Спосіб виготовлення деталей методом обкочування

1. Спосіб виготовлення деталей, який полягає в тому, що заготовку з співвідношенням розмірів D/H1 (де: D - діаметр; Н - висота) об'ємно деформують у штампі рухомим зусиллям, яке викликають дією конусного пуансона з нахиленою відносно осі штампа на постійний кут віссю, для чого конусний пуансон зближують зі штампом за допомогою механізму осьового наближення і обкочують по поверхні заготовки завдяки механізму обкочування, який відрізняється тим, що заготовку з співвідношенням розмірів 1,25>D/H>0,5 осаджують осьовим зусиллям, яке викликають дією конусного пуансона, вісь якого має нульове значення нахилу U 2 (19) 1 3 штамповочное производство. -1970. -№ 9. С. 1820). Основним недоліком описаного способу є те, що первинна заготовка, яка використовується для штампування обкочуванням, повинна мати співвідношення D/H≈1, інакше заготовка з D/HD/H>0,5 осаджують осьовим зусиллям, яке викликають дією конусного пуансону, вісь якого має нульове значення нахилу та співпадає з віссю штампа, і який зближують зі штампом тільки за допомогою механізму осьового наближення, до співвідношення розмірів заготовки 1,2>D/H>1,1, після чого об'ємно деформують заготовку в штампі рухомим зусиллям, яке викликають дією того ж конусного пуансону з поступовим нахилом його вісі відносно осі штампа від нульового значення до постійного кута до співвідношення розмірів заготовки D/H≈1 та кінцеве об'ємне деформування виконують вже при постійному куті нахилу осі конусного пуансону, а також, що обробка виконується конусним пуансоном з кутом нахилу твірної конічної поверхні, що відповідає куту тертя з матеріалом заготовки, а також, що осаджування осьовим зусиллям конусним пуансоном, вісь якого має нульове значення нахилу, об'ємне деформування заготовки конусним пуансоном з поступовим нахилом його вісі від нульового значення до постійного кута та кінцеве об'ємне деформування при постійному куті нахилу осі конусного пуансону проводять при однаковому значенні максимального технологічного зусилля. Спосіб ілюструється кресленнями, де на Фіг. 1 зображено початковий момент осаджування заготовки з співвідношенням розмірів 1>D/H>0,4, яке викликають дією конусного пуансону, вісь якого співпадає з віссю штампа і який в цей момент виконує тільки рух наближення; на Фіг. 2 зображено момент закінчення осаджування до співвідношення розмірів заготовки D/H≈1; на Фіг. 3 зображено проміжний момент об'ємного деформування, коли кут нахилу осі конусного пуансону має проміжне значення між нульовим та кінцевим значенням; на Фіг. 4 зображено кінцеву стадію об'ємного деформування з постійним кутом нахилу осі конусного пуансону. Спосіб виготовлення деталей полягає в наступному. Початкову заготовку 1 з співвідношенням розмірів 1,25>D0/H0>0,5 (див. Фіг. 1) розміщують на штампі 2 на одній осі із ним. З цією віссю співпадає вершина О конусного пуансону 3 і його вісь 4. Конусний пуансон 3 має кут нахилу твірної конусу  і виконує на цей момент тільки рух наближення до штампу 2. Під дією механізму осьового наближення конусний пуансон 3 взаємодіє з заготовкою 1, рівнодіюча осьового зусилля 5 в цей момент також співпадає з віссю штампа 2. Деформування заготовки 6 (див. Фіг. 2) відбувається між штампом 2 і конусним пуансоном 3, який виконує тільки рух наближення, до співвідношення розмірів 1,2>D1/H1>1,1. Рівнодіюча осьового зусилля 5 до цього моменту співпадає з віссю штампу 2. Надалі вісь 7 конусного інструменту 3 поступово нахиляють на поточний кут П від нуля до кінцевого значення (див. Фіг. 3) відносно вершини конусу О і він окрім руху наближення виконує і обкочувальні рухи відносно цієї вершини від дії механізму обкочування. Траєкторія 8 точки А на осі 7 в плані буде у вигляді спіралі. Рівнодіюча осьового зусилля 5 після утворення кута П не буде співпа 5 57086 дати з віссю штампу 2. Поступово конічна лунка 9 заготовки 10 буде зменшуватись у відповідності до збільшення поточного кута П. Після досягнення кута П кінцевого значення у лунка вироджується, одночасно досягається співвідношення поточних розмірів заготовки D/H1. Після досягнення кінцевого значення кута  нахилу осі 11 конусного пуансону 3 значення = верхній торець заготовки 12 буде паралельний нижньому (див. Фіг. 4). Точка А на осі 11 буде в плані описувати траєкторію 13 у вигляді кола. Подальше деформування проводиться без зміни кута у нахилу осі 11 відносно точки О, тобто з постійним кутом , до необхідних розмірів (D та Н) заготовки 12, при цьому співвідношення D/H>1. За весь період деформування обкочуванням рівнодіюча осьового зусилля 5 не буде співпадати з віссю штампу 2. Комп’ютерна верстка В. Мацело 6 Треба відзначити, що при виготовленні деталей запропонованим способом значення максимального технологічного осьового зусилля за робочий хід розподіляється рівномірно. На першій стадії, коли деформування відбувається завдяки лише осьовому переміщенню. На другій та третій, коли виконуються обкочувальні рухи, зусилля тримається приблизно на рівні максимального технологічного значення завдяки зміні кінематичних параметрів обробки. Таким чином, даний спосіб дозволяє розширити технологічні можливості із-за використання первинної заготовки з співвідношенням розмірів в широких межах і досягти більшого ступеня деформацій та зменшити собівартість завдяки використанню дешевих і продуктивних спосіб розтину при забезпеченні достатньої продуктивності із-за обробки на одній технологічній позиції. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601