Застосування дгк (dha), епк (epa) або епк, отриманої із дгк, для лікування патології, пов’язаної з окисним ушкодженням клітин

1. Харчовий продукт, який містить докозагексаєнову кислоту (ДГК), ейкозапентаєнову кислоту (ЕПК) або ЕПК, утворену із ДГК, включену в гліцерид, де вказана ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з ДГК, включена в гліцерид, отримана ферментативним шляхом; і де ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з ДГК, знаходиться в процентному відношенні по масі від 40 до 100 % відносно всіх жирних кислот, для застосування в харчуванні як антиоксиданта. 2 (19) 1 3 93395 4 логії, очної патології, ішемічної патології, запальному відношенні по масі від 40 до 100 % відносно ного процесу, атеросклерозу; де зазначена нейровсіх жирних кислот, вводять придатним способом, дегенеративна патологія може бути вибрана з ровибраним із групи, що включає напій з усіма його зсіяного склерозу, хвороби Альцгеймера, хвороби характеристиками перед, під час і після фізичного Паркінсона, бічного аміотрофічного склерозу та навантаження; енергетичну плитку; плитки, що м'язової дистрофії; де зазначена очна патологія підвищують працездатність; тверді речовини та може бути вибрана з пігментної дегенерації сітківпрепарати для харчування; харчову добавку та ки, дегенерації жовтої плями та катаракт; де заполівітамінний препарат; добавки, що підвищують значена ішемічна патологія може бути вибрана з працездатність; текстильні вироби з нанокапсулаінфаркту міокарда та церебрального інфаркту; і де ми для всмоктування через шкіру і будь-який інзазначений запальний процес може бути вибраний ший придатний засіб введення. з артриту, васкуліту, гломерулонефриту та систе13. Нетерапевтичне застосування за п. 12, де замного червоного вовчака. значена харчова добавка та полівітамінний препа6. Нетерапевтичне застосування докозагексаєнорат має форму капсул, таблеток, пігулок, у ліофілівої кислоти (ДГК), ейкозапентаєнової кислоти зованій формі або у формі будь-якого придатного (ЕПК) або ЕПК, утвореної із ДГК, включеної в глізасобу введення. церид, де вказана ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з 14. Нетерапевтичне застосування за будь-яким з ДГК, включена в гліцерид, отримана ферментатипп. 6-9, де зазначене застосування здійснюють у вним шляхом; і де ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з косметичних застосуваннях. ДГК, знаходиться в процентному відношенні по 15. Застосування ДГК, ЕПК або ЕПК, утвореної із масі від 40 до 100 % відносно всіх жирних кисДГК, включеної в гліцерид, де вказана ДГК, ЕПК лот, як антиоксиданта. або ЕПК, утворена з ДГК, включена в гліцерид, 7. Нетерапевтичне застосування докозагексаєноотримана ферментативним шляхом; і де ДГК, ЕПК вої кислоти (ДГК), ейкозапентаєнової кислоти або ЕПК, утворена з ДГК, знаходиться в процент(ЕПК) або ЕПК, утвореної із ДГК, включеної в гліному відношенні по масі від 40 до 100 % відносно церид, де вказана ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з всіх жирних кислот, для виготовлення фармацевДГК, включена в гліцерид, отримана ферментатитичної композиції для лікування окисного ушковним шляхом; і де ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з дження клітин. ДГК, знаходиться в процентному відношенні по 16. Застосування за п. 15, де окисне ушкодження масі від 40 до 100 % відносно всіх жирних кисклітин обумовлене фізіологічним станом, вибралот, як агента проти старіння. ним зі старіння, фізичного навантаження, гіпоглі8. Нетерапевтичне застосування докозагексаєнокемії під час або після фізичного навантаження; вої кислоти (ДГК), ейкозапентаєнової кислоти або захворюванням, вибраним з нейродегенера(ЕПК) або ЕПК, утвореної із ДГК, включеної в глітивної патології, очної патології, ішемічної патолоцерид, де вказана ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з гії, запального процесу, атеросклерозу; де зазнаДГК, включена в гліцерид, отримана ферментатичена нейродегенеративна патологія може бути вним шляхом; і де ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з вибрана з розсіяного склерозу, хвороби АльцгейДГК, знаходиться в процентному відношенні по мера, хвороби Паркінсона, бічного аміотрофічного масі від 40 до 100 % відносно всіх жирних киссклерозу та м'язової дистрофії; де зазначена очна лот, як підсилювача спортивної форми у індивідупатологія може бути вибрана з пігментної дегенеумів, що зазнають фізичного навантаження. рації сітківки, дегенерації жовтої плями та ката9. Нетерапевтичне застосування докозагексаєноракт; де зазначена ішемічна патологія може бути вої кислоти (ДГК), ейкозапентаєнової кислоти вибрана з інфаркту міокарда та церебрального (ЕПК) або ЕПК, утвореної із ДГК, включеної в гліінфаркту; і де зазначений запальний процес може церид, де вказана ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з бути вибраний з артриту, васкуліту, гломерулонеДГК, включена в гліцерид, отримана ферментатифриту та системного червоного вовчака. вним шляхом; і де ДГК, ЕПК або ЕПК, утворена з 17. Харчовий продукт за будь-яким з пп. 2, 3, споДГК, знаходиться в процентному відношенні по сіб за будь-яким з пп. 4, 5 або застосування за масі від 40 до 100 % відносно всіх жирних кисбудь-яким з пп. 15, 16, де клітинне окисне ушколот, для підтримки рівнів глюкози в крові у індивідження включає продукцію активних форм кисню дуумів під час фізичного навантаження. (АФК). 10. Нетерапевтичне застосування за будь-яким з 18. Харчовий продукт за будь-яким з пп. 2, 3, спопп. 6-9, де зазначене застосування здійснюють у сіб за будь-яким з пп. 4, 5 або застосування за харчовій промисловості. будь-яким з пп. 15, 16, де АФК є супероксидним 11. Нетерапевтичне застосування за будь-яким з аніоном. пп. 6-10, де зазначене застосування здійснюють 19. Харчовий продукт за будь-яким з пп. 2, 3, спопри виготовленні молочних продуктів. сіб за будь-яким з пп. 4, 5 або застосування за 12. Нетерапевтичне застосування за будь-яким з будь-яким з пп. 15, 16, де клітинне окисне ушкопп. 8, 9, де зазначену ДГК, ЕПК або ЕПК, утворену дження включає вкорочення теломерів ДНК. із ДГК, включено в гліцерид, де вказана ДГК, ЕПК 20. Харчовий продукт за будь-яким з пп. 2, 3, споабо ЕПК, утворена з ДГК, включена в гліцерид, сіб за будь-яким з пп. 4, 5 або застосування за отримана ферментативним шляхом; і де ДГК, ЕПК будь-яким з пп. 15, 16, де клітинне окисне ушкоабо ЕПК, утворена з ДГК, знаходиться в процентдження включає передчасне клітинне старіння. 5 Область винаходу Даний винахід стосується застосування кислоти, збагаченої докозагексаєновою кислотою (ДГК docosahexaenoic acid (DHA)) або ейкозапентаєновою кислотою (ЕПК -eicosapentaenoic acid (ЕРА)) або ЕПК, отриманою із ДГК, для виготовлення ліків для лікування процесів, у які залучене супутнє окисне ушкодження. Попередній рівень техніки Омега-3 жирні кислоти необхідні для підтримання клітинної функціональної цілісності, і вони необхідні для здоров'я людини в цілому. Докозагексаєнова кислота (22:6 n-3, ДГК), важливий омега3 компонент риб'ячого жиру та морських водоростей, концентрується в головному мозку, у фоторецепторах і в синапсах сітківки. Їжа, збагачена ДГК, початково зазнає метаболізму у печінці, а потім розподіляється за допомогою ліпопротеїнів у крові, щоб задовольняти потреби різних органів. Введення ДГК приводить до підвищення її концентрації на тканинному рівні, включаючи також підвищення концентрації омега-3 ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК), що взаємопов'язана з нею метаболізмом, тоді як введення ЕПК підвищує тільки її концентрацію, знижуючи концентрацію ДГК на клітинному рівні. Як правило, ДГК включається у фосфоліпіди клітинної мембрани, які впливають на її склад та функціональність, на продукцію активних форм кисню (АФК), на окиснення мембранних ліпідів, на регуляцію транскрипції, на біосинтез ейкозаноїдів і на внутрішньоклітинне перетворення сигналу. Крім того, у центральній нервовій системі ДГК залучена в розвиток пов'язаної з пам'яттю здатності до навчання, у збуджувальні функції мембрани, у біогенез фоторецепторних клітин і у перетворення сигналу, залежного від протеїнкінази (quinase protein). Потенційна дієтотерапія має бути основана на корекції оптимальних рівнів омега-3 жирних кислот для попередження виникнення або прогресування деяких патологій, таких як запальні патології, пухлинні процеси, серцево-судинні захворювання, депресія та неврологічні розлади. У центральній нервовій системі, як головний мозок, так і сітківка виявляють незвичайну здатність до збереження ДГК навіть у ситуаціях дуже тривалих дефіцитів омега-3 жирних кислот у харчуванні. У декількох дослідженнях описаний захисний ефект ДГК на нейрони, у яких вона присутня на дуже високих рівнях. Наприклад, вона залучена в захист нейронів від загибелі шляхом апоптозу. Нещодавно показано, що ДГК, яка перебуває в знижених кількостях у гіпокампі пацюків літнього віку, здатна до захисту первинних культур зазначених клітин проти цитотоксичності, індукованої глутаматом. Також показано, що у фоторецепторах сітківки ДГК модулює рівні про- та антиапоптичних білків сімейства Всl-2. Зовнішні сегменти фоторецептора сітківки містять родопсин, а також мають більш високий вміст ДГК, ніж будь-який інший тип клітин. ДГК концентрується у фосфоліпідах зовнішніх мембран дисків сегментів фоторецептора. Дисфункції сітківки спостерігали в умовах зниження оптимальної концентрації ДГК. Пігментні епітеліальні 93395 6 клітини (ПЕК) сітківки грають досить активну роль у захопленні, збереженні та транспорті ДГК. Високий вміст ДГК у фоторецепторах і в клітинах ПЕК, головним чином, пов'язаний з доменами в мембрані з фізичними характеристиками, які вносять вклад у модулювання рецепторів, іонних каналів, носіїв і т.д., хоча також здається, що вона регулює концентрацію фосфатидилсерину. До теперішнього часу невідомо, чи повністю ці ефекти опосередковані самою ДГК або якиминебудь її метаболічними похідними. Деякі похідні ДГК ідентифіковані в сітківці. Хоча ферменти, залучені в синтез зазначених похідних, не ідентифіковані точно, деякі недавні результати дозволяють припустити участь фосфоліпази А2 (PLA2), а потім ліпоксигенази (LOX). PLA2 вивільняє ДГК із мембранних фосфоліпідів, a LOX перетворює її на метаболічно активні похідні. Активні форми кисню (АФК) продукуються під час нормального функціонування клітини. АФК включають супероксидний аніон, пероксид водню та гідроксильний радикал. Їх висока хімічна активність приводить до окиснення білків, ДНК або ліпідів. Супероксиддисмутаза (SOD), каталаза (CAT) і глутатіонпероксидаза (GPx) є первинними антиоксидантними ферментами, які захищають проти молекулярного та клітинного ушкодження, викликаного присутністю АФК. Окисний стрес активує багато метаболічних каналів; причому деякі є цитопротективними, тоді як інші приводять до загибелі клітини. У недавніх дослідженнях показано, що дисбаланс між продукцією та розпадом АФК є значним фактором ризику в патогенезі багатьох захворювань, у деяких випадках пов'язаних з погіршенням антиоксидантної системи. ДГК представлена як мішень АФК, які викликають ушкодження клітин фоторецепторів і ПЕК. Дегенерація сітківки, індукована світлом, стимулює втрату ДГК у фоторецепторах. Наприклад, коли клітини ПЕК ушкоджені або гинуть, функція фоторецепторів погіршується, оскільки клітини ПЕК істотні для їхнього виживання. Таким чином, загибель клітин ПЕК під дією окисного стресу викликає погіршення зору, особливо коли уражені клітини жовтої плями, оскільки вони відповідальні за гостроту зору. У патофізіологію багатьох дегенерацій сітківки (наприклад, дегенерацій жовтої плями, пов'язаних з віком та із хворобою Штаргардта) залучений окисний стрес, що приводить до апоптозу ПЕК. Дійсно, апоптоз клітин ПЕК виявляється домінуючим фактором у дегенерації жовтої плями, спостережуваної з віком. Такі дослідження дозволяють припустити, що у зазначених клітинах розвинені високоефективні антиоксидантні механізми для власного захисту в результаті їхнього високого вмісту ДГК, і вони виявляють помітну адаптивну здатність. Крім того, взаємозв'язок між вільними радикалами та старінням повністю визнаний на основі даних, що вільні радикали, продуковані під час аеробного дихання, викликають окисне ушкодження, що накопичується та приводить до поступової втрати гомеостатичних механізмів, до втручання в патерни експресії генів і до втрати функціональної здатності клітин, що приводить до старіння та 7 93395 8 смерті. Існує взаємозв'язок між генерацією окисниіншого боку, гіперекспресія генів, залучених в анків, антиоксидантним захистом і репарацією окистиоксидантну систему захисту, виявлена в печінці ного ушкодження. Проведено багато досліджень із мишей, утримуваних на дієті, збагаченій риб'ячим визначення того, чи знижується антиоксидантний жиром, протягом трьох місяців. захист із віком. У ці дослідження включений аналіз Крім того, у різних дослідженнях in vitro із кліїї основних компонентів: активності або експресії тинною лінією гліального походження показано, ферментів SOD, CAT, GPx, глутатіонредуктази, що мембрани, збагачені омега-3 жирними кислоглутатіон-S-трансферази та концентрації сполук тами, є більш чутливими до окисного ушкодження. низької молекулярної маси з антиоксидантними Довгострокове постачання цих клітин високими властивостями. Наприклад, гіперекспресія SOD і концентраціями ДГК приводило в результаті до CAT у Drosophila melanogaster збільшує передбапідвищених рівнів ліпідних пероксидів у культурачувану тривалість життя на 30% і зменшує ушкольному середовищі та до більш високого процента дження в результаті окиснення білків. У даному клітинної загибелі внаслідок апоптозу, індукованоконтексті вплив на шкірну тканину УФ променів in го впливом пероксиду водню. Також показано, vitro та in vivo генерує вільні радикали та інші актиоднак, що інтраамніотичне введення етилдокозавні форми кисню, приводячи до клітинного окисногексаєноату зменшує перекісне окиснення ліпідів у го стресу, який, за документальним даними, рофетальному головному мозку пацюків. Було зроббить значний внесок у старіння. Інтенсивний вплив лене припущення, що ця відповідь є наслідком ультрафіолетового випромінювання на шкіру може ефекту вільнорадикальної секвестрації шляхом викликати гостре або хронічне ушкодження. У госактивації антиоксидантних ферментів. Підвищення трих умовах можуть бути отримані еритема та опіантиоксидантної здатності головного мозку є важки, тоді як хронічний надлишковий вплив збільшує ливим для первинного ендогенного захисту проти ризик раку та старіння шкіри. Крім того, відомо, що окисного стресу, оскільки головний мозок відносно шкірні клітини можуть відповідати на гострий або збагачений поліненасиченими жирними кислотами хронічний окисний стрес підвищеною експресією та відносно збіднений антиоксидантними ферменряду білків, таких як ферменти, залучені в підтритами. мання цілісності клітин та стійкість до окисного Ці суперечливі результати дозволяють припуушкодження. стити, що гіпотеза, основана на припущенні, що В даній області техніки добре відомо, що теокиснення жирної кислоти зростає із числом поломери є некодуючими областями ДНК, локалізодвійних зв'язків, є незастосовною in vivo, оскільки ваними на кінцях еукаріотичних хромосом. Вони для зниження окисного ушкодження можуть діяти складаються з висококонсервативних послідовноінші потенційні механізми, такі як тривимірна струстей ДНК, що повторюються в тандемі (TTAGG)n, і ктура омега-3 жирних кислот у ліпідах і ліпопротеїпов'язаних з ними білків, та мають специфічну нах мембрани, що робить подвійні зв'язки менш структуру, що ускладнює лігування з кінцями інших чутливими до атаки АФК, інгібування прооксидантхромосом, запобігаючи злиттю теломерів. Вони них ферментів, таких як PLA2, або більш висока відіграють істотну роль у збереженні цілісності експресія антиоксидантних ферментів. хромосом, у захисті кодуючої ДНК від дії ферменЗ іншого боку, ідея про зв'язок фізичного наватів та від її розпаду, що вносить вклад у підтринтаження із продукцією вільних радикалів похомання стабільності хромосом. дить із початку 80-х років у зв'язку зі спостереженНа противагу кодуючим послідовностям, які ням ушкодження мембранних ліпідів під час мають напівконсервативну реплікацію, теломери епізодів ішемії-реперфузії при гіпоксії тканини зазнають прогресуючої втрати своїх повторюваних (див. Lovlin et al., Em. J. Appl. Physiol. Occup. послідовностей під час послідовного поділу клітиPhysiol. 1987, 56 (3) 313-6). У той же час, підвини. Зараз вважають, що мінімум довжини теломещення співвідношення GSSH/GSH спостерігали в ра потрібний для підтримання функції теломера, і м'язових клітинах пацюків (див. Lew Η. Et al. FEBS коли вона досягає критичного значення, вони маLett, 1985; 185(2): 262-6, Sen CK et al., J. Appl. ють ускладнення для поділу при мітозі, створюючи Physiol. 1994; 77(5): 2177-87), а також у крові лютеломерну асоціацію (ТАС) і хромосомну нестабідини (див. MacPhail Db et al., Free Radic Res льність. Зазначена хромосомна нестабільність Commun 1993; 18(3): 177-81, Gohil K. et al. J. Appl. повинна бути пов'язана зі збільшенням імовірності Physiol. 1988 Jan; 64(1): 115-9). Вільні радикали одержання помилок, здатних генерувати значні також впливають на ДНК, і гостре фізичне навангенетичні зміни. таження збільшує ушкодження ДНК, про що свідЗавдяки множинності подвійних зв'язків, омечить підвищення 8-oкco-dG. Виснажуючі фізичні га-3 жирні кислоти вважають молекулярними мізусилля (марафонський біг) викликають ушкошенями для генерації та поширення вільних радидження в ДНК, які очевидні протягом декількох діб калів під час процесів окисного стресу, пов'язаного після випробування, а також викликають ушкоз утворенням ліпідних пероксидів. Однак отримані дження в імунокомпетентних клітинах (що може суперечливі результати в різних дослідженнях бути пов'язане з імунним захворюванням, спостечутливості до окисного стресу завдяки додаванню режуваним у спортсменів після такого випробув дієту омега-3 жирних кислот. Деякі дослідження вання). на людях показали підвищене окиснення ЛПВГ, Однак інші автори не спостерігали ніяких ефетоді як у інших такого ефекту не виявлено. У досктів (за винятком невеликого ушкодження) після лідженнях на тваринах виявлено, що обробка омеплавання протягом 90 хвилин, бігу протягом 60 га-3 жирними кислотами приводить до підвищеної хвилин або здійснення виснажуючих зусиль в реабо зниженої схильності до окиснення ЛПВГ. З зультаті веслування. У тої же час у дослідженнях 9 93395 10 на тренованих і нетренованих спортсменах не ви1,04 г ДГК на добу протягом декількох тижнів не явили ніякої різниці у виділенні із сечею 8-окco-dG, виявив ніякого поліпшення у гравців в футбол навіть при виявленні такого ушкодження його вва(див. Raastad et al. Scand J. Med. Sci. Sports 1997; жали вторинним по відношенню до наступних реа7(1): 25-31). кцій на зусилля, а не дією навантаження на ДНК З іншого боку, відомо, що вільні жирні кислоти гострим шляхом. перешкоджають утилізації глюкози в м'язах, оскіТе, що інтенсивне фізичне навантаження вильки їхні аналоги на внутрішньоклітинному рівні, кликає окисний стрес, добре відомо в даній обласацил-СоА, у мітохондріях інгібують піруватдегідроті техніки, але його походження ще не визначене геназу (інгібування продуктом), крім того, стимудосить добре. люють глікогеноліз і глюконеогенез, викликаючи Дослідження, проведені з n-3 жирними кислослабку гіперглікемію під час голодування, дійсно, тами, пов'язані зі спортивною формою, були сфобезперервне введення поліненасичених жирних кусовані на протизапальному ефекті, і, дійсно, у кислот під час голодування допомагає в підтриперших аналізах намагалися виявити можливу дію манні глікемії, можливо, шляхом активації глюкозоцих нутрієнтів, що поліпшує альвеолярно6-фосфатази на печінковому рівні. Також відомо, капілярне всмоктування шляхом зменшення бронщо склад жирних кислот у м'язах змінює чутлихоспазму, індукованого інтенсивним фізичним навість до інсуліну, що показує, що високий вміст вантаженням. Щодо цього Mickleborough довів, що поліненасичених жирних кислот у плазматичній після введення 3,2 г ЕПК і 2,2 г ДГК патерн прозамембрані поліпшує чутливість до інсуліну, а висопальних цитокінів був атенуйований за рахунок кий вміст насичених жирних кислот чинить протилежний ефект. зменшення присутності TNF- і ІЛ-1 у елітного Навантаження підвищує захоплення глюкози, атлета паралельно зі зменшенням бронхоспазму. капілярну перфузію, швидкість синтезу глікогену та Walser зв'язував ефекти n-3 жирних кислот на крочутливість до інсуліну. Під час м'язового скороченвоносні судини з позитивними ефектами у людей, ня відбуваються зміни температури, внутрішньокщо виявляють непереносимість до фізичного налітинного рН, співвідношення АТФ/АДФ, а також вантаження. Щодо цього van Houten et al. дослівнутрішньоклітинної концентрації Са++ та інших джували, що прийом високих доз n-3 жирних кисметаболітів, які можуть діяти як месенджери у релот супроводжувався кращим видужанням у гуляції клітинного функціонування при навантапацієнтів, що проходять реабілітацію серця після женні. У цьому відношенні Сa++ регулює велику коронарного синдрому. кількість внутрішньоклітинних білків, включаючи Відсутність позитивних результатів у фізичнокальмодулінкіназу, протеїнкіназу С (РКС) і кальциму стані в аналізованих дослідженнях є наслідком неврин, які є важливими проміжними ланками в оцінки хворих, а не здорових людей, і того, що сигналах внутрішньоклітинної передачі сигналу. досліджували судинні та запальні ефекти. Під час аеробного навантаження ацетил-СоА карУ той же час, проведені дослідження основані боксилаза інактивується АМФ-кіназою (АМРК), що на такій теоретичній концепції: з підвищенням віприводить до падіння рівнів малоніл-СоА, деінгільних жирних кислот у плазмі вище 1 ммоль/л (що буванню карнітинпальмітолтрансферази з підвивідбувається при повній утилізації глікогену) їхня щенням в результаті транспорту жирних кислот компетенція до транспорту триптофану збільшує усередині мітохондрій (таким чином, стимулюючи його з наступним підвищенням серотоніну, нейроокиснення жирних кислот). трансмітера, пов'язаного з так званим "центральЕфекти активації АМРК, імовірно, включають ним стомленням" при тривалих заняттях спортом. стимуляцію експресії GLUT4 і гексокінази, а також Щодо цього відомо, що n-3 жирні кислоти зменшуферментів мітохондрій. Однак дивно, що активація ють кількість вільних жирних кислот у плазмі, імоАМРК не є унікальним шляхом (незалежним від вірно, за рахунок підвищувальної регуляції окисінсуліну), за допомогою якого навантаження піднення жирних кислот шляхом активації вищує відповідь на глюкозу в кістякових м'язах. транскрипції ядерного фактора PPAR. Однак ці Див. Mora and Pessin, J. Biol. Chem. 2000; 275 дослідження не були успішними, оскільки Huffman (21):16323-16328, які показали підвищення відпо(2004) шляхом використання режиму дозування 4 г віді на глюкозу в м'язах, що, насправді, існує кілька n-3 жирних кислоти (капсули по 500 мг, що містять транскрипційних факторів, таких як MEF2A і 300 мг ЕПК і 200 мг ДГК) проводив дослідження MEF2D, що активують GLUT4, і ці фактори актибігунів обох статей, не виявивши ніякого зниження вуються навантаженням. вільного TRP, ні меншої чутливості до навантаПідвищення внутрім'язових ліпідів поширено ження, ані якого-небудь статистично значущого при станах ожиріння та фізичного тренування, але поліпшення фізичної форми, хоча існувала статисрезультат для людей з ожирінням пов'язаний зі тична тенденція до поліпшення фізичної форми у стійкістю до інсуліну, тоді як у спортсменів висока суб'єктів, яким вводили n-3 жирну кислоту, що заактивність карнітинпальмітолтрансферази змушує лишає для авторів відкритою можливість, що прижирні кислоти зазнавати бета-окиснення. Це є сичиною зменшення статистичної значущості для льним свідченням на користь того, що дієта, збацього дослідження було мале число досліджених гачена n-3 жирною кислотою, навіть при підвисуб'єктів (5 чоловіків і 5 жінок). щенні глікемії та інсулінемії (сигналів стійкості до В іншому наступному дослідженні, де оцінюінсуліну), діє на рівні рецепторів інсуліну, підтривали ефективність n-3 жирних кислот щодо фізичмуючи рівень переміщення білка GLUT-4, який ної форми, не виявили яких-небудь статистичних конкретно показаний із ДГК (див., Jaescchke Η. розбіжностей при використанні кукурудзяного масРrос. Soc Exp Biol. Med 1995; 209: 104-11). ла як плацебо. Raastad при введенні 1,60 г ЕПК і 11 93395 12 Розкриття винаходу аніона та, разом з ним, всіх похідних частинок, Даний винахід пов'язаний з несподіваним відкпродукованих в окисному каскаді, як, наприклад, риттям того, що введення докозагексаєнової киссильно знижує перекісне окиснення ліпідів. Крім лоти (тут також називаної ДГК) або ейкозапентаєтого, було виявлене підвищення активності антионової кислоти (ЕПК), або ЕПК, утвореної із ДГК, ксидантних ферментів, що дозволяє припустити будь то у вільній формі або включеної у тригліцеадаптацію клітини шляхом індукції експресії антиорид, поміж іншого діє як клітинний антиоксидант. ксидантних агентів, в основному, ферментів, і Таким чином, беручи до уваги метаболічне вішляхом пригнічення експресії прооксидантних дношення між ДГК і ЕПК (зворотне перетворення агентів, таких як А2 фосфоліпаза. ДГК на ЕПК), всі розкриті ефекти, раніше спостеВ одному втіленні даного винаходу зазначена режувані для введення ДГК, повинні бути застосодокозагексаєнова кислота включена в моногліцевними до змішаних систем ДГК/ЕПК або навіть до рид, дигліцерид, тригліцерид, фосфоліпід, етилооднокомпонентних систем ЕПК, навіть якщо ЕПК вий ефір або у вільну жирну кислоту. Краще, законкретно не названа. значена докозагексаєнова кислота включена в Об'єктом даного винаходу, отже, є застосутригліцерид. вання докозагексаєнової кислоти для виготовленУ даному винаході поняття "докозагексаєнова ня фармацевтичної композиції для лікування окискислота, включена в гліцерид", є прийнятим для ного ушкодження клітин. позначення моногліцериду, дигліцериду, тригліцеІншим об'єктом даного винаходу є застосуванриду, фосфоліпіду, де щонайменше одне із трьох ня докозагексаєнової кислоти (ДГК) у конкретному положень етерифіковано докозагексаєновою кисположенні гліцеринового каркаса, де решта два лотою і, можливо, щонайменше одне із решти положення гліцериду також вказані у цій композиетерифікованих положень додатково етерифікоції, для лікування окисного ушкодження клітин. вано однією кислотою, вибраною з коротко-, сереНаступним об'єктом даного винаходу є застодньо- або довголанцюгової жирної кислоти та фосування докозагексаєнової кислоти (ДГК) для висфорної кислоти. Краще, зазначений гліцерид є готовлення композиції для лікування окисного тригліцеридом. ушкодження клітин на рівні ДНК. Зокрема, викориВибір тригліцериду як хімічної структури ДГК стання докозагексаєнової кислоти знаходить заоснований на даних, отриманих з дослідження, у стосування як захисний агент при природному якому порівнювали біодоступність чотирьох конпроцесі вкорочення теломерів і як інгібіторний центратів омега-3 кислот у формі етилових ефірів, агент передчасного старіння при лікуванні окиснофосфоліпідів, вільних жирних кислот і тригліцериго ушкодження клітин. дів після перорального введення, у якому продеОб'єктом даного винаходу також є застосуванмонстровано, що повторно етерифіковані тригліня докозагексаєнової кислоти для виготовлення цериди характеризувалися більш високою композиції для лікування клітинного старіння та біодоступністю, ніж інші препарати. спадкових патологій, пов'язаних з порушеннями в У кращому втіленні даного винаходу зазначемітохондріальному дихальному ланцюзі, а також на докозагексаєнова кислота складає у процентах композиції для лікування синдрому Дауна. масових між 20 і 100% по відношенню до сумарних Наступним об'єктом даного винаходу є застожирних кислот, краше, між 40 і 100% по відношенсування докозагексаєнової кислоти (ДГК) для виню до сумарних жирних кислот, і найкраще, зазнаготовлення композиції для лікування окисного чена докозагексаєнова кислота складає у проценушкодження клітин, обумовленого фізичним наватах масових між 66 і 100% по відношенню до нтаженням. Зокрема, використання докозагексаєсумарних жирних кислот. нової кислоти має застосування як агентВ іншому кращому втіленні зазначена докозапідсилювач спортивної форми і як регуляторний гексаєнова кислота включена щонайменше в одагент рівнів глюкози в крові під час фізичного наному конкретному положенні гліцерину за допомовантаження. гою ефірного зв'язку в структурований ліпід для Об'єктом даного винаходу також є застосуванвиготовлення фармацевтичної композиції для ліня докозагексаєнової кислоти для виготовлення кування окисного ушкодження клітин. композиції для посилення спортивної форми, а Зазначений гліцерин може додатково містити також композиції для підтримання рівнів глюкози в щонайменше одну жирну кислоту та/або одну фокрові після фізичного навантаження шляхом, в сфорну кислоту, так щоб зазначена докозагексаєосновному, введення харчового продукту, молочнова кислота була включена в положення, вибраного продукту або будь-якої придатної форми ввене з sn-1, sn-2 і sn-3, могла додатково містити, дення, типово використовуваної людьми при викоможливо, щонайменше одну кислоту, вибрану з нанні фізичного навантаження. коротко- та/або середньоланцюгової жирної кислоУ даному винаході вираз "окисне ушкодження ти та фосфорної кислоти, і при включенні в полоклітини" означає будь-який процес, пов'язаний з ження sn-2 може додатково містити, можливо, щодисбалансом між генерацією та розпадом окисних найменше одну кислоту, вибрану з жирної кислоти частинок клітини ендогенного або екзогенного пота фосфорної кислоти. ходження. При цьому під терміном "можливо" слід розуНесподівано авторами даного винаходу виявміти, що зазначена докозагексаєнова кислота, лено, що ДГК здатна до інгібування продукції активключена в положення, вибране з sn-1, sn-2 і sn-3, вних форм кисню (АФК), пов'язаної із залежною може додатково містити або не містити щонаймеіндукцією пероксидів або супероксидів. Більш коннше одну кислоту, вибрану з коротко- та/або серекретно, вона знижує продукцію супероксидного дньоланцюгової жирної кислоти та фосфорної 13 93395 14 кислоти, або, інакше, що зазначена докозагексаєсередньоланцюговими жирними кислотами (С9нова кислота, включена в положення sn-2, може С14), або фосфорною кислотою, оскільки вони не додатково містити або не містити щонайменше мають функціональної активності, але тільки енеродну кислоту, вибрану із довголанцюгової жирної гетичну активність, отже, не повинні конкурувати з кислоти та фосфорної кислоти. докозагексаєновою кислотою. Несподівано авторами даного винаходу виявТому ще краще даний винахід стосується залено, що застосування структурованих гліцеринів, стосування докозагексаєнової кислоти, включеної де вибране положення докозагексаєнової кислоти в гліцерин, у якому одне з положень sn-1 і sn-3 є та композиція решти сполуки, пов'язаної із гліцевільним або зайняте середньоланцюговою жирною рином, приводить до несподіваного підвищення, кислотою (С9-С14), або коротколанцюговою жирщонайменше у два або навіть у три рази, терапевною кислотою (С1-С8), або фосфорною кислотою, тичної ефективності застосування докозагексаєі в якому положення sn-2 зайняте функціональною нової кислоти для виготовлення фармацевтичної ДГК. Таким чином, досягається ще більше збількомпозиції для лікування окисного ушкодження шення ДГК, оскільки вона більш ефективно всмокклітин. тується в клітини кишечника. Загальне визначення стосується жирів, що міТаким чином, синтез структурованих гліцеристять жирні кислоти, локалізовані в конкретних дів, де докозагексаєнова кислота включена в будьположеннях у гліцериновому каркасі. Подібно до яке положення гліцерину, коли вона не конкурує з біологічного розподілу жирних кислот in vivo довіншими жирними кислотами, і де ДГК включена в голанцюгові поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) положення sn-2 гліцериду, де вона конкурує щолокалізовані переважно в положенні sn-2 гліцеринайменше з однією жирною кислотою, забезпечує ну і, беручи до уваги процес всмоктування в кишеполіпшення, пов'язане з її антиоксидантним ефекчнику, тригліцериди гідролізуються ліпазами до том, отже, він є кращим шляхом для виготовлення вільних жирних кислот, ди- і моногліцеридів, з яких композиції для лікування окисного ушкодження вільні жирні кислоти та sn-2 моногліцериди всмокклітин. туються безпосередньо кишковими епітеліальними Авторами даного винаходу виявлено, що кліклітинами, називаними ентероцитами. тина, збагачена композицією із ДГК відповідно до Шляхом використання докозагексаєнової кисвинаходу, краще підготовлена до зіткнення з нолоти, включеної в конкретне положення гліцеривою ситуацією окисного стресу і, отже, до мінімізанового каркаса за допомогою ефірного зв'язку, ції шкідливих ефектів, які можуть виникнути вназабезпечують підвищену біодоступність, підвищеслідок цього. Тобто, присутність ДГК у біологічних ний антиоксидантний захист при тому ж молярномембранах індукує клітинну адаптивну відповідь му відсотку по відношенню до усієї кількості присуна окисний стрес. Адаптивна відповідь є клітинним тніх жирних кислот, і знижену залежність від феноменом, за допомогою якого вплив токсичного дозировки, що вводиться, по відношенню до антиагента (у сублетальних концентраціях) провокує оксидантного ефекту докозагексаєнової кислоти в клітинну відповідь, що повинна згодом захистити гліцерині. клітину від руйнівних ефектів того ж токсичного Уперше авторами даного винаходу виявлено, агента в летальних концентраціях, або, інакше що застосування докозагексаєнової кислоти, кажучи, вона є корисним ефектом, що запускаєтьвключеної в положення гліцерину, вибране з sn-1, ся низьким рівнем дії агента, який є шкідливим при sn-2 і sn-3, і де, можливо, зазначений гліцерин високих рівнях. додатково містить щонайменше одну кислоту, виВведення ДГК має наведені нижче істотні пебрану з коротко- та/або середньоланцюгової жирреваги: ної кислоти та фосфорної кислоти, забезпечує (а) Підвищена антиоксидантна активність кліпідвищену біодоступність, підвищений антиокситин; дантний захист при тому ж молярному відсотку по (б) Відсутність клітинної цитотоксичності при відношенню до усієї кількості присутніх жирних дозуваннях, що вводяться; кислот і знижену залежність від дозировки, що (в) Відсутність значних змін у клітинному окисвводиться, по відношенню до антиоксидантного ному статусі при дозуваннях, що вводяться; ефекту докозагексаєнової кислоти в гліцерині. (г) Адаптивна клітинна антиоксидантна активТакож уперше авторами даного винаходу було ність. виявлено, що застосування докозагексаєнової Внаслідок усього вищевикладеного в кращому кислоти, включеної в положення sn-2 гліцерину, втіленні даний винахід стосується застосування причому можливо зазначений гліцерин додатково докозагексаєнової кислоти для виготовлення фамістить щонайменше одну кислоту, вибрану із доврмацевтичної композиції для лікування патології, голанцюгової жирної кислоти та фосфорної кислообумовленої клітинним окисним ушкодженням, де ти, також забезпечує підвищену біодоступність, зазначена патологія є нейродегенеративною патопідвищений антиоксидантний захист при тому ж логією, краще вибраною з групи, що включає помолярному відсотку по відношенню до усієї кількоміж іншого: розсіяний склероз, хворобу Альцгейсті присутніх жирних кислот і знижену залежність мера, хворобу Паркінсона, бічний аміотрофічний від дозировки, що вводиться, по відношенню до склероз і м'язову дистрофію. антиоксидантного ефекту докозагексаєнової кисВ іншому втіленні даного винаходу патологія, лоти в гліцерині. обумовлена окисним ушкодженням, є очною патоКраще, кислоти, також присутні в гліцерині з логією, краще вибраною з групи, що включає подокозагексаєновою кислотою, мають бути коротміж іншого пігментну дегенерацію сітківки, дегенеколанцюговими жирними кислотами (С1-С8), або рацію жовтої плями та катаракти. 15 93395 16 Ще в одному іншому втіленні патологія, обузміни в експресії генів). У фібробластах з більш мовлена окисним ушкодженням, є ішемічною панизьким антиоксидантним захистом теломери котологією, зокрема, інфарктом міокарда, церебраротшали швидше, і навпаки. Швидкість укорочення льним інфарктом і т.д. теломера вище в клітинах з більш низьким антиокЩе в одному іншому втіленні даного винаходу сидантним захистом. Крім того, скевінжери (поглипатологія, обумовлена окисним ушкодженням, є начі) вільних радикалів знижують швидкість укорозапальним процесом, краще вибраним з групи, що чення теломера. включає поміж іншого артрит, васкуліт, гломеруЦі дані відповідають тим, у яких показана важлонефрит та системний червоний вовчак. лива роль антиоксидантних ферментів, глутатіонВ іншому кращому втіленні патологія, обумовпероксидази та супероксиддисмутази, у швидкості лена окисним ушкодженням, є атеросклерозом. вкорочення теломерів у людських фібробластах. Інший аспект даного винаходу полягає у заЦі дані доводять, що довжина теломерів детермістосуванні ДГК як захисного агента у природному нована, головним чином, відношенням між окиспроцесі вкорочення теломерів і як інгібіторного ним стресом та здатністю клітини до антиоксиданагента передчасного старіння. тного захисту. Таким чином, довжина залежних від Механізми, що здійснюють теломерні асоціації віку теломерів є накопичувальною мірою історії (ТАС), ще невідомі, але автори даного винаходу окисного ушкодження, якого клітина зазнала проприпускають, що вони можуть бути пов'язані з детягом всього її життя. фіцитом активності ферменту теломерази, який Кореляція між окисним стресом і швидкістю синтезує повторювані послідовності ДНК, характевкорочення теломерів показана для спадкових рні для теломерів, тим самим стабілізуючи їхню патологій, обумовлених порушеннями в мітохонддовжину. ріальному дихальному ланцюзі, і для синдрому Теломераза дуже активна у фетальних клітиДауна. нах, але не має настільки високої активності у кліОтже, існуюче відношення між окисним клітинтинах тканини дорослих. ТАС рідко виявляються в ним ушкодженням у ДНК і вкороченням теломерів нормальних клітинах, але їх часто спостерігали в та його ефект по відношенню до клітинного стаклітинах, інфікованих вірусом, або в пухлинних ріння дає можливість застосовувати докозагексаєклітинах. нову кислоту як сильний захисний агент в природСпостерігали, що існує прогресивне зниження ному процесі вкорочення теломерів і як числа теломерних повторів in vitro, a також функції інгібіторний агент передчасного старіння. клітинного старіння in vivo, що пов'язана з інгібуЗ іншого боку, застосування ферментів для ванням теломеразної активності при старінні. Поодержання масел, збагачених омега-3 жирними дібним чином автори даного винаходу досліджукислотами, має кілька переваг порівняно з іншими вали довжину теломерів у фібробластах і способами, основаними на хімічному синтезі та лімфоцитах від столітніх здорових людей, виявинаступних процесах очищення (хроматографічне вши вкорочення теломерів під час розмноження розділення, молекулярна дистиляція і т.д.). Останфібробластів in vitro, а також зворотну кореляцію ні вимагають екстремальних умов рН і високих між довжинами теломерів і віком донора. температур, які можуть частково руйнувати всі Хоча вкорочення теломерів відбувається приподвійні зв'язки ало-цис омега-3 ПНЖК в резульродним шляхом при клітинній реплікації, спостерітаті окиснення, в результаті цис-транс ізомеризації гали передчасне старіння та розриви теломерів або міграції подвійного зв'язку. М'які умови, викопри індукції окисного ушкодження в ДНК. Теломеристовувані у ферментативному синтезі (темперари більш чутливі до окисного ушкодження, і їхні тура нижче 50 °С, рН 6-8 і менша кількість хімічних розриви менш ефективно репаруються, ніж інші реагентів), забезпечує альтернативу синтезу, що частини геному. Це приводить до накопичення зберігає вихідну структуру омега-3 ПНЖК при збіушкоджень теломерів, в результаті чого вкороченльшенні структурної вибірковості в ацилгліцериня відбувається швидше під час реплікації ДНК, дах, які вважають найбільш вигідною хімічною знижуючи середню ймовірну тривалість реплікатиструктурою з погляду харчування. вного життя клітини. Активні форми кисню (АФК), Фармацевтична композиція, що містить ДГК, зокрема, супероксидні аніони, пероксид водню та може мати форму масла або емульсії, які можна гідроксильні радикали, можуть прискорити втрати вводити пероральним, під'язиковим, внутрішньотеломерів під час реплікації деяких типів клітин, венним, внутрішньом'язовим, місцевим, підшкірнавіть хоча вони також індукують передчасне станим або ректальним шляхом або навіть шляхом ріння незалежно від укорочення теломерів. простого введення активного інгредієнта мікроеНесподівано авторами даного винаходу виявмульсії за винаходом в рідкій формі або у формі лено, що застосування докозагексаєнової кислоти пари в контакт із органами нюху, розташованими для лікування окисного ушкодження клітин на рівні на вході в дихальні шляхи. Таким чином, введення ДНК дає можливість знизити швидкість укорочення можна здійснити шляхом розпилення, аерозольнотеломерів і, отже, інгібувати клітинне старіння. го впорскування абопульверизації мікроемульсій, Автори даного винаходу виявили зворотну коабо шляхом інгаляції. реляцію між швидкістю вкорочення теломерів і Можливо, зазначена фармацевтична композиклітинною антиоксидантною здатністю у більш ніж ція додатково містить другий активний інгредієнт. 20 ліній фібробластів людини. Більшість клітинних Подібним чином, фармацевтичну композицію, параметрів цих передчасно постарілих фібробласщо містить ДГК, можна застосовувати в харчовій тів є такими ж, як при нормальному старінні цих промисловості з метою збагачення харчових проклітин (морфологія, акумуляція ліпофусцину та дуктів (наприклад, молочних продуктів, таких як 17 93395 18 йогурти, молоко і т.д.) натуральним антиоксидантбуванні за трикутною схемою після 4 місяців приним агентом, таким як ДГК. йому ДГК. Ці дані чітко показані (р