Опалювальний пристрій

1. Опалювальний пристрій, що містить корпус, камеру підпалу, камеру згоряння, труби для подачі повітря, труби для входу та виходу теплознімного агента, димохід, який відрізняється тим, що в корпусі опалювального пристрою камера підпалу рпатяпіпйяна няд камерою згоряння, сполученою з димоходом. 2. Опалювальний пристрій за п.1, який відрізняється тим, що додатково обладнаний водяним баком. 3. Опалювальний пристрій за пп.1,2, який відріз Технічне рішення, що пропонується, стосується опалювальної техніки, зокрема пристроїв для обігріву приміщень. Відома конструкція нагрівника повітря (див. проспект фірми Булеран, 1999 р. - 4 а), що складається з корпусу, завантажувального люка, камери підпалу, камери згоряння, труби для подачі повітря, димоходу, труб для входу та виходу теплознімного агента. Недоліком даного пристрою для обігріву приміщень є незначна тривалість часу його роботи в умовах надмірно високих швидкостей шарового горіння, а також при високому вмісті чадного газу, що утворився в результаті процесу горіння. Крім того, недоліком даного пристрою є незручність конструкції при завантаженні сипких видів палив. Недоліком зазначеної конструкції є й те, що в ній не передбачена можливість застосування води як теплознімного агента. В основу корисної моделі поставлено завдання збільшення тривалості роботи пристрою для обігрівання приміщень без дозавантаження паливом за рахунок зниження швидкості шарового горіння шляхом реалізації схеми горіння "зверхувниз". Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що в опалювальному пристрої, який містить корпус, камеру підпалу, камеру згоряння, труби няється тим, що димохід встановлено з можливістю обгинання водяного бака. 4. Опалювальний пристрій за пп.1-3, який відрізняється тим, що у верхній частині камери згоряння розташована труба для додаткової подачі повітря. 5. Опалювальний пристрій за пп.1-4, який відрізняється тим, що у верхній частині корпусу опалювального пристрою розташований завантажувальний люк. 6. Опалювальний пристрій за пп.1-5, який відрізняється тим, що корпус опалювального пристрою обладнаний зольником. 7. Опалювальний пристрій за пп.1-6, який відрізняється тим, що корпус опалювального пристрою обладнаний пісковими затворами, встановленими у місцях сполучення стінок. для подачі повітря, труби для входу та виходу теплознімного агента, димову трубу, відповідно до корисної моделі, що пропонується, у корпусі опалювального пристрою камера підпалу розташована над камерою згоряння, сполученою з димоходом. Опалювальний пристрій обладнаний водяним баком. Димохід встановлений з можливістю обгинання водяного бака. У верхній частині камери згоряння розташована труба для додаткової подачі повітря. У верхній частині корпусу опалювального пристрою розташований завантажувальний люк. Корпус опалювального пристрою обладнаний пісковими затворами, встановленими у місцях сполучення стінок. Реалізація у даному пристрої для обігріву приміщень схеми горіння "зверху-вниз" є важливим чинником забезпечення шарового горіння з невисокими швидкостями вигоряння шарів палива. Швидкість руху фронту горіння, що має характер жевріння, буде залежати від величини швидкості зустрічного повітряного потоку. Для спалювання такого виду твердого палива як дрова труби для подачі повітря знаходяться у нижній частині пристрою для обігріву приміщень; для спалювання таких видів твердого палива як тирса, торф, гній труби для подачі повітря розташовані у верхній часгині пристрою для обігріву приміщень, що, безумовно, оптимізує процес горіння і при викорис со о О) 913 танні таких видів палива як тирса, торф, гній дозволяє максимально знизити вертикальні швидкості горіння, тим самим збільшуючи тривалість роботи пристрою для обігрівання приміщень без дозавантження паливом. При спалюванні несипкого палива фронт горіння рухається назустріч повітряному потоку, розпалювання палива в камері згоряння здійснюється зверху. Швидкість руху цього фронту буде тим меншою, чим менша швидкість зустрічного повітряного потоку. У цьому випадку подача повітря буде здійснюватися через нижні труби. У випадку застосування сипких видів палива подача необхідного для горіння повітря здійснюється через верхні труби, тому що структура палива, більш висока щільність його укладення впливають на взаємодію фронту горіння та повітряного потоку. У порівнянні з прототипом у запропонованому пристрої димові гази при русі в димоході (від камери згоряння до димової труби) проходять більш довгий шлях і зустрічають додатковий аеродинамічний опір, за рахунок чого й відбувається зниження вертикальної складової швидкості руху повітряного потоку в камері згоряння. Згоряння сипких видів палива здійснюється також за схемою «зверху-вниз», подача необхідного для горіння повітря у цьому випадку здійснюється через верхні труби. Для регулювання швидкості горіння (жевріння) труби для подачі повітря в камеру згоряння та димова труба обладнані регулювальними заслінками. При експлуатації подібних пристроїв завжди гостро стояла проблема екології. При експлуатації відомого нагрівника повітря фірми Булеран вміст чадного газу СО в залишкових продуктах горіння складає 1,8-2,0 %. Димові гази, що збираються у верхній частині пристрою для обігріву приміщень, містять залишкові продукти, які при належному окислюванні могли б згоріти, дати тепло та позбавити навколишню атмосферу забруднення чадним газом. Для цього у верхній частині пристрою для обігріву приміщень розташована труба для додаткової подачі повітря. Кисень, що надходить через цю трубу, вступає в реакцію з незгорілими продуктами й утворює тим самим хімічні сполуки, які згоряють. У даному технічному вирішенні наявність труби для додаткової подачі повітря у верхній частині пристрою для обігріву приміщень дозволяє знизити вміст чадного газу CO до 0,8 - 1,0 %, тим самим знижуючи шкідливий вплив небезпечної сполуки на здоров'я людей та навколишнє середовище. Розташування завантажувального люка у верхній частині пристрою для обігріву приміщень створює більш комфортні умови у порівнянні з прототипом при завантаженні сипких видів палива типу тирси, гною. Вибір як теплознімного агента води дозволяє, використовуючи систему трубопроводів, передавати тепло в приміщення, що знаходяться на значній віддалі від пристрою для обігріву приміщень чи приміщення, ізольовані від пристрою для обігріву приміщень. У технічному рішенні, обраному за прототип, труби для руху теплознімного агента розташовані у вертикальній площині, знімання тепла у цьому випадку менш ефективне у порівнянні з їх можливим горизонтальним розташуван ням. Важливим моментом у запропонованому рішенні є те, що знімання тепла відбувається з димових газів, які знаходяться в димоході, тобто поза зоною горіння. Розташування теплознімного агента з великою теплоємністю в зоні горіння негативно впливає на режими горіння. Розташування завантажувального люка у верхній частині корпусу опалювального пристрою спрощує завантаження сипких видів палива. Суть та принцип дії запропонованого технічного рішення пояснюються кресленням, де на фігурі 1 подана конструктивна схема опалювального пристрою. На фігурі 2 зображено загальний вигляд опалювального пристрою. Пристрій для обігріву приміщень, відповідно до даного технічного рішення, містить корпус 1, камеру згоряння 2, камеру підпалу 3, вікно для підпалювання 4, верхні труби 5, нижні труби 6, трубу для додаткової подачі повітря 7, колосникову решітку 8, завантажувальний люк 9, піскові затвори 10, водяний бак 11, вхідний патрубок водяного бака 12, вихідний патрубок водяного бака 13, димову трубу 14, зольник 15, димохід 16. Паливний пристрій для обігріву приміщень працює наступним чином. Завантаження палива здійснюють через завантажувальний люк 9, при цьому паливо під дією сили ваги потрапляє в камеру згоряння 2 й накопичується на колосниковій решітці 8. Після розміщення палива в камері згоряння 2 на колосниковій решітці 8 через вікно для підпалювання 4 в камері підпалу 3 здійснюють підпалювання палива. Полум'я, отримавши тягу, поширюється від камери підпалу 3 у камеру згоряння 2, далі через верхню трубу 5 або нижню трубу 6 (в залежності від виду палива) надходить кисень, необхідний для процесу горіння (жевріння), і починається основний процес спалювання палива. Горіння відбувається за схемою "зверхувниз" і носить характер жевріння, маючи невисокі вертикальні швидкості. Димові гази, утворені в результаті згоряння палива, збираються у верхній частині пристрою для обігріву приміщень і через димохід 16 переміщаються до димової труби 14, стикаючись з водяним баком 11 та передаючи тепло воді, що знаходиться у баку. Тепло через вхідний патрубок 12 і вихідний патрубок 13 передається в систему трубопроводів, тим самим обігріваючи приміщення. Також тепло передається від корпусу 1 пристрою для обігріву приміщень у навколишній простір. Через трубу для додаткової подачі повітря 7 подається кисень, необхідний для згоряння залишкових продуктів горіння, які у вигляді димових газів збираються у верхній частині пристрою для обігріву приміщень. Піскові затвори 10 забезпечують герметичність печі, допомагають уникнути небажаного підсмоктування повітря. Зольник 15 забезпечує збирання золи й надає зручностей, пов'язаних з процесом утилізації цієї золи. Пристрій для обігріву приміщень, що пропонується, у порівнянні з прототипом дозволяє реалізувати можливості підвищення тривалості обігріву приміщень, більш зручний в експлуатації, а також більш екологічно безпечний. б * £ 'f £16 ft Ъ 9 913 to Фіг. 2 ДП "Український Інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 Підписано до друку УЗ. / / . 2001 р. Формат 60x84 1/8 Обсяг Of 4 обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам 6& УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22