратів здійснюють з використанням програми AnalySIS Pro 3.2 (фірма SoftІmaqinq, Німеччина) згідно рекомендацій виробника програмного забезпечення. Статистичну обробку отриманих даних викопують за допомогою програми Eхсеl на комп'ютері Pentium ОЄМ IBM PC/AT. Якщо в результаті морфометричного дослідження визначиться відсутність великих осередків гострого і хронічного запалення, відсоткове відношення дисплазії до питомого об'єму колагенових волокон складе ≤11,7%, питомий об'єм капілярів і артеріол буде в межах від 0,0634 до 0,1086, то показана аутопластика, а за наявності великих осередків гострого і хронічного запалення, відсоткового відношення дисплазії об'єму колагенових волокон >11,7 %, питомому об'ємі капілярів і артеріол >0,1086 вибором методу герніопластики є алопластика синтетичним протезом. Приклад 1. Хвора Б., 65 років, історія хвороби №1107. Поступила в клініку 15.03.2005р. з діагнозом: післяопераційна вентральна грижа. Гриженосій 5 років. Раніше була оперована 1 раз нижньосерединним доступом з приводу фіброміоми матки. Під час операції, яка проводилася в плановому порядку, узяті пластини тканини апоневроза в області грижових воріт, дослідження яких показали відсутність великих осередків гострого і хронічного запалення, відношення дисплазії до питомого об'єму колагенових волокон складало 6,7%, питомий 5 44328 об’єм капілярів і артеріол був 0,0745. Враховуючи отримані дані проведена герніопластика передньої черевної стінки аутопластичним методом. У віддаленому післяопераційному періоді, який склав 4 роки, рецидиву грижі не виникало. Приклад 2. Хворий А., 48 років, історія хвороби №1833. Поступив в клініку 04.04.2005р. в плановому порядку з діагнозом: рецидивна післяопераційна вентральна грижа. З анамнезу захворювання відомо, що був оперований двічі. Перша операція проведена з приводу перфоративної язви 12типалої кишки верхньо-серединним доступом, друга з приводу післяопераційної вентральної грижі. Під час операції узяті шматочки тканини апоневроза в області грижових воріт, дослідження яких показали наявність великих осередків гострого і хронічного запалення, відношення дисплазії до питомого об'єму колагенових волокон 31,4%, питомий об'єм капілярів і артеріол 0,1324. Отримані результати є показанням до вибору методу алоп Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 ластики передньої черевної стінки синтетичним протезом. В післяопераційному періоді, що склав 4 роки, рецидиву грижі не виникло. Запропонованим способом необхідний метод герніопластики був виконаний у 30 хворих. Рецидивів грижі в ранньому і пізньому післяопераційних періодах не було. В той час, як в 18 випадках, де застосований спосіб найближчого аналога в післяопераційному періоді (понад 2 роки) було 2 рецидиви. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє підвищити точність вибору методу герніопластики і зменшити кількість рецидивів гриж в післяопераційному періоді. Джерела інформації: 1. Б.С.Суховатых, Н.М.Валуйская, Л.А.Нетяга и др. // Хирургия. - 2007. №9. - с.46-50. 2. Л.Г.Хитарьян, Р.Н.Завгородняя, Л.В.Кузнецов и др. // Эндоскопическая хирургия. 2005. - №4. - с.44-50. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601