Спосіб одержання газотермічного покриття

Спосіб одержання газотермічного покриття, що включає попередню механічну обробку повер 3 66270 В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу одержання покриття на металевих деталях за рахунок підвищення міцності їх зчеплення з основою при збереженні пористості. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що в відомому способі одержання покриття, який включає вібраційну обробку деталі у процесі напилення, у відповідності до корисної моделі вібраційну обробку здійснюють після напилення покриття порушенням в ньому повздовжніх коливань частотою 5-5000 Гц і амплітудою деформації (0,6-4 3,2)·10 , та виконують її протягом 3-4 хвилин. У результаті обробки відбувається підвищення міцності зчеплення покриття з основою за рахунок зниження залишкових напруг в покритті. Звуковий частотний діапазон 5-5000 Гц обумовлюється застосовуваними в промисловості вібраторами дебалансового (частоти 5-200 Гц), електромагнітного (частоти 20-1000 Гц) і електродинамічного (частоти 5-5000 Гц) типів. Амплітуда деформації в зоні напилювання . -4 (0,6-3,2) 10 забезпечує підвищення міцності зчеплення покриття з основою. При амплітуді дефор4 мації менш 0,6-10" підвищення міцності зчеплен. -4 ня не відбувається, а при більш 3,2 10 утворюються мікротріщини в покритті й на границі розділу покриття-основа, що приводить до різкого зниження міцності зчеплення. Фіг. 1. Залежність міцності зчеплення покриття з основою від амплітуди деформації при віброобробці. На Фіг. 2 наведена залежність міцності зчеплення газополум'яного покриття ПГ-10Н-01 із сталевою основою від часу вібробробки після напилення. З аналізу залежності, представленої на Фіг. 2, видно, що вібраційна обробка після напилення 4 покриття підвищує його міцність зчеплення з основою. Для покриття ПГ-10Н-01 вона зростає з 24 до 31 МПа, причому процес збільшення міцності зчеплення відбувається протягом 3-4 хвилин віброобробки, а далі міцність зчеплення залишається незмінною. Це можна пояснити тим, що протягом вказаного часу відбувається зниження рівня залишкових напруг, сформованих при газополум'яному напиленні в покритті і на межі розділу покриттяоснова. Тому виробляти віброобробку газополум'яних покриттів після напилення протягом більше 4 хвилин економічно недоцільно. Приклад виконання: Дослідження напилених покриттів по відомому й пропонованому способах виконані на циліндричних зразках 14 мм і стали 45. Для напилювання покриттів використовували порошок самофлюсівного сплаву системи Ni-Cr-BSi марки ПГ-10Н-01. Напилювання здійснювали газополум'яним пістолетом «Іскра 1». Сталеві інструменти по відомому способу приводилися в дію за допомогою ультразвукового генератора типу УЗГ-2-10 з випромінювачем типу ПМС-15А-18, частота ударного навантаження 20 кГц, амплітуда 50 мм і зусилля притиску до основи й покриття 200 Н. По пропонованому способу струминноабразивну обробку поверхні, що напилюється, проводили електрокорундом марки 14А ТУ 2-036704-79 зернистістю до 0,8 мм при тиску повітря 0,5 МПа. Віброобробку після напилення здійснювали шляхом установки деталі (зразка) на вібратор дебалансового типу, збуджуючи в зразках поздовжні коливання з частотою 200 Гц і амплітудою дефор. -4 мації 2,5 10 . Результати досліджень представлені в табл. Таблиця 1 Спосіб нанесення покриттів Матеріал риття Пропонований спосіб ПГ-10Н-01 Прототип з віброударною ПГ-10Н-01 обробкою (а.с. № 1274328) За традиційною технологією ПГ-10Н-01 пок- Міцність зчеп- Мікротвердість, лення  сц, МПа Η  100 31 770 Таким чином, газополум'яне напилювання покриттів по пропонованому способу в порівнянні із традиційним дозволяє одержати покриття з більш високою міцністю зчеплення при збереженні пористості. Застосування пропонованого способу газополум'яного напилювання покриттів при виготовленні й ремонті деталей підвищує надійність і довговічність машин і обладнання. Пористість, % 12 34 776 3 24 745 12 Джерела посилань. 1. Патент Японии № 53-736, кл. В 05 Д 1/02 (12А241), 1978 (аналог). 2. Патент Великобритании № 2090873А, кл. С23С 1/00, 1982 (аналог). 3. Авторское свидетельство СССР № 1274328, кл. С23С 4/02, 1983 (прототип). 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 66270 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601