Спосіб одержання олії криля, збагаченої фосфоліпідами та нейтральними ліпідами, без застосування розчинника

Реферат: Cпосіб одержання олії криля, збагаченої фосфоліпідами та нейтральними ліпідами, без застосування розчинника, де олія містить DHA та ЕРА поліненасичені жирні кислоти та астаксантин. Спосіб включає теплову обробку свіжого криля при високій температурі без струшування та/або подрібнення; декантацію підданого тепловій обробці криля з одержанням частково знежиреної та зневодненої твердої речовини та рідини; стискання одержаної твердої речовини з одержанням прес-рідини та фракції твердої речовини; центрифугування прес-рідини з одержанням олії криля, збагаченої фосфоліпідами; центрифугування одержаної рідини декантора з одержанням олії криля, збагаченої нейтральними ліпідами, та підпресової рідини. UA 103954 C2 (12) UA 103954 C2 UA 103954 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід відноситься до способу одержання масла криля з поліненасиченими жирними кислотами DHA (докозагексаєнова кислота) та EPA (ейкозапентаєнова кислота) у фосфоліпідній фракції разом з астаксантином і нейтральними ліпідами, яке отримують на лінії з виробництва борошна, що застосовують в галузі охорони здоров'я, при цьому одержане в результаті борошно криля буде мати низький вміст жиру. Даний винахід також описує спосіб одержання сухої композиції, яка містить масло криля в комбінації з фосфоліпідами, зв'язаними з DHA і EPA, білками та астаксантином для застосування у галузі охорони здоров'я. Рівень техніки Криль являє собою групу невеликих і розповсюджених морських ракоподібних ряду Euphasiaceae, що живуть у чистому Антарктичному океані, яких вважають кормовою основою усієї антарктичної екосистеми. Антарктичний криль, зокрема, що живе в антарктичному та субантарктичному регіонах, складається з 11 видів Euphasia, де домінуючими є Euphausia superba, Dana та Euphausia. crystallorophias. В останні роки криль привертає велику увагу як потенційне джерело білку та інших біологічно активних продуктів (Ellingsen, T. and Mohr, V. 1979. Process Bioch. 14:14; Suzuki, T. 1981. Fish and krill protein processing technology. London, Applied Science Publishers). Великі очікування, пов'язані з південно-антарктичним крилем, засновані на значних кількостях біомаси, що присутні в антарктичних океанах, які оцінюють приблизно в від 100 до 500 мільйонів тонн. Припускають, що вилов криля може сягати 50-100 млн. тонн/рік, кількості, еквівалентної загальному вилову риби в світі (Budzinski, E., Bykowski, P. and Dutkiewicz, D. 1986. Posibilidades de elaboración y comercialización de productos preparados a partir de krill del Antartico, FAO Doc. T‚c. Pesca (268):47p). Існує декілька публікацій, що стосуються вмісту та складу ліпідів криля (Grantham, G.J. 1977. The Southern Ocean. The utilization of Krill. Southern Ocean Fisheries Survey Programme, Rome. FAO GLO/SO/77/3:63p; Budzinski et al. 1986. Loc. cit.; Ellingsen and Mohr. 1979. Loc. cit.). Вміст ліпідів становить приблизно 10-26 % від сухої маси криля в залежності від пори року, його статевої зрілості та розміру тіла. Зазвичай, період високого вмісту жиру у криля припадає на період з березня по червень кожного року. Особини криля жіночої статі містять приблизно в два рази більше ліпідів, ніж особини чоловічої статі. Концентрація ліпідів збільшується з віком та швидко зменшується після нересту. Дослідження розподілу ліпідів криля показало, що багаті ліпідами ділянки розташовані вздовж травного каналу, між м'язовими пучками та під зовнішнім скелетом (Saether, O., Ellingsen, T. and Mohr, V. 1985. Comp. Biochem. Physiol. 81B:609). Основні ліпідні фракції криля включають в себе тригліцериди, фосфоліпіди, а також стероли і складні ефіри (Grantham. 1977. Loc. cit.; Budzinski et al. 1986. Loc. cit.). Середній вміст фосфоліпідів становить приблизно 69 %, а тригліцеридів приблизно 26 %. Фракція фосфоліпідів криля, збагачена поліненасиченими жирними кислотами, зокрема, 20:5 і 22:6, становить приблизно 50 % від загальної кількості фосфоліпідів. Існує декілька публікацій, в яких описаний ліпідний склад криля. Нижче наведені найактуальніші з них: 1. В роботі Gordeev et al. описано, що E. superba містить приблизно 5 % від природної маси ліпідів, що екстрагуються, більше половини з яких знаходяться у формі фосфоліпідів, фосфатидилхоліну (33-36 % від загальної кількості ліпідів), фосфатидилетаноламін (15-17 %), лізофосфатидилхолін (3-4 %), інші (2-3 %) – тоді як з числа вільних від фосфору компонентів переважають триацилгліцерини (32-35 %). У перших двох фосфоліпідах домінуючим залишком жирної кислоти є залишок арахідонової кислоти (більше 40 % від всіх ацильних залишків), а кількість залишків ейкозапентаєнової кислоти (С20: 5w3) становить приблизно 13 та 28 %, відповідно. (Gordeev, K.Y. et al. 1990. Fatty acid composition of the main phosphoЛіпіди of the Antarctic krill Euphausia superb. Chemistry of Natural Compounds. 26: 143-147). 2. В роботі Fricke et al. описано, що до ліпідного складу Euphausia superba Dana входили фосфатидилхолін (33-36 %), фосфатидилетаноламін (5-6 %), тригліцериди (33-40 %), вільні жирні кислоти (8-16 %) і стероли (1,4+1,7 %). Воскові естери та естери стеролу були присутні тільки в слідових кількостях. Могли бути визначені більше, ніж 50 жирних кислот, при цьому основними з них були 14:0, 16:0, 16:1(n−7), 18:1(n−9), 18:1(n−7), 20:5(n−3) та 22:6(n−3). Фітанова кислота мала концентрацію 3 % від загальної кількості жирних кислот. Коротко-, середньоланцюгові і жирні оксикислоти (C ≤ 10) не були виявлені. Стирольна фракція складалася з холестерину, десмостеролу та 22-дегідрохолестерину. (Fricke, H. et al. 2006. Lipid, sterol and fatty acid composition of Antarctic krill (Euphausia superba Dana). Lipids, 19:821-827). 3. В роботі Falk-Petersen et al. описано, що ліпіди арктичного і антарктичного euphausiids проявляють сезонно-залежний високий вміст, і нейтральні ліпіди, чи то воскові етери або тригліцерини, накопичуються головним чином для розмноження. Арктичний Thysanoessa inermis 1 UA 103954 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 та антарктичний Euphausia crystallorophias містять високі рівні воскових естерів та більш високі концентрації 18:4(n-3) та 20:5(n-3) і більш низьке співвідношення 18:1(n-9)/(n-7) жирних кислот в їх нейтральних ліпідах, ніж у випадку арктичного Thysanoessa raschii та антарктичних Thysanoessa macrura та Euphausia superba. Значні кількості фітолу в ліпідах T. raschii та E. crystallorophias впродовж зими підтверджують поїдання гниючих водоростей, які походять з осаджуваного матеріалу або які присутні в морському льоді. Thysanoessa raschii, T. macrura та E. superba мають високе співвідношення 18:1(n-9)/(n-7) жирних кислот, що є ознакою вживання м'яса тваринами (Falk-Petersen, S. et al. 2000. Lipids, trophic relationships, and biodiversity in Arctic and Antarctic krill. Can. J. Fish. Aquat. Sci. 57: 178–191). 4. В роботі Clarke описав ліпідний вміст і склад антарктичного криля Euphausia superba. Загальний вміст ліпідів у особин жіночої статі збільшується влітку через дозрівання яєчнику, та крім того, є деякі очевидні підтвердження збільшення вмісту ліпідів у особин чоловічої статі та статевонезрілих особин при наближенні зими. Запас ліпідів, в основному, припадає на триацилгліцерин і менше 1 % - на восковий естер. Жирні кислоти є помірно ненасиченими, хоча також менше в ліпідах яєчників, при цьому триацилгліцерин містить до 4 % фітанової кислоти (Clarke A. 1984. Lipid content and composition of Antarctic krill, Euphausia superba Dana. J. Crust. Biol. 4:285-294). 5. В роботі Phleger et al. описано ліпідні склади антарктичних euphausiids, Euphausia superba, E. tricantha, E. frigida та Thysanoessa macrura, зібраних поблизу острову Елефанта в 1997 і 1998 роках. Загальний вміст ліпідів був найвищим у невеликих мальків E. superba (16 мг/г вологої маси), варіюючись в діапазоні від 12 до 15 мг у інших euphausiids. Основними ліпідами були полярний ліпід (56-81 % від загальної кількості ліпідів) і триацилгліцерин (12-38 %), при цьому воскові естери (6 %) були присутні тільки в E. tricantha. Холестерин був основним стеролом (80-100 % від загальної кількості стеролів), а десмостерол - другим стеролом, який був присутній у великій кількості (1-18 %). 1997 T. macrura і E. superba мали більш різноманітний стерольний профіль, включаючи 24-нордегідрохолестерин (0,1-1,7 %), транс-дегідрохолестерин (1,1-1,5 %), брассікастерін (0,5-1,7 %), 24-метиленхолестерин (0,1-0,4 %) і два станоли (0,10,2 %). Мононенасичені жирні кислоти включали в себе, насамперед, 18:1(n-9)c (7-21 %), 18:1(n7)c (3-13 %) та 16:1(n-7)c (2-7 %). Основними насиченими кислотами, присутніми в крилі, були 16:0 (18-29 %), 14:0 (2-15 %) та 18:0 (1-13 %). Вищі ейкозапентаєнова кислота [EPA, 20:5(n-3)] і докозагексаєнова кислота [DHA, 22:6(n-3)] зустрічалися в E. superba (EPA, 15-21 % DHA, 914 %), і були менш поширеними в інших видах криля. Більш низькі рівні 18:4(n-3) в E. tricantha, E. frigida та T. macrura (0,4-0,7 % від загальної кількості жирних кислот), в більшому ступені узгоджувались з м'ясоїдними або всеїдними раціонами в порівнянні з травоїдними E. superba (3.7-9.4 %). Поліненасичена жирна кислота (ПНЖК), 18:05(n-3) та дуже-довголанцюгова (ДДЛПНЖК), C(26) і C(28) ПНЖК, були відсутні у зразках 1997 року, але були виявлені в низьких концентраціях в більшості euphausiids 1998 (Phleger, C.F. 2002. Interannual and between species comparison of the lipids, fatty acids and sterols of Antarctic krill from the US AMLR Elephant Island survey area. Comp Biochem Physiol B Biochem Mol Biol. 131:733-747). 6. В роботі Kołakowska описані ліпідні склади семи зразків криля (Euphausia superba D.), свіжих та після різних періодів зберігання при температурі 251°К (градусів Кельвіна). Ліпідний склад свіжого криля відрізняється від ліпідного складу, визначеного в заморожених зразках, залежно від тривалості зберігання, часу збору і фази розвитку. Виявилось, що фосфоліпіди найбільш чутливі до змін, на противагу тригліцеридам, які виявились найбільш стійкими; дигліцериди і естери холестерину також руйнувались. Процес заморожування, як такий, незначно впливав на ліпідний склад, однак після 30 днів зберігання кількість вільних жирних кислот зросла майже в два рази. Після зберігання впродовж 6 місяців при температурі 251°К, 70 % фосфоліпідів були зруйновані, а кількість вільних жирних кислот збільшилася від 6 до 20 разів. Моногліцериди, які не присутні у свіжому крилі, з'явилися після декількох місяців зберігання в замороженому стані. Молодий криль був більш сприйнятливим до ліполітичних змін. Особини жіночої статі, що несли зрілі ікринки, містили стабільні фосфоліпіди, і тільки тригліцериди були гідролізовані (Kołakowska A. 1986. Lipid composition of fresh and frozen-stored krill. Z Lebensm Unters Forsch. 182:475-478…. 7. В роботі Bottino описано ліпідні склади двох антарктичних euphausiids. В Euphausia superba складні ліпіди є основним класом ліпідів, за яким йдуть тригліцериди. У E. crystallorophias складні ліпіди також буди основним класом ліпідів, однак другим основним компонентом був віск. Складні ліпіди обох Euphausiids складалися в основному з фосфатидилхоліну з меншими кількістями фосфатидилетаноламіну і лізофосфатидилхоліну. Фосфоліпіди E. crystallorophias були менш ненасиченими, ніж фосфоліпіди E. superba. Воски E. crystallorophias в основному являли собою естери олеїнової (84 %) і пальмітолеїнової (10 %) 2 UA 103954 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кислот з н-тетрадеканолом (69 %) і н-гексадеканолом (28 %) (Bottino, N.R. 1975. Lipid composition of two species of Antarctic krill: Euphausia superba and E. crystallorophias. Comp Biochem Physiol B. 50:479-484). 8. Патентні документи EP1997498 і WO02/102394, що належать компанії Neptune Technologies & Bioressources Inc. стосуються масла криля Neptune krill oil, яке являє собою ацетонові екстракти ліпідів криля. Білки та крилевий матеріал видаляють з ліпідного екстракту шляхом фільтрації. Ацетон і залишкову воду випарювали. Вміст фосфоліпідів становить 3850 %, а EPA і DHA-22-35 %, причому основна кількість цих омега-3 приєднана до фосфоліпідів. 9. Патентні документи US2008/0274203 та WO 2008/117062, що належать компанії Aker Biomarine ASA. Ці заявки на патент розкривають нову композицію масла криля, яка характеризується високим вмістом фосфоліпідів, естерів астаксантину та/або омега-3. Це масло криля характеризується тим, що містить приблизно 30-60 % мас./мас. фосфоліпідів і приблизно 20-35 % омега-3 жирної кислоти, де основна частина цих омега-3 ліпідів прикріплена до фосфоліпідів. Високий вміст поліненасичених жирних кислот в фосфоліпідній фракції міг бути необхідним для підтримання текучості плазматичних мембран при низьких температурах антарктичних океанів. Високий рівень ненасиченості може вимагатися для того, щоб надати запасам фосфоліпідів криля необхідної пластичності для рухливості та руху тварин при низьких температурах. Збільшення загальної кількості ліпідів, які присутні в крилі, супроводжується зниженням кількості фосфоліпідів, і збільшенням кількості тригліцеридів. Вміст поліненасичених жирних кислот зменшується у міру того, як росте загальна кількість ліпідів (Saether et al. 1985. Loc. cit.). Посмертні зміни, які відбуваються в ліпідах криля, показали, що при зберіганні криля при 0ºC не зменшується кількість поліненасичених жирних кислот (20:5, 22:6) в порівнянні з вмістом жирних кислот (16:0). Ці дані свідчать про те, що під час зберігання криля при температурі 0 °C не відбувається значного окислення поліненасичених жирних кислот після смерті ракоподібних. Є декілька документів, що описують промислові способи одержання масла криля. Це наступні документи: 1. Роботі Budzinski et al. (1986. Loc. cit.) та Saether et al. (1985. Loc. cit.), в яких описані способи екстракції ліпідів криля за допомогою різних органічних розчинників. 2. Документи CA2346979, ES2306527 або UA75029, представлені Universite de Sherbrooke. В цих документах описаний спосіб екстракції ліпідної фракції з морських і водних тварин, включаючи криля, за допомогою ацетону. 3. WO2006/106325, представлена Pro-Bio Group AS. В цьому документі описано спосіб одержання фосфоліпідів з криля. Цей спосіб включає контактування борошна криля з органічним розчинником з одержанням ліпід-вмісної рідини. Цю рідину необов'язково екстрагують іншими органічними розчинниками для екстракції нейтральних ліпідів. Залишкова фракція являє собою фракцію збагачену фосфоліпідами. 4. EP1997498 і WO02/102394, представлені Neptune Technologies & Bioressources Inc. В цих документах описана екстракція ліпідів з криля або матеріалів, одержаних з криля, із застосуванням кетонових розчинників, переважно ацетону. 5. GB407729, представлений Johan Olsen Nygaard. В цьому документі описаний спосіб екстракції масла морських тварин, зокрема, китів та інших морських ссавців, при нагріванні на масляній бані. Цей документ відрізняється від нашого винаходу, оскільки не поширюється на криля і в ньому для екстракції ліпідів застосовують нагріте масло. У представленому на розгляд винаході нагріте масло не використовують для екстракції фосфоліпідів. Ці п'ять документів описують застосування органічних розчинників, зокрема, ацетону, для екстракції ліпідних фракцій криля. Зазначені способи відрізнятися від способу, описаного у цій заявці, оскільки спосіб, заявлений у даному винаході, не передбачає використання органічних розчинників для екстракції і очищення ліпідної фракції з антарктичного криля. 1. JP58008037, Nippon Suisan Kaisha Ltd. Цей патентний документ описує спосіб одержання ейкозапентаєнової кислоти або похідних з масла антарктичного криля. Масло криля перетворюють у вільну жирну кислоту або її естер звичайним способом, наприклад, шляхом омилення або алкоголізу, при цьому одержуваний продукт безперервно піддають дистиляції для збору основної фракції дистиляту, що містить 40 мас. % або більше названої речовини. Основну фракцію дистиляту потім обробляють сечовиною для вилучення ненасичених жирних кислот. Цей документ відрізняється від даного винаходу застосуванням процесу дистиляції для очищення ліпідів. 2. JP2004024060 (Nippon Suisan Kaisha Ltd). Документ описує спосіб одержання ліпідної фракції, збагаченої астаксантином, з антарктичного криля. В цьому документі запропонований 3 UA 103954 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 спосіб, який відрізняється від заявленого у даному винаході тим, що ціллю даного способу не є виробництво астаксантину. 3. US2008/0274203 (Aker ASA Biomarine). У цьому документі описується спосіб одержання масла криля з борошна криля за допомогою надкритичної рідинної екстракції під час двостадійного процесу. На стадії 1 включає видалення нейтральних ліпідів екстракцією чистим надкритичним CO2 або CO2 плюс приблизно 5 % спів-розчинника. На стадії 2 дані масла криля екстрагують надкритичним CO2 в поєднанні з приблизно 20 % етанолу. Цей документ відрізняється від даного винаходу, оскільки в способі даного винаходу не використовують надкритичну рідинну екстракцію. 4. WO2007/080514 (Krill A/S and Alfa Laval Copenhagen A/S), описує спосіб екстракції ліпідних фракцій з криля, в якому щойно виловленого криля розмелюють з одержанням суспензії, яку обережно нагрівають до температури нижче 60ºC, бажано нижче 30ºC, впродовж менше, ніж 45 хвилин, після цього рідину розділяють на водну фазу, і фазу, що містить масло криля, з якої отримують екстракт масла криля без застосування органічних розчинників. В цьому документі описаний спосіб, відмінний від способу, заявленого у даному винаході, оскільки спосіб даного винаходу не передбачає розмелювання виловленого криля перед нагріванням. Цей документ відрізняється ще й тим, що температура нагрівання, передбачена в заявленому процесі, > 90 º C. Інша основна відмінність у відношенні способу, заявленого в даному документі, серед іншого, полягає у тому, що розмелений криль використовують для одержання суспензії перед нагріванням, що приводить до емульгування, яке ускладнює відділення фосфоліпідів центрифугуванням. Відповідно до даного винаходу, суспензію не отримують ні прямо, ні опосередковано. Крім того, в WO2007/080514 для відділення крилевого масла використовують ультразвук, в той час як у даному винаході не використовують жодного типу ультразвукових технологій. Також запропоновано застосування простої екстракції, в тай час як даний винахід заснований на принципі подвійної екстракції. 5. WO2007080515 (Aker Biomarine ASA) описує спосіб одержання ліпідів криля шляхом обробки криля при температурі нижче 60ºС за допомогою механічного та фізичного руйнування ліпідної клітинної мембрани для полегшення низькотемпературної екстракції. Цей спосіб здійснюють в атмосфері інертного газу для запобігання окисленню або денатурації білків і жирів. Ємності для проміжної обробки підтримують на мінімальному рівні, для скорочення часу перебування, і масло після вилучення відразу ж заморожують для його стабілізації. Цей документ відрізняється від даного винаходу, оскільки заявлений спосіб не передбачає розмелювання криля для полегшення екстракції ліпідів, замість цього використовують температуру нагріву > 90ºC; крім того, в способі за даним винаходом не використовують ніяких газів або технологій заморожування. 6. В WO2008/060163 (Pronova Biopharma Norge AS) описаний спосіб одержання масла криля із застосуванням CO2 при надкритичному тиску, що містить етанол, метанол, пропанол або ізопропанол. Цей документ відрізняється від даного винаходу, тим що у заявленому способі не використовують надкритичну екстракцію ліпідів CO2 ні з, ні без розчинника. 7. В WO2009/027692 (Aker Biomarine ASA) описаний спосіб одержання борошна криля. Цей спосіб передбачає застосування двохстадійної теплової обробки. На першій стадії з криля вилучають білки і фосфоліпіди та осаджують у вигляді коагуляту. На другій стадії криля, що не містить фосфоліпідів, піддають тепловій обробці. Після цього з криля вилучають залишковий жир і астаксантин за допомогою механічного розділення. Відповідно до цього способу, криль нагрівають до 60-75 °C в присутності води для розчинення/диспергування ліпідів і білків у водній фазі, яку називають крилевим молоком. Зазначене крилеве молоко нагрівають до 95-100 °C для вилучення з водної фази осаджених білків і ліпідів криля. Спосіб, заявлений у даному винаході, відрізняється від розкритого у зазначеному документі, оскільки не передбачає виділення крилевого масла з ракоподібних шляхом осадження разом з білками, і в ньому застосовують лише одну стадію нагрівання до температури > 90 °C. За допомогою використовуваного в даний час способу обробки борошна криля на борту, на деяких обробних судах, одержують тільки невелику кількість масла криля. Таке масло криля, як правило, збагачене нейтральними ліпідами з дуже низькою або невизначною кількістю фосфоліпідів (менше 0,5 %). Як правило, під час традиційної обробки криля на борту, свіжого криля нагрівають за допомогою нагрівача непрямого нагріву та обертовим гвинтовим конвеєром, після яких застосовують двохшнековий прес і сушилку. Прес-рідина, одержану за допомогою двохшнекового пресу, проходить через декантатор для видалення нерозчинних солей. Очищену в декантаторі рідину далі подають в центрифужні сепаратори для відділення масла криля, зазвичай збагаченого нейтральними ліпідами і астаксантином. Відповідно до цього традиційного процесу, фосфоліпіди зв'язані з білками в фільтрпресному осаді (жомі). 4 UA 103954 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Внаслідок цього, фосфоліпіди, як правило, входять до складу борошна криля. В період високого вмісту жиру в крилі, вміст жиру в борошні криля зазвичай становить 16-18 %. В цей же самий період високого вмісту жиру в крилі, вихід масла криля, збагаченого нейтральними ліпідами, одержаного із застосуванням традиційної установки з переробки борошна криля, є низьким, зазвичай варіюючись в діапазоні від 0,3-1,0 % від сирого криля. Таке крилеве масло, збагачене нейтральними ліпідами, містить астаксантин в діапазоні від 700-1500 мг/кг в залежності від сезону і місця рибного промислу. При цьому і у випадку застосування нетрадиційної схеми обробки борошна криля спостерігалась ситуація, аналогічна описаній вище. Як правило, нетрадиційна установка з переробки крилевого борошна передбачає нагрівальну систему Сontherm (контерм), двофазний або трифазний декантатор та сушильний пристрій. Ці декантатори використовують для зневоднення та знежирення вивареного криля. Рідину після декантатора подають у центрифужний сепаратор, як правило, для одержання крилевого масла, збагаченого нейтральними ліпідами, з низькими або невизначними рівнями фосфоліпідів (менше 0,5 %). У цьому випадку, фосфоліпіди також зв'язані з білками в осаді в декантаторі. Як було описано вище, фосфоліпіди входять до складу борошна криля. У цьому випадку вихід крилевого масла, збагаченого нейтральними ліпідами, з нетрадиційної установки з переробки крилевого борошна значно нижчий, варіюючись у період високого вмісту жиру в крилі від 0,1 до 0,4 % від маси сирого криля. У цьому способі використовують стандартну нагрівальну систему Contherm, що має внутрішнє перемішування (очищаючий ніж). Внаслідок цього оброблюваний криль перемішується і подрібнюється. Цей процес перемішування/подрібнення приводить до емульгування ліпідів з білками криля і водою. Крім того, фосфоліпіди криля каталізують емульгування, оскільки ці ліпіди виступають в ролі емульгуючого агенту. З цієї причини при використанні нетрадиційної обробки крилевого борошна більша кількість ліпідів входить до складу осадів у декантаторі. У період високого вмісту жиру в крилі вміст жиру в декантаті має вміст ліпідів в діапазоні від 1,0 до 2,5 %, отримувана в результаті підпресова рідина має жовтий колір і емульгована, з вмістом жиру в діапазоні від 0,7 до 1,6 %, крилеве борошно має вміст жиру в діапазоні від 20 до 26 %, а ступінь вилучення крилевого масла за допомогою такого нетрадиційного способу є дуже низьким. Ліпідний склад і профіль жирних кислот у крилевому маслі, збагаченому нейтральними ліпідами, отриманому за допомогою традиційної та нетрадиційної обробок крилевого борошна, є дуже близькими: тригліцериди становлять приблизно 86-89 %, фосфоліпіди не визначаються (