Грохот

1. Грохот, що має встановлені один напроти одного два стовпчики розміщених один під одним колосників, поверхні просіювання яких увігнуті по дузі, колосники кожного стовпчика своїми вільними краями направлені до осі вертикального каналу та, відповідно, до другого стовпчика, і формують вертикальний канал, дефлектори, що закріплені під поверхнями просіювання колосників похило у напрямку від каналу, а також корпус з приймальним бункером у верхній частині та патрубками для відведення розділених фракцій у нижній частині, який відрізняється тим, що вертикальний канал сформовано з кількох змінних робочих секцій, встановлених одна під одною, причому кожна робоча секція має розташовані C2 2 (19) 1 3 встановлена за допомогою пружного зв'язку на опорах. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним за прототип, є грохот [Деклараційний патент України №57588А, МПк7 В07В1/12, В07В1/46, 16.06.03p, бюл.№3], який має встановлені один біля одного два стовпчики колосників, поверхні просіювання яких увігнуті по дузі синусоїдальної кривої, колосники кожного стовпчику своїми вільними краями направлені у бік осі вертикального каналу та, відповідно, у бік другого стовпчику, і формують вертикальний канал, форма якого описується рівнянням синусоїдальних гармонійних коливань, причому колосники розміщені один під одним з кроком у вертикальній площині, що дорівнює півперіоду коливань синусоїдальної кривої форми каналу. Вадою відомої конструкції є те, що внаслідок синусоїдальної форми каналу грохоту для одержання достатньої робочої площини поверхонь просіювання грохот потрібно виготовляти з надто великим вертикальним розміром. Це погіршує можливість його практичного застосування за рахунок того, що початковий матеріал для сортування необхідно подавати на достатню висоту, що потребує застосування додаткового підйомного обладнання та енергетичних витрат, і таким чином збільшує вартість грохочення. Відома конструкція грохоту не має можливості регулювання корисної площі поверхонь просіювання колосників, що не дає можливості регулювати потрібну ступінь очищення початкового матеріалу. Крім того, ця конструкція грохоту не дає можливості регулювати переріз каналу, про якому проходить матеріал, що знижує його пропускну спроможність і, таким чином, його продуктивність. В основу винаходу покладене завдання підвищити надійність та продуктивність роботи грохоту та якість грохочення при одночасному зменшенні габаритів грохоту шляхом внесення змін в його конструкцію. У винаході, що пропонується, це завдання вирішується за допомогою того, що грохот має встановлені один напроти одного два стовпчики розміщених один під одним колосників, поверхні просіювання яких увігнуті по дузі. Колосники кожного стовпчика своїми вільними краями направлені до осі вертикального каналу та, відповідно, до другого стовпчика, і формують вертикальний канал. Грохот має дефлектори, що закріплені під поверхнями просіювання колосників похило у напрямку від каналу, а також корпус з приймальним бункером у верхній частині та патрубками для відведення розділених фракцій у нижній частині. Згідно винаходу, вертикальний канал сформовано з кількох змінних робочих секцій, встановлених одна під одною. Кожна робоча секція має розташовані одна проти одної дві увігнуті по дузі колосникові поверхні просіювання, а також два регульовані варіатори потоку матеріалу, які встановлені у внутрішній зоні робочої секції таким чином, що їх похилі сходові поверхні розташовані одна проти одної вздовж осі 81400 4 вертикального каналу і направляють матеріал на робочу зону поверхонь просіювання колосників. Колосники кожної робочої секції можуть бути закріплені на горизонтальних планках з можливістю регулювати відстань кожного колосника відносно центральної осі вертикального каналу грохоту. Колосники кожної робочої секції можуть бути закріплені на горизонтальних планках з можливістю регулювати кут нахилу кожного колосника відносно центральної осі вертикального каналу грохоту. Варіатор потоку матеріалу може бути закріплений на вертикальних планках з можливістю регулювання висоти фіксації варіатора. Варіатор потоку матеріалу може бути закріплений на вертикальних планках з можливістю регулювання кута нахилу відносно осі вертикального каналу грохота. Варіатор потоку матеріалу може мати гнучкі кінцівки на сходових поверхнях. Грохот також може мати електровібратор. Завдяки тому, що вертикальний канал сформовано з кількох змінних робочих секцій, встановлених одна під одною, причому кожна робоча секція має розташовані одна проти одної дві увігнуті по дузі колосникові поверхні просіювання, початковий матеріал вдається розділити початковий матеріал на два потоки, кожний з яких проходить стадію сортування окремо один від одного і рухається не по синусоїдальній траєкторії, як в прототипі, а по траєкторії скачкоподібної кривої. Все це дає змогу удвічі збільшити пропускну спроможність запропонованого типу грохота, а отже і значно підвищити його продуктивність, та/або зменшити його висоту за рахунок того, що при однакових вертикальних розмірах загальна робоча площа поверхонь просіювання колосників запропонованої конструкції грохота значно більша, ніж у прототипу. Завдяки наявності двох регульованих варіаторів потоку матеріалу, що встановлені у внутрішній зоні робочої секції таким чином, що їх похилі сходові поверхні розташовані одна проти одної вздовж осі вертикального каналу і направляють матеріал на робочу зону поверхонь просіювання колосників, вдається суттєво підвищити якість грохочення та продуктивність грохоту. Це обумовлено тим, що варіатори направляють потік безпосередньо на колосники, задаючи потоку потрібну траєкторію та швидкість. Якщо варіатор потоку матеріалу закріплений на вертикальних планках з можливістю регулювання висоти фіксації варіатора та/або кута нахилу відносно осі вертикального каналу грохота, з'являється можливість регулювати корисну площу робочих зон поверхонь просіювання колосників, швидкість потоку та кут атаки потоку на поверхні просіювання колосників. Це надає можливості тонко адаптувати роботу грохота до фракційного складу початкового матеріалу, забезпечуючи підвищення якості, продуктивності роботи та експлуатаційної надійності грохота. Гнучкі кінцівки на сходових поверхнях варіатора потоку матеріалу дозволяють рівномірно розподіляти матеріал по усій площі просіювання 5 колосників. Це суттєво підвищує якість грохочення матеріалу та продуктивність грохоту внаслідок збільшення загальної площі поверхонь просіювання, які знаходяться у безпосередньому контакті з матеріалом, і додатковому примусовому тиску на матеріал. Завдяки наявній можливості регулювати відстань та кут нахилу кожного колосника відносно центральної осі вертикального каналу грохоту також з'являється можливість регулювати корисну площу робочих зон поверхонь просіювання колосників, швидкість потоку та кут атаки потоку на поверхні просіювання колосників. Це надає можливості тонко адаптувати роботу грохота до фракційного складу початкового матеріалу, забезпечуючи підвищення якості, продуктивності роботи та експлуатаційної надійності грохота. Закріплення пар колосників, варіаторів та дефлекторів в складі однієї робочої секції з'являється можливість легко та швидко проводити поточний ремонт грохоту, та мінімізуються втрати часу на простій. Електровібратор, який жорстко пов'язаний з корпусом грохота та/або із змінною секцією грохота, дозволяє очищувати колосникові поверхні грохота та його внутрішню частину в процесі роботи без втручання людини, що збільшує продуктивність та якість грохочення. На кресленні зображено подовжній розріз грохоту. Грохот має у складі приймальний бункер 1, корпус 2, вертикальну змінну секцію 3, колосникові поверхні просіювання 4, варіатор потоку початкового матеріалу 5 зі сходовими поверхнями 5а та з гнучкими кінцівками 5б, прямі похилі дефлектори 6, планки регулювання відстані колосників 7, планки регулювання висоти розміщення варіатора потоку 8 (елементи по п.п.48 складають одну робочу секцію 9), патрубки для відведення розподілених фракцій матеріалу 10, електровібратор 11. Робота грохота здійснюється таким чином: Матеріал подають в приймальний бункер 1, де він попадає на перший варіатор потоку матеріалу 5 і розподіляється на два потоки. По сходових поверхнях варіатору потоку 5а матеріал подається до двох перших колосникових поверхонь просіювання 4, до яких він прижимається гнучкими кінцівками 5б і розподіляється по всій площі поверхонь просіювання. Проходячи по перших колосникових поверхнях просіювання 4, частки матеріалу з розміром, що менш зазору між колосниками поверхні просіювання, проходять крізь її поверхню і під дією власної маси переміщуються по поверхні дефлектору 6 до патрубків для виводу розділених фракцій 10. Частки матеріалу із розміром, що більше зазору між колосниками поверхні просіювання, а також частки дрібної фракції, що не встигли видалитися на двох перших поверхнях просіювання, поступають на наступний варіатор потоку, де описаний процес грохочення повторюється. Великі частки матеріалу, які не пройшли крізь зазори колосників поверхонь просіювання, прямують до відповідного патрубку для відведення 81400 6 розподілених фракцій. Кількість робочих секцій 9 з колосниковими поверхнями просіювання 4 та варіаторами потоку 5 залежить від потрібного ступеню очистки початкового матеріалу та його первісного фракційного складу і становить від 1 до 10 таких робочих секцій 9 на одній вертикальній змінній секції 3. Ефективне самоочищення колосникових поверхонь просіювання грохота 4, а також самоочищення внутрішньої частини корпусу грохота 2 здійснюється за допомогою електровібратора 11. Грохот, що пропонується, має вертикальні габарити в 1,5-2 рази менші за прототип та більшу надійність роботи внаслідок уникнення захаращування робочих секцій, що дозволяє при його використанні підвищити продуктивність грохочення у більш ніж 2 рази, підвищити якість та зменшити енерговитрати на грохочення, що в цілому суттєво зменшує вартість процесу грохочення. Грохот може бути використаний на діючих підприємствах сільського господарства, коксохімічної, металургійної, гірничо-видобувної, хімічної промисловості.