Посадочний пристрій для безпілотного літального апарата

1. Посадочний пристрій для безпілотного літального апарата (БПЛА), що містить зачіп, зв'язаний із БПЛА, та встановлені на посадочній площадці трос та уловлювачі, який відрізняється тим, що на БПЛА розміщений фал, зчеплений одним кінцем з БПЛА, другим - із зачепом, що фіксується 3 Запропоноване технічне рішення проілюстровано кресленнями. На Фіг.1-8 (види збоку та зверху) надані схеми пристрою та етапи посадки БПЛА «на трос»; Фіг.9 - варіант пристрою із додатковим тросом; Фіг.10 - БПЛА із зачепом та фалом в крейсерській конфігурації. Н - відстань від посадочної площадки до тросу; ln - довжина прольоту (відстань між тросами). Посадочний пристрій містить зачеп 1 по формі близький до якоря, розміщений під корпусом БПЛА 2; механізм скиду 3; фал 4; а також встановлені на землі передній 5 та задній 6 троси, розтягнуті на штангах 7 із розчалками 8; поблизу троса 6 між штангами та задніми розчалками розтягнуті уловлювачі у виді стрічок 9. На кінцях стрічок 9, розміщених під тросом б та позаду нього, встановлені від'єднанні пристрої (не показані) у виді «липучок», котрі при зміні площі перекриття у з'єднанні легко «настроюються» на необхідне зусилля роз'єднання. Стрічки 9 розміщуються так, щоб вони взаємодіяли із БПЛА попереду та позаду крила. Довжина фалу (lф) рахується від точки зчеплення зачепу 1 із тросом 5 до хвоста БПЛА lф=ln+(0,3...0,4)H. Матеріал для фала 4 - кевлар. При посадці БПЛА 2 відкривається механізм скиду 3, та підпружинений зачеп 1 відштовхується вниз від БПЛА та відноситься назад - вниз, витягуючи за собою фал 4. Далі БПЛА 2 на висоті від тросу 5 приблизно рівній половині різності висоти польоту БПЛА та висоти руху зачепу 1 на випущеному фалі 4 пролітає поперек тросів 5 та 6 (див. Фіг.1) до зачеплення із тросом 5 зачепом 1. Після зачеплення БПЛА швидко гальмується на відрізку шляху, зумовленому пружністю фала 4 і троса 5, втрачаючи до нуля горизонтальну швидкість. Після цього БПЛА «парашутує» вниз із кутом атаки крила приблизно 90...110°, зміщуючись трохи назад за рахунок натяжіння фала 4, троса 5. Коли фал 4 упреться у трос 6, БПЛА 2 починає обертання навколо троса 6, на вподобу руху маятника Із демпфіруванням цього руху незначними аеродинамічними силами, до підходу БПЛА у пло 53663 4 скість а а1 б1 б (див. Фіг.6), де БПЛА починає гальмувати стрічками 9 уловлювача на задніх розчалках 8. Стрічки 9 заднього уловлювача, налаштовані на задану силу натягнення у пристрої, що від'єднує, при максимальному натягненні від'єднуються, і задній уловлювач виконує свій етап гальмування. Аналогічно функціонує другий уловлювач, стрічки котрого розтягнуті між штангами 7. Після проходження БПЛА плоскості другого уловлювача для гальмування БПЛА при русі його догори використовуються гравітаційні сили землі, а третій уловлювач із нероз'ємними кінцями стрічок запобіжіть БПЛА від врізання його у власний фал 4 та загальмує до нуля швидкість руху БПЛА. Технічне рішення, що пропонується, дозволить значно підвищити надійність посадочних пристроїв «на трос». У ньому небезпека вертикального пориву повітря перед зачепленням із тросом значно менша. Відхилення від посадочної траєкторії при такому пориві залежить не тільки від його інтенсивності, а й від питомого навантаження на крило (на площу) ЛА. Так як у зачепу, що летить на фалі, цей параметр вищий, то подібний порив підкине (опустить) зачеп значно менше, ніж сам БПЛА. Крім того, зачеп підлітає і при спокійному повітрі до тросу значно нижче троса, але він підтягнеться догори та вперед на трос 5 із-за руху БПЛА і фала вперед, і ця «задана погрішність у висоті» зникне. А вірогідність промаху при посадці можна ще зменшити дублюванням троса з уловлювачами (Фіг.9). Технічне рішення, що пропонується, дозволяє спростити та здешевити наземне обладнання. Таке обладнання можна використовувати на площадці з ямами та вибоїнами, а як штанги можна використовувати підходящі дерева. Пружність першого троса (і фала) дозволяє погасити основну горизонтальну складову швидкості БПЛА. Практично, оберти та зависання ЛА відбувається не на першому, а на другому тросі, тобто на значно меншому радіусі. Це багатократно зменшує висоту, вагу та складність наземного обладнання. 5 53663 6 7 Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 53663 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601