Спосіб видобування парів ртуті з газових середовищ

Реферат: UA 74962 U UA 74962 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способів очищення атмосфери частково замкнутих об'ємів, зокрема приміщень (житлових і виробничих), ємкостей великого об'єму, шахт і т. п. від парів елементної ртуті. Відомий спосіб видобування парів ртуті з газових середовищ при контакті їх з сіркою, який передбачає обробку забрудненою ртуттю поверхні емульсією мінерального масла у воді, що містить 10 % йодованої сірки (шкідливі речовини в промисловості), яка забезпечує блокування поверхні мікрокрапель ртуті з утворенням на їх поверхні комплексного з'єднання, що дає непроникну для парів ртуті плівку (див. Патент Франції N 2534826, кл.В01D53/34, 1984р.) Недоліком способу є те, що він малоефективний за наявності застійних зон і практично не видаляє ртуть, що вже знаходиться в газовому середовищі (атмосфері), тобто він не може ефективно видаляти пари ртуті із застійних зон. В основу корисної моделі поставлено задачу створити такий спосіб видобування парів ртуті з газових середовищ, за яким шляхом зміни виду і концентрації сірки, що вводять, досягається підвищення адсорбційної здатності сірки по відношенню до парів ртуті, особливо у момент утворення аерозолю, що приводить до пролонгації взаємодії препарату, що зв'язує ртуть з її парами. Для вирішення задачі запропонований спосіб видобування парів ртуті з газових середовищ, що включає хімічну взаємодію ртуті з сіркою при їх контакті, за яким, згідно з корисною моделлю, сірку вводять в газове середовище у вигляді свіжоприготованого мікродисперсного 3 аерозолю з діаметром часток до 1 мкм, причому концентрацію сірки створюють рівною 0,13 г/м . В переважному варіанті виконання способу, аерозоль створюють за допомогою піротехнічного генератора, що забезпечує температуру аерозолю нижче за температуру самозаймання сірки при контакті з киснем повітря. Вибір дрібнодисперсної сірки як передбачуваний адсорбент був обумовлений тим, що кінцевий продукт взаємодії, що утворюється, сульфід ртуті практично не розчинний у воді, що дозволяє проводити процес демеркуризації навіть при 100 % вологості середовища. Крім того, сульфід ртуті хімічно і термічно стабільний, не активізується при дії ультрафіолетового сонячного проміння. В той же час осад сульфіду ртуті, що випав, може бути легко видалений обробкою (протиранням) з поверхні тампоном, просоченим розчином сульфіду лужних металів, наприклад Na2S з утворенням розчинного комплексного сульфіду по реакції: HgS+Na 2S=Hg(Na) 2, який у водному розчині розпадається: Hg(SNa) 2+H2O=NaOH+NaHS+HgS. Процес демеркуризації протікає таким чином. Свіжоутворені частки елементної сірки мають підвищену адсорбційну здатність по відношенню до газоподібної елементної ртуті. Сорбована ртуть надалі переходить в глиб кристала сірки з утворенням ланцюгів типу -Hg-S-Hg-S-, звільняючи адсорбційні центри, що обумовлює пролонгацію поглинальної здатності часток сірки. Частки мікродисперсної сірки слабо заряджені, що дозволяє їм активно осідати на заряджених вертикальних і горизонтальних поверхнях. З потоком навколишнього газового середовища частки проникають в отвори, щілини і тріщини. При цьому осад не злежується, зберігаючи тривалий час пористі структури з дуже розвиненою поверхнею. Визначення оптимального інтервалу концентрації сірки проводилося на пілотній установці, що містить камеру, оснащену газоаналізуючим приладом АГП-01, піротехнічним генератором аерозолю елементної сірки з утворенням часток сірки діаметром до 1 мкм і початковою температурою 150-200 °C. Як генератори парів ртуті використовувалися: шар дрібних крапель ртуті в суміші з сосновою тирсою завтовшки 1,5 см; бруски сосни і мармуру, будівельна цеглина, насичені протягом 5 діб в ексикаторі парами ртуті при Т=20 °С. Конкретний приклад виконання способу. Натуральні випробування розробленого способу проводилися у ряді медичних приміщень ясел-садків і учбових кабінетів середніх шкіл р. Всі приміщення заздалегідь були оброблені відомими методами демеркуризації. Підлоги приміщень мали лакові покриття. Насиченість меблями, устаткуванням складала 10-15 % об'єму. У ряді приміщень були розкриті підлоги з утворенням застійних порожнин з балок, дощок, щілин і т.п. Попередня багаторазова обробка відомими способами не давала необхідної ефективності, так що початкова концентрація парів ртуті складала від 2 до 8 ГДК. Таким чином, шляхом багатократного повторення операцій: введення аерозолю, витримування, видалення осаду, досягається практично повне видалення ртуті з оброблюваного приміщення. 1 UA 74962 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Спосіб видобування парів ртуті з газових середовищ, що включає хімічну взаємодію ртуті з сіркою при їх контакті, який відрізняється тим, що сірку вводять в газове середовище у вигляді свіжоприготованого мікродисперсного аерозолю з діаметром часток до 1 мкм, при цьому 3 концентрацію сірки створюють рівною 0,13 г/м . 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що аерозоль створюють за допомогою піротехнічного генератора, що забезпечує температуру аерозолю нижче за температуру самозаймання сірки при контакті з киснем повітря. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2