Спосіб профілактики несприятливих результатів у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок після ендоваскулярних втручань

Реферат: Спосіб профілактики несприятливих результатів лікування хворих з КІНК після ендоваскулярних втручань включає призначення антиагрегантної терапії в передопераційному та післяопераційному періоді. Визначають ризик післяопераційних ускладнень за шкалою Prevent III, хворим з низьким ризиком ( 3 балів) в день операції призначають аспірин в дозі 75 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 300 мг, під час операції - гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді - аспірин 75 мг/день, клопідогрель 75 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день; хворим середнього (4-7 балів) і високого ризику ( 8 балів) в день операції призначають аспірин в дозі 100 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 600 мг, під час операції - гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді - аспірин 100 мг/день, клопідогрель 150 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день. UA 95386 U (12) UA 95386 U UA 95386 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до судинної хірургії, та може бути використана для профілактики несприятливих результатів лікування у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) після ендоваскулярних втручань. Відомі способи профілактики несприятливих результатів (тромбозів оперованої кінцівки, необхідності ампутації оперованої кінцівки та летальний вихід) лікування у хворих з КІНК після ендоваскулярних втручань як правило включають подвійну антітромбоцитарну терапію (аспірин та клопідогрель) та потрійну антитомбоцитарну терапію (аспірин, клопідогрель та цилостазол). [див. Jones WS, Schmit KM, Vemulapalli S, et al. "Treatment Strategies for Patients With Peripheral Artery Disease" // AHRQ Comparative Effectiveness Reviews. - Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2013 May. Report No.: 13-EHC090-EF або Sakurai R, Koo BK, Kaneda H, et al. "Cilostazol added to aspirin and clopidogrel reduces revascularization without increases in major adverse events in patients with drug-eluting stents: a meta-analysis of randomized controlled trials" // Int J Cardiol. 2013 Sep. - № 1. - V. 167 (5)] Загальним недоліком відомих способів є недостатня ефективність, яка в головному пов'язана з тим, що не враховують індивідуальні особливості і стан пацієнта. Найбільш близькими до корисної моделі за суттю та результатом є спосіб за статтею Adriana Visonàl, Diego Tonellol, et al. "Antithrombotic treatment before and after peripheral artery percutaneous angioplasty" [див. Blood Transfus 200. - № 7. - P. 18-23]. Він включає комбіновану антитромбоцитарну терапію, а саме клопідогрель та аспірин до і після черезшкірної транслюмінальної ангіопластики (ЧТА) та стентування периферичних артерій. Лікування починають за 6-24 годин до операції з навантажувальної дози клопідогрелю, крім того, під час операції внутрішньоартеріально вводять болюс гепарину (від 3000 до 5000 Ед.). Подвійна терапія аспірин (100 мг/день) і клопідогрель (75 мг/день) протягом 4 тижнів після втручання. Хоча ця стратегія не була вивчена в рандомізованому дослідженні, це розумний підхід до зниження гострих і підгострих тромботичних ускладнень після ендоваскулярних втручань. Основним недоліком способу-прототипу є те, що метод не дозволяє врахувати індивідуальні особливості і стан пацієнта. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування хворих з КІНК після ендоваскулярних втручань шляхом оцінки ризику та предикторів несприятливих результатів і призначення лікування в залежності від цих ризиків. Поставлена задача вирішується тим, що у способі профілактики несприятливих фіналів у хворих з КІНК, який включає визначення факторів ризику за шкалою Prevent III [див. Andres Schanzer, Jessica Mega, Judith Meadows, et al. "Risk stratification in critical limb ischemia: derivation and validation of a model to predict amputation-free survival using multi-center surgical outcomes data" // J Vase. Surg. 2008 December. - V. 48(6). - P. 1464-1471]. Згідно з корисною моделлю хворі з низьким ризиком (3 бали) за шкалою Prevent III в день операції отримують аспірин в дозі 75 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 300 мг, під час операції гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді аспірин 75 мг/день, клопідогрель 75 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день. Хворі середнього ризику (4-7 балів) за шкалою Prevent III і високого ризику (8 балів) в день операції отримують аспірин в дозі 100 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 600 мг, під час операції гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді аспірин 100 мг/день, клопідогрель 150 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день. Визначення достовірних клінічних та лабораторних предикторів несприятливих результатів після реваскуляризації у хворих з критичною ішемією дозволяє вибрати правильну тактику, метод реваскуляризації та прогнозувати результат лікування у хворих з КІНК. Збільшення у порівнянні з способом-прототипом доз антиагрегантів в передопераційному, а також додання до антитромбоцитарної терапії в післяопераційному періоді препарату цилостазол дозволяють суттєво знизити імовірність виникнення ускладнень. Вибрані препарати, їх дози, режими використання дозволяють створити оптимальній режим антитромбоцитарної терапії у хворих з різним ступенем ризику і тим самим підвищити ефективність лікування хворих з КІНК. Заявнику невідомі приклади попереднього прогнозування імовірності несприятливих результатів після ендоваскулярного лікування для диференційного призначення антитромбоцитарної терапії у хворих з різним ступенем ризику. Позитивний ефект способу обумовлений синергізмом заходів, що використовуються. Докладний опис способу ілюструється на прикладі його використання в клініці. Клінічний приклад Хворий А., 60 років, звернувся зі скаргами на наявність виразки, яка не загоюється на першому пальці на правій стопі. З анамнезу життя відомо, що хворий має ХНН IIIа ст. 1 UA 95386 U 5 10 15 Після проведення клініко-лабораторних та інструментальних досліджень був встановлений діагноз: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, хронічна ішемія IV ст. ХНН IIIа ст. Хворий оперований. Виконано балонну ангіопластику та стентування поверхневої стегнової артерії та ангіопластику передньої та задньої великогомілкових артерій. Хворий мав 7 балів за шкалою Prevent III та був кваліфікований як хворий з середнім ступенем ризику післяопераційних ускладнень. Враховуючи ступінь ризику, хворий отримав аспірин в дозі 100 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 600 мг, під час операції гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді аспірин 100 мг/день, клопідогрель 150 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день. В післяопераційному періоді не було відзначено ускладнень. Хворого виписали із стаціонару в задовільному стані. При контрольному огляді через 1 рік хворий мав обидві кінцівки, виразка на пальці загоїлася, та за цей період він не мав великих судинних подій. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє стверджувати що, спосіб профілактики несприятливих результатів лікування хворих з КІНК після ендоваскулярних втручань є ефективним і може бути рекомендований для широкого використання в клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб профілактики несприятливих результатів лікування хворих з КІНК після ендоваскулярних втручань, який включає призначення антиагрегантної терапії в передопераційному та післяопераційному періоді, який відрізняється тим, що визначають ризик післяопераційних ускладнень за шкалою Prevent III, хворим з низьким ризиком ( 3 балів) в день операції призначають аспірин в дозі 75 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 300 мг, під час операції гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді - аспірин 75 мг/день, клопідогрель 75 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день; хворим середнього (4-7 балів) і високого ризику ( 8 балів) в день операції призначають аспірин в дозі 100 мг і навантажувальну дозу клопідогрелю 600 мг, під час операції - гепарин 100 Од/кг, в післяопераційному періоді - аспірин 100 мг/день, клопідогрель 150 мг/день постійно та цилостазол 100 мг 2 рази на день. 30 Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2