Вогнегасна емульсія

Вогнегасна емульсія, яка включає як дисперсну фазу легкокиплячий галогенвуглеводень, стабі 3 речовини (ПАР), а також додатково додані іоногенні ПАР та натрієва сіль карбоксиметилцелюлози (Na-КМЦ) в наступних кількостях: йодований метил (СН3J) 1-10%мас; неіоногенне ПАР 0,5-1%мас; іоногеннеПАР 0,1-0,5%мас; Na-КМЦ до 1%мас; вода інше Застосування як дисперсну фазу емульсії замість бромистого етилу легкокиплячої (tкип=42°С), водонерозчинної рідини - йод метилу дозволяє підвищити ефективність інгібірування активних центрів полум'я та виключити зі складу речовину, що руйнує озоновий шар Землі. Зменшення концентрації йодметилу менше за 1%мас. суттєво знижує вогнегасну ефективність емульсії. Збільшення концентрації йодметилу більше за 10%мас. може призвести до утворення у зоні гасіння концентрацій йодметилу вищих за ПДК; - введення неіоногенної поверхнево-активної речовини (ПАР) дозволяє стабілізувати емульсію галогенвуглеводню на тривалий термін, за рахунок обвалакування поверхні крапель дисперсної фази, що не дає їм поєднуватись між собою. Зменшення концентрації неіоногенної ПАР менше за 0,5%мас. призводить до незначного часу стабілізації та швидкого руйнування емульсії, тоді як збільшення концентрації неіоногенного ПАР більше за 1%мас. є недоцільним так як за цими межами стабільність емульсії практично незбільшуеться; - для зменшення поверхневого натягу емульсії до неї додані іоногена ПАР (це дозволяє покривати рідиною більшу площу горючої поверхні); При концентраціях іоногенного ПАР 0,1-0,5%мас. досягається мінімальний поверхневий натяг емульсії, збільшення концентрації зменшує поверхневий натяг несуттєво; - для виключення швидкого стікання вогнегасної рідини з похилих поверхонь до емульсії додається натрієва сіль карбоксиметилцелюлози (NaКМЦ) - до 1%мас, яка збільшує в'язкість дисперсійного середовища. Збільшення концентрації NaКМЦ суттєво збільшує в'язкість, що ускладнює подачу емульсії в осередок горіння. Розмір часток дисперсної фази повинен складати 5-10мкм. За межами цих розмірів спостерігається зменшення вогнегасної ефективності емульсії обумовлене тим, що за більших розмірів часток дисперсної фази легкокипляча рідина присутня не у всіх краплинах струменя, а при менших розмірах зменшується ефект розриву макрокрапел емульсії. Вогнегасна емульсія готується наступним чином: За Фіг. у кавітаційну установку 1 подається з ємності 3 галогенвуглеводень, з ємності 4 неіоногенна ПАР та з ємності 2 вода з розчиненою в неї іоногенною ПАР та Na-КМЦ. Після кавітаційної обробки отримується стійка емульсія необхідної дисперсності. При деякому переобладнанні поже 87619 4 жної автоцистерни, можливе приготування вогнегасної емульсії безпосередньо під час гасіння пожежі. Рішення, що пропонується, дозволяє вирішити задачу зменшення часу гасіння пожеж, зменшення витрат вогнегасної речовини на гасіння пожежі та спрощення отримання дрібнодисперсного потоку рідини за рахунок того, що необхідна дисперсність водяного потоку отримується безпосередньо в зоні горіння при випаровуванні легкокиплячої фази емульсії. При цьому і дрібні краплі води швидше випаровуваються, забираючи більшу кількість тепла від полум'я. Краплі води, що не встигли випаровуватися в полум'ї, ефективно охолоджують тверду горючу поверхню за рахунок оптимізації фізико-хімічних властивостей розчину. Суть запропонованого складу полягає в наступному. При попаданні в зону горіння макрокрапля емульсії розривається на дрібні частини за рахунок випаровування дисперсної фази, яка має температуру кипіння нижчу за температуру кипіння води. Дрібні краплі води випаровуваються в полум'ї, поглинаючи велику кількість тепла під час фазового переходу з рідкого в пароподібний стан. Рідина, що не встигла випаруватися в полум'ї, осідає на тверду поверхню горючого матеріалу, охолоджуючи його. За рахунок оптимізації фізикохімічних властивостей рідини (зниження поверхневого натягу па підвищення в'язкості) вона ефективніше контактує з поверхнею горючого матеріалу та не стікає з похилих поверхонь. Склад, що пропонується, може використовуватись за допомогою відомих приладів. Для подавання вогнегасного складу в осередок пожежі можуть використовуватись пожежні автомобілі загального призначення, відцентрові насоси низького тиску, пожежні рукави та пожежні стволи низького тиску. Таким чином, склад, що пропонується, за рахунок використання запропонованих речовин та технології виготовлення дозволяє вирішити задачу зменшення часу гасіння пожеж, зменшення витрат вогнегасних речовин на гасіння пожеж, виключення необхідності в застосуванні складного технічного вогнегасного обладнання. Джерела інформації. 1) Огнетушащая способность эмульсии воды с низкокипящей водонерастворимой добавкой. / Панин Е.Н., Ройко В.М., Козлов В.А.// Пожаротушение: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО, 1983. - С. 112117. 2) СССР, авторское свидетельство №1813464, гл. А 62 D 1/00, Огнетушащий состав, вспенивающийся в очаге пожара, 1988. 3) Патент 2209645 Российская Федерация, МПК A62D1/08, Огнегасящий состав, 2003. 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 87619 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601