Тонізуючий напій

1. Тонізуючий напій, який містить воду, розчинені у воді органічні та неорганічні компоненти та який збагачений киснем, який відрізняється тим, що має вміст кисню до 50 мг/дм3, при цьому окислювальність перманганатну не вище 2,0 мг/дм3, вміст заліза не більше 0,2 мг/дм3, а водневий показник pH в межах 4,5...8,5. 3 В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення стабілізації рівня кисню у тонізуючому напої (до 50 мг/дм3), утворення стійких нейтральних та активних форм кисню, водню та їх сполук у тонізуючому напої та підвищення строку зберігання тонізуючого напою при незначних коливаннях досягнутої концентрації розчиненого кисню у тонізуючому напої з одночасним збереженням органолептичних та смакових якостей тонізуючого напою шляхом забезпечення певних хімічних показників та визначеного вмісту органічних та неорганічних компонентів тонізуючого напою. Поставлена задача вирішується таким чином, що тонізуючий напій, який містить воду, розчинені у воді органічні та неорганічні компоненти та який збагачений киснем, згідно з корисною моделлю, має вміст кисню до 50 мг/дм3, при цьому окислювальність перманганатну не вище 2,0 мг/дм3, вміст заліза не більше 0,2 мг/дм3, при цьому водневий показник pH в межах 4,5...8,5. Додатково тонізуючий напій може бути насичений двоокисом вуглецю з масовою долею від 0,2 до 0,6. Додатково тонізуючий напій може мати наступний вміст органічних та неорганічних компонентів: кальцій - не більше 100 мг/дм3, магній - не більше 25 мг/дм3, натрій - не більше 100 мг/дм3, хлориди не більше 250 мг/дм3, сульфати - не більше 250 мг/дм3, залізо - не більше 0,2 мг/дм3, фториди - не більше 1,5 мг/дм3, нітрати - не більше 10 мг/дм3, нітрити - не більше 0,5 мг/дм3, амонійний азот - не 3 більше 0,5 мг/дм . Між заявленою сукупністю суттєвих ознак корисної моделі та технічним результатом, який досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Винахідником було здійснено серію досліджень з насичення киснем тонізуючого напою на основі води, в результаті яких встановлено, що сукупність певних хімічних показників тонізуючого напою, а саме: окислювальність перманганатна не вище 2,0 мг/дм3, вміст заліза не більше 0,2 мг/дм3 та водневий показник pH в межах 4,5...8,5 дозволяють отримати стабільний рівень кисню у тонізуючому напої до 50мг/дм3 через утворення стійких нейтральних та активних форм кисню у тонізуючому напої та підвищення строку зберігання концентрації розчиненого кисню у тонізуючому напої. Використання корисної моделі дозволяє отримати стабільну профілактичну дію на організм людини, при лікуванні різних захворювань, наприклад, гіпоксії (кисневого голодування). При цьому насичення тонізуючого напою двоокисом вуглецю з масовою долею від 0,2 до 0,6 дозволяє підвищити термін зберігання тонізуючого напою в залежності від різних ступенів насиченості двоокисом вуглецю. Також дослідження показали, що отримання тонізуючого напою з певними хімічними показниками, а саме вмістом кальцію не більше 100 мг/дм3, магнію не більше 25 мг/дм3, натрію не більше 100 мг/дм3, хлоридів не більше 250 мг/дм3, сульфатів не більше 250 мг/дм3, заліза не більше 0,2 мг/дм3, фторидів не більше 1,5 мг/дм3, нітратів не більше 10мг/дм3, нітритів не більше 0,5 мг/дм3, 53440 4 амонійного азоту не більше 0,5 мг/дм3, дозволяє отримати тонізуючий напій з вмістом органічних та неорганічних компонентів, оптимальним за своїми смаковими та органолептичними властивостями та профілактичною дією. Далі наводиться один з прикладів здійснення способу виготовлення заявленого тонізуючого напою. На кресленні показано можливий варіант здійснення устаткування для отримання тонізуючого напою. Установка для реалізації способу одержання тонізуючого напою містить наступні основні елементи (дивися креслення): 1 - ємкість для попереднього подання води, 2 - теплообмінник, 3 - вакуумний насос, 4 - деаератор, 5 - інжектор для попереднього насичення, 6 - дифузори для подачі кисню, 7 - розпилювач води оброблений лазером, 8 - ємність змішування, 9 - редуктор, 10 - регулятор тиску газу для регулювання тиску в інжекторі та ємності змішування, 11 - газовий фільтр для фільтрації кисню, 12 - дозуючий насос, 13 - сатуратор насичення CO2. 14 - станція наливу. Вказані вище елементи схеми з'єднані газовими і рідинними трубопроводами (як це показано на кресленні). Тонізуючий напій виготовляють наступним чином. Спочатку воду подають із джерела, наприклад природного походження або системи загального водопостачання. При цьому здійснюють її попереднє оброблення, що включає фільтрацію та знезаражування води. Після воду подають на установку насичення води киснем (О2). Насичення води киснем проводитися в два етапи. Кисень (С2) у систему насичення подають через фільтр 11, редуктор 9 і регулятор тиску 10. За допомогою редуктору 9 через регулятор тиску 10 кисень подають у ємність з тиском Р= 1...6 кгс/см2 та на інжектор 5, для кращого насичення води киснем та для підтримки ізобаричного процесу при її розливі. Перший етап насичення води киснем. Попередньо підготовлену для насичення киснем воду подають до теплообмінника 2 для зниження температури води у діапазоні від 4 до 120 °С.Воду подають до ємності 4 для деаерації. Деаерована вода після поступає до інжектора 5, в якому відбувається перший етап насичення води киснем. Другий етап насичення води киснем. Після інжектора 5 водогазову суміш подають на спеціальний розпилювач 7, в якому через утворені лазером отвори її розпилюють у вигляді туману в ємність з двох сторін. В дану ємність кисень подають з тиском 1...6 кгс/см2 для остаточного насичення до необхідної концентрації у діапазоні 7...120 мг/л. Далі воду, насичену киснем, подають на станцію розливу 14 або до сатуратора 13 для насичен 5 53440 ня вуглекислотою та подальшого розливу через станцію розливу 14, наприклад, у пляшки. У таблиці приведений приклад композиції інгредієнтів та хімічних показників, які використову 6 ються для приготування заявленого тонізуючого напою та методи випробування, за якими встановлені вказані вище інгредієнти та хімічні показники. Таблиця Тонізуючий напій Назва показника, одиниця виміру Масова частка двоокису вуглецю, % мас. сильногазована, понад середньогазована, слабогазована, в межах негазована Водневий показник (негазований), pH Водневий показник (газований), рН, не нижче Норми Метод випробувань ДСТУ 18.18 0,4 0,31...0,4 0,2...0,3 6,5...8,5 4,5 Кальцій, мг/дм3 , не більше Магній, мг/дм3, не більше Натрій, мг/дм3 , не більше Загальна лужність, ммоль/дм3 Хлориди, мг/дм3, не більше Сульфати, мг/дм3, не більше Залізо, мг/дм3, не більше Сухий залишок, мг/дм3, не більше Фториди, мг/дм3, не більше Нітрати, мг/дм3, не більше 100 25 100 0,5...6,5 250 250 0,2 500 1,5 10,0 Нітрити, мг/дм3, не більше Амонійний азот, мг/дм3, не більше Окислюваність перманганатна, мг/дм3, не більше Загальна жорсткість, моль/м3, не більше Масова концентрація розчиненого О2, мг/дм3 0,5 0,5 2,0 7,0 7...120 ГОСТ 26449.1 ДСТУ 4077 ГОСТ 26449.1 ДСТУ 4077 ГОСТ 23268.5 ГОСТ 23268.5 ГОСТ 23268.6 ГОСТ 26449.1 ГОСТ 4245 ГОСТ 4389 ГОСТ 4011 ГОСТ 18164 ГОСТ 4386 ГОСТ 18826 ДСТУ 4078 ГОСТ 4192 ГОСТ 4192 ГОСТ 23268.12 ГОСТ 4151 ДСТУ ISO 5813-2004 7 Комп’ютерна верстка М. Мацело 53440 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601