Спосіб одержання наповнювача для антифрикційного мастила

Спосіб одержання наповнювача для антифрикційного мастила, що включає процес активації, який відрізняється тим, що попередньо задають сумарний адсорбційний потенціал наповнювача і проводять його активацію в процесі здрібнювання віброударним навантаженням до досягнення заданого значення потенціалу. (19) (21) 2002075963 (22) 18.07.2002 (24) 15.09.2006 (46) 15.09.2006, Бюл. № 9, 2006 р. (72) Анциферов Олександр Володимирович, Дідик Ростислав Петрович, Завалій Олександр Борисович (73) Національний гірничий університет (56) SU 1601426 A1, 23.10.1990 RU 2064970 C1, 10.08.1996 3 56546 4 значенню тріботехнічних показників активованого чення питомої поверхні. Для цього був обраний матеріалу на машині тертя ІІ5018, орієнтовану метод визначення даного параметра по опорі фівеличину сумарного адсорбційного потенціалу. льтрації розрідженого газу. В основу методу покПотім матеріал піддають віброударному наванталадена розвинена Б.Н. Дерягіним теорія течії розженню в процесі здрібнювання у вібраційному рідженого газу через систему твердих куль, коли млині в плині 1-2,5 годин. Періодично відбирають довжина пробігу молекул газу набагато більше проби для визначення величини сумарного адсорвідстані між кулями (кнудсеновський режим течії). бційного потенціалу. Одночасно можливе провеПогрішність методу 5%. Як і в першому випадку, ці дення контролю розміру часток. При досягненні дані є кількісним показником ефективності здрібзаданих параметрів процес віброударного наваннювання і якісним показником можливої активації. таження припиняють. Третя порція служила для визначення сумарБув проведений наступний експеримент. ного адсорбційного потенціалу . Ця величина Спробним матеріалом був обраний природний виміряється методом потенціометричного титрумінерал серпентин з розміром шматків 2-3мм. вання і служить мірою механоактивації матеріалу. Здрібнювання проводили в лабораторних млинах Результати дослідів наведені в таблиці 1. трьох типів: кульова барабанна, горизонтальна і Проведемо аналіз отриманих даних. При завертикальна вібраційні, у яких забезпечувалося даному часі здрібнювання для барабанного млина руйнування матеріалу відповідно стиранням і віб(12 годин) слід зазначити трохи менший ступінь роударним навантаженням. Різниця між вібромлидисперсності отриманого порошку в порівнянні з нами полягала в орієнтації осі симетрії циліндричвібраційними млинами. Проте можна зробити виної помольної камери: горизонтальна і сновок, що гранулометричний склад отриманих вертикальна. Тілами, що мелють, служили кулі зі порошків відрізняється незначно (див. рядки 2, 3, 4 сталі ШХ15 діаметром 19мм. Після встановленого і 5 ). Середній розмір часток знаходиться в діапачасу здрібнювання з кожного млина відбиралася зоні 2,4-3,4мкм, загальний зміст класу - 12мкм не фракція - 160мкм і потім уже вона піддавалася менше 80% при максимальному розмірі часток остаточному здрібнюванню з метою одержання 32мкм. Розходження в питомій поверхні порошків кінцевого продукту. Час здрібнювання на цій стадії також можна вважати незначним. Тепер проведезазначено в таблиці 1. мо аналіз параметра, що характеризує сумарний З отриманого в процесі здрібнювання в кожнім адсорбційний потенціал . Відзначимо, що розмлині матеріалу виділялися три порції, з яких походження тут вже істотне (див. рядок 6). Величина тім виділялися проби для проведення декількох  показує ступінь активації матеріалу. Результат вимірів і обчислення середнього результату. ефекту активації виявляється, як відомо, на настуПерша порція використовувалася для визнапних ступінях технологічного процесу готування чення гранулометричного складу порошку на лапродукту або в придбанні отриманим матеріалом зерному грануловимірювачі. За результатами винових поліпшених властивостей. Тому друга часмірів визначався середній розмір часток dcp і тина експерименту полягала в дослідженні влассумарний відсоток часток Σn12 з розміром менш тивостей кінцевого продукту, у котрий був уведе12мкм. ний наповнювач, отриманий у різних млинах. Друга порція використовувалася для визнаТаблиця 1 Результати вимірювань здрібненого серпентину № п/п 1 2 3 4 5 6 Тип млина Час здрібнення, год. dср, мкм n10, % dmax, мкм 2 Sуд, см /г , кДж/моль Барабанний 10 3,4 60 32 12833 0,6 Після проведення вимірів кінцевий продукт, що залишився, з барабанного млина (№1), а також з горизонтальної і вертикальний вібраційних млинів (№2 і №3 відповідно) використовувався для одержання спробних порцій твердозмащуваного покриття. Співвідношення наповнювач - сполучне в трьох порціях було однаковим. З них було виготовлено по однаковій кількості проб кожного номера. Далі проби піддавалися іспитам за стандартною методикою для визначення їх тріботехнічних Вібраційний Горизонтальний Вертикальний 1,5 1,5 2,7 2,4 75 79 32 32 15960 16564 1,41 1,52 характеристик. При цьому використовувалися наступні прилади і матеріали: машина тертя 115018, зразки зі сталі 30 (діаметр 40мм, товщина 12мм), моторне мастило МС-20. Схема і режим іспитів: диск по нерухомому диску, частота обертання 1600об/хв, навантаження Ρ=200Η, кількість циклів Ν=100000. Отримані результати по декількох іспитах оброблялися статистично. Остаточні дані приведені в таблиці 2. 5 56546 6 Таблиця 2 Тріботехнічні показники активованого серпентину № проби Швидкість зношування зразка, мг/год Коефіцієнт тертя 2 Площа плями контакту, мм -1 Граничне навантаження до задира при =1600хв , Η Тривалість роботи після зливу олії, хв Коефіцієнт збільшення швидкості зношування зразка при додаванні 10% води Як видно з наведених результатів активація наповнювача віброударним навантаженням у процесі його здрібнювання дозволяє помітно поліпшити антифрикційні властивості мастила. Крім того, Комп’ютерна верстка О. Гапоненко 1 0,35 0,010 4 700 60 1,37 2 0,24 0,006 4 830 85 1,27 3 0,22 0,005 4 830 85 1,25 пропонований технологічний процес здрібнювання-активації матеріалу у відсутності наповнювача (солідолу) технічно більш простий у здійсненні. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601