Спосіб лікування гнійно-септичних ускладнень синдрому діабетичної стопи

Реферат: Спосіб лікування гнійно-септичних ускладнень синдрому діабетичної стопи методом вакуумної санації, який передбачає аспірацію ранового вмісту, причому після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати мінімальний від'ємний тиск (0,1-0,2 атм), впродовж доби вакуум накладається фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика. UA 81727 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ UA 81727 U UA 81727 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі практичної медицини, зокрема хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з гнійно-септичними ранами при синдромі діабетичної стопи. Відомий спосіб лікування гнійних ран (Вільцанюк О.А., Хуторянський М.О. // Патент № 58498 опублікований 11.04.2011 р. Бюл. № 7), що включає промивання гнійної рани розчинами антисептиків та нанесення на ранову поверхню осмотично-активних речовин з антимікробними властивостями, який відрізняється тим, що на ранову поверхню наносять суміші гідрофільного та гідрофобного сорбентів з катіонними поверхнево-активними антисептиками. Недоліком запропонованого способу є те, що даний метод не забезпечує постійної санації та аспірації вмісту рани, може бути використаний для лікування ран з незначною ексудацією. Використання цього методу не забезпечує адекватного очищення ранової поверхні впродовж доби. Як прототип вибрано спосіб лікування хворих з гнійно-септичними ранами і трофічними виразками (Чонка І.І., Дем'яненко В.В., Беденюк А.Д., Чонка А. // Патент № 26416 А опублікований 25.09.2007 р. Бюл. № 15), який включає накладання пов'язки з просоченим сумішшю лікувальних засобів перев'язним матеріалом, який відрізняється тим, що шари перев'язного матеріалу додатково просочують суспензією лікувальних засобів, причому в пов'язці на місці проекції рани виконують принаймні один отвір для накладання просочених суспензією змінних марлевих прокладок-касет, які періодично змінюють відповідно до завдань лікувального процесу. Недоліками прототипу є те, що при його використанні не проводиться активна санація порожнини, цілодобова аспірація ранового вмісту. Використання перев'язочного матеріалу у вигляді марлевих прокладок не забезпечує адекватного всмоктування ексудату. В основу корисної поставлена задача покращити результати хірургічного лікування гнійносептичних ускладнень синдрому діабетичної стопи шляхом аспірації ранового вмісту та промиванням антисептичним розчином. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гнійних ран, який передбачає накладання вакууму фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика, який відрізняється тим, що після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати мінімальний від'ємний тиск (0,1-0,2 атм), впродовж доби вакуум накладається фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика. Спільними ознаками прототипу та рішення, що заявляється, є використання антисептичних засобів, якими просочується перев'язувальний матеріал. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати мінімальний від'ємний тиск (0,1-0,2 атм), впродовж доби вакуум накладається фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика. Запропонований спосіб використовується наступним чином: після хірургічної обробки рани та промивання порожнини антисептичними препаратами, в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонова губку (розмір пор 500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, який розташовується всередині губки. Зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск. Вибір мінімального тиску (0,1-0,2 атм) обумовлено стимулюючим ефектом для вирощування грануляційної тканини, в разі використання більшого розрідження спостерігається некротизування підлеглих тканин, це, на нашу думку, обумовлено декомпенсацією метаболічних процесів в тканинах, що перебувають в умовах парабіозу на фоні діабетичної мікроангіопатії. Пористість губки має значення, розмір пор залежить від характеру ранового ексудату. В стадії проліферації, коли ексудація з рани мінімальна і з'являються грануляції доцільно змінювати на губки з меншим розміром пор (500 мікрометрів), що не пошкоджує грануляційну тканину. Впродовж доби вакуум накладається фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика. Дренаж виводили у верхній частині губки на віддаленні від країв рани, що дозволяє уникнути зайвої травматизації тканин. Рана закривається ззовні клейовою плівкою для досягнення повної герметичності. Використання запропонованого способу лікування гнійних ран має ряд переваг, що вигідно відрізняють його від запропонованих раніше. По-перше, виведення дренажу у верхній частині губки дозволяє зменшити пошкодження оточуючих тканин. По-друге, запропонована методика 1 UA 81727 U 5 покращує санацію та прискорює очищення рани, зменшує мікробну контамінацію. По-третє, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. Технічний результат: використання запропонованого способу прискорює очищення ран, зменшує мікробну контамінацію, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб лікування гнійно-септичних ускладнень синдрому діабетичної стопи методом вакуумної санації, який передбачає аспірацію ранового вмісту, який відрізняється тим, що після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати мінімальний від'ємний тиск (0,1-0,2 атм), впродовж доби вакуум накладається фракційно з інтервалом в одну годину, з наступною годинною експозицією рани розчином антисептика. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2