Візок агломераційної машини

Корисна модель належить до галузі чорної металургії, а саме: до устаткування агломераційних і випалювальних машин. Відомий спікальний візок, що містить суцільнолиту раму, встановлену на ролики, вузол ущільнення, а також швидкозношувані деталі: знімні борти та колосники (див. авт. свід. СРСР №1555610, МПК F27B21/06, Бюл. №13, 1990p.). Недоліки цього візка - трудомісткість виготовлення, велика норма витрат металу. За прототип корисної моделі прийнятий спікальний візок агломераційної машини, який містить поставлену на ходові ролики раму, знімні борти і колосники. Рама включає ригелі, ребра жорсткості і підколосникові балки. Кожна балка складена із однієї горизонтальної колосникової опори та однієї вертикальної несучої стінки, що з'єднані між собою зварними швами (див. патент України на корисну модель №605, МПК7 F27B21/04, 08, Бюл. №5, 2000p.). Недоліки прототипу: - підвищена трудомісткість виготовлення рами, яка пов'язана з необхідністю вертикального розташування несучих стінок відносно колосникових опор; - недостатньо щільний контакт суміжних візків, який є наслідком прогару контактуючих колосникових опор суміжних візків і порушення з-за цього прогару площинності контактуючи х поверхонь опор. В основу корисної моделі поставлено задачу зменшити трудомісткість виготовлення візка агломераційної машини і підвищити щільність контакту суміжних візків. Поставлена задача досягається у візку агломераційної машини, що містить поставлену на ролики раму, утворену ригелями, ребрами жорсткості і підколосниковими балками, складеними з колосникових опор та несучих стінок, в якому, згідно корисної моделі, несучі стінки, принаймні, у нижній їх частині нахилені під кутом до вертикалі. Несучі стінки виконані з плоского або гнутого прокату. Плоска несуча стінка крайньої підколосникової балки нахилена від місця з'єднання з колосниковою опорою в сторону суміжного візка переважно під кутом, що дорівнює: A+s a = arctg , (1) L де a , - кут між несучою стінкою і вертикаллю; A - відстань від найближчого до суміжного візка торця колосникової опори крайньої підколосникової опори до місця її з'єднання с несучою стінкою; S - товщина несучої стінки; L - висота несучої стінки. Плоскі несучі стінки суміжних центральних підколосникових балок нахилені від місця з'єднання з колосниковими опорами назустріч одна одній під кутом b, що дорівнює: B b = arctg , (2) L де B - відстань від найближчого до суміжної балки торця колосникової опори до місця з'єднання з несучою стінкою. Несучі стінки з гнутого прокату мають циліндричну бокову поверхню. Твірна цієї поверхні паралельна поздовжньої вісі підколосникової балки. Бокова поверхня несучої стінки у напрямку її висоти може складатися з двох або більше дільниць. Верхня дільниця у цьому разі є плоскою і переважно вертикальною. Суть корисної моделі пояснюється прикладеними кресленнями, на яких зображено: - фиг.1, 2 - візок в двох виглядах; - фіг.3 - поперечний переріз А-А для підколосникових балок з несучими стінками з плоского прокату; - фіг.4, 5 - поперечний переріз підколосникової балки з іншими варіантами виконання несучих стінок. Візок (фіг.1, 2) вміщує раму, яка складається з двох ригелів 1, підколосникових балок 2 та ребер жорсткості 3, зварених між собою. Ригелі 1 рами з'єднані з чотирма роликами 4. Кожна підколосникова балка 2 складається з колосникової опори 5 і несучої стінки 6, виготовлених переважно з листового чи гнутого прокату. Несуча стінка 6 з листового (плоского) прокату нахилена під кутом ( a , b ) до вертикалі (фіг.3). В крайніх підколосникових балках 2 несуча стінка 6 нахилена від місця з'єднання з колосниковою опорою 5 переважно в сторону суміжного візка. Доцільно, щоб кут a визначався зі співвідношення (1). В суміжних центральних підколосникових балках 2 несучі стінки 6 нахилені від місця з'єднання з колосниковими опорами 5 переважно назустріч одна однієї під кутом b , що визначається зі співвідношення (2). За іншим варіантом несуча стінка 6 виготовляється з гнутого прокату і має циліндричну бокову поверхню (фіг.4). Твірна цієї поверхні паралельна поздовжньої вісі підколосникової балки 2. Дотична в місці з'єднання несучої стінки 6 з колосниковою опорою 5 нахилена під кутом g в той чи інший її бік від вертикалі. Дотична буде ліворуч/праворуч від вертикалі (фіг.4), якщо центр O радіусу кривини R поверхні несучої стінки 6 буде знаходитися нижче/вище площини з'єднання несучої стінки з колосниковою опорою 5. Варіант, зображений на фіг. 4, найбільш доцільний для крайніх підколосникових балок 2. Він забезпечує більш щільний контакт з аналогічними балками суміжного візка, розташованого ліворуч, як по торцевих поверхнях колосникових опор 5, так і частково по поверхнях несучи х стінок 6. Якщо умови експлуатації візка вимагають контакт суміжних візків на досить великій площі поверхні верхньої частини рами, доцільно використовувати варіант, зображений на фіг.5. Бокова поверхня несучої стінки у напрямку її висоти складається з двох (а при необхідності й більше) дільниць. Верхня дільниця 7 є плоскою і переважно вертикальною. У цьому разі площі поверхонь суміжних візків, що контактують, збільшуються за рахунок площі бокової поверхні дільниць 7. Якщо шорсткість поверхонь, що контактують, вимагає їх фрезерування, вертикальність розташування дільниць 7 не обов'язкова: ця вертикальність забезпечується фрезеруванням. Ригелі 1 можуть бути виготовлені складеними з власно ригелів 1 та встановлених на них знімних бортів 8, які часто ви ходять з ладу при експлуатації і замінюються на інші борти 8 без заміни всієї рами. В залежності від конструкції агломераційної або випалювальної машини візок може бути обладнаний вузлами ущільнення 9, розташованими вздовж ригелів 1 і прикріпленими до них, а також до нижньої частини підколосникових балок 2. Візок працює вкупі з суміжними візками у складі стрічкового конвеєру агломераційної або випалювальної машини. Поперед експлуатації на візок встановлюють швидкозношувані і тому часто замінні деталі: колосники 10 (на колосникові опори 6) і знімні борти 8 (на ригелі 1). На колосники 10 завантажується шихта, після чого візки на роликах 4 прямують до зони спікання. Там шихта від пальників запалюється і спікається при безупинному пересуванні візків і відсмоктуванні повітря від шару шихти вакуум-камерами, роботі яких сприяють вузли ущільнення 9. Далі візки послідовно перекидаються, звільняються від агломерату, яким стала шихта, та знов повертаються на вихідні положення. Виконання несучих стінок 6 під кутом (2-12°) до вертикалі надає ряд переваг. 1. Відпадає необхідність в обладнанні (складальні стенди, калібри, струбцини тощо) для забезпечення вертикальності несучої стінки 6. 2. Спрощується виготовлення ребер жорсткості 3 та їх з'єднання з несучими стінками 6. Ребра 3 вирізуються з листів з більшим допуском. Нахил стінок 6 під кутом b (для центральних підколосникових балок 2) компенсує недоліки (більший допуск) вирізки ребер жорсткості 3. При складанні рами ребра 3 переміщують між несучими стінками 6 зверху вниз, і вони в будь-якому разі торкнуться своїми кутовими зонами торців бокової поверхні стінок 6 навіть при великому мінусовому допуску на довжину ребер 3 в заготовці. Після цього стінки 6 і ребра 3 з'єднують зварюванням. Для встановлення ребер жорсткості 3 між крайніми і центральними несучими стінками 6 ребра 3 переміщують знизу вверх. 3. Нахил крайніх несучих стінок 6 під кутом a, і наступне фрезерування несучих стінок 6 та торців колосникових опор 5 з виготовленням поверхонь, що знаходяться в одній площині, забезпечує контакт суміжних візків як по плоских поверхнях торців колосникових опор 5, так і по фрезерованих поверхнях несучи х стінок 6. В цьому випадку навіть при прогарі колосникових опор 5 щільний контакт візків забезпечать фрезеровані поверхні несучих стінок 6. Наслідком цього є більш висока продуктивність агломашини та економія енерговитрат на функціонування вакуум-камер. 4. Наявність вертикальних плоских дільниць 7 в деяких випадках виключає необхідність фрезерування (див.п.3). Для несучих стінок 6 крайніх підколосникових балок 2 доцільним є кут a за співвідношенням (1). Більшим кут a не може бути, тому що висота несучої стінки 6 буде менше, ніж L . Це зменшує несучу здатність візка, або ж стінка 6 вийде за габарити візка, що неприпустимо. Якщо кут a менше, ніж визначений за співвідношенням (1), то суміжні візки при переміщенні на конвеєрі контактують лише по торцях колосникових опор 5. Для того, щоб несучі стінки 6 центральних підколосникових балок 2 не заважали відсмоктуванню повітря від шару ши хти, що знаходиться зверху на колосниках 10 та підколосникових балках 2, доцільно щоб кут b дорівнював співвідношенню (2). В цьому разі в кожній балці 2 нижній край несучих стінок 6 буде на рівні площини торця колосникової опори 5 і не буде стримувати потоки повітря від шихти до вакуум-камер. Візки, що складені з рами, яка зварена з двох ригелів, чотирьох підколосникових балок, ребер жорсткості, а також чотирьох роликів, двох вузлів ущільнення і знімних бортів, прикріплених до ригелів, містять колосникові опори та несучі стінки, які з'єднані зварюванням і утворюють підколосникові балки. Параметри виконання підколосникових балок надані в таблицях 1 і 2: Таблиця 1 Тип підколосникових балок Візок ТС-2,5 крайні центральні Візок ТСГ-2,7 крайні центральні Візок ТСУ-2,5М крайні центральні L , мм A , мм B , мм S , мм a ,° b,° 226 226 4 36 20 20 6 9 256 256 4 36 20 20 5,5 8 395 395 7 38 20 20 4 5,5 Таблиця 2. Тип підколосникових балок L , мм A , мм L1 , мм L2 , мм g,° Візок ТС-2,5 крайні 226 4 5 крайні 226 0 36 190 2 Візок ТСГ-2,7 крайні 256 0 36 220 4,5 крайні 256 4 3,5 Трудомісткість виготовлення таких візків зменшується на 5-7% у порівняні з прототипом. R , мм 1600 2050